www.wikidata.uk-ua.nina.az

Войцех Дідушицький Не плутати з артистом Войцехом Дідушицьким У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дідушиць

Войцех Дідушицький

Не плутати з артистом Войцехом Дідушицьким.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дідушицький.

Войцех Дідушицький
Wojciech Dzieduszycki
Войцех Дідушицький
Народився 13 липня 1848(1848-07-13)
Єзупіль
Помер 23 березня 1909(1909-03-23) (60 років)
Відень
Поховання гробівець в Єзуполі
Громадянство  Австрійська імперія →  Австро-Угорщина
Діяльність землевласник
політик
мистецтвознавець
археолог
Alma mater Віденський університет
Знання мов польська
Членство Академія знаньd
Посада посол до Галицького сейму[d], член Палати Цислейтаніїd і міністр
Партія Польський клубd
Рід Дідушицькі
Батько Władysław Dzieduszyckid
Діти Jakub Władysław Dzieduszyckid
Нагороди
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони

Во́йцех Дідуши́цький (пол. Wojciech Dzieduszycki, 13 липня 1848, Єзупіль — 23 березня 1909, Відень) — австрійський граф, польський політичний діяч, археолог, письменник, публіцист, мистецтвознавець, драматург, містик-спіритуаліст українського (русинського) походження. Прихильник порозуміння з українцями, потім — лідер «подоляків». Нагороджений Орденом Залізної Корони І класу (1907).

Життєпис Редагувати

Батьки — граф Владислав Дідушицький (1821—1866) і графиня Антоніна Мазаракі (пом. 1880). Походив з давнього українського (але спольщеного в 17-18 ст. ст.) роду Дідушів[джерело?], які за легендою походили від племінниці короля Данила — дочки його брата Василька Романовича. Дідушицькі — типові представники тодішньої галицької аристократії.

Спочатку навчався вдома, після смерті батька — в Терезіанумі (елітарна лицарська школа, заснована у XVIII ст. у Відні імператрицею Марією Терезією). Згодом вивчав право та філософію у Віденському університеті. У віці 23 років здобув докторат із філософії (1871). Володів новогрецькою, латинською, англійською, німецькою, французькою мовами.

Політичну кар'єру почав як член Виділу повітової ради в Тлумачі (1873). У 1883—1886 роках підтримував спроби Адама Сапеги боротися зі станьчиками, але в 1889 сприяв укладенню так званої «шляхетської унії». Як член освітньої комісії Галицького крайового сейму підтримував пропозиції Юліяна Романчука, був прихильником співпраці з русинами (українцями).

Як громадсько-політичний діяч і науковець шукав шляхів до порозуміння з українцями. Його єдина п'єса «Богдан Хмельницький» (1873 року її поставив театр Смуховського у Львові) була засуджена польською «патріотичною» критикою. У численних виступах і статтях розглядав різні аспекти польсько-українських відносин. Пізніше погляди В. Дідушицького змінювалися, і він перетворився на провідника українофобського угруповання «подоляків».

Для української культури Войцех Дідушицький є надзвичайно важливий тим, що він відкрив 1880 року для широкої публіки та популяризував славнозвісний Богородчанський іконостас — шедевр українського іконопису кінця 17 — початку 18 століть, створений ієромонахом Йовом Кондзелевичем. Також був ініціатором реставрації іконостаса та долучення його до пам'яток державного значення (на З'їзді польських і руських археологів 10 вересня 1888).

Помер у Відні від серцевого приступу; похований у гробівці родини Дідушицьких в Єзуполі, поблизу костелу домініканів. У Львівському катедральному костелі в одній із стін вмуровано пам'ятну плиту, присвячену В. Дідушицькому та його дружині Северині (уродженка Сидорівки).

Львів, катедра, пам'ятна плита В.Дідушицькому та його дружині Северині

Політичні та громадські посади Редагувати

  • Посол до Райхсрату (1879—1885, 1895—1909; віце-президент «Польського кола» у 1895—1899, 1900—1904, 1907—1909; президент «Польського кола» у 1904—1906)
  • Посол Галицького крайового сейму (1887—1909)
  • Міністр Галичини (1906—1907)
  • Професор етики, естетики, історії й філософії Львівського університету з 1897
  • Голова Крайового археологічного товариства у Львові (1881—1892)
  • Заступник голови «Польської Матиці» (1888—1895)
  • Член Крайової шкільної ради (1895—1904)
  • Член центральної комісії у Відні із вивчення і збереження історичних і мистецьких пам'яток
  • Головний консерватор Галичини
  • Таємний радник імператорського двору з 1898

Літературні та дослідницькі праці Редагувати

  • Studja estetyczne. Т. 2. 1881.
  • Odezwa Wydziału Towarzystwa Archeologicznego we Lwowie // Przegląd Archeologiczny. Zeszyt 1. Lwów, 1882.
  • Budowanie drewniane na Rusi // Przegląd Archeologiczny. Zeszyt 1.Lwów, 1882.
  • Katalog wystawy Archeologicznej i Etnograficznej we Lwowie 1885 rok. Lwów, 1885.
  • Listy ze wsi. Lwów, 1889.
  • Listy o wychowaniu. Lwów, 1892.
  • Przedmowa. Pogląd na dzieje sztuki na Rusi // Wystawa Archeologiczna Polsko-Ruska urządzona we Lwowie w roku 1885. Lwów, 1885.
  • Studja estetyczne. Т.1. Lwów, 1878.
  • Ikonostas Bohorodczański. Lwów, 1886.
  • Rzecz o uczuciach ludzkich. Lwów, 1902.
  • Roztrząsania filozoficzne o podstawach pewności ludzkiej. Lwów, 1892.
  • Ateny. 1878.
  • Historia malarstwa we Włoszech. Lwów, 1892.
  • Bohdan Chmielnicki (wyst. 1873)
  • Król Bolesław II (1893)
  • Książę Henryk (1896)
  • Władysław (1872)
  • Aurelian (1879)
  • Anioł (1892)
  • Historię malarstwa we Włoszech (1892)
  • O wiedzy ludzkiej (1896)
  • Dokąd nam iść wypada (1910)
  • Historia filozofii (1914)

Сім'я Редагувати

Дружина — Северина Дідушицька (1852—1925). Діти:

  • Ян Владислав Дідушицький (1875—1940)
  • Антоніна

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ https://www.parlament.gv.at/WWER/PARL/J1848/Dzieduszycki_6.shtml
  3. ↑ Чорновол І. П. Дідушицький (Dