Пушту́ни (пушту پښتانه, Pəx̌tānə́) або афга́нці — іранський народ Центральної і Південної Азії. Загальна кількість станом на початок 2020-х рр. — 60—70 млн осіб. Складає основну частину населення Афганістану (15,3 млн). Друга за чисельністю національна меншина Пакистану (43,4 млн; Пуштуністан). Мають численні діаспори в Індії (3,2 млн), ОАЕ (338 тис.), США (138 тис.) Ірані (110 тис.).
| Пуштуни | |
|---|---|
| Кількість | 60 — 70 млн. |
| Ареал | Розселення
|
| Раса | європеоїди |
| Мова | пушту |
| Релігія | сунітський іслам |
Носії мови пушту, що належить до іранської групи мов. Частина афганських пуштунів володіють також східноперською як другою мовою, а більшість індійських пуштунів — гінді-урдівською.
Представники індо-іранського або паміро-ферганського типів європеоїдної раси. Панівна релігія — сунітський іслам. Головні племена в Афганістані — дуррані (бл. 1,5 млн) і гільзаї (бл. 1,5 млн); в Пакистані — юсуфзаї, афридії, моманди. Традиційне господарювання — землеробство і скотарство. У осілих пуштунів житла глинобитні, у кочових — чотирикутні чорні повстяні шатра. В ряді племен (особливо кочових і напівкочових) феодальні відносини переплітаються з залишками родового ладу (існування хелів — родових общин і військових осередків, виборність родових старшин—маликів, громадські переділи землі тощо).
Назва Редагувати
- Пушту́ни, або пашту́ни (від англ. Pashtuns; пушту پښتانه, Pəx̌tānə́, [пехтане];)
- Пата́ни, або пата́нці (від гінді पठान, Paṭhān; англ. Pathans) — назва індійського походження, яка поширена в британській англійській мові; первісно стосувалася лише мешканців районів східніше лінії Дюрана.
- Афгани, або афганці (від перс. افغان, Afğân, або бактр. Abgân, αβγανο) — етнонім перського походження, відомий з VI ст. Згадується у тратктаті Варахаміхіри у формі Avagāṇa, а також працях китайського ченця-буддиста Сюаньцзана.
Історія Редагувати
| Історія Афганістану |
|---|
| |
| До нашої ери |
| Гандхара — XVII століття до н. е. |
| Ахеменіди — VI століття до н. е. |
| Селевкіди — IV століття до н. е. |
| Греко-Бактрійське царство — 250 до н. е. — 125 до н. е. |
| Наша ера |
| Кушанська імперія — I—V ст. |
| Ефталіти — V століття |
| Сасаніди — VI століття |
| Газневіди — XI століття |
| Саффариди — 861—1590 рр. |
| Гуріди — 1148—1206 рр. |
| Сефевіди — XIV століття |
| Афганські ханства |
| Гільзейське — 1709—1737 рр. |
| Гератське |
| Кабульське |
| Кандагарське |
| Пешаварське |
| Хаттаське |
| Абдалійське |
| Афганські держави |
| Дурранійська держава — 1747—1823 рр. |
| Емірат Афганістан — 1823—1929 рр. |
| Королівство Афганістан — 1929—1973 рр. |
| Республіка Афганістан — 1973—1978 рр. |
| Демократична Республіка Афганістан — 1978—1992 рр. |
| Північний Альянс — 1992—2001 рр. |
| Ісламський Емірат Афганістан — 1996—2001 рр. |
| Перехідна/транзитна адміністрація — 2001—2004 рр. |
| Ісламська Республіка Афганістан — 2004—2021 рр. |
| Ісламський Емірат Афганістан — з 2021 р. |
Портал «Афганістан» |
Асоціюються із стародавнім племенем пактів (पक्थास, Pakthās), які згадані у Ріг-Веді, під час битви десяти царів. Події умовно датуються 1500—1200 рр. до н. е.
Близько 430 р. до н. е. пактів (Pactyans) згадує і Геродот у своїй «Історії», як войовничий народ на північ від Індії.
- 652—705: Ісламське завоювання Афганістану
- 1218—1221: Монгольське завоювання Середньої Азії
- 1709—1738: Хотацька імперія
- 1747—1823: Дурранійська імперія
- 1823—1926: Емірат Афганістан
- І англійсько-афганська війна (1839—1842)
- ІІ англійсько-афганська війна (1878—1880)
- ІІІ англійсько-афганська війна (1919)
- Громадянська війна в Афганістані (1928–1929)
- 1926—1973: Королівство Афганістан
- 1973—1978: Республіка Афганістан
- 1978—1992: Демократична Республіка Афганістан
- 1992—2001: Ісламська Держава Афганістан
- 1996—2001: Ісламський Емірат Афганістан
- Афганістан
Генетика Редагувати
- Y-хромосомні гаплогрупи: R1a (R1a1a-M198) — 67.4 %; G2c (G2c-M377) — 14.7 %, L (L-M20) — > 10 %.
Розселення Редагувати
Пуштуни
- Пакистан: 43,444,221 (2021)
- Афганістан: 15,390,402 (2020)
- Індія: 3,200,000 (2018) [не говорять пуштунською]; 21,677 (2011) [говорять пуштунською]
- ОАЕ: 338,315 (2009)
- США: 138,554 (2010)
- Іран: 110,000 (1993)
- Велика Британія: 100,000 (2009)
- Німеччина: 37,800 (2012)
- Канада: 26,000 (2006)
- Росія: 9,800 (2002)
- Австралія: 8,154 (2006)
- Малайзія: 6,000 (2008)
- Таджикистан: 4,000 (1970)
- Фінляндія: 1,181
Мова Редагувати
панівна
одна з багатьох мов
Пуштунська мова належить до східноіранських мов. Близька до мунджійської мови, найближчої до вимерлої бактрійської. Має спільні риси із согдійською, хорезмійською, шугнанською, сангліцькою і хотано-сакською мовами.
Гіпотетично, історичною батьківщиною пуштунської мови є Бадахшан, де вона постала у тісному контакті з сакськими (східно-скіфськими) і хотанськими мовами. Ряд лінгвістів, такі як Георг Моргенштерн, вважають пуштунську діалектом сакської. Крім цього пуштунська має спільну лексику з осетинською, яка відсутня в інших східноіранських мовах.
Відомі пуштуни Редагувати
- Шарбат Гула — афганська жінка, котра стала відомою завдяки фотографії у журналі National Geographic в 1985 році.
- Сухайла Сіддік — одна з небагатьох жінок-лідерів уряду Афганістану і є єдиною жінкою в історії Афганістану, яка мала звання генерал-лейтенанта, працювала міністром охорони здоров'я з грудня 2001 по 2004 рік.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- David, 2014, p. 76.
- Pathan [ 15 липня 2021 у Wayback Machine.] // World English Dictionary.
- ↑ Spain, 1963, p. 40.
- Fürer-Haimendorf, 1985, p. 126.
- Sims-Williams, Nicholas. Bactrian Documents from Northern Afghanistan. Vol II: Letters and Buddhist. Khalili Collectins: 19.
- Afghanistan [ 11 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica Online.
- Morgenstierne, G. Afghanistan vi. Paṧto [1] [ 22 січня 2012 у Wayback Machine.]
- RV 7.18.7.
- Herodotus, The Histories, III, 102, 1.
- Underhill, Peter A.; Poznik, G. David; Rootsi, Siiri; Järve, Mari; Lin, Alice A.; Wang, Jianbin; Passarelli, Ben; Kanbar, Jad; Myres, Natalie M.; King, Roy J.; Di Cristofaro, Julie; Sahakyan, Hovhannes; Behar, Doron M.; Kushniarevich, Alena; Šarac, Jelena; Šaric, Tena; Rudan, Pavao; Pathak, Ajai Kumar; Chaubey, Gyaneshwer; Grugni, Viola; Semino, Ornella; Yepiskoposyan, Levon; Bahmanimehr, Ardeshir; Farjadian, Shirin; Balanovsky, Oleg; Khusnutdinova, Elza K.; Herrera, Rene J.; Chiaroni, Jacques; Bustamante, Carlos D.; Quake, Stephen R.; Kivisild, Toomas; Villems, Richard (January 2015). «The phylogenetic and geographic structure of Y-chromosome haplogroup R1a». European Journal of Human Genetics. 23 (1): 124—131.
