www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луб яна Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності Будь ласка допоможіть удосконал

Луб'яна

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

Луб'я́на — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 209 осіб. Орган місцевого самоврядування - Тростянецька сільська рада.

село Луб'яна
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Стрийський район
Громада Тростянецька сільська громада
Облікова картка с. Луб'яна 
Основні дані
Засноване 1500
Населення 209
Площа 1,31 км²
Густота населення 159,54 осіб/км²
Поштовий індекс 81605
Телефонний код +380 3241
Географічні дані
Географічні координати 49°34′46″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 49.57944° пн. ш. 23.98306° сх. д. / 49.57944; 23.98306Координати: 49°34′46″ пн. ш. 23°58′59″ сх. д. / 49.57944° пн. ш. 23.98306° сх. д. / 49.57944; 23.98306
Середня висота
над рівнем моря 		279 м
Місцева влада
Адреса ради 81612, Львівська обл., Миколаївський р-н, с. Бродки
Карта
Луб'яна
Луб'яна
Мапа

 Луб'яна у Вікісховищі

Назва ред.

Пов'язана зі словом «луб», що означає «липове лико». У 1990 р. назву села Луб'яне було змінено на одну літеру.

Історія ред.

Розпочинається вона у цього села 20 жовтня 1421 року. Того дня польський король Ягайло підписав дозвіл шляхтичеві Вінсенту Лонці, аби він заснував власне поселення між селами Красів та Щирець. Через десятиліття, 1431-го, той самий Ягайло додав Лонці землі над річкою Зуброю і дозволив встановити у новому поселенні посаду війта. Відтак село почало швидше заселятися. У 1504 році король віддав село Рафаїлові зі Сеняви . А вже 1515 року поселення було розділене на Великі й Малі Луб'яни. Обидва перебували у володінні різних власників: Великі Луб'яни — в Опоровського, а Малі Луб'яни — у головного львівського митаря Вільчека.

У 1578 році Великі й Малі Луб'яни перейшли до власності родини Вілчків (15,5 лана землі). Королівський наділ у селах становив 3,5 лана. До речі, обидва наділи — і панський, і королівський, мали окремих священиків. Панщину в Луб'яній селяни мали відробляти більше часу, аніж у навколишніх селах. Саме через це селяни багато разів зверталися зі скаргами до короля.

Внаслідок татарських нападів 1618—1620, а потім і 1626 років більш ніж у п'ять разів зменшилась площа орних земель. Збідніння населення сприяло появі розбійників. Так 17 червня 1648 року декілька селян напали на монаха-кармеліта з львівського монастиря та його супутників. Монах гнав із Жидачева воли дорогою повз Луб'яну.

Восени 1648 року село знищила орда. Як наслідок, після воєн, у 1661 році в Луб'яній зафіксовано всього лиш два лани орної землі.

У 1711 році у селі працювали три броварні. Їх орендували євреї відповідно за 500, 200 та 160 золотих на рік. Відомо, що того року Луб'яна перебувала у власності відразу трьох панів. А 1757 році частину села виділено луб'янському війтові в управління. Таке війтівство проіснувало до 1828 року. А щодо населення, то 1787 році в Луб'яній було 54 хати й окрім них — 20 селянських садиб на хуторі Луб'янка.

Майже до кінця XIX сторіччя селяни Луб'яної потерпали від розливів річки Зубра. У ті часи вона сягала у ширину до 9 метрів, а коли ставала повноводною, заливала луки й сільське пасовисько на місці давнього ставка. У записах збереглися дані, що в дощову погоду на цьому вигоні трясовина затягувала навіть худобу.

У 1788 році в Луб'яній засновано німецьку колонію Лінденфельд (Липове поле). Через 32 роки у ній проживало 17 колоністів, у середньому вони мали по 26-30 моргів землі.

Взяли участь селяни і у революції 1848 року: зібрано 65 підписів під петицією цісареві про поділ Галичини на дві частини — польську та українську. Через кільканадцять років, у 1857 році в Луб'яній нараховувалась 81 хата, у Луб'янці — 4, а у Лінденфельді — 19.

У серпні 1990 року в Луб'янах відбулося посвячення могили січових стрільців. Ця подія ввійшла яскравою сторінкою в історію села.

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 100%
російська 0

%

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016. 
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела ред.

Посилання ред.


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Lub ya na selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 209 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Trostyanecka silska rada selo Lub yanaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Strijskij rajonGromada Trostyanecka silska gromadaOblikova kartka s Lub yana Osnovni daniZasnovane 1500Naselennya 209Plosha 1 31 km Gustota naselennya 159 54 osib km Poshtovij indeks 81605 1 Telefonnij kod 380 3241Geografichni daniGeografichni koordinati 49 34 46 pn sh 23 58 59 sh d 49 57944 pn sh 23 98306 sh d 49 57944 23 98306 Koordinati 49 34 46 pn sh 23 58 59 sh d 49 57944 pn sh 23 98306 sh d 49 57944 23 98306Serednya visotanad rivnem morya 279 mMisceva vladaAdresa radi 81612 Lvivska obl Mikolayivskij r n s BrodkiKartaLub yanaLub yanaMapa Lub yana u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaNazva red Pov yazana zi slovom lub sho oznachaye lipove liko U 1990 r nazvu sela Lub yane bulo zmineno na odnu literu Istoriya red Rozpochinayetsya vona u cogo sela 20 zhovtnya 1421 roku Togo dnya polskij korol Yagajlo pidpisav dozvil shlyahtichevi Vinsentu Lonci abi vin zasnuvav vlasne poselennya mizh selami Krasiv ta Shirec Cherez desyatilittya 1431 go toj samij Yagajlo dodav Lonci zemli nad richkoyu Zubroyu i dozvoliv vstanoviti u novomu poselenni posadu vijta Vidtak selo pochalo shvidshe zaselyatisya U 1504 roci korol viddav selo Rafayilovi zi Senyavi A vzhe 1515 roku poselennya bulo rozdilene na Veliki j Mali Lub yani Obidva perebuvali u volodinni riznih vlasnikiv Veliki Lub yani v Oporovskogo a Mali Lub yani u golovnogo lvivskogo mitarya Vilcheka U 1578 roci Veliki j Mali Lub yani perejshli do vlasnosti rodini Vilchkiv 15 5 lana zemli Korolivskij nadil u selah stanoviv 3 5 lana Do rechi obidva nadili i panskij i korolivskij mali okremih svyashenikiv Panshinu v Lub yanij selyani mali vidroblyati bilshe chasu anizh u navkolishnih selah Same cherez ce selyani bagato raziv zvertalisya zi skargami do korolya Vnaslidok tatarskih napadiv 1618 1620 a potim i 1626 rokiv bilsh nizh u p yat raziv zmenshilas plosha ornih zemel Zbidninnya naselennya spriyalo poyavi rozbijnikiv Tak 17 chervnya 1648 roku dekilka selyan napali na monaha karmelita z lvivskogo monastirya ta jogo suputnikiv Monah gnav iz Zhidacheva voli dorogoyu povz Lub yanu Voseni 1648 roku selo znishila orda Yak naslidok pislya voyen u 1661 roci v Lub yanij zafiksovano vsogo lish dva lani ornoyi zemli U 1711 roci u seli pracyuvali tri brovarni Yih orenduvali yevreyi vidpovidno za 500 200 ta 160 zolotih na rik Vidomo sho togo roku Lub yana perebuvala u vlasnosti vidrazu troh paniv A 1757 roci chastinu sela vidileno lub yanskomu vijtovi v upravlinnya Take vijtivstvo proisnuvalo do 1828 roku A shodo naselennya to 1787 roci v Lub yanij bulo 54 hati j okrim nih 20 selyanskih sadib na hutori Lub yanka Majzhe do kincya XIX storichchya selyani Lub yanoyi poterpali vid rozliviv richki Zubra U ti chasi vona syagala u shirinu do 9 metriv a koli stavala povnovodnoyu zalivala luki j silske pasovisko na misci davnogo stavka U zapisah zbereglisya dani sho v doshovu pogodu na comu vigoni tryasovina zatyaguvala navit hudobu U 1788 roci v Lub yanij zasnovano nimecku koloniyu Lindenfeld Lipove pole Cherez 32 roki u nij prozhivalo 17 kolonistiv u serednomu voni mali po 26 30 morgiv zemli Vzyali uchast selyani i u revolyuciyi 1848 roku zibrano 65 pidpisiv pid peticiyeyu cisarevi pro podil Galichini na dvi chastini polsku ta ukrayinsku Cherez kilkanadcyat rokiv u 1857 roci v Lub yanij narahovuvalas 81 hata u Lub yanci 4 a u Lindenfeldi 19 U serpni 1990 roku v Lub yanah vidbulosya posvyachennya mogili sichovih strilciv Cya podiya vvijshla yaskravoyu storinkoyu v istoriyu sela Naselennya red Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 2 Mova Vidsotokukrayinska 100 rosijska 0 Primitki red Dovidnik poshtovih indeksiv Ukrayini Lvivska oblast Mikolayivskij rajon Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherela red Lubiana pow lwowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 771 pol Posilannya red Oblikova kartka s Lub yana na sajti VRU Struktura Mikolayivskogo rajonu Lub yani Arhivovano 1 serpnya 2017 u Wayback Machine Cerkva sv Illi v s Lub yana Arhivovano 11 travnya 2017 u Wayback Machine 1 Arhivovano 18 sichnya 2018 u Wayback Machine nedostupne posilannya nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lub 27yana amp oldid 40674700