www.wikidata.uk-ua.nina.az

Снятин Сня тин місто в Україні на Покутті знаходиться в Коломийському районі Івано Франківської області Герб а Прапор ас

Снятин

Сня́тин — місто в Україні на Покутті, знаходиться в Коломийському районі Івано-Франківської області.

Снятин
Герб Снятина Прапор Снятина
Снятинська ратуша
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Рада Снятинська міська рада
Засноване 1158
Магдебурзьке право 1448
Статус міста від 1939 року
Населення ▼ 9420 (01.12.2022)
 - повне ▼ 9420 (01.12.2022)
Площа 35.29 км²
Густота населення 200 осіб/км²
Поштові індекси 78300
Координати 48°27′04″ пн. ш. 25°34′16″ сх. д. / 48.45111° пн. ш. 25.57111° сх. д. / 48.45111; 25.57111Координати: 48°27′04″ пн. ш. 25°34′16″ сх. д. / 48.45111° пн. ш. 25.57111° сх. д. / 48.45111; 25.57111
Водойма Річка Прут
Назва мешканців сня́тинець
сня́тинка
сня́тинці
Відстань
Найближча залізнична станція Снятин
До станції 5 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 96 км
 - автошляхами 108 км
Міська влада
Адреса 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, вул. Т. Шевченка, 70
Вебсторінка Snyatyn
Міський голова Шумко Анатолій Богданович

 Снятин у Вікісховищі

Мапа
Снятин
Снятин
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Снятин (значення).

Географія

Місто знаходиться на південному сході Івано-Франківської області, за 92 км від обласного центру, на лівому березі річки Прут, на кордоні з Буковиною. За 5 км на південь від міста проходить залізнична колія Львів — Чернівці.

Історія

Перша історична згадка про Снятин — 1158 р. (Іпатіївський літопис). Назва міста походить від імені його власника — воєводи Костянтина (Коснятина) Сірославича, знатного боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла.

Після переходу Галичини під владу польського короля Казимира III (1349) Снятин став центром староства. Першим старостою був Отто з Ходеча (або з Ходча, Ходецький). Тривалий час старостами у Снятині були представники роду шляхтичів Бучацьких, зокрема, Міхал «Мужило» Бучацький, його син Міхал, внук Давид. В Снятині під угодою, укладеною з молдавським канцлером Міхаєм (Михайлом), підписалися як свідки, зокрема, Бартоломей Язловецький (Бучацький) разом з снятинським та коломийським старостою — стрийком Михайлом «Мужилом» Бучацьким.

Місто перетворюється на важливий торговельний центр зі щорічними ярмарками; 1448 року отримує магдебурзьке право.

У XVI—XVII століттях Снятин неодноразово потерпав від татарських набігів. Особливо спустошливими вони були в 1498, 1520–1524, 1589, 1594 та 1621 роках.

1457 року селяни-повстанці під проводом Лева захопили Снятин, але невдовзі зазнали поразки.

У 1490–1492 роках місто опиняється в зоні нового селянського повстання під проводом Івана Мухи (деякі історики вважають його місцевим виходцем). Влітку 1490 року біля міста Рогатин королівськими військами були розбиті основні сили повстанців, а залишки їх, на чолі з Мухою, відступили на Покуття в райони Коломиї і до Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.

У місті під час дороги до Кракова для сходження на трон Речі Посполитої зупинявся король Стефан Баторій. 3 квітня 1576 р. Ян Димітр Соліковський (пізніший львівський латинський архієпископ) мав авдієнцію короля в місті, під час якої сказав, що «тільки католицька віра є утвердженням Польського королівства».

1594 року татари спалили місто під час нападу на Галичину через прорахунки коронного комадування.

1646 року міщани Снятина піднялись на акції протесту через відібрання старостою Пйотром Потоцьким решток вольностей міщан (вислали делегацію до короля зі скаргою на нього та підстаросту Марціна Кобилянського). Відмовляючись платити податки старості, частина снятинців переселилась на інший берег Пруту, 5 серпня 1646 року під керівництвом Василя Цинти здобули місцеву церкву. Ситуацію змінили волоські драгуни П. Потоцького. Після повернення делегації снятинців з королівським ґлейтом від помсти старости на 6 місяців повстанці 2 листопада оволоділи містом з ратушею, примусили райців відмовитись від присяги старості. Провідника повстання В. Цинту піймали драгуни Потоцького, скоро заволоділи й містом. Король Владислав IV видав універсал для повстанців, яким наказував коритись Потоцькому, поки суд не розгляне суперечку. Було укладено угоду, за якою взамін 1000 золотих на утримання залоги міщани будуть вільними від стацій содатських. Потоцький видержавив маєтки снятинського староства (згода короля від 11 лютого 1647 року) на 4 роки Яну Левському за 28000 золотих.

У часи Хмельниччини в околицях Снятина діяли повстанські загони Леся Березовського, Микити Горбачека, Григорія Угорницького. 1665 року повстанці штурмом здобули місто і зруйнували Снятинський замок.

Снятин був розташований на кордоні з Молдовою, тому саме тут діяла головна митниця на Молдавському торговельному шляху. Наприкінці XVI століття у Снятині проживали ремісники 15 професій. Розвиткові ремесел сприяли вірмени, які почали заселяти місто з 1628 року, а розвиткові сільського господарства сприяли німці, які прибули з Баварії, Бадена, Вюртемберга, Нассау в 1777–1787 рр. (після того, як 1772 року за першим поділом Польщі Галичина потрапила під владу Габсбургів, під якою була до 1918 р.). До 1939 року Снятин був повітовим містом.

Вулиця Шевченка

Під час Барської конфедерації 22 травня 1768 р. Йоахім Потоцький на чолі 400 вояків напав на місто.

5 листопада 1790 року грамотою цісаря Леопольда ІІ для Снятина було затверджено герб: на блакитному тлі — срібний глухий фортечний мур з трьома вежами, на якому золота літера «S» (символіка герба, вочевидь, нагадувала про назву міста).

Наприкінці 1793 року дідичка Катажина з Потоцьких Коссаковська через погіршення стосунків з представниками австрійської влади мала від них попередження про можливість позбавлення прав на місто.

1812 р. з Монастириська до Снятина було перенесено Монастириську тютюнову фабрику

У березні 1881 року священик Теофіл Кобринський організував у Снятині першу українську читальню, яка 1899 року перетворилася на філію товариства «Просвіта». У наступні роки на теренах Снятинщини виникають товариства «Січ», «Боян», «Просвіта», «Союз українок». На початку ХХ століття на місцевих вічах двічі виступав Іван Франко. 1903 року місто відвідав класик української музики М. Лисенко. Найперший пам'ятник Тарасу Шевченку на Снятинщині побудували у 1914 році у селі Микулинцях.

1978 року приєднано до міста приміські села Микулинці (південно-західна частина міста) і Кулачин (південно-східна).

Пам'ятки історії та культури

Населення

Пам'ятник Михайлові Бажанському


Видатні люди

Народжені у Снятині

Головна категорія: Уродженці Снятина

Пов'язані зі Снятином

Головна категорія: Персоналії:Снятин

Іван Семанюк (Марко Черемшина), письменник, адвокат, громадський діяч.

Перебували

Снятинські старости

Головна категорія: Снятинські старости

Див. також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka. — Kórnik, 1998. — S. 126. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
  3. Kotarski E., Kumor B. Solikowski Jan Dymitr herbu Bończa (1539—1603) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 2000. — T. XL/2, zeszyt 165. — S. 284
  4. Леп'явко С. Северин Наливайко // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — С. 61. — ISBN 5-203-01639-9.
  5. Nagielski M. Potocki Piotr h. Pilawa (zm. 1648) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — S. 120. (пол.)
  6. Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 50—57. (пол.)
  7. Krakowski B. Kossakowska Katarzyna z Potockich (1722—1803) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. XIV/2, zeszyt 61. — S. 259. (пол.)
  8. Монастириська, Березівка і фільварки / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 584.
  9. . Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018. 
  10. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015. 
  11. . Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015. 
  12. . Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви (укр.). Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018. 
  13. Піонерка українського фемінізму
  14. Siostra Marta Wiecka[недоступне посилання] (пол.)
  15. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2015. 
  16. Мартинець Гнат // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 4. — С. 1478.
  17. . Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016. 
  18. ↑ Buczaccy (01) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  19. Zebrzydowsccy (01) [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  20. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 727. (пол.)
  21. Potoccy (02) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Снятин
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Snya tin misto v Ukrayini na Pokutti znahoditsya v Kolomijskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti SnyatinGerb Snyatina Prapor SnyatinaSnyatinska ratushaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion Ivano Frankivska oblastRajon Kolomijskij rajonRada Snyatinska miska radaZasnovane 1158Magdeburzke pravo 1448Status mista vid 1939 rokuNaselennya 9420 01 12 2022 1 povne 9420 01 12 2022 1 Plosha 35 29 km Gustota naselennya 200 osib km Poshtovi indeksi 78300Koordinati 48 27 04 pn sh 25 34 16 sh d 48 45111 pn sh 25 57111 sh d 48 45111 25 57111 Koordinati 48 27 04 pn sh 25 34 16 sh d 48 45111 pn sh 25 57111 sh d 48 45111 25 57111Vodojma Richka PrutNazva meshkanciv snya tinecsnya tinkasnya tinciVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya SnyatinDo stanciyi 5 kmDo obl resp centru zalizniceyu 96 km avtoshlyahami 108 kmMiska vladaAdresa 78300 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Snyatin vul T Shevchenka 70Vebstorinka SnyatynMiskij golova Shumko Anatolij Bogdanovich Snyatin u Vikishovishi MapaSnyatinSnyatinU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Snyatin znachennya Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Pam yatki istoriyi ta kulturi 4 Naselennya 5 Vidatni lyudi 5 1 Narodzheni u Snyatini 5 2 Pov yazani zi Snyatinom 5 3 Perebuvali 5 4 Snyatinski starosti 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMisto znahoditsya na pivdennomu shodi Ivano Frankivskoyi oblasti za 92 km vid oblasnogo centru na livomu berezi richki Prut na kordoni z Bukovinoyu Za 5 km na pivden vid mista prohodit zaliznichna koliya Lviv Chernivci Istoriya RedaguvatiPersha istorichna zgadka pro Snyatin 1158 r Ipatiyivskij litopis Nazva mista pohodit vid imeni jogo vlasnika voyevodi Kostyantina Kosnyatina Siroslavicha znatnogo boyarina pri dvori galickogo knyazya Yaroslava Osmomisla Pislya perehodu Galichini pid vladu polskogo korolya Kazimira III 1349 Snyatin stav centrom starostva Pershim starostoyu buv Otto z Hodecha abo z Hodcha Hodeckij Trivalij chas starostami u Snyatini buli predstavniki rodu shlyahtichiv Buchackih zokrema Mihal Muzhilo Buchackij jogo sin Mihal vnuk David V Snyatini pid ugodoyu ukladenoyu z moldavskim kanclerom Mihayem Mihajlom pidpisalisya yak svidki zokrema Bartolomej Yazloveckij Buchackij razom z snyatinskim ta kolomijskim starostoyu strijkom Mihajlom Muzhilom Buchackim 2 Misto peretvoryuyetsya na vazhlivij torgovelnij centr zi shorichnimi yarmarkami 1448 roku otrimuye magdeburzke pravo U XVI XVII stolittyah Snyatin neodnorazovo poterpav vid tatarskih nabigiv Osoblivo spustoshlivimi voni buli v 1498 1520 1524 1589 1594 ta 1621 rokah 1457 roku selyani povstanci pid provodom Leva zahopili Snyatin ale nevdovzi zaznali porazki U 1490 1492 rokah misto opinyayetsya v zoni novogo selyanskogo povstannya pid provodom Ivana Muhi deyaki istoriki vvazhayut jogo miscevim vihodcem Vlitku 1490 roku bilya mista Rogatin korolivskimi vijskami buli rozbiti osnovni sili povstanciv a zalishki yih na choli z Muhoyu vidstupili na Pokuttya v rajoni Kolomiyi i do Snyatina a potim u lisi Pivnichnoyi Bukovini U misti pid chas dorogi do Krakova dlya shodzhennya na tron Rechi Pospolitoyi zupinyavsya korol Stefan Batorij 3 kvitnya 1576 r Yan Dimitr Solikovskij piznishij lvivskij latinskij arhiyepiskop mav avdiyenciyu korolya v misti pid chas yakoyi skazav sho tilki katolicka vira ye utverdzhennyam Polskogo korolivstva 3 1594 roku tatari spalili misto pid chas napadu na Galichinu cherez prorahunki koronnogo komaduvannya 4 1646 roku mishani Snyatina pidnyalis na akciyi protestu cherez vidibrannya starostoyu Pjotrom Potockim reshtok volnostej mishan vislali delegaciyu do korolya zi skargoyu na nogo ta pidstarostu Marcina Kobilyanskogo Vidmovlyayuchis platiti podatki starosti chastina snyatinciv pereselilas na inshij bereg Prutu 5 serpnya 1646 roku pid kerivnictvom Vasilya Cinti zdobuli miscevu cerkvu Situaciyu zminili voloski draguni P Potockogo Pislya povernennya delegaciyi snyatinciv z korolivskim glejtom vid pomsti starosti na 6 misyaciv povstanci 2 listopada ovolodili mistom z ratusheyu primusili rajciv vidmovitis vid prisyagi starosti Providnika povstannya V Cintu pijmali draguni Potockogo skoro zavolodili j mistom Korol Vladislav IV vidav universal dlya povstanciv yakim nakazuvav koritis Potockomu poki sud ne rozglyane superechku Bulo ukladeno ugodu za yakoyu vzamin 1000 zolotih na utrimannya zalogi mishani budut vilnimi vid stacij sodatskih Potockij viderzhaviv mayetki snyatinskogo starostva zgoda korolya vid 11 lyutogo 1647 roku na 4 roki Yanu Levskomu za 28000 zolotih 5 U chasi Hmelnichchini v okolicyah Snyatina diyali povstanski zagoni Lesya Berezovskogo Mikiti Gorbacheka Grigoriya Ugornickogo 1665 roku povstanci shturmom zdobuli misto i zrujnuvali Snyatinskij zamok Snyatin buv roztashovanij na kordoni z Moldovoyu tomu same tut diyala golovna mitnicya na Moldavskomu torgovelnomu shlyahu Naprikinci XVI stolittya u Snyatini prozhivali remisniki 15 profesij Rozvitkovi remesel spriyali virmeni yaki pochali zaselyati misto z 1628 roku a rozvitkovi silskogo gospodarstva spriyali nimci yaki pribuli z Bavariyi Badena Vyurtemberga Nassau v 1777 1787 rr pislya togo yak 1772 roku za pershim podilom Polshi Galichina potrapila pid vladu Gabsburgiv pid yakoyu bula do 1918 r Do 1939 roku Snyatin buv povitovim mistom Vulicya ShevchenkaPid chas Barskoyi konfederaciyi 22 travnya 1768 r Joahim Potockij na choli 400 voyakiv napav na misto 6 5 listopada 1790 roku gramotoyu cisarya Leopolda II dlya Snyatina bulo zatverdzheno gerb na blakitnomu tli sribnij gluhij fortechnij mur z troma vezhami na yakomu zolota litera S simvolika gerba vochevid nagaduvala pro nazvu mista Naprikinci 1793 roku didichka Katazhina z Potockih Kossakovska cherez pogirshennya stosunkiv z predstavnikami avstrijskoyi vladi mala vid nih poperedzhennya pro mozhlivist pozbavlennya prav na misto 7 1812 r z Monastiriska do Snyatina bulo pereneseno Monastirisku tyutyunovu fabriku 8 U berezni 1881 roku svyashenik Teofil Kobrinskij organizuvav u Snyatini pershu ukrayinsku chitalnyu yaka 1899 roku peretvorilasya na filiyu tovaristva Prosvita U nastupni roki na terenah Snyatinshini vinikayut tovaristva Sich Boyan Prosvita Soyuz ukrayinok Na pochatku HH stolittya na miscevih vichah dvichi vistupav Ivan Franko 1903 roku misto vidvidav klasik ukrayinskoyi muziki M Lisenko Najpershij pam yatnik Tarasu Shevchenku na Snyatinshini pobuduvali u 1914 roci u seli Mikulincyah 9 1978 roku priyednano do mista primiski sela Mikulinci pivdenno zahidna chastina mista i Kulachin pivdenno shidna 10 Pam yatki istoriyi ta kulturi RedaguvatiSnyatinska ratusha odna z najvishih v Ukrayini visota vezhi 50 metriv Yiyi budivnictvo rozpochalosya v 1861 roci i trivalo majzhe 40 rokiv Rusivskij literaturno memorialnij muzej Vasilya Stefanika vidkritij 1941 roku Pam yatnik Vasilevi Stefaniku pismennik bilshu chastinu zhittya prozhiv u s Rusiv Snyatinskogo rajonu Literaturno memorialnij muzej Marka Cheremshini v budinku de vin zhiv i pracyuvav u 1912 1927 rr vidkritij 1949 roku Mogila Marka Cheremshini na miscevomu cvintari Pam yatnik Marku Cheremshini Hudozhno memorialnij muzej Vasilya Kasiyana Pam yatnik Vasilevi Kasiyanu Pam yatnik Stepanu Banderi 11 Pam yatnik Mihajlovi Bazhanskomu Muzej kulturi i knigi Pokuttya vidkritij 2012 roku Cerkvi XVIII stolittya ta 1838 r Kostel Uspinnya Prechistoyi Divi Mariyi z dzviniceyu Virmenska cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici XVIII st Budinok tovaristva Sokil kinec HIH st Budivlya povitovoyi radi drugoyi polovini HIH st Snyatinska ratusha Budinok tovaristva Sokil Cerkva Svyatogo Mihajla 12 Voznesenska cerkva Kostel Materi Bozhoyi svyatogo skapulyariyu Yevrejskij teatr Sinagoga Pam yatnik Stepanu BanderiNaselennya Redaguvati Pam yatnik Mihajlovi BazhanskomuVidatni lyudi Redaguvati Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 850 richchyu mista Narodzheni u Snyatini Redaguvati Golovna kategoriya Urodzhenci Snyatina Andrusyak Vasil ukrayinskij vijskovij diyach polkovnik Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Bazhanskij Mihajlo ukrayinskij gromadsko politichnij diyach chlen UVO Plastu pismennik publicist krayeznavec Vinogradnik Vasil komandir kulemetnoyi sotni UGA uchasnik I go Kongresu Ukrayinskih Nacionalistiv Goruk Semen zhurnalist otaman Legionu Ukrayinskih Sichovih Strilciv i Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi Gumennij Volodimir Luk yanovich ukrayinskij hudozhnik grafik Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini akademik Mizhnarodnoyi Akademiyi Modernogo Mistectva Rim Guculyak Boris Volodimirovich 1943 2009 ukrayinskij skulptor Dluzhanskij Ivan ukrayinskij pravnik gromadskij diyach posol deputat do avstrijskogo Rajhsratu Zinkovska Irina spivachka Zasluzhena artistka Ukrayini Kasiyan Vasil Illich ukrayinskij radyanskij hudozhnik grafik narodnij hudozhnik SRSR profesor Kiyivskogo hudozhnogo institutu Geroj Socialistichnoyi Praci Nicovich Roman ukrayinskij medik naukovec Nicovich Igor Romanovich ukrayinskij medik naukovec Nicovich Volodimir Mihajlovich ukrayinskij fizik naukovec Nicovich Bogdan Mihajlovich ukrayinskij fizik naukovec Romanovich Marko ukrayinskij katolickij svyashenik vasiliyanin rodom z Snyatina Galichina cerkovnij i gromadskij diyach u Kanadi Rubinger Roman Pavlovich skripal dovgolitnij direktor Kolomijskoyi muzichnoyi shkoli Samulyak Nadiya Ivanivna 1945 ukrayinskij telezhurnalist Stepankov Roman ukrayinskij futbolist napadnik Turin Roman ukrayinskij zhivopisec portretist gromadskij diyach a takozh ukrayinskij katolickij svyashenik vasiliyanin Mordehaj Shatner 1904 1964 izrayilskij derzhavnij i gromadskij diyachPov yazani zi Snyatinom Redaguvati Golovna kategoriya Personaliyi SnyatinIvan Semanyuk Marko Cheremshina pismennik advokat gromadskij diyach Natalya Kobrinska pismennicya ta gromadska diyachka 13 Roman Simovich kompozitor Petro Golota pismennik Vasil Stefanik pismennik yakij narodivsya v seli Rusovi Snyatinskogo rajonu na jogo chest nazvano ZOSh 1 v m Snyatini Marta Vecka monahinya sharitka pomerla i pohovana tut 14 Ivan Gdulya profesor realnoyi shkoli v Snyatini sotnik UGA 15 Martinec Gnat povitovij komisar chasiv ZUNR u 1915 17 rokah posadnik u Volodimiri 16 17 Hronovich Volodimir 19 10 1890 20 11 1973 sichovij strilec pismennik gromadskiPerebuvali Redaguvati Stanislav Yezerskij bakeuskij yepiskop RKC do mista perenis svoyu rezidenciyu cherez politichnu situaciyuSnyatinski starosti Redaguvati Golovna kategoriya Snyatinski starosti Mihal Muzhilo Buchackij Mihal Buchackij sin Muzhila 18 Mihal Stanislav Yan nerozdilni sini Davida Buchackogo 