Дідушицькі Дзєдушицькі пол Dzieduszyccy гербу Сас давній боярський потім руський шляхетський рід Королівства Польського

Дідушицькі (Дзєдушицькі, пол. Dzieduszyccy) гербу Сас — давній боярський, потім руський шляхетський рід Королівства Польського, одна з ліній якого в 1776 році отримала титул графів Священної Римської імперії. Івашко згаданий у грамоті князя Федора Любартовича від 6 січня 1411 року, виданій у Жидачеві стосовно села Облазниця. У документах 1479 р. Яцько — дідич села Дідушичі.

Родинні корені Дідушицьких походять від руських бояр Дідушичів, які оселилися на Стрийщині у XV ст. Сьогодні біля Стрия є два села — Великі Дідушичі та Малі Дідушичі, які несуть пам'ять про своїх засновників.

Багато представників роду були хрещені, вінчані, поховані в костелах у Соколові, Жукові.

Після Другої світової війни Дідушицькі втратили всі свої маєтки в Україні та Польщі. 1907 р. Дідушицькі організували родовий союз, який існує в Польщі донині. Нащадки роду Дідушицьких живуть тепер переважно у Польщі, а також у Франції, Іспанії, Англії, Україні, Бразилії, США, Канаді.

У сучасній Польщі не існує популярнішого прізвища, ніж Дідушицький. Це ім'я символізує аристократичний маєстат нації, а перший наклад генеалогічної монографії професора Краківської педагогічної академії Казімежа Карольчака «Dzieduszyccy. Dzieje rodu. Linia poturzycko-zarzecka» («Дідушицькі. Історія роду. Лінія потурицько-заріцька») — розійшовся впродовж року й отримав нагороду Міністерства освіти Польщі як найкраща праця в галузі генеалогії 2001 року.

Відомі представники Редагувати

Граф Пйотр Анджей Марія Дідушицький^[pl] (1946—2014) — почесний академік, Лісівнича академія наук України

Родовід Редагувати

Івашко (Дзядошицький), згаданий 1411 року
Мись (Мик, Міко), перша дружина невідома, друга — Олександра Балицька
- Дмитро (з першого шлюбу)
- Яцько (з І-го); у серпні 1448 в таборі біля Бучача король Казимир IV Ягеллончик надав привілей братам Дмитру та Яцькові з Дідушичів на нову осаду Сатова над річкою Крехів, 1458 року викупив своє село Лекчин (Lekczyn) (нині Ліщини) від Юхна Нагваздана
  - Михайло, дружина Катерина Желиборська гербу Сас, дочка Михайла
    - Теодор
    - Анна-Анастасія, дружина Яна Гербурта, а пізніше — Павла Тарла^{[джерело?]}
  - Марія - вийшла заміж 1479 р. за Івана з Рейтаровичів (Rytarowice)
  - Гелена
- Івашко (з ІІ-го, 1462—1533^{[джерело?]}) — підстароста 1500, підсудок 1512 львівський, 1504 у Сенявського взяв у заставу королівщини Добряни і Луб'яна, 1511 отримав привілей на заснування міста Дідушичі з того села; 1524 отримав Горожану (Horożana), 1533 його сини Микола, Іван, Яків тримали Горожану, Горожанку, Ричагів
  - Яків (†1542/1543), дружина Анна Фредро, донька Францішека з Плешевичів
    - Катерина
  - Микола (†1549) — войський теребовлянський, дружини Анна Вільчинська, Анна Рей
    - Вацлав (†1584), згаданий як «Venceslai Dziedosiczki» серед свідків заповіту молдавського господаря Штефана VII Томші 1564 року; дідич, зокрема, Пустомитів, він та син Юрій (?—1641) були поховані в домініканському костелі Божого Тіла у Львові, їм виготовили надгробки.
      - Станіслав (†1588)
      - Рафаїл, у 1608 році передав власну «реальність» Забава у Львові Станіслав Жолкевському, надав кошти для шпиталю святого Лазаря, для «мансіонару» в каплиці Матері Божої у Львівській латинській катедрі, для костелу Божого тіла, заповіт написав 28 травня 1625 у кам'яниці Яришовській; дружина — Дорота Калиновська
        Софія, чоловік — Станіслав Журавінський
        
        Гелена (1594—1663); черниця
      - Юрій (1575—1641) — шляхтич, урядник та військовик Королівства Польського.
        Микола-Самійло (†1632) — канонік львівський, пробощ у Куликові
        
        Олександр (1600—1653) — любачівський каштелян, дружина — Анна Чурило
        Микола (†1682), тричі одружувався
        Станіслав (бл.1662—1724) — жуківський староста, львівський, теребовлянський хорунжий
        Юзеф Францішек^[pl] (1689—1737) львівський хорунжий у 1724—1736 роках.
        Жанна (*1719)
        
        Юстина
        
        Іван-Петро^[pl] (*2.VII.1691—1743) — галицький підчаший^{[джерело?]}
        Тадей-Гервазій^[pl] (1724—1777) — жуківський староста, галицький підкоморій (1760—1765), чашник великий коронний 1765, граф з 22 жовтня 1776^{[джерело?]} (або 1775), заставив Серебринці (Serebryńce) Чацькому 1748 року; дружина Саломея Трембінська
        Валерій-Вікторин^[pl] (1754—1832), дружини: Юзефа Понінська, Анна Ґловацька
        Станіслав-Костка-Антоній-Тадей (1776, Жуків — 1841, Карлсбад) — цісарсько-королівський галицький підкоморій, член Галицького станового сейму 1817, дідич Гвіздця; дружина Маріанна Петруська
        Едмунд (1811—1853, Львів) — дідич Гвіздця
        Станіслав (*20.VII.1837 †7.IX.1905, Львів)-Олександр^{[джерело?]} — дідич Гвіздця
        
        Кароліна
        
        Олександр Станіслав^[pl] (1813—1879, Сидорівка) — дідич Сидорівки (Izydorówka) та Дідушичів; дружина Доміцеля Петруська
        Жозефа (*Сидорівка 18.XI.1839)
        
        Ольга (*Сидорівка 8.VI.1844)
        
        Ванда (*Сидорівка 3.III.1846)
        
        Северина (*Сидорівка 17.VIII.1852 †1925)
        
        Едмунд (*Сидорівка 8.VIII.1854 †10.III.1914) — дідич Сидорівки
        
        Ісидор^[pl] (1842—1888, Кульпарків), 12 листопада 1863 року під час наради у готелі «Жорж» поліцією були заарештовані кілька учасників антиросійського повстання 1863—1864 років, зокрема він; дружина Анастасія Єловицька.
        
        Марія
        
        Олександра
        
        Анеля
        
        Юлія
        
        Людвік-Бенедикт (1778—1851, Медова) — власник маєтку в Загайполі, дружина Доміцеля Бельська, шлюб взяли в Рихтичах
        Маврицій Ігнатій Олександр (1813—1877) — письменник, ц.-к. шамбелян 1855, посол Галицького сейму^{[джерело?]}, власник маєтку Плотича
        Август Пій Бенедикт^[pl] (з першого шлюбу; *Львів 11.VII.1844 †11.III.1922) — ц.-к. шамбелян 1875, городоцький повітовий староста. Дружина: Марія Амелія Осташевська.
        
        Кароль^[pl] (з першого шлюбу; *Львів 7.IX.1847 †Стрий 14.IX.1902) — власник маєтку Сихів (Siechów), дружина Анна Дідушицька
        
        Маврикій Антоній Бенедикт (з першого; *Львів 30.V.1850 †1913)
        
        Домічелла (з першого; *Львів 21.IV.1849); черниця під ім'ям Сланіслава.
        
        Андрій (з першого; *Львів 8.XII.1853 †Аксманичі 6.X.1906)
        
        Томас (з першого; *Львів 21.XII.1854 †Львів 17.IX.1907)
        
        Клеменс Міхаїл Кристіян (з другого; *Львів 26.VII.1856 †25.V.1925)
        
        Анна (*Львів 26.VII.1860 †1944)
        
        Анієла
        
        Франциск Ксавері
        
        Едвард Юліан^[pl] (*Medów 17.II.1818 †Львів 6.VIII.1880)
        Михайло (*Плотича 22.IX.1851 †Краків 29.V.1902)
        
        Йозеф (*Львів 1857)
        
        Леон Маріан (*Будилів 11.VI.1858 †Краків 14.V.1896)
        
        Домічелла (*Будилів 9.XI.1861)
        
        Антоні (*Львів 1873); психічно хворий
        
        Зигмунт
        
        Марія (*Львів 12.IV.1854 †Львів 23.I.1904)
        
        Зигмунт
        
        Вацлав
        
        Єлизавета
        
        Зофія;
        
        Жозефа
        
        Констанція
        
        Емілія (*14.XI.1802 †2.II.1832)
        
        Антоній-Баптист-Базилій^[pl] (*Псари 16.I.1757 †Миропіль 11.XII.1817) — дідич Мирополя, помер у містечку та був похований у крипті місцевого костелу
        Генрик Северин Ігнацій (1795—1845) — поміщик, промисловець, засновник цукроварні в Тлумачі дружина Теодозія
        Амелія Генріка Маріанна (*Львів 24.II.1837)
        
        Михайло (*Тлумач 11.VIII.1839 †Tüchern, Штирія 6.XI.1895)
        Маврицій (*Флоренція 9.XI.1872 †12.II.1947);
        
        Генріка
        
        Марія
        
        Ігнатій (†1828), підтверджено титул графа 25.III.1821
        
        Анна
        
        Людвіка Урсула (*1759 †1829, Краків)
        
        Гелена (*1759 †XI.1848)
        
        Юстина Модеста (*1761 †30.VI.1844, Дрезден)
        
        Магдалена Катажина (*1762 †11.V.1847); × [1783; rozwiedzeni 1817] Ignacy hr. Morski (†1819)
        
        Вавжинець^[pl] (1772—1836); австрійський камергер, підтвердження титулу графа у Королівстві Польському 25 березня 1821 року.
        Тит (*29.XI.1796 †Яблунів 5.IV.1870)
        Флорентина Марія (*Львів 28.V.1844 †1922)
        
        Євген (*15.II.1801 †Краків 6.III.1857)
        Ванда Ірена Марія Констанція (з першого шлюбу; *15.XII.1829); × [20.IX.1855] Рафал Коритовський (†Відень 22.X.1866)
        
        Мечислав Антоній (з першого шлюбу; *Корнів 18.I.1832 †Корнів VI.1872); × [Краків 9.VI.1860] Пауліна Ратайська^[pl] (†Краків 29.IX.1892) [батько: Валенті Ратайський; мати: Йоанна Гурська]
        
        Гелена (*1837)
        
        Євгенія
        
        Евеліна
        
        Хенрика
        
        Паула Клотільда (1775—1799)
        
        Юзеф Каласантій (1776—1846) — засновник Поторицької бібліотеки
        Володимир (1825—1899) — польський граф, меценат, колекціонер, природознавець, політичний діяч
        Клементина (*Львів 12.VII.1855 †1929)
        
        Анна (*Пеняки 8.V.1859 †1917)
        
        Марія (*Львів 8.VII.1863 †1941)
        
        Адам (*1725)
        
        Йозеф (*1726)
        
        Домінік-Гераклій (*24.IX.1727 †1804, Дідушичі)
        Андрій-Северин
        Казимир-Адам-Фридерик^[pl] (1812—1885)
        Станіслав Костка (*Львів 2.I.1837 †Львів 13.VIII.1881)
        Зофія Ружа (*Львів 11.III.1873)
        
        Анна Казимира (*Львів 2.XII.1880 †Краків 1970)
        
        Адам (*1866); австрійський камергер
        
        Тадеуш Петро (1841—1918) — депутат Галицького сейму, зять Дідушицького Володимира
        Роза Марія Романа Клементина (*Відень 29.II.1880 †Jarosław 19.XI.1964)
        
        Павло Петро (*Neuwaldegg 19.V.1881 †1951)
        
        Клементина (*Неслухів 5.X.1883 †Краків 29.II.1968); черниця
        
        Володимир^[pl] (*Львів 10.V.1885 †Варшава 9.IX.1971)
        
        Станіслав (*Львів 15.XI.1888 †17.XI.1960)
        
        Марія Ружа (*Неслухів 11.II.1893 †Walewice k. Łowicza 24.X.1918) × [Львів 9.I.1918] Станіслав Грабінський
        
        Казимир (*Неслухів 3.I.1899 †3.XI.1924)
        
        Полікарп Іван (з першого шлюбу; *1757 †p. 1773)
        
        Стефан Сильвестер (з першого шлюбу; *1759 †p. 1800)
        
        Антоні Юзеф (з другого шлюбу; *1768 †1792); × Констанція Броневська
        Юлія
        
        Миколай Адам^[pl] (з другого шлюбу; *1769 †Sokołów 2.VIII.1795) — публіцист
        
        Юзеф (з другого шлюбу; *1771)
        
        Каєтан-Іван (з другого шлюбу; *12.VII.1772 †2.XII.1842, Єзупіль)
        Ізабела Ельжбета (*4.II.1819 †Jabłonów 25.XII.1893); × [10.IX.1837] Tytus hr. Dzieduszycki (*29.XI.1796 †Jabłonów 5.IV.1870)
        
        Юліуш (*1817 †1885)* — дідич Ярчівців, любитель конярства, балаґур; дружина: Зофія Бобрувна
        
        Владислав^[pl] (*11.VII.1821 †Відень 10.X.1866)
        Марія
        
        Войцех (*Єзупіль 1848 †в радянському ув'язненні 13.IV.1940) — археолог, драматург, історик, літератор, міністр Галичини (1906—1907), парламентарій, професор Львівського університету, публіцист, філософ
        Антоніна Марія (*Єзупіль 23.IV.1874); × [Відень 25.I.1902] Конрад Лущевський
        
        Якуб Владислав^[pl] (1875—1940), помер в радянському ув'язненні
        
        Ян Кароль (з другого шлюбу; *27.I.1774 †Hołorusawa 12.II.1856)
        Олександр; священик
        
        Іван (*9.VII.1815 †Львів 26.XII.1889)
        Мартин Ігнасій (*Сихів 11.XI.1840)
        
        Фелікс Юзеф (*Сихів 13.I.1844 †Lwów 21.VI.1897)
        
        Гелена (*Hołorusawa 22.III.1872)
        
        Анна Елеутерія (*Сихів 18.IV.1847)
        
        Адам (*1848)
        
        Маріан Юзеф Мікола Олександр (*Сихів 12.IX.1853)
        
        Ядвіга (*Сихів 1.XI.1855)
        
        Гелена; × Теодор гр. Потоцький
        
        Текла Юлія (з другого шлюбу; *1775); × [1790] Юзеф Вісоцький
        
        Ігнасій Томаш (з другого; *1777 †1841); × [1811] Анна гр. Ланкоронська
        Альфонс (*1812); × Агнешка Кунашовська
        
        Ідалія
        
        Феліція (*17.IV.1816 †Львів 27.XI.1899)
        
        Маріанна (z drugiego; *1778 †1863)
        
        Франциска (z drugiego; (1783 †852)
        
        Урсула (*1729 †1783)
        
        Магдалена (*1739 †1800); черниця
        
        Барбара Людвіка; × Ян Чаба
        
        Юстина
        
        Ізабела
        
        Гелена (з другого шлюбу)
        
        Ефросина, дружина брацлавського каштеляна Миколая Стемпковського
        
        Франциск Ян (1640—1704) — київський каштелян
        Юрій Станіслав (1670—1730) — конюший великий коронний
        
        Розалія
        
        Саломея (*1679) — друга дружина Войцеха М'ясковського
        
        Маріанна (†1711)
        
        Ефросина, дружина Владислава Скарбека
        
        Людвіка, дружина бірецького старости Яна Даниловича
        
        Петронелла; черниця
        
        Єлизавета
        
        Анна
        
        Зофія Констанція, черниця
      - Анна (†1616) — дружина Костянтина Корнякта
      - Катерина, дружина Миколая Нарайовського
      - Зофія
      - Варвара
      - Христина
    - Варвара, дружина Петра Боратинського
    - Катерина
  - Ян (†1552), бездітний; дружина — Анна Дубравська
  - Варвара
- Сенько (з другого шлюбу)

Палаци Дідушицьких Редагувати

Примітки Редагувати

↑ Akta grodzkie i ziemskie… [ 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Т. III. — S. 165, 271. (лат.), (пол.)
Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 17.
Львівська газета. — 2005. — 17 червня.
↑ Boniecki, s. 167 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]… — S. 37.
Boniecki, s. 168 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 54.
Akta grodzkie i ziemskie… [ 23 серпня 2018 у Wayback Machine.] — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 39.
Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 63—64.
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 114. (пол.)
у тексті пол. przedał
Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 69—71.
Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 91—97.
↑ Boniecki, s. 169 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
↑ Boniecki, s. 170 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
Tyrowicz M. Dzieduszycki Izydor (1842—1888) // Polski Słownik Biograficzny. — T. VI. — S. 108—109.
S. 426 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].
Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106—107. (пол.)
. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.
Tłumacz, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 348. (пол.) — S. 348. (пол.)
Jarczowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 448. (пол.) — S. 448. (пол.)
Sokołów 3.) S. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 32. (пол.) — S. 32. (пол.)
Przyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski słownik biograficzny. — T. XX. — S. 548. (пол.)
Sypayłłówna M. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 310—311. (пол.)

Література Редагувати

Галицька брама. — Львів, 2007. — № 11—12 (155—156).
Дідушицькі (Дзєдушицькі) // Енциклопедія Львова. — Т. 2. — С. 89—92.
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 167—173. (пол.)
Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 125—126. (пол.)

Посилання Редагувати

(пол.)
Один з останніх роду Дідушицьких [ 18 грудня 2011 у Wayback Machine.].
Osoby o nazwisku «Dzieduszycki» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[AGZ_165,_271-1] Akta grodzkie i ziemskie… [ 1 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — Т. III. — S. 165, 271. (лат.), (пол.)

[2] Zaxid.net. . ZAXID.NET. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.

[3] Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 17.

[4] Львівська газета. — 2005. — 17 червня.

[Boniecki_167-5] Boniecki, s. 167 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].

[6] Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]… — S. 37.

[Boniecki_168-7] Boniecki, s. 168 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].

[8] Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 54.

[9] Akta grodzkie i ziemskie… [ 23 серпня 2018 у Wayback Machine.] — Lwów, 1868. — Т. 1. — S. 39.

[10] Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 63—64.

[11] Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 114. (пол.)

[12] у тексті пол. przedał

[13] Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 69—71.

[14] Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich… — S. 91—97.

[Boniecki_169-15] Boniecki, s. 169 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].

[Boniecki_170-16] Boniecki, s. 170 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].

[17] Tyrowicz M. Dzieduszycki Izydor (1842—1888) // Polski Słownik Biograficzny. — T. VI. — S. 108—109.

[18] S. 426 [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.].

[19] Dzwonkowski W. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1948. — T. VI. — S. 106—107. (пол.)

[20] . Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.

[21] Tłumacz, miasto // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 348. (пол.) — S. 348. (пол.)

[22] Jarczowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 448. (пол.) — S. 448. (пол.)

[23] Sokołów 3.) S. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 32. (пол.) — S. 32. (пол.)

[24] Przyboś A. i Przyboś K. Miaskowski (Miastkowski) Wojciech z Miaskowa herbu Leliwa (zm. ok. 1654) // Polski słownik biograficzny. — T. XX. — S. 548. (пол.)

[25] Sypayłłówna M. Boratyński Piotr, h. Korczak (1509—1558) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1: Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 310—311. (пол.)