Рудне

Ру́дне — селище, в Україні, у складі Львівської міської громади, підпорядковується Львівській міській раді, як частина Залізничного району, Львівського району, Львівської області.

селище Рудне
1940 адміністративно-територіальна одиниця
Герб Рудна Прапор Рудна
Погруддя Тарасу Шевченку біля Народного Дому Погруддя Тарасу Шевченку біля Народного Дому
Країна	Україна
Область	Львівська
Район	Львівський
Громада	Львівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46060250050072482
Основні дані
Засноване
Населення	▲ 7502(01.01.2022)
Площа	4,19 км²
Густота населення	1650 осіб/км²
Поштовий індекс	79493
Телефонний код	+380 32
Географічні дані
Географічні координати	49°50′24″ пн. ш. 23°52′40″ сх. д. / 49.84000° пн. ш. 23.87778° сх. д. / 49.84000; 23.87778Координати: 49°50′24″ пн. ш. 23°52′40″ сх. д. / 49.84000° пн. ш. 23.87778° сх. д. / 49.84000; 23.87778
Водойми	р. Зимна Вода
Відстань до обласного центру	15 км
Відстань до районного центру	15 км
Найближча залізнична станція	Зимна Вода
Відстань до залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	79493, Львівська обл., Львівський р-н, смт Рудне, вул. Короленка, 1
Рудне у Вікісховищі
Карта
Рудне
Рудне

Географія

Селище розташоване у центральній частині Львівської області та межує на півдні з селом Зимна Вода, на півночі з с. Паланки, на заході з с. Суховоля та на сході з Білогорщею та Львовом. До Рудна з півночі та заходу прилягають Рудненський та Вороцівський ліси.

Водойми

Селище розташоване в річковому басейні Дністра. Через західну частину Рудна тече потік Зимна Вода, який у південній частині села утворює став, до якого зі сходу впадає Білогорський потік, котрий, у свою чергу, тече з Білогорщі. Води, які випливають із цього ставка на південному сході впадають до Старої ріки, яка є лівою притокою Верещиці.

Клімат

Кліматограма містечка Рудне
С	Л	Б	К	Т	Ч	Л	С	В	Ж	Л	Г
47     −1 −6	49     1 −5	54     7 −1	62     14 4	94     19 9	91     22 13	113     24 15	83     23 15	77     18 10	61     13 6	55     7 2	53     2 −3
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 839 мм. Джерело: Рудне «Climate-Data.org» (англ.)

Топоніми

Урбаноніми

За кількістю елементів інфраструктури — 73 вулиці з 2000 будинків.

Вулиці:

• 22 січня
• Бандери Степана
• Бічна Дитяча
• Бічна Лісна
• Бічна Шухевича Романа
• Богуна Івана
• Вербицького Михайла
• Весняна
• Виговського Івана
• Виїзна
• Вишенського Івана
• Вишнева
• Вокзальна
• Володимира Великого
• Вузька
• Гагаріна Юрія
• Галицька
• Героїв Небесної Сотні
• Грушевського Михайла
• Дитяча
• Джерельна
• Драгоманова Михайла
• Залізнична
• Зелена
• Івасюка Володимира
• Кам'яна
• Квіткова
• Коновальця Євгена
• Коперника Миколая
• Короленка Володимира
• Коротка
• Космонавтів
• Купера Фенімора
• Лесі Українки
• Лісна
• Лисенка Миколи
• Лугова
• Міцкевича Адама
• Мазепи Івана
• Марченка Олександра
• Менделєєва Дмитра
• Миру
• Нагірних
• Наливайка Северина
• Невського Олександра
• Новоселів
• Полуботка Павла
• Озерна
• Петлюри Симона
• Пилявського
• Підгірянки Марії
• Підкови Івана
• Піскова
• Польова
• Сагайдачного Петра
• Садова
• Сірка Івана
• Січева
• Сліпого Йосифа
• Соснівська
• Сполучна
• Стуса Василя
• Терешкової Валентини
• Франка Івана
• Хмельницького Богдана
• Центральна
• Шашкевича Маркіяна
• Шевченка Тараса
• Шептицького Андрея
• Шухевича Романа
• Юнацька
• Яворницького Дмитра
• Ягідна

Місцевості:

• Осичина (нині — ділянка від середини до низу вул. Шевченка) свою назву отримала завдяки тому, що навколо хат росла осика.
• Парна (на межі Рудна та Білогорщі), бо там було побудовано невеличку кількість хат або як казали місцеві «пару хат».
• Під станцією (нині — нижня частина вул. Шептицького), тобто невеличка кількість хат, яка розташовувалася вздовж дороги, що вела до залізничної станції, попри залізничний насип.
• Стависько отримала свою назву через непрохідні болота в долині потоку Зимна Вода.

Історія

Села Рудне та Зимна Вода у XIV столітті творили одну маєткову цілісність під назвою «Зимна Вода».

До середини XIX століття Рудне рахувалося присілком Зимної Води і лише після 1866 року стало окремою адміністративною одиницею.

У 1967—1971 роках села Дубкевичівка та Надільне увійшли до складу селища Рудне.

Населення

У «географічному словнику Королівства Польського», виданому у 1881 році у Варшаві, подається наступна інформація стосовно населення Рудна, а саме, що «у 1880 році було 70 будинків із 480 мешканцями у ґміні та 5 будинків із 37 мешканцями на околицях села. За віросповіданням було 71 римо-католик, 418 греко-католиків, 11 юдеїв та 17 інших віросповідань. За національною ознакою було 48 поляків, 463 русини, 6 німців».

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селищі мешкало 6248 осіб.

Інфраструктура

Починаючи з 1990-х років на території селища швидкими темпами почав розвиватися бізнес. Сьогодні понад 120 мешканців Рудна займаються підприємницькою діяльністю в межах селища та поза його межами.

Найбільше підприємців Рудна зайнято у сфері торгівлі, як гуртової, так і роздрібної, зокрема, слід виділити підприємства торгівлі — рудненську філію ДКВП «Залізничник», торговельне підприємство «Універмаг „Рудне“», які є у державній власності. Також у селищі зареєстровано та діє більше 30 підприємств торгівлі різних форм власності. Вони займаються реалізацією товарів різних груп, зокрема, продуктами харчування, побутової хімії, будматеріалами, автомобілями тощо. Деякі з них можна також віднести до сфери громадського харчування, оскільки вони займаються реалізацією готової продукції (овочі, фрукти, хлібо-булочні вироби та ін.), а є й такі, що займаються їх виробництвом чи закупівлею для подальшої реалізації на торгових точках у власних магазинах. Сюди слід віднести наступні підприємства — ТзОВ «Ексіс», Торговельно-закупівельний кооператив громадського харчування «Для домашнього столу», ПП «Фірма „Кракус“», ПП «Гіркова».

Широко розвинута в селищі транспортна галузь, зокрема, на регулярних пасажирських перевезеннях спеціалізується ПП «Рудне-Транс», а на вантажних — ПП «ЛП-транс», Спільне українсько-італійське підприємство у формі ТзОВ «Українська транспортна компанія». На ремонті та обслуговуванні транспортних засобів спеціалізуються ПП «Міст-Тенти». Крім того це підприємство займається пошиттям тентів та чохлів для автотранспорту.

Декілька підприємств надають населенню побутові послуги, зокрема, пошиттям взуття займається ТзОВ «Мастема ЛТД», а пошиттям одягу — СП у формі ТзОВ «Ков-Кор ЛТД». Також у Рудне є місцеве підприємство, що спеціалізується на наданні послуг для населення по догляду за волоссям — КП «Перукарня побутового обслуговування „Василина“» та підприємства, які займаються ремонтом побутової та радіотехніки — ПП «Техноремпобут», ПП «Електротех», ПП «Мізунь».

Питаннями водопостачання та водовідведення мешканців Рудна займається колективне підприємство «Теребля», а питаннями комунального характеру — КП «Житлово-комунальна служба» смт. Рудне. Крім того у селищі функціонує відділення поштового зв'язку та автоматична телефонна станція (АТС-297).

