www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кміти гербу Хоругви Не плутати з Кміти гербу Шренява Кміти пол Kmity давній український шляхетський рід гербу Хоругви Км

Кміти гербу Хоругви

Не плутати з Кміти гербу Шренява.

Кміти (пол. Kmity) — давній український шляхетський рід гербу Хоругви Кмітів, який панував на землях Київщини і Брацлавщини. По одній із генеалогічних версій Кміти походять від Вороновичів, які вживали такий самий герб.

Герб Кмітів (Чорнобильських)

Кміти поряд з Химськими, Слуцькими, Горностаями, Кропивницькими, Шашкевичами, Єльцями, Олізарами, Немиричами, Лозками, Полозами, Проскурами представляли українську шляхту південно-західного та південно-східного литовського прикордоння протягом 200 років. Саме в цей період в основному склалась соціальна структура краю.

Автори «Старожитної Польщі» Міхал Балінський і Тимотеуш Ліпінський називають Кміту Олександровича першим черкаським намісником 1434 року та згадують Матвія Кміту, який з набраною дружиною відбив татар під Черкасами, а генеалогічна традиція згадує вінницького старосту часів Свидригайла[джерело?].

Рід Кмітів вийшов з Подільської землі.

Відомі представники Редагувати

Першою певною згадкою про цей рід чи його гілку є грамота великого князя Свидригайла від 21 травня 1431 року. Ця грамота встановлювала межі володінь панів Микулинських і Кмитів. Землі по ліву сторону від річки Кулиги, згідно з цим документом, належать Микулинським, а по праву, з Літином — є майном брацлавського землянина Кмити.

Живучи в середині XV століття, Олександр лишив сина Кміту, який своїм нащадкам надав своє ім’я як прізвище.
  • Кміта Олександрович отримав від Казимира Яг. у 1486 році 12 кіп з київського мита. В 1489 році був путивльським намісником, а в 1494 році черкаським намісником. Олександр Яг. наказав йому не судити слуг та підданих князя Богдана Федоровича. У 1499 році Кміта отримав від Олександра Яг. Коростишів у житомирському повіті. У тому ж році, як здається, вже не займав жодної посади. Залишив двох синів: Кшиштофа та Семена, а також доньку Людмилу, дружину Михайла Павши.
    • Король Сигізмунд підтвердив у 1524 році Людмилі, сестрі Кшиштофа Кмітича, та вдові Михайла Павши, надання маєтків Дорогина та Кліщениці у київському повіті, які колись отримав її чоловік.
    • Кшиштоф Кмітич у 1523 році — чорнобильський урядник, у 1527 році тільки королівський дворянин. У 1534 році отримав Овруцьке староство. У цьому наданні сказано, що Кшиштоф є сином Кміти Олександровича. Овруцького староства у 1534 році або взагалі не зайняв, або довго не тримав, бо після 1534 року воно в руці Немирича, а щойно 1540 року його знову надано Кшиштофу. Князь Капуста подав позов на Кшиштофа у 1546 році про не передання Овруцького замку, на який Капуста отримав привілей, лиш Сигізмунд Август відклав розгляд цієї справи на пізніше.
    • Семен Кмітич — у 1527-1541 роках королівський дворянин, у 1539 році отримав чорнобильський замок (згадується 12 жовтня 1539 року і мав його протягом чотирьох років) у відшкодування збитків, завданих йому татарами. Так само тримав Вонячин, який у 1547 році після нього отримав Вишневецький. Від дружини Духни Лукомської залишив сина Філона.
      • Філон Семенович Кміта — у 1562 році Остерський урядник, у 1565 році — чорнобильський урядник, у 1566 році — Оршанський староста, у 1579 році став Смоленським воєводою. Помер у 1587 році, у якому виконаний опис залишених після нього срібла та дорогоцінних предметів. У 1565 році продав Олізару Коростишів, який отримав його дід Кміта від Олександра Яг. у 1499 році, а в 1566 році Сигізмунд Август надав йому в довічне володіння Чорнобиль замість Літина, який перейшов у власність королівської скарбниці. Філон одружився з Софією Ходкевич, донькою Григорія, віленського каштеляна. У 1563 році вона відмовилася від тієї частини маєтків, яка її матір своєму чоловікові відписала. З цією, чи з іншою нам невідомою, дружиною мав двох синів:
        • Ярему(нар.1574) та
        • Лукаша(нар.1580), які померли при житті батька, та дві доньки:
        • Богдану, дружину князя Юрія Друцького-Гірського, і
        • Софію, дружину Лукаша Сапіги (†бл. 1626).
  • Дмитро Кмітич (пом до 1529), житомирський староста, засновник роду Кміт-Черленківських.

Князь Юрій Друцький-Гірський та його дружина, Богдана Філонівна Кмітянка-Чорнобильська, у 1603 році за 100000 фл. продали Острозькому Пиків, Глинсько, Жуків, Шепіївку, Кривошиїнці тощо.

Лукаш Сапіга, королівський дворянин, кузин Лева, і його дружина Софія заснували монастир Домініканців у Чорнобилі, на який це право Сапіга отримав одночасно з Товстим Лісом феодальним правом 1595 року

.

Руське ім'я Кміта в ті часи було дуже поширене і в інших родинах та скоріш за все було синонімом сучасного кмітливий.

З цього джерела дізнаємося, що Кміти були родичами Немиричів (другою дружиною Йосипа Івановича Немирича була вдова Лева Полоза) та Олізарів (Олізар Волчкевич був одруженим з Богданою, донькою Мілохни Немирової, сестрою Остафія Дашкевича), бо за даними іншого джерела батько Кшиштофа та Семена Кміти мав ім'я Богдан, а його дружиною і матір'ю дітей була Орфіна Полоз.

Дружиною Семена Кмітича була княжна Дугна Лукомська, донька Андрія Івановича Лукомського князя Мелешковицького та княгині N. Федорівни Четвертинської.

Княжна Дугна Лукомська у 1550 році була дружиною Семена Кмітича.

Після смерті чоловіка вдруге вийшла заміж за Миколу Гулевича гербу Новина — двоюрідного брата відомої Галшки Гулевичівни.

Семен з Дугною, окрім вищезгаданого сина, мали доньок, одна з яких Євдоксія була одружена з Іваном Тимофійовичем Проскурою, київським суддею.

У 1524 році з наказу Сигізмунда I Кшиштоф Кміта разом з Семеном Полозом зібравши невеликий супровід з козаків ходили на низ Дніпра і там надали велику послугу розбивши поган. Після цього походу запропонували королю створити у нижньому Подніпров'ї постійний козацький форпост. Хоча урядовий проект провалився через нестачу коштів, ідея охорони південного прикордоння силами козаків збереглася. Кшиштоф Кміта перед 1540 роком був вінницьким урядником.

В XVI столітті вплив Кмітичів на громадське життя Брацлавщини значно зменшився. Проте вони продовжували залишатись одним з наймогутніших родів, придбали значні земельні володіння на Сниводі, побудували цілу низку замків. Серед таких Пиківський замок, описаний в 1594 році Еріхом Лясотою, укріплення в Глинську, які невдовзі стали власністю сім'ї Гірських — родичів Кмітів.

Примітки Редагувати

  1. Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana przez Michała Balińskiego i Tymoteusza Lipińskiego. T. II C.586 [ 26 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  2. Грамоти великих князів литовських з 1390 по 1569 рік / Під редакцією В.Антоновича та К.Козловського. — К., 1868. — X + II + 166 с. [ 15 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Sapiehowie (02) [ 2013-09-21 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku. W. 1883. str. 132(пол.)
  5. там само.
  6. Стаття Korosteszów у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том IV з 1895 року [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.] С.416(пол.)
  7. На Євдокію ми іноді навіть зараз кажемо, щоправда дещо зросіянщено, Дуня.
  8. Boniecki A., Reiski A. Herbarz polski. Warszawa. 1913. T. XVI. C. 109 [ 29 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  9. Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XV i XVI wieku. W. 1883. str. 171(пол.)
  10. Стаття Iwanków у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III, С.314, з 1895 року [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  11. Źródła dziejowe. T. 22. Jabłonowski A. Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów - Bracław). str.419. [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
  12. Źródła dziejowe. T. 22. Jabłonowski A. Ziemie ruskie. Ukraina (Kijów - Bracław). str.5. [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z Kmiti gerbu Shrenyava Kmiti pol Kmity davnij ukrayinskij shlyahetskij rid gerbu Horugvi Kmitiv yakij panuvav na zemlyah Kiyivshini i Braclavshini Po odnij iz genealogichnih versij Kmiti pohodyat vid Voronovichiv yaki vzhivali takij samij gerb Gerb Kmitiv Chornobilskih Kmiti poryad z Himskimi Sluckimi Gornostayami Kropivnickimi Shashkevichami Yelcyami Olizarami Nemirichami Lozkami Polozami Proskurami predstavlyali ukrayinsku shlyahtu pivdenno zahidnogo ta pivdenno shidnogo litovskogo prikordonnya protyagom 200 rokiv Same v cej period v osnovnomu sklalas socialna struktura krayu Avtori Starozhitnoyi Polshi Mihal Balinskij i Timoteush Lipinskij 1 nazivayut Kmitu Oleksandrovicha pershim cherkaskim namisnikom 1434 roku ta zgaduyut Matviya Kmitu yakij z nabranoyu druzhinoyu vidbiv tatar pid Cherkasami a genealogichna tradiciya zgaduye vinnickogo starostu chasiv Svidrigajla dzherelo Rid Kmitiv vijshov z Podilskoyi zemli Vidomi predstavniki RedaguvatiPershoyu pevnoyu zgadkoyu pro cej rid chi jogo gilku ye gramota velikogo knyazya Svidrigajla vid 21 travnya 1431 roku Cya gramota vstanovlyuvala mezhi volodin paniv Mikulinskih i Kmitiv 2 Zemli po livu storonu vid richki Kuligi zgidno z cim dokumentom nalezhat Mikulinskim a po pravu z Litinom ye majnom braclavskogo zemlyanina Kmiti nbsp Zhivuchi v seredini XV stolittya Oleksandr lishiv sina Kmitu yakij svoyim nashadkam nadav svoye im ya yak prizvishe Kmita Oleksandrovich otrimav vid Kazimira Yag u 1486 roci 12 kip z kiyivskogo mita V 1489 roci buv putivlskim namisnikom a v 1494 roci cherkaskim namisnikom Oleksandr Yag nakazav jomu ne suditi slug ta piddanih knyazya Bogdana Fedorovicha U 1499 roci Kmita otrimav vid Oleksandra Yag Korostishiv u zhitomirskomu poviti U tomu zh roci yak zdayetsya vzhe ne zajmav zhodnoyi posadi Zalishiv dvoh siniv Kshishtofa ta Semena a takozh donku Lyudmilu druzhinu Mihajla Pavshi Korol Sigizmund pidtverdiv u 1524 roci Lyudmili sestri Kshishtofa Kmiticha ta vdovi Mihajla Pavshi nadannya mayetkiv Dorogina ta Klishenici u kiyivskomu poviti yaki kolis otrimav yiyi cholovik Kshishtof Kmitich u 1523 roci chornobilskij uryadnik u 1527 roci tilki korolivskij dvoryanin U 1534 roci otrimav Ovrucke starostvo U comu nadanni skazano sho Kshishtof ye sinom Kmiti Oleksandrovicha Ovruckogo starostva u 1534 roci abo vzagali ne zajnyav abo dovgo ne trimav bo pislya 1534 roku vono v ruci Nemiricha a shojno 1540 roku jogo znovu nadano Kshishtofu Knyaz Kapusta podav pozov na Kshishtofa u 1546 roci pro ne peredannya Ovruckogo zamku na yakij Kapusta otrimav privilej lish Sigizmund Avgust vidklav rozglyad ciyeyi spravi na piznishe Semen Kmitich u 1527 1541 rokah korolivskij dvoryanin u 1539 roci otrimav chornobilskij zamok zgaduyetsya 12 zhovtnya 1539 roku i mav jogo protyagom chotiroh rokiv u vidshkoduvannya zbitkiv zavdanih jomu tatarami Tak samo trimav Vonyachin yakij u 1547 roci pislya nogo otrimav Vishneveckij Vid druzhini Duhni Lukomskoyi zalishiv sina Filona Filon Semenovich Kmita u 1562 roci Osterskij uryadnik u 1565 roci chornobilskij uryadnik u 1566 roci Orshanskij starosta u 1579 roci stav Smolenskim voyevodoyu Pomer u 1587 roci u yakomu vikonanij opis zalishenih pislya nogo sribla ta dorogocinnih predmetiv U 1565 roci prodav Olizaru Korostishiv yakij otrimav jogo did Kmita vid Oleksandra Yag u 1499 roci a v 1566 roci Sigizmund Avgust nadav jomu v dovichne volodinnya Chornobil zamist Litina yakij perejshov u vlasnist korolivskoyi skarbnici Filon odruzhivsya z Sofiyeyu Hodkevich donkoyu Grigoriya vilenskogo kashtelyana U 1563 roci vona vidmovilasya vid tiyeyi chastini mayetkiv yaka yiyi matir svoyemu cholovikovi vidpisala Z ciyeyu chi z inshoyu nam nevidomoyu druzhinoyu mav dvoh siniv Yaremu nar 1574 ta Lukasha nar 1580 yaki pomerli pri zhitti batka ta dvi donki Bogdanu druzhinu knyazya Yuriya Druckogo Girskogo i Sofiyu druzhinu Lukasha Sapigi bl 1626 3 Dmitro Kmitich pom do 1529 zhitomirskij starosta zasnovnik rodu Kmit Cherlenkivskih Knyaz Yurij Druckij Girskij ta jogo druzhina Bogdana Filonivna Kmityanka Chornobilska u 1603 roci za 100000 fl prodali Ostrozkomu Pikiv Glinsko Zhukiv Shepiyivku Krivoshiyinci tosho Lukash Sapiga korolivskij dvoryanin kuzin Leva 3 i jogo druzhina Sofiya zasnuvali monastir Dominikanciv u Chornobili na yakij ce pravo Sapiga otrimav odnochasno z Tovstim Lisom feodalnim pravom 1595 roku 4 nbsp Ruske im ya Kmita v ti chasi bulo duzhe poshirene i v inshih rodinah ta skorish za vse bulo sinonimom suchasnogo kmitlivij 5 Z cogo dzherela diznayemosya sho Kmiti buli rodichami Nemirichiv drugoyu druzhinoyu Josipa Ivanovicha Nemiricha bula vdova Leva Poloza ta Olizariv Olizar Volchkevich buv odruzhenim z Bogdanoyu donkoyu Milohni Nemirovoyi sestroyu Ostafiya Dashkevicha bo za danimi inshogo dzherela batko Kshishtofa ta Semena Kmiti mav im ya Bogdan a jogo druzhinoyu i matir yu ditej bula Orfina Poloz 6 Druzhinoyu Semena Kmiticha bula knyazhna Dugna 7 Lukomska donka Andriya Ivanovicha Lukomskogo knyazya Meleshkovickogo ta knyagini N Fedorivni Chetvertinskoyi 8 nbsp Knyazhna Dugna Lukomska u 1550 roci bula druzhinoyu Semena Kmiticha 9 nbsp Pislya smerti cholovika vdruge vijshla zamizh za Mikolu Gulevicha gerbu Novina dvoyuridnogo brata vidomoyi Galshki Gulevichivni Semen z Dugnoyu okrim vishezgadanogo sina mali donok odna z yakih Yevdoksiya bula odruzhena z Ivanom Timofijovichem Proskuroyu kiyivskim suddeyu 10 U 1524 roci z nakazu Sigizmunda I Kshishtof Kmita razom z Semenom Polozom zibravshi nevelikij suprovid z kozakiv hodili na niz Dnipra i tam nadali veliku poslugu rozbivshi pogan 11 Pislya cogo pohodu zaproponuvali korolyu stvoriti u nizhnomu Podniprov yi postijnij kozackij forpost Hocha uryadovij proekt provalivsya cherez nestachu koshtiv ideya ohoroni pivdennogo prikordonnya silami kozakiv zbereglasya Kshishtof Kmita pered 1540 rokom buv vinnickim uryadnikom 12 V XVI stolitti vpliv Kmitichiv na gromadske zhittya Braclavshini znachno zmenshivsya Prote voni prodovzhuvali zalishatis odnim z najmogutnishih rodiv pridbali znachni zemelni volodinnya na Snivodi pobuduvali cilu nizku zamkiv Sered takih Pikivskij zamok opisanij v 1594 roci Erihom Lyasotoyu ukriplennya v Glinsku yaki nevdovzi stali vlasnistyu sim yi Girskih rodichiv Kmitiv Primitki Redaguvati Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana przez Michala Balinskiego i Tymoteusza Lipinskiego T II C 586 Arhivovano 26 grudnya 2014 u Wayback Machine pol Gramoti velikih knyaziv litovskih z 1390 po 1569 rik Pid redakciyeyu V Antonovicha ta K Kozlovskogo K 1868 X II 166 s Arhivovano 15 travnya 2015 u Wayback Machine ros a b Sapiehowie 02 Arhivovano 2013 09 21 u Wayback Machine pol Boniecki A Poczet rodow w Welkiem Ksiestwie Litewskiem w XVI i XVI wieku W 1883 str 132 pol tam samo Stattya Korosteszow u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom IV z 1895 roku Arhivovano 4 sichnya 2015 u Wayback Machine S 416 pol Na Yevdokiyu mi inodi navit zaraz kazhemo shopravda desho zrosiyansheno Dunya Boniecki A Reiski A Herbarz polski Warszawa 1913 T XVI C 109 Arhivovano 29 grudnya 2014 u Wayback Machine pol Boniecki A Poczet rodow w Welkiem Ksiestwie Litewskiem w XV i XVI wieku W 1883 str 171 pol Stattya Iwankow u Geografichnomu slovniku Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tom III S 314 z 1895 roku Arhivovano 12 serpnya 2014 u Wayback Machine pol Zrodla dziejowe T 22 Jablonowski A Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw str 419 Arhivovano 24 grudnya 2014 u Wayback Machine pol Zrodla dziejowe T 22 Jablonowski A Ziemie ruskie Ukraina Kijow Braclaw str 5 Arhivovano 24 grudnya 2014 u Wayback Machine pol Posilannya RedaguvatiBartosz Paprocki Gniazdo Cnoty Krakow 1578 stor 1182 1187 Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Bartosz Paprocki Herby rycerstwa polskiego przez Bartosza Paprockiego zebrane i wydane r p 1584 Biblioteka Polska Krakow 1858 stor 852 855 Arhivovano 17 grudnya 2014 u Wayback Machine Kasper Nieciescki Herbarz polski Lipsk 1840 tom 5 stor 122 129 Arhivovano 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ks Wojciech Wiiuk Kojalowicz Herbarz szlachty Wielkiego Ksiestwa Litewskiego zwany Nomenclator Krakow 1905 stor 308 310 Okolskij Sh S Orbis polonis tom 1 S 400 404 nbsp Ce nezavershena stattya pro shlyahtu dvoryanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kmiti gerbu Horugvi amp oldid 37614531