www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кміти гербу Шренява Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорен

Кміти гербу Шренява

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2018)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (квітень 2018)
Не плутати з Кміти гербу Хоругви.

Кміти гербу Шренява (пол. Kmitowie) — польський шляхетський рід.

Вперше Кміти згадуються в першій половині 19 століття. У XIV столітті ця родина успадкувала замок у Вішнічі. Потім сім'я Кміта отримала землю в передгір'ї Перемишля та в горах Бещади наприкінці XIV століття. Представники роду посідали впливові посади в Королівстві Ягеллонів, зокрема, на галицьких землях Королівства.

Вони обрали своїм замком Собєнь, а після його знищення угорською армією князя Ракоці переїхали до Леско (замок Собєнь врешті-решт впав у розорення після падіння Барської конфедерації). Сім'я Кмітів, заснувавши нові села, просунулася по Сану та його притоках. Вже на початку XV століття їм належали, серед іншого, Соліна та Райське, в середині XV століття існували Творільне та Ступосяни, Загорце, Яворник Польський, а наприкінці 16 століття вони мали близько 60 сіл у Бещадах, включаючи Ветліну, Берегув-Гурне, Устшики-Горне та Сянек.

Основна лінія родини вимерла в 16 столітті.

Герб Шренява

Представники Редагувати

  • Ян (Ясек) з Вісьніча і Дам'яніце (?—після 1364), з дружиною Катажиною мав двох синів, старшим з яких був Ян (Ясько), руський і краківський староста:
    • Ян (Ясько) Кміта (бл.1330—1376) — руський і краківський староста; дружина — Ганка (пол. Hanka);
      • Пйотр (?—1409) — краківський, сандомирський воєвода;
        • Зофія Кмітова (Жешувська) (1430 - 1448) - дружина Пйотра Лунака Кміти
        • Пйотр Лунак Кміта (?—1430) — сандомирський підчаший, дружина — Катажина (Зофія) Жешовська:
          • Ясек на прізвисько «Темпи» (помер до 1434), дружина — Барбара Вонтробчанка Стшелецька, дочка сандомирського каштеляна;
          • Малгожата, дружина познанського підстлія Яна Голяна з Обіхова, Пшедпелка Мосьциця з Великого Козміна.
        • Клеменс Кміта; (1421) Шренява, герб Сміграда, староста Санока
        • Миколай з Вісьніча, Собєня, Дубецька[pl] (?—1447) — перемиський каштелян у 1433—1447; двічі одружувався; перша дружина; невідома, друга — краківська каштелянка Малгожата з Міхалува;
          • Миколай з Дубецька, син першої дружини батька; дружина Малгожата, мали трьох синів (розлучилися 1441 року, зять Міхала «Мужила» Бучацького):
            • Станіслав;
            • Миколай, помер замолоду;
            • Ян Кміта (помер у 1450 р.) - провінціал чесько-польської францисканської провінції
            • Ян, дружина — Катажина Гербурт (після його смерті вийшла заміж за Анджея Фредра).
          • Ян Носек з Собеня (?—1458/1460) — середній син перемиського каштеляна, дідич Собеня, каштелян перемиський, львівський, дружина — Марта, мали 5 синів:
          • Добеслав Кміта (помер у 1478 р.) — наймолодший син перемиського каштеляна, дідич Вісьнича, воєвода люблінський і сандомирський., раніше Люблін - брат Яна (помер у 1458/60 р.), Каштелян
            • Ян;
            • Пйотр (1442[джерело?]—1505) — маршалок великий коронний, студент Краківського університету;
            • Миколай, студент Краківського університету;
            • Станіслав — військовик, урядник, магнат, дружина — донька краківського воєводи Яна Амора «Юніора» Тарновського Катажина (шлюб близько 1489 року):
              • Станіслав, брав участь у битвах під Вишнівцем 1512 та Оршею 1515, покінчив життя самогубством;
              • Пйотр (1477—1553) — молодший син батька, маршалок великий коронний, краківський воєвода, найвідоміший з роду. Дружина — Барбара Гербурт.
            • Анджей Кміта (помер у 1494 р.) Лат. Андреас Кміта де Вішніце, брат Пйотра Капітаней Сцепусієнсіс та Станіслава, 1487, - староста Белза та Бецьких, королівський придворний, син Яна Кміти (помер 1458/60), каштелян
            • Станіслав Кміта (близько 1450-1511) - воєвода, воєвода Рутенії, каштелян Санока, брат Анджея
            • Пйотр Кміта (1442-1505) - краківський воєвода, коронний маршал, старший син Яна(помер 1458/60) каштелян, брат Анджея та Станіслава
              • Пйотр (?–1515) — сяноцький староста, син Анджея.
      • Миколай, 1418 року продав село Березка.
  • Малгожата.
  • Пйотр Кміта Собєнський (1477-1553) - краківський воєвода, великий маршал корони, Спіш староста (1522-1553)
  • Барбара Кміта (померла в 1580 р.) - дружина Пйотра Кміти
  • Валентин Кміта - Valentino Kmitha de Wolia, burgrabio arcis Cracoviensis, heredi in Sadowie et Bethkowicze (1574)
  • Ян Кміта (1517-1588) - краківський письменник землі, посланник
  • Ян Ачаці Кміта (помер близько 1628 р.) - поет, ймовірно, міщанин, що видає себе за сім'ю Кмітів Шренява
  • Ян — писар земський краківський, приятель Менжика Станіслава.
  • Ян — провінціял отців францисканців провінції чесько-польської.
  • Ян — посол сеймовий.
  • Ян — друкар.
  • Ян — лікар.
  • Ян Ахацій[en] — поет.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Strzelecka A. Kmita Jan (Jaśko) h. Szreniawa (zm. 1376) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 89. (пол.)
  2. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 190.
  3. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 191.
  4. Jan Kmita z Damianic h. Śreniawa (ID: 10.417.5) [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Kmita Piotr z Wiśnicza (zm. 1409) // Polski Słownik Biograficzny. — 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 95.
  6. Boniecki A. Herbarz polski… — 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 220.
  7. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 192.
  8. ↑ Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 193.
  9. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 194.
  10. Kamiński A. Kmita Stanisław z Wiśnicza // Polski Słownik Biograficzny. — 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — S. 101—102.
  11. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 10. — S. 196.
  12. . Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 21 липня 2016. 
  13. . Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 21 липня 2016. 
  14. [1] — S. 196.
  15. Urban W. Mężyk Stanisław z Putniowic // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — T. XX/3, zeszyt 86. — S. 515—516. (пол.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2018 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2018 Ne plutati z Kmiti gerbu Horugvi Kmiti gerbu Shrenyava pol Kmitowie polskij shlyahetskij rid Vpershe Kmiti zgaduyutsya v pershij polovini 19 stolittya U XIV stolitti cya rodina uspadkuvala zamok u Vishnichi Potim sim ya Kmita otrimala zemlyu v peredgir yi Peremishlya ta v gorah Beshadi naprikinci XIV stolittya Predstavniki rodu posidali vplivovi posadi v Korolivstvi Yagelloniv zokrema na galickih zemlyah Korolivstva Voni obrali svoyim zamkom Sobyen a pislya jogo znishennya ugorskoyu armiyeyu knyazya Rakoci pereyihali do Lesko zamok Sobyen vreshti resht vpav u rozorennya pislya padinnya Barskoyi konfederaciyi Sim ya Kmitiv zasnuvavshi novi sela prosunulasya po Sanu ta jogo pritokah Vzhe na pochatku XV stolittya yim nalezhali sered inshogo Solina ta Rajske v seredini XV stolittya isnuvali Tvorilne ta Stuposyani Zagorce Yavornik Polskij a naprikinci 16 stolittya voni mali blizko 60 sil u Beshadah vklyuchayuchi Vetlinu Bereguv Gurne Ustshiki Gorne ta Syanek Osnovna liniya rodini vimerla v 16 stolitti Gerb ShrenyavaZmist 1 Predstavniki 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaPredstavniki RedaguvatiYan 1 Yasek 2 z Visnicha i Dam yanice pislya 1364 z druzhinoyu Katazhinoyu 3 mav dvoh siniv starshim z yakih buv Yan Yasko ruskij i krakivskij starosta 1 Yan Yasko Kmita bl 1330 4 1376 ruskij i krakivskij starosta druzhina Ganka pol Hanka Pjotr 1409 krakivskij sandomirskij voyevoda Zofiya Kmitova Zheshuvska 1430 1448 druzhina Pjotra Lunaka Kmiti Pjotr Lunak Kmita 1430 sandomirskij pidchashij 5 druzhina Katazhina Zofiya Zheshovska Yasek na prizvisko Tempi pomer do 1434 druzhina Barbara Vontrobchanka Stshelecka dochka sandomirskogo kashtelyana Malgozhata druzhina poznanskogo pidstliya Yana Golyana z Obihova Pshedpelka Moscicya z Velikogo Kozmina Klemens Kmita 1421 Shrenyava gerb Smigrada starosta Sanoka Mikolaj z