Видибір (біл. Відзібор) — село в Білорусі, у Столинському районі Берестейської області. Центр Видибірської сільської ради. Є залізнична станція, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, відділ зв'язку, бібліотека, середня школа, магазини.
| село Видибір | |
| Транслітерація назви | Vidzibor |
|---|---|
| Основні дані | |
| 51°59′ пн. ш. 26°47′ сх. д. / 51.983° пн. ш. 26.783° сх. д.Координати: 51°59′ пн. ш. 26°47′ сх. д. / 51.983° пн. ш. 26.783° сх. д. | |
| Країна | Білорусь |
| Область | Берестейська область |
| Район | Столинський район |
| Рада | Видибірська сільська рада |
| Населення | 470 (2009) |
| Часовий пояс | час у Білорусі |
| Поштовий індекс | 225536 |
| Транспорт, відстані | |
| Найближча залізнична станція | Видибір |
| До Мінська | |
| - фізична | 220 км |
| Видибір | |
| Видибір Видибір (Берестейська область) | |
| Видибір у Вікісховищі |
Географія ред.
Село розташоване за 15 км від Столина, за 260 км від Берестя. У селі є однойменна залізнична станція на лінії Лунинець — Сарни.
Історія ред.
Біля села знайдено близько 40 курганів XI—XII століть.
Вперше згадується 1503 року. У 1657 році у добу козацького повстання під проводом Богдана Хмельницького під часу наступу козацьких загонів на Поліссі Видибір зайняло козацьке військо.
Після другого поділу Речі Посполитої 1793 року включене до складу Російської імперії. З 1795 року — село Столинської волості Пинського повіту Мінської губернії. Спочатку належало Ширмам, пізніше — Хорневичам і Мальщицьким. За переписом 1897 року у селі було 39 дворів і 275 жителів, містилися дзвіниця і хлібозапасний магазин. Поблизу також були розташовані однойменні маєток і залізнична станція. У 1913 році в селі збирав мовний матеріал український етнограф Іван Зілинський.
З 1921 року у складі Столинської гміни Лунинецького повіту Поліського воєводства міжвоєнної Польщі. З 1939 року — у складі БРСР. 12 жовтня 1940 року село долучено до Осівської сільської ради Столинського району. З липня 1941 до липня 1944 року окуповане німецькими військами. З 8 січня 1954 року — у складі Берестейської області. 31 березня 1959 року стало центром сільської ради.
Населення ред.
За переписом населення 1959 року чисельність населення села становила 337 осіб (164 чоловіків і 123 жінки).
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 470 осіб.
Примітки ред.
- ↑ Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 19 квітня 2020. (англ.)
- ↑ Леонюк В. Видибір // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 85. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ Крип'якевич І. П. Адміністративний поділ України 1648-1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. — К. : Наукова думка, 1964. — Вип. 1. — С. 143.
- ↑ Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя ў 15 тамах / Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Менск : БелЭн, 2007. — Т. 4, кн. 2. Брэсцкая вобласць. — С. 571.
Література ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Видибір |
- Widibor // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 289. (пол.)