18 Mikolaj Yazloveckij Mikolaj Zebzhidovskij rokoshanin Mihajlo Zebzhidovskij vnuk Mikolaya Zebzhidovskogo druzhina Marianna zi Zhmigrodu Stadnicka 19 Malher Zebzhidovskij starosta kolomijskij 20 Pjotr Potockij 3 j sin Stanislava Potockogo 21 Div takozh RedaguvatiPovstannya LevaPrimitki Redaguvati Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Urzednicy podolscy XIV XVIII wiekow opracowali E Janas W Klaczewski J Kurtyka A Sochacka Kornik 1998 S 126 ISBN 83 85213 00 7 calosc ISBN 83 85213 22 8 pol Kotarski E Kumor B Solikowski Jan Dymitr herbu Boncza 1539 1603 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow 2000 T XL 2 zeszyt 165 S 284 Lep yavko S Severin Nalivajko Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 S 61 ISBN 5 203 01639 9 Nagielski M Potocki Piotr h Pilawa zm 1648 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz 1984 T XXVIII 1 zeszyt 116 S 120 pol Szczygielski W Potocki Jachim Karol h Pilawa zm 1791 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1983 T XXVIII 1 Zeszyt 116 S 50 57 pol Krakowski B Kossakowska Katarzyna z Potockich 1722 1803 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1969 T XIV 2 zeszyt 61 S 259 pol Monastiriska Berezivka i filvarki Kalejdoskop minulogo Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 584 Na Snyatinshini narahuvali 37 pam yatnikiv Kobzarevi Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 10 chervnya 2018 Snyatinshina Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2015 U Snyatini vidkrili pam yatnik Stepanu Banderi Arhiv originalu za 7 grudnya 2015 Procitovano 5 grudnya 2015 Interaktivna karta Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Interaktivna karta Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi ukr Arhiv originalu za 16 veresnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2018 Pionerka ukrayinskogo feminizmu Siostra Marta Wiecka nedostupne posilannya pol Vizvolni zmagannya Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 20 listopada 2015 Martinec Gnat Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 4 S 1478 Hto keruvav Volodimirom Volinskim u period z 1915 po 1923 roki Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 a b Buczaccy 01 Arhivovano 21 veresnya 2013 u Wayback Machine pol Zebrzydowsccy 01 Arhivovano 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Arhivovano 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 727 pol Potoccy 02 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Dzherela RedaguvatiVortman D Ya Snyatin Arhivovano 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 683 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Baracz S Sniatyn Rys dziejow ormianskich Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Tarnopol 1869 S 165 167 pol Illustrirter Fuhrer auf den k k Osterr Staatsbahnen fur die Strecken inlender Adolf Wladyslaw ca 1854 1920 S 70 71 nim Kolaczyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 271 pol Mikulince Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 414 pol Ostrowski J K Kosciol parafialny p w Najsw Serca Jezusa i Matki Boskiej Czestochowskiej oraz Dom SS felicjanek w Sniatynie Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 T 18 386 s 509 il S 257 278 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 978 83 89273 79 6 pol Ostrowski J K Kosciol p w Wniebowzecia Najsw Panny Marii w Sniatynie Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 T 18 386 s 509 il S 279 281 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 978 83 89273 79 6 pol Sniatyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 929 pol S 929 933 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SnyatinSnyatin Informacijno piznavalnij sajt Ivano Frankivska oblast u skladi URSR Arhivovano 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ivano Frankivska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 639 s Oficijnij sajt BK Snyatin Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini Arhivovano 16 travnya 2011 u Wayback Machine Snyatyn Ukraine Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Pogoda v m Snyatin Arhivovano 24 travnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Snyatin amp oldid 39620233