Би́хів, або Бихов (раніше — Старий Бихів, біл. Быхаў пол. Bychów) — місто в Білорусі, адміністративний центр Бихівського району Могильовської області.
| Транслітерація назви | Bychaŭ | |
|---|---|---|
| ||
| Основні дані | ||
| 53°31′34″ пн. ш. 30°14′09″ сх. д. / 53.52611° пн. ш. 30.23583° сх. д.Координати: 53°31′34″ пн. ш. 30°14′09″ сх. д. / 53.52611° пн. ш. 30.23583° сх. д. | ||
| Країна | Білорусь | |
| Область | Могильовська область | |
| Район | Бихівський район | |
| Засновано | 1370 (653 роки) | |
| Перша згадка | XIV століття | |
| Населення | 16 700 осіб (2006) | |
| Часовий пояс | час у Білорусі | |
| Поштовий індекс | 213352 і 213353 | |
| Телефонний код | +375-2231 | |
| Висота | 155 м | |
| Водний об'єкт | Дніпро | |
| Транспорт, відстані | ||
| Найближча залізнична станція | Бихів | |
| До Мінська | ||
| - фізична | 181 км | |
| Бихів | ||
| Бихів Бихів (Могильовська область) | ||
| Бихів у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Бихів колись знала вся Європа. Саме тут знаходилася одна з найкращих ливарень («людвісарень») XVI—XVIII століть, де майстри найвищого рівня виготовляли гармати, ядра, кулі та багато іншого, без чого в середні століття в Європі жити було просто неможливо. При ливарній гарматний майстерні перебувала і знаменита Бихівська збройова школа.
Бихів — районний центр області, місто на правому березі Дніпра. Відоме як Старий Бихів за документами з XIV століття. Був поселенням литовського князя Свидригайла Ольгердовича (XV століття), магнатів Ходкевичів (XVI століття), Сапігів (XVII — початок XIX століть).
Згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто.
У 1590, 1594 роках в районі Бихіва відбувались антифеодальні повстання, в яких білоруські селяни разом з українськими селянами і козаками виступали проти польсько-шляхетського гніту. Саме тому наприкінці XVI — початку XVII століть гетьман Великого князівства Литовського Ходкевич, а потім Сапіга перетворили Бихів на потужну фортецю — одну з найпотужніших на території Білорусі. Земляні вали, рови, бастіони півкільцем замкнули терени міста, східний бік якого виходив до обривів Дніпра. Центром поселення став Бихівський замок, який розташовувався в головному місці плану, над Дніпром, перед ним простягався великий майдан, по обидва боки якого були розташовані на регулярних засадах житлові квартали. Площа поділяла терени міста на дві частини і була плацом для навчання солдатів гарнізону фортеці. Через площу з півночі на південь пролягла головна вулиця, яка замикається Могильовськими та Рогачевськими в'їзними воротами-брамами.
Під час визвольної війни 1648—1654, фортецю штурмували українські та білоруські повстанці, деякий час тут знаходилися в облозі війська Філона Гаркуші (1648), під час російсько-польської війни у 1654—1667 роках — Іван Золотаренко (1655).
У Північну війну 1700—1721 років московська армія окупувала місто, що обороняв Сапіга, союзник шведів.
У 1772 році Бихів приєднаний до Росії.
У XVII—XVIII століттях в місті було лише дві монументальних кам'яних споруди: замок феодала і синагога, всі інші споруди, у тому числі культові, були дерев'яними. Тому не випадково, що в умовах частих облог та пожеж, вони згинули. Збереглися, щоправда, зі значними втратами, тільки замок і синагога. Існуюча православна церква знаходиться віддалік від старих пам'ятників архітектури і не пов'язана з ними архітектурно-планувальною композицією, що пояснюється пізнішим часом її будівництва (XIX століття).
Економіка Редагувати
Транспорт Редагувати
У місті діють пароплавна пристань на річці Дніпро, залізнична станція Бихів.
Підприємства Редагувати
- Овочеконсервний завод.
- Торфорозробки, лісопильні, деревообробні та інші підприємства.
Особистості Редагувати
- Філон Гаркуша (? — після 1654) — полковник козацького загону, що діяв на території Білорусі, ймовірно, вважається уродженцем міста, сподвижник Богдана Хмельницького
- Данило Виговський
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- GeoNames — 2005.
- Степан Рудницький «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- Бихов [ 13 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва-Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1950. — С. 475-477.
Джерела Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Bychów, 1) B., zwany też Stary Bychów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 489. (пол.) — S. 489 (пол.)
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бихів (місто) - Бихів. globus.tut.by. [ 25 березня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)