www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флорин Флóрин золота монета що з 1252 року карбувалася спочатку у Флоренції згодом в інших європейських державах Італійс

Флорин

Флóрин — золота монета, що з 1252 року карбувалася спочатку у Флоренції, згодом в інших європейських державах.

Італійський флорин

Історія Редагувати

Надходження африканського золота транссахарськими караванними шляхами до Магрибу, а далі до Західної Європи, дозволило середньовічним італійським республікам — Генуї, Флоренції, а згодом Венеції розпочати в XIII столітті карбування власних золотих монет.

В 1252 році розпочалось карбування золотого дженовіно в Генуї і золотого флорина у Флоренції. І дженовіно і флорини карбували з майже чистого золота. Маса флорина становила 3,53 г золота, складала 1/96 флорентійського фунта (339 г). На лицевій стороні зображувався герб міста — лілія (лат. flos — квітка). Флорин дуже швидко поширився у багатьох країнах Західної Європи. За флорентійським зразком ряд держав розпочали виробництво власних монет цього типу. Золоті монети, які карбували у Венеції з 1284 року, одержали назву «дукати». Згодом ця назва закріпилася за золотим флорином майже у всій Європі і зберігалась до новітнього часу.

Срібний «готичний» флорин Великої Британії, 1859 року. Королева Вікторія, вага 11.31 г.

Впродовж XV-XVI ст. в українських землях були особливо поширеними угорські (лат. floreni ungaricales, floreni de Ungaria тощо) та чеські золоті флорини, карбування яких розпочалося з 1325 року; спочатку — за типом флорентійських, потім — дещо видозмінені. З середини XV ст. у Польщі флоринами стали називати суму срібних монет, вартість яких відповідала золотому флорину. Відтоді золотий флорин (або дукат) одержав назву «червоного золотого» (floreni rubens), а сума у 30 грошів, що була еквівалентом «червоного злотого», почала називатися просто флорином, або польським злотим (florenus polonicales). У західноукраїнських землях з 16 ст. флорин був лічильною одиницею, що дорівнювала 30 грошам польським.

Назва флорин поширювалася також на гульден (маса 12,34 г) Австрійської (з 1867 — Австро-Угорської) імперії, які карбували протягом 1857—1892 років.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. M. Cipolla, Carlo. Le avventure della lira (in Italian). Il Mulino.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Florin zolota moneta sho z 1252 roku karbuvalasya spochatku u Florenciyi zgodom v inshih yevropejskih derzhavah Italijskij florin Zmist 1 Istoriya 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiNadhodzhennya afrikanskogo zolota transsaharskimi karavannimi shlyahami do Magribu a dali do Zahidnoyi Yevropi dozvolilo serednovichnim italijskim respublikam Genuyi Florenciyi a zgodom Veneciyi rozpochati v XIII stolitti karbuvannya vlasnih zolotih monet 1 V 1252 roci rozpochalos karbuvannya zolotogo dzhenovino v Genuyi i zolotogo florina u Florenciyi I dzhenovino i florini karbuvali z majzhe chistogo zolota Masa florina stanovila 3 53 g zolota skladala 1 96 florentijskogo funta 339 g Na licevij storoni zobrazhuvavsya gerb mista liliya lat flos kvitka Florin duzhe shvidko poshirivsya u bagatoh krayinah Zahidnoyi Yevropi Za florentijskim zrazkom ryad derzhav rozpochali virobnictvo vlasnih monet cogo tipu Zoloti moneti yaki karbuvali u Veneciyi z 1284 roku oderzhali nazvu dukati Zgodom cya nazva zakripilasya za zolotim florinom majzhe u vsij Yevropi i zberigalas do novitnogo chasu nbsp Sribnij gotichnij florin Velikoyi Britaniyi 1859 roku Koroleva Viktoriya vaga 11 31 g Vprodovzh XV XVI st v ukrayinskih zemlyah buli osoblivo poshirenimi ugorski lat floreni ungaricales floreni de Ungaria tosho ta cheski zoloti florini karbuvannya yakih rozpochalosya z 1325 roku spochatku za tipom florentijskih potim desho vidozmineni Z seredini XV st u Polshi florinami stali nazivati sumu sribnih monet vartist yakih vidpovidala zolotomu florinu Vidtodi zolotij florin abo dukat oderzhav nazvu chervonogo zolotogo floreni rubens a suma u 30 groshiv sho bula ekvivalentom chervonogo zlotogo pochala nazivatisya prosto florinom abo polskim zlotim florenus polonicales U zahidnoukrayinskih zemlyah z 16 st florin buv lichilnoyu odiniceyu sho dorivnyuvala 30 grosham polskim Nazva florin poshiryuvalasya takozh na gulden masa 12 34 g Avstrijskoyi z 1867 Avstro Ugorskoyi imperiyi yaki karbuvali protyagom 1857 1892 rokiv Div takozh RedaguvatiGalbin Gulden Zolotij rinskij Chervonij zolotij chervinec Styuver Suveren d or DukatPrimitki Redaguvati M Cipolla Carlo Le avventure della lira in Italian Il Mulino Dzherela RedaguvatiR M Shust Florin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 307 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Zvarich V V avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 124 125 ros Posilannya RedaguvatiFloren Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Florin amp oldid 38895499