Гольша́нські (пол. Holszańscy, біл. Гальшанскіе, лит. Alšėniškiai) — литовсько-руський князівський рід XIII—XVI ст. У другій половині XV століття рід Гольшанських розділився на дві гілки, представники однієї з яких володіли містом Дубровицею, за що стали називатися Гольшанськими-Дубровицькими, Гольшанськими на Дубровиці, або Дубровицькими.
| Герб роду | |
| Рід | Ольшанські |
|---|---|
| Титул | Князі |
| Halšanski family у Вікісховищі |
Походження Редагувати
Походив від Гольші, першого князя гольшанського, який заснував родове гніздо Гольшани над річкою Вілією. Мав володіння у Великому князівстві Литовському: Дубровицьке і Степанське князівства на Волині, Гольшани, Глузьк, Романов у Білорусі тощо. Один із 9 родів — головних княжат Волині, представники якого посідали високі державні пости у Великому князівстві. Використовували герб Гіпоцентавр. Зіграв помітну роль як у литовській так і в українській історії. Вигас після смерті князя Семена Юрійовича 1556 року. Родові перейшли до його шістьох сестер, а потім з їхнім посагом розійшлися серед князівських родів Сапіг, Заславських, Полубенських, Курбських, Кірдеїв, Соломерецьких, Вишневецьких.
Герб Редагувати
Засновник роду Редагувати
Легендарним засновником роду є Гольша (Гольшас) Романович (пом. до 1269), син Великого князя Литовського — Романа.
Є версія[джерело?], що своє походження Гольшанські ведуть від молодшого брата Гедиміна — Ольгіманта.
За хронікою Биховця представників роду — Гольша був братом Великого князя Литовського Тройдена й входив до найближчого оточення великого князя Литовського Вітеня.
Володіння Редагувати
1280 року було засновано поселення в Ошмянському повіті (нині с. Гольшани Гродненської області, Білорусь), що й стало родовим гніздом Гольшанських.
Рід мав володіння в Україні (на Поліссі — Дубровицьке та Степанське князівства), у Білорусі (Гольшани, Глузьк, Романов в Ошмянському повіті), Литві.
Генеалогічне дерево Редагувати
Граф Редагувати
- Гольша Романович — легендарний засновник роду
- Міндовг Гольшанський — легендарний князь Гольшанський (початок XIV ст.)
- Ольгимонт-Михайло — князь Гольшанський (до 1324 — після 1331 рр.)
- Іван Ольгимонтович — князь Гольшанський (до 1379—1382, 1384—1396 рр.), князь Київський (1396 — після 1401 рр.).
- Олександр «Нелюб» Гольшанський (1364—1406)
- Андрій Іванович (1374—1420) — князь в'язинський, князь київський (? — після 1410 рр.)
- Василиса Андріївна Гольшанська, дружина Івана Володимировича Більського
- Софія Гольшанська (1405—1461) — королева Польська, дружина Владислава II Ягайла
- Марія Андріївна Гольшанська «Манька», дружина господаря молдавського Іллі I
- Михайло Іванович — князь київський (1422—1432 рр.)
- Семен Іванович «Лютий» (невід. — 1433)
- Михайло Семенович Болобан — князь київський (1433—1435 рр.)
- Юрій Семенович Гольшанський (1410—1456) — 1452 року отримав Горбаків. Був одним з керівників литовського посольства на сеймі 1446 року щодо відмови Казимира Ягеллончика на право брата наслідувати польську корону..
- Іван Юрійович Гольшанський (?—1481) — князь гольшанський (після 1457—1481 рр.), кн. дубровицький (1457—1481 рр.). Страчений у Києві за участь у змові проти Казимира Ягеллончика.
- Юрій Іванович Гольшанський (пом. 1536) — князь дубровицький (1505—1536), степанський (1505—1511) і гольшанський (1511—1536)
- Іван (Януш) Юрійович Гольшанський-Дубровицький — воєвода Київський (1542—1544)
- Володимир Юрійович (?—1545), справця Київського воєводства (1543)
- Юліанія Гольшанська (пом. бл. 1540) — Свята, спочиває в Ближніх Печерах Києво-Печерського монастиря
- Анастасія Юріївна Гольшанська Дубровицька (пом. до 1561) — дружина князя Кузьми Івановича Заславського
- Богдана Гольшанська-Дубровицька (?—до 1558) — дружина князя Федька Вишневецького
- Семен Юрійович Гольшанський-Дубровицький (1515—1556) — князь дубровицький і гольшанський (1549—1556), великий стольник литовський (1555)
- Марія Юріївна Гольшанська (?—1586) — дружина 1) Андрія Якубовича Монтовта; 2) Михайла Тихновича Козинського та 3) Андрія Курбського, князя з династії Рюриковичів, з яким розлучились, стосунки залишились ворожими. Близько 1581 року подала на нього позов до суду митрополита через незаконне, на її думку, розлучення. У відповідь він записав в актові книги гродського суду Володимира на неї брехливий донос про її зради, привів 2 свідків. Справа закінчилась укладення мирової між колишнім подружжям.
- Олена, дружина Павла Івановича Сапіги (1490—1579)
- Софія, дружина князя Олександра Івановича Полубінського .
- Василиса
- Юрій Іванович Гольшанський (пом. 1536) — князь дубровицький (1505—1536), степанський (1505—1511) і гольшанський (1511—1536)
- Олександр Юрійович Гольшанський (?—1511) — каштелян віленський, староста Гродненський, Берестейський.
- Януш Олександрович Гольшанський (?—бл. 1511) — староста слонімський, кравчий господарський.
- Юрій Олександрович Гольшанський (?—бл. 1511) — намісник Білицький, крайчий господарський, воєвода Київський (1509—1511)
- Павло Олександрович Гольшанський (1490—1555) — Луцький католицький єпископ (1507—1536), з 1536 — Віленський, староста Пінський.
- Анна — дружина Петра Івановича Монтигирдовича Білого, воєводи Троцького
- Ядвіга — дружина Івана Богдановича Хрептовича
- Олександра — дружина Миколая Паца, воєводи підляського.
- Барбара, монахиня
- Семен Юрійович Гольшанський (1445—1505) — великий гетьман литовський, князь Степанський та Дубровицький
- Тетяна Семенівна Гольшанська (?—1522) — дружина князя Костянтина Острозького, першого великого гетьмана литовського
- Ганна Гольшанська, друга дружина київського воєводи Мартина Гаштовта
- Іван Юрійович Гольшанський (?—1481) — князь гольшанський (після 1457—1481 рр.), кн. дубровицький (1457—1481 рр.). Страчений у Києві за участь у змові проти Казимира Ягеллончика.
- Уляна (Юліана) Кобринська (пом. бл. 1494) — дружина Семена Романовича, князя Кобринського.
- Семен Семенович Гольшанський Трабський
- N.N. дочка, перша дружина Київського воєводи Мартина Гаштовта
- Уляна Гольшанська — Велика княгиня Литовська, дружина Вітовта .
- Іван Ольгимонтович — князь Гольшанський (до 1379—1382, 1384—1396 рр.), князь Київський (1396 — після 1401 рр.).
- Ольгимонт-Михайло — князь Гольшанський (до 1324 — після 1331 рр.)
- Ольгимонт Гольшанський
- Міндовг Гольшанський — легендарний князь Гольшанський (початок XIV ст.)
Таблиця Редагувати
| Януш Дубровицький | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Федір | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Юрій | Володимир | |||||||||||||||||||||||||||||
| Василіса | Іван | Анастасія | ||||||||||||||||||||||||||||
| Гольша | Андрій Вязинський | Софія | Василіса | Богдана | ||||||||||||||||||||||||||
| Марія | Семен | |||||||||||||||||||||||||||||
| Ольгімант? | Міндовг | Януш | Андрій | |||||||||||||||||||||||||||
| Данило | Юрій | Марія | ||||||||||||||||||||||||||||
| Ольгімант | Олександр? | Павло | Софія | |||||||||||||||||||||||||||
| Гліб? | Олександр | Ганна | Ганна | |||||||||||||||||||||||||||
| Іван | Василь | Ядвіга | Федора | |||||||||||||||||||||||||||
| Семен «Лютий» | Юрій | Ганна | Олександра | Олена | ||||||||||||||||||||||||||
| Юліана | Барбара | |||||||||||||||||||||||||||||
| Олександр | Уляна | Юрій | ||||||||||||||||||||||||||||
| Михайло | Андрій | Семен | Тетяна | |||||||||||||||||||||||||||
| Борис? | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Уляна | Семен Трабський | NN дочка | ||||||||||||||||||||||||||||
Див. також Редагувати
Коментарі Редагувати
- Інколи в актах їх помилково називають Дубровськими.
Примітки Редагувати
- ↑ Шевченко, 2004.
- ↑ Теодорович, 1889, с. 598.
- Дубровиця / Волинський усе-світ // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2007. — № 49 (вересень). — С. 428-431. Процитовано 14 листопада 2019.
- ↑ Войтович 2000:4.1.
- . Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 16 квітня 2013.
- Орест Левицький. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — 352 с. — С. 253—254. — ISBN 5-319-01070-2.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 13 червня 2013.
Бібліографія Редагувати
Джерела Редагувати
- Жиленко, І. В. Синопсис Київський [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Лаврський альманах / Ред. рада: В. М. Колпакова (відп. ред.) та ін. — Київ: ВІПОЛ, 2002.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, Warszawa, 1904. Cz. 1, T. 7, S. 299—306.
Монографії Редагувати
- Войтович Л. 4.1. Литовські і жемайтські князі. Князі Гольшанські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2. — С. 595-613. (рос. дореф.)
- Яковенко, Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). Київ, 1993.
- Wolff, J. Kniaziowe litewsko-ruscy od końca cztrenastego wieku. Warszawa, 1895
Довідники Редагувати
- Гольшанські (Дубровицькі) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 152. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гольшанські
- // Olfamily.