Повстання під проводом Мухи — одне з найбільших повстань XV століття українських і молдовських селян, штучно спровокованегосподарем Молдавського князівстваШтефаном ІІІ, який перебував у конфронтації з Польщею і Литовсько-Руською державою і намагався поширити свої впливи на західноукраїнських землях. Відбулось у 1490–1492 роках на чолі із селянином Мухою, яке почалося в Молдові й охопило Галичину та Буковину. Повстанці нападали на маєтності феодалів, забирали коней, зброю, виганяли і вбивали.
Причини
Причиною повстання Мухи було посилення феодального визиску та покріпачення селянства. Феодальний гніт доповнювали спустошливі напади татарських орд і війна молдавського воєводи з польським королем.
Хід повстання
Тогочасний перемиський єпископ РКЦ , автор польського літопису, писав:
«Якийсь Муха з Молдови, в короткому часі, зібрав 9000 війська з селян, увійшов у ту частину Руси, де лежить Снятин, узяв його й пограбив, потім нападав на різні міста й села, а інші підбив собі, аж до Галича».
Польський король Казимир IV Ягеллончик закликав до походу проти повстанців шляхту і найняв прусські війська (Тевтонський орден). Влітку 1490 року біля міста Рогатина королівські війська розбили основні сили повстанців, а їхні залишки на чолі з Петром Мухою відступили на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.
Навесні і влітку 1491 року знову з'явилися повстанські загони, які очолював Андрій Барула (вважають, що це той самий Муха). Біля Галича вони зазнали поразки. Барулу схопили і стратили — скинули із стін Хотинської фортеці.
Але повстання тривало. У 1492 році селянські загони, ватажок яких також називався Мухою, оволоділи значною частиною Галичини. Вони нападали на маєтності феодалів, палили їхнє майно, убивали панів. Недалеко від Галича група українських шляхтичів уночі напала на загін повстанців, знищила його, а Муху захопила й видала польським військам. Його перевезли у Краківську в'язницю, де він незабаром і помер від катувань.
Див. також
Примітки
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 329.
- У джерелах його також називають волоським воєводою.
Джерела та література
- Балух О. Повстання 1490—1492 рр. на території Північної Буковини та Східної Галичини: нове бачення // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2014. — С. 27—36.
- Грушевський М. С. України-Руси.
- Гуржій О. І. Мухи повстання 1490—1492 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 139. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Історія Української РСР. — К. : Наукова думка, 1979. — Т. 1. — Кн. 2. — С. 114—115.
- Рибалка І. К. Історія Української РСР. Дорадянський період. — К. : Вища школа, 1978. — С. 75.
Посилання
- Литовсько-українська держава.
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya pid provodom Muhi odne z najbilshih povstan XV stolittya ukrayinskih i moldovskih selyan shtuchno sprovokovanegospodarem Moldavskogo knyazivstvaShtefanom III yakij perebuvav u konfrontaciyi z Polsheyu i Litovsko Ruskoyu derzhavoyu i namagavsya poshiriti svoyi vplivi na zahidnoukrayinskih zemlyah Vidbulos u 1490 1492 rokah na choli iz selyaninom Muhoyu yake pochalosya v Moldovi j ohopilo Galichinu ta Bukovinu Povstanci napadali na mayetnosti feodaliv zabirali konej zbroyu viganyali i vbivali Povstannya pid provodom Muhi Hudozhnik Ivan Yizhakevich 1939 rikPrichiniPrichinoyu povstannya Muhi bulo posilennya feodalnogo vizisku ta pokripachennya selyanstva Feodalnij gnit dopovnyuvali spustoshlivi napadi tatarskih ord i vijna moldavskogo voyevodi z polskim korolem Hid povstannyaTogochasnij peremiskij yepiskop RKC avtor polskogo litopisu pisav Yakijs Muha z Moldovi v korotkomu chasi zibrav 9000 vijska z selyan uvijshov u tu chastinu Rusi de lezhit Snyatin uzyav jogo j pograbiv potim napadav na rizni mista j sela a inshi pidbiv sobi azh do Galicha Polskij korol Kazimir IV Yagellonchik zaklikav do pohodu proti povstanciv shlyahtu i najnyav prusski vijska Tevtonskij orden Vlitku 1490 roku bilya mista Rogatina korolivski vijska rozbili osnovni sili povstanciv a yihni zalishki na choli z Petrom Muhoyu vidstupili na Pokuttya v rajoni Kolomiyi i Snyatina a potim u lisi Pivnichnoyi Bukovini Navesni i vlitku 1491 roku znovu z yavilisya povstanski zagoni yaki ocholyuvav Andrij Barula vvazhayut sho ce toj samij Muha Bilya Galicha voni zaznali porazki Barulu shopili i stratili skinuli iz stin Hotinskoyi forteci Ale povstannya trivalo U 1492 roci selyanski zagoni vatazhok yakih takozh nazivavsya Muhoyu ovolodili znachnoyu chastinoyu Galichini Voni napadali na mayetnosti feodaliv palili yihnye majno ubivali paniv Nedaleko vid Galicha grupa ukrayinskih shlyahtichiv unochi napala na zagin povstanciv znishila jogo a Muhu zahopila j vidala polskim vijskam Jogo perevezli u Krakivsku v yaznicyu de vin nezabarom i pomer vid katuvan Div takozhPetro MuhaPrimitkiGrushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T IV S 329 U dzherelah jogo takozh nazivayut voloskim voyevodoyu Dzherela ta literaturaBaluh O Povstannya 1490 1492 rr na teritoriyi Pivnichnoyi Bukovini ta Shidnoyi Galichini nove bachennya Naukovi zapiski Seriya Istorichne religiyeznavstvo Ostrog Vid vo Nacionalnogo universitetu Ostrozka akademiya 2014 S 27 36 Grushevskij M S Ukrayini Rusi Gurzhij O I Muhi povstannya 1490 1492 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 139 ISBN 978 966 00 1061 1 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Istoriya Ukrayinskoyi RSR K Naukova dumka 1979 T 1 Kn 2 S 114 115 Ribalka I K Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doradyanskij period K Visha shkola 1978 S 75 PosilannyaLitovsko ukrayinska derzhava Ce nezavershena stattya z istoriyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi