Київський воєвода

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Воєвода (значення).

Ки́ївський воєво́да (лат. Palatinus Kioviensis, пол. Wojewoda kijowski) — регіональний уряд (посада) у Великому князівстві Литовському (до 1569) й Короні Польській Речі Посполитої. Голова Київського воєводства та один із його сенаторів — представників воєводства в Сенаті Речі Посполитої. Існувала з 1471 до 1793 року. Місце резиденції воєводи — Київ. З 1667 року, після втрати Річчю Посполитою Києва, резиденцію було перенесено до Житомира.

Воєводи

Велике князівство Литовське

1430-ті   Юрша Іванович   з роду Юршів   1471—1480   Мартин Гаштольд   з роду Гаштольдів гербу Абданк.   1480—1482   Іван Ходкевич   з роду Ходкевичів власного гербу Гриф.   1483—1492   Юрій Пац   з роду Паців гербу Годзава.   1492—1505   Дмитро Путятич   з роду Путятичів власного гербу.   1505—1507   Іван Глинський   з князів Глинських власного гербу.   1507—1508   Юрій Монтовтович   з роду Монтовтовичів гербу Монтовт.   1508—1511   Юрій Гольшанський   з князів Гольшанських гербу Гіпоцентавр.

1511—1514   Юрій Радзивілл   з роду Радзивіллів гербу Труби.   1514—1541   Андрій Немирович   з роду Немировичів гербу Яструбець.   1542—1544   Іван Гольшанський   з князів Гольшанських гербу Гіпоцентавр.   1544—1555   Семен (Фридерик) Пронський   з князів Пронських гербу Погоня Литовська.   1555—1559   Григорій Ходкевич   з роду Ходкевичів власного гербу Гриф.   1559—1569   Констянтин-Василь Острозький   з князів Острозьких власного гербу.

Корона Польська Речі Посполитої

1569—1608   Констянтин-Василь Острозький   з роду Острозьких власного гербу.   1608—1618   Станіслав Жолкевський   з роду Жолкевських гербу Любич.   1619—1628   Томаш Замойський   з роду Замойських гербу Єліта.   1628—1629   Олександр Заславський   з роду Заславських власного гербу.   1629—1630   Стефан Хмелецький   з роду Хмелецьких гербу Бонча.   1630—1649   Януш Тишкевич   з роду Тишкевичів гербу Леліва.   1649—1653   Адам Кисіль   з роду Кисилів гербу Намет.   1655—1658   Станіслав «Ревера» Потоцький   з роду Потоцьких гербу Пилява. Гетьман польний коронний.   1658—1659   Ян «Собіпан» Замойський   з роду Замойських гербу Єліта.   1659—1664   Іван Виговський   з роду Виговських гербу Абданк. Гетьман Війська Запорозького.   1664—1665   Стефан Чарнецький   з роду Чарнецьких гербу Лодзя.

1665—1668   Міхал-Єжи Станіславський   з роду Станіславських гербу Гриф.   1668—1681   Анджей Потоцький   з роду Потоцьких гербу Пилява.   1681—1682   Фелікс Казимир Потоцький   з роду Потоцьких гербу Пилява. Великий гетьман коронний.   1682—1684   Степан Немирич   з роду Немиричів гербу Клямри.   1684—1702   Марцін Контський   з роду Контських гербу Брохвич.   1702—1744   Юзеф Потоцький   з роду Потоцьких гербу Пилява.   1744—1756   Станіслав Потоцький   з роду Потоцьких гербу Пилява.   1756—1772   Франц Салезій Потоцький   з роду Потоцьких гербу Пилява.   1772—1785   Станіслав Любомирський   з роду Любомирських гербу Шранява.　Брацлавський воєвода.   1785—1791   Юзеф-Ґабріель Стемпковський   з роду Стемпковських гербу Сухекомнати.   1791—1793   Антоній Протазій Потоцький   з роду Потоцьких гербу Пилява.

Московське царство / Російська імперія

З другої половини XVII століття Московське царство призначало київських городових воєвод, що були комендантами російського гарнізону в місті. Це продовжилося і з 1721 року, моменту проголошення її Російською імперією.

Див. також

• Руські воєводи
• Белзький воєвода
• Брацлавські воєводи
• Волинські воєводи
• Київські воєводи
• Чернігівські воєводи

Джерела

• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotej Wolności… [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 145—146. (пол.)
• Воєвода // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.