Український науковий інститут Гарвардського університету (УНІГУ, англ. Ukrainian Research Institute, Harvard University також Harvard Ukrainian Research Institute — HURI) — дослідницький інститут у Гарварді, який займається українськими студіями (історією, мовою, літературою).
| Український науковий інститут Гарвардського університету | |
|---|---|
| | |
Основні дані | |
| Засновано | 1973 |
| Абревіатура | HURI |
| Приналежність | Гарвардський університет |
| Країна | США |
| Адреса | 34 Kirkland St, Cambridge, MA, USA, 02138 |
| Тип | науково-дослідний інститут |
| Вебсторінка | huri.harvard.edu |
Мапа | |
| Український науковий інститут Гарвардського університету у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Створений у 1973 році в Кембриджі (Массачусетс, США) в рамках проєкту української громади США, яка прагнула створити потужний український науковий осередок.
22 січня 1968 року була започаткована перша в США катедра з українознавчих студій, а саме історії України. За 5 років розпочали діяльність дві інші катедри: української мови та літератури, того ж року був відкритий Український науковий інститут.
Вперше ідея створення української дослідницької установи була висловлена Степаном Хемичом на Третьому конгресі Союзу Українських Студентських Товариств Америки (СУСТА). Він виступив з пропозицією створення катедри українознавства в якомусь з американських університетів. Було створено Фонд катедр україністики, який повинен був займатися збиранням коштів для втілення такої ідеї. Степана Хемича було обрано керівником цього фонду.
1970 року започатковано щотижневий семінар з українських студій.
1971 року вперше проведена Гарвардська літня школа українознавства, яка діє до сьогодні.
Першим дисертантом інституту став Орест Субтельний з працею «Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Оттоманською імперією. 1708—1742».
1977 року розпочалося видавництво журналу-квартальника «Harvard Ukrainian Studies» (редакторка — Галина Гринь). Також УНІГУ видає монографії. Зокрема існувала серія видання монографій «Harvard Series in Ukrainian Studies».
Бібліотека Гарварду має найбагатшу в західному світі університетську збірку україністики. Є частиною потужного слов'янського відділу книгозбірні Гарварду.
Директорами працювали Омелян Пріцак (заступник директора Ігор Шевченко), Григорій Грабович, Роман Шпорлюк, Майкл Флаєр. Теперішній директор (з 2013 р.) — професор Сергій Плохій.
Від 1981 при УНІГУ діє Археографічна комісія з завданням видавати пам'ятки історії України різними мовами, включно з орієнтальними. Щороку відбуваються літні курси з української мови, літератури, історії і політології для приїжджих студентів і надаються стипендії імени Євгена Шкляра кільком українознавцям з різних країн, щоб вони могли зайнятися науковими дослідженнями в бібліотеках Гарвардського університету.
У 2020 р. Український науковий інститут Гарвардського університету запустив новий вебсайт.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Брюховецька Л. Як робити неможливе, або Американський простір української науки. «Дзеркало тижня» № 3, 30 січня 2010[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 27 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 12 вересня 2020.
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Harvard Ukrainian Research Institute |
- Брюховецька Л. Як робити неможливе, або Американський простір української науки. «Дзеркало тижня» № 3, 30 січня 2010[недоступне посилання з червня 2019]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Лучук О. М. Гарвардський проект Омеляна Пріцака. Українська Орієнталістика. Випуск 4-5, 2009—2010. С.32
- Пріцак О. Чому катедри українознавства в Гарварді? Кембридж — Нью-Йорк 1973.
Посилання Редагувати
- Власний сайт інституту [ 10 грудня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
| Це незавершена стаття про організацію України чи українців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |