Івано Франкове У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Янів Іва но Франко ве до 1946 року Янів сели

Колись на місці Янова було село Деревач, потім його назва змінилася на Залісся, ця назва згадується в документах від 1370 року. Документи зберегли і дату утворення Янівського ставу, який відіграв не останню роль у пізніші часи. 1407 року король Володислав II Ягайло видав Васькові Мошенцю право на вилов риби поблизу села Мальчиці, за що Васько мав своїм коштом влаштувати у Заліссі став та запустити туди рибу. Відомо також, що 1428 року Мошенець фундував у Заліссі костел.

1611 року король Польщі Сигізмунд III Ваза грамотою дозволив шляхтичу Янові Световському (Свошовському) гербу Абданк — писарю руських земель (чи львівському земському писарю, державцю села Залісся) — за його бойові заслуги заснувати місто. 15 листопада того ж року місто отримало від короля Магдебурзьке право. Мечислав Орлович вказує датою заснування міста 1644 рік.

Ульріх фон Вердум писав у своєму щоденнику від 3 грудня 1670 р.: «Янів колись був гарним містечком, але татари дощенту його спустошили. Є тут 10 чи 12 поганих хат і 3 дерев'яних костелики знову тут відбудовані. Місто знаходиться над озером, яке разом з іншими озерами староства дає в рік 1200 талерів приходу».

1673 року під час підготовки до походу проти турків і татар для звільнення Бучача, Кам'янця-Подільського, Хотина під Яновом розташовувався табір коронного війська.

За часів Королівства Польського місто було центром Янівського негродового староства, до якого входили 11 навколишніх сіл, зокрема, Залісся, Поріччя, Страдч, Ставки, Бірки, Тична (нова осада), Сухолісся, Великополе, Карачинів, Вороців.

У 1867—1940 рр. Янів входив до Городецького повіту.

З 1895 року відкрито залізничний рух зі Львова.

1 квітня 1929 року село Залісся було приєднане до міста Янова.

27 березня 1934 р. Янів поновив статус міста.

У 1940–1941 та 1944–1962 рр було центром Янівського (Івано-Франківського) району.

В Івано-Франковому діє храм святого рівноапостольного князя Володимира ПЦУ.

Архітектурні пам'ятки Редагувати

Костел був фундований 1614 року Яном Свошовським та його другою дружиною Ельжбетою Жечицькою.
У місті було три синагоги (дві дерев'яні згоріли, мурована використовувалася як кінотеатр).

Освіта Редагувати

Діє Художнє професійно-технічне училище № 14.

Культура Редагувати

У селищі розташований Музей природи Розточчя.

Особистості Редагувати

Народились Редагувати

Майєр Айдельгайт — математик, 1943 року замордований нацистами.
Гаврилюк Лариса Олексіївна (нар. 1953) — український історик, дослідниця історії науки і техніки, краєзнавець.
Зенон Когут — український вчений у Канаді, директор Канадського інституту українських студій
Мациєвська Тетяна Володимирівна (2001—2022) — сержант (посмертно) Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.
Сафроненко Юрій Юрійович (1979—2022) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Сойка Богдан-Борис (* 1938) — український художник.

Пов'язані з містечком Редагувати

о. Орест Коновалець (1854-18.5.1931, Страдч) — стрийко провідника ОУН Євгена Коновальця, парох у Страдчі, виконував обов'язки пароха у Янові (1924-31)
Бабійчук Іван Антонович — майстер художньої деревообробки, різьбяр, художник, заслужений майстер народної творчості України, працює в художньому училищі.
Ковалишин Іван — війт Великої Вишеньки, обраний 1866 року послом до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів) після о. Лева Трещаківського
Констанція княжна Чорторийська (бл. 1696—27.10.1759) — дружина Станіслава Цьолека, мати короля Станіслава Августа Понятовського, померла у Мальчицях, була похована в костелі Янова.
Свєшніков Ігор Кирилович (1915—1995) — археолог, доктор історичних наук, дослідник поля Берестецької битви 1651 р. і літописного Звенигорода. Похований у селищі.

Янівські старости Редагувати

Геронім Оссолінський (пом. 1650) — жидачівський староста, дружина — Єфросина Чурило
Зигмунт Фредро — з 1650 року, стольник і кашт. сяноцький.
Станіслав Кароль Яблоновський (пом. 1702) — староста богуславський, солотвинський, блонський, зять Фелікса Казімежа Потоцького
Ян Клеменс Браніцький

Галерея Редагувати

Пам'ятники

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
↑ Janów 1)… — S. 424.
↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247.
Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem.^{[недоступне посилання з травня 2019]} (пол.)
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…^{[недоступне посилання]} — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)
Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)
Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 103—105
Czartoryscy (02) [ 10 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247—248.
Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 353. (пол.) — S. 353. (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 317. (пол.)
Jabłonowscy (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела та література Редагувати

Головко В. Івано-Франкове [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 405. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Литвинов В. Івано-Франкове [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
Janów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 423. (пол.). — S. 423—425. (пол.)
Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 246—248. (пол.)

Посилання Редагувати

Облікова картка^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Івано-Франкове [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Костел Святої Трійці (Янів) [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.]
Янів, або маленьке містечко з багатою історією [ 8 травня 2018 у Wayback Machine.]

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[J4-2] Janów 1)… — S. 424.

[О7-3] Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247.

[4] Rady Ministrów z dnia 27 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Janowa w powiecie Gródek Jagielloński, województwie lwowskiem.^{[недоступне посилання з травня 2019]} (пол.)

[5] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [ 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

[6] . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.

[7] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…^{[недоступне посилання]} — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 255. (пол.)

[8] Kohut, Zenon in the Internet Encyclopedia of Ukraine [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

[9] Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)

[10] Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — С. 103—105

[11] Czartoryscy (02) [ 10 березня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)

[12] Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 247—248.

[13] Stojańce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 353. (пол.) — S. 353. (пол.)

[14] Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — t. 5. — S. 317. (пол.)

[15] Jabłonowscy (01) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)