Дідушицький Юрій-Станіслав (1670 — 6 вересня 1730, Львів) — шляхтич руського походження, державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій, дипломат. Представник спольщеного руського роду Дідушицьких. Граф, титул надав король Август ІІ.
| Юрій-Станіслав Дідушицький | |
|---|---|
| Юрій-Станіслав Дідушицький, портрет | |
| Народився | 1670 |
| Помер | 6 вересня 1730 Львів |
| Поховання | Костел єзуїтів |
| Країна | Річ Посполита |
| Національність | русин (українець) |
| Діяльність | письменник |
| Посада | Ловчий великий коронний, Консул Конфедерації, Конюший великий коронний, староста жидачівськийd і посол Сейму Речі Посполитої[d] |
| Рід | Дідушицькі |
| Батько | Франциск Дідушицький |
| У шлюбі з | Маріанна Тереза із Замойських |
Життєпис Редагувати
Посади: староста жидачівський з 1694 року, конюший великий коронний, ловчий великий коронний (1703 р.). Син подільського воєводи Франциска Яна Дідушицького і Зофії з Яблоновських гербу Прус ІІІ, сестри великого коронного гетьмана Станіслава Яна Яблоновського, який став його хресним батьком. Був львівським послом на конвокаційний сейм 1696 року після смерти короля Яна ІІІ Собеського.
Автор політичних трактатів «Про елекцію польських королів», «Обсервації до коней і стад польських», «Латинська мова до Фрідріха Августа саксонського».
Під час дипломатичної подорожі до Риму отримав реліквії (мощі) св. Бенедикта, які помістили 1753 року у спеціально збудованій каплиці при костелі Петра і Павла єзуїтів у Львові, де він був похований (був мармуровий надгробок його та дружини Маріанни Терези (†1751, щлюб уклали 1704 року), доньки Марціна Замойського із Замойських).
1740 року було проведено реставрацію костелу єзуїтів Львова його та дружини коштом.
Його улюблений маєток — Цуцулівці (тепер Вільхівці поблизу Жидачева). Тут він заснував містечко, розбудував його.
Примітки Редагувати
- Dzieduszyccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Jabłonowscy (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Kronika domowa Dzieduszyckich… — С. 120.
- Zamoyscy (02) [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta.— Lwów-Warszawa, 1925. — S. 86. (пол.)
Джерела Редагувати
- Dzieduszycki M. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1865. — 480 s., dod. (пол.)
- Konopczyński W. Dzieduszycki Jerzy Stanisław // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : PAU, 1948. — T. VI, zeszyt …. — S. 109—111. (пол.)
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |