Міхал Ковальчук, за написом на надгробку Михайло Ковальчук (пол. Michał Kowalczuk, 1855, Станиславів, нині Івано-Франківськ — 14 березня 1938, Львів) — архітектор, реставратор, художник, історик мистецтва.
Міхал Ковальчук | |
---|---|
Народження | 1855 Станиславів, нині Івано-Франківськ |
Смерть | 14 березня 1938 |
Поховання | |
Країна | Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор, скульптор |
Праця в містах | Львів |
Архітектурний стиль | історизм, модерн |
Міхал Ковальчук у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 1855 року у Станиславові (тепер Івано-Франківськ). Син Миколая Боруцького і Марії Ковальчук. У Станиславові закінив реальну школу. У 1874—1880 роках навчався у Львівській політехніці. Отримав стипендію, завдяки якій протягом 1880—1882 років навчався в Італії. Був асистентом на кафедрі будівництва, а згодом — приватним доцентом історії архітектури у Львівській політехніці. Належав до Інженерної палати Львова, член Міської ради у 1897—1899 роках. Від 1880 року член Політехнічного товариства у Львові, а у 1893—1894 роках входив до його правління. У 1893—1896 роках був членом редакції друкованого органу товариства — журналу «Czasopismo Techniczne». 1910 року експонував фотографії пам'яток на виставці польських архітекторів у Львові, організованій товариством.
Займався реставрацією старовинних будинків і храмів. Створив велику кількість рисунків, у яких точно відображав архітектурні деталі пам'яток. У Львівському історичному музеї зберігається графічна реконструкція пресбітерія львівської латинської катедри, роботи Ковальчука.
Автор частини ілюстрацій книжок Владислава Лозинського «Патриціат і львівське міщанство XVI i XVII століть», 1892 (Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku), «Львівське мистецтво XVI i XVII століть. Архітектура і скульптура», 1901 (Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku. Architektura i rzeźba); Маєра Балабана «Єврейська дільниця: її історія і пам'ятки», 1909 (Dzielnica Żydowska: jej dzieje i zabytki). Автор текстів і частини рисунків серії таблиць «Пам'ятки мистецтва в Польщі» (Zabytki sztuki w Polsce), виданих під керівництвом Юліана Захаревича у чотирьох зошитах протягом 1885—1888 років. Результати обмірів пам'яток, разом із проєктами експонував на Будівельній виставці у Львові 1892 року.
Автор праці «Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich do r. 1772». Друга її частина, що мала охоплювати 1772—1918 роки, залишилась у рукописі і перебуває у власності родини. Написав розділи про назву, топографію і статистику Львова, про пам'ятки Львова, про Галицьку крайову виставку (спільно з Теофілом Меруновичем) у путівнику 1894 року.
Помер у Львові 14 березня 1938 року. Похований на Личаківському цвинтарі. Був одружений з Йоанною Подгалич, мав шістьох дітей. Родина проживає зокрема у Кракові, Свідниці, Монреалі. Його внуком є геофізик Єжи Ковальчук, професор Гірничої академії у Кракові.
Споруди Редагувати
- Житловий будинок споруджений у 1885—1886 роках на нинішній вулиці Дорошенка, 54. Проєкт розроблявся у співавторстві з архітектором Іваном Левинським.
- Керівництво спорудженням дерев'яної церкви Воздвиження Чесного Хреста в селі Звижень 1888 року. Проєкт Юліана Захаревича.
- Прибуткові будинки на вулиці Бандери, 83—85 (1892).
- Проєкт радикальної перебудови структури вулиць Львова, запропонований 1892 року
- Неоренесансне живописне і скульптурне оформлення інтер'єру каплиці святого Бенедикта.(Дідушицьких) львівського костелу єзуїтів від 1893 року. Проєкт вівтаря, реалізований майстром Станіславом Круком (втрачений). Під керівництвом Ковальчука працював архітектор Сильвестр Гавришкевич, художник Кароль Гаймрот. Загальне керівництво Юліана Захаревича.
- Дерев'яна церква святої Параскеви у селі Великосілки (1892).
- Будинок архіву мап на вулиці Личаківській, 2. Проєкт створено в бюро Намісництва, експонувався на Будівельній виставці у Львові 1892 року. Співавтори Вацлав Пшетоцький, П. Скварчинський.
- Перебудова фабрики Леопольда Шімзера на вулиці Пекарській, 97 у Львові (1892—1893).
- Проєкт гробівця Артура Ротлендера-Роланда на Личаківському цвинтарі у Львові (1893 виконала майстерня Леопольда Шімзера).
- Павільйон для виробів закладу з Дроговижа і Скарбківської фундації на Крайовій виставці у Львові 1894 року. Проєкт у «швейцарському» стилі реалізував А. Передяткевич.
- Палац у селі Угри (1895).
- Прибутковий будинок на проспекті Шевченка, 16 (1895—1896).
- Дім Л. Лубенського і Г. Домбровського на розі вулиць Стрийської, 5 і Рутковича, 2, споруджений у 1896—1897 роках. Необарокове скульптурне оздоблення виконав скульптор Броніслав Солтис.
- Проєкт і керівництво реставрацією латинського кафедрального собору у Львові (1896—1898). В основному це було неоготичне переоформлення пресбітерія. Інтер'єр розписано орнаментальними мотивами, наново викладено підлогу. Входи до каплиць обрамлено двома новими неоготичними порталами, у вікнах встановлено масверки — усе проєкту Ковальчука, виконано у 1892—1899 роках фірмою Фердинанда Маєрського. У північну стіну вмонтовано два балкони. Усунуто прибудову зі сходу, у захристях влаштовно нові неоренесансні портали.
- Костел і монастир реформатів на нинішній вулиці Шевченка у Львові. Споруджений у 1896—1900 роках у стилі необароко з елементами класицизму. Костел зберігся у значно перебудованому вигляді.
- Прибутковий будинок вулиці Різьбярській, 5 (1897).
- Власну віллу на вулиці Кшижовій, 33 (1898).
- Вілли на вулиці 29-го Листопада, 41 (1895), вулиці Кшижовій, 21 (близько 1900).
- Кам'яниця, споруджена у 1898—1899 роках на вул. Пекарській, 25
- Неоготичний парафіяльний костел Матері Божої Неустанної Помочі в Сороцькому. Збудований у 1902—1907 роках. Мистецтвонавець Томаш Зауха припускає авторство Ковальчука у подібних за будовою і архітектурним декором костелах у Заболотові (1898—1902) і Мишлятичах (1909).
- Чиншові кам'яниці на вулиці Снопківській, 35—37 (1906—1907).
- Неоготичний костел у селі Сетеш (1906—1910).
- Проєкт неороманської каплиці Білінських (виконала майстерня Леопольда Шімзера) на Личаківському цвинтарі.
- Чиншова кам'яниця адвоката Владислава Балько на вул. Крашевського, 9 (1891—1892).
Друковані праці Редагувати
- Cech budowniczy we Lwowie za czasów polskich do r. 1772.
- Architektura w Starożytnym Rzymie. Od najdawniejszych czasów do r. 14 po Chr. — Lwów, 1891.
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. Розділи «Nazwa, topografia, stosunki fizyograficzne, statystyka», «Opis szczegółowy miasta i jego pamiątek», «Powszechna Wystawa krajowa r. 1894 we Lwowie».
- Historia architektury Egiptu. — Lwów, 1895/6.
- Zarys historii sztuki.
- Wstęp // Katalog wystawy przemysłu budowlanego we Lwowie 1892, Lwów, 1892.
Примітки Редагувати
- ↑ Lewicki K. Kowalczuk Michał // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław—Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Wydawnictwo PAN, 1968—1969. — T. XIV. — S. 512.
- Nekrologia // Czasopismo Techniczne. — 1938. — № 6. — S. 98.
- Sroka Ł. Rada Miejska we Lwowie w okresie autonomii galicyjskiej 1870—1914. Studium o elicie władzy. — Kraków: Wyd. Nauk. Uniwersytetu Pedagogicznego, 2012. — S. 483. — ISBN 978-83-7271-730-6.
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 78, 90.
- Kucharzewski F. Piśmiennictwo techniczne polskie // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 31. — S. 380.
- Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
- Charewicz Ł. Muzeum Historyczne miasta Lwowa: przewodnik po zbiorach. — Lwów: nakł. Gminy Miasta Lwowa, 1936. — S. 64.
- Kucharzewski F. Piśmiennictwo… — S. 379.
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa : Neriton, 2005. — S. 103. — ISBN 83-88372-29-7.
- Nazwa, topografia, stosunki fizyograficzne, statystyka // Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 61—66; Там же: Opis szczegółowy miasta i jego pamiątek. — S. 98—153; Там же: Powszechna Wystawa krajowa r. 1894 we Lwowie. — S. 154—170.
- Wybitni lwowianie // Koło lwowian. Biuletyn. — Londyn, 1981. — № 41. — S. 60.
- Жук І. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Дорошенка, 54 — житловий будинок. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 31 березня 2021.
- Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. Ілюстрований каталог. — Львів : Місіонер, 2000. — С. 70—71. — (Українські церкви Львівщини) — ISBN 966-7086-63-1.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло (Міхал) // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 304—305. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі: Творці столичного Львова. — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 158. — ISBN 978-966-7022-86-0.
- Betlej A. Kościół p. w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kolegium ks. Jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbiorowego (2). — Kraków : Antykwa, 2012. — Т. 20. — S. 85, 104. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-02-1. (пол.)
- Бірюльов Ю. О. Захаревичі… — C. 138.
- . Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 15 вересня 2016.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 88, 105.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa : Neriton, 2007. — S. 69. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej wystawie krajowej. — Lwów: Drukarnia Wł. Łozińskiego, 1894. — S. 164.
- Biriulow J. Rzeźba… — S. 167.
- Katedra łacińska we Lwowie / oprac. J. Adamski, M. Biernat, J. Ostrowski, J. Petrus. — Kraków: Antykwa, 2013. — Т. 21. — S. 59—60, 72—73, 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
- Brzezina K. Kościół p. w. Św. Rodziny i klasztor OO. Reformatów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków : Antykwa, 2004. — S. 154—155, 165. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
- Zaucha T. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Sorocku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2008. — Т. 16. — S. 190, 193—194. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 978-83-89273-56-7. (пол.)
- Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 276. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Moja miejscowość. Sietesz // Gazeta Jarosławska. — 26 września — 2 października 2018. — № 39 (1039). — S. 15. — ISSN 1427-7115. (пол.)
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i Powszechnej… — S. 146.
- Жук І. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Крушельницької, 09 — житловий будинок. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 31 березня 2021.
- Атрибуція вступу за Biriulow J. Rzeźba… — S. 51.
Джерела Редагувати
- Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло (Міхал) // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 304—305. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Бірюльов Ю. О. Ковальчук Михайло [ 10 січня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 539. — ISBN 978-966-02-6814-2.
- Łoza S. Kowalczuk Michał // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 155. (пол.)