www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українці Білорусі відносно велика етнічна група українців що мешкають у Білорусі Перепис 1989 року нарахував 291 008 укр

Українці Білорусі

Українці Білорусі — відносно велика етнічна група українців, що мешкають у Білорусі. Перепис 1989 року нарахував 291 008 українців у Білорусі. Перепис 1999 — 237 014 українців. Згідно з останнім переписом населення, який відбувся у 2009 році, кількість українців становила 158,7 тис. осіб. Найбільша концентрація українців (40 тис., або 2,9 % населення) характерна для Берестейської області. Найбільша у країні частка українців зафіксована у Кам'янецькому (7,4 %), Малоритському (7,2 %), Берестейському (6,9 %), Кобринському (4,5 %), Жабинківському (4,3 %) районах та у місті Берестя (4,2 %).

Пам'ятник Тарасові Шевченку в Гомелі (2004) — подарунок України

Історія Редагувати

28 березня 1917 року у Мінську відбувся український мітинг. У ньому взяло участь близько 1000 осіб. Було ухвалено одноголосні резолюції про автономію України та перетворення Російської імперії на демократичну республіку.[джерело?]

На цих зборах утворено виконавчий комітет української організації у Мінську: Симон Петлюра (голова), О. Яната (писар), Конощенко (скарбник), Володимир Кавердинський, Авраменко, Березовський, Довгий, Янченко.

Виділяють діаспорних і автохтонних українців. Автохтонні українці живуть в Гомельській області і на Берестейщині. В 1926 році в Комаринському і Наровлянському районах (тепер Брагинський і Наровлянський райони Гомельської області) українці становили 16,2 % і 13,1 % населення. В 1927-37 роках тут зорганізовано шість українських національних сільрад.

Корінне населення Берестейського регіону дослідники другої половини XIX століття відносили до українського, яке розмовляло «малороссийским наречием». Так, згідно з переписом 1897 року, у Гродненській губернії нараховувалось 362,5 тис. українців, що становило 22,6 % всього населення губернії. Українці складали абсолютну або відносну більшість населення у повітах:

Рідна мова населення Поліського воєводства Польщі за переписом 1931 р.

Розселення та динаміка чисельності Редагувати

Українці в Білорусі за даними перепису 2019 року
Українці в Білорусі за даними перепису 2009 року
Українці в Берестейській області за даними перепису 2009 року
Українці в Гомельській області за даними перепису 2009 року

Динаміка чисельності українського населення у Білорусі за даними переписів:

  • 1897 — 311 145 — 4,79 % (за рідною мовою)
  • 1959 — 133 061 — 1,65 %
  • 1970 — 190 839 — 2,12 %
  • 1979 — 230 985 — 2,42 %
  • 1989 — 291 008 — 2,87 %
  • 1999 — 237 014 — 2,36 %
  • 2009 — 158 723 — 1,67 %

Динаміка чисельності українців у регіонах Білорусі

 1959  1989  2009
Берестейська   25 729 2,18 %   60 644 4,19 %   40 046 2,86 %
Вітебська   11 636 0,91 %   26 148 1,85 %   14 557 1,18 %
Гомельська   33 289 2,44 %   68 600 4,11 %   30 920 2,15 %
Гродненська   12 004 1,11 %   23 401 2,01 %   14 983 1,40 %
Мінська   15 654 1,06 %   29 577 1,88 %   17 745 1,25 %
Могильовська   16404 1,39 %   29 394 2,30 %   13 110 1,19 %
м. Мінськ   18 345 3,60 %   53 244 3,31 %   27 362 1,49 %
Білорусь   133 061 1,65 %   291 008 2,87 %   158 723 1,67 %

У сучасній Білорусі українське населення, зазвичай, записується білорусами, хоч відносна частка українців у сучасних Брестській і Гомельській областях Білорусі вища, ніж у країні загалом і сягає 3-4 % населення, а в центральних і північних районах вона становить менше, ніж 1 %.

