www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миколай Язловецький У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Язловецький гербу Абданк пол Mikołaj Jazłowiecki п

Миколай Язловецький

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Язловецький.

Миколай Язловецький гербу Абданк (пол. Mikołaj Jazłowiecki, пом. 1595, після 21 серпня, або 30 серпня) — польський шляхтич, урядник та військовий діяч Речі Посполитої. Полководець під час воєнних кампаній із Кримським ханством, Молдовою й Московією.

Миколай Язловецький
Mikołaj Jazłowiecki
Псевдо Микола Язловецький
Народився ~1550
Помер після 30 серпня 1595
Поховання крипта домініканського костелу Язловця
Громадянство Королівство Польське Річ Посполита
Місце проживання Язловець (замок), Подільське воєводство
Діяльність воєначальник, урядник, меценат
Посада староста снятинський, червоногродський, сокальський
Конфесія кальвініст, католик
Рід Язловецькі
Батько Єжи Язловецький
Мати Ельжбета Тарло
Родичі Міхал Язловецький (брат)
У шлюбі з Катажина Гербурт, Анна Сенявська, Олександра Тишкевич
Герб

Життєпис Редагувати

У молодому віці навчався в Італії. Після повернення в рідні краї, згідно з традиціями своєї родини, почав військову службу.

1572 р. разом з Миколаєм Мелецьким здійснив військовий похід проти молдавського господаря Богдана IV Лепушанина. У 1573–1575 рр. перебував у Парижі. Повернувся звідти через смерть батька. В грудні 1575 був одним з послів до Стефана Баторія для висунення його кандидатури на польський трон. Завдяки підтримці кандидатури С. Баторія, отримав від нього пізніше Снятинське староство (1576 р.), а також зачислення до королівського двору (1578 р.). 1576 р. брав участь у приведенні до присяги нового короля Речі Посполитої Стефана Баторія.

Відзначився у польсько-московській війні, зокрема, 1580 р. в битві біля Торопця (поблизу Великих Лук); потрапив у смертельну небезпеку через те, що татарин пошкодив його зброю. Його врятували Станіслав Стадницький, який убив татарина, та Станіслав Жолкевський. 1582 р. воював з ворогом короля — волоським господарем Янку V Сасулом (Янкулом), — який намагався втекти до Угорщини; Миколай Язловецький піймав його на Покутті, відправив до Львова. 1583 р. сприяв переїзду зі Львова до Язловця домініканця о. Антоніна з Перемишля. 1585 р. просив дозволу Яна Замойського: 1) для закладення оборонного замку в Копистирині (біля кордону Поділля; будівництво було розпочате); 2) для очолення виправи на чолі 2000 вояків під Очаків чи Білгород.

3 лютого 1587 р. брав участь на сеймику Руських земель у Львові; підтримав не Яна Замойського, який свого часу йому допоміг, а братів страченого Самуїла Зборовського. Під час облоги Кракова військом архикнязя Максиміліяна ІІ Габсбурга без успіху брав у ньому участь (загубили прапор, загинули воїни).

Був на конвокаційному сеймі у Варшаві; під час сейму належав до тих, хто намагався позбавити посади гетьмана Я. Замойського, вважався серед них першим кандидатом на посаду (сторонництво канцлера зупинилось на кандидатурі галицького підкоморія Миколая Гербурта «Дідилівського»). 7 березня 1587 був на підписанні конфедераційного акту, за яким вибори нового короля мали відбутись останнього дня червня, довірили охорону Кам'янецької фортеці та навколишніх територій (рівнозначне посаді або кам'янецького старости, або кам'янецького каштеляна). Брав участь у невдалій для прихильників кандидата на корону Максиміліана Габсбурґа битві під Краковом (Зборовські на третій день після обрання Сиґізмунда III Вази проголосили його королем). Після втечі хотів брати в облогу Львів; в січні 1588 р. захопив Галицьке передмістя, кляштор бернардинів, скерував гармати на Галицьку браму; міщан охопила тривога через збільшення кількості вояків, серед яких були низові козаки (їх переманули на сторону короля київський воєвода В. К. Острозький, львівський староста Миколай Гербурт). Після обіцянки львівського латинського архиєпископа Яна Димітра Соліковського надати королівську амністію відмовився від облоги міста. 1589 р. отримав повну амністію короля (знову за сприяння Яна Димитра Соліковського), під час перебування татарських загонів біля Львова та Тернополя йому довірили обороняти Кам'янецьку фортецю. 16 березня 1589 р. сеймовий суд у Варшаві, розглядаючи суперечку між братами Дружбиц(ч)ами та Миколаєм Язловецьким стосовно вбивства останнім Прокопа Дружбиц(ч)а, наказав старості поклястись, що вчинив убивство ненавмисне

