Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Лев Трещакі́вський (1810, Станиславів, нині Івано-Франківськ — 16 травня 1874, Городок) — галицький громадський діяч, греко-католицький священник, діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці».
Лев Трещакі́вський | |
---|---|
Народився | 1810 Станиславів |
Помер | 16 травня 1874 Городок |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Національність | українець |
Діяльність | священник, громадський діяч |
Відомий завдяки | діяч Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених 1848 року, член-засновник «Галицької-Руської Матиці» |
Посада | посол до Галицького сейму[d] |
Життєпис ред.
Народився 1810 року. Закінчив Львівську духовну семінарію. Після висвячення в священичий сан у 1840 році, один рік був сотрудником парафії села Пістинь на Косівщині. У 1841–1843 роках — адміністратор парафії села Королівка на Івано-Франківщині. Довголітній парох Рудна (1843–1860) і Городка (1860–1874). Залишив по собі в рудненській парафії гарну пасіку та великий сад.
У 1849 році він від імені Головної Руської Ради звернувся до австрійського уряду щодо безоплатної передачі руїн Львівського університету та земельної ділянки біля них для будівництва Національного інституту «Народний Дім».
У 1861–1866 роках — посол до Галицького сойму (від IV курії, округ Городок — Янів, входив до «Руського клубу», 1866 року замість нього було обрано війта Великої Вишеньки Івана Ковалишина мандат 2 рази не був підтверджений у 1863, 1865 роках, брав участь у засіданнях до остаточного позбавлення повноважень).
розумів цю справу… поставив внесок… в червні 1849 року збудувати у Львові Народний Дім… в ньому заснувати велику бібліотеку, в якій мала б бути читальня. |
Автор:
- статей в «Зорі Галицькій» та інших газетах;
- першого українського підручника пасічництва («Наука о пчоловодстві», 1855).
Вшанування ред.
1993 року на честь Лева Трещаківського названо вулицю у Львові.
Примітки ред.
- У польськомовних джерелах — Leon Treszczakowski → Див.: Meissner A. Galicyjskie seminaria nauczycielskie na tle szkolnictwa pedagogicznego w monarchii austro-węgierskiej [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.] // Studia Pedagogiczne Akademii Świętokrzyskie. Studia Pedagogiczne. Problemy Społeczne, Edukacyjne i Artystyczne. — Kielce, 2003. — T 14. — S. 83. (пол.)
- ↑ Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 452.
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016.
- Сеньків М. Фундатори і меценати львівських музеїв кінці ХІХ — початку ХХ століть [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 250.
- Чорновол, 2010, с. 103—105.
- Чорновол, 2010, с. 186.
- «Збаражчина». — C. 88.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 63. — ISBN 966-603-115-9.
Джерела ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — С. 186. — (Львівська сотня) — ISBN 978-966-486-089-2.
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Т. ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ : КМ Академія, 2004. — 570 с. — ISBN 966-518-225-0.
Це незавершена стаття про українського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |