Кульпарків Кульпа рків пол Kulparków місцевість у Франківському районі Львова Обмежена залізницею вулицями Княгині Ольги

Кульпа́рків (пол. Kulparków) — місцевість у Франківському районі Львова. Обмежена залізницею, вулицями Княгині Ольги, Володимира Великого та Кульпарківською.


Загальна інформація
Кульпарків Львів
Кульпарків Зупинка громадського транспорту «Кульпарків»
49°49′ пн. ш. 23°59′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 23.983° сх. д. / 49.817; 23.983Координати: 49°49′ пн. ш. 23°59′ сх. д. / 49.817° пн. ш. 23.983° сх. д. / 49.817; 23.983
Район	Франківський
Адмінодиниця	Львів
Поштовий індекс	79026 79041 79044 79053 79057 79060 79071
Телефонний код	032
Головні вулиці	Кульпарківська, Боткіна
Заклади освіти та культури	Львівський коледж телекомунікацій при НУ «Львівська політехніка», Львівський університет бізнесу та права
Парки	Парк «Горіховий Гай»

Історія Редагувати

Документ датований 1899 роком. Згадуються назви Kulparków, Lwów та Lemberg

Кульпарків розташований поза межами земель, які подарував Львову 1356 року польський король Казимир III. Прибутки з цих земель йшли на утримання міських фортифікацій. Перша згадка про приміське поселення в цьому місці належить до 1426 року. Поселення з'явилося на місці викорчовуваних лісів та належало міщанинові Павлу Ґольдберґу. До речі львівські міщани могли самостійно закладати нові села, городи тощо та отримувати з них прибутки. Від його імені поселення отримало назва Ґольдбергоф (нім. Goldberghof), а згодом Ґольдпарків, що з часом трансформувалося у Кульпарків.

Існує ще одна згадка про цю місцевість, датована 1571 роком, коли Корнякт надав кредит міській владі на суму 1100 злотих для викупу кульпарківського фільварку (маєтку) «Ґольдберґ», який належав відомому міщанину Станіславові Шольцу.

У 1875 році ухвалою Галицького Краєвого сейму в Кульпаркові була побудована психіатрична лікарня, в яку направлялися хворі зі всього коронного краю. Лікарняна допомога психічнохворим у цей період обмежувалася головним чином функцією утримання. У вересні 1884 року при лікарні був відкритий невеликий єврейський цвинтар площею 0,77 га. Тепер на його місці розташовано завод залізобетонних виробів.

У 1899 році в Кульпаркові відкрилося поштове відділення й до 1939 року містилося в будинку на вул. Оборонців Львова, 3А (нині — вул. Кульпарківська).

Село належало до парафії при костелі святої Марії Маґдалини. У 1926—1927 роках за проектом архітектора Людомила Гюрковича тут було споруджено невелику каплицю у спрощених необарокових формах. По війні каплицю перетворено на православну церкву, а 1970 року (за іншими даними 1973) зруйновано танком.

Частину Кульпаркова 1 квітня 1927 року вилучено з сільської гміни та приєднано до Львова, 11 квітня 1930 року підміське село Кульпарків було приєднано до Львова.

У радянський час через Кульпарків прокладено тролейбусні маршрути, що сполучили місцевість з центром міста, а також з іншими місцевостями Львова.

Цитатник Редагувати

Район Кульпарків згадують часто саме в контексті психіатричної лікарні.

Юрій Андрухович, «Таємниця»:«Здається, що Кульпарків значно більший. Львів — філія Кульпаркова».

Тарас Романюк:«Насправді навпаки, Львів — то Кульпарків, а Кульпарків — то Львів. Всюди психоз такий, а там хоч лікарства якісь дають від нього».

Важливі споруди Редагувати

Комунальний заклад «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»
Управління патрульної служби МВС України у місті Львові (до серпня 2015 Управління УДАІ ГУМВСУ у Львівській області).
Львівський коледж телекомунікацій при НУ «Львівська політехніка».
Львівський університет бізнесу та права.
Будівля видавничо-поліграфічного комплексу «Вільна Україна».
Кіноцентр «Lviv Film Center».

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

Капраль М. Доля — спільна, труднощі — різні. Самоврядування Києва та Львова на маґдебурзькому праві (кінець XV — перша половина XVII ст.): порівняльний аналіз // Людина і влада. — Київ, 2000. — № 1-2. — С. 75-77.
Швагуляк-Шостак О. Грецькі горішки^{[недоступне посилання]} // Український діловий тижневик «Контракти». — 23-07-2007. — № 30.
Влох І. Й., Даниленко Ю. М., Бондар Р. М., Закаль Ю. П., Гуль Л. Г. // История украинской психиатрии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1994. — Т. 1. — С. 30–31.
Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 984. — ISSN 1028-5091
Сторінки історії Львівської пошти і філателії. halphilvisnyk.boom.ru. оригіналу за 25 березня 2008. Процитовано 17 червня 2023.
Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 16. (пол.)
↑ Ostrowski J. Kaplica publiczna na Kulparkowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 253—254. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 marca 1927 r. o rozszerzeniu granic m. Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1927. — nr 31. — poz. 269. — S. 384. (пол.)
Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)
Костюк І. // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — Випуск 1 (15).
Наталя Заходило. Яку таємницю приховує Юрій Андрухович?. students.lnu.edu.ua. Студентська газета «Ярослов» філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 17 червня 2023.
Тарас Романюк (Кебас): Хочеться більше казки в житті. vgolos.ua. Інформаційна агенція «Вголос». 10 серпня 2007. Процитовано 17 червня 2023.

Джерела Редагувати

Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
Kulparków z Bodnarówką // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 868. (пол.)

Посилання Редагувати

Комунальний заклад «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня». kulparkiv.org.ua. Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня. оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 17 червня 2023.
Ігор Мельник (8 жовтня 2010). Було колись село Кульпарків. pohlyad.com. Новий Погляд. оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 17 червня 2023.
Проєкт «Міський медіаархів»: Лемберг, Леополь, Львув (мапа Фрідріха фон Міґа, 1783). uma.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. 8 жовтня 2010. оригіналу за 29 листопада 2022. Процитовано 17 червня 2023.
Барбара Літвінюкова (19 липня 2016). Кульпарків: історично і трохи родинно. zbruc.eu. Zbruč. оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 17 червня 2023.

[1] Капраль М. Доля — спільна, труднощі — різні. Самоврядування Києва та Львова на маґдебурзькому праві (кінець XV — перша половина XVII ст.): порівняльний аналіз // Людина і влада. — Київ, 2000. — № 1-2. — С. 75-77.

[2] Швагуляк-Шостак О. Грецькі горішки^{[недоступне посилання]} // Український діловий тижневик «Контракти». — 23-07-2007. — № 30.

[3] Влох І. Й., Даниленко Ю. М., Бондар Р. М., Закаль Ю. П., Гуль Л. Г. // История украинской психиатрии: Сборник научных работ Украинского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И. И. Кутько, П. Т. Петрюка. — Харьков, 1994. — Т. 1. — С. 30–31.

[4] Харчук Х. «Нове» єврейське кладовище у Львові (середина ХІХ — ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2011. — № 6 (102). — С. 984. — ISSN 1028-5091

[5] Сторінки історії Львівської пошти і філателії. halphilvisnyk.boom.ru. оригіналу за 25 березня 2008. Процитовано 17 червня 2023.

[6] Ilustrowany informator miasta Lwowa... — S. 16. (пол.)

[KK_12-7] Ostrowski J. Kaplica publiczna na Kulparkowie // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Antykwa, 2004. — Т. 12. — S. 253—254. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej; Cz. 1). — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)

[8] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 marca 1927 r. o rozszerzeniu granic m. Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1927. — nr 31. — poz. 269. — S. 384. (пол.)

[9] Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw. — 1930. — nr 35. — poz. 286. — S. 591—592. (пол.)

[10] Костюк І. // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — Випуск 1 (15).

[11] Наталя Заходило. Яку таємницю приховує Юрій Андрухович?. students.lnu.edu.ua. Студентська газета «Ярослов» філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 17 червня 2023.

[12] Тарас Романюк (Кебас): Хочеться більше казки в житті. vgolos.ua. Інформаційна агенція «Вголос». 10 серпня 2007. Процитовано 17 червня 2023.