Павло Ольгимонт Олександрович Гольшанський (1490 — 4 вересня 1555, Вільно) — литовський князь з родини Гольшанських, римо-католицький єпископ луцький (1507—1536) та віленський (1536—1555).
| Павло Олександрович Гольшанський | |
| Народження: | 1490 або 1485 |
|---|---|
| Смерть: | 1555 або 4 вересня 1555 Вільнюс, Велике князівство Литовське |
| Поховання: | |
| Країна: | Велике князівство Литовське |
| Релігія: | католицька церква |
| Освіта: | Ягеллонський університет |
| Рід: | Гольшанські |
| Батько: | Олександр Гольшанський |
| Мати: | Sofija Sudimantaitėd |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Син Олександра Гольшанського, каштеляна віленського, та Софії Судимонтівни з Хожева. Освіту здобував у Краківському університеті, навчаючись на філософському факультеті впродовж 1504—1507 років.
Після закінчення навчання Павло Гольшанський стає єпископом в Луцьку. У 1512 році брав участь в церковному соборі в Римі, визнаному католицькою церквою XVIII Вселенським собором. Під час подорожі до Італії познайомився з культурою Ренесансу, яка завжди його цікавила. У 1515 році його обов'язки церква розширила ще й до віленського архідиякона.
У 1533 році записує у власність королеви Бони Сфорца свої володіння у Вільно, а королю Сигізмунду I заповідає після своєї смерті два маєтки. У 1536 році Гольшанський стає віленським єпископом. Активно боровся з протестантами. Помер у Вільно 1555 року.
Примітки ред.
- NUKAT — 2002.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела та література ред.
- Jerzy Ochmański. Biskupstwo wileńskie w średniowieczu: ustrój i uposażenie. — Poznań: UAM, 1972.
- Нарбут А. Н. Генеалогия Белоруссии. Выпуск 1. — Москва, 1995.