Луб лубо к внутрішня частина кори листяних дерев флоема Матеріал що використовувався в давнину різними народами для покр

Луб, лубо́к — внутрішня частина кори листяних дерев, флоема. Матеріал, що використовувався в давнину різними народами для покрівлі дахів (липовий луб), виготовлення предметів побуту (березовий, в'язовий та липовий луб), як то: мачули, лика, цебра.

Карельський козуб з бересту і лубу.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лубок (значення).

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Луб // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Це незавершена стаття про матеріал.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.