В липні 1590 року урядом був призначений старшим над гарнізоном з 1000 вояків, який мав стерегти будівництво в урочищі Кременчук чи іншому зручному місці королівського замку для протидії татарським нападам. 1591 р. був «старшим» над козаками, що значно зменшило гетьманську владу Яна Замойського, з яким мав неприязні стосунки. Козаки мали намір посадити на молдавський трон нащадка Івоні. Король зі страху перед міждержавним конфліктом наказав Язловецькому вплинути на козаків. Під впливом М. Язловецького козаки видали свого кандидата, який пізніше був ув'язнений у замку в Мальборку.

1591 р. за завданням короля Сиґізмунда ІІІ Вази вів перемовини з козаками, які підтримували молдавського господаря Івоню, в результаті вони віддали його в руки поляків; отримав від короля Сиґізмунда ІІІ Вази завдання зміцнити замок у Крем'янці для запобігання татарським набігам (не виконав через брак коштів).

Як офіційний патрон козацтва писав Янові Замойському, що треба заплатити козакам. Після того, як пішли чутки про козацький похід на море козаків на чолі з Горностаєм, а козаки К. Косинського зібралися на Молдавію, за розпорядженням короля провів перемовини з останніми — похід не відбувся.

25 липня 1591 р. в Кракові король Сиґізмунд ІІІ Ваза видав грамоту, якою залишив М. Язловецького керівником реєстрових козаків. 1592 року був на весіллі короля в Кракові (28 травня разом з приятелем Якубом Претвичем (старостою теребовлянським, сином Бернгарда Претвича) ніс балдахін над сакраментом. Після пограбування кс. Марціном костелу та саркофагів з тілами померлих у крипті (зник з коштовностями) добивався, щоб костел та кляштор в Язловці були передані домініканцям, а кляштор був підвищений до рангу пріорства, 1594 р. у Львові вів перемовини про це з керівником домініканів Іполитом Марією Беккарією.

Був призначений королем у січні 1593 року очільником комісії щодо розгляду справ, пов'язаних з повстанням Косинського.

Брав участь в інквізиційному сеймі як представник Поділля. Під час сейму 1593 р. був одним з 2-х кандидатів на посаду маршалка палати послів, через що мав конфлікт з Я. Замойським (маршалком став нейтральний Миколай Данилович). Після цього брав участь у невдалому поході на татар до Криму.

Орієнтовно восени 1594 року розпочав перемовини з Григорієм Лободою та Северином Наливайком стосовно спільного походу на Крим з метою його захоплення. Отримавши їх згоду, почав готуватись, витративши значні суми та набравши боргів. Але в момент початку походу імператор Рудольф II переконав козаків піти у Волощину, що було вигіднішим йому. На думку Д. Яворницького, це стало причиною значних збитків М. Язловецького та його хвороби.

У 1595 р. був у Кракові, хворів, лікувався. 30 серпня 1595 р., будучи хворим, подарував монахам-домініканцям майно та кошти, що підтвердив король.

Був похований у крипті домініканського костелу в Язловці.

Католицькі письменники Ярема Войновскі та Антоній з Перемишля присвятили йому свої твори.

Посади Редагувати

Староста снятинський (Зборовські прагнули позбавити його уряду, отримав допомогу від Яна Замойського, через це мав конфлікт з краківським воєводою Пйотром Зборовським), червоногродський (1582 р.; винагорода за військову службу після смерті попередника — брата Пйотра Анджея), сокальський.

Власність Редагувати

1569 р. — як опікун мав права на Гусятин. По батькові одідичив:

Меценат Редагувати

Шлюби Редагувати

Був одружений тричі. Дружини:

Світлини Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Żelewski R. Jazłowiecki Mikołaj h. Abdank (ok. 1550–1595)… — S. 124.
  2. Akta grodskie i ziemskie z archiwum tak zwanego bernardyńskiego [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1884. — T. 10. — S. 174. (лат.), (пол.)
  3. ↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 58.
  4. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 53.
  5. Akta grodskie i ziemskie… [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — S. 174. (пол.)
  6. ↑ Żelewski R. Jazłowiecki Mikołaj h. Abdank (ok. 1550—1595)… — S. 124—125.
  7. ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 180. (пол.)
  8. ↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 48.
  9. ↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 49.
  10. Akta grodskie i ziemskie… [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. X. — S. 157.
  11. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків [ 23 липня 2015 у Wayback Machine.]. — К. : Наукова думка, 1990. — Т. 2. — С. 57. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2).
  12. низовими?
  13. Żelewski R. Jazłowiecki Mikołaj h. Abdank (ok. 1550—1595)… — S. 124—126
  14. Лепявко С. Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 38. — ISBN 5-203-01639-9.
  15. Akta grodskie i ziemskie… [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. X. — S. 164.
  16. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків [ 23 липня 2015 у Wayback Machine.]. — Т. 2. — С. 61.
  17. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. — Т. 2. — С. 97—98.
  18. Akta grodskie i ziemskie… [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. X. — S. 174.
  19. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 35.
  20. Akta grodskie i ziemskie… [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. X. — S. 174
  21. Андрусяк Н. Минуле Бучаччини… — C. 35.
  22. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 54.
  23. Tyszkiewiczowie (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yazloveckij Mikolaj Yazloveckij gerbu Abdank pol Mikolaj Jazlowiecki pom 1595 pislya 21 serpnya 4 abo 30 serpnya 5 polskij shlyahtich uryadnik ta vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Polkovodec pid chas voyennih kampanij iz Krimskim hanstvom Moldovoyu j Moskoviyeyu Mikolaj YazloveckijMikolaj JazlowieckiPsevdo Mikola YazloveckijNarodivsya 1550 1 Pomer pislya 30 serpnya 1595 2 Pohovannya kripta dominikanskogo kostelu YazlovcyaGromadyanstvo Korolivstvo Polske Rich PospolitaMisce prozhivannya Yazlovec zamok Podilske voyevodstvoDiyalnist voyenachalnik uryadnik mecenatPosada starosta snyatinskij 3 chervonogrodskij sokalskijKonfesiya kalvinist katolikRid YazloveckiBatko Yezhi YazloveckijMati Elzhbeta TarloRodichi Mihal Yazloveckij brat U shlyubi z Katazhina Gerburt Anna Senyavska Oleksandra TishkevichGerb Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Posadi 1 2 Vlasnist 1 3 Mecenat 2 Shlyubi 3 Svitlini 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiU molodomu vici navchavsya v Italiyi Pislya povernennya v ridni krayi zgidno z tradiciyami svoyeyi rodini pochav vijskovu sluzhbu 6 1572 r razom z Mikolayem Meleckim zdijsniv vijskovij pohid proti moldavskogo gospodarya Bogdana IV Lepushanina U 1573 1575 rr perebuvav u Parizhi Povernuvsya zvidti cherez smert batka V grudni 1575 buv odnim z posliv do Stefana Batoriya dlya visunennya jogo kandidaturi na polskij tron Zavdyaki pidtrimci kandidaturi S Batoriya otrimav vid nogo piznishe Snyatinske starostvo 1576 r a takozh zachislennya do korolivskogo dvoru 1578 r 1576 r brav uchast u privedenni do prisyagi novogo korolya Rechi Pospolitoyi Stefana Batoriya 6 Vidznachivsya u polsko moskovskij vijni zokrema 1580 r v bitvi bilya Toropcya poblizu Velikih Luk potrapiv u smertelnu nebezpeku cherez te sho tatarin poshkodiv jogo zbroyu 7 Jogo vryatuvali Stanislav Stadnickij yakij ubiv tatarina 7 ta Stanislav Zholkevskij 1582 r voyuvav z vorogom korolya voloskim gospodarem Yanku V Sasulom Yankulom yakij namagavsya vtekti do Ugorshini Mikolaj Yazloveckij pijmav jogo na Pokutti vidpraviv do Lvova 1583 r spriyav pereyizdu zi Lvova do Yazlovcya dominikancya o Antonina z Peremishlya 1585 r prosiv dozvolu Yana Zamojskogo 1 dlya zakladennya oboronnogo zamku v Kopistirini bilya kordonu Podillya budivnictvo bulo rozpochate 2 dlya ocholennya vipravi na choli 2000 voyakiv pid Ochakiv chi Bilgorod 3 lyutogo 1587 r brav uchast na sejmiku Ruskih zemel u Lvovi 8 pidtrimav ne Yana Zamojskogo yakij svogo chasu jomu dopomig a brativ strachenogo Samuyila Zborovskogo Pid chas oblogi Krakova vijskom arhiknyazya Maksimiliyana II Gabsburga bez uspihu brav u nomu uchast zagubili prapor zaginuli voyini Buv na konvokacijnomu sejmi u Varshavi pid chas sejmu nalezhav do tih hto namagavsya pozbaviti posadi getmana Ya Zamojskogo vvazhavsya sered nih pershim kandidatom na posadu storonnictvo kanclera zupinilos na kandidaturi galickogo pidkomoriya Mikolaya Gerburta Didilivskogo 7 bereznya 1587 buv na pidpisanni konfederacijnogo aktu za yakim vibori novogo korolya mali vidbutis ostannogo dnya chervnya dovirili ohoronu Kam yaneckoyi forteci ta navkolishnih teritorij 9 rivnoznachne posadi abo kam yaneckogo starosti abo kam yaneckogo kashtelyana Brav uchast u nevdalij dlya prihilnikiv kandidata na koronu Maksimiliana Gabsburga bitvi pid Krakovom Zborovski na tretij den pislya obrannya Sigizmunda III Vazi progolosili jogo korolem Pislya vtechi hotiv brati v oblogu Lviv v sichni 1588 r zahopiv Galicke peredmistya klyashtor bernardiniv skeruvav garmati na Galicku bramu mishan ohopila trivoga cherez zbilshennya kilkosti voyakiv sered yakih buli nizovi kozaki yih peremanuli na storonu korolya kiyivskij voyevoda V K Ostrozkij lvivskij starosta Mikolaj Gerburt Pislya obicyanki lvivskogo latinskogo arhiyepiskopa Yana Dimitra Solikovskogo nadati korolivsku amnistiyu vidmovivsya vid oblogi mista 1589 r otrimav povnu amnistiyu korolya znovu za spriyannya Yana Dimitra Solikovskogo pid chas perebuvannya tatarskih zagoniv bilya Lvova ta Ternopolya jomu dovirili oboronyati Kam yanecku fortecyu 9 16 bereznya 1589 r sejmovij sud u Varshavi rozglyadayuchi superechku mizh bratami Druzhbic ch ami ta Mikolayem Yazloveckim stosovno vbivstva ostannim Prokopa Druzhbic ch a nakazav starosti poklyastis sho vchiniv ubivstvo nenavmisne 10 V lipni 1590 roku uryadom buv priznachenij starshim nad garnizonom z 1000 voyakiv yakij mav steregti budivnictvo v urochishi Kremenchuk chi inshomu zruchnomu misci korolivskogo zamku dlya protidiyi tatarskim napadam 11 1591 r buv starshim nad kozakami 12 sho znachno zmenshilo getmansku vladu Yana Zamojskogo z yakim mav nepriyazni stosunki Kozaki mali namir posaditi na moldavskij tron nashadka Ivoni Korol zi strahu pered mizhderzhavnim konfliktom nakazav Yazloveckomu vplinuti na kozakiv Pid vplivom M Yazloveckogo kozaki vidali svogo kandidata yakij piznishe buv uv yaznenij u zamku v Malborku 13 1591 r za zavdannyam korolya Sigizmunda III Vazi viv peremovini z kozakami yaki pidtrimuvali moldavskogo gospodarya Ivonyu v rezultati voni viddali jogo v ruki polyakiv otrimav vid korolya Sigizmunda III Vazi zavdannya zmicniti zamok u Krem yanci dlya zapobigannya tatarskim nabigam ne vikonav cherez brak koshtiv Yak oficijnij patron kozactva pisav Yanovi Zamojskomu sho treba zaplatiti kozakam Pislya togo yak pishli chutki pro kozackij pohid na more kozakiv na choli z Gornostayem a kozaki K Kosinskogo zibralisya na Moldaviyu za rozporyadzhennyam korolya proviv peremovini z ostannimi pohid ne vidbuvsya 14 25 lipnya 1591 r v Krakovi korol Sigizmund III Vaza vidav gramotu yakoyu zalishiv M Yazloveckogo kerivnikom reyestrovih kozakiv 15 1592 roku buv na vesilli korolya v Krakovi 28 travnya razom z priyatelem Yakubom Pretvichem starostoyu terebovlyanskim sinom Berngarda Pretvicha nis baldahin nad sakramentom Pislya pograbuvannya ks Marcinom kostelu ta sarkofagiv z tilami pomerlih u kripti znik z koshtovnostyami dobivavsya shob kostel ta klyashtor v Yazlovci buli peredani dominikancyam a klyashtor buv pidvishenij do rangu priorstva 1594 r u Lvovi viv peremovini pro ce z kerivnikom dominikaniv Ipolitom Mariyeyu Bekkariyeyu Buv priznachenij korolem u sichni 1593 roku ochilnikom komisiyi shodo rozglyadu sprav pov yazanih z povstannyam Kosinskogo 16 Brav uchast v inkvizicijnomu sejmi yak predstavnik Podillya Pid chas sejmu 1593 r buv odnim z 2 h kandidativ na posadu marshalka palati posliv cherez sho mav konflikt z Ya Zamojskim marshalkom stav nejtralnij Mikolaj Danilovich Pislya cogo brav uchast u nevdalomu pohodi na tatar do Krimu Oriyentovno voseni 1594 roku rozpochav peremovini z Grigoriyem Lobodoyu ta Severinom Nalivajkom stosovno spilnogo pohodu na Krim z metoyu jogo zahoplennya Otrimavshi yih zgodu pochav gotuvatis vitrativshi znachni sumi ta nabravshi borgiv Ale v moment pochatku pohodu imperator Rudolf II perekonav kozakiv piti u Voloshinu sho bulo vigidnishim jomu Na dumku D Yavornickogo ce stalo prichinoyu znachnih zbitkiv M Yazloveckogo ta jogo hvorobi 17 U 1595 r buv u Krakovi hvoriv likuvavsya 30 serpnya 1595 r buduchi hvorim podaruvav monaham dominikancyam majno ta koshti sho pidtverdiv korol 18 Buv pohovanij u kripti dominikanskogo kostelu v Yazlovci 3 Katolicki pismenniki Yarema Vojnovski ta Antonij z Peremishlya prisvyatili jomu svoyi tvori Posadi Redaguvati Starosta snyatinskij 19 Zborovski pragnuli pozbaviti jogo uryadu 1 otrimav dopomogu vid Yana Zamojskogo cherez ce mav konflikt z krakivskim voyevodoyu Pjotrom Zborovskim 8 chervonogrodskij 1582 r vinagoroda za vijskovu sluzhbu pislya smerti poperednika brata Pjotra Andzheya 1 sokalskij 20 Vlasnist Redaguvati 1569 r yak opikun mav prava na Gusyatin Po batkovi odidichiv Yazlovec z klyuchem sil z yakih Hmelevu ofiruvav dominikancyam polovinu Kosova z kilkoma selami vid getmana velikogo litovskogo Hristofora Radzivilla Peruna otrimav selo Murafu pislya smerti brativ otrimav chastinu yih spadku buv didichem mist Barisha Martinova Mecenat Redaguvati Koshti na ozdoblennya Yazliveckogo zamku 21 Koshti na pobudovu novogo kam yanogo kostelu Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi v Yazlovci znak vdyachnosti lvivskomu latinskomu arhiyepiskopu Yanovi Dimitrovi Solikovskomu Koshti dlya zvedennya budinku vijskovogo shpitalyu v Yazlovci 22 Koshti dlya budinku vbogih u Yazlovci Koshti i majno dlya parafiyalnogo derev yanogo kostelu Mariyi Magdaleni v Yazlovci Koshti i majno dlya yezuyitiv u Krakovi Shlyubi RedaguvatiBuv odruzhenij trichi Druzhini Katazhina z Gerburtiv donka lvivskogo kashtelyana Stanislava Gerburta Anna z Senyavskih test polnij getman koronnij Mikolaj Senyavskij Oleksandra z Tishkevichiv donka grafa na Logojsku ta Berdichevi starosti kanivskogo cherkaskogo 23 Vasilya Tishkevicha Ditej u shlyubah ne mav Svitlini Redaguvati nbsp Kostel Vnebovzyattya sichen 2015 nbsp Rizblenij bichnij portal 2015 nbsp Vhid u kriptu kostelu 2015Div takozh RedaguvatiYazloveckiPrimitki Redaguvati a b v Zelewski R Jazlowiecki Mikolaj h Abdank ok 1550 1595 S 124 Akta grodskie i ziemskie z archiwum tak zwanego bernardynskiego Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Lwow 1884 T 10 S 174 lat pol a b Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 58 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 53 Akta grodskie i ziemskie Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine S 174 pol a b Zelewski R Jazlowiecki Mikolaj h Abdank ok 1550 1595 S 124 125 a b Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 16 lipnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 180 pol a b Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 48 a b Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 49 Akta grodskie i ziemskie Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine T X S 157 Yavornickij D Istoriya zaporizkih kozakiv Arhivovano 23 lipnya 2015 u Wayback Machine K Naukova dumka 1990 T 2 S 57 ISBN 5 12 002051 8 T 2 nizovimi Zelewski R Jazlowiecki Mikolaj h Abdank ok 1550 1595 S 124 126 Lepyavko S Krishtof Kosinskij Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 S 38 ISBN 5 203 01639 9 Akta grodskie i ziemskie Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine T X S 164 Yavornickij D Istoriya zaporizkih kozakiv Arhivovano 23 lipnya 2015 u Wayback Machine T 2 S 61 Yavornickij D Istoriya zaporizkih kozakiv T 2 S 97 98 Akta grodskie i ziemskie Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine T X S 174 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 35 Akta grodskie i ziemskie Arhivovano 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine T X S 174 Andrusyak N Minule Buchachchini C 35 Baracz S Pamiatki jazlowieckie S 54 Tyszkiewiczowie 01 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Dzherela RedaguvatiGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Arhivovano 10 bereznya 2013 u Wayback Machine T VII Rozdil III S 8 Sikora R Z istoriyi polskih krilatih gusariv K Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Informaciya pro knigu v internet magazini ukrayinskogo vidavcya Baracz S Pamiatki jazlowieckie Arhivovano 15 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lwow Drukarnia Zakladu narodwego im Ossolinskych 1862 230 s S 44 59 pol Kowalski S J Powiat buczacki i jego zabytki Bialy Dunajec Ostrog Wolanie z Wolynia 2005 248 s ISBN 83 88863 16 9 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Arhivovano 17 kvitnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 2 761 s S 421 422 pol Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci starozytnymi wszystkich katedr prowincji i rycerstwa klejnotami Arhivovano 13 listopada 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1740 T 3 937 s pol Zelewski R Jazlowiecki Mikolaj h Abdank ok 1550 1595 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1964 T XI 1 zeszyt 48 S 124 126 pol Posilannya RedaguvatiMikolaj Buczacki z Buczacza h Awdaniec ID 2 579 82 Arhivovano 22 grudnya 2017 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mikolaj Yazloveckij amp oldid 38194498