www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пінськ 2 3 або Пинськ 4 5 Пинське 6 біл Пінск рос Пинск пол Pińsk місто в Берестейській області на півдні Білорусі центр

Пінськ

Пінськ, або Пинськ, Пинське (біл. Пінск, рос. Пинск, пол. Pińsk) — місто в Берестейській області на півдні Білорусі, центр Пінського району. Місто лежить у місці, де річка Піна вливається в Прип'ять. Населення з 131 000 осіб. Протягом усієї своєї історії територія міста належала Русі, Речі Посполитій, Польщі, СРСР і тепер Білорусі. Історичний центр українського етнічного краю Пінщини.

місто Пінськ (Пинськ)
біл. Пінск

Транслітерація назви Pinsk
Герб Пінська Прапор Пінська
Основні дані
52°07′18″ пн. ш. 26°04′36″ сх. д. / 52.12167° пн. ш. 26.07667° сх. д. / 52.12167; 26.07667Координати: 52°07′18″ пн. ш. 26°04′36″ сх. д. / 52.12167° пн. ш. 26.07667° сх. д. / 52.12167; 26.07667
Країна  Білорусь
Область Берестейська область
Засновано 1097
Магдебурзьке право 12 січня 1581
Населення 130 355 (2009)
Площа 43,3 км²
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 225710
Телефонний код +375-165
Висота 141 ± 1 м
139 м
Водний об'єкт річка Піна
Міста-побратими Альтена, Таганрог, Ковель, Ченстохова, Тернопіль, Добрич
Транспорт, відстані
Найближча залізнична станція Пінськ
До Мінська
 - фізична 221 км
Місцева влада
Вебсторінка pinsk.by
Голова ради Аляксандар Гордзіч
Пінськ (Пинськ)
Пінськ (Пинськ)
Пінськ (Пинськ) (Берестейська область)
 Пінськ у Вікісховищі

Етимологія назви

Гадають, що Пінськ пішов від назви річки Піна, над котрою побудоване місто (у місці її злиття з Прип'яттю). Назва самої річки — суперечлива справа. За однією версією, називати річку Піна стали від піни, що нею плавала[джерело?]. За іншою — від пин (спин) — зупинка, пристань, загата.

Географія

Пінськ лежить за 180 км на схід від Берестя. Місто має залізничну станцію на лінії Берестя — Лунинець та річковий порт. Має сполучення з Києвом і Берестям. Пінськ — історичний центр Полісся.

Місто розміщене у гирлі річки Піни, що вливається в Прип'ять і відділяє місто від прилеглих боліт. У давнину болота були єдиним природним захистом від загарбників. Давніше Піна й Струмень (назва від поліщуків верхньої течії Прип'яті) зливались навпроти старого замку. Русло річки в межах міста врізане, завширшки 35-55 метрів.

Клімат

Пінськ належить до зони вологого континентального клімату («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Через вплив морських повітряних мас для міста характерна м'яка зима й помірно тепле літо. Циклони переміщаються з Атлантичного океану із заходу на схід. Пересічна температура січня становить від -5,6 °C до −4,5 °C, липня від 18,4 °C до 18,5 °C. Річна амплітуда температур становить 24,0 °C. Річна кількість опадів — близько 597—630 мм. Кількість днів з температурою вищою за нуль становить 253. У середньому спостерігається 165 днів з опадами. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає середньо 26 мм. Найбільше опадів випадає в червні — близько 86 мм. Різність в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.

Клімат
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,2 3,5 12,3 19,1 22,6 23,7 23,0 18,1 11,7 4,7 −0,1 11,2
Середня температура, °C −5,6 −4,4 −0,2 7,4 13,5 17,2 18,4 17,6 13,2 7,7 2,2 −2,6 7,0
Середній мінімум, °C −8,5 −7,6 −3,8 2,6 8,0 11,8 13,1 12,2 8,3 3,8 −0,2 −5,1 2,9
Норма опадів, мм 35 26 28 39 55 86 79 63 57 48 40 41 597
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Руська доба (XI століття — 1320)

Пінськ (Пінеск) уперше згадується 5 листопада 1097 року в «Повісті минулих літ» як місто Київської Русі.

Лещанський монастир, Н. Орда

1174 рік — столиця самостійного Пінського князівства. У 1183 році літописи згадують князів пінських — Ярослава (1183) і Ярополка (1190). Тоді місто було в центрі Турово-Пінського князівства, мало торгові зв'язки з Волинню, Середнім Піддніпров'ям і Північним Причорномор'ям.

У першій половині XIII століття місто входило до Галицько-Волинського князівства, було опорним пунктом у боротьбі з нападами Литви. 1263 року вперше в письмових джерелах згадується православний храм при монастирі в передмісті Леща — прийдешнім релігійним і освітнім центром Пінщини.

Литовсько-польська доба (1320—1793)

1323 року місто перейшло до Великого князівства Литовського.

1396 року, як загально вважається, у Пінську був заснований костьол францисканців.

У 1471 році в місті править князівна Марія — вдова Семена Олельковича, що вів свій рід від Гедиміна. Багато грамот дозволяють посилатись на першу письмову згадку сіл Пінщини.

1521 року великий князь Великого князівства Литовського Сигізмунд I Старий передав Пінськ своїй жінці королеві Боні. На Поліссі вона відома тим, що активно почала проводити перші аграрні реформи.

1556 року було ліквідоване удільне Пінське князівство, а сам Пінськ став повітовим центром Берестейського воєводства. 1527 року перед стінами пінського замку задержано похід загону татар, що зруйнували південно-східну частину Пінщини. Це був останній набіг татар.

12 січня 1581 року місто дістало магдебурзьке право і герб, в котрого «щит загострений вниз і пощерблений з боків, у червоному полі золотий лук, сталевий наконечник стріли націлений вправо». На початку XVII століття в Пінську започатковано православне братство зі школою.

Пінськ у 1863 році

У 1630—1675 роках будується цегляний єзуїтський колегіум. 1648 року на Запоріжжі почалося повстання Хмельницького, що набуло характеру національної, релігійної та соціальної боротьби проти польської влади та католицької церкви, що гнобила православну. Восени 1648 року в Піську відбулося народне повстання на підпору національно-визвольної боротьби під проводом Хмельницького. 25 вересня 1655 року за війни Московщини з Річчю Посполитою (1654—1667) Пінськ захопив та розорив воєвода Ф. Волконський. Місцева шляхта на чолі з Лукашем Єльським закликала прилучити Пінський повіт до козацької держави. У 1655—1659 роках місто було центром Пінсько-Турівського козацького полку Гетьманщини.

1659 року в селі Городищі, неподалік від Пінська, започатковано монастиря бенедиктів, що пробутував до 1855 року. У 1705 році за кошти князя Михайла Вишневецького та його жінки Катерини започатковано монастиря бернардинців. Бутував у Пінську до 1832 року. 1706 року шведський король Карл XII зайняв Пінськ, пограбував і спалив місто. Зруйновано й бастіонний замок у передмісті Пінська Кароліні, що був створений для маршалка Великого князівства Литовського, а згодом відійшов до князів Вишневецьких.

Колегіум єзуїтів (1930)

У 1710 році в Пінську, Парахонську, Плещицях, Морозовичах, Лопатині, Колбах побував Татищев Василь Микитович — автор п'ятитомової «Історії Російської», науковець, дипломат, мандрівник, державний діяч XVIII століття. У цьому самому році на Пінщині з указу Петра І він налагодив виробництво 30 гармат і 7 кораблів.

1782 року на північно-східній околиці пінського передмістя Каролин побудований кам'яний костьол, відомий тепер як костьол Карла Барамея. У 1784 році в Пінську побував король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський, що був на церемонії закладення першого каменя Палацу Бутримовича. 1791 року відбулась Пінська конгрегація — церковний собор вірян православної церкви в Речі Посполитій, що розпочав свою роботу в Богоявленському монастирі в Пінську. Завдання собору було розробити пропозиції щодо закріплення волі православної церкви від Росії, а ще емансипацію православного духовенства.

Російська доба (1793—1917)

23 січня 1793 року після другого поділу Речі Посполитої місто долучено до Російської імперії. Пінськ відійшов до Мінської губернії як повітовий центр.

1812 року війна 1812 року торкнулася Пінщини. Загін полковника Жахова розбив у Пінську загін французів і як трофеї взяв гармати.

У 1831 році біля села Невеля царські війська розбили пінських повстанців під проводом Цітуса Пусловського. 1837 року в селі Поріччі (Паречча) почала діяти суконна фабрика Скірмунта.

Руїни замку в передмісті Коралін. Н. Орда

1858 року поруч з Лящинським монастирем закладений Пінський міський парк. У 1860 році в селі Поріччі запрацював цукровий завод Скірмунта. 1863 року повстанський загін Ромуальда Трауґотта 12 й 13 липня зазнав тяжких утрат під Пінськом. У 1865 році подружжя Фляросів побудувало в Пінську лікарню.

У грудні 1884 року почався рух поїздів по залізничній гілці Пінськ — Лунинець. 1885 року в Пінську почав діяти судноремонтний і механічний завод. 1892 року австро-угорський капіталіст Гальперин побудував сірникову фабрику «Прогрес — Вулкан».

На початку XX століття в місті зароджується українське культурно-суспільне життя. Тоді в Пінську було 5 лікарень, 3 аптеки, 3 церкви, чоловічий монастир, 2 костьоли, 2 синагоги, поштово-телеграфна контора, тюремний замок, 22 фабрики й заводи з 1100 робітниками. Станція Поліської залізниці, судноплавства по Прип'яті. Окрім вантажної пристані, була пароплавна пасажирська з лініями Пінськ — Київ, Пінськ — Любяшав, Пінськ — Телехани. У місті працювали Азово-Донський комерційний банк, ресторація, театр, реальне училище, жіноча гімназія, 6 приходських шкіл, 2 початкових училищ, 2 приватні гімназії, 3 приватні початкові навчальні заклади, чоловіче духовне училище, книгарні, крамниці й усякі адміністративні установи.

