www.wikidata.uk-ua.nina.az

Турівське князівство Турово Пінське князівство988 1340Турово Пінське князівство історичні кордони на картіСтолиця ТурівП

Турівське князівство

Турівське князівство
Турово-Пінське князівство

988 – 1340
Турівське князівство
Турово-Пінське князівство: історичні кордони на карті
Столиця Турів
Пінськ
Мови Давньоруська
Релігії православ'я
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано 988
 - Ліквідовано 1340
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Турівське князівство

Турівське князівство (Турово-Пинське, Турово-Пінське, Туровське) — руське князівство Х-XIV століть у складі Київської Русі і Великого князівства Литовського. Столиця князівства — місто Турів. З середини XII ст. вотчина княжої гілки Рюриковичів — Ізяславичів Турівських.

Розміщене в центральній частині правобережного Полісся; північна, більша частина лежала на території, заселеній дреговичами, менша, південно-східна — деревлянами. У наші часи більша частина території Турівського князівства перебуває у складі Республіки Білорусь, південні райони у складі України. В етнографічному плані територія князівства належить до україно-білоруської етнічної межі.

Історія Редагувати

Перші згадки Редагувати

Праліси і багна убезпечували мешканців Турівсько-Пінського князівства від наїздів південних кочовиків. Основою прожитку було хліборобство, полювання, рибальство та бджільництво; через Турівсько-Пінське князівство проходили важливі торгові шляхи: водний і сухопутний з Києва до Польщі та сухопутний з Києва на Литву і до балтійських країн, що сприяло економічному і політичному піднесенню Турівсько-Пінського князівства (зокрема у стосунках з Польщею і Литвою).

На півдні й заході Турівське князівство межувало з Волинською, на сході — з Київською, а на півночі — з Полоцькою землями.

Найдавніші, згадувані літописцем міста: Турів, який був політичним центром князівства (980) та Пінськ (1097 і 1166).

Під владою київських князів Редагувати

За Володимира Святославича Турово-Пінське князівство увійшло до складу Київської держави (вже з кінця IX ст. було під її впливом).

У 980 першим київським намісником князівства став син Володимира Святополк Окаяний.

Великий князь київський Ярослав Мудрий посадив у Турові свого старшого сина Ізяслава. Після смерті Ярослава Турівське князівство залишилось під управлінням київського князя. Після загибелі Ізяслава у 1078 році, Турівське князівство перейшло до його молодшого сина, Ярополка Ізяславича, а згодом у 1088 році до другого сина — Святополка, який княжив до 1093 року.

Князівство за правління Ізяславичів Редагувати

1157 князь-ізгой Юрій Ярославич, онук Святополка Ізяславича, самовільно захопив Турів і спромігся відстояти його в боротьбі з коаліцією, що її організував великий князь київський. З цього моменту Турівське князівство закріпилося за Юрієм в якості вотчини. До князівства належали також Пінськ і Дубровиця, які незабаром стали уділами синів Юрія. Відомості про них у літописі уривчасті. 1168 Турів належав Івану Юрійовичу, тоді ж згадано його брата Святополка. 1184 Туровом володів уже Святополк (п. 1190), Пінськом — Ярослав, а Дубровицею — Гліб, який помер 1196, будучи князем турівським.

На початку XIII ст. Турів поступився політичним значенням Пінську, князі котрого з 1204 по 1229 були учасниками низки коаліцій південноруських князівств. 1223 ряд удільних князів Турівсько-Пінської землі (серед них незаперечно атрибутовано Олександра Дубровицького) брали участь у битві на Калці. Після того, як монголи 1240 спалили багато міст, значення вцілілого Пінська ще більше зросло. Сюди 1241 перенесли з Турова єпископську кафедру. 1240—1244 роках Пінськом володів кн. Михайло, важливий союзник Данила Галицького. 1251 року пінських князів згадано у множині. Вони намагалися балансувати між новими центрами сили — Галицько-Волинським князівством, Литвою і Золотою Ордою. 1263 Пінськ надав прихисток литовському князю Войшелку і військову допомогу у відновленні контролю над Литвою. 1275 пінські й турівські князі брали участь у поході на Литву, що його організували монголи. 1292 одна з гілок місцевої династії володіла Степанню, яка, імовірно, виділилася з Дубровицького уділу.

У складі Великого князівства Литовського Редагувати

Користуючися з незгод у Золотій Орді та вигасання Галицько-Волинської династії Романовичів у 1330 роках, землі Турівського князівства опанувало Велике князівство Литовське, й вони повністю потрапили під владу представників литовської династії Гедиміновичів. За відомостями пізніх білорусько-литовських літописів, Пінськ перейшов у власність великого князя і став одним з уділів Наримунта Гедиміновича, потім — його нащадків. Поряд із цим різні гілки місцевої династії продовжували володіти рештками князівства. Серед них в актових документах кінця XIV ст. фігурують Іван Семенович Степанський, Давид Дмитрович Городецький (за центром його уділу надалі закріпилася назва Давид-Городок) та його брати Іван і Юрій. Останній незаперечний представник цієї династії Митко (Дмитрій) Давидович Городецький помер після 1432 року. Потім Городець і Турів дісталися Свидригайлу Ольгердовичу, а Дубровиця і Степань — князю Юрію Семеновичу Гольшанському.

Князі Редагувати

Турів у складі Київської Русі.
Пам'ятник Кирилові Турівському на Замковій горі.
  • Тур (кінець Х ст.)

Рюриковичі

На початку XIII ст. центр князівства перемістився до Пінська Редагувати

Гедиміновичі

  • Наримунт Гедимінович (1330 — 1348)
  • Михайло Наримунтович (1348  — 1355)
  • Василь Михайлович (? — 1392)
  • Семен Васильович (1398—1399)

Нащадки Редагувати

Нащадками турівських князів вважаються представники відомих українських шляхетських династій — князі Острозькі і Святополк-Четвертинські.

Визначні представники Редагувати

Найбільш відомим представником Турівського князівства в нашій історії був Кирило Турівський, філософ і церковний письменник ХІІ ст.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Турово-Пинське князівство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1957. — Кн. 2, [т. 2] : Голинський — Зернов.
  2. ↑ Турово-Пінське князівство // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 186. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  3. Легендарний засновник міста Турова. В «Повісті врем'яних літ» згадується під 980-м роком.
  4. Загинув у битві на Ворсклі.
  5. Максимович М. О. Письма о князьях Острожских к графине А. Д. Блудовой. — Киев: В типографии Федорова, 1868. — 54 с. (рос.)

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Turivske knyazivstvoTurovo Pinske knyazivstvo988 1340Turivske knyazivstvoTurovo Pinske knyazivstvo istorichni kordoni na kartiStolicya TurivPinskMovi DavnoruskaReligiyi pravoslav yaForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnovano 988 Likvidovano 1340Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Turivske knyazivstvoTurivske knyazivstvo 1 Turovo Pinske 1 Turovo Pinske 2 Turovske 2 ruske knyazivstvo H XIV stolit u skladi Kiyivskoyi Rusi i Velikogo knyazivstva Litovskogo Stolicya knyazivstva misto Turiv Z seredini XII st votchina knyazhoyi gilki Ryurikovichiv Izyaslavichiv Turivskih Rozmishene v centralnij chastini pravoberezhnogo Polissya pivnichna bilsha chastina lezhala na teritoriyi zaselenij dregovichami mensha pivdenno shidna derevlyanami U nashi chasi bilsha chastina teritoriyi Turivskogo knyazivstva perebuvaye u skladi Respubliki Bilorus pivdenni rajoni u skladi Ukrayini V etnografichnomu plani teritoriya knyazivstva nalezhit do ukrayino biloruskoyi etnichnoyi mezhi Zmist 1 Istoriya 1 1 Pershi zgadki 1 2 Pid vladoyu kiyivskih knyaziv 1 3 Knyazivstvo za pravlinnya Izyaslavichiv 1 4 U skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo 2 Knyazi 2 1 Na pochatku XIII st centr knyazivstva peremistivsya do Pinska 3 Nashadki 4 Viznachni predstavniki 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPershi zgadki Redaguvati Pralisi i bagna ubezpechuvali meshkanciv Turivsko Pinskogo knyazivstva vid nayizdiv pivdennih kochovikiv Osnovoyu prozhitku bulo hliborobstvo polyuvannya ribalstvo ta bdzhilnictvo cherez Turivsko Pinske knyazivstvo prohodili vazhlivi torgovi shlyahi vodnij i suhoputnij z Kiyeva do Polshi ta suhoputnij z Kiyeva na Litvu i do baltijskih krayin sho spriyalo ekonomichnomu i politichnomu pidnesennyu Turivsko Pinskogo knyazivstva zokrema u stosunkah z Polsheyu i Litvoyu Na pivdni j zahodi Turivske knyazivstvo mezhuvalo z Volinskoyu na shodi z Kiyivskoyu a na pivnochi z Polockoyu zemlyami Najdavnishi zgaduvani litopiscem mista Turiv yakij buv politichnim centrom knyazivstva 980 ta Pinsk 1097 i 1166 Pid vladoyu kiyivskih knyaziv Redaguvati Za Volodimira Svyatoslavicha Turovo Pinske knyazivstvo uvijshlo do skladu Kiyivskoyi derzhavi vzhe z kincya IX st bulo pid yiyi vplivom U 980 pershim kiyivskim namisnikom knyazivstva stav sin Volodimira Svyatopolk Okayanij Velikij knyaz kiyivskij Yaroslav Mudrij posadiv u Turovi svogo starshogo sina Izyaslava Pislya smerti Yaroslava Turivske knyazivstvo zalishilos pid upravlinnyam kiyivskogo knyazya Pislya zagibeli Izyaslava u 1078 roci Turivske knyazivstvo perejshlo do jogo molodshogo sina Yaropolka Izyaslavicha a zgodom u 1088 roci do drugogo sina Svyatopolka yakij knyazhiv do 1093 roku Knyazivstvo za pravlinnya Izyaslavichiv Redaguvati 1157 knyaz izgoj Yurij Yaroslavich onuk Svyatopolka Izyaslavicha samovilno zahopiv Turiv i spromigsya vidstoyati jogo v borotbi z koaliciyeyu sho yiyi organizuvav velikij knyaz kiyivskij Z cogo momentu Turivske knyazivstvo zakripilosya za Yuriyem v yakosti votchini Do knyazivstva nalezhali takozh Pinsk i Dubrovicya yaki nezabarom stali udilami siniv Yuriya Vidomosti pro nih u litopisi urivchasti 1168 Turiv nalezhav Ivanu Yurijovichu todi zh zgadano jogo brata Svyatopolka 1184 Turovom volodiv uzhe Svyatopolk p 1190 Pinskom Yaroslav a Dubroviceyu Glib yakij pomer 1196 buduchi knyazem turivskim Na pochatku XIII st Turiv postupivsya politichnim znachennyam Pinsku knyazi kotrogo z 1204 po 1229 buli uchasnikami nizki koalicij pivdennoruskih knyazivstv 1223 ryad udilnih knyaziv Turivsko Pinskoyi zemli sered nih nezaperechno atributovano Oleksandra Dubrovickogo brali uchast u bitvi na Kalci Pislya togo yak mongoli 1240 spalili bagato mist znachennya vcililogo Pinska she bilshe zroslo Syudi 1241 perenesli z Turova yepiskopsku kafedru 1240 1244 rokah Pinskom volodiv kn Mihajlo vazhlivij soyuznik Danila Galickogo 1251 roku pinskih knyaziv zgadano u mnozhini Voni namagalisya balansuvati mizh novimi centrami sili Galicko Volinskim knyazivstvom Litvoyu i Zolotoyu Ordoyu 1263 Pinsk nadav prihistok litovskomu knyazyu Vojshelku i vijskovu dopomogu u vidnovlenni kontrolyu nad Litvoyu 1275 pinski j turivski knyazi brali uchast u pohodi na Litvu sho jogo organizuvali mongoli 1292 odna z gilok miscevoyi dinastiyi volodila Stepannyu yaka imovirno vidililasya z Dubrovickogo udilu U skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo Redaguvati Koristuyuchisya z nezgod u Zolotij Ordi ta vigasannya Galicko Volinskoyi dinastiyi Romanovichiv u 1330 rokah zemli Turivskogo knyazivstva opanuvalo Velike knyazivstvo Litovske j voni povnistyu potrapili pid vladu predstavnikiv litovskoyi dinastiyi Gediminovichiv Za vidomostyami piznih bilorusko litovskih litopisiv Pinsk perejshov u vlasnist velikogo knyazya i stav odnim z udiliv Narimunta Gediminovicha potim jogo nashadkiv Poryad iz cim rizni gilki miscevoyi dinastiyi prodovzhuvali voloditi reshtkami knyazivstva Sered nih v aktovih dokumentah kincya XIV st figuruyut Ivan Semenovich Stepanskij David Dmitrovich Gorodeckij za centrom jogo udilu nadali zakripilasya nazva David Gorodok ta jogo brati Ivan i Yurij Ostannij nezaperechnij predstavnik ciyeyi dinastiyi Mitko Dmitrij Davidovich Gorodeckij pomer pislya 1432 roku Potim Gorodec i Turiv distalisya Svidrigajlu Olgerdovichu a Dubrovicya i Stepan knyazyu Yuriyu Semenovichu Golshanskomu Knyazi Redaguvati nbsp Turiv u skladi Kiyivskoyi Rusi nbsp Pam yatnik Kirilovi Turivskomu na Zamkovij gori Tur 3 kinec H st Ryurikovichi Svyatopolk Okayannij 990 1013 Izyaslav Yaroslavich 1042 1052 Yaropolk Izyaslavich 1078 1086 Svyatopolk Izyaslavich 1088 1093 Bryachislav Svyatopolkovich 1110 1123 Izyaslav Svyatopolkovich 1123 1123 V yacheslav Volodimirovich 1125 1142 Svyatoslav Vsevolodovich 1142 1142 V yacheslav Volodimirovich 1142 1146 Yaroslav Izyaslavich 1146 1148 Yurij Yaroslavich 1148 1150 Andrij Yurijovich Bogolyubskij 1150 1151 Yurij Yaroslavich 1151 1154 Svyatoslav Vsevolodovich 1154 1154 Boris Yurijovich 1154 1157 Yurij Yaroslavich 1157 1168 Ivan Yurijovich 1168 1170 Svyatopolk Yurijovich 1170 1190 Glib Yurijovich 1190 1195 Na pochatku XIII st centr knyazivstva peremistivsya do Pinska Redaguvati Andrij Ivanovich 1195 1223 Yurij Andrijovich 1223 Semen Yurijovich HIII st Gediminovichi Narimunt Gediminovich 1330 1348 Mihajlo Narimuntovich 1348 1355 Vasil Mihajlovich 1392 Semen Vasilovich 4 1398 1399 Nashadki RedaguvatiNashadkami turivskih knyaziv vvazhayutsya predstavniki vidomih ukrayinskih shlyahetskih dinastij knyazi Ostrozki 5 i Svyatopolk Chetvertinski Viznachni predstavniki RedaguvatiNajbilsh vidomim predstavnikom Turivskogo knyazivstva v nashij istoriyi buv Kirilo Turivskij filosof i cerkovnij pismennik HII st Primitki Redaguvati a b Turovo Pinske knyazivstvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1957 Kn 2 t 2 Golinskij Zernov a b Turovo Pinske knyazivstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 186 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Legendarnij zasnovnik mista Turova V Povisti vrem yanih lit zgaduyetsya pid 980 m rokom Zaginuv u bitvi na Vorskli Maksimovich M O Pisma o knyazyah Ostrozhskih k grafine A D Bludovoj Kiev V tipografii Fedorova 1868 54 s ros Literatura RedaguvatiTurovo Pinske knyazivstvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1957 Kn 2 t 2 Golinskij Zernov M Grushevskij TUROVO PINSKA ZEMLYa z Istoriya Ukrayini Rusi Tom II Rozdil IV Vojtovich L V Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st sklad suspilna i politichna rol Istoriko genealogichne doslidzhennya Lviv Institut ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 2000 649 s Turovo Pinske knyazivstvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 186 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Turivske knyazivstvo Turivske knyazivstvo Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Turivske knyazivstvo amp oldid 40405722