- . cia.gov. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2019.
- Kiani, Khaleeq (28 травня 2018). . Dawn. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 26 травня 2020. «On the national level, Pushto stood second with 18.24pc population reporting it as mother tongue...»
- . umsl.edu. Архів оригіналу за 4 січня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- Ali, Arshad (15 лютого 2018). . Daily News and Analysis. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019. «Interacting with mediapersons on Wednesday, Yasmin, the president of All India Pakhtoon Jirga-e-Hind, said that there were 32 lakh Phastoons in the country who were living and working in India but were yet to get citizenship.»
- . The News International. 16 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
- Office of the Registrar General & Census Commissioner, India Ministry of Home Affairs, Government of India. . Office of the Registrar General & Census Commissioner, India Ministry of Home Affairs, Government of India. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 31 грудня 2018.
- . Encyclopædia Britannica World Data. Encyclopædia Britannica Online. Архів оригіналу за 21 травня 2019. . Процитовано 15 березня 2008.
- 42 % of 200,000 [ 7 вересня 2012 у Wayback Machine.] Afghan Americans = 84,000 and 15 % of 363,699 Pakistani Americans = 54,554. Total Afghan and Pakistani Pashtuns in USA = 138,554.
- ↑ . SIL International. Ethnologue: Languages of the World. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 5 травня 2012.
- Maclean, William (10 червня 2009). . Reuters. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 6 серпня 2009.
- Relations between Afghanistan and Germany [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.]: Germany is now home to almost 90,000 people of Afghan origin. 42 % of 90,000 = 37,800
- . 2.statcan.ca. 2006. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 17 квітня 2010.
- . perepis2002.ru (рос.). Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 липня 2021.
- (Microsoft Excel download). 2006 Census. Australian Bureau of Statistics. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 2 червня 2008. Total responses: 25,451,383 for total count of persons: 19,855,288.
- . Northern Pashtuns in Malaysia. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- Väestö 31.12. muuttujina Maakunta, Kieli, Ikä, Sukupuoli, Vuosi ja Tiedot. Tilastokeskuksen PX-Web tietokannat.[недоступне посилання з 01.05.2020]
- ↑ Encolypedia Iranica, Afganistan vi. Paṣ̌tō. [2] [ 15 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Indo-Iranica. Kolkata, India: Iran Society. 1946, pp. 173—174.
- Bečka, 1969, p. 32.
- Cheung, Jonny. Etymological Dictionary of the Iranian Verb. (Leiden Indo-European Etymological Dictionary Series), 2007.
Джерела Редагувати
- Ahmed, Akbar S. Pukhtun economy and society. London: Routledge and Kegan Paul, 1980.
- Bečka, Jiří. A Study in Pashto Stress. Academia, 1969.
- Caroe, Olaf. The Pathans: 500 B.C.-A.D. 1957 (Oxford in Asia Historical Reprints). Oxford University Press, 1984.
- David, Anne Boyle. Descriptive Grammar of Pashto and its Dialects. De Gruyter Mouton, 2014. ISBN 978-1-61451-231-8.
- Dupree, Louis. Afghanistan. Oxford University Press, 1997.
- Fürer-Haimendorf, Christoph von Tribal populations and cultures of the Indian subcontinent // Handbuch der Orientalistik 2,7. Leiden: rill, 1985.
- Pathan [Архівовано 15 липня 2021 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica, 1911.
- Spain, James William. The Pathan Borderland. Mouton, 1963.
- Vogelsang, Willem. The Afghans. Wiley-Blackwell, 2002.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пуштуни