Освітні заклади

Для наймолодших мешканців Рудна, на вул. Грушевського 56, споруджено дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 180. Також у селищі, по вул. Огієнка 9, розташований Ліцей № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. На початку 1990-х років у Рудне відновив свою роботу вищий навчальний заклад УГКЦ — Львівська духовна семінарія Святого Духа.

Медицина

Амбулаторія залізничної станції Зимна Вода

У Рудне до 2018 року працювала амбулаторія сімейної медицини № 2 комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова (вул. Грушевського, 48). У 2018 році амбулаторія переїхала у реконструйоване приміщення на вул. Шевченка, 64 (колишня вілла Бурггардта). Натомість тут у 2020—2021 роках проводилася реконструкція будівлі недіючої амбулаторії під один з корпусів закладу дошкільної освіти № 180, що на вул. Грушевського, 56 (розрахований ще три додаткові групи).

На території селища також розташована амбулаторія залізничної станції Зимна Вода (вул. Грушевського, 31), яка була підпорядкована лікарсько-санітарній службі Львівської залізниці. Будинком, у якому розташована лікарська амбулаторія опікується ще із 1946 року Дорожня поліклініка Львівської залізниці. У 1993 році Рудненська селищна рада передала цей будинок на баланс Дорожньої поліклініки, мотивуючи своє рішення тим, що не має коштів на його утримання в належному стані. Незадовго після того у лікарську амбулаторію коштом залізниці було проведено водопостачання, а 2002 року — і газ. Також Дорожня поліклініка протягом усього цього часу проводила у приміщенні амбулаторії поточні ремонти. Загалом, Дорожня поліклініка обслуговувала близько трьох тисяч населення, в тому числі залізничників та членів їхніх сімей. Проте, щоб покращити умови роботи медперсоналу та не порушувати санітарно-гігієнічні вимоги, в амбулаторії планувалося провести капітальний ремонт. Також Дорожня поліклініка Львівської залізниці мала намір відновити там стоматологічний та педіатричний кабінети. Саме у зв'язку із цими планами адміністрація Дорожньої поліклініки на початку 2007 року звернулася до Рудненської селищної ради з листом-проханням про надання дозволу на оформлення права власності на будівлю лікарської амбулаторії (загальна площа 90 м²) станції Зимна Вода. Проте, за результатами голосування від 2 березня 2007 року, сесія Рудненської селищної ради відмовила Дорожній поліклініці у наданні такого дозволу. У рішенні селищної ради № 180 від 22 березня 2007 року зазначено, що таку позицію депутати зайняли, керуючись Законом Про місцеве самоврядування в Україні. Нині будівля амбулаторії стоїть пусткою.

Крім амбулаторії в селищі діє ще декілька приватних лікарів, які спеціалізуються на наданні послуг із медичного консультування та лікування у сфері загальної медицини — ТзОВ «Соната-Плюс» та послуг приватного стоматолога — ТзОВ «Фірма „Потік-Експрес“». Також в селищі працює декілька аптек, зокрема, ДКП «Аптека № 51», аптечний магазин мережі аптек «DS» (ТзОВ «Маркет Універсал»), аптека «Здорова сім'я» № 1 та дві приватних аптеки (ФОП Янкевич М. В., ПП Турик І. І.).

Торгівля

У Рудне діє невеличкий ринок та супермаркети торговельних мереж «Рукавичка» та «АТБ», а також декілька приватних крамничок.

Транспортне сполучення

Мешканці Рудна користуються залізничною станцією «Зимна Вода», що розташована на межі між селами (колія ділить колись одне велике село Зимна Вода навпіл): з боку Зимної Води — по вул. Миру, а від Рудна — вул. Шептицького. Сама станція пов'язана гілками прямого залізничного сполучення з Мостиськами, Шклом, Судовою Вишнею та Львовом. На станції чотири рази на добу зупиняється електропотяг «Львів-Мостиська ІІ».

Автобусні маршрути, які курсують до смт. Рудне
№ маршруту	Напрямок
184	АС2 — с. Зимна Вода (залізнична станція) — Доманів
184а	вул. Щурата — с. Рудне
287	вул. Скрипника — с. Рудне

Пам'ятки історії

Пам'ятки архітектури

У місцевості «Осичина» наприкінці XIX століття німець Бурґгардт збудував гарну віллу (сучасна адреса — вул. Шевченка, 64), у якій згодом оселився. Крім вілли, на території величезного маєтку, було збудовано комплекс господарських будівель. За радянських часів у приміщенні вілли містився санаторій. У 2016—2018 роках проведена реконструкція цього приміщення під лікарню. У 2018 році сюди переїхала амбулаторія сімейної медицини № 2 комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова.

У місцевості «Над ставом» ще до кінця 1930-х років знаходився млин Стриховач. Нині це місце знаходиться при в'їзді до Старого Рудна, з лівого боку, за автомобільним мостом через річку Зимна Вода.

Сакральні споруди

При вулиці Володимира Великого розташований дерев'яний костел, нині відомий, як церква Покрова Пресвятої Богородиці, збудований у 1935 році за проєктом львівського архітектора Людвіка Вельтце. Римо-католицька громада села використовувала костел до 1945 року за його прямим призначенням, а потім майже півстоліття радянська влада використовувала храм, як спортивний зал і лише наприкінці 1990-х років у храмі проведено реставраційні роботи та відновлено богослужіння. Нині церква Покрова Пресвятої Богородиці належить однойменній релігійній громаді ПЦУ Рудна. Церква не має статусу пам'ятки архітектури. На суміжній території вже понад 20 років ведеться будівництво нового більшого храму ПЦУ Покрова Пресвятої Богородиці.

15 квітня 2000 року владика Любомир (Гузар) освятив, на честь Святого Рівноапостольного князя Володимира, каплицю монастиря Святого Івана Богослова, яка згодом стала семінарійською каплицею. Внутрішній розпис каплиці завершено у 2001 році.

• Релігійна громада УГКЦ.
• Мала семінарія Києво-Галицької митрополії УГКЦ.
• Релігійна громада Свідки Єгови у смт. Рудне.

• Пресвятої Богородиці (вул. Лісна), відкритого типу, огороджена та у вечірній час освітлюється. На постаменті під фігурою вибито надпис: «О, Маріє, Мати Божа, молися за нас. 10.ІХ.2004».
• Пресвятої Богородиці (вул. Драгоманова — вул. Вишенського), відкритого типу з високою фігурою Богородиці з маленьким Ісусом на руках. На арці надпис: «Пресвята Богородице спаси нас». Ця каплиця є найбільшою у Рудне та має гарне освітлення в нічний час.
• Святого Володимира Великого (вул. Шевченка, 188), що належить парафії Святого Володимира Залізничного протопресвітерату Львівської Архиєпархії УГКЦ. Адміністратором є отець Юрій Воловецький.

Пам'ятки монументального мистецтва

• На штучно насипаній горі «Голда», що на схід від Старого Рудна, встановлена висока стела з тризубом та хрестом вгорі. На меморіальній таблиці є надпис: «… Молись, молися сину: за вкраїну його замучали колись» Т. Шевченко. Борцям за волю України 1.ХІ.1941 — 25.VI.1989».
• Пам'ятник загиблим євреям (Руднівський ліс), встановлений у 1998 році родичами загиблих. Надпис на пам'ятнику, нагадує нам, що «На цьому місці були вбиті німецькими нацистами 53 євреї, які були привезені з робочого табору в Зимну Воду 16.06.1943 року. Цей пам'ятник у 1998 році встановили Олександр та Ірена Чобан (Сарель-Фогельман), в пам'ять про маму Генрику, бабцю Берту Гамер та батька Альфреда, знищеного у 1942 році у Белзі».
• Пам'ятник Т. Г. Шевченку.
• Пам'ятний знак (на початку вул. Мазепи) з меморіальною таблицею, на якій надпис: «Ця вулиця дала нашій історії Українських Січових Стрільців. Пам'ятаймо їхні імена: Банах Євген, Сидорик Євген, Коваль Юстин, Ярош Іван та Сильвестр, Ковалишин Антін, Зелінський Максим, Петрушко Михайло, Байцар Степан, Козак Дмитро. Вічна пам'ять героям!».
• Пам'ятний знак (майдан між вул. Сліпого та вул. Коновальця) з меморіальною таблицею, на якій надпис: «По цій дорозі в 1648 році проходили війська Богдана Хмельницького».
• Пам'ятний знак (вул. Шептицького) Героям Небесної Сотні та воякам-односельцям, полеглим у російсько-українській війні на сході України.
• Пам'ятний знак «Хрест Свободи» (майдан між вул. Сліпого та вул. Коновальця), був встановлений ще у 1848 році, на честь скасування панщини в Галичині та відновлений у наш час.
• Пам'ятний хрест (вул. Мазепи) був встановлений у житловому масиві Старого Рудна, поблизу автомобільного мосту через річку Зимна Вода.

