www.wikidata.uk-ua.nina.az

Януш Куртика Я нуш Марек Курти ка пол Janusz Marek Kurtyka нар 13 серпня 1960 Краків пом 10 квітня 2010 Смоленськ польсь

Януш Куртика

Я́нуш Марек Курти́ка (пол. Janusz Marek Kurtyka; нар. 13 серпня 1960, Краків — пом. 10 квітня 2010, Смоленськ) — польський історик. Доктор габілітований гуманітарних наук. Президент Інституту національної пам'яті Польщі (2005–2010).

Януш Куртика
пол. Janusz Marek Kurtyka
Народився 13 серпня 1960(1960-08-13)
Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка
Помер 10 квітня 2010(2010-04-10) (49 років)
Pechersk, Smolensky District, Smolensk Oblastd, Смоленський район, Смоленська область, Росія
·Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року
Поховання
Раковицький цвинтар : 

Країна  Республіка Польща
Діяльність медієвіст, історик
Alma mater Ягеллонський університет
Галузь історія
Заклад Інститут національної пам'яті
Членство Історичне товариство у Львові
У шлюбі з Zuzanna Kurtykad
Нагороди
 Януш Куртика у Вікісховищі
Могила Януша Куртики на Почесній алеї Раковицького цвинтаря у Кракові

Життєпис Редагувати

Ранні роки Редагувати

Народився 13 серпня 1960 року у Кракові в сім'ї інженера Станіслава (1930–1967) і Станіслави, у дівоцтві Ясек (1932 р.н.) Куртик. Дитинство та ранню молодість провів у Новій Гуті (частина Кракова). Навчався у початкових школах №95 імені Владислава Броневського №104 імені Стефанії Семполовської. У з 1979 році закінчив 3-й загальноосвітній ліцей імені Яна Кохановського у Кракові.

Освіта Редагувати

У серпні 1983 року закінчив філософсько-історичний факультет Ягеллонського університету, здобувши ступінь магістра. В роки навчання брав активну участь у діяльності Наукового гуртка студентів-істориків Ягеллонського університету (двічі був віцепрезидентом його ради у 1980 та 1982 роках), був ініціатором, співзасновником та головним редактором «Студентських історичних робіт», з 1982 по 1983 рік очолював видавничий відділ Наукового гуртка студентів-істориків Ягеллонського університету. Восени 1980 року був серед засновників осередку Незалежного союзу студентів в університеті, брав участь в акціях протесту, організованих асоціацією. З 1983 року був докторантом Інституту історії Польської академії наук у Варшаві (з вересня 1987 року річна перерва у зв'язку з проходженням строкової військової служби). У 1989 році опублікував першу біографію Леопольда Окулицького. Окрім докторських досліджень, він уклав Історико-географічний словник Краківського воєводства в середні віки та редагував записи до Польського біографічного словника. Також працював в історичній редакції Великої енциклопедії Наукового видавництва. У 1995 році як докторант Польської академії наук захистив докторську дисертацію з медієвістики. З 1 липня 1995 року працював на посаді ад'юнкта. У 2000 році здобув ступінь доктора габілітованого гуманітарних наук у галузі історії середньовіччя.

Наукова кар'єра Редагувати

Спеціалізувався на генеалогії, новітній історії, середньовічній історії та спеціальних історичних дисциплінах. Брав участь у міжнародних медиєвістичних наукових конференціях. З 1996 року був співробітником кафедри медієвістики Центрально-Європейського університету в Будапешті, у 1999–2002 та 2003–2006 роках — членом Наукової ради Інституту історії Польської академії наук. Він був автором понад 140 наукових публікацій.

З 1994 по 2009 роки був головним редактором видання «Zeszyty Historyczne WiN». У 2003 році ветерани Асоціації свободи та незалежності обрали його президентом Асоціації.

Працював лектором у Християнському робітничому університеті імені кардинала Стефана Вишинського. З 1997 по 2001 роки працював вчителем історії у 5-й приватній загальноосвітній школі у Кракові. З лютого 2002 року був професором у Державній вищій професійній школі в Перемишлі. Там був завідувачем кафедри давньої та середньовічної історії, з 2004 по 2005 роки — директором Інституту історії та архівістики, з 2002 по 2010 роки — член сенату вищої школи. У 2009–2010 роках читав лекції з історії польської політичної системи в Академії «Ignatianum» у Кракові.

У 1989–2000 роках був головою осередку профспілки «Солідарність» краківського відділу Інституту історії. У 1990 році вступив до Республіканської партії, а в 1991 році — до Республіканської коаліції. У 1992 році став членом Партії християнських демократів. На виборах 1993 року балотувався до Сейму 21-м у виборчому списку комітету «Вітчизна» в окрузі, що охоплював Краківське воєводство, набравши 235 голосів. Наприкінці 1990-х років був активним членом Консервативно-народної партії. З 2008 року був членом асоціації «NZS 1980».

Після створення Інституту національної пам'яті став першим директором його філії у Кракові. 21 вересня 2005 року Колегія Інституту національної пам'яті рекомендувала Сейму його кандидатуру на посаду президента установи. 9 грудня того ж року його кандидатура була затверджена Сеймом (більшістю в 332 голоси), а 22 грудня — Сенатом. П'ятирічну каденцію він розпочав після складання присяги перед Сеймом 29 грудня 2005 року.

Був членом Польського історичного товариства, Польського геральдичного товариства та Товариства друзів наук у Перемишлі.

Приватне життя Редагувати

Народився у сім'ї Станіслава та Станіслави Куртик. Мав брата Анджея. З 1983 року був одружений з лікарем Зузанною (дівоцтві Випасек). Мав двох синів: Павла та Кшиштофа.

Загибель Редагувати

Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі польського літака Ту-154М у Смоленську. 15 квітня 2010 року в Перемишлі відбувся меморіальний марш на його честь. Церемонія поховання відбулася 23 квітня 2010 року в Кракові. Меса відбулася в костелі святих апостолів Петра і Павла. Поховали Януша Куртику на Почесній алеї Раковицького цвинтаря. 20 березня 2012 року за розпорядженням військової прокуратури, що розслідує Смоленську катастрофу, його тіло було ексгумовано 26 березня 2012 року Януша Куртику перепоховали у тому ж місці Раковицького цвинтаря.

Відзнаки Редагувати

21 серпня 2007 року Указом Президента України Віктора Ющенка нагороджений орденом «За заслуги» третього ступеня — за вагомий особистий внесок у зміцнення авторитету України у світі, популяризацію її історичних і сучасних надбань та з нагоди 16-ї річниці незалежності України .. 3 квітня 2009 року президент Польщі Лех Качинський нагородив його Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі. 16 квітня 2010 року маршалок Сейму, виконуючий обов'язки Президента Республіки Польща Броніслав Коморовський посмертно нагородив його Великим Хрестом Ордену Відродження Польщі. 29 жовтня 2015 року посмертно нагороджений Хрестом свободи та солідарності.

Пам'ятна дошка, присвячена Янушу Куртиці, у штаб-квартирі Інституту національної пам'яті Польщі

За захист докторської дисертації був нагороджений премією імені Адама Геймовського (Польське геральдичне товариство, 1996) та другою премією Конкурсу імені Клеменса Шанявського (Товариство сприяння та популяризації наук у Варшаві, 1998). Також отримав премії імені Йоахима Лелевеля (2000) та Єжи Лоєка (2001). У 2007 році тижневик «Gazeta Polska» присвоїв йому звання «Людина року 2006». 9 червня 2010 року посмертно відзначений нагородою Хранителя національної пам'яті.

Вшанування пам'яті Редагувати

Пам'ятні дошки, присвячені Янушу Куртиці, були встановлені у Палаці Конопків у Величці (відкрито 13 серпня 2010 року), на фасаді Інституту національної пам'яті у Варшаві (8 жовтня 2010 року), у костелі св. Казимира Королевича у Кракові (8 квітня 2011 року), у Венгруві (9 квітня 2013 року), при костелі св. Йозефа у Кракові (14 квітня 2013 року). 8 жовтня 2010 року Освітній центр Інституту національної пам'яті названий на честь Януша Куртики.

14 квітня 2011 року в Державній вищій Схдноєвропейській школі у Перемишлі відкритий обеліск, присвячений пам'яті жертв Катинської та Смоленської трагедій, зокрема, президентській парі Леха та Марії Качинським та Янушу Куртиці, колишньому співробітнику закладу.

У 2014 році Асоціація польських журналістів розпочала вручати премію імені Януша Куртики за публікації на історичні теми.

Погруддя Януша Куртики були відкриті на Горі Преображення Господнього в Моравиці (2014) та в Пантеоні національних героїв на цвинтарі полеглих у Варшавській битві в Оссуві (2015).

У листопаді 2020 року міська рада Варшави прийняла резолюцію про присвоєння одній з вулиць району Мокотув імені Януша Куртики. Дошки з назвою вулиці Януша Куртики встановлені до 31 грудня 2020 року.

Вибрані публікації Редагувати

  • Generał Leopold Okulicki „Niedźwiadek” (1898–1946), 1989
  • Konspiracja i opór społeczny na Podkarpaciu w okresie PRL (ред.), 2007
  • Latyfundium Tęczyńskie. Dobra i właściciele (XIV–XVII wiek), 1999
  • Odrodzone królestwo. Monarchia Władysława Łokietka i Kazimierza Wielkiego w świetle nowszych badań, 2001
  • Tęczyńscy. Studium z dziejów polskiej elity możnowładczej w średniowieczu, 1997
  • Podole w czasach Jagiellońskich. Studia i materiały, 2011
  • Z dziejów agonii i podboju. Prace zebrane z zakresu najnowszej historii Polski, 2011
  • Janusz Kurtyka w mediach, Rzeczpospolita wolnych ludzi, 2015 (збірник праць Януша Куртики, написаних ним у 2000–2010 роках)

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #103636846 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  3. ↑ Filip Musiał, Janusz Marek Kurtyka (1960–2010), [w:] Janusz Kurtyka, Z dziejów agonii i podboju. Prace zebrane z zakresu najnowszej historii Polski, red. Przemek Gryc, Wyd. Arcana, Kraków 2011, s. 593.
  4. Pamięci Janusza Kurtyki. 3liceum-krakow.pl. 12 kwietnia 2010. Процитовано 13 квітня 2010. 
  5. ↑ Filip Musiał. . ipn.gov.pl. Процитовано 15 січня 2014. 
  6. . ipn.gov.pl. Процитовано 24 квітня 2010. 
  7. Tragicznie zmarły Prezes WiN. januszkurtyka.info. Процитовано 15 січня 2014. 
  8. Andrzej Florczyk (red.): Wyniki wyborów do Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej w dniu 19 września 1993 r.. T. 1: Wyniki głosowania w okręgach wyborczych. Warszawa: Państwowa Komisja Wyborcza, 1993, s. 184. ISBN 83-901229-2-8. 
  9. ↑ Życiorys: Janusz Marek Kurtyka. januszkurtyka.info. Процитовано 16 березня 2017. 
  10. Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154. mswia.gov.pl. 10 kwietnia 2010. Процитовано 6 вересня 2012. 
  11. Przemyśl: Marsz Pamięci ku czci Janusza Kurtyki. naszemiasto.pl. 15 kwietnia 2010. Процитовано 12 липня 2010. 
  12. ↑ Uroczystości pogrzebowe prezesa IPN Janusza Kurtyki. wyborcza.pl. 23 kwietnia 2010. Процитовано 24 квітня 2010. 
  13. Ekshumacja zwłok Janusza Kurtyki. interia.pl. 20 marca 2012. Процитовано 20 березня 2012. 
  14. Na Cmentarzu Rakowickim ponownie pochowano b. prezesa IPN Janusza Kurtykę. wp.pl. 26 marca 2012. Процитовано 27 березня 2012. 
  15. . Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 1 червня 2009. 
  16. M.P. z 2009 r. nr 35, poz. 535
  17. M.P. z 2010 r. nr 40, poz. 587
  18. M.P. z 2015 r. poz. 1246
  19. . ipn.gov.pl. Процитовано 1 листопада 2010. 
  20. . panstwo.net. Процитовано 11 червня 2013. 
  21. . ipn.gov.pl. Процитовано 19 жовтня 2010. 
  22. . ipn.gov.pl. Процитовано 17 жовтня 2010. 
  23. . ipn.gov.pl. Процитовано 17 жовтня 2010. 
  24. . rp.pl. 8 kwietnia 2011. Процитовано 29 квітня 2011. 
  25. Odsłonięcie tablicy poświęconej Januszowi Kurtyce w Węgrowie. pomniksmolensk.pl. 10 kwietnia 2013. Процитовано 9 квітня 2013. 
  26. Krzyż Smoleński okryty całunem milczenia. wordpress.com. 15 kwietnia 2013. Процитовано 21 квітня 2013. 
  27. Obelisk pamięci w Przemyślu. lechkaczynski.pl. Процитовано 19 січня 2013. 
  28. Nagrody SDP 2013. sdp.pl. 30 stycznia 2014. Процитовано 30 січня 2014. 
  29. Pierwszy pomnik Janusza Kurtyki odsłonięto w podkrakowskiej Morawicy. telewizjarepublika.pl. 14 października 2014. Процитовано 20 жовтня 2014. 
  30. Odsłonięcie pomników Anny Walentynowicz i Janusza Kurtyki w Ossowie, 11.04.2015. 13 kwietnia 2015. Процитовано 22 квітня 2015. 
  31. Warszawa: już jest ulica Janusza Kurtyki. polskieradio24.pl. 1 stycznia 2021. Процитовано 2 січня 2021. 
  32. Rzeczpospolita wolnych ludzi. Janusz Kurtyka w mediach – warszawska promocja książki o prof. Januszu Kurtyce. pomniksmolensk.pl. 16 kwietnia 2015. Процитовано 22 квітня 2015. 

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ya nush Marek Kurti ka pol Janusz Marek Kurtyka nar 13 serpnya 1960 Krakiv pom 10 kvitnya 2010 Smolensk polskij istorik Doktor gabilitovanij gumanitarnih nauk Prezident Institutu nacionalnoyi pam yati Polshi 2005 2010 Yanush Kurtikapol Janusz Marek KurtykaNarodivsya 13 serpnya 1960 1960 08 13 1 2 Krakiv Krakivske voyevodstvo d Polska Narodna RespublikaPomer 10 kvitnya 2010 2010 04 10 1 2 49 rokiv Pechersk Smolensky District Smolensk Oblastd Smolenskij rajon Smolenska oblast Rosiya Aviakatastrofa pid Smolenskom 10 kvitnya 2010 rokuPohovannya Rakovickij cvintar Krayina Respublika PolshaDiyalnist mediyevist istorikAlma mater Yagellonskij universitetGaluz istoriyaZaklad Institut nacionalnoyi pam yatiChlenstvo Istorichne tovaristvo u LvoviU shlyubi z Zuzanna KurtykadNagorodi Yanush Kurtika u VikishovishiMogila Yanusha Kurtiki na Pochesnij aleyi Rakovickogo cvintarya u Krakovi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ranni roki 1 2 Osvita 1 3 Naukova kar yera 1 4 Privatne zhittya 1 5 Zagibel 2 Vidznaki 3 Vshanuvannya pam yati 4 Vibrani publikaciyi 5 Primitki 6 DzherelaZhittyepis RedaguvatiRanni roki Redaguvati Narodivsya 13 serpnya 1960 roku u Krakovi v sim yi inzhenera Stanislava 1930 1967 i Stanislavi u divoctvi Yasek 1932 r n Kurtik 3 Ditinstvo ta rannyu molodist proviv u Novij Guti chastina Krakova Navchavsya u pochatkovih shkolah 95 imeni Vladislava Bronevskogo 104 imeni Stefaniyi Sempolovskoyi 3 U z 1979 roci zakinchiv 3 j zagalnoosvitnij licej imeni Yana Kohanovskogo u Krakovi 4 5 Osvita Redaguvati U serpni 1983 roku zakinchiv filosofsko istorichnij fakultet Yagellonskogo universitetu zdobuvshi stupin magistra 5 V roki navchannya brav aktivnu uchast u diyalnosti Naukovogo gurtka studentiv istorikiv Yagellonskogo universitetu dvichi buv viceprezidentom jogo radi u 1980 ta 1982 rokah buv iniciatorom spivzasnovnikom ta golovnim redaktorom Studentskih istorichnih robit z 1982 po 1983 rik ocholyuvav vidavnichij viddil Naukovogo gurtka studentiv istorikiv Yagellonskogo universitetu 5 Voseni 1980 roku buv sered zasnovnikiv oseredku Nezalezhnogo soyuzu studentiv v universiteti brav uchast v akciyah protestu organizovanih asociaciyeyu 5 Z 1983 roku buv doktorantom Institutu istoriyi Polskoyi akademiyi nauk u Varshavi z veresnya 1987 roku richna pererva u zv yazku z prohodzhennyam strokovoyi vijskovoyi sluzhbi U 1989 roci opublikuvav pershu biografiyu Leopolda Okulickogo Okrim doktorskih doslidzhen vin uklav Istoriko geografichnij slovnik Krakivskogo voyevodstva v seredni viki ta redaguvav zapisi do Polskogo biografichnogo slovnika 5 Takozh pracyuvav v istorichnij redakciyi Velikoyi enciklopediyi Naukovogo vidavnictva U 1995 roci yak doktorant Polskoyi akademiyi nauk zahistiv doktorsku disertaciyu z mediyevistiki Z 1 lipnya 1995 roku pracyuvav na posadi ad yunkta U 2000 roci zdobuv stupin doktora gabilitovanogo gumanitarnih nauk u galuzi istoriyi serednovichchya 5 Naukova kar yera Redaguvati Specializuvavsya na genealogiyi novitnij istoriyi serednovichnij istoriyi ta specialnih istorichnih disciplinah Brav uchast u mizhnarodnih mediyevistichnih naukovih konferenciyah Z 1996 roku buv spivrobitnikom kafedri mediyevistiki Centralno Yevropejskogo universitetu v Budapeshti u 1999 2002 ta 2003 2006 rokah chlenom Naukovoyi radi Institutu istoriyi Polskoyi akademiyi nauk 5 Vin buv avtorom ponad 140 naukovih publikacij 6 Z 1994 po 2009 roki buv golovnim redaktorom vidannya Zeszyty Historyczne WiN 5 U 2003 roci veterani Asociaciyi svobodi ta nezalezhnosti obrali jogo prezidentom Asociaciyi 7 Pracyuvav lektorom u Hristiyanskomu robitnichomu universiteti imeni kardinala Stefana Vishinskogo Z 1997 po 2001 roki pracyuvav vchitelem istoriyi u 5 j privatnij zagalnoosvitnij shkoli u Krakovi Z lyutogo 2002 roku buv profesorom u Derzhavnij vishij profesijnij shkoli v Peremishli Tam buv zaviduvachem kafedri davnoyi ta serednovichnoyi istoriyi z 2004 po 2005 roki direktorom Institutu istoriyi ta arhivistiki z 2002 po 2010 roki chlen senatu vishoyi shkoli 5 U 2009 2010 rokah chitav lekciyi z istoriyi polskoyi politichnoyi sistemi v Akademiyi Ignatianum u Krakovi 5 U 1989 2000 rokah buv golovoyu oseredku profspilki Solidarnist krakivskogo viddilu Institutu istoriyi U 1990 roci vstupiv do Respublikanskoyi partiyi a v 1991 roci do Respublikanskoyi koaliciyi U 1992 roci stav chlenom Partiyi hristiyanskih demokrativ 5 Na viborah 1993 roku balotuvavsya do Sejmu 21 m u viborchomu spisku komitetu Vitchizna v okruzi sho ohoplyuvav Krakivske voyevodstvo nabravshi 235 golosiv 8 Naprikinci 1990 h rokiv buv aktivnim chlenom Konservativno narodnoyi partiyi Z 2008 roku buv chlenom asociaciyi NZS 1980 5 Pislya stvorennya Institutu nacionalnoyi pam yati stav pershim direktorom jogo filiyi u Krakovi 21 veresnya 2005 roku Kolegiya Institutu nacionalnoyi pam yati rekomenduvala Sejmu jogo kandidaturu na posadu prezidenta ustanovi 9 grudnya togo zh roku jogo kandidatura bula zatverdzhena Sejmom bilshistyu v 332 golosi a 22 grudnya Senatom P yatirichnu kadenciyu vin rozpochav pislya skladannya prisyagi pered Sejmom 29 grudnya 2005 roku Buv chlenom Polskogo istorichnogo tovaristva Polskogo geraldichnogo tovaristva ta Tovaristva druziv nauk u Peremishli 5 Privatne zhittya Redaguvati Narodivsya u sim yi Stanislava ta Stanislavi Kurtik 9 Mav brata Andzheya 5 Z 1983 roku buv odruzhenij z likarem Zuzannoyu divoctvi Vipasek Mav dvoh siniv Pavla ta Kshishtofa 9 Zagibel Redaguvati Zaginuv 10 kvitnya 2010 roku v katastrofi polskogo litaka Tu 154M u Smolensku 10 15 kvitnya 2010 roku v Peremishli vidbuvsya memorialnij marsh na jogo chest 11 Ceremoniya pohovannya vidbulasya 23 kvitnya 2010 roku v Krakovi 12 Mesa vidbulasya v kosteli svyatih apostoliv Petra i Pavla Pohovali Yanusha Kurtiku na Pochesnij aleyi Rakovickogo cvintarya 12 20 bereznya 2012 roku za rozporyadzhennyam vijskovoyi prokuraturi sho rozsliduye Smolensku katastrofu jogo tilo bulo eksgumovano 13 26 bereznya 2012 roku Yanusha Kurtiku perepohovali u tomu zh misci Rakovickogo cvintarya 14 Vidznaki Redaguvati21 serpnya 2007 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka nagorodzhenij ordenom Za zaslugi tretogo stupenya za vagomij osobistij vnesok u zmicnennya avtoritetu Ukrayini u sviti populyarizaciyu yiyi istorichnih i suchasnih nadban ta z nagodi 16 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini 15 3 kvitnya 2009 roku prezident Polshi Leh Kachinskij nagorodiv jogo Komandorskim hrestom Ordenu Vidrodzhennya Polshi 16 16 kvitnya 2010 roku marshalok Sejmu vikonuyuchij obov yazki Prezidenta Respubliki Polsha Bronislav Komorovskij posmertno nagorodiv jogo Velikim Hrestom Ordenu Vidrodzhennya Polshi 17 29 zhovtnya 2015 roku posmertno nagorodzhenij Hrestom svobodi ta solidarnosti 18 nbsp Pam yatna doshka prisvyachena Yanushu Kurtici u shtab kvartiri Institutu nacionalnoyi pam yati PolshiZa zahist doktorskoyi disertaciyi buv nagorodzhenij premiyeyu imeni Adama Gejmovskogo Polske geraldichne tovaristvo 1996 ta drugoyu premiyeyu Konkursu imeni Klemensa Shanyavskogo Tovaristvo spriyannya ta populyarizaciyi nauk u Varshavi 1998 5 Takozh otrimav premiyi imeni Joahima Lelevelya 2000 ta Yezhi Loyeka 2001 19 U 2007 roci tizhnevik Gazeta Polska prisvoyiv jomu zvannya Lyudina roku 2006 20 9 chervnya 2010 roku posmertno vidznachenij nagorodoyu Hranitelya nacionalnoyi pam yati 21 Vshanuvannya pam yati RedaguvatiPam yatni doshki prisvyacheni Yanushu Kurtici buli vstanovleni u Palaci Konopkiv u Velichci vidkrito 13 serpnya 2010 roku 22 na fasadi Institutu nacionalnoyi pam yati u Varshavi 8 zhovtnya 2010 roku 23 u kosteli sv Kazimira Korolevicha u Krakovi 8 kvitnya 2011 roku 24 u Vengruvi 9 kvitnya 2013 roku 25 pri kosteli sv Jozefa u Krakovi 14 kvitnya 2013 roku 26 8 zhovtnya 2010 roku Osvitnij centr Institutu nacionalnoyi pam yati nazvanij na chest Yanusha Kurtiki 5 14 kvitnya 2011 roku v Derzhavnij vishij Shdnoyevropejskij shkoli u Peremishli vidkritij obelisk prisvyachenij pam yati zhertv Katinskoyi ta Smolenskoyi tragedij zokrema prezidentskij pari Leha ta Mariyi Kachinskim ta Yanushu Kurtici kolishnomu spivrobitniku zakladu 27 U 2014 roci Asociaciya polskih zhurnalistiv rozpochala vruchati premiyu imeni Yanusha Kurtiki za publikaciyi na istorichni temi 28 Pogruddya Yanusha Kurtiki buli vidkriti na Gori Preobrazhennya Gospodnogo v Moravici 2014 29 ta v Panteoni nacionalnih geroyiv na cvintari poleglih u Varshavskij bitvi v Ossuvi 2015 30 U listopadi 2020 roku miska rada Varshavi prijnyala rezolyuciyu pro prisvoyennya odnij z vulic rajonu Mokotuv imeni Yanusha Kurtiki Doshki z nazvoyu vulici Yanusha Kurtiki vstanovleni do 31 grudnya 2020 roku 31 Vibrani publikaciyi RedaguvatiGeneral Leopold Okulicki Niedzwiadek 1898 1946 1989 Konspiracja i opor spoleczny na Podkarpaciu w okresie PRL red 2007 Latyfundium Teczynskie Dobra i wlasciciele XIV XVII wiek 1999 Odrodzone krolestwo Monarchia Wladyslawa Lokietka i Kazimierza Wielkiego w swietle nowszych badan 2001 Teczynscy Studium z dziejow polskiej elity moznowladczej w sredniowieczu 1997 Podole w czasach Jagiellonskich Studia i materialy 2011 Z dziejow agonii i podboju Prace zebrane z zakresu najnowszej historii Polski 2011 Janusz Kurtyka w mediach Rzeczpospolita wolnych ludzi 2015 zbirnik prac Yanusha Kurtiki napisanih nim u 2000 2010 rokah 32 Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 103636846 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 a b Filip Musial Janusz Marek Kurtyka 1960 2010 w Janusz Kurtyka Z dziejow agonii i podboju Prace zebrane z zakresu najnowszej historii Polski red Przemek Gryc Wyd Arcana Krakow 2011 s 593 Pamieci Janusza Kurtyki 3liceum krakow pl 12 kwietnia 2010 Procitovano 13 kvitnya 2010 a b v g d e zh i k l m n p r s t Filip Musial Prezes Instytutu Pamieci Narodowej ipn gov pl Procitovano 15 sichnya 2014 Bibliografia prac Janusza Kurtyki ipn gov pl Procitovano 24 kvitnya 2010 Tragicznie zmarly Prezes WiN januszkurtyka info Procitovano 15 sichnya 2014 Andrzej Florczyk red Wyniki wyborow do Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej w dniu 19 wrzesnia 1993 r T 1 Wyniki glosowania w okregach wyborczych Warszawa Panstwowa Komisja Wyborcza 1993 s 184 ISBN 83 901229 2 8 a b Zyciorys Janusz Marek Kurtyka januszkurtyka info Procitovano 16 bereznya 2017 Lista pasazerow i zalogi samolotu TU 154 mswia gov pl 10 kwietnia 2010 Procitovano 6 veresnya 2012 Przemysl Marsz Pamieci ku czci Janusza Kurtyki naszemiasto pl 15 kwietnia 2010 Procitovano 12 lipnya 2010 a b Uroczystosci pogrzebowe prezesa IPN Janusza Kurtyki wyborcza pl 23 kwietnia 2010 Procitovano 24 kvitnya 2010 Ekshumacja zwlok Janusza Kurtyki interia pl 20 marca 2012 Procitovano 20 bereznya 2012 Na Cmentarzu Rakowickim ponownie pochowano b prezesa IPN Janusza Kurtyke wp pl 26 marca 2012 Procitovano 27 bereznya 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini 739 2007 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini gromadyan inozemnih derzhav Arhiv originalu za 19 travnya 2011 Procitovano 1 chervnya 2009 M P z 2009 r nr 35 poz 535 M P z 2010 r nr 40 poz 587 M P z 2015 r poz 1246 Prezes Instytutu Pamieci Narodowej ipn gov pl Procitovano 1 listopada 2010 Nagrody wreczone panstwo net Procitovano 11 chervnya 2013 Uroczystosc wreczenia nagrod Kustosz Pamieci Narodowej Warszawa 9 czerwca 2010 ipn gov pl Procitovano 19 zhovtnya 2010 Odsloniecie tablicy pamiatkowej sp Janusza Kurtyki Wieliczka 13 sierpnia 2010 ipn gov pl Procitovano 17 zhovtnya 2010 Uroczystosci z okazji 10 lecia Instytutu Pamieci Narodowej Warszawa 8 pazdziernika 2010 ipn gov pl Procitovano 17 zhovtnya 2010 W Krakowie odslonieto tablice upamietniajaca Janusza Kurtyke rp pl 8 kwietnia 2011 Procitovano 29 kvitnya 2011 Odsloniecie tablicy poswieconej Januszowi Kurtyce w Wegrowie pomniksmolensk pl 10 kwietnia 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 Krzyz Smolenski okryty calunem milczenia wordpress com 15 kwietnia 2013 Procitovano 21 kvitnya 2013 Obelisk pamieci w Przemyslu lechkaczynski pl Procitovano 19 sichnya 2013 Nagrody SDP 2013 sdp pl 30 stycznia 2014 Procitovano 30 sichnya 2014 Pierwszy pomnik Janusza Kurtyki odslonieto w podkrakowskiej Morawicy telewizjarepublika pl 14 pazdziernika 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 Odsloniecie pomnikow Anny Walentynowicz i Janusza Kurtyki w Ossowie 11 04 2015 13 kwietnia 2015 Procitovano 22 kvitnya 2015 Warszawa juz jest ulica Janusza Kurtyki polskieradio24 pl 1 stycznia 2021 Procitovano 2 sichnya 2021 Rzeczpospolita wolnych ludzi Janusz Kurtyka w mediach warszawska promocja ksiazki o prof Januszu Kurtyce pomniksmolensk pl 16 kwietnia 2015 Procitovano 22 kvitnya 2015 Dzherela RedaguvatiBednarek Kurtika Yanush Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S ISBN 978 966 611 818 2 Mahun S Yanush Kurtika Istorichna politika ce sprava derzhavi Dzerkalo tizhnya 2009 47 775 5 11 grudnya Mihajlovskij V Yanush Marek Kurtika Nota biograficzna na stronie IPN Procitovano 14 travnya 2020 pol JanuszKurtyka info portal poswiecony Januszowi Kurtyce pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yanush Kurtika amp oldid 40368801