Найчисельніша українська громада мешкає в околиці міста Кобринь Брестської області. У середньому українська меншина в Білорусі в соціальному відношенні вища від середнього рівня населення республіки. Так, на кожну 1 тис. осіб, за переписом 1999 року, вищу освіту мали серед білорусів — 120, серед росіян — 261, серед поляків — 89, серед українців — 221, серед євреїв — 405 осіб.

Список районів Білорусі, де українці складають понад 4 % всього населення за переписом населення 2009 року:

Район Область %
Кам'янецький Берестейська 7,36
Малоритський Берестейська 7,18
Берестейський Берестейська 6,93
Кобринський Берестейська 4,50
Жабинківський Берестейська 4,31
м. Берестя Берестейська 4,16

Сільські ради Білорусі, у яких українці становлять понад 10 % населення за переписом 2009 року:

Сільська рада Район Область Осіб Відсоток
Комаринська сільська рада Брагінський район Гомельська область 159 22,24 %
Біловезька сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 396 17,21 %
Хотиславська сільська рада Малоритський район Берестейська область 374 17,03 %
Каленковицька сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 179 14,90 %
Хойновська сільська рада Пінський район Берестейська область 190 14,22 %
Вовчинська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 298 13,93 %
Томашівська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 328 13,59 %
Ратайчицька сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 163 12,77 %
Яковчицька сільська рада Жабинківський район Берестейська область 159 11,96 %
Пелищенська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 211 11,30 %
Огородницька сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 156 11,12 %
Видомлянська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 267 10,91 %
Хідринська сільська рада Кобринський район Берестейська область 464 10,52 %
Войська сільська рада Кам'янецький район Берестейська область 213 10,47 %

Мова Редагувати

Мовна близькість з росіянами і білорусами, русифікація суспільного життя в сучасній Білорусі створює легкі передумови асиміляції українців у білоруському середовищі, але не білорусизації, а власне русифікації, провідником якої є сам Президент цієї держави. Якщо у 1989 році 38 % українців Білорусі називали рідною російську мову, то у 2009 — вже 61,2 %.

Рідна мова українців Білорусі
За переписом 2009 року
Регіон Українська Російська Білоруська Інша/не вказали
Берестейська область 39,3 % 51,5 % 7,9 % 1,3 %
Вітебська область 26,5 % 66,7 % 5,8 % 1,0 %
Гомельська область 26,7 % 62,5 % 9,1 % 1,7 %
Гродненська область 23,4 % 64,0 % 11,2 % 1,4 %
м. Мінськ 23,8 % 67,9 % 5,4 % 2,9 %
Мінська область 28,7 % 60,8 % 8,8 % 1,7 %
Могильовська область 26,2 % 65,0 % 7,5 % 1,3 %
Білорусь 29,2 % 61,2 % 7,9 % 1,7 %

Культурне життя Редагувати

Українські громадсько-культурні об'єднання активно діють у Бересті: Тут виходили українські газети «Голос Берестейщини» і «Берестейський край». Існувала низка товариств, таких як

Діють Науково-педагогічна спілка «Берегиня» та «Український Дім». Державні чинники сучасної Білорусі, у тому числі Міністерство культури, дуже вразливо ставляться до виявів українського громадського і культурного життя на Берестейщині

В республіці діє Білоруська асоціація українців «Ватра». До нього входить кілька громад: «Обрії» в м. Колодищі, Товариство українців «Заповіт» також у Мінськ, громадське об'єднання «Центр української культури „Січ“» Мінськ, культурно-просвітницьке Товариство «Краяни» у Мінській області, «Верховина» у м. Гомель, «Дніпро» у м. Могильов, «Радислав» у м. Вітебськ, Гроденське культурно-освітне об'єднання «Барвінок» у м. Гродно. Виходить газета «Українець в Білорусі».

У 2009 році в Мінську проводився фестиваль сучасної культури «Перелаз».

Примітки Редагувати

  1. https://archive.today/20120523225241/belstat.gov.by/homep/ru/perepic/2009/itogi1.php - Перепис 2009 року. Статистичні публікації.
  2. Друге загальне зібрання Мінської Української Громади. Нова Рада. № 21. 26 квітня 1917 року. С. 2.
  3. Ф.Клімчук, І.Гунчык, Ю.Бажэнаў, Украінцы//Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т.6., Ч.І — Мн.:БелЭн, 2001. — с.573
  4. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=344 Національний склад за перепис населення 1897 року. Гродненська губернія.
  5. Поліська частина сучасної Берестейської області Білорусі та деякі північні райони Волинської та Рівненської областей
  6. в сучасних кордонах Білорусі
  7. західнополіське населення, що проживало на території Мінської губернії (Пінський повіт), було віднесене до білоруськомовних
  8. ↑ Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Процитовано 20 грудня 2019.  (англ.)
  9. Макарчук С. А. Етнічна історія України: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 471 с.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ukrayinci Bilorusi vidnosno velika etnichna grupa ukrayinciv sho meshkayut u Bilorusi Perepis 1989 roku narahuvav 291 008 ukrayinciv u Bilorusi Perepis 1999 237 014 ukrayinciv Zgidno z ostannim perepisom naselennya yakij vidbuvsya u 2009 roci kilkist ukrayinciv stanovila 158 7 tis osib Najbilsha koncentraciya ukrayinciv 40 tis abo 2 9 naselennya harakterna dlya Berestejskoyi oblasti Najbilsha u krayini chastka ukrayinciv zafiksovana u Kam yaneckomu 7 4 Maloritskomu 7 2 Berestejskomu 6 9 Kobrinskomu 4 5 Zhabinkivskomu 4 3 rajonah ta u misti Berestya 4 2 1 Pam yatnik Tarasovi Shevchenku v Gomeli 2004 podarunok Ukrayini Zmist 1 Istoriya 2 Rozselennya ta dinamika chiselnosti 2 1 Mova 3 Kulturne zhittya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati28 bereznya 1917 roku u Minsku vidbuvsya ukrayinskij miting U nomu vzyalo uchast blizko 1000 osib Bulo uhvaleno odnogolosni rezolyuciyi pro avtonomiyu Ukrayini ta peretvorennya Rosijskoyi imperiyi na demokratichnu respubliku dzherelo Na cih zborah utvoreno vikonavchij komitet ukrayinskoyi organizaciyi u Minsku Simon Petlyura golova O Yanata pisar Konoshenko skarbnik Volodimir Kaverdinskij Avramenko Berezovskij Dovgij Yanchenko 2 Vidilyayut diaspornih i avtohtonnih ukrayinciv Avtohtonni ukrayinci zhivut v Gomelskij oblasti i na Berestejshini V 1926 roci v Komarinskomu i Narovlyanskomu rajonah teper Braginskij i Narovlyanskij rajoni Gomelskoyi oblasti ukrayinci stanovili 16 2 i 13 1 naselennya V 1927 37 rokah tut zorganizovano shist ukrayinskih nacionalnih silrad 3 Korinne naselennya Berestejskogo regionu doslidniki drugoyi polovini XIX stolittya vidnosili do ukrayinskogo yake rozmovlyalo malorossijskim narechiem Tak zgidno z perepisom 1897 roku u Grodnenskij guberniyi narahovuvalos 362 5 tis ukrayinciv sho stanovilo 22 6 vsogo naselennya guberniyi Ukrayinci skladali absolyutnu abo vidnosnu bilshist naselennya u povitah 4 Berestejskomu 140 561 64 4 Kobrinskomu 146 789 79 6 Bilskomu 64 256 39 1 Ridna mova naselennya Poliskogo voyevodstva 5 Polshi za perepisom 1931 r Tutejsha 62 Polska 14 Yidish 10 Biloruska 6 Ukrayinska 5 Rosijska 2 Rozselennya ta dinamika chiselnosti Redaguvati nbsp Ukrayinci v Bilorusi za danimi perepisu 2019 roku nbsp Ukrayinci v Bilorusi za danimi perepisu 2009 roku nbsp Ukrayinci v Berestejskij oblasti za danimi perepisu 2009 roku nbsp Ukrayinci v Gomelskij oblasti za danimi perepisu 2009 rokuDinamika chiselnosti ukrayinskogo naselennya u Bilorusi za danimi perepisiv 1897 311 145 4 79 6 za ridnoyu movoyu 7 1959 133 061 1 65 1970 190 839 2 12 1979 230 985 2 42 1989 291 008 2 87 1999 237 014 2 36 2009 158 723 1 67 8 Dinamika chiselnosti ukrayinciv u regionah Bilorusi 1959 1989 2009 8 Berestejska 25 729 2 18 60 644 4 19 40 046 2 86 Vitebska 11 636 0 91 26 148 1 85 14 557 1 18 Gomelska 33 289 2 44 68 600 4 11 30 920 2 15 Grodnenska 12 004 1 11 23 401 2 01 14 983 1 40 Minska 15 654 1 06 29 577 1 88 17 745 1 25 Mogilovska 16404 1 39 29 394 2 30 13 110 1 19 m Minsk 18 345 3 60 53 244 3 31 27 362 1 49 Bilorus 133 061 1 65 291 008 2 87 158 723 1 67 U suchasnij Bilorusi ukrayinske naselennya zazvichaj zapisuyetsya bilorusami hoch vidnosna chastka ukrayinciv u suchasnih Brestskij i Gomelskij oblastyah Bilorusi visha nizh u krayini zagalom i syagaye 3 4 naselennya a v centralnih i pivnichnih rajonah vona stanovit menshe nizh 1 Najchiselnisha ukrayinska gromada meshkaye v okolici mista Kobrin Brestskoyi oblasti U serednomu ukrayinska menshina v Bilorusi v socialnomu vidnoshenni visha vid serednogo rivnya naselennya respubliki Tak na kozhnu 1 tis osib za perepisom 1999 roku vishu osvitu mali sered bilorusiv 120 sered rosiyan 261 sered polyakiv 89 sered ukrayinciv 221 sered yevreyiv 405 osib Spisok rajoniv Bilorusi de ukrayinci skladayut ponad 4 vsogo naselennya za perepisom naselennya 2009 roku 8 Rajon Oblast Kam yaneckij Berestejska 7 36Maloritskij Berestejska 7 18Berestejskij Berestejska 6 93Kobrinskij Berestejska 4 50Zhabinkivskij Berestejska 4 31m Berestya Berestejska 4 16Silski radi Bilorusi u yakih ukrayinci stanovlyat ponad 10 naselennya za perepisom 2009 roku 8 Silska rada Rajon Oblast Osib VidsotokKomarinska silska rada Braginskij rajon Gomelska oblast 159 22 24 Bilovezka silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 396 17 21 Hotislavska silska rada Maloritskij rajon Berestejska oblast 374 17 03 Kalenkovicka silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 179 14 90 Hojnovska silska rada Pinskij rajon Berestejska oblast 190 14 22 Vovchinska silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 298 13 93 Tomashivska silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 328 13 59 Ratajchicka silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 163 12 77 Yakovchicka silska rada Zhabinkivskij rajon Berestejska oblast 159 11 96 Pelishenska silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 211 11 30 Ogorodnicka silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 156 11 12 Vidomlyanska silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 267 10 91 Hidrinska silska rada Kobrinskij rajon Berestejska oblast 464 10 52 Vojska silska rada Kam yaneckij rajon Berestejska oblast 213 10 47 Mova Redaguvati Movna blizkist z rosiyanami i bilorusami rusifikaciya suspilnogo zhittya v suchasnij Bilorusi stvoryuye legki peredumovi asimilyaciyi ukrayinciv u biloruskomu seredovishi ale ne bilorusizaciyi a vlasne rusifikaciyi providnikom yakoyi ye sam Prezident ciyeyi derzhavi Yaksho u 1989 roci 38 ukrayinciv Bilorusi nazivali ridnoyu rosijsku movu to u 2009 vzhe 61 2 Ridna mova ukrayinciv Bilorusi Za perepisom 2009 roku Region Ukrayinska Rosijska Biloruska Insha ne vkazaliBerestejska oblast 39 3 51 5 7 9 1 3 Vitebska oblast 26 5 66 7 5 8 1 0 Gomelska oblast 26 7 62 5 9 1 1 7 Grodnenska oblast 23 4 64 0 11 2 1 4 m Minsk 23 8 67 9 5 4 2 9 Minska oblast 28 7 60 8 8 8 1 7 Mogilovska oblast 26 2 65 0 7 5 1 3 Bilorus 29 2 61 2 7 9 1 7 Kulturne zhittya RedaguvatiUkrayinski gromadsko kulturni ob yednannya aktivno diyut u Beresti Tut vihodili ukrayinski gazeti Golos Berestejshini i Berestejskij kraj Isnuvala nizka tovaristv takih yak Ukrayinske gromadsko kulturne ob yednannya Berestejskoyi oblasti Prosvita Berestejshini im Tarasa Shevchenka Kulturno osvitnya yednist ukrayinciv Polissya Diyut Naukovo pedagogichna spilka Bereginya ta Ukrayinskij Dim Derzhavni chinniki suchasnoyi Bilorusi u tomu chisli Ministerstvo kulturi duzhe vrazlivo stavlyatsya do viyaviv ukrayinskogo gromadskogo i kulturnogo zhittya na BerestejshiniV respublici diye Biloruska asociaciya ukrayinciv Vatra Do nogo vhodit kilka gromad Obriyi v m Kolodishi Tovaristvo ukrayinciv Zapovit takozh u Minsk gromadske ob yednannya Centr ukrayinskoyi kulturi Sich Minsk kulturno prosvitnicke Tovaristvo Krayani u Minskij oblasti Verhovina u m Gomel Dnipro u m Mogilov Radislav u m Vitebsk Grodenske kulturno osvitne ob yednannya Barvinok u m Grodno Vihodit gazeta Ukrayinec v Bilorusi 9 U 2009 roci v Minsku provodivsya festival suchasnoyi kulturi Perelaz Primitki Redaguvati https archive today 20120523225241 belstat gov by homep ru perepic 2009 itogi1 php Perepis 2009 roku Statistichni publikaciyi Druge zagalne zibrannya Minskoyi Ukrayinskoyi Gromadi Nova Rada 21 26 kvitnya 1917 roku S 2 F Klimchuk I Gunchyk Yu Bazhenay Ukraincy Encyklapedyya gistoryi Belarusi T 6 Ch I Mn BelEn 2001 s 573 http demoscope ru weekly ssp rus lan 97 uezd php reg 344 Nacionalnij sklad za perepis naselennya 1897 roku Grodnenska guberniya Poliska chastina suchasnoyi Berestejskoyi oblasti Bilorusi ta deyaki pivnichni rajoni Volinskoyi ta Rivnenskoyi oblastej v suchasnih kordonah Bilorusi zahidnopoliske naselennya sho prozhivalo na teritoriyi Minskoyi guberniyi Pinskij povit bulo vidnesene do biloruskomovnih a b v g Ethnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org Procitovano 20 grudnya 2019 angl Makarchuk S A Etnichna istoriya Ukrayini Navch posib K Znannya 2008 471 s Dzherela RedaguvatiEncyklapedyya gistoryi Belarusi u 6 tamah red kal G P Pashkoy galoyny red M V Bich B I Sachanka i insh mastak E E Zhakevich Minsk Vyd Belaruskaya Encyklapedyya imya Pyatrusya Broyki 1993 2003 ISBN 5 85700 073 4 Posilannya RedaguvatiLashenko Sergij Biloruska Kuban Yak zhivetsya ukrayincyam na etnichnih zemlyah Berestejshini Ukrayina Moloda 164 za 7 veresnya 2010 roku Nezalezhnij sajt ukrayinskoyi diaspori Stozhari 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ukrayinci Bilorusi amp oldid 40422665