Фре́дри (однина Фре́дро, пол. Fredrowie) — шляхетський рід гербу Бонча в Червоній Русі. Перші згадки датуються XIV століттям.
Відомості Редагувати
За Несецьким, предками Фредрів були Межби (пол. Mierzbowie), відомих з 966 року. Одним з них був Клеменс Межб, який отримав від польського монарха Мечислава обширні маєтності поблизу Червенська.
Згідно з «Гербами лицарства польського» Бартоша Папроцького, найдавніші представники роду Фредро підписувалися «з Низнова». Вони мали маєтності в Князівстві Руському, були господарями замків і виконували функції управителів краю.
Бартош Папроцький наводить переказ про походження прізвища Фредро: маршалок польського короля Казимира ІІІ Добєслав з Низнова в двобої з королівським фаворитом-німцем здолав його. Переможений волав «Fryd Her, Fryd Her, Fryd Her», через що Добислав отримав прізвисько Фридер (Fryder), а його нащадки стали називатися Фредровими.
Єжи Дунін-Борковський вважав їх угорцями, тому що королева Марія у 1385 році надала села Дмитровичі, Єжманичі, Плешевичі, Поповичі, які потім посідали Фредри, Яну, Владислав та Міхалу, синам Андрія з Кіс Паллюді, та їх стриєчному братові Андрію, сину Філіпа. Адам Бонецький не погоджувався з цим.
Представники Редагувати
За Адамом Бонецьким Редагувати
- Фрідро (Фредро) з Плешевичів — тесть Сенька Бибельського, щирецький староста (1448–1449), у 1452 році взяв у заставу від Бучацьких Рошнів (Самбірський повіт); перша дружина Бибельська (пом. до 1441), друга — Дорота Лігенза, дочка ленчицького воєводи
- Анджей, у XV столітті вже іменувався Фредро, був воєводою подільським і старостою кам'янецьким, галицьким каштеляном.
- Фридруш; Бонецький припускав, що він — ідентичний з перемиський каноніком Фридериком (Фрідром, Фредром), згаданий в джерелах у 1431–1448 роках
- Анджей (Індрих, Гінджих, Інджик, Генрик,), найстарший син другої дружини, його дружина — Гербуртівна (не пізніше 1463, вдова Яна Кміти з Дубецька), у 1466 році набув війтівство у Краківці (у 1479 році від Яцимирських набув його правом дідича)
- Анджей (з Млодовичів), у 1521 році названий стриєчним братом Францішека; дружина Анна N. (діти Станіслав, Анджей, Якуб, Анна, від них походить Ельжбета, дружина Станіслава Жолкевського у 1582 році, другий її шлюб)
- Ельжбета, чоловік Христофор Дрогойовський
- Анджей (з Млодовичів), у 1521 році названий стриєчним братом Францішека; дружина Анна N. (діти Станіслав, Анджей, Якуб, Анна, від них походить Ельжбета, дружина Станіслава Жолкевського у 1582 році, другий її шлюб)
- Ян (підписувався з Плешевичів, іноді з Новоседлиць, мав прізвисько Сас (Шах, Саш), пом. 1508), дружина — Катерина Кердей з Оринина і Давидківців, у 1465 продав Бучацьким 2 села на Поділлі; за Гарбачиком, певний час по смерті батька — брат «неподільний» воєводи Анджея
- Рафал, дружина Катажина, донька Дерслава Вільчека
- Миколай, дружина Комарницька
- Станіслав (пом. 1555), хорунжий галицький, др. Ельжбета Моравська, сини
- Томаш,
- Зофія, чоловіки Олександр Красицький, Потоцький
- Пйотр, дружина Барбара N.
- Анджей, 3-й син Станслава
- Ян — 4-й син, ловчий перемиський, др. Анна Яксманицька
- Марцін (пом. 1646) — посідач (дідич) війтівств (Нижанковичі, Малнів), др. Ева Яни(і)цька
- Ян, дружина Саломея Нагурська
- Станіслав (з Плешевичів), дружина Катажина Лащевська
- Антоній
- Юзеф, дружина Тереса Урбанська (дідичка ключа Рудки, її 2 шлюб)
- Антоній
- Станіслав (з Плешевичів), дружина Катажина Лащевська
- Ян, дружина Саломея Нагурська
- Каспер, дружина Магдалена Дуніковська
- Марцін (пом. 1646) — посідач (дідич) війтівств (Нижанковичі, Малнів), др. Ева Яни(і)цька
- Анджей (пом. 1621) перемиський войський 1601,
- Ян
- Зофія
- Томаш,
- Кшиштоф
- Габріель
- Станіслав (пом. 1555), хорунжий галицький, др. Ельжбета Моравська, сини
- Зигмунт, др. Анна (може, з Паньова)
- Пйотр (Ходновський)
- Анджей, вишенський та уйський староста, дипломат, др. Оріховська
- Пйотр (Ходновський)
- Францішек, дружина Катажина Дершняк,
- Станіслав — войський самбірський, фундатор кальвінського збору в Краковці; др. Ельжбета N. і Магдалена з Добрачина (Добрачинська)
- Анджей (пом. 1591) — войський самбірський, військовик, засновник містечка Немирів, дружина Барбара Дрогойовська
- Валентій — підчаший перемиський, дружина Аґнешка з Млодятич Скорута
- Станіслав, дідич Моранця (Моранецький), дружина Анна з Тшцінських
- Александер, у 1635 львівський чесник (чашник)
- Єжи
- Ян
- Стефан
- Анна, чоловік Станіслав Коритко
- Станіслав — войський самбірський, фундатор кальвінського збору в Краковці; др. Ельжбета N. і Магдалена з Добрачина (Добрачинська)
- Анна, чоловік Ян Гербурт, перемиський войський
- Якуб (підписувався з Рубешовичів), у 1474 році під час військового походу це село та Поповичі віддав у руки зведеного брата Анджея; дружина — Ядвіга Одровонж Годовська, хорунжанка галицька, їх сином ма бути Вавжинець (бездітний, посол до султана Баязида)
- Ядвіга
За Несецьким Редагувати
- Єнджей — за даними Коронної метрики, галицький каштелян (бл. 1400 року), снятинський староста часів Ягайла, був членом комісії короля щодо поділу маєтностей Бучацьких
- Ян підписувався як «Ян з Низнова», мав посаду воєводи руського (1468).
----
- Пйотр — дружина Анна Паньовська
- Анджей — посол «менший» до Порти наприкінці 16 ст., син Пйотра та Анни Паньовської, дідич Хідновичів (Ходновичів), Пачковиць, Тамановичів
- Миколай — підкоморій подільський, син чи онук галицького каштеляна Єнджея, дружина — Анна Кердеївна з Гедиміновичів
- Ян
- Єнджей (Анджей)
- Якуб з Рубешовичів
- Вавжинець — підкоморич подільський
- Генрик — чоловік Катерини Чурило, доньки Андрія
- Рафал — дідич Крукеничів, Чишок, зять львівського підкоморія (1497 року) Дерслава Вільчека гербу Порай
- Францішек — каштелян любачівський; вдало оборонив Любачів від нападу татар-ногайців. Чоловік Катажини Дершняківної, доньки перемиського каштеляна Станіслава гербу (роду) Вренби, також відомого як Корчак. Діти:
- Станіслав — войський самбірський, фундатор кальвінського збору в Краковці; дружина — Добрачиньська. Діти:
- Валентій — підчаший перемишльський, одружений з Аґнешкою Скорутою;
- Анджей — мав доньок Анну Яскманицьку, дружину писаря перемишльського, Зофію Красіцьку, дружину войського перемишльського, Катажину Вояковську і Ельжбету Пелчину.
- Ян — каштелян сяноцький, одружений з Пакошевською. Мав двох доньок — Анну та Дороту.
- Єжи — войський самбірський, одружений зі Стадницькою.
- Станіслав — войський самбірський, фундатор кальвінського збору в Краковці; дружина — Добрачиньська. Діти:
- Зигмунт — дідич Хідновичів
- Миколай — чоловік Катажини Комарніцкої
- Анна — дружина Якуба Гербурта
- Ян — ловчий перемиський, дружина — Анна Яксманицька гербу Леліва, донька перемиського судді
- Валентій — підчаший белзький, дружини: Барбара Лащ Катажина Ястшембска
- Станіслав Антоній — чернігівський каштелян
- Александер Антоній — перемиський єпископ РКЦ
- Антоніна — дружина завіхостського каштеляна Ґнєвоша
- Станіслав Александер — підстолій подільський
- Станіслав Антоній — чернігівський каштелян
- Валентій — підчаший белзький, дружини: Барбара Лащ Катажина Ястшембска
- Єжи — перемиський стольник
- Анджей Максиміліан
- Єжи Богуслав — львівський каштелян, ловчий великий коронний
- Станіслав Юзеф — львівський каштелян, дідич Куп'ятичів, Даровичів, Ярославичів
- Анджей Максиміліан
- Каспер — чоловік Магдалени Дуніковської
- Яцек (пом. 7 лютого 1828) — дідич маєтків Гочів, Тісна, представник лицарського стану, віце-маршалок Галицького стан. сейму 1817, нащадок Анджея Фредра, що жив на межі XV–XVI ст.
- Александер (1793–1876) — граф, польський комедіограф, поет, мемуарист, масон; син графині Маріанни Дембіньської, одружений із Зофією з Яблоновських, батько Софії Шептицької, дід Романа (митрополита Андрея) Шептицького.
- Ядвіґа з Фредрів Стадніцька — перша дружина перемиського каштеляна Станіслава Стадніцького.
- Анна Вінцентіна (†1733) — дружина крем'янецького старости Михайла Фрaнцисkа Чорторийського (пом. після 1692)
Загиблі у битві під Сокалем 2 серпня 1519 р. представники роду були поховані в Латинській катедрі Львова.
- Антоні — перший абат монастиря бернардинів (Бережани)
Маєтності Редагувати
Одним з маєтків Фредрів був Сурохів.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- родовий відмінок Mierzbów
- так у Несецького
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska [ 2014-06-07 у Wayback Machine.]… — Т. 2. — S. 167.
- Яксманичі?
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 312—313.
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 238—239.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 313.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314—315.
- Garbacik J. Fredro (Frydro, Fridro, Fredrowicz) Andrzej, z Pleszewic, Czeszek, Lubinia i Lackiego (Laczskie) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113. (пол.)
- S. 318.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 319
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 320.
- ↑ Garbacik J. Fredro Aleksander (1793—1876) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 317.
- Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 316.
- Reychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw : Nakladem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. (пол.)
- Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.). — S. 606. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 315.
- Несецький висловив сумнів у цій посаді, оскільки вона, на його думку, мала б появитись пізніше, він ставить 1436 рік
- Reychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy… // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska… [ 2014-08-11 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 532.
- Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 605. (пол.) — S. 606. (пол.)
- Przybos A. Fredro Walenty z Pleszowic h. Boncza (1602-przed 1677) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 126. (пол.)
- ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 104—105. (пол.)
- Czaplinski W. Fredro Stanislaw Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 125. (пол.)
- Przybos A. Fredro Jerzy Boguslaw z Pleszowic h. Boncza (†po 1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123. (пол.)
- Czaplinski W. Fredro Zygmunt (†1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 127. (пол.)
- Czaplinski W. Fredro Karol (†1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123—124. (пол.)
- . Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 6 лютого 2015.
- Тихий Б. Монастир бернардинів // Пам'ятки України. — К., 2013. — № 5 (188) (трав.). — С. 24.
Джерела та література Редагувати
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 312—322. (пол.)
- Lozinski W. Zycie polskie w dawnych wiekach (1907). — Lwow : Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 206. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Zlotey Wolności Starozytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga, Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota, Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona… — Lwow : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. (пол.)
- Niesiecki K.. Korona Polska przy Zlotey Wolności Starozytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga, Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota, Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona… — Lwow : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 2. — S. 167—171. (пол.)
- Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego. — Krakόw, 1584. — S. 601—604. (пол.)
Посилання Редагувати
- Михайло Галевич. Дещо з історії Старосамбірщини.
- Osoby o nazwisku «Fredro» w Genealogii Potomkow Sejmu Wielkiego. (пол.)