www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стефан Хмелецький гербу Бонча пол Stefan Chmielecki 1595 20 лютого 1630 Новий Меджибіж державний і військовий діяч Речі

Стефан Хмелецький

Стефан Хмелецький гербу Бонча (пол. Stefan Chmielecki, 1595 (?) — 20 лютого 1630, Новий Меджибіж) — державний і військовий діяч Речі Посполитої. Староста овруцький і таборівський, хорунжий брацлавський, воєвода київський (1630). З 1626 року керував обороною України від татарських наїздів. Перемагав їх у битвах під Мартиновом (1624) і Білою Церквою (1626). Учень гетьмана Станіслава Жолкевського. Виступав за тісний союз між шляхтою і козацтвом.

Стефан Хмелецький
Народився 1580
Помер 20 лютого 1630(1630-02-20)
Меджибіж, Подільське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Поховання Бар
Країна  Велике князівство Литовське
Діяльність військовослужбовець
Учасник Московсько-польська війна 1605—1618
Посада Київський воєвода, реґіментар, овруцький старостаd, таборовський старостаd, великий коронний стражникd і Брацлавський хорунжийd
Рід Хмілецькі гербу Боньчаd
У шлюбі з Теофіла Хмелецькаd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хмелецький.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Степан Хмелецький.
Герб Бонча родини Хмелецьких

Біографія Редагувати

На службі у магнатів Редагувати

Дату та місце народження Стефана Хмелецького не встановлені. Походив зі збіднілої шляхетської родини католицької віри. Відомо, що його батько Корнелій був державцем у селі Кунин, васалом («клієнтом») руських князів Острозьких і Корецьких.

Початок військової кар'єри припав на московську «експедицію» під командуванням досвідченого Шимона Копитніцького.

Ймовірно, Стефан також служив при їхніх дворах і брав участь в Московській війні 1609–1612 у Смутний час. Під час цієї війни він належав до конфедерації найманців Цеклінського, з яким зв'язався під Москвою і від якого 1612 р. був відправлений до Станіслава Жолкевського у справі сплати платні за службу. Наступного року Хмелецький як посол головного кола конфедерації відвідав Варшавський сейм. Після закінчення війни повернувся на службу до князів Острозьких.

У 1614 році Зоф'я Замєховська заставила йому клейноти за позику 20000 злотих, які так і не викупила.

1616 р. брав участь у боротьбі за трансильванський престол між Бетленом і Гомонайовом, перебуваючи у загонах останнього. Припускають, що він діяв у політичних інтересах Острозьких і Корецьких. У тому ж статусі Хмелецький воював проти татар під булавою С. Жолкевського. У боях під Бушею і Цецорою командував загоном у 800 козаків.

Під час Цецорського побоїща (1620), у якому війська Речі Посполитої були розгромлені турецько-татарськими силами, Хмелецький полишив коронного гетьмана Жолкевського напризволяще і відступив з поля битви, прорвавшись крізь кільце оточення татарської кінноти. Цей безславний вчинок він намагався згодом змити у численних битвах.

1621 р. Хмелецький перейшов на службу до київського воєводи Томаша Замойського, який рік тому одружився з Катериною Острозькою (1602—1642), і отримав від нього у «ласкаве» (безплатне) державлення волості Красне і Новий Меджибіж (за іншими даними Меджибіж), 2 села. На плечі Стефана покладався нелегкий обов'язок боронити величезні маєтності Замойських і Острозьких від нападів татар. Того ж року на чолі загону у 600 козаків Хмелецький рушив під Хотин, але дорогою зіткнувся з татарськими підрозділами, що стало причиною його запізнення на битву. Після цього продовжував служити у Замойського як командир прикордонних загонів.

Підлеглий Станіслава Конєцпольського Редагувати

1620-і, 1630-й роки були часом найбільшої слави Стефана Хмелецького. Сочатку був підлеглим гетьмана Станіслава Конецпольського, згодом полковником (реґіментарем) військ «українних».

Під час нападу татар Буджацької орди на Західне Поділля взимку 1624 р. Хмелецький був висланий на розвідку з людьми Томаша Замойського та чотирма козацькими хоругвами гетьмана С. Конєцпольського до району Скала — Чортків. 5 лютого він атакував ворожий загін Манзул-мурзи з 1500 осіб біля Залісся і розбив його. Під час бою Хмелецький зазнав небезпечного вогневого поранення.

В часі наступної татарської агресії в Україну в червні 1624 р. виступив проти військ Кантемир-мурзи. У битві на рівнині між Мартиновом, Галичем і Більшівцями Хмелецький командував легкою кіннотою на правому фланзі військ С. Конєцпольського. Під час переправи ворожих сил через Дністер Стефан відрізав їм дорогу до броду і змусив перебиратися на протилежний берег у незручному місці. Коли половина татар перейшла річку, по них з фронту вдарило усе шляхетсько-козацьке військо С. Конєцпольського і обернуло противника на втечу. У погоню за відступаючими татарами рушили загони легкої кінноти Хмелецького. Вони гнали ворога декілька десятків кілометрів до Хотимира (90 км від Мартинова), посікши більшу частину втікачів. За ці бойові заслуги король пожалував Хмелецькому брацлавську хоругву.

Взимку 1626 р., під час чергового наїзду кримських татар на Поділля і Галичину, Стефан отримав від гетьмана С. Конєцпольського 800 вояків, з якими йому було наказано слідкувати за противником. Всупереч інструкціям, він раптово атакував вночі під Тернополем татарський кіш, у якому перебував хан Мехмед ІІІ Ґерай. Хоча Хмелецький змушений був відступити до Тернопільської фортеці, він забрав увесь татарський ясир і вільних коней. У наступних днях він розбив ряд підрозділів противника на південному заході Тернополя.

Хоробрість Хмелецького, його бойова удача і чудове знання тактики татар завоювали йому визнання у війську, як шляхетському, так і козацькому. Через те, що гетьман Конецпольський вирушав з походом до Пруссії, він призначив Стефана полковником «українних» військ.

Полковник військ «українних» Редагувати

Восени 1626 р. нова татарська орда рушила на Україну. 9 жовтня 6-тисячні сили Хмелецького — підрозділи кварцяного війська та запорозькі реєстрові козаки під проводом Михайла Дорошенка — розбили основний кіш нападників на берегах ріки Рось неподалік Білої Церкви. Впродовж наступних 2-х днів були знищені менші татарські загони в околицях. У полон потрапило 1200 татар, серед яких було 40 чи 50 мурз.

1627 р. турецькі підрозділи під командуванням Хассана-паші спробували відновити укріплення ряду замків по Дніпру, які були зруйновані козаками за правління Сулеймана І. Однак їхні роботи були перервані звісткою про підхід військ Хмелецького. Налякані турки поспіхом повернули назад до Очакова. Восени того року за участи молдавського господаря Мирона Бернавського як посередника як представник Речі Посполитої брав участь в безрезультатних переговорах з приводу будівництва турками прикордонних фортець з кимось із турків і татар.

Восени 1629 р. татари знову вдерлися до України. Нечисленне військо Хмелецького не могло діяти без підходу козаків, тому рушило вслід за противником. Суперечки з руським воєводою Станіславом Любомирським, який не бажав йти під командою Стефана, «буксували» просування шляхетських сил. 4 жовтня хорогва Самуїла Лаща розбила один татарський підрозділ біля Устя на Дністрі, а 9 жовтня сам Хмелецький, який нарешті дочекався підтримки козаків Грицька Чорного, розгромив основне військо ворога біля Гнилої Липи (див. Битва під Бурштином). Син буджацького Кантемир-мурзи загинув, а брат Гадлі-мурзи разом з 2000 вояків потрапили у полон. Кантемир-мурза та Галга-мурза врятувалися втечею. За цей похід у 1630 році Хмелецькому за сприяння Томаша Замойського було даровано посаду київського воєводи та староство Овруцьке. До цього він займав посади ротмістра, королівського полковника, брацлавського хорунжого (1625), коронного стражника, гетьманського намісника і таборівського старости (1629).

Заслуги Редагувати

Стефан Хмелецький є одним із шляхетських полководців, пам'ять про славу і діяння якого оспівана у піснях. Він здобув популярність завдяки своїм подвигам і характером не лише у війську, але й серед місцевого українського населення. Хмелецький належав до небагатьох військовиків Речі Посполитої, які вміли перемагати татар і ліквідовувати ворожі загони під час їхніх маневрів. Його військове мистецтво було прикладом для Яна Собеського, майбутнього короля. Запорукою воєнних успіхів Хмелецького були добре налагоджена внутрішньовійськова дисципліна та досконала розвідувальна служба. Пройшовши кар'єрний шлях від слуги-пахолка до воєводи, він міг вправно обходитись як з селянами, так і магнатами. Хмелецький був особливо популярний серед українського козацтва, оскільки цінував його бойові якості і відносився до запорожців як до рівних шляхті.

Хмелецький був добре обізнаний у козацько-татарсько-турецьких справах. За посередництва козаків він намагався накинути Кримському ханству протекторат Речі Посполитої. Зокрема, з його дозволу і допомоги були організовані ряд козацьких виправ на Крим у 1628 і 1629 роках на поміч Мехмеду ІІІ Ґераю у громадянській війні. Однак проект Хмелецького про єдину анти-османську коаліцію Речі Посполитої і Кримського ханства реалізований не був.

Постать Хмелецького залишалася для шляхтичів і козаків втіленням мрії простого військовика. Будучи сином бідного управлінця, Стефан не отримав нічого від батька, але здобув свій маєток та посаду власною працею і талантом. Хмелецький був не лише вправним вояком, але і добрим господарником. Разом із дружиною Теофілою Хоцимірською, яка надавала кошти, зокрема, для Вінницького колегіуму єзуїтів, він підняв економіку підконтрольних земель завдяки банківським операціям та торгівлі з Молдавією. Довгий час його номінації на воєводу Київського і сенатора Речі Посполитої противились українські магнати, які вважали Хмелецького «вискочкою з низів».

Смерть Редагувати

Невдовзі після призначення на посаду воєводи помер у Новому Меджибожі. Поховали його в Барі 20 лютого 1630, де знаходилася резиденція коронних гетьманів Речі Посполитої. За іншими даними, був похований в одному з костелів Львова.

Заслуги Хмелецького визнав Сенат Речі Посполитої, який за сприяння Томаша Замойського 1631 року затвердив за синами покійного Лукашем (†1645, був таборівським старостою) і Адамом маєтності батька в Україні і звільнив їх від сплати подимного податку. Вдова Хмелецького вийшла заміж вдруге за Марціна Тулібовського. Обидва сини померли до 1645-го. Брати Хмелецького Ієронім та Кшиштоф брали участь подальших війнах з татарами й козаками.

Власність, маєтки Редагувати

20 вересня 1624 року Олександр Балабан зареєстрував у Любліні укладений акт продажу Балабанівки (Юшківців) Стефану Хмелецькому та його дружині Теофілі.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Polski Słownik Biograficzny. — I: III — Kraków, 1937, — S. 318. (пол.)
  2. Gołębiowski, 1853, с. 517.
  3. Boniecki Adam. Herbarz polski. T. 2: Kosiński. — S. 392—393.
  4. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci…[недоступне посилання] — T. 1. — Cz. 2. — S. 263.
  5. В. Лозінський стверджував — усі
  6. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku. — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 89. (пол.)
  7. ↑ Edward Rulikowski. Taborów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 136. (пол.).— S. 136. (пол.)
  8. Polski Słownik Biograficzny. — I: III — Kraków, 1937, — s.319
  9. Рудницький С. Українські козаки… С. 233.
  10. Рудницький С. Українські козаки… С. 236.
  11. ↑ Polski Słownik Biograficzny. — I: III — Krakow, 1937, — s.320.
  12. ↑ Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci…[недоступне посилання]— T. 1.— Cz. 2.— S. 264
  13. Військові могили давнього Львова
  14. Edward Rulikowski. Taborów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 136. (пол.).— S. 136. (пол.)
  15. Bałabanówka (1), mko, pow. lipowiecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 92. (пол.).— S. 92. (пол.)

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

У Вікіджерелах є
Стефан Хмелецький


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stefan Hmeleckij gerbu Boncha pol Stefan Chmielecki 1595 20 lyutogo 1630 Novij Medzhibizh derzhavnij i vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi Starosta ovruckij i taborivskij horunzhij braclavskij voyevoda kiyivskij 1630 Z 1626 roku keruvav oboronoyu Ukrayini vid tatarskih nayizdiv Peremagav yih u bitvah pid Martinovom 1624 i Biloyu Cerkvoyu 1626 Uchen getmana Stanislava Zholkevskogo 1 Vistupav za tisnij soyuz mizh shlyahtoyu i kozactvom Stefan HmeleckijNarodivsya 1580Pomer 20 lyutogo 1630 1630 02 20 Medzhibizh Podilske voyevodstvo Malopolska provinciya Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaPohovannya BarKrayina Velike knyazivstvo LitovskeDiyalnist vijskovosluzhbovecUchasnik Moskovsko polska vijna 1605 1618Posada Kiyivskij voyevoda regimentar ovruckij starostad taborovskij starostad velikij koronnij strazhnikd i Braclavskij horunzhijdRid Hmilecki gerbu BonchadU shlyubi z Teofila HmeleckadRoboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hmeleckij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stepan Hmeleckij Gerb Boncha rodini Hmeleckih Zmist 1 Biografiya 1 1 Na sluzhbi u magnativ 1 2 Pidleglij Stanislava Konyecpolskogo 1 3 Polkovnik vijsk ukrayinnih 1 4 Zaslugi 1 5 Smert 2 Vlasnist mayetki 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNa sluzhbi u magnativ Redaguvati Datu ta misce narodzhennya Stefana Hmeleckogo ne vstanovleni 1 Pohodiv zi zbidniloyi shlyahetskoyi rodini katolickoyi viri 2 Vidomo sho jogo batko Kornelij buv derzhavcem u seli Kunin vasalom kliyentom ruskih knyaziv Ostrozkih i Koreckih 3 1 Pochatok vijskovoyi kar yeri pripav na moskovsku ekspediciyu pid komanduvannyam dosvidchenogo Shimona Kopitnickogo 4 Jmovirno Stefan takozh sluzhiv pri yihnih dvorah i brav uchast v Moskovskij vijni 1609 1612 1 u Smutnij chas Pid chas ciyeyi vijni vin nalezhav do konfederaciyi najmanciv Ceklinskogo z yakim zv yazavsya pid Moskvoyu i vid yakogo 1612 r buv vidpravlenij do Stanislava Zholkevskogo u spravi splati platni za sluzhbu Nastupnogo roku Hmeleckij yak posol golovnogo kola konfederaciyi vidvidav Varshavskij sejm Pislya zakinchennya vijni povernuvsya na sluzhbu do knyaziv Ostrozkih U 1614 roci Zof ya Zamyehovska zastavila jomu klejnoti 5 za poziku 20000 zlotih yaki tak i ne vikupila 6 1616 r brav uchast u borotbi za transilvanskij prestol mizh Betlenom i Gomonajovom perebuvayuchi u zagonah ostannogo Pripuskayut sho vin diyav u politichnih interesah Ostrozkih i Koreckih 1 U tomu zh statusi Hmeleckij voyuvav proti tatar pid bulavoyu S Zholkevskogo U boyah pid Busheyu i Cecoroyu komanduvav zagonom u 800 kozakiv 1 Pid chas Cecorskogo poboyisha 1620 u yakomu vijska Rechi Pospolitoyi buli rozgromleni turecko tatarskimi silami Hmeleckij polishiv koronnogo getmana Zholkevskogo naprizvolyashe i vidstupiv z polya bitvi prorvavshis kriz kilce otochennya tatarskoyi kinnoti Cej bezslavnij vchinok vin namagavsya zgodom zmiti u chislennih bitvah 1621 r Hmeleckij perejshov na sluzhbu do kiyivskogo voyevodi Tomasha Zamojskogo yakij rik tomu odruzhivsya z Katerinoyu Ostrozkoyu 1602 1642 i otrimav vid nogo u laskave bezplatne derzhavlennya volosti Krasne i Novij Medzhibizh za inshimi danimi Medzhibizh 7 2 sela 7 Na plechi Stefana pokladavsya nelegkij obov yazok boroniti velichezni mayetnosti Zamojskih i Ostrozkih vid napadiv tatar Togo zh roku na choli zagonu u 600 kozakiv Hmeleckij rushiv pid Hotin ale dorogoyu zitknuvsya z tatarskimi pidrozdilami sho stalo prichinoyu jogo zapiznennya na bitvu Pislya cogo prodovzhuvav sluzhiti u Zamojskogo yak komandir prikordonnih zagoniv Pidleglij Stanislava Konyecpolskogo Redaguvati 1620 i 1630 j roki buli chasom najbilshoyi slavi Stefana Hmeleckogo Sochatku buv pidleglim getmana Stanislava Konecpolskogo zgodom polkovnikom regimentarem vijsk ukrayinnih Pid chas napadu tatar Budzhackoyi ordi na Zahidne Podillya vzimku 1624 r Hmeleckij buv vislanij na rozvidku z lyudmi Tomasha Zamojskogo ta chotirma kozackimi horugvami getmana S Konyecpolskogo do rajonu Skala Chortkiv 5 lyutogo vin atakuvav vorozhij zagin Manzul murzi z 1500 osib bilya Zalissya i rozbiv jogo Pid chas boyu Hmeleckij zaznav nebezpechnogo vognevogo poranennya V chasi nastupnoyi tatarskoyi agresiyi v Ukrayinu v chervni 1624 r vistupiv proti vijsk Kantemir murzi U bitvi na rivnini mizh Martinovom Galichem i Bilshivcyami Hmeleckij komanduvav legkoyu kinnotoyu na pravomu flanzi vijsk S Konyecpolskogo Pid chas perepravi vorozhih sil cherez Dnister Stefan vidrizav yim dorogu do brodu i zmusiv perebiratisya na protilezhnij bereg u nezruchnomu misci Koli polovina tatar perejshla richku po nih z frontu vdarilo use shlyahetsko kozacke vijsko S Konyecpolskogo i obernulo protivnika na vtechu U pogonyu za vidstupayuchimi tatarami rushili zagoni legkoyi kinnoti Hmeleckogo Voni gnali voroga dekilka desyatkiv kilometriv do Hotimira 90 km vid Martinova posikshi bilshu chastinu vtikachiv Za ci bojovi zaslugi korol pozhaluvav Hmeleckomu braclavsku horugvu Vzimku 1626 r pid chas chergovogo nayizdu krimskih tatar na Podillya i Galichinu Stefan otrimav vid getmana S Konyecpolskogo 800 voyakiv z yakimi jomu bulo nakazano slidkuvati za protivnikom Vsuperech instrukciyam vin raptovo atakuvav vnochi pid Ternopolem tatarskij kish u yakomu perebuvav han Mehmed III Geraj Hocha Hmeleckij zmushenij buv vidstupiti do Ternopilskoyi forteci vin zabrav uves tatarskij yasir i vilnih konej U nastupnih dnyah vin rozbiv ryad pidrozdiliv protivnika na pivdennomu zahodi Ternopolya Horobrist Hmeleckogo jogo bojova udacha i chudove znannya taktiki tatar zavoyuvali jomu viznannya u vijsku yak shlyahetskomu tak i kozackomu Cherez te sho getman Konecpolskij virushav z pohodom do Prussiyi vin priznachiv Stefana polkovnikom ukrayinnih vijsk 8 Polkovnik vijsk ukrayinnih Redaguvati Voseni 1626 r nova tatarska orda rushila na Ukrayinu 9 zhovtnya 6 tisyachni sili Hmeleckogo pidrozdili kvarcyanogo vijska ta zaporozki reyestrovi kozaki pid provodom Mihajla Doroshenka rozbili osnovnij kish napadnikiv na beregah riki Ros nepodalik Biloyi Cerkvi Vprodovzh nastupnih 2 h dniv buli znisheni menshi tatarski zagoni v okolicyah U polon potrapilo 1200 tatar sered yakih bulo 40 chi 50 9 murz 1627 r turecki pidrozdili pid komanduvannyam Hassana pashi sprobuvali vidnoviti ukriplennya ryadu zamkiv po Dnipru yaki buli zrujnovani kozakami za pravlinnya Sulejmana I Odnak yihni roboti buli perervani zvistkoyu pro pidhid vijsk Hmeleckogo Nalyakani turki pospihom povernuli nazad do Ochakova Voseni togo roku za uchasti moldavskogo gospodarya Mirona Bernavskogo yak poserednika yak predstavnik Rechi Pospolitoyi brav uchast v bezrezultatnih peregovorah z privodu budivnictva turkami prikordonnih fortec z kimos iz turkiv i tatar 10 Voseni 1629 r tatari znovu vderlisya do Ukrayini Nechislenne vijsko Hmeleckogo ne moglo diyati bez pidhodu kozakiv tomu rushilo vslid za protivnikom Superechki z ruskim voyevodoyu Stanislavom Lyubomirskim yakij ne bazhav jti pid komandoyu Stefana buksuvali prosuvannya shlyahetskih sil 4 zhovtnya horogva Samuyila Lasha rozbila odin tatarskij pidrozdil bilya Ustya na Dnistri a 9 zhovtnya sam Hmeleckij yakij nareshti dochekavsya pidtrimki kozakiv Gricka Chornogo rozgromiv osnovne vijsko voroga bilya Gniloyi Lipi div Bitva pid Burshtinom Sin budzhackogo Kantemir murzi zaginuv a brat Gadli murzi razom z 2000 voyakiv potrapili u polon Kantemir murza ta Galga murza vryatuvalisya vtecheyu Za cej pohid u 1630 roci Hmeleckomu za spriyannya Tomasha Zamojskogo 7 bulo darovano posadu kiyivskogo voyevodi ta starostvo Ovrucke Do cogo vin zajmav posadi rotmistra korolivskogo polkovnika braclavskogo horunzhogo 1625 koronnogo strazhnika getmanskogo namisnika i taborivskogo starosti 1629 Zaslugi Redaguvati Stefan Hmeleckij ye odnim iz shlyahetskih polkovodciv pam yat pro slavu i diyannya yakogo ospivana u pisnyah 11 Vin zdobuv populyarnist zavdyaki svoyim podvigam i harakterom ne lishe u vijsku ale j sered miscevogo ukrayinskogo naselennya 11 Hmeleckij nalezhav do nebagatoh vijskovikiv Rechi Pospolitoyi yaki vmili peremagati tatar i likvidovuvati vorozhi zagoni pid chas yihnih manevriv Jogo vijskove mistectvo bulo prikladom dlya Yana Sobeskogo majbutnogo korolya 11 Zaporukoyu voyennih uspihiv Hmeleckogo buli dobre nalagodzhena vnutrishnovijskova disciplina ta doskonala rozviduvalna sluzhba Projshovshi kar yernij shlyah vid slugi paholka do voyevodi vin mig vpravno obhoditis yak z selyanami tak i magnatami Hmeleckij buv osoblivo populyarnij sered ukrayinskogo kozactva oskilki cinuvav jogo bojovi yakosti i vidnosivsya do zaporozhciv yak do rivnih shlyahti 11 Hmeleckij buv dobre obiznanij u kozacko tatarsko tureckih spravah Za poserednictva kozakiv vin namagavsya nakinuti Krimskomu hanstvu protektorat Rechi Pospolitoyi Zokrema z jogo dozvolu i dopomogi buli organizovani ryad kozackih viprav na Krim u 1628 i 1629 rokah na pomich Mehmedu III Gerayu u gromadyanskij vijni Odnak proekt Hmeleckogo pro yedinu anti osmansku koaliciyu Rechi Pospolitoyi i Krimskogo hanstva realizovanij ne buv 11 Postat Hmeleckogo zalishalasya dlya shlyahtichiv i kozakiv vtilennyam mriyi prostogo vijskovika Buduchi sinom bidnogo upravlincya Stefan ne otrimav nichogo vid batka ale zdobuv svij mayetok ta posadu vlasnoyu praceyu i talantom Hmeleckij buv ne lishe vpravnim voyakom ale i dobrim gospodarnikom Razom iz druzhinoyu Teofiloyu Hocimirskoyu yaka nadavala koshti zokrema dlya Vinnickogo kolegiumu yezuyitiv 12 vin pidnyav ekonomiku pidkontrolnih zemel zavdyaki bankivskim operaciyam ta torgivli z Moldaviyeyu 11 Dovgij chas jogo nominaciyi na voyevodu Kiyivskogo i senatora Rechi Pospolitoyi protivilis ukrayinski magnati yaki vvazhali Hmeleckogo viskochkoyu z niziv 11 Smert Redaguvati Nevdovzi pislya priznachennya na posadu voyevodi pomer u Novomu Medzhibozhi 11 Pohovali jogo v Bari 12 7 20 lyutogo 1630 de znahodilasya rezidenciya koronnih getmaniv Rechi Pospolitoyi Za inshimi danimi buv pohovanij v odnomu z kosteliv Lvova 13 Zaslugi Hmeleckogo viznav Senat Rechi Pospolitoyi yakij za spriyannya Tomasha Zamojskogo 7 1631 roku zatverdiv za sinami pokijnogo Lukashem 1645 buv taborivskim starostoyu 14 i Adamom mayetnosti batka v Ukrayini i zvilniv yih vid splati podimnogo podatku 11 Vdova Hmeleckogo vijshla zamizh vdruge za Marcina Tulibovskogo Obidva sini pomerli do 1645 go Brati Hmeleckogo Iyeronim ta Kshishtof brali uchast podalshih vijnah z tatarami j kozakami 11 Vlasnist mayetki Redaguvati20 veresnya 1624 roku Oleksandr Balaban zareyestruvav u Lyublini ukladenij akt prodazhu Balabanivki Yushkivciv Stefanu Hmeleckomu ta jogo druzhini Teofili 15 Div takozh RedaguvatiBoncha Hmelecki Hmelecki gerba Boncha Peremishlska zemlya Oj na gori ta j zhenci zhnutPrimitki Redaguvati a b v g d e Polski Slownik Biograficzny I III Krakow 1937 S 318 pol Golebiowski 1853 s 517 Boniecki Adam Herbarz polski T 2 Kosinski S 392 393 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci nedostupne posilannya T 1 Cz 2 S 263 V Lozinskij stverdzhuvav usi Lozinski W Prawem i lewem Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej polowie XVII wieku Lwow nakladem ksiegarni H Altenberga 1904 T 2 S 89 pol a b v g d Edward Rulikowski Taborow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 136 pol S 136 pol Polski Slownik Biograficzny I III Krakow 1937 s 319 Rudnickij S Ukrayinski kozaki S 233 Rudnickij S Ukrayinski kozaki S 236 a b v g d e zh i k l Polski Slownik Biograficzny I III Krakow 1937 s 320 a b Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci nedostupne posilannya T 1 Cz 2 S 264 Vijskovi mogili davnogo Lvova Edward Rulikowski Taborow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 136 pol S 136 pol Balabanowka 1 mko pow lipowiecki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 92 pol S 92 pol Dzherela ta literatura RedaguvatiKovalenko S Hmeleckij Stepan Adamovich Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya v 3 t Kiyiv Stiks Ko 2009 Tom 3 S 12 13 ukr Pisma Stefana Hmeleckago horunzhego Braclavskago k korolyu i neizvЂstnago lica k getmanu soderzhashiya otchet o pobЂdЂ oderzhannoj nad tatarami y BЂloj Cerkvi Hmeleckim i kozackim getmanom Mihailom Doroshenkom 1626 g Okt 9 ukr Z 1622 travnya 16 6 Uman List kozaka Krishtofa Bokrickogo do Stefana Hmeleckogo ukr 1 Grushevskij M S Istoriya Ukrayini Rusi Kiyiv Lviv 1922 T 8 Ch I Rozdil I ukr Rudnickij S Ukrayinski kozaki V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 432 s S 219 279 ISBN 5 319 01072 9 pol Boniecki Adam Herbarz polski T 2 Kosinski S 392 393 pol Dobrowolska Wanda Chmielecki Stefan Polski Slownik Biograficzny Krakow 1937 T III S 318 320 pol Niesiecki Kasper Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1728 T 1 761 s S 263 264 Seweryn Golebiowski Biblioteka warszawska Stefan Chmielecki Warszawa 1853 T 2 S 517 549 Posilannya RedaguvatiU Vikidzherelah ye Stefan Hmeleckij ukr Rudnickij Yu Sluga korolya drug Ukrayini Dzerkalo tizhnya 37 716 4 10 zhovtnya 2008 ukr Knyazi Kiyivski ta praviteli Kiyeva do chasu vidannya Sinopsisa pol Pisnya pro Stefana Hmeleckogo nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stefan Hmeleckij amp oldid 40172733