1904 року березень, у Пінську з'явилася телефонна мережа. У 1910 році послугами телефонної станції користувалися 196 абонентів. У 1910—1916 роках у Пінську, згідно зі збірником «Попередній список періодичних видань Росії 1901—1916 рр.» видавалися «Пінський листок», «Пінський голос», «Телеграми», «Об'єднання». У листопаді 1911 року у місті почалися перші сеанси кіно.

У 1911 році в місті збирали кошти на пам'ятник Тарасові Шевченкові в Києві.

Ринкова площа, 1930-ті

У 1912—1914 роках у Пінську жив і працював народний поет Білорусі Якуб Колас. 15 вересня 1915 року, за Першої світової війни Пінськ зайняли німецькі війська.

УНР (1918—1919)

У 1918—1919 роках Пінськ разом з повітом був в Українській Народній Республіці. За новим адміністративним поділом УНР місто входило до Дреговицької землі (центр — Мозир), на Пінськ ще зазіхала Білоруська Народна Республіка.

Польська доба (1921—1939)

1921 року після Ризького мирного договору територія Західної Білорусі, у тому числі й Пінськ, відійшла до Польщі. Пінськ став центром Пінського повіту Поліського воєводства.

7 вересня 1921 року виникла велика пожежа. Вогонь знищив практично всю центральну частину міста.

У 1919—1939 роках у місті діяла філія «Просвіти», драматичні гуртки та інші осередки українського життя. У 1924 році заснований Пінський краєзнавчий музей, відкритий у 1926 році.

1929 року межі міста розширені коштом земель ґмін Пінковіче й Жабице

1936 року у Пінську відкривається велика сільськогосподарська виставка в міському парку «Лящі». Напередодні виставки видано «Informator m. Pinska» — такий собі довідник по місту 1936 року.

1 квітня 1939 року межі міста розширено коштом земель міщан із ґміни Хойно (на правому березі річки Піни).

20 вересня 1939 року частини Червоної армії за угодою з гітлерівською Німеччиною увійшли до міста. СРСР анексував Пінськ, долучивши його до БРСР. З 4 грудня місто — центр Пінської області. У жовтні під владою комуністів проводяться розстріли, ліквідація поляків та польської культури. Понад 500 поляків і білорусів розстріляно чи вивезено до Катині. Василь Корж і його поплічники з НКВС брали участь в убивствах людей.

Білорусь (від 1939)

Центральна площа й колегіум єзуїтів

4 липня 1941 року за Другої світової війни до Пінська ввійшли німецькі війська. 1 вересня 1941 року місто стало центром Пінської округи генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна. Під час Другої світової війни німецький гарнізон у місті становили 2500 солдатів Вермахту та рота РОА.

Поблизу Пінська та в самому місті діяли підрозділи УПА. На Пінщині діяло ОУН, що належало до Пінського надрайону «Степ», провідник — «Вірний». 14 липня 1944 року Пінськ зайняли радянські війська. 1946 року в Пінську українські підпільники підірвали клуб з компартійними зборами.

10 серпня 1946 року почався рух по першому міському автобусному маршруту. 1953 року в Пінську встановлено перші чотири телефони-автомати. 1 серпня 1954 року ліквідовано Пінську область, Пінськ — районний центр Берестейської області. У 1956 році комуністична влада знищила видатний пам'ятник архітектури бароко — Костел Святого Станіслава, ринкову площу з торговими рядами й ренесансову Велику синагогу.

У 1960 році почали споруджувати автотрасу Пінськ — Столін. 1965 року в Пінську почали будувати комбінат верхнього трикотажу, відомого тепер як ТОВ «Полісся». У 1966 році почали споруджувати мікрорайон між вулицями Першотравневою й Центральною. 1972 року в Пінську закладено перший багатоквартирний дев'ятиповерховий житловий будинок. 30 грудня 1974 року в місті почали будувати завода «Кузлітмаш».

Центральна міська бібліотека

14 лютого 1981 року в Пінську відкрився новий кінотеатр «Перемога». 14 серпня 1983 року в місті відкрили спортивно-технічний комплекс на вул. Ракасовського. 17 березня 1984 року заселений перший житловий будинок в мікрорайоні «Північ-1» (Луги). 22 січня 1986 року введений в експлуатацію Пінський завод засобів малої механізації та металоконструкції Об'єднання «Поліссяводбуд» Міністерства меліорації й сільського господарства СРСР (нині ЗАТ «ЗСММ»). 17 січня 1987 року в Пінську відкрився будинок нового автовокзалу. 5 квітня 1987 року до нового Пінського порту пристало перше судно.

7 листопада 1989 року в Пінську відкрився новий будинок Центральної бібліотеки. 15 серпня 1992 року вийшла перша телепрограма пінського телеканалу «Варяг». У 2007 році під час реконструкції центральної площі міста були виявлені поховання, датовані приблизно XVII століттям.

Населення

Зміна кількості населення Пінська (16—21 ст.)
Пінські євреї читають Мішну. Фрагмент фотопраці «Пінські портрети»
  • XVI ст. — 5 тис. людей
  • 1-а пол. XVII ст. — 30 тис. людей
  • 1825 — 4,2 тис. людей.
  • 1841 — 6,8 тис. людей.
  • 1860 — 8,6 тис. людей.
  • 1861 — 11,3 тис. людей.
  • 1870 — 18 тис. людей.
  • 1887 — 22 967 людей (11847 чоловіків і 11120 жінок), в тому числі за статками: шляхти — 266 чоловіків і 275 жінок, духовників православних — 49 чоловіків і 37 жінок, духовників католицьких — 3 людини, купців і почесних громадян — 208 чоловіків і 224 жінок, міщан і цехових — 10806 чоловіків 10439 жінок, військовиків — 325 чоловіків, селянів — 190 чоловіків і 145 жінок, за віросповіданням: 2848 православних, 1082 католиків, 20 євангелістів, 19017 юдаїстів.
  • 1897 — 28 028 людей (13649 чоловіків і 14379 жінок)
  • 1900 — 29,5 тис. людей.
  • 1907 — 34 756 людей.
  • 1910 — 36 409 людей, у тому числі 26626 євреїв.
  • 1921 — 23,5 тис. людей.
  • 1931 — 33,5 тис. людей, з них 73,5 % складали євреї, до 10 % — «руські»; поляків було декілька відсотків, в основному це військовики, ксьондзи, службовці, вчителі.
Пінський РАГС у палаці Бутримовичів
  • 1939 — 35,9 тис. людей.
  • 1959 — 41,5 тис. людей.
  • 1974 — 77,1 тис. людей.
  • 1986 — 112,6 тис. людей.
  • 1993 — 123 тис. людей.
  • 1996 — 130 тис. людей.
  • 2000 — 132,6 тис. людей.
  • 2006 — 129,9 тис. людей.
  • 2007 — 131,0 тис. людей.
  • 2008 — 130,8 тис. людей.
  • 1 січня 2009 — 131,2 тис. людей.

З перепису 1999 року відомо, що в Пінську жило понад 85 % білорусів, близько 9 % росіян, 3,5 % українців, 1 % поляків, 0,15 % євреїв.

Згідно з переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 130 355 осіб.

Національний склад

Див. також: Пінщина

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:

Національність Осіб Відсоток
білоруси 117289 89,98 %
росіяни 7537 5,78 %
українці 2988 2,29 %
національність не вказана 1260 0,97 %
поляки 681 0,52 %
євреї 146 0,11 %
татари 38 0,03 %
азербайджанці 36 0,03 %
національність не повідомлена 36 0,03 %
вірмени 35 0,03 %
грузини 26 0,02 %
молдовани 25 0,02 %
литовці 23 0,02 %
німці 22 0,02 %
латиші 19 0,01 %
дві та більше національності 18 0,01 %
таджики 17 0,01 %
узбеки 16 0,01 %
чуваші 14 0,01 %
болгари 10 0,01 %
естонці 8 0,01 %
казахи 7 0,01 %
афганці 7 0,01 %
кумики 7 0,01 %
інші 89 0,00 %
Разом 130355 100 %

Освіта

Поліський державний університет

У Пінську функціонують 35 дитячих дошкільних установ. Діють 3 позашкільні установи: Міський екологічний центр молоді, Центр технічної й художньої творчості молоді, Центр дитячого та юнацького туризму.

У місті працюють 14 загальноосвітніх шкіл і 3 гімназії, окрім того 2 музичні школи, дитяча хореографічна школа, школа образотворчого мистецтва. У сфері середньої спеціальної освіти представлені сім середніх спеціальних наукових закладів. У сфері вищої освіти — Поліський державний університет.

Середня спеціальна освіта

  • Пінський державний індустріально-педагогічний коледж
  • Пінський державний педагогічний коледж імені О.С. Пушкіна
  • Пінський державний гідромеліоративний коледж імені О.Я. Клещава
  • Пінський державний медичний коледж
  • Пінське училище мистецтв
  • Пінський сільськогосподарський коледж

Медицина

У Пінську розміщена низка спеціалізованих установ охорони здоров'я. У місті діє УЗ «Пінська центральна поліклініка» (1 філія), УЗ «Пінська центральна лікарня» (1 філія), УЗ «Дитяча лікарня» (1 філія), УЗ «Міжрайонний пологовий будинок» (2 філії), УЗ «Стоматологічна поліклініка» (1 філія).

У місті представлені філіями: «Міжрайонний шкірно-венерологічний диспансер», «Міжрайонний психоневрологічний диспансер», «Міжрайонний протитуберкульозний диспансер», «Міжрайонний наркологічний диспансер», «Станція переливання крові», «Спеціалізований будинок дитини», «Станція швидкої медичної допомоги».

Міська лікарня в Пінську — одна з найдавніших в Білорусі: в 2007 році вона відзначила своє 175-річчя.

Здійснює державний санітарний нагляд за забезпеченням санітарно-епідемічного благополуччя населення ДУ «Пінський зональний центр гігієни та епідеміології».

Культура

Поліський драматичний театр

У Пінську діють міський Дім культури, Палац культури «Трикотажник», Дім культури ЗАТ «Пінськдрев», державний Музей Білоруського Полісся, міський парк культури й відпочинку, Поліський драматичний театр, міська кіновідеомережа (кінотеатр «Перемога», відеотека), кіновідеопрокат, міська концертна зала. У місті працюють театр-студія «Діоген» і народний молодіжний театр «Візаві».

Діє централізована бібліотечна система, у котру входять: центральна бібліотека для дорослих, дитяча бібліотека і сім філій з загальним книжковим фондом у 600 тисяч примірників. У 1986 році побудована дитяча бібліотека, у фондах котрої понад 100 тисяч книжок.

У місті налічується понад 100 колективів художньої самодіяльності: хорові, хореографічні, театральні, інструментальні, вокальні, естрадно-циркові. 34 колективи мають звання «народних» і «взірцевих». Діє 5 навчальних закладів, в котрих учиться понад 1,5 тисячі люду, дитячі музичні школи № 1, № 2, дитяча хореографічна школа, дитяча школа образотворчого мистецтва.

Раз на два-три роки наприкінці весни — початку літа в Пінську проходить Міжнародний фест фольклору «Поліський хоровод». У останній місяць зими в Пінську традиційно проходять творчі зустрічі під загальною назвою «Лютневі музичні вечори». Раз на два роки у квітні проходить традиційне свято гітарної музики «Королівська фієста». Ще раз на два роки в травні проходить музичне свято «Віват, баян!». Улітку чи на початку весни на околицях Пінська проходить міжнародний мотофест «Пінськ».

Спорт

Шахово-шашковий клуб

У Пінську є Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву з веслувальних видів спорту, вихованці котрої — олімпійські чемпіонки 1996 р. Тамара Давиденко, Ярослава Павловіч. Три чемпіонати Європи з мотоболу приймав за останні півтора десятиліття спортивний комплекс БілОСТТ.

Станом на 1 січня 2003 року в місті налічується 128 спортивних споруд. Серед них 3 стадіони з трибунами, 50 спортивних залів, 2 басейни, 11 міні-басейнів, 38 приладнаних осель. У спортивних школах міста заправляються з 30 тис. юних спортсменів з 15 видів спорту.

Пінськ — одне з найкращих спортивних міст Білорусі, у 2009 році зайняло 2 місце в цій номінації.

У місті працює шахово-шашковий клуб.

Спортивний комплекс «Хвиля»

Універсальний спортивний комплекс «Хвиля» займає площу 32740 м² і об'єднує в собі футбольний стадіон з трибунами, медично-відновлювальний центр, льодову арену, басейни й універсальну спортивну залу. Одночасно його можуть відвідувати понад 5000 людей. Спортивна будова являє собою 2-3-поверховий комплекс з об'ємів всяких форм та розмірів.

Льодова арена «Хвилі» введена в експлуатацію 29 грудня 2007 року. Унікальність її в тому, що тут уперше встановлені гнуто-клеєні дерев'яні арки під дахом, що доти не вживано ніде в Білорусі. Основні параметри арени відповідають європейським стандартам: ширина льодового покриття — 29 м, довжина — 60 м. Загальна площа — 8450 м², число глядачів — понад 600 людей.

Басейни призначені не тільки для студентських занять, але й для всіх жителів Пінська. Як буде потреба, змагання можуть спостерігати близько 500 людей. Стадіон забезпечений новітнім інженерним обладнанням, його трибуни розраховано на понад 3000 глядачів.

Футбольний клуб «Хвиля-Пінськ»

У місті є власний футбольний клуб «Хвиля» (заснований в 1987 році, називався «Комунальник» (1989—1996), «Пінськ-900» (1997—2005)). Домашні ігри проводять на стадіоні «Хвиля» (3100 місць). Срібний призер чемпіонату Білорусі в першій лізі та чотириразовий бронзовий призер чемпіонату Білорусі. За 18 сезонів, проведених у чемпіонатах і Кубках Білорусі, «Хвиля» зіграла 497 матчів: 238 перемог, 94 нічиї, 165 поразок, різність м'ячів 806:597 (станом на 1 січня 2009 р.).

Мотобольний клуб «Автомобіліст»

Найтитулованіший клуб Білорусі. Команда заснована в 1979 році. Сімнадцятиразовий чемпіон Білорусі, шестиразовий срібний призер. 16 разів ставав володарем кубка Білорусі, срібний призер чемпіонату Східно-Європейської ліги 2007 року. Бронзовий призер 2006 року.

Забудова

На початку XVII ст. у Пінську починає формуватись центр міста. Основу внутрішнього планування міста становили вулиці. Джерелами для їхніх назв ставали власні імені князів та міщан, географічні назви, природні умови місцевості, ремесла частини міщан, національна приналежність жителів. Ще з XVI ст. відомі окремі пінські вулиці: Велика Спаська, Замкова та інші. Вулиці мостили деревом. Це багато важило в дуже заболоченому місті. Бруківка на центральних вулицях Пінська з'явилася наприкінці XIX ст. У місті збереглася частина її стародавньої радіально-півколової плановки.

Економіка

Ресторація «Пінська шляхта»

У місті працюють понад 50 промислових підприємств. Для розвитку економіки міста трудяться 57 000 людей, з них майже 20 тисяч в промисловості. У Пінську діють 20 спільних і 4 іноземних підприємств. Найбільше підприємство — Пінськдрев, найдавніше підприємство деревообробної промисловості в Білорусі.

Провідні галузі в економіці міста — лісова й деревообробна промисловість (37,2 % в межах міста), легка промисловість (27,8 %), харчова (17,1 %), машинобудівництво та металообробка (11,8 %), борошномельно-круп'яна і комбікормова промисловість (4,2 %). Працюють підприємства хімічної, мікробіологічної, поліграфічної та інших галузей.

Пінськ — місто-експортер. На частку промислових підприємств припадає майже 98 % експорту. Понад 45 % продукції, що випускається в місті, відправляється на експорт в 35 країн далекого та близького зарубіжжя. У 2008 році обсяг експорту склав 210 млн дол. США, позитивне зовнішньоторговельне сальдо склало 61 млн дол. США. Один із найважливіших економічних партнерів міста — Російська Федерація, на частку котрої припадає 72,1 % експорту.

Транспорт

Залізничний вокзал станції Пінськ

Пінськ — великий залізничний, автомобільний, річний транспортний вузол. Працюють два автопарки (пасажирський та вантажний), декілька автомобільних баз. Експлуатацією річки Піни займається РУЕСП «Дніпро-Бузький водний шлях».

Громадський транспорт у Пінську представлений автобусами й маршрутними таксі. Автобусна мережа Пінська відкрилася 10 серпня 1946 року й налічує тепер 21 маршрут. Рухомий склад — головно автобуси МАЗ 105, МАЗ 107,МАЗ 103 і Ikarus 280. Щодня на міські маршрути виходять понад 120 автобусів. Приміські й міжміські автобусні сполучення здійснюється з пінського автовокзалу. Автобусними маршрутами Пінськ сполучається з Берестям, Гродно, Мінськом та іншими великим містами Білорусі.

Залізнична станція Пінськ відкрилася у 1882 році. Залізничними маршрутами Пінськ сполучений з багатьма містами Білорусі, України та Росії. Потяги далекого сполучення прямують через Пінськ до Мінськ, Берестя, Гомеля, Вітебська. Приміські потяги прямують до станцій: Брест-Центральний, Дрогичин, Кобринь, Лунинець.

Інформація для туристів

Краєвид з мосту через Піну

Пінськ — друге в Білорусі місто за кількістю збережених пам'яток архітектури після Гродно.[джерело?]

Протягом століть у Пінську зводили громадські й культові споруди, у котрих не тільки зберігались місцеві традиції й риси поліської архітектури передніших епох, але й уживали досягнень європейської архітектури. Численні війни та повстання, що пройшли через Пінськ, знищили більшість культурної спадщини міста.

Пінськ — перспективний центр туризму Білорусі міжнародного значення. У колишньому монастирі єзуїтів працює Музей білоруського Полісся.

Готелі

Колегіум єзуїтів
  • «Аеліта»
  • «Прип'ять»
  • «Спорт»

Пам'ятки археології

  • Городище давнього Пінська.

Пам'ятки природи

  • Парк Лещанський (закладений у XVIII ст.)

Історико-архітектурні цінності

  • Колишній костьол бернардинів, тепер церква святої Варвари (1786)
  • Історична забудова міста (XIX—XX ст.)
  • Колегіум єзуїтів (1635—1675)
  • Каплиця (XVII ст.)
  • Костьол святого Карла Барамея (1770—1782)
  • Костьол Успіння Пресвятої Діви Марії (1712—1730)
  • Кляштор францисканців (XVIII ст.)
  • Палац Бутримовичів (1784—1790)
  • Синагога (1900)
  • Садиба Осмоловських (XIX—XX ст.)

Утрачена спадщина

  • Каплиця святого Георгія (поч. XX ст.)
  • Костьол Матері Божої Скорботної(1820)
  • Костьол Пресвятої Діви Марії (1635)
  • Костьол святого Домініка (1787)
  • Кляштор бернардинів (XVIII ст.)
  • Кляштор кармелітів (1734)
  • Монастир Богоявлення Господнього (1596)
  • Велика синагога (1506)
  • Церква святого Федора (XII ст.)
  • Церква святого Миколая (1823)

Галерея

Міста-друзі

Відомі особистості

Семен Кузнець (1901—1985) — виходець із Пінська, що до 1922 року був в Україні. З національності напів українець. Навчався у Харкові. 1971 року «за емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання, що привело до нового, глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку» Саймону Кузнецю було присуджено Нобелівську премію з економіки.

Примітки

  1. ↑ Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.  (англ.)
  2. ЕІУ, 2011.
  3. Пінськ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  4. Пинськ // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930—1933. — Т. 2 : З – Р. — С. 1046. — 694 с.
  5. ↑ Леонюк В. Пинськ // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 231. — ISBN 966-95063-0-1.
  6. Пинське // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов. — С. 2047.
  7. Жучкевич В. А. Краткий топонимический словарь Белоруссии. — Мн.: Белорусский государственный университет, 1974. — С. 290.
  8. . Архів оригіналу за 28 червня 2011. Процитовано 6 серпня 2009. 
  9. Т. М. Прокопович, Атлас географии Беларуси. — РУП «Белкартография», Минск, 2004. С. 14
  10. ↑ Pinsk climate: Average Temperature, weather by month, Pinsk weather averages. Climate-Data.org. оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 січня 2020.  (англ.)
  11. ↑ Т. М. Прокопович, Атлас географии Беларуси. — РУП «Белкартография», Минск, 2004. С. 16
  12. ↑ . Архів оригіналу за 1 квітня 2003. Процитовано 1 квітня 2003. 
  13. . Архів оригіналу за 26 січня 2004. Процитовано 26 січня 2004. 
  14. Архів оригіналу за 20 листопада 2003. Процитовано 20 листопада 2003. 
  15. . Архів оригіналу за 9 червня 2002. Процитовано 9 червня 2002. 
  16. Архів оригіналу за 15 липня 2002. Процитовано 15 липня 2002. 
  17. Архів оригіналу за 14 липня 2002. Процитовано 14 липня 2002. 
  18. Пінск // Целеш, В. Гарады Беларусі на старых паштоўках. — Мн. : Беларусь, 2001. С. 209
  19. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 26 kwietnia 1929 r. o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Pińsk w powiecie pińskim, województwie poleskiem. [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  20. Архів оригіналу за 8 червня 2003. Процитовано 8 червня 2003. 
  21. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1939 r. o zmianie granic miasta Pińska w powiecie pińskim, województwie poleskim. Dz.U. 1939 nr 23 poz. 149 [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  22. ↑ . Архів оригіналу за 21 червня 2006. Процитовано 6 серпня 2009. 
  23. Олійник Ю. В., Завальнюк О. М. Нацистський окупаційний режим в генеральній окрузі "Волинь-Поділля" (1941–1944 рр.) / Міжнародна громадська організація "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність"; Державний архів Хмельницької області; Кам янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. — Хмельницький : Поліграфіст-2, 2012. — С. 43. — ISBN 978-966-1502-55-9.
  24. ↑ Pinsk // Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. Tom VIII, s. 174
  25. . Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 25 березня 2022. 
  26. Pinsk // Napoleon Rouba. Przewodnik po Litwe i Bialejrusi. — Wilno, 1909; — Gdansk, 1995.
  27. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2009. Процитовано 6 серпня 2009. 
  28. Tadeusz Zienkiewicz. Rosyjskie zycie kulturalno-literackie w Pinsku 1918—1939 // Acta Polono-Ruthenica XII, 2007. Uniwersytet Warminsko-Mazurski w Olsztynie. ISSN 1427-549X. S. 8
  29. . Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 25 березня 2022. 
  30. . Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 6 серпня 2009. 
  31. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 березня 2022. 
  32. У 14 гарадах Беларусі колькасць насельніцтва перавышае 100 тыс. чалавек [ 6 квітня 2009 у Wayback Machine.] Наша Нива, 26 березня 2009
  33. Т. М. Прокопович «Атлас географии Беларуси». — Минск: РУП «Белкартография», 2004. С. 32
  34. Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 24 грудня 2019.  (англ.)
  35. . Архів оригіналу за 6 січня 2009. Процитовано 6 серпня 2009. 
  36. . Архів оригіналу за 11 березня 2013. Процитовано 6 серпня 2009. 
  37. . Архів оригіналу за 27 квітня 2011. Процитовано 6 серпня 2009. 
  38. Пинск // Регионы Брестской области[недоступне посилання з липня 2019]
  39. Пинск — один из лучших спортивных городов Беларуси // Президент Республики Беларусь[недоступне посилання з липня 2019]
  40. Александр Лукашенко посетил Пинский и Столинский районы Брестской области[недоступне посилання з червня 2019]
  41. Пинская «Волна»[недоступне посилання з липня 2019]
  42. . Архів оригіналу за 15 листопада 2009. Процитовано 6 серпня 2009. 
  43. . Архів оригіналу за 15 червня 2009. Процитовано 6 серпня 2009. 
  44. ↑ . Архів оригіналу за 14 червня 2009. Процитовано 6 серпня 2009. 

Джерела та література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пінськ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pinsk 2 3 abo Pinsk 4 5 Pinske 6 bil Pinsk ros Pinsk pol Pinsk misto v Berestejskij oblasti na pivdni Bilorusi centr Pinskogo rajonu Misto lezhit u misci de richka Pina vlivayetsya v Prip yat Naselennya z 131 000 osib Protyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi teritoriya mista nalezhala Rusi Rechi Pospolitij Polshi SRSR i teper Bilorusi Istorichnij centr ukrayinskogo etnichnogo krayu Pinshini misto Pinsk Pinsk bil PinskTransliteraciya nazvi PinskGerb Pinska Prapor PinskaOsnovni dani52 07 18 pn sh 26 04 36 sh d 52 12167 pn sh 26 07667 sh d 52 12167 26 07667 Koordinati 52 07 18 pn sh 26 04 36 sh d 52 12167 pn sh 26 07667 sh d 52 12167 26 07667Krayina BilorusOblast Berestejska oblastZasnovano 1097Magdeburzke pravo 12 sichnya 1581Naselennya 130 355 2009 1 Plosha 43 3 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225710Telefonnij kod 375 165Visota 141 1 m 139 mVodnij ob yekt richka PinaMista pobratimi Altena Taganrog Kovel Chenstohova Ternopil DobrichTransport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya PinskDo Minska fizichna 221 kmMisceva vladaVebstorinka pinsk byGolova radi Alyaksandar GordzichPinsk Pinsk Pinsk Pinsk Pinsk Pinsk Berestejska oblast Pinsk u Vikishovishi Zmist 1 Etimologiya nazvi 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Istoriya 3 1 Ruska doba XI stolittya 1320 3 2 Litovsko polska doba 1320 1793 3 3 Rosijska doba 1793 1917 3 4 UNR 1918 1919 3 5 Polska doba 1921 1939 3 6 Bilorus vid 1939 4 Naselennya 4 1 Nacionalnij sklad 5 Osvita 5 1 Serednya specialna osvita 6 Medicina 7 Kultura 8 Sport 8 1 Sportivnij kompleks Hvilya 8 2 Futbolnij klub Hvilya Pinsk 8 3 Motobolnij klub Avtomobilist 9 Zabudova 10 Ekonomika 11 Transport 12 Informaciya dlya turistiv 12 1 Goteli 12 2 Pam yatki arheologiyi 12 3 Pam yatki prirodi 12 4 Istoriko arhitekturni cinnosti 12 5 Utrachena spadshina 13 Galereya 14 Mista druzi 15 Vidomi osobistosti 16 Primitki 17 Dzherela ta literatura 18 PosilannyaEtimologiya nazvi RedaguvatiGadayut sho Pinsk pishov vid nazvi richki Pina nad kotroyu pobudovane misto u misci yiyi zlittya z Prip yattyu Nazva samoyi richki superechliva sprava Za odniyeyu versiyeyu nazivati richku Pina stali vid pini sho neyu plavala dzherelo Za inshoyu vid pin spin zupinka pristan zagata 7 Geografiya RedaguvatiPinsk lezhit za 180 km na shid vid Berestya 5 Misto maye zaliznichnu stanciyu na liniyi Berestya Luninec ta richkovij port 5 Maye spoluchennya z Kiyevom i Berestyam 5 Pinsk istorichnij centr Polissya 5 Misto rozmishene u girli richki Pini sho vlivayetsya v Prip yat i viddilyaye misto vid prileglih bolit U davninu bolota buli yedinim prirodnim zahistom vid zagarbnikiv Davnishe Pina j Strumen nazva vid polishukiv verhnoyi techiyi Prip yati zlivalis navproti starogo zamku Ruslo richki v mezhah mista vrizane zavshirshki 35 55 metriv 8 Klimat Redaguvati Pinsk nalezhit do zoni vologogo kontinentalnogo klimatu Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena 9 10 Cherez vpliv morskih povitryanih mas dlya mista harakterna m yaka zima j pomirno teple lito 11 Cikloni peremishayutsya z Atlantichnogo okeanu iz zahodu na shid 11 10 Peresichna temperatura sichnya stanovit vid 5 6 C do 4 5 C lipnya vid 18 4 C do 18 5 C 11 Richna amplituda temperatur stanovit 24 0 C 10 Richna kilkist opadiv blizko 597 630 mm 11 10 Kilkist dniv z temperaturoyu vishoyu za nul stanovit 253 11 U serednomu sposterigayetsya 165 dniv z opadami 11 Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v lyutomu j syagaye seredno 26 mm 10 Najbilshe opadiv vipadaye v chervni blizko 86 mm 10 Riznist v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 60 mm 10 KlimatPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 6 1 2 3 5 12 3 19 1 22 6 23 7 23 0 18 1 11 7 4 7 0 1 11 2Serednya temperatura C 5 6 4 4 0 2 7 4 13 5 17 2 18 4 17 6 13 2 7 7 2 2 2 6 7 0Serednij minimum C 8 5 7 6 3 8 2 6 8 0 11 8 13 1 12 2 8 3 3 8 0 2 5 1 2 9Norma opadiv mm 35 26 28 39 55 86 79 63 57 48 40 41 597Dzherelo Climate Data org angl Istoriya RedaguvatiRuska doba XI stolittya 1320 Redaguvati Dokladnishe Turovo Pinske knyazivstvoPinsk Pinesk upershe zgaduyetsya 5 listopada 1097 roku v Povisti minulih lit yak misto Kiyivskoyi Rusi 12 5 Leshanskij monastir N Orda1174 rik stolicya samostijnogo Pinskogo knyazivstva U 1183 roci litopisi zgaduyut knyaziv pinskih Yaroslava 1183 i Yaropolka 1190 Todi misto bulo v centri Turovo Pinskogo knyazivstva malo torgovi zv yazki z Volinnyu Serednim Piddniprov yam i Pivnichnim Prichornomor yam 12 U pershij polovini XIII stolittya misto vhodilo do Galicko Volinskogo knyazivstva bulo opornim punktom u borotbi z napadami Litvi 5 1263 roku vpershe v pismovih dzherelah zgaduyetsya pravoslavnij hram pri monastiri v peredmisti Lesha prijdeshnim religijnim i osvitnim centrom Pinshini Litovsko polska doba 1320 1793 Redaguvati Dokladnishe Velike knyazivstvo Litovske ta Rich Pospolita1323 roku misto perejshlo do Velikogo knyazivstva Litovskogo 5 1396 roku yak zagalno vvazhayetsya u Pinsku buv zasnovanij kostol franciskanciv 13 U 1471 roci v misti pravit knyazivna Mariya vdova Semena Olelkovicha sho viv svij rid vid Gedimina Bagato gramot dozvolyayut posilatis na pershu pismovu zgadku sil Pinshini 14 1521 roku velikij knyaz Velikogo knyazivstva Litovskogo Sigizmund I Starij peredav Pinsk svoyij zhinci korolevi Boni Na Polissi vona vidoma tim sho aktivno pochala provoditi pershi agrarni reformi 1556 roku bulo likvidovane udilne Pinske knyazivstvo a sam Pinsk stav povitovim centrom Berestejskogo voyevodstva 5 1527 roku pered stinami pinskogo zamku zaderzhano pohid zagonu tatar sho zrujnuvali pivdenno shidnu chastinu Pinshini Ce buv ostannij nabig tatar 12 sichnya 1581 roku misto distalo magdeburzke pravo i gerb v kotrogo shit zagostrenij vniz i posherblenij z bokiv u chervonomu poli zolotij luk stalevij nakonechnik strili nacilenij vpravo 5 15 Na pochatku XVII stolittya v Pinsku zapochatkovano pravoslavne bratstvo zi shkoloyu 5 Pinsk u 1863 rociU 1630 1675 rokah buduyetsya ceglyanij yezuyitskij kolegium 1648 roku na Zaporizhzhi pochalosya povstannya Hmelnickogo sho nabulo harakteru nacionalnoyi religijnoyi ta socialnoyi borotbi proti polskoyi vladi ta katolickoyi cerkvi sho gnobila pravoslavnu Voseni 1648 roku v Pisku vidbulosya narodne povstannya na pidporu nacionalno vizvolnoyi borotbi pid provodom Hmelnickogo 5 25 veresnya 1655 roku za vijni Moskovshini z Richchyu Pospolitoyu 1654 1667 Pinsk zahopiv ta rozoriv voyevoda F Volkonskij Misceva shlyahta na choli z Lukashem Yelskim zaklikala priluchiti Pinskij povit do kozackoyi derzhavi U 1655 1659 rokah misto bulo centrom Pinsko Turivskogo kozackogo polku Getmanshini 5 1659 roku v seli Gorodishi nepodalik vid Pinska zapochatkovano monastirya benediktiv sho probutuvav do 1855 roku U 1705 roci za koshti knyazya Mihajla Vishneveckogo ta jogo zhinki Katerini zapochatkovano monastirya bernardinciv Butuvav u Pinsku do 1832 roku 1706 roku shvedskij korol Karl XII zajnyav Pinsk pograbuvav i spaliv misto 5 Zrujnovano j bastionnij zamok u peredmisti Pinska Karolini sho buv stvorenij dlya marshalka Velikogo knyazivstva Litovskogo a zgodom vidijshov do knyaziv Vishneveckih Kolegium yezuyitiv 1930 U 1710 roci v Pinsku Parahonsku Pleshicyah Morozovichah Lopatini Kolbah pobuvav Tatishev Vasil Mikitovich avtor p yatitomovoyi Istoriyi Rosijskoyi naukovec diplomat mandrivnik derzhavnij diyach XVIII stolittya U comu samomu roci na Pinshini z ukazu Petra I vin nalagodiv virobnictvo 30 garmat i 7 korabliv 1782 roku na pivnichno shidnij okolici pinskogo peredmistya Karolin pobudovanij kam yanij kostol vidomij teper yak kostol Karla Barameya U 1784 roci v Pinsku pobuvav korol Rechi Pospolitoyi Stanislav Avgust Ponyatovskij sho buv na ceremoniyi zakladennya pershogo kamenya Palacu Butrimovicha 1791 roku vidbulas Pinska kongregaciya cerkovnij sobor viryan pravoslavnoyi cerkvi v Rechi Pospolitij sho rozpochav svoyu robotu v Bogoyavlenskomu monastiri v Pinsku Zavdannya soboru bulo rozrobiti propoziciyi shodo zakriplennya voli pravoslavnoyi cerkvi vid Rosiyi a she emansipaciyu pravoslavnogo duhovenstva Rosijska doba 1793 1917 Redaguvati 23 sichnya 1793 roku pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi misto dolucheno do Rosijskoyi imperiyi Pinsk vidijshov do Minskoyi guberniyi yak povitovij centr 5 1812 roku vijna 1812 roku torknulasya Pinshini Zagin polkovnika Zhahova rozbiv u Pinsku zagin francuziv i yak trofeyi vzyav garmati 16 U 1831 roci bilya sela Nevelya carski vijska rozbili pinskih povstanciv pid provodom Citusa Puslovskogo 1837 roku v seli Porichchi Parechcha pochala diyati sukonna fabrika Skirmunta Ruyini zamku v peredmisti Koralin N Orda1858 roku poruch z Lyashinskim monastirem zakladenij Pinskij miskij park U 1860 roci v seli Porichchi zapracyuvav cukrovij zavod Skirmunta 1863 roku povstanskij zagin Romualda Traugotta 12 j 13 lipnya zaznav tyazhkih utrat pid Pinskom U 1865 roci podruzhzhya Flyarosiv pobuduvalo v Pinsku likarnyu U grudni 1884 roku pochavsya ruh poyizdiv po zaliznichnij gilci Pinsk Luninec 17 1885 roku v Pinsku pochav diyati sudnoremontnij i mehanichnij zavod 1892 roku avstro ugorskij kapitalist Galperin pobuduvav sirnikovu fabriku Progres Vulkan Na pochatku XX stolittya v misti zarodzhuyetsya ukrayinske kulturno suspilne zhittya 5 Todi v Pinsku bulo 5 likaren 3 apteki 3 cerkvi cholovichij monastir 2 kostoli 2 sinagogi poshtovo telegrafna kontora tyuremnij zamok 22 fabriki j zavodi z 1100 robitnikami Stanciya Poliskoyi zaliznici sudnoplavstva po Prip yati Okrim vantazhnoyi pristani bula paroplavna pasazhirska z liniyami Pinsk Kiyiv Pinsk Lyubyashav Pinsk Telehani U misti pracyuvali Azovo Donskij komercijnij bank restoraciya teatr realne uchilishe zhinocha gimnaziya 6 prihodskih shkil 2 pochatkovih uchilish 2 privatni gimnaziyi 3 privatni pochatkovi navchalni zakladi choloviche duhovne uchilishe knigarni kramnici j usyaki administrativni ustanovi 18 1904 roku berezen u Pinsku z yavilasya telefonna merezha U 1910 roci poslugami telefonnoyi stanciyi koristuvalisya 196 abonentiv U 1910 1916 rokah u Pinsku zgidno zi zbirnikom Poperednij spisok periodichnih vidan Rosiyi 1901 1916 rr vidavalisya Pinskij listok Pinskij golos Telegrami Ob yednannya U listopadi 1911 roku u misti pochalisya pershi seansi kino U 1911 roci v misti zbirali koshti na pam yatnik Tarasovi Shevchenkovi v Kiyevi 5 Rinkova plosha 1930 tiU 1912 1914 rokah u Pinsku zhiv i pracyuvav narodnij poet Bilorusi Yakub Kolas 15 veresnya 1915 roku za Pershoyi svitovoyi vijni Pinsk zajnyali nimecki vijska UNR 1918 1919 Redaguvati U 1918 1919 rokah Pinsk razom z povitom buv v Ukrayinskij Narodnij Respublici 5 Za novim administrativnim podilom UNR misto vhodilo do Dregovickoyi zemli centr Mozir na Pinsk she zazihala Biloruska Narodna Respublika Polska doba 1921 1939 Redaguvati Dokladnishe Polska Respublika1921 roku pislya Rizkogo mirnogo dogovoru teritoriya Zahidnoyi Bilorusi u tomu chisli j Pinsk vidijshla do Polshi Pinsk stav centrom Pinskogo povitu Poliskogo voyevodstva 7 veresnya 1921 roku vinikla velika pozhezha Vogon znishiv praktichno vsyu centralnu chastinu mista U 1919 1939 rokah u misti diyala filiya Prosviti dramatichni gurtki ta inshi oseredki ukrayinskogo zhittya 5 U 1924 roci zasnovanij Pinskij krayeznavchij muzej vidkritij u 1926 roci 1929 roku mezhi mista rozshireni koshtom zemel gmin Pinkoviche j Zhabice 19 1936 roku u Pinsku vidkrivayetsya velika silskogospodarska vistavka v miskomu parku Lyashi Naperedodni vistavki vidano Informator m Pinska 20 takij sobi dovidnik po mistu 1936 roku 1 kvitnya 1939 roku mezhi mista rozshireno koshtom zemel mishan iz gmini Hojno na pravomu berezi richki Pini 21 20 veresnya 1939 roku chastini Chervonoyi armiyi za ugodoyu z gitlerivskoyu Nimechchinoyu uvijshli do mista SRSR aneksuvav Pinsk doluchivshi jogo do BRSR 5 Z 4 grudnya misto centr Pinskoyi oblasti 5 U zhovtni pid vladoyu komunistiv provodyatsya rozstrili likvidaciya polyakiv ta polskoyi kulturi Ponad 500 polyakiv i bilorusiv rozstrilyano chi vivezeno do Katini Vasil Korzh i jogo poplichniki z NKVS brali uchast v ubivstvah lyudej Bilorus vid 1939 Redaguvati Centralna plosha j kolegium yezuyitiv4 lipnya 1941 roku za Drugoyi svitovoyi vijni do Pinska vvijshli nimecki vijska 22 1 veresnya 1941 roku misto stalo centrom Pinskoyi okrugi generalnoyi okrugi Volin Podillya Rajhskomisariatu Ukrayina Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimeckij garnizon u misti stanovili 2500 soldativ Vermahtu ta rota ROA 23 Poblizu Pinska ta v samomu misti diyali pidrozdili UPA 5 Na Pinshini diyalo OUN sho nalezhalo do Pinskogo nadrajonu Step providnik Virnij 14 lipnya 1944 roku Pinsk zajnyali radyanski vijska 22 1946 roku v Pinsku ukrayinski pidpilniki pidirvali klub z kompartijnimi zborami 5 10 serpnya 1946 roku pochavsya ruh po pershomu miskomu avtobusnomu marshrutu 1953 roku v Pinsku vstanovleno pershi chotiri telefoni avtomati 1 serpnya 1954 roku likvidovano Pinsku oblast Pinsk rajonnij centr Berestejskoyi oblasti 5 U 1956 roci komunistichna vlada znishila vidatnij pam yatnik arhitekturi baroko Kostel Svyatogo Stanislava rinkovu ploshu z torgovimi ryadami j renesansovu Veliku sinagogu U 1960 roci pochali sporudzhuvati avtotrasu Pinsk Stolin 1965 roku v Pinsku pochali buduvati kombinat verhnogo trikotazhu vidomogo teper yak TOV Polissya U 1966 roci pochali sporudzhuvati mikrorajon mizh vulicyami Pershotravnevoyu j Centralnoyu 1972 roku v Pinsku zakladeno pershij bagatokvartirnij dev yatipoverhovij zhitlovij budinok 30 grudnya 1974 roku v misti pochali buduvati zavoda Kuzlitmash Centralna miska biblioteka14 lyutogo 1981 roku v Pinsku vidkrivsya novij kinoteatr Peremoga 14 serpnya 1983 roku v misti vidkrili sportivno tehnichnij kompleks na vul Rakasovskogo 17 bereznya 1984 roku zaselenij pershij zhitlovij budinok v mikrorajoni Pivnich 1 Lugi 22 sichnya 1986 roku vvedenij v ekspluataciyu Pinskij zavod zasobiv maloyi mehanizaciyi ta metalokonstrukciyi Ob yednannya Polissyavodbud Ministerstva melioraciyi j silskogo gospodarstva SRSR nini ZAT ZSMM 17 sichnya 1987 roku v Pinsku vidkrivsya budinok novogo avtovokzalu 5 kvitnya 1987 roku do novogo Pinskogo portu pristalo pershe sudno 7 listopada 1989 roku v Pinsku vidkrivsya novij budinok Centralnoyi biblioteki 15 serpnya 1992 roku vijshla persha teleprograma pinskogo telekanalu Varyag U 2007 roci pid chas rekonstrukciyi centralnoyi ploshi mista buli viyavleni pohovannya datovani priblizno XVII stolittyam Naselennya RedaguvatiZmina kilkosti naselennya Pinska 16 21 st Pinski yevreyi chitayut Mishnu Fragment fotopraci Pinski portreti XVI st 5 tis lyudej 1 a pol XVII st 30 tis lyudej 24 1825 4 2 tis lyudej 1841 6 8 tis lyudej 1860 8 6 tis lyudej 24 1861 11 3 tis lyudej 1870 18 tis lyudej 24 1887 22 967 lyudej 11847 cholovikiv i 11120 zhinok v tomu chisli za statkami shlyahti 266 cholovikiv i 275 zhinok duhovnikiv pravoslavnih 49 cholovikiv i 37 zhinok duhovnikiv katolickih 3 lyudini kupciv i pochesnih gromadyan 208 cholovikiv i 224 zhinok mishan i cehovih 10806 cholovikiv 10439 zhinok vijskovikiv 325 cholovikiv selyaniv 190 cholovikiv i 145 zhinok za virospovidannyam 2848 pravoslavnih 1082 katolikiv 20 yevangelistiv 19017 yudayistiv 24 1897 28 028 lyudej 13649 cholovikiv i 14379 zhinok 25 1900 29 5 tis lyudej 1907 34 756 lyudej 26 1910 36 409 lyudej u tomu chisli 26626 yevreyiv 27 1921 23 5 tis lyudej 1931 33 5 tis lyudej z nih 73 5 skladali yevreyi do 10 ruski polyakiv bulo dekilka vidsotkiv v osnovnomu ce vijskoviki ksondzi sluzhbovci vchiteli 28 Pinskij RAGS u palaci Butrimovichiv1939 35 9 tis lyudej 1959 41 5 tis lyudej 1974 77 1 tis lyudej 29 1986 112 6 tis lyudej 1993 123 tis lyudej 30 1996 130 tis lyudej 31 2000 132 6 tis lyudej 2006 129 9 tis lyudej 2007 131 0 tis lyudej 2008 130 8 tis lyudej 1 sichnya 2009 131 2 tis lyudej 32 Z perepisu 1999 roku vidomo sho v Pinsku zhilo ponad 85 bilorusiv blizko 9 rosiyan 3 5 ukrayinciv 1 polyakiv 0 15 yevreyiv 33 Zgidno z perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya mista stanovila 130 355 osib 1 Nacionalnij sklad Redaguvati Div takozh Pinshina Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku 34 Nacionalnist Osib Vidsotokbilorusi 117289 89 98 rosiyani 7537 5 78 ukrayinci 2988 2 29 nacionalnist ne vkazana 1260 0 97 polyaki 681 0 52 yevreyi 146 0 11 tatari 38 0 03 azerbajdzhanci 36 0 03 nacionalnist ne povidomlena 36 0 03 virmeni 35 0 03 gruzini 26 0 02 moldovani 25 0 02 litovci 23 0 02 nimci 22 0 02 latishi 19 0 01 dvi ta bilshe nacionalnosti 18 0 01 tadzhiki 17 0 01 uzbeki 16 0 01 chuvashi 14 0 01 bolgari 10 0 01 estonci 8 0 01 kazahi 7 0 01 afganci 7 0 01 kumiki 7 0 01 inshi 89 0 00 Razom 130355 100 Osvita Redaguvati Poliskij derzhavnij universitetU Pinsku funkcionuyut 35 dityachih doshkilnih ustanov Diyut 3 pozashkilni ustanovi Miskij ekologichnij centr molodi Centr tehnichnoyi j hudozhnoyi tvorchosti molodi Centr dityachogo ta yunackogo turizmu U misti pracyuyut 14 zagalnoosvitnih shkil i 3 gimnaziyi okrim togo 2 muzichni shkoli dityacha horeografichna shkola shkola obrazotvorchogo mistectva U sferi serednoyi specialnoyi osviti predstavleni sim serednih specialnih naukovih zakladiv U sferi vishoyi osviti Poliskij derzhavnij universitet Serednya specialna osvita Redaguvati Pinskij derzhavnij industrialno pedagogichnij koledzh Pinskij derzhavnij pedagogichnij koledzh imeni O S Pushkina Pinskij derzhavnij gidromeliorativnij koledzh imeni O Ya Kleshava Pinskij derzhavnij medichnij koledzh Pinske uchilishe mistectv Pinskij silskogospodarskij koledzhMedicina RedaguvatiU Pinsku rozmishena nizka specializovanih ustanov ohoroni zdorov ya U misti diye UZ Pinska centralna poliklinika 1 filiya UZ Pinska centralna likarnya 1 filiya UZ Dityacha likarnya 1 filiya UZ Mizhrajonnij pologovij budinok 2 filiyi UZ Stomatologichna poliklinika 1 filiya U misti predstavleni filiyami Mizhrajonnij shkirno venerologichnij dispanser Mizhrajonnij psihonevrologichnij dispanser Mizhrajonnij protituberkuloznij dispanser Mizhrajonnij narkologichnij dispanser Stanciya perelivannya krovi Specializovanij budinok ditini Stanciya shvidkoyi medichnoyi dopomogi Miska likarnya v Pinsku odna z najdavnishih v Bilorusi v 2007 roci vona vidznachila svoye 175 richchya Zdijsnyuye derzhavnij sanitarnij naglyad za zabezpechennyam sanitarno epidemichnogo blagopoluchchya naselennya DU Pinskij zonalnij centr gigiyeni ta epidemiologiyi Kultura Redaguvati Poliskij dramatichnij teatrU Pinsku diyut miskij Dim kulturi Palac kulturi Trikotazhnik Dim kulturi ZAT Pinskdrev derzhavnij Muzej Biloruskogo Polissya miskij park kulturi j vidpochinku Poliskij dramatichnij teatr miska kinovideomerezha kinoteatr Peremoga videoteka kinovideoprokat miska koncertna zala U misti pracyuyut teatr studiya Diogen i narodnij molodizhnij teatr Vizavi Diye centralizovana bibliotechna sistema u kotru vhodyat centralna biblioteka dlya doroslih dityacha biblioteka i sim filij z zagalnim knizhkovim fondom u 600 tisyach primirnikiv U 1986 roci pobudovana dityacha biblioteka u fondah kotroyi ponad 100 tisyach knizhok 35 U misti nalichuyetsya ponad 100 kolektiviv hudozhnoyi samodiyalnosti horovi horeografichni teatralni instrumentalni vokalni estradno cirkovi 34 kolektivi mayut zvannya narodnih i vzircevih Diye 5 navchalnih zakladiv v kotrih uchitsya ponad 1 5 tisyachi lyudu dityachi muzichni shkoli 1 2 dityacha horeografichna shkola dityacha shkola obrazotvorchogo mistectva 36 Raz na dva tri roki naprikinci vesni pochatku lita v Pinsku prohodit Mizhnarodnij fest folkloru Poliskij horovod U ostannij misyac zimi v Pinsku tradicijno prohodyat tvorchi zustrichi pid zagalnoyu nazvoyu Lyutnevi muzichni vechori Raz na dva roki u kvitni prohodit tradicijne svyato gitarnoyi muziki Korolivska fiyesta She raz na dva roki v travni prohodit muzichne svyato Vivat bayan Ulitku chi na pochatku vesni na okolicyah Pinska prohodit mizhnarodnij motofest Pinsk 37 Sport Redaguvati Shahovo shashkovij klubU Pinsku ye Specializovana dityacho yunacka shkola olimpijskogo rezervu z vesluvalnih vidiv sportu vihovanci kotroyi olimpijski chempionki 1996 r Tamara Davidenko Yaroslava Pavlovich Tri chempionati Yevropi z motobolu prijmav za ostanni pivtora desyatilittya sportivnij kompleks BilOSTT Stanom na 1 sichnya 2003 roku v misti nalichuyetsya 128 sportivnih sporud Sered nih 3 stadioni z tribunami 50 sportivnih zaliv 2 basejni 11 mini basejniv 38 priladnanih osel 38 U sportivnih shkolah mista zapravlyayutsya z 30 tis yunih sportsmeniv z 15 vidiv sportu 39 Pinsk odne z najkrashih sportivnih mist Bilorusi u 2009 roci zajnyalo 2 misce v cij nominaciyi 40 U misti pracyuye shahovo shashkovij klub Sportivnij kompleks Hvilya Redaguvati Universalnij sportivnij kompleks Hvilya zajmaye ploshu 32740 m i ob yednuye v sobi futbolnij stadion z tribunami medichno vidnovlyuvalnij centr lodovu arenu basejni j universalnu sportivnu zalu Odnochasno jogo mozhut vidviduvati ponad 5000 lyudej Sportivna budova yavlyaye soboyu 2 3 poverhovij kompleks z ob yemiv vsyakih form ta rozmiriv Lodova arena Hvili vvedena v ekspluataciyu 29 grudnya 2007 roku Unikalnist yiyi v tomu sho tut upershe vstanovleni gnuto kleyeni derev yani arki pid dahom sho doti ne vzhivano nide v Bilorusi Osnovni parametri areni vidpovidayut yevropejskim standartam shirina lodovogo pokrittya 29 m dovzhina 60 m Zagalna plosha 8450 m chislo glyadachiv ponad 600 lyudej Basejni priznacheni ne tilki dlya studentskih zanyat ale j dlya vsih zhiteliv Pinska Yak bude potreba zmagannya mozhut sposterigati blizko 500 lyudej Stadion zabezpechenij novitnim inzhenernim obladnannyam jogo tribuni rozrahovano na ponad 3000 glyadachiv 41 Futbolnij klub Hvilya Pinsk Redaguvati U misti ye vlasnij futbolnij klub Hvilya zasnovanij v 1987 roci nazivavsya Komunalnik 1989 1996 Pinsk 900 1997 2005 Domashni igri provodyat na stadioni Hvilya 3100 misc Sribnij prizer chempionatu Bilorusi v pershij lizi ta chotirirazovij bronzovij prizer chempionatu Bilorusi Za 18 sezoniv provedenih u chempionatah i Kubkah Bilorusi Hvilya zigrala 497 matchiv 238 peremog 94 nichiyi 165 porazok riznist m yachiv 806 597 stanom na 1 sichnya 2009 r 42 Motobolnij klub Avtomobilist Redaguvati Najtitulovanishij klub Bilorusi Komanda zasnovana v 1979 roci Simnadcyatirazovij chempion Bilorusi shestirazovij sribnij prizer 16 raziv stavav volodarem kubka Bilorusi sribnij prizer chempionatu Shidno Yevropejskoyi ligi 2007 roku Bronzovij prizer 2006 roku 43 Zabudova RedaguvatiNa pochatku XVII st u Pinsku pochinaye formuvatis centr mista Osnovu vnutrishnogo planuvannya mista stanovili vulici Dzherelami dlya yihnih nazv stavali vlasni imeni knyaziv ta mishan geografichni nazvi prirodni umovi miscevosti remesla chastini mishan nacionalna prinalezhnist zhiteliv She z XVI st vidomi okremi pinski vulici Velika Spaska Zamkova ta inshi Vulici mostili derevom Ce bagato vazhilo v duzhe zabolochenomu misti Brukivka na centralnih vulicyah Pinska z yavilasya naprikinci XIX st U misti zbereglasya chastina yiyi starodavnoyi radialno pivkolovoyi planovki Ekonomika Redaguvati Restoraciya Pinska shlyahta U misti pracyuyut ponad 50 promislovih pidpriyemstv Dlya rozvitku ekonomiki mista trudyatsya 57 000 lyudej z nih majzhe 20 tisyach v promislovosti U Pinsku diyut 20 spilnih i 4 inozemnih pidpriyemstv Najbilshe pidpriyemstvo Pinskdrev najdavnishe pidpriyemstvo derevoobrobnoyi promislovosti v Bilorusi Providni galuzi v ekonomici mista lisova j derevoobrobna promislovist 37 2 v mezhah mista legka promislovist 27 8 harchova 17 1 mashinobudivnictvo ta metaloobrobka 11 8 boroshnomelno krup yana i kombikormova promislovist 4 2 Pracyuyut pidpriyemstva himichnoyi mikrobiologichnoyi poligrafichnoyi ta inshih galuzej 44 Pinsk misto eksporter Na chastku promislovih pidpriyemstv pripadaye majzhe 98 eksportu Ponad 45 produkciyi sho vipuskayetsya v misti vidpravlyayetsya na eksport v 35 krayin dalekogo ta blizkogo zarubizhzhya U 2008 roci obsyag eksportu sklav 210 mln dol SShA pozitivne zovnishnotorgovelne saldo sklalo 61 mln dol SShA Odin iz najvazhlivishih ekonomichnih partneriv mista Rosijska Federaciya na chastku kotroyi pripadaye 72 1 eksportu 44 Transport Redaguvati Zaliznichnij vokzal stanciyi PinskPinsk velikij zaliznichnij avtomobilnij richnij transportnij vuzol Pracyuyut dva avtoparki pasazhirskij ta vantazhnij dekilka avtomobilnih baz Ekspluataciyeyu richki Pini zajmayetsya RUESP Dnipro Buzkij vodnij shlyah Gromadskij transport u Pinsku predstavlenij avtobusami j marshrutnimi taksi Avtobusna merezha Pinska vidkrilasya 10 serpnya 1946 roku j nalichuye teper 21 marshrut Ruhomij sklad golovno avtobusi MAZ 105 MAZ 107 MAZ 103 i Ikarus 280 Shodnya na miski marshruti vihodyat ponad 120 avtobusiv Primiski j mizhmiski avtobusni spoluchennya zdijsnyuyetsya z pinskogo avtovokzalu Avtobusnimi marshrutami Pinsk spoluchayetsya z Berestyam Grodno Minskom ta inshimi velikim mistami Bilorusi Zaliznichna stanciya Pinsk vidkrilasya u 1882 roci Zaliznichnimi marshrutami Pinsk spoluchenij z bagatma mistami Bilorusi Ukrayini ta Rosiyi Potyagi dalekogo spoluchennya pryamuyut cherez Pinsk do Minsk Berestya Gomelya Vitebska Primiski potyagi pryamuyut do stancij Brest Centralnij Drogichin Kobrin Luninec Informaciya dlya turistiv Redaguvati Krayevid z mostu cherez PinuPinsk druge v Bilorusi misto za kilkistyu zberezhenih pam yatok arhitekturi pislya Grodno dzherelo Protyagom stolit u Pinsku zvodili gromadski j kultovi sporudi u kotrih ne tilki zberigalis miscevi tradiciyi j risi poliskoyi arhitekturi perednishih epoh ale j uzhivali dosyagnen yevropejskoyi arhitekturi Chislenni vijni ta povstannya sho projshli cherez Pinsk znishili bilshist kulturnoyi spadshini mista Pinsk perspektivnij centr turizmu Bilorusi mizhnarodnogo znachennya U kolishnomu monastiri yezuyitiv pracyuye Muzej biloruskogo Polissya Goteli Redaguvati Kolegium yezuyitiv Aelita Prip yat Sport Pam yatki arheologiyi Redaguvati Gorodishe davnogo Pinska Pam yatki prirodi Redaguvati Park Leshanskij zakladenij u XVIII st Istoriko arhitekturni cinnosti Redaguvati Kolishnij kostol bernardiniv teper cerkva svyatoyi Varvari 1786 Istorichna zabudova mista XIX XX st Kolegium yezuyitiv 1635 1675 Kaplicya XVII st Kostol svyatogo Karla Barameya 1770 1782 Kostol Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi 1712 1730 Klyashtor franciskanciv XVIII st Palac Butrimovichiv 1784 1790 Sinagoga 1900 Sadiba Osmolovskih XIX XX st Utrachena spadshina Redaguvati Kaplicya svyatogo Georgiya poch XX st Kostol Materi Bozhoyi Skorbotnoyi 1820 Kostol Presvyatoyi Divi Mariyi 1635 Kostol svyatogo Dominika 1787 Klyashtor bernardiniv XVIII st Klyashtor karmelitiv 1734 Monastir Bogoyavlennya Gospodnogo 1596 Velika sinagoga 1506 Cerkva svyatogo Fedora XII st Cerkva svyatogo Mikolaya 1823 Galereya Redaguvati Kolegium yezuyitiv Panorama mista Klyashtor franciskanciv Bokovi vorota monastirya franciskanciv Kostol Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi Viglyad kostolu z boku apsidi Vezha dzvinicya Palac Butrimovichiv viglyad z boku vulici Palac Butrimovichiv Kolishnij kostol bernardiniv Klyashtor bernardiniv Kostol svyatogo Karla Barameya Na kolishnij Velikij Franciskanskij Velika Franciskanska v bik peredmistya Karolin Peredmistya Karolin Stari Karlinski budinkiMista druzi RedaguvatiAltena Nimechchina Dobrich Bolgariya Chenstohova Polsha Istra Rosiya Balahna Rosiya Taganrog Rosiya Vidomi osobistosti RedaguvatiMatej Butrimovich 1745 1814 starosta Pinskogo povitu mecenat finansuvav budivnictvo Oginskogo kanalu Hayim Vejcman 1874 1952 naukovec himik odin z lideriv sionistskogo ruhu 1 ij Prezident Izrayilyu zakinchiv Pinske realne uchilishe Tatyana Vullaston biloruskij referi zi snukeru Ivan Zholtovskij 1867 1959 biloruskij radyanskij arhitektor Oleksandr Ilyutovich komanduvach Mozirskoyi flotiliyi Ukrayinskogo flotu Semen Kuznec 1901 1985 vihodec iz Pinska sho do 1922 roku buv v Ukrayini Z nacionalnosti napiv ukrayinec Navchavsya u Harkovi 1971 roku za empirichno obgruntovane tlumachennya ekonomichnogo zrostannya sho privelo do novogo glibshogo rozuminnya yak ekonomichnoyi ta socialnoyi struktur tak i procesu rozvitku Sajmonu Kuznecyu bulo prisudzheno Nobelivsku premiyu z ekonomiki Andrij Kondratyuk nar 1936 polskij rezhiser scenarist i kinooperator Rishard Kapushinskij 1932 2007 vsesvitno vidomij reporter ta pismennik Oleksandr Kachan nar 1971 biloruskij i rosijskij kinoscenarist Yakub Kolas 1882 1956 biloruskij gromadskij diyach pismennik poet i perekladach U 1912 1914 pracyuvav vchitelem v 3 j prihodskij shkoli v Pinsku Isak Lur ye 1890 pislya 1933 biloruskij diyach yevrejskogo rodu Antoni Mashinskij 1800 1893 istorik i pismennik Golda Meyir 1898 1978 4 j prem yer ministr Izrayilyu z 17 bereznya 1969 roku po 1974 rik Ditinstvo provela v Pinsku Adam Narushevich 1733 1796 istorik poet gromadskij ta religijnij diyach Rechi Pospolitoyi Napoleon Orda 1807 1883 biloruskij hudozhnik i kompozitor Helena Skirmunt 1827 1874 skulptor i hudozhnik Rishard Tadej Stahovskij nar 1937 psiholog doktor gumanitarnih nauk profesor Universitetu imeni Adama Mickevicha Yevgen Shatohin 1947 2012 biloruskij hudozhnik Arkin Yuhim Aronovich 1873 1948 radyanskij likar psiholog pedagog Gvozdyev Yevgen Oleksandrovich rosijskij mandrivnik i moreplavec Primitki Redaguvati a b Belarus pop stat mashke org Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 24 grudnya 2019 angl EIU 2011 Pinsk Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Pinsk Ukrayinska zagalna enciklopediya Kniga znannya v 3 t za red I Rakovskogo Lviv Stanislaviv Kolomiya Ridna shkola 1930 1933 T 2 Z R S 1046 694 s a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya Leonyuk V Pinsk Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 S 231 ISBN 966 95063 0 1 Pinske Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1957 Kn 2 t 2 Golinskij Zernov S 2047 Zhuchkevich V A Kratkij toponimicheskij slovar Belorussii Mn Belorusskij gosudarstvennyj universitet 1974 S 290 Reka Pina Arhiv originalu za 28 chervnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2009 T M Prokopovich Atlas geografii Belarusi RUP Belkartografiya Minsk 2004 S 14 a b v g d e zh Pinsk climate Average Temperature weather by month Pinsk weather averages Climate Data org Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2020 angl a b v g d e T M Prokopovich Atlas geografii Belarusi RUP Belkartografiya Minsk 2004 S 16 a b Drevnerusskie letopisi o Pinske Arhiv originalu za 1 kvitnya 2003 Procitovano 1 kvitnya 2003 Franciskanskij monastyr i kostel arhitekturnyj pamyatnik XVI XVIII vekov Arhiv originalu za 26 sichnya 2004 Procitovano 26 sichnya 2004 Piscovaya kniga Pinskogo i Kleckogo knyazhestv Arhiv originalu za 20 listopada 2003 Procitovano 20 listopada 2003 V krasnom pole zolotoj luk Arhiv originalu za 9 chervnya 2002 Procitovano 9 chervnya 2002 Otechestvennaya vojna 1812 goda na Pinshine Arhiv originalu za 15 lipnya 2002 Procitovano 15 lipnya 2002 Zheleznaya doroga Pinsk Luninec Arhiv originalu za 14 lipnya 2002 Procitovano 14 lipnya 2002 Pinsk Celesh V Garady Belarusi na staryh pashtoykah Mn Belarus 2001 S 209 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 26 kwietnia 1929 r o rozszerzeniu granic gminy miejskiej Pinsk w powiecie pinskim wojewodztwie poleskiem Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Informator m Pinska rok 1936 Arhiv originalu za 8 chervnya 2003 Procitovano 8 chervnya 2003 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 20 marca 1939 r o zmianie granic miasta Pinska w powiecie pinskim wojewodztwie poleskim Dz U 1939 nr 23 poz 149 Arhivovano 18 sichnya 2017 u Wayback Machine pol a b Pinsk v gody velikoj otechestvennoj Arhiv originalu za 21 chervnya 2006 Procitovano 6 serpnya 2009 Olijnik Yu V Zavalnyuk O M Nacistskij okupacijnij rezhim v generalnij okruzi Volin Podillya 1941 1944 rr Mizhnarodna gromadska organizaciya Mizhnarodnij fond Vzayemorozuminnya i tolerantnist Derzhavnij arhiv Hmelnickoyi oblasti Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Hmelnickij Poligrafist 2 2012 S 43 ISBN 978 966 1502 55 9 a b v g Pinsk Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Tom VIII s 174 Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhiv originalu za 18 sichnya 2012 Procitovano 25 bereznya 2022 Pinsk Napoleon Rouba Przewodnik po Litwe i Bialejrusi Wilno 1909 Gdansk 1995 Istoriya Pinska v datah Istoriya Pinska Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2009 Procitovano 6 serpnya 2009 Tadeusz Zienkiewicz Rosyjskie zycie kulturalno literackie w Pinsku 1918 1939 Acta Polono Ruthenica XII 2007 Uniwersytet Warminsko Mazurski w Olsztynie ISSN 1427 549X S 8 Bolshaya sovetskaya enciklopediya Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 25 bereznya 2022 Bolshoj Enciklopedicheskij slovar Arhiv originalu za 1 bereznya 2009 Procitovano 6 serpnya 2009 Enciklopedicheskij slovar Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 bereznya 2022 U 14 garadah Belarusi kolkasc naselnictva peravyshae 100 tys chalavek Arhivovano 6 kvitnya 2009 u Wayback Machine Nasha Niva 26 bereznya 2009 T M Prokopovich Atlas geografii Belarusi Minsk RUP Belkartografiya 2004 S 32 Ethnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org Arhiv originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 24 grudnya 2019 angl Pinsk gorod dlya cheloveka Elektronnyj Pinsk Arhiv originalu za 6 sichnya 2009 Procitovano 6 serpnya 2009 Pinsk Kultura i iskusstvo Pinskij gorodskoj portal Arhiv originalu za 11 bereznya 2013 Procitovano 6 serpnya 2009 Stolica Belorusskogo Polesya Interfaks Arhiv originalu za 27 kvitnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2009 Pinsk Regiony Brestskoj oblasti nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pinsk odin iz luchshih sportivnyh gorodov Belarusi Prezident Respubliki Belarus nedostupne posilannya z lipnya 2019 Aleksandr Lukashenko posetil Pinskij i Stolinskij rajony Brestskoj oblasti nedostupne posilannya z chervnya 2019 Pinskaya Volna nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vizitka FK Volna Arhiv originalu za 15 listopada 2009 Procitovano 6 serpnya 2009 Istoriya MK Avtomobilist Arhiv originalu za 15 chervnya 2009 Procitovano 6 serpnya 2009 a b Investicionnyj pasport g Pinska Arhiv originalu za 14 chervnya 2009 Procitovano 6 serpnya 2009 Dzherela ta literatura RedaguvatiPinsk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 258 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Pinsk Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 167 pol S 167 183 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PinskPinsk Arhivovano 12 lyutogo 2008 u Wayback Machine na Radzima org Miskij vikonavchij komitet Istoriya Pinska Arhivovano 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Informaciya na storinci BrestObl com Arhivovano 1 bereznya 2012 u Wayback Machine Pinsk Mista Bilorusi zgidno iz Malishevskim U A Paboka P M Nashi mista Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pinsk amp oldid 40094071