www.wikidata.uk-ua.nina.az

Владислав Лозинський У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лозінський У Вікіпедії є статті про інших людей і

Владислав Лозинський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лозінський.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лозинський.

Володислав Лозинський, або Лозінський гербу Любич (пол. Władysław Łoziński) (29 травня 1843, с. Опори, нині Дрогобицький район — 21 травня 1913, Львів) — польський історик, дослідник культури, мистецтвознавець, журналіст, публіцист, письменник (псевдоніми Wojtek ze Smolnicy, Władysław Lubicz), колекціонер творів мистецтва, науковий секретар Оссоленіуму, шляхтич, політик-консерватор. Посол Райхсрату Австро-Угорщини.
Старший брат Броніслава Лозінського.

Володислав Лозинський
пол. Władysław Łoziński
Псевдо Władysław Lubicz, Wojtek ze Smolnicy, Hizop Ziółko і Sigma
Народився 29 травня 1843(1843-05-29)
с. Опори, нині Дрогобицький район
Помер 21 травня 1913(1913-05-21) (69 років)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Підданство  Австро-Угорщина
Діяльність письменник, історик, політик
Галузь політика, історіографія, література і колекціонування
Відомий завдяки історик, дослідник культури, мистецтвознавець, письменник, журналіст, публіцист, колекціонер
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Знання мов польська
Членство Академія знаньd
Посада посол до Галицького сейму[d], член Палати панів Імперської Ради[d] і член Палати Цислейтаніїd
Партія Польський клубd

Біографія Редагувати

Народився в сім'ї дрібного шляхтича Валеріана Лозинського (пол. Walery Łoziński; пом. 1890, спочатку державець і мандатор (зокрема, у Торгановичах — маєтку А. Созанського), після 1846 року поштмістр у Смільниці) і його дружини Юлії з Левицьких. Його братами були правник та історик Броніслав, письменник Валери (1837—1861), який помер внаслідок поранення на поєдинку, а кузинами історик Кароль Шайноха (1818—1861) і геолог Владислав Шайноха (1857—1928). Був одружений з Ядвигою Старорипінською (1844—1918).

Владислав Лозинський протягом 1862—1868 років навчався у Львівському університеті. Перші півроку вивчав право, а пізніше історію та філологію. Працював редактором ряду видань — «Dzwonek» (1864–1866), Gazeta Lwowska (головний редактор 1873—1883), «Dziennik Literacki», «Przegląd Powszechny», «Gwiazdka Cieszyńska». 1871 року влаштувався працювати в Закладі Оссолінських. Ставши невдовзі його першим науковим секретарем. Пропрацював на цій посаді до 1873 року. У 1889—1898 роках очолював Гроно консерваторів Східної Галичини. Був віце-президентом Історичного товариства, головою Товариства Шанувальників Мистецтв, членом Академії знань (з 1890) та Народознавчого товариства. Від 1900 — почесний доктор філософії Львівського університету. Входив до складу журі конкурсу на проект пам'ятника Анджею Потоцькому у Львові (1910). Обирався депутатом Райхсрату від округу Турка — Бориня, до палати сенаторів (нім. Herrenhaus) від округу Перемишль — Городок. 1902 року став довічним членом Палати панів. Почесний громадянин Львова (1907).

Зібрав колекцію творів мистецтва, яка налічувала 1200 одиниць і містилась у палаці на вулиці Оссолінських (тепер вулиця Стефаника), 3. 1892 року зробив дар з 12 гравюр, 2 печаток цехів новоствореному історичному музею Львова. 1897 року видав каталог власної колекції. Ще за життя Лозинський власну колекцію картин та мистецьких пам'яток разом з будинком заповів громаді міста Львова. Наступного, 1914 року, у будинку урочисто відкрили Міську картинну галерею (нині — Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького).

Номерна табличка з буд. № 10 по вулиці Владислава Лозінського

Помер 21 травня 1913 року у Львові. Похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі, поле № 57. Дітей не мав. Спадкоємцями стали небіж Валерій Володислав Даніель Лозинський (син брата Броніслава), дружина та сестри. Колекція творів, пов'язана з Польщею за заповітом перейшла гміні Львова. Твори закордонного мистецтва гміна викупила у спадкоємця 1914 року разом із палацом. 1929 року гміна видала каталог колекції. Сучасна вулиця Герцена у Львові 1913 року була перейменована на його честь. Дружина загинула 1918 року у Львові під час листопадових боїв.

Праці Редагувати

  • Pierwsi Galicjanie: powieść z przeszłości. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1867.
  • Złotnictwo lwowskie w dawnych wiekach: 1384—1640. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1889.
  • Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba, 1898 — найвідоміша праця серед творів В. Лозинського (видана також у 1901 році; рисунки і світлини до книги виконали Ян Тарчалович, Міхал Ковальчук, Юліан Макаревич, Ян Сас-Зубжицький та інші)
  • Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku (T. 1, 1903; T. 2, 1904).
  • Życie polskie w dawnych wiekach, 1907.
  • Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1890 — праця про історію родів львівських патрицій в епоху розквіту Львова (XVI-XVII ст.)
  • «Око пророка» — історична повість про Львів XVII століття.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Личаківський некрополь — С. 319.
    d:Track:Q62416080
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. ↑ https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Lozinski.shtml
  5. Александрович В. Львівські малярі кінця XVI ст. [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] — С. 11.
  6. Rozstrzygnięcie konkursu ścisłego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 126. (пол.)
  7. Мельник І. В. Широка—Коперника. Коло Цитаделі // Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 96. — ISBN 978-617-629-076-6.
  8. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 320. — ISBN 966-8955-00-5.
  9. Kosiek Zdzisław Łoźiński Walery // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: PAU, 1973. — T. 18. — S. 459—460. (пол.)
  10. Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 15. — ISBN 966-603-115-9.
  11. Piśmiennictwo techniczne polskie. I. Architektura. [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Przegląd techniczny. — 1908. — № 33. — S. 399. (пол.)
  12. Ця повість стала джерелом плагіяту. Якийсь М. Ценевич у 1930—1940-х роках неодноразово видавав свою переробку «Ока пророка» то під назвою «Злощасний самоцвіт» то «Проклятий камінь» українською мовою

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • Autor: Władysław Łoziński. wolnelektury.pl (пол.). оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 17 серпня 2021. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lozinskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lozinskij Volodislav Lozinskij abo Lozinskij 5 gerbu Lyubich pol Wladyslaw Lozinski 29 travnya 1843 s Opori nini Drogobickij rajon 21 travnya 1913 Lviv polskij istorik doslidnik kulturi mistectvoznavec zhurnalist publicist pismennik psevdonimi Wojtek ze Smolnicy Wladyslaw Lubicz kolekcioner tvoriv mistectva naukovij sekretar Ossoleniumu shlyahtich politik konservator Posol Rajhsratu Avstro Ugorshini Starshij brat Bronislava Lozinskogo Volodislav Lozinskijpol Wladyslaw LozinskiPsevdo Wladyslaw Lubicz 1 Wojtek ze Smolnicy 1 Hizop Ziolko 1 i Sigma 1 Narodivsya 29 travnya 1843 1843 05 29 s Opori nini Drogobickij rajonPomer 21 travnya 1913 1913 05 21 69 rokiv LvivPohovannya Lichakivskij cvintar 2 Piddanstvo Avstro UgorshinaDiyalnist pismennik istorik politikGaluz politika 1 istoriografiya 1 literatura 1 i kolekcionuvannya 1 Vidomij zavdyaki istorik doslidnik kulturi mistectvoznavec pismennik zhurnalist publicist kolekcionerAlma mater LNU imeni Ivana FrankaZnannya mov polska 3 1 Chlenstvo Akademiya znandPosada posol do Galickogo sejmu d 4 chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d 4 i chlen Palati Cislejtaniyid 4 Partiya Polskij klubdRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Praci 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v sim yi dribnogo shlyahticha Valeriana Lozinskogo pol Walery Lozinski pom 1890 spochatku derzhavec i mandator zokrema u Torganovichah mayetku A Sozanskogo pislya 1846 roku poshtmistr u Smilnici i jogo druzhini Yuliyi z Levickih Jogo bratami buli pravnik ta istorik Bronislav pismennik Valeri 1837 1861 yakij pomer vnaslidok poranennya na poyedinku a kuzinami istorik Karol Shajnoha 1818 1861 i geolog Vladislav Shajnoha 1857 1928 Buv odruzhenij z Yadvigoyu Staroripinskoyu 1844 1918 Vladislav Lozinskij protyagom 1862 1868 rokiv navchavsya u Lvivskomu universiteti Pershi pivroku vivchav pravo a piznishe istoriyu ta filologiyu Pracyuvav redaktorom ryadu vidan Dzwonek 1864 1866 Gazeta Lwowska golovnij redaktor 1873 1883 Dziennik Literacki Przeglad Powszechny Gwiazdka Cieszynska 1871 roku vlashtuvavsya pracyuvati v Zakladi Ossolinskih Stavshi nevdovzi jogo pershim naukovim sekretarem Propracyuvav na cij posadi do 1873 roku U 1889 1898 rokah ocholyuvav Grono konservatoriv Shidnoyi Galichini Buv vice prezidentom Istorichnogo tovaristva golovoyu Tovaristva Shanuvalnikiv Mistectv chlenom Akademiyi znan z 1890 ta Narodoznavchogo tovaristva Vid 1900 pochesnij doktor filosofiyi Lvivskogo universitetu Vhodiv do skladu zhuri konkursu na proekt pam yatnika Andzheyu Potockomu u Lvovi 1910 6 Obiravsya deputatom Rajhsratu vid okrugu Turka Borinya do palati senatoriv nim Herrenhaus vid okrugu Peremishl Gorodok 1902 roku stav dovichnim chlenom Palati paniv Pochesnij gromadyanin Lvova 1907 Zibrav kolekciyu tvoriv mistectva yaka nalichuvala 1200 odinic i mistilas u palaci na vulici Ossolinskih teper vulicya Stefanika 3 1892 roku zrobiv dar z 12 gravyur 2 pechatok cehiv novostvorenomu istorichnomu muzeyu Lvova 1897 roku vidav katalog vlasnoyi kolekciyi She za zhittya Lozinskij vlasnu kolekciyu kartin ta misteckih pam yatok razom z budinkom zapoviv gromadi mista Lvova Nastupnogo 1914 roku u budinku urochisto vidkrili Misku kartinnu galereyu nini Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni Borisa Voznickogo 7 nbsp Nomerna tablichka z bud 10 po vulici Vladislava LozinskogoPomer 21 travnya 1913 roku u Lvovi Pohovanij u rodinnomu grobivci na Lichakivskomu cvintari pole 57 8 Ditej ne mav Spadkoyemcyami stali nebizh Valerij Volodislav Daniel Lozinskij sin brata Bronislava 9 druzhina ta sestri Kolekciya tvoriv pov yazana z Polsheyu za zapovitom perejshla gmini Lvova Tvori zakordonnogo mistectva gmina vikupila u spadkoyemcya 1914 roku razom iz palacom 1929 roku gmina vidala katalog kolekciyi Suchasna vulicya Gercena u Lvovi 1913 roku bula perejmenovana na jogo chest 10 Druzhina zaginula 1918 roku u Lvovi pid chas listopadovih boyiv Praci RedaguvatiPierwsi Galicjanie powiesc z przeszlosci Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1867 Zlotnictwo lwowskie w dawnych wiekach 1384 1640 Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1889 Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku architektura i rzezba 1898 najvidomisha pracya sered tvoriv V Lozinskogo vidana takozh u 1901 roci risunki i svitlini do knigi vikonali Yan Tarchalovich Mihal Kovalchuk Yulian Makarevich Yan Sas Zubzhickij ta inshi 11 Prawem i lewem Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej polowie XVII wieku T 1 1903 T 2 1904 Zycie polskie w dawnych wiekach 1907 Patrycyat i mieszczanstwo lwowskie w XVI i XVII wieku Lwow Gubrynowicz i Schmidt 1890 pracya pro istoriyu rodiv lvivskih patricij v epohu rozkvitu Lvova XVI XVII st Oko proroka istorichna povist pro Lviv XVII stolittya 12 Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k Czech National Authority Database d Track Q13550863 Lichakivskij nekropol S 319 d Track Q62416080 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v https www parlament gv at WWER PARL J1848 Lozinski shtml Aleksandrovich V Lvivski malyari kincya XVI st Arhivovano 24 chervnya 2016 u Wayback Machine S 11 Rozstrzygniecie konkursu scislego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie Architekt 1910 6 7 8 S 126 pol Melnik I V Shiroka Kopernika Kolo Citadeli Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 96 ISBN 978 617 629 076 6 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 320 ISBN 966 8955 00 5 Kosiek Zdzislaw Lozinski Walery Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow PAU 1973 T 18 S 459 460 pol Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova Lviv Svit 2001 S 15 ISBN 966 603 115 9 Pismiennictwo techniczne polskie I Architektura Arhivovano 4 listopada 2016 u Wayback Machine Przeglad techniczny 1908 33 S 399 pol Cya povist stala dzherelom plagiyatu Yakijs M Cenevich u 1930 1940 h rokah neodnorazovo vidavav svoyu pererobku Oka proroka to pid nazvoyu Zloshasnij samocvit to Proklyatij kamin ukrayinskoyu movoyuDzherela RedaguvatiIsayevich Ya D Lozinskij Vladislav Arhivovano 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 260 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Isayevich Ya D Lozinskij Vladislav Arhivovano 12 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Lozinskij Lozinski Volodislav Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1962 Kn 2 t 4 Krushelnickij Misto pochatok S 1375 Pih O Lozinskij Vladislav Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo Lviv Litopis 2012 T 4 L M S 188 189 ISBN 978 966 8853 23 4 Kedzierski I S p Wladyslaw Lozinski a zabytki architektury XVI i XVII w Czasopismo Techniczne 1913 21 S 249 252 pol Knot A Lozinski Wladyslaw Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1973 T 18 S 460 463 pol Rudkowska M Wyszedl z dworu przezycie i doswiadczenie historyczne w tworczosci Wladyslawa Lozinskiego Warszawa Wydawnictwo DiG 2002 S 151 ISBN 83 7181 257 4 pol Wilusz J Wladyslaw Lozinski 1843 1913 Sprawozdania Komisyi do Badania Historyi Sztuki w Polsce 1913 T 9 z 1 4 S 475 480 pol Posilannya RedaguvatiAutor Wladyslaw Lozinski wolnelektury pl pol Arhiv originalu za 18 bereznya 2014 Procitovano 17 serpnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vladislav Lozinskij amp oldid 40352223