www.wikidata.uk-ua.nina.az

Станіслав Любомирський воєвода краківський У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Станіслав Любомирський С

Станіслав Любомирський (воєвода краківський)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Станіслав Любомирський.

Станіслав Любомирський (1583 — 17 червня 1649) — князь, польський військовик, державний діяч Речі Посполитої, меценат. З 1647 р. — князь Священної Римської імперії.

Станіслав Любомирський
Народився 1583(1583)
Помер 16 червня 1649(1649-06-16)
Країна  Велике князівство Литовське
 Річ Посполита
Діяльність політик
Alma mater Падуанський університет і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1597)
Знання мов польська
Титул князь (1647)
Посада Воєводи руські, великий коронний підчаший, крайчий великий коронний, посол Сейму Речі Посполитої[d], Краківський воєвода[d], учасник виборів короля Польщіd, реґіментар, депутат[d], сандомирський старостаd, староста білоцерківськийd, староста генеральний краківськийd, староста списькийd, староста кшепіцькийd, староста лелювськийd, староста добжицькийd, староста заторськийd, староста неполомицькийd і староста грибовськийd
Військове звання воєвода руський
воєвода краківський
Рід Любомирські
Батько Себастьян Любомирський
Мати Анна Браніцька
Родичі Острозькі
Брати, сестри Барбара Любомирськаd, Йоахім Любомирськийd, Катажина Любомирськаd і Кристина Любомирськаd
У шлюбі з Софія Острозька
Діти Єжи-Себастьян Любомирський, Анна Кристина Любомирськаd, Костянтин Яцек Любомирський, Констанція Любомирськаd і Александер Міхал Любомирський
Герб

Біографія Редагувати

Син графа Священної Римської імперії на Вісьнічу Себастьяна Любомирського та його дружини Анни Браніцької.

Початкову освіту здобув у Вісничі. Після закінчення навчання в Мюнхенському єзуїтському колеґіумі до травня 1597 деякий час навчався в університеті Падуї 1600 року.

У 1609 році під проводом короля Сигізмунда III Вази брав участь у боях під Смоленськом. У 1621 році: січень — був у Ярославі, звідти з гетьманом литовським вирушив до Глинян організовувати оборону; у травні на чолі 5 000 вояків вирушив через Бережани, Скалу під Оринин для догляду за шляхами ймовірного руху татар. Прославився у битві під Хотином з турецьким і татарським військом 1621 року. Польсько-литовським військом командував Ян Кароль Ходкевич — 60-річний литовський гетьман. 23 вересня гетьман Ходкевич помер на коні на очах своїх підлеглих; керівництво військом, як належить полковнику й заступнику гетьмана, перебрав на себе Станіслав Любомирський. З 1625 року мав приязні стосунки з князем Юрієм Збаразьким (він теж не любив єзуїтів).

Йому судилося завершити битву перемогою (звичайно, при вирішальній допомозі козаків на чолі з Петром Сагайдачним) і підписати досить вигідне для Польщі перемир'я із турками. До того Станіслав Любомирський був автором «Щоденника війни польської з турками року 1621», виданого 1853 року.

У жовтні 1629 року під його командуванням біля Монастириськ було розбито орду кримських татар, які з великою здобиччю поверталися з-під Бурштина. У 1634 році був тимчасовим заступником гетьмана Станіслава Конєцпольського на південно-східних землях Корони.

Помер після важкої тривалої хвороби 17 червня 1649 року. Був похований у підземеллях монастиря кармелітів босих у Вишничі.

Посади Редагувати

Крайчий великий коронний (1618 р.), підчаший коронний (1619 р.), воєвода руський (з 1625), краківський (з 1638 р.). Староста краківський (з 1638 р.), сандомирський (1614), спіський, сондецький (бл. 1597), кшепіцький і заторський з 1633, з 1635-го — неполоміцький.

Маєтності, фундації Редагувати

Належав до найбагатших і наймогутніших польських магнатів того часу. Прибутки отримував з маєтностей, розкиданих по всій Речі Посполитій, зокрема, з Краківського, Сандомирського, Волинського й Київського воєводств (кільканадцять міст, 290 сіл). У Стадніцьких викупив Ланьцут та маєтності поблизу міста. Значний зиск мав із соляних копалень, торгівлі зерном, поташем. Річний прибуток часом сягав до 600 000 злотих.

Найбільші витрати мав двір у Новому Вісьничі, де була його головна резиденція. Утримувались: 60 рукодайних слуг, 40 комірників, мешканців найманих квартир, 20 покоївок, 60 конюхів. Мав своє приватне військо (200 драгунів, 400 угорських піхотинців), свою придворну капелу — 30 музикантів-італійців на чолі із відомим композитором Бухнером. Його головний кухар Станіслав Чернецький видав першу куховарську книгу польською мовою.

Сприяв розбудові замків Жеменя, Любовлі, Затожа, Нового Санчу. Засновник міста Новий Віснич поблизу Віснича; тут надав кошти для будівництва парафіяльного костелу, ратуші. У 1621 році був власником міста Полонного та 47-ми поселень. Перебудував Полонський замок і перетворив його на могутню фортецю.

Фундатор двох католицьких костелів, каплиць і кількох єзуїтських шкіл, колегій. Засновник домініканського монастиря в Любарі в 1630 році, а через 4 роки відкрив там костел.

Після купівлі в Миколая Фірлея в 1632 році дому наказав викинути з нього всі його речі. Мав імпульсивний, часом схильний до насилля характер; зокрема, французькому послу д'Аво на відмову прийняти в дарунок коней погрожував при ньому їх убити.

Сім'я, шлюб Редагувати

Дружина — донька князя, волинського воєводи Олександра Острозького Софія (пом. 1622 р.), посаг — 100000 злотих. Діти:

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Lubomirscy (01) [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. Козубський П., Гулей І. Монастирищина у боротьбі за незалежність України. Люди, події факти. — Тернопіль : КЖВ «Воля», 2010. — С. 8. — ISBN 978-966-8569-57-9.
  4. Czapliński W. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (1583—1649)… — S. 43.
  5. Czapliński W. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (1583—1649)… — S. 45.
  6. Radziwiłłowie (02) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела Редагувати

  • Czapliński W. Lubomirski Stanisław h. Szreniawa (1583—1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — T. XVIII/1, zeszyt 76. — S. 42—45. (пол.)

Посилання Редагувати

  • (пол.)
Попередник
Ян Магнус Тенчинський 		Воєвода краківський
1638-1649 		Наступник
Владислав Домінік Заславський-Острозький


Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Stanislav Lyubomirskij Stanislav Lyubomirskij 1583 17 chervnya 1649 knyaz polskij vijskovik derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi mecenat Z 1647 r knyaz Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 2 Stanislav LyubomirskijNarodivsya 1583 1583 Pomer 16 chervnya 1649 1649 06 16 Krayina Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaDiyalnist politikAlma mater Paduanskij universitet i Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana 1597 Znannya mov polska 1 Titul knyaz 1647 Posada Voyevodi ruski velikij koronnij pidchashij krajchij velikij koronnij posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d Krakivskij voyevoda d uchasnik viboriv korolya Polshid regimentar deputat d sandomirskij starostad starosta bilocerkivskijd starosta generalnij krakivskijd starosta spiskijd starosta kshepickijd starosta lelyuvskijd starosta dobzhickijd starosta zatorskijd starosta nepolomickijd i starosta gribovskijdVijskove zvannya voyevoda ruskijvoyevoda krakivskijRid LyubomirskiBatko Sebastyan LyubomirskijMati Anna BranickaRodichi OstrozkiBrati sestri Barbara Lyubomirskad Joahim Lyubomirskijd Katazhina Lyubomirskad i Kristina LyubomirskadU shlyubi z Sofiya OstrozkaDiti Yezhi Sebastyan Lyubomirskij Anna Kristina Lyubomirskad Kostyantin Yacek Lyubomirskij Konstanciya Lyubomirskad i Aleksander Mihal LyubomirskijGerb Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Posadi 1 2 Mayetnosti fundaciyi 1 3 Sim ya shlyub 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiSin grafa Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi na Visnichu 2 Sebastyana Lyubomirskogo ta jogo druzhini Anni Branickoyi Pochatkovu osvitu zdobuv u Visnichi Pislya zakinchennya navchannya v Myunhenskomu yezuyitskomu kolegiumi do travnya 1597 deyakij chas navchavsya v universiteti Paduyi 1600 roku U 1609 roci pid provodom korolya Sigizmunda III Vazi brav uchast u boyah pid Smolenskom U 1621 roci sichen buv u Yaroslavi zvidti z getmanom litovskim virushiv do Glinyan organizovuvati oboronu u travni na choli 5 000 voyakiv virushiv cherez Berezhani Skalu pid Orinin dlya doglyadu za shlyahami jmovirnogo ruhu tatar Proslavivsya u bitvi pid Hotinom z tureckim i tatarskim vijskom 1621 roku Polsko litovskim vijskom komanduvav Yan Karol Hodkevich 60 richnij litovskij getman 23 veresnya getman Hodkevich pomer na koni na ochah svoyih pidleglih kerivnictvo vijskom yak nalezhit polkovniku j zastupniku getmana perebrav na sebe Stanislav Lyubomirskij Z 1625 roku mav priyazni stosunki z knyazem Yuriyem Zbarazkim vin tezh ne lyubiv yezuyitiv Jomu sudilosya zavershiti bitvu peremogoyu zvichajno pri virishalnij dopomozi kozakiv na choli z Petrom Sagajdachnim i pidpisati dosit vigidne dlya Polshi peremir ya iz turkami Do togo Stanislav Lyubomirskij buv avtorom Shodennika vijni polskoyi z turkami roku 1621 vidanogo 1853 roku U zhovtni 1629 roku pid jogo komanduvannyam bilya Monastirisk bulo rozbito ordu krimskih tatar yaki z velikoyu zdobichchyu povertalisya z pid Burshtina 3 U 1634 roci buv timchasovim zastupnikom getmana Stanislava Konyecpolskogo na pivdenno shidnih zemlyah Koroni Pomer pislya vazhkoyi trivaloyi hvorobi 17 chervnya 1649 roku Buv pohovanij u pidzemellyah monastirya karmelitiv bosih u Vishnichi Posadi Redaguvati Krajchij velikij koronnij 1618 r pidchashij koronnij 1619 r voyevoda ruskij z 1625 krakivskij z 1638 r Starosta krakivskij z 1638 r sandomirskij 1614 spiskij sondeckij bl 1597 kshepickij i zatorskij z 1633 z 1635 go nepolomickij 2 4 Mayetnosti fundaciyi Redaguvati Nalezhav do najbagatshih i najmogutnishih polskih magnativ togo chasu Pributki otrimuvav z mayetnostej rozkidanih po vsij Rechi Pospolitij zokrema z Krakivskogo Sandomirskogo Volinskogo j Kiyivskogo voyevodstv kilkanadcyat mist 290 sil U Stadnickih vikupiv Lancut ta mayetnosti poblizu mista Znachnij zisk mav iz solyanih kopalen torgivli zernom potashem Richnij pributok chasom syagav do 600 000 zlotih Najbilshi vitrati mav dvir u Novomu Visnichi de bula jogo golovna rezidenciya Utrimuvalis 60 rukodajnih slug 40 komirnikiv meshkanciv najmanih kvartir 20 pokoyivok 60 konyuhiv Mav svoye privatne vijsko 200 draguniv 400 ugorskih pihotinciv svoyu pridvornu kapelu 30 muzikantiv italijciv na choli iz vidomim kompozitorom Buhnerom Jogo golovnij kuhar Stanislav Cherneckij vidav pershu kuhovarsku knigu polskoyu movoyu Spriyav rozbudovi zamkiv Zhemenya Lyubovli Zatozha Novogo Sanchu Zasnovnik mista Novij Visnich poblizu Visnicha tut nadav koshti dlya budivnictva parafiyalnogo kostelu ratushi U 1621 roci buv vlasnikom mista Polonnogo ta 47 mi poselen Perebuduvav Polonskij zamok i peretvoriv jogo na mogutnyu fortecyu Fundator dvoh katolickih kosteliv kaplic i kilkoh yezuyitskih shkil kolegij Zasnovnik dominikanskogo monastirya v Lyubari v 1630 roci a cherez 4 roki vidkriv tam kostel Pislya kupivli v Mikolaya Firleya v 1632 roci domu nakazav vikinuti z nogo vsi jogo rechi Mav impulsivnij chasom shilnij do nasillya harakter zokrema francuzkomu poslu d Avo na vidmovu prijnyati v darunok konej pogrozhuvav pri nomu yih ubiti 5 Sim ya shlyub Redaguvati Druzhina donka knyazya volinskogo voyevodi Oleksandra Ostrozkogo Sofiya pom 1622 r posag 100000 zlotih Diti Aleksander Mihal krakivskij voyevoda Stanislav Yezhi Sebastyan getman polnij koronnij Yacek Konstantij pidchashij koronnij Konstanciya druzhina poznanskogo kashtelyana Francisheka Kazimezha Charnkovskogo Kristina Anna 6 druzhina velikogo litovskogo kanclera knyazya Olbrahta Stanislava Radzivilla 2 Div takozh RedaguvatiLyubomirski Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g Lubomirscy 01 Arhivovano 25 travnya 2015 u Wayback Machine pol Kozubskij P Gulej I Monastirishina u borotbi za nezalezhnist Ukrayini Lyudi podiyi fakti Ternopil KZhV Volya 2010 S 8 ISBN 978 966 8569 57 9 Czaplinski W Lubomirski Stanislaw h Szreniawa 1583 1649 S 43 Czaplinski W Lubomirski Stanislaw h Szreniawa 1583 1649 S 45 Radziwillowie 02 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Dzherela RedaguvatiCzaplinski W Lubomirski Stanislaw h Szreniawa 1583 1649 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1973 T XVIII 1 zeszyt 76 S 42 45 pol Posilannya RedaguvatiStanislaw Lubomirski herbu Szreniawa pol PoperednikYan Ivan Danilovich nbsp Voyevoda ruskij1628 1638 nbsp NastupnikKostyantin VishneveckijPoperednikYan Magnus Tenchinskij nbsp Voyevoda krakivskij1638 1649 nbsp NastupnikVladislav Dominik Zaslavskij Ostrozkij nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stanislav Lyubomirskij voyevoda krakivskij amp oldid 39992368