www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пінсько Турівський полк Пі нсько Ту рівський полк рідше Турівський Турово Пинський козацька військова й адміністративно

Пінсько-Турівський полк

Пі́нсько-Ту́рівський полк (рідше Турівський, Турово-Пинський) — козацька військова й адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького в 1648—1649 і 1657—1659 роках на теренах Пінського повіту Берестейського воєводства Великого князівства Литовського з осідком у Турові та Давидгородку (сучасні північно-західні терени України та південно-західні Білорусі). Полк утворений під час козацько-селянського повстання під проводом Богдана Хмельницького і проіснував короткий проміжок часу до відступу козацьких військ з Полісся.

Пінсько-Турівський полк
Утворено 1657
Ліквідовано 1659
Центр Турів і Давидгородок
Полковники
1648—1649 Прокіп Цівка
1657—1658 Іван Якименко
1658—1659 Костянтин Виговський

Назва Редагувати

В історіографії вживається декілька різних назв полку:

  • Пі́нсько-Ту́рівський полк
  • Турівський, Туровський
  • Турово-Пинський
  • Турівсько-Пінський

Історія Редагувати

Передісторія Редагувати

Пінський повіт Берестейського воєводства у складі Великого князівства Литовського

Пінський повіт у середині XVII століття належав до Берестейського воєводства, яке після Люблінської унії 1569 року залишилося у складі Великого князівства Литовського, на відміну від Підляшшя, Волині та Наддніпрянської України, включених тоді до Корони Королівства Польського. Повіт обіймав лісисті та болотисті терени поріччя Прип'яти на Поліссі й був покритий дрібними селами. Як зазначав В'ячеслав Липинський, просте населення Пинщини значною мірою залишалося досить консервативним і відданим «руській» культурі та вірі. Водночас на середину XVII століття більшість місцевої шляхти вже визнавало римо-католицьку церкву, хоч й не підтримувало Берестейську унію й греко-католицтво («нову віру»). Уніятські церкви тоді тут існували тільки в королівщинах.

1648—1649 Редагувати

Внаслідок козацько-селянських повстань на українських землях, що почалися під проводом Богдана Хмельницького влітку 1648 року, постала козацька держава Війська Запорозького (Україна), яка за адміністративно-територіяльним і військовим устроєм складалася з полків та сотень. Хвиля козацьких і селянсько-міщанських повстань охопила й Полісся, зокрема Пінський повіт Берестейського воєводства, який зайняли козацькі війська та різні повсталі ватаги. Відбулися повстання у Турові та Янові. У жовтні 1648 року повстало населення Пінська. В околицях Давидгородка восени 1648 року діяв повстанський загін, сформований з зем'ян, міщан і селян з міста та Давидгородської маєтності, які «козацьким способом» обрали собі полковником міського війта Івана Богдашевича. Того ж 1648 року створений Турівський полк. Його межі окреслювалися поселеннями: Кажангородок[be], Лахва, Давидгородок, Турів. Проте досить швидко польсько-литовській армії вдалося придушити повстання на Поліссі. До розгрому повстанців найбільших зусиль доклало литовське військо князя Януша Радзівілла. Оборона Пінська повстанцями хоч і завдала польсько-литовській армії Януша Радзивілла та війську місцевої шляхти значних втрат, зрештою закінчилася поразкою і різаниною повсталих на початку листопада 1648 року. У січні 1649 року литовське військо взяло Турів, влаштувавши там різанину та грабежі. І одна і друга сторона при тім завдали повітові значного спустошення, особливо сильно розграбували війська Януша Радзівілла Пинське староство, що належало особистому ворогові Януша, його родичу князю Альбрехту Станіславу Радзівіллу. Таким чином 1649 року полк припинив існування через відступ козацьких військ з цих теренів.

1650—1656 Редагувати

Подальша польсько-українська війна все ще зачіпала Пінський повіт, але особливо дався йому у взнаки московський наїзд 1655 року, під час якого московські війська під проводом князя Дмитра Волконського[ru] спалили та пограбували Пінськ. Після відступу московитів Пінський повіт зайняли польські війська. І коли московська влада нищила перед тим костели та місцеву шляхту католицьку і ту, що вороже до московської окупації ставилась, то тепер Польща стала руйнувати православні церкви й монастирі та переслідувати місцеву православну шляхту. Про ці події гетьман Богдан Хмельницький писав у листі від 22 січня 1656 року до московського царя: «Ляхи вновь въ Пинскомъ присуді монастыри попалили, православного архимандрита лещинскаго отца Іосифа (Тукальського) мало не убили, чернцовъ его побили на смерть». В цім самім році, використовуючи окупацію Пинщини польськими військами, польська влада конфіскує маєтки у шляхти, запідозреної в зносинах з гетьманом Богданом Хмельницьким. Зокрема тоді ж таки польський король конфіскував маєтки Погост і Новий Двір[be-x-old] в Пинськім повіті, які належали прихильнику повстання Михайлові Стеткевичу.

1657—1659 Редагувати

[Інтерактивна повнорозмірна карта + статті поблизу]
Поселення Пінського повіту, здобуті 1657 року козаками

Вдруге Пінсько-Турівський полк на теренах Пінського повіту створений внаслідок нового козацького наступу на півдні Великого князівства Литовського, розпочатого на початку 1657 році. У січні 1657 року у Турові і Висоцьку стояли козацькі застави на чолі з козацьким стражником Зарудним. У травні 1657 року козацькі війська зайняли Воронє над Горинню, близько цього ж часу Видибір над Стиром, згодом Лосичі під Пінськом. Богдан Хмельницький намагався схилити пинську шляхту до добровільної здачі, про що згадував ошмянський староста Адам Сакович у листі до московського полководця Артамона Матвєєва:

Прислав Хмельницький до Пинська, що йде туди з військом — нехай піддаються: він воює не для царя, ні для Шведа, ні для Ракоці, а на військо Запорізьке.

Нові обставини змусили пінську шляхту шукати порозуміння з козаками. 20 червня 1657 року посли від шляхти Пінського повіту на чолі з маршалком Лукашем Єльським і стольником Адамом Спитком Бжеським склали у Чигирині присягу на вірність Війську Запорозькому та гетьману Богданові Хмельницькому. Укладання злуки з Військом Запорозьким посли обумовлювали занепокоєнням спустошенням повіту довгою війною, загальним бажанням миру та відновлення державного ладу. Крім іншого, шляхтичі зобов'язувалися повідомляти «про все, що на шкоду Україні й всьому Війську мало б готовитись». 28 червня 1657 року гетьман Богдан Хмельницький там само видав універсал про гарантування прав шляхті Пинського повіту, у якому серед іншого згадувалася передбачувана посада полковника.

Крім того військові уряди всякі, котрі тепер і потім істнувати будуть, забезпечуємо повною владою, оставляючи Полковникови на той час будучому вільне та повне Ротмистрів і Поручників представлюваня. Всі вони одначе без Нашого наказу нікому війни обявляти, ані нових союзів з ким небудь заключати без особливою нашою дозволу не повинні.
Оригінальний текст (пол.)
Prócz tego wojskowe przełożeństwa wszystkie, które teraz i napotym znajdować się będą, upewniamy władzą zupełną, zostawiwszy wolne pułkownikowi na ten czas będącemu i całe Rotmistrzów i Poruczników podawanie. Ci wszyscy jednak bez ordinansu naszego nikomu wojny zapowiadać nie powinni, jako ani nowych przyjaźni stanowić z kimkolwiek bez osobliwego naszego dołożenia.

Фрагмент з універсалу гетьмана Богдана Хмельницького від 28 червня 1657 року

За цим універсалом Пінський повіт прилучався до держави Війська Запорозького як окрема земля. На чолі її цивільної земської влади має стояти гетьманський «староста», що представлятиме гетьманові кандидатів до тих урядів, які, згідно з давніми звичаями Речі Посполитої, шляхтою не обираються, а призначаються безпосередньо центральною владою, отже тепер гетьманською. На чолі місцевої військової сили, що під час війни з «посполитого рушення» (загальної мобілізації) всієї шляхти повіту складається, стоїть «полковник», який так само як і староста, має представляти гетьманові на затвердження вибраних ним кандидатів у «ротмистри і поручники». Инші земські автономні шляхетські уряди, що здавна були виборні, так само виборними й залишаються, але в порівнянні з устроєм Речі Посполитої вводиться дуже важна зміна, а саме: затвердження вибраних кандидатів гетьман залишає за собою. Позатим шляхта присягає «у всім тільки від ЙМ. Пана Гетьмана Запорожського, тепер і на потім будучого, заховати залежність, ніяких урядів собі помимо його волі не присвоюючи. Тобто ані соймиків скликувати, ані стягання хоруґвей задумувати, без особливого від ЙМ. Пана Гетьмана оповіщеня, хіба-б в наглій і горячій пригоді». Знов таки і в цім випадку, в порівнянні з польським державним устроєм, дуже широка в тім устрої автономія земель і представницького шляхетського стану тепер значно обмежується, відповідно до загальної тенденції посилення гетьманської влади за за часів гетьманування Богдана Хмельницького. Суди шляхетські залишаються непорушними так, як і за часів Речі Посполитої, з тою тільки зміною, що скорочується дуже затяжна і коштовна «процедура правна», що було зроблено в інтересах середньої та дрібної шляхти. Шляхта приймається до держави Війська Запорожського як окремий точно означений стан і їй забезпечені Гетьманом всі «прероґативи, вольности, суди, станові шляхецькому належні, так як за Королів польських бувало». Одначе Гетьман ставить при тім виразну умову: «щоб чогось нового для ошукання Нас» — тобто для обмеження прав верховної гетьманської монархічної влади — «видумано не було». У повній силі зберігалися всі маєткові права шляхти в повітах ганському, мозирському і турівському, як дідичні, так і денні, надані польськими королями. Маєтками своїми мали право володіти однаково як шляхтичі православні, так і римо-католики, але тільки і виключно ті, що присягу вірности Гетьману і Війську Запорозькому складуть. Усі королівщини (державні маєтки), належні до ганського та инших староств, мають перейти після смерти теперішніх їх доживотніх орендаторів (державців) виключно до диспозиції гетьмана. Гетьман і Військо Запорозьке забезпечували повне право пінській шляхті безперешкодно дотримуватися римо-католицької віри, проте водночас вимагали викорінити «унію і чужі секти», обіцяючи амністію тим духовним уніятам, яким повернуться в підпорядкування Київського православного митрополита. Крім того, знову ставали православними ті церкви, які під примусом раніше були перетворені на костели.

Одночасно з відправленням послів Пінського повіту був виданий гетьманський універсал, яким гетьман призначив на 23 серпня 1657 року шляхетський соймик в Пінську, що повинен був вислухати реляцію послів про «злуку з Військом Запорожським» і про «ласку Гетьмана ку всему Повіту». На цьому соймику в Пинську мала відбутись урочиста присяга всієї шляхти гетьману і так само урочисте проголошення виданого їй «Забезпечення», яке Хмельницький, через «своїх надзвичайних послів» перед зібраною шляхтою присягою обіцявся ствердити. Проте незабаром 27 липня 1657 року Гетьман Богдан Хмельницький помер. Незадовго перед смертю гетьман вислав до Пінська свого представника, одного зі старшин Війська Запорожського, покозаченого шляхтича Івана Грушу, який прибув туди на початку липня на чолі козацької залоги й фактично зайняв та прилучив до Війська Запорозького Пінський повіт. 23 серпня 1657 року, у день похорону в Суботові Хмельницького, у Пінську зібрався скликаний гетьманським універсалом шляхецький соймик. На цім соймику, як пише один з самовидців, «ЙМП. Маршалок пінський, що їздив до ЙМП. Гетьмана Запорожського хотів реляцію посольства свого учинити».

Після смерті гетьмана Богдана Хмельницького польські війська, які перед тим покинули були Пінський повіт, тепер, використовуючи внутрішнє замішання, знов почали наступати під проводом литовського гетьмана Сапіги на Пінськ. З наступом польських військ поверталися й лояльна до Речі Посполитої шляхта, здебільшого державці-орендатори пінських королівських маєтків. І коли місцева шляхта, зібрана на соймику, у присутности гетьманського намісника Груші радила в Пінську, то 27 серпня 1657 року, під прикриттям польських військових відділів, зібрався другий соймик «в королівськім селі Пуларановичах». Цей опозиційний соймик спочатку відіслав своїх представників до Груші, «питаючи з чим він приїхав», а потім, довідавшись про невелику кількість козацької залоги, увесь перенісся 4 вересня до Пінська. Там була вислана від нього до Груші, що саме тоді занедужав і лежав у ліжку, нова делегація, яка прохала подати на письмі пункти, «чого жадає Військо Запорожське від Пінського повіту». Отримавши відповідь, що Військо Запорозьке хоче присяги на вірність Гетьману, знесення унії й щоби пинська шляхта «орду татарську Війську Запорожському зносити допомогала», опозиційні шляхтичі відповіли відмовою, оскільки знали про наближення до Пінська Сапіги зі значним військом. Груша зі своєю невеликою козацькою залогою і лояльною до козацтва місцевою шляхтою відступив з Пінська.

У жовтні 1657 року відбулася генеральна рада в Корсуні, на якій було укріплено становище новообраного гетьмана Івана Виговського всередині держави та укладено козацько-швецький союз. За Корсунським договором, шведський король Карл X Густав визнавав кордони Війська Запорозького, до якого серед іншого мало увійти Берестейське воєводство. Вже у грудні 1657 року замість Груші в Пинський повіт відправлений з великим козацьким військом Костянтин Виговський, який від свого брата гетьмана одержав титул «Полковника Пинського і Туровського». Одночасно почалась завзята дипломатична боротьба за Пінський повіт між Виговським і Річчю Посполитою, яка тоді, бувши в дуже скрутному стані, хотіла за всяку ціну укласти мир з Україною.

Всім вобец і кожному зособна яко їх Милостям Панам Шляхті, так визшого яко і низшего стану, в пулку моем межи рікою Горинею і рікою Стиром найдуючимся, доношу до відомости, іж я, зближившися в тот тракт, собі от єго Милости Пана Гетмана Войска Запорожского, Брата моєго, поданий, а от него маючи собі устную з Вашмостями моїми Милостивими Панстви полєцоную мову — теди упрашаю, абисьте ВМ мої Милостивиє Панове, жадного не обавяючися небезпеченства, хотіли до мене на день семнадцатого мца Іюня ведлуг старого калєндаря до Давидгородка зїхать, где ВМть мої Милостивиє Панове волю Єго Милости Пана Гетмана, Брата моєго, през мене услишите. А єжели ВММПанове не зїдитеся, а мілоби Вмть що на потом поткати, чого я собі не зичу, теди прошу, абисьте ВММПанове мене в том не виновали. Що я ВММПанам ознаймивши, себе самого ласці ВММПанам отдаю. З Давидгородка; дня 13 мца Іюня року 1658. Константий Виговский Пулковник Пинский і Туровский.

Універсал Костянтина Виговского від 13 червня 1658 року

У листі від 19 грудня 1657 року гетьмана Івана Виговського до представника Речі Посполитої Станіслава Беневського гетьман пише, що направив залогу до Пінська на прохання пінської шляхти відповідно до укладеного раніше договору. У відповідь на це литовський гетьман Сапіга заявив, що злука Пинського повіту з Військом Запорозьким є незаконною тому, що її уклали лише маршалок Лукаш Єльський зі своїм товаришем, перевищивши цим дані йому пінською шляхтою повноваження, і що шляхта ця «козацької протекції» собі не бажає. У відповідь гетьман став на захист Єльського, обіцяючи надіслати польському королеві оригінал інструкції з підписами, даної Єльському пинською шляхтою. Через погрози Виговського припинити переговори війська Речі Посполитої були змушені покинути Пинський повіт і його знову зайняли залоги Війська Запорозького під проводом полковника Костянтина Виговського. Особливо відзначився під час цього зайняття козацькими військами Пінського повіту помічник полковника Виговського «сотник полку пинського і туровського», шляхтич «пан Костюшко з Серник», що належав до місцевого православного роду, з якого пізніше походив польський національний герой Тадеуш Костюшко. 13 червня 1658 року полковник Костянтин Виговський видав універсал до пинської шляхти, за яким 17 червня 1658 року скликався соймик до Давидгородка. За гетьманування Івана Виговського межі повіту орієнтовно охоплювали терени між річками Горинь, Стир та Десною. Центрами полку вважалися Турів та Давидгородок. 1659 року полк остаточно припинив існування через ускладнення військово-політичного становища та відхід козацьких військ з Полісся.

Сотенний поділ Редагувати

Відомі сотні полку:

  • Давидгородська
  • Олевська
  • Сущанська
  • Турівська
  • Тростянецька

Старшина Редагувати

Полковники Редагувати

Полковники пинські і турівські:

Ім'я Роки на посаді Примітки та джерела
Прокіп Цівка 1648—1649 В. Заруба (2007), В. Кривошея (2010)
Іван [Якимович] Якименко (Груша) 1657 І. Крип'якевич (1926), В. Заруба (2007)
Василь Дворецький ? І. Крип'якевич (1926), В. Заруба (2007)
Зарудний ? І. Крип'якевич (1926), В. Заруба (2007)
Костянтин Виговський 1658—1659 В. Липинський (1920), І. Крип'якевич (1926), В. Заруба (2007), В. Кривошея (2010) та інші

Полкові судді Редагувати

  • Лев Підлеський (? — 1659.08. — ?)

Зауваги Редагувати

  1. Існують різні датування часу існування полку:
  2. Датування за Володимиром Кривошеєю:
     ? — 1648.10.-11. — ?.
  3. Липень — грудень 1657 (за Юрієм Гаєцьким)
  4. Варіянти датування:

Примітки Редагувати

  1. ↑ Крип'якевич, 1964, с. 143.
  2. ↑ Заруба, 2007, с. 96.
  3. ↑ Панашенко, 2011, с. 259.
  4. ↑ Кривошея, 2010, с. 26.
  5. Леонюк, 1996, с. 237.
  6. РЕІУ, 1971, с. 392.
  7. Сухих, 2002.
  8. ↑ Панашенко, 1997, с. 68.
  9. ↑ Сергійчук, 1996, с. 39.
  10. ↑ Грушевський, 1997, с. 1318.
  11. ↑ Липинський, 1920, с. 221.
  12. Липинський, 1920, с. 222-225.
  13. ↑ Липинський, 1920, с. 225.
  14. Крип'якевич, 1964, с. 123.
  15. Степанков, 2013, с. 159.
  16. ↑ Леонюк, 1996, с. 17.
  17. Грицкевич, 1979, с. 70-73.
  18. ↑ О бунтѣ города Пинска…, 1847, с. 31–38.
  19. Історія України в документах і матеріалах, 1941, с. 276.
  20. Грицкевич, 1979, с. 70.
  21. Історія України в документах і матеріалах, 1941, с. 149, 152.
  22. ↑ Липинський, 1920, с. 226.
  23. Крип'якевич, 1964, с. 130, 143.
  24. Заруба, 2007, с. 21, 96.
  25. Липинський, 1920, с. 201.
  26. ↑ Крип'якевич, 1926, с. 121.
  27. Липинський, 1920, с. 11-14, 228-229.
  28. Липинський, 1920, с. 234.
  29. Липинський, 1920, с. 11-14.
  30. ↑ Липинський, 1920, с. 14-17.
  31. ↑ Lipiński, 1912, с. 517-519.
  32. ↑ Липинський, 1920, с. 237.
  33. Липинський, 1920, с. 237-238.
  34. ↑ Липинський, 1920, с. 238.
  35. ↑ Липинський, 1920, с. 239.
  36. Липинський, 1920, с. 244-245.
  37. Липинський, 1920, с. 245.
  38. ↑ Липинський, 1920, с. 229.
  39. ↑ Липинський, 1920, с. 230.
  40. Сергійчук, 2008, с. 495.
  41. ↑ Липинський, 1920, с. 231.
  42. ↑ Липинський, 1920, с. 232.
  43. ↑ Gajecky, 1978, с. 647.

Джерела Редагувати

Нормативно-правові акти та свідчення сучасників Редагувати

Монографії та статті Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pi nsko Tu rivskij polk ridshe Turivskij Turovo Pinskij kozacka vijskova j administrativno teritorialna odinicya Vijska Zaporozkogo v 1648 1649 i 1657 1659 rokah na terenah Pinskogo povitu Berestejskogo voyevodstva Velikogo knyazivstva Litovskogo z osidkom u Turovi ta Davidgorodku suchasni pivnichno zahidni tereni Ukrayini ta pivdenno zahidni Bilorusi 1 Polk utvorenij pid chas kozacko selyanskogo povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo i proisnuvav korotkij promizhok chasu do vidstupu kozackih vijsk z Polissya Pinsko Turivskij polkUtvoreno 1657Likvidovano 1659Centr Turiv i Davidgorodok 1 2 Polkovniki1648 1649 Prokip Civka1657 1658 Ivan Yakimenko1658 1659 Kostyantin Vigovskij Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Peredistoriya 2 2 1648 1649 2 3 1650 1656 2 4 1657 1659 3 Sotennij podil 4 Starshina 4 1 Polkovniki 4 2 Polkovi suddi 5 Zauvagi 6 Primitki 7 Dzherela 7 1 Normativno pravovi akti ta svidchennya suchasnikiv 7 2 Monografiyi ta stattiNazva RedaguvatiV istoriografiyi vzhivayetsya dekilka riznih nazv polku Pi nsko Tu rivskij polk 1 3 7 Turivskij 2 8 Turovskij 9 Turovo Pinskij 10 3 Turivsko Pinskij 8 Istoriya RedaguvatiPeredistoriya Redaguvati nbsp Pinskij povit Berestejskogo voyevodstva u skladi Velikogo knyazivstva LitovskogoPinskij povit u seredini XVII stolittya nalezhav do Berestejskogo voyevodstva yake pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku zalishilosya u skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo na vidminu vid Pidlyashshya Volini ta Naddnipryanskoyi Ukrayini vklyuchenih todi do Koroni Korolivstva Polskogo 11 Povit obijmav lisisti ta bolotisti tereni porichchya Prip yati na Polissi j buv pokritij dribnimi selami 11 Yak zaznachav V yacheslav Lipinskij proste naselennya Pinshini znachnoyu miroyu zalishalosya dosit konservativnim i viddanim ruskij kulturi ta viri 12 Vodnochas na seredinu XVII stolittya bilshist miscevoyi shlyahti vzhe viznavalo rimo katolicku cerkvu hoch j ne pidtrimuvalo Berestejsku uniyu j greko katolictvo novu viru 13 Uniyatski cerkvi todi tut isnuvali tilki v korolivshinah 13 1648 1649 Redaguvati Vnaslidok kozacko selyanskih povstan na ukrayinskih zemlyah sho pochalisya pid provodom Bogdana Hmelnickogo vlitku 1648 roku postala kozacka derzhava Vijska Zaporozkogo Ukrayina yaka za administrativno teritoriyalnim i vijskovim ustroyem skladalasya z polkiv ta soten 14 15 Hvilya kozackih i selyansko mishanskih povstan ohopila j Polissya zokrema Pinskij povit Berestejskogo voyevodstva yakij zajnyali kozacki vijska ta rizni povstali vatagi 13 Vidbulisya povstannya u Turovi ta Yanovi 16 U zhovtni 1648 roku povstalo naselennya Pinska 16 V okolicyah Davidgorodka voseni 1648 roku diyav povstanskij zagin sformovanij z zem yan mishan i selyan z mista ta Davidgorodskoyi mayetnosti yaki kozackim sposobom obrali sobi polkovnikom miskogo vijta Ivana Bogdashevicha 17 Togo zh 1648 roku stvorenij Turivskij polk 2 9 Jogo mezhi okreslyuvalisya poselennyami Kazhangorodok be Lahva Davidgorodok Turiv 9 Prote dosit shvidko polsko litovskij armiyi vdalosya pridushiti povstannya na Polissi Do rozgromu povstanciv najbilshih zusil doklalo litovske vijsko knyazya Yanusha Radzivilla 13 18 Oborona Pinska povstancyami hoch i zavdala polsko litovskij armiyi Yanusha Radzivilla ta vijsku miscevoyi shlyahti znachnih vtrat zreshtoyu zakinchilasya porazkoyu i rizaninoyu povstalih na pochatku listopada 1648 roku 18 16 19 U sichni 1649 roku litovske vijsko vzyalo Turiv vlashtuvavshi tam rizaninu ta grabezhi 20 21 I odna i druga storona pri tim zavdali povitovi znachnogo spustoshennya osoblivo silno rozgrabuvali vijska Yanusha Radzivilla Pinske starostvo sho nalezhalo osobistomu vorogovi Yanusha jogo rodichu knyazyu Albrehtu Stanislavu Radzivillu 13 Takim chinom 1649 roku polk pripiniv isnuvannya cherez vidstup kozackih vijsk z cih tereniv 2 1650 1656 Redaguvati Podalsha polsko ukrayinska vijna vse she zachipala Pinskij povit ale osoblivo davsya jomu u vznaki moskovskij nayizd 1655 roku pid chas yakogo moskovski vijska pid provodom knyazya Dmitra Volkonskogo ru spalili ta pograbuvali Pinsk 22 Pislya vidstupu moskovitiv Pinskij povit zajnyali polski vijska 22 I koli moskovska vlada nishila pered tim kosteli ta miscevu shlyahtu katolicku i tu sho vorozhe do moskovskoyi okupaciyi stavilas to teper Polsha stala rujnuvati pravoslavni cerkvi j monastiri ta peresliduvati miscevu pravoslavnu shlyahtu 22 Pro ci podiyi getman Bogdan Hmelnickij pisav u listi vid 22 sichnya 1656 roku do moskovskogo carya Lyahi vnov v Pinskom prisudi monastyri popalili pravoslavnogo arhimandrita leshinskago otca Iosifa Tukalskogo malo ne ubili cherncov ego pobili na smert 22 V cim samim roci vikoristovuyuchi okupaciyu Pinshini polskimi vijskami polska vlada konfiskuye mayetki u shlyahti zapidozrenoyi v znosinah z getmanom Bogdanom Hmelnickim 22 Zokrema todi zh taki polskij korol konfiskuvav mayetki Pogost i Novij Dvir be x old v Pinskim poviti yaki nalezhali prihilniku povstannya Mihajlovi Stetkevichu 22 1657 1659 Redaguvati nbsp Interaktivna povnorozmirna karta statti poblizu Poselennya Pinskogo povitu zdobuti 1657 roku kozakami 1 Vdruge Pinsko Turivskij polk na terenah Pinskogo povitu stvorenij vnaslidok novogo kozackogo nastupu na pivdni Velikogo knyazivstva Litovskogo rozpochatogo na pochatku 1657 roci 23 24 3 U sichni 1657 roku u Turovi i Visocku stoyali kozacki zastavi na choli z kozackim strazhnikom Zarudnim 25 26 U travni 1657 roku kozacki vijska zajnyali Voronye nad Gorinnyu blizko cogo zh chasu Vidibir nad Stirom zgodom Losichi pid Pinskom 1 3 Bogdan Hmelnickij namagavsya shiliti pinsku shlyahtu do dobrovilnoyi zdachi pro sho zgaduvav oshmyanskij starosta Adam Sakovich u listi do moskovskogo polkovodcya Artamona Matvyeyeva 10 Prislav Hmelnickij do Pinska sho jde tudi z vijskom nehaj piddayutsya vin voyuye ne dlya carya ni dlya Shveda ni dlya Rakoci a na vijsko Zaporizke Novi obstavini zmusili pinsku shlyahtu shukati porozuminnya z kozakami 20 chervnya 1657 roku posli vid shlyahti Pinskogo povitu na choli z marshalkom Lukashem Yelskim i stolnikom Adamom Spitkom Bzheskim sklali u Chigirini prisyagu na virnist Vijsku Zaporozkomu ta getmanu Bogdanovi Hmelnickomu 27 1 3 Ukladannya zluki z Vijskom Zaporozkim posli obumovlyuvali zanepokoyennyam spustoshennyam povitu dovgoyu vijnoyu zagalnim bazhannyam miru ta vidnovlennya derzhavnogo ladu 28 Krim inshogo shlyahtichi zobov yazuvalisya povidomlyati pro vse sho na shkodu Ukrayini j vsomu Vijsku malo b gotovitis 29 28 chervnya 1657 roku getman Bogdan Hmelnickij tam samo vidav universal pro garantuvannya prav shlyahti Pinskogo povitu u yakomu sered inshogo zgaduvalasya peredbachuvana posada polkovnika 30 31 Krim togo vijskovi uryadi vsyaki kotri teper i potim istnuvati budut zabezpechuyemo povnoyu vladoyu ostavlyayuchi Polkovnikovi na toj chas buduchomu vilne ta povne Rotmistriv i Poruchnikiv predstavlyuvanya Vsi voni odnache bez Nashogo nakazu nikomu vijni obyavlyati ani novih soyuziv z kim nebud zaklyuchati bez osoblivoyu nashoyu dozvolu ne povinni Originalnij tekst pol Procz tego wojskowe przelozenstwa wszystkie ktore teraz i napotym znajdowac sie beda upewniamy wladza zupelna zostawiwszy wolne pulkownikowi na ten czas bedacemu i cale Rotmistrzow i Porucznikow podawanie Ci wszyscy jednak bez ordinansu naszego nikomu wojny zapowiadac nie powinni jako ani nowych przyjazni stanowic z kimkolwiek bez osobliwego naszego dolozenia Fragment z universalu getmana Bogdana Hmelnickogo vid 28 chervnya 1657 roku 30 31 Za cim universalom Pinskij povit priluchavsya do derzhavi Vijska Zaporozkogo yak okrema zemlya 32 Na choli yiyi civilnoyi zemskoyi vladi maye stoyati getmanskij starosta sho predstavlyatime getmanovi kandidativ do tih uryadiv yaki zgidno z davnimi zvichayami Rechi Pospolitoyi shlyahtoyu ne obirayutsya a priznachayutsya bezposeredno centralnoyu vladoyu otzhe teper getmanskoyu 32 Na choli miscevoyi vijskovoyi sili sho pid chas vijni z pospolitogo rushennya zagalnoyi mobilizaciyi vsiyeyi shlyahti povitu skladayetsya stoyit polkovnik yakij tak samo yak i starosta maye predstavlyati getmanovi na zatverdzhennya vibranih nim kandidativ u rotmistri i poruchniki 32 Inshi zemski avtonomni shlyahetski uryadi sho zdavna buli viborni tak samo vibornimi j zalishayutsya ale v porivnyanni z ustroyem Rechi Pospolitoyi vvoditsya duzhe vazhna zmina a same zatverdzhennya vibranih kandidativ getman zalishaye za soboyu 32 Pozatim shlyahta prisyagaye u vsim tilki vid JM Pana Getmana Zaporozhskogo teper i na potim buduchogo zahovati zalezhnist niyakih uryadiv sobi pomimo jogo voli ne prisvoyuyuchi Tobto ani sojmikiv sklikuvati ani styagannya horugvej zadumuvati bez osoblivogo vid JM Pana Getmana opovishenya hiba b v naglij i goryachij prigodi 32 Znov taki i v cim vipadku v porivnyanni z polskim derzhavnim ustroyem duzhe shiroka v tim ustroyi avtonomiya zemel i predstavnickogo shlyahetskogo stanu teper znachno obmezhuyetsya vidpovidno do zagalnoyi tendenciyi posilennya getmanskoyi vladi za za chasiv getmanuvannya Bogdana Hmelnickogo 32 Sudi shlyahetski zalishayutsya neporushnimi tak yak i za chasiv Rechi Pospolitoyi z toyu tilki zminoyu sho skorochuyetsya duzhe zatyazhna i koshtovna procedura pravna sho bulo zrobleno v interesah serednoyi ta dribnoyi shlyahti 33 Shlyahta prijmayetsya do derzhavi Vijska Zaporozhskogo yak okremij tochno oznachenij stan i yij zabezpecheni Getmanom vsi prerogativi volnosti sudi stanovi shlyaheckomu nalezhni tak yak za Koroliv polskih buvalo 34 Odnache Getman stavit pri tim viraznu umovu shob chogos novogo dlya oshukannya Nas tobto dlya obmezhennya prav verhovnoyi getmanskoyi monarhichnoyi vladi vidumano ne bulo 34 U povnij sili zberigalisya vsi mayetkovi prava shlyahti v povitah ganskomu mozirskomu i turivskomu yak didichni tak i denni nadani polskimi korolyami 35 Mayetkami svoyimi mali pravo voloditi odnakovo yak shlyahtichi pravoslavni tak i rimo katoliki ale tilki i viklyuchno ti sho prisyagu virnosti Getmanu i Vijsku Zaporozkomu skladut 35 Usi korolivshini derzhavni mayetki nalezhni do ganskogo ta inshih starostv mayut perejti pislya smerti teperishnih yih dozhivotnih orendatoriv derzhavciv viklyuchno do dispoziciyi getmana 35 Getman i Vijsko Zaporozke zabezpechuvali povne pravo pinskij shlyahti bezpereshkodno dotrimuvatisya rimo katolickoyi viri prote vodnochas vimagali vikoriniti uniyu i chuzhi sekti obicyayuchi amnistiyu tim duhovnim uniyatam yakim povernutsya v pidporyadkuvannya Kiyivskogo pravoslavnogo mitropolita 36 Krim togo znovu stavali pravoslavnimi ti cerkvi yaki pid primusom ranishe buli peretvoreni na kosteli 37 Odnochasno z vidpravlennyam posliv Pinskogo povitu buv vidanij getmanskij universal yakim getman priznachiv na 23 serpnya 1657 roku shlyahetskij sojmik v Pinsku sho povinen buv visluhati relyaciyu posliv pro zluku z Vijskom Zaporozhskim i pro lasku Getmana ku vsemu Povitu 38 Na comu sojmiku v Pinsku mala vidbutis urochista prisyaga vsiyeyi shlyahti getmanu i tak samo urochiste progoloshennya vidanogo yij Zabezpechennya yake Hmelnickij cherez svoyih nadzvichajnih posliv pered zibranoyu shlyahtoyu prisyagoyu obicyavsya stverditi 38 Prote nezabarom 27 lipnya 1657 roku Getman Bogdan Hmelnickij pomer 38 Nezadovgo pered smertyu getman vislav do Pinska svogo predstavnika odnogo zi starshin Vijska Zaporozhskogo pokozachenogo shlyahticha Ivana Grushu yakij pribuv tudi na pochatku lipnya na choli kozackoyi zalogi j faktichno zajnyav ta priluchiv do Vijska Zaporozkogo Pinskij povit 38 23 serpnya 1657 roku u den pohoronu v Subotovi Hmelnickogo u Pinsku zibravsya sklikanij getmanskim universalom shlyaheckij sojmik 38 Na cim sojmiku yak pishe odin z samovidciv JMP Marshalok pinskij sho yizdiv do JMP Getmana Zaporozhskogo hotiv relyaciyu posolstva svogo uchiniti 38 Pislya smerti getmana Bogdana Hmelnickogo polski vijska yaki pered tim pokinuli buli Pinskij povit teper vikoristovuyuchi vnutrishnye zamishannya znov pochali nastupati pid provodom litovskogo getmana Sapigi na Pinsk 39 Z nastupom polskih vijsk povertalisya j loyalna do Rechi Pospolitoyi shlyahta zdebilshogo derzhavci orendatori pinskih korolivskih mayetkiv 39 I koli misceva shlyahta zibrana na sojmiku u prisutnosti getmanskogo namisnika Grushi radila v Pinsku to 27 serpnya 1657 roku pid prikrittyam polskih vijskovih viddiliv zibravsya drugij sojmik v korolivskim seli Pularanovichah 39 Cej opozicijnij sojmik spochatku vidislav svoyih predstavnikiv do Grushi pitayuchi z chim vin priyihav a potim dovidavshis pro neveliku kilkist kozackoyi zalogi uves perenissya 4 veresnya do Pinska 39 Tam bula vislana vid nogo do Grushi sho same todi zaneduzhav i lezhav u lizhku nova delegaciya yaka prohala podati na pismi punkti chogo zhadaye Vijsko Zaporozhske vid Pinskogo povitu 39 Otrimavshi vidpovid sho Vijsko Zaporozke hoche prisyagi na virnist Getmanu znesennya uniyi j shobi pinska shlyahta ordu tatarsku Vijsku Zaporozhskomu znositi dopomogala opozicijni shlyahtichi vidpovili vidmovoyu oskilki znali pro nablizhennya do Pinska Sapigi zi znachnim vijskom 39 Grusha zi svoyeyu nevelikoyu kozackoyu zalogoyu i loyalnoyu do kozactva miscevoyu shlyahtoyu vidstupiv z Pinska 39 U zhovtni 1657 roku vidbulasya generalna rada v Korsuni na yakij bulo ukripleno stanovishe novoobranogo getmana Ivana Vigovskogo vseredini derzhavi ta ukladeno kozacko shveckij soyuz 39 Za Korsunskim dogovorom shvedskij korol Karl X Gustav viznavav kordoni Vijska Zaporozkogo do yakogo sered inshogo malo uvijti Berestejske voyevodstvo 40 Vzhe u grudni 1657 roku zamist Grushi v Pinskij povit vidpravlenij z velikim kozackim vijskom Kostyantin Vigovskij yakij vid svogo brata getmana oderzhav titul Polkovnika Pinskogo i Turovskogo 39 Odnochasno pochalas zavzyata diplomatichna borotba za Pinskij povit mizh Vigovskim i Richchyu Pospolitoyu yaka todi buvshi v duzhe skrutnomu stani hotila za vsyaku cinu uklasti mir z Ukrayinoyu 41 Vsim vobec i kozhnomu zosobna yako yih Milostyam Panam Shlyahti tak vizshogo yako i nizshego stanu v pulku moem mezhi rikoyu Gorineyu i rikoyu Stirom najduyuchimsya donoshu do vidomosti izh ya zblizhivshisya v tot trakt sobi ot yego Milosti Pana Getmana Vojska Zaporozhskogo Brata moyego podanij a ot nego mayuchi sobi ustnuyu z Vashmostyami moyimi Milostivimi Panstvi polyeconuyu movu tedi uprashayu abiste VM moyi Milostiviye Panove zhadnogo ne obavyayuchisya nebezpechenstva hotili do mene na den semnadcatogo mca Iyunya vedlug starogo kalyendarya do Davidgorodka zyihat gde VMt moyi Milostiviye Panove volyu Yego Milosti Pana Getmana Brata moyego prez mene uslishite A yezheli VMMPanove ne zyiditesya a milobi Vmt sho na potom potkati chogo ya sobi ne zichu tedi proshu abiste VMMPanove mene v tom ne vinovali Sho ya VMMPanam oznajmivshi sebe samogo lasci VMMPanam otdayu Z Davidgorodka dnya 13 mca Iyunya roku 1658 Konstantij Vigovskij Pulkovnik Pinskij i Turovskij Universal Kostyantina Vigovskogo vid 13 chervnya 1658 roku 42 U listi vid 19 grudnya 1657 roku getmana Ivana Vigovskogo do predstavnika Rechi Pospolitoyi Stanislava Benevskogo getman pishe sho napraviv zalogu do Pinska na prohannya pinskoyi shlyahti vidpovidno do ukladenogo ranishe dogovoru 41 U vidpovid na ce litovskij getman Sapiga zayaviv sho zluka Pinskogo povitu z Vijskom Zaporozkim ye nezakonnoyu tomu sho yiyi uklali lishe marshalok Lukash Yelskij zi svoyim tovarishem perevishivshi cim dani jomu pinskoyu shlyahtoyu povnovazhennya i sho shlyahta cya kozackoyi protekciyi sobi ne bazhaye 41 U vidpovid getman stav na zahist Yelskogo obicyayuchi nadislati polskomu korolevi original instrukciyi z pidpisami danoyi Yelskomu pinskoyu shlyahtoyu 41 Cherez pogrozi Vigovskogo pripiniti peregovori vijska Rechi Pospolitoyi buli zmusheni pokinuti Pinskij povit i jogo znovu zajnyali zalogi Vijska Zaporozkogo pid provodom polkovnika Kostyantina Vigovskogo 42 Osoblivo vidznachivsya pid chas cogo zajnyattya kozackimi vijskami Pinskogo povitu pomichnik polkovnika Vigovskogo sotnik polku pinskogo i turovskogo shlyahtich pan Kostyushko z Sernik sho nalezhav do miscevogo pravoslavnogo rodu z yakogo piznishe pohodiv polskij nacionalnij geroj Tadeush Kostyushko 42 13 chervnya 1658 roku polkovnik Kostyantin Vigovskij vidav universal do pinskoyi shlyahti za yakim 17 chervnya 1658 roku sklikavsya sojmik do Davidgorodka 42 Za getmanuvannya Ivana Vigovskogo mezhi povitu oriyentovno ohoplyuvali tereni mizh richkami Gorin Stir ta Desnoyu 1 42 Centrami polku vvazhalisya Turiv ta Davidgorodok 1 3 1659 roku polk ostatochno pripiniv isnuvannya cherez uskladnennya vijskovo politichnogo stanovisha ta vidhid kozackih vijsk z Polissya 2 3 Sotennij podil RedaguvatiVidomi sotni polku 2 3 4 Davidgorodska Olevska Sushanska Turivska TrostyaneckaStarshina RedaguvatiPolkovniki Redaguvati Polkovniki pinski i turivski Im ya Roki na posadi Primitki ta dzherelaProkip Civka 1648 1649 2 V Zaruba 2007 2 V Krivosheya 2010 4 Ivan Yakimovich Yakimenko Grusha 1657 3 I Krip yakevich 1926 26 V Zaruba 2007 2 Vasil Dvoreckij I Krip yakevich 1926 26 43 V Zaruba 2007 2 Zarudnij I Krip yakevich 1926 26 43 V Zaruba 2007 2 Kostyantin Vigovskij 1658 1659 4 V Lipinskij 1920 42 I Krip yakevich 1926 26 V Zaruba 2007 2 V Krivosheya 2010 4 ta inshiPolkovi suddi Redaguvati Lev Pidleskij 1659 08 4 Zauvagi Redaguvati Isnuyut rizni datuvannya chasu isnuvannya polku 1648 1657 1659 za Viroyu Panashenko 3 ta Volodimirom Krivosheyeyu 4 1648 1649 1657 1659 za Viktorom Zaruboyu 2 1657 1659 za Volodimirom Leonyukom 5 1655 1659 za REIU 6 Datuvannya za Volodimirom Krivosheyeyu 1648 10 11 4 Lipen gruden 1657 za Yuriyem Gayeckim 43 Variyanti datuvannya gruden 1657 traven 1659 za Yuriyem Gayeckim 43 1658 1659 za Viroyu Panashenko 3 1648 1649 1658 1659 za Viktorom Zaruboyu 2 1659 10 06 za Volodimirom Krivosheyeyu 4 Primitki Redaguvati a b v g d e zh Krip yakevich 1964 s 143 a b v g d e zh i k l m n p Zaruba 2007 s 96 a b v g d e zh i k l Panashenko 2011 s 259 a b v g d e zh Krivosheya 2010 s 26 Leonyuk 1996 s 237 REIU 1971 s 392 Suhih 2002 a b Panashenko 1997 s 68 a b v Sergijchuk 1996 s 39 a b Grushevskij 1997 s 1318 a b Lipinskij 1920 s 221 Lipinskij 1920 s 222 225 a b v g d Lipinskij 1920 s 225 Krip yakevich 1964 s 123 Stepankov 2013 s 159 a b v Leonyuk 1996 s 17 Grickevich 1979 s 70 73 a b O buntѣ goroda Pinska 1847 s 31 38 Istoriya Ukrayini v dokumentah i materialah 1941 s 276 Grickevich 1979 s 70 Istoriya Ukrayini v dokumentah i materialah 1941 s 149 152 a b v g d e Lipinskij 1920 s 226 Krip yakevich 1964 s 130 143 Zaruba 2007 s 21 96 Lipinskij 1920 s 201 a b v g d Krip yakevich 1926 s 121 Lipinskij 1920 s 11 14 228 229 Lipinskij 1920 s 234 Lipinskij 1920 s 11 14 a b Lipinskij 1920 s 14 17 a b Lipinski 1912 s 517 519 a b v g d e Lipinskij 1920 s 237 Lipinskij 1920 s 237 238 a b Lipinskij 1920 s 238 a b v Lipinskij 1920 s 239 Lipinskij 1920 s 244 245 Lipinskij 1920 s 245 a b v g d e Lipinskij 1920 s 229 a b v g d e zh i k Lipinskij 1920 s 230 Sergijchuk 2008 s 495 a b v g Lipinskij 1920 s 231 a b v g d e Lipinskij 1920 s 232 a b v g Gajecky 1978 s 647 Dzherela RedaguvatiNormativno pravovi akti ta svidchennya suchasnikiv Redaguvati Lipinski W Z dziejow Ukrainy Krakow 1912 682 s pol Jurament ich mciow panow obywatelow Pinskich wykonany hetmanowi Bohdanowi Chmielnickiemu 20 czerwca roku 1657 Arhivovano 30 veresnya 2021 u Wayback Machine S 514 516 Ubezpieczenie dane Przez Hetmana Bohdana Chmielnickiego szlachcie powiatu Pinskiego 28 czerwca r 1657 Arhivovano 30 veresnya 2021 u Wayback Machine S 517 519 Universal Kostyantina Vigovskogo polkovnika Pinskogo i Turivskogo vid 13 chervnya 1658 roku S 563 564 Lipinskij V Ukrayina na perelomi 1657 1659 Zamitki do istoriyi ukrayinskogo derzhavnogo budivnictva v XVII im stolittyu Viden 1920 304 s I Prisyaga yih milostivih paniv shlyahti pinskoyi dana Getmanu Bogdanu Hmelnickomu 20 Chervnya 1657 r Arhivovano 30 veresnya 2021 u Wayback Machine S 11 14 II Zabezpechennya dane Getmanom Bogdanom Hmelnickim shlyahti Povitu Pinskogo 28 Chervnya 1657 roku Arhivovano 30 veresnya 2021 u Wayback Machine S 14 17 Dzherela z istoriyi Nacionalno vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1658 pp Uporyadn o Yu Micik K 2015 T 4 1655 1658 pp 540 s ISBN 978 966 02 7362 7 147 1658 chervnya 23 13 Davidgorodok Universal pinskogo j turivskogo polkovnika Kostyantina Vigovskogo S 182 151 1658 lipnya 3 chervnya 24 Turov Ohoronnij universal turovo pinskogo polkovnika Kostyantina Vigovskogo knyazyu Stefanu Svyatopolku Chetvertinskomu na mistechko Volodimirci S 185 O buntѣ goroda Pinska i ob usmirenii onago v 1648 g Chteniya v Imperatorskom Obshestvѣ Istorii i Drevnostej Rossijskih pri Moskovskom Universitetѣ God vtoroj 5 Otd III Najdennyj Ksen Antonom Moshinskim M Universitetskaya tipografiya 1847 S 31 38 ros doref Monografiyi ta statti Redaguvati Gajecky George 1978 The Cossack Administration of the Hetmanate Vol 2 Cambridge Mass Harvard Ukrainian Research Institute angl Grickevich A P be Socialnaya borba gorozhan Belorussii XVI XVIII vv Mn Nauka i tehnika 1979 152 s ros Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi v 11 t 12 kn Kiyiv Naukova dumka 1997 T 9 kn 2 Roki 1654 1657 871 1630 s Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 pp Recenzenti Negodchenko O V Shvidko G K Dnipropetrovskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav Kafedra ukrayinoznavstva D PP Lira LTD 2007 380 s ISBN 978 966 383 095 7 Krivosheya V V Kozacka starshina Getmanshini Enciklopediya Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati K Stilos 2010 792 s ISBN 978 966 8009 99 0 Krip yakevich I P Administrativnij podil Ukrayini 1648 1654 rr Istorichni dzherela ta yih vikoristannya K Naukova dumka 1964 Vip 1 S 123 148 Arhivovano z dzherela 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 Krip yakevich I Studiyi nad derzhavoyu Bogdana Hmelnickogo III Derzhavni mezhi IV Dorogi Zapiski naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Lviv Nakladom T va imeni Shevchenka 1926 T 144 145 S 109 140 Arhivovano z dzherela 24 lyutogo 2022 Procitovano 24 lyutogo 2022 Leonyuk V Pinsko turivskij kozackij polk Slovnik Berestejshini Lviv Vidavnicha firma Afisha 1996 T 1 S 237 238 ISBN 966 95063 0 1 Panashenko V V Polkove upravlinnya v Ukrayini seredina XVII XVIII st Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv 1997 74 s Istorichni zoshiti ISBN 5 7702 1083 4 Panashenko V V Pinsko Turivskij polk Turovo Pinskij polk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 259 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Sergijchuk V I Armiya Bogdana Hmelnickogo K Agrarna nauka 1996 254 s Sergijchuk V I Etnichni mezhi i derzhavnij kordon Ukrayini Vid 3 ye K PP Sergijchuk M I 2008 560 s ISBN 978 966 2911 24 4 Suhih L A Pinsko Turivskij polk Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Istoriya Ukrayini v dokumentah i materialah K Vid vo AN URSR 1941 T 3 Pinsko Turivskij polk Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K Golovna redakciya URE 1971 T 3 Letichiv rozkopki S 392 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pinsko Turivskij polk amp oldid 37549395