Visnicha Sobyenya Dubecka pl 1447 peremiskij kashtelyan u 1433 1447 dvichi odruzhuvavsya persha druzhina nevidoma druga krakivska kashtelyanka Malgozhata z Mihaluva Mikolaj z Dubecka sin pershoyi druzhini batka druzhina Malgozhata mali troh siniv rozluchilisya 1441 roku zyat Mihala Muzhila Buchackogo 6 Stanislav Mikolaj pomer zamolodu Yan Kmita pomer u 1450 r provincial chesko polskoyi franciskanskoyi provinciyi Yan druzhina Katazhina Gerburt pislya jogo smerti vijshla zamizh za Andzheya Fredra 7 Yan Nosek z Sobenya 1458 1460 serednij sin peremiskogo kashtelyana didich Sobenya kashtelyan peremiskij lvivskij druzhina Marta mali 5 siniv 8 Dobeslav Kmita pomer u 1478 r najmolodshij sin peremiskogo kashtelyana didich Visnicha voyevoda lyublinskij i sandomirskij 8 ranishe Lyublin brat Yana pomer u 1458 60 r Kashtelyan Yan Pjotr 1442 dzherelo 1505 marshalok velikij koronnij student Krakivskogo universitetu Mikolaj student Krakivskogo universitetu 9 Stanislav vijskovik uryadnik magnat druzhina donka krakivskogo voyevodi Yana Amora Yuniora Tarnovskogo Katazhina shlyub blizko 1489 roku 10 Stanislav brav uchast u bitvah pid Vishnivcem 1512 ta Orsheyu 1515 pokinchiv zhittya samogubstvom 11 Pjotr 1477 1553 molodshij sin batka marshalok velikij koronnij krakivskij voyevoda 12 13 najvidomishij z rodu 14 Druzhina Barbara Gerburt Andzhej Kmita pomer u 1494 r Lat Andreas Kmita de Vishnice brat Pjotra Kapitanej Scepusiyensis ta Stanislava 1487 starosta Belza ta Beckih korolivskij pridvornij sin Yana Kmiti pomer 1458 60 kashtelyan Stanislav Kmita blizko 1450 1511 voyevoda voyevoda Ruteniyi kashtelyan Sanoka brat Andzheya Pjotr Kmita 1442 1505 krakivskij voyevoda koronnij marshal starshij sin Yana pomer 1458 60 kashtelyan brat Andzheya ta Stanislava Pjotr 1515 syanockij starosta sin Andzheya Mikolaj 1418 roku prodav selo Berezka 3 Malgozhata 2 Pjotr Kmita Sobyenskij 1477 1553 krakivskij voyevoda velikij marshal koroni Spish starosta 1522 1553 Barbara Kmita pomerla v 1580 r druzhina Pjotra Kmiti Valentin Kmita Valentino Kmitha de Wolia burgrabio arcis Cracoviensis heredi in Sadowie et Bethkowicze 1574 Yan Kmita 1517 1588 krakivskij pismennik zemli poslannik Yan Achaci Kmita pomer blizko 1628 r poet jmovirno mishanin sho vidaye sebe za sim yu Kmitiv ShrenyavaYan pisar zemskij krakivskij priyatel Menzhika Stanislava 15 Yan provinciyal otciv franciskanciv provinciyi chesko polskoyi Yan posol sejmovij Yan drukar Yan likar Yan Ahacij en poet Primitki Redaguvati a b Strzelecka A Kmita Jan Jasko h Szreniawa zm 1376 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1967 T XIII 1 zeszyt 56 S 89 pol a b Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 10 S 190 a b Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 10 S 191 Jan Kmita z Damianic h Sreniawa ID 10 417 5 Arhivovano 19 chervnya 2017 u Wayback Machine pol Kmita Piotr z Wisnicza zm 1409 Polski Slownik Biograficzny 1967 T XIII 1 zeszyt 56 S 95 Boniecki A Herbarz polski 1900 Cz 1 T 2 S 220 Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 10 S 192 a b Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 10 S 193 Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 10 S 194 Kaminski A Kmita Stanislaw z Wisnicza Polski Slownik Biograficzny 1967 T XIII 1 zeszyt 56 S 101 102 Boniecki A Herbarz polski Cz 1 T 10 S 196 Piotr Kmita z Wisnicza h Szreniawa Arhiv originalu za 13 lipnya 2016 Procitovano 21 lipnya 2016 Piotr Sobienski Kmita z Damianic h Sreniawa ID 10 417 250 Arhiv originalu za 18 veresnya 2016 Procitovano 21 lipnya 2016 1 S 196 Urban W Mezyk Stanislaw z Putniowic Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk 1975 T XX 3 zeszyt 86 S 515 516 pol Dzherela RedaguvatiBoniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1907 Cz 1 T 10 S 190 203 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 2 760 s S 539 542 pol Polski Slownik Biograficzny Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1967 T XIII 1 zeszyt 56 160 s pol Posilannya RedaguvatiOsoby o nazwisku Kmita w Genealogii Potomkow Sejmu Wielkiego Arhivovano 7 lipnya 2017 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kmiti gerbu Shrenyava amp oldid 39788330