• Фігура святої Параскеви (вул. Грушевського), яка стоїть на високому постаменті та у лівій руці свята Параскева тримає сувій з написами, а у правій — хрест. Встановлена ще за часів Польщі, у наш час була відновлена.
• Фігура Пресвятої Богородиці (вул. Шевченка), встановлена поблизу Львівської духовної семінарії Святого Духа та кінцевої зупинки громадського транспорту. На постаменті слова: «У пам'ятний 2014 рік Україна під Покров Богородиці», поруч із фігурою дерев'яний хрест та до композиції викладена бруківкою доріжка.
• Фігура Ісуса Христа (вул. Вишенського).
• Фігура Янгелика (вул. Шептицького), встановлена біля залізничної колії з боку Рудна, поблизу зупинного пункту «Зимна Вода».

• Меморіальна таблиця вчительці-поетесі Марійці Підгірянці, встановлена на фасаді будинку (вул. Грушевського), у якому вона мешкала упродовж 1957—1963 років.

Громадсько-політичне життя

У Рудне діє більше 10 різних громадських об'єднань та організацій, серед яких варто виділити:

• ГО «Туризм. Торгівля. Ресторан. Готель.», метою діяльності якої є постійна консолідація зусиль та координація діяльності підприємств та працівників сфери обслуговування, спрямованих на підвищення та покращення рівня функціонування сфери послуг на Львівщині.
• ГО «Християнська Україна», метою діяльності є сприяння формуванню державницької ідеології основаної на Божому Законі та тисячолітній християнській традиції Українського народу і побудова християнської Держави.
• ГО «Львівський центр правозахисту та менеджменту».

Культура

• Бібліотека — ЦБС для дорослих (вул. Грушевського, 70).
• Народний дім «Просвіта» (вул. Грушевського, 73).

Спорт

В селищі є дві футбольні команди ФК Ватра та ФК Ластівка, які виступають у аматорській лізі чемпіонату АФЛ Львівської області. Клуб ФК Ватра заснований у 2006 році і вже за 2007—2008 роки встиг двічі стати переможцем у чемпіонаті та кубку аматорів. Для проведення домашніх матчів використовує місцевий стадіон «Ватра». Згодом на базі клубу створено ГО «Футбольний клуб „Ватра“». Щодо славнозвісної команди ФК «Ластівка», то заснування команди приписують ще в 1970-х роках, галерея здобутків налічує чимало нагород та кубків, проте чемпіонат АФЛ вдавалось виграти лише два рази, востаннє це було у 2017 році. Стадіон команди має однойменну назву. ФК «Ластівка» відома і серед професійних гравців чемпіонату України, деякі із них були задіяні в команду.

Відомі люди

Література

• Марійка Підгірянка — українська поетеса, мешкала та вчителювала у Рудне в 1957—1963 роках.

Мистецтво

• Любомир Медвідь — український живописець, заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, академік Академії мистецтв України.
• Василь Нагірний — український галицький архітектор та громадський діяч.
• Євген Нагірний — український галицький архітектор.

Церква

• Ігор Мончак — священик Української греко-католицької церкви, доктор богослов'я, педагог, письменник. На початку 1990 років викладав у Львівській духовній семінарії Святого Духа у Рудне.
• Лев Трещаківський — галицький громадський діяч, греко-католицький священик, діяч Головної Руської Ради. Залишив по собі в парафії гарну пасіку та великий сад.
• Роман Шукало — архієрей Української православної церкви (Московського патріархату), митрополит Донецький і Маріупольський.

Освіта

• Павло Банах — український педагог, літератор, громадський діяч. Вчителював в Рудне близько 10 років.
• Євгенія Кучеренко — український педагог. Кандидат педагогічних наук, Герой Соціалістичної Праці, Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. Від 1946 року працювала вчителькою української мови та літератури у с. Рудне у львівській середній загальноосвітній школі № 74.

Галерея

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 1 червня 2022. 
3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 1 вересня 2023. 
4. Відстані від смт Рудне. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 1 вересня 2023. 
5. Львівська громада. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 1 вересня 2023. 
6. Рудне «Climate-Data.org» (англ.)
7. Історія краю. rudno.org.ua. 27 листопада 2014. оригіналу за 30 травня 2011. Процитовано 21 вересня 2011. 
8. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 357.
9. Дубкевичівка село. pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 16 травня 2023. Процитовано 28 липня 2023. 
10. Надільне село. pslava.info. Прадідівська слава. оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 28 липня 2023. 
11. Населення населених пунктів Львівської області за даними перепису 2001 року. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 21 липня 2022. 
12. Міст-Тенти ПП, Рудне. tuugo.com.ua. оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 28 липня 2023. 
13. Дитячий садок (ДНЗ) № 180, Рудне. dytsadok.info. оригіналу за 28 червня 2022. Процитовано 21 липня 2022. 
14. Офіційний сайт ліцею № 74 імені Марійки Підгірянки Львівської міської ради. lyceum74lviv.ucoz.net. оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 14 листопада 2021. 
15. Графік прийому лікарів АСМ № 2 на осінньо-зимовий період 2016—2017 рр.. 5mkpolyklinika.lviv.ua. оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 21 липня 2022. 
16. Соломія Григор'єва (13 жовтня 2020). Мерія Львова реконструює приміщення колишньої амбулаторії у Рудне під корпус дитячого садочку. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 21 липня 2022. 
17. Розклад приміських поїздів. railway.lviv.ua. Львівська залізниця. оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 21 липня 2022. 
18. Приміський автобус № 184. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 21 липня 2022. 
19. Приміський автобус № 184а. eway.in.ua. EasyWay. Процитовано 21 липня 2022. 
20. Приміський автобус № 287. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 19 квітня 2017. 
21. Львів-Рудне. Церква Покрови Пр. Богородиці (1935). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. оригіналу за 27 травня 2023. Процитовано 21 липня 2022. 
22. Монастир Святого Івана Богослова, ОО. Студитів (УГКЦ). rudno.org.ua. оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 21 липня 2022. 
23. Парохія Святого Володимира Великого. caritas-lviv.org. Карітас-Львів УГКЦ. оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 21 липня 2022. 
24. Залізничний протопресвітерат. velychlviv.com. Релігійний інтернет-ресурс «Духовна велич Львова». оригіналу за 8 жовтня 2022. Процитовано 21 липня 2022. 
25. Туризм. Торгівля. Ресторан. Готель, ГО. ngo.lviv.ua. оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 21 липня 2022. 
26. Християнська Україна, ГО. ngo.lviv.ua. оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 21 липня 2022. 
27. ГО «Львівський центр правозахисту та менеджменту». biznes.org.ua. оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 21 липня 2022. 
28. Рудне: видатні постаті. rudno.org.ua. оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016. 

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Зелінський О. Рудне. Історія. Моє рідне село у Львівському повіті. — Філадельфія, 1967. — 112 с.
• Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 383 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.
• Rudno, 3.), wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 941. (пол.)

В індексі Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн є | розділ під назвою Rudno

Посилання

• Селище міського типу Рудне, Львівська область, Львівський район, Львівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Децентралізація. Процитовано 28 липня 2023. 
• Офіційний сайт селища Рудне
• Неофіційний сайт смт Рудне
• Світлини сучасного Рудного
• Наталя Дуляба (12 квітня 2021). Дерев'яний костел у Рудному зносити не будуть, — настоятель храму ПЦУ. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 13 червня 2021. 
• У Львові погасили конфлікт: дерев'яну церкву не будуть зносити. religion.in.ua. Релігія в Україні. 13 квітня 2021. оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 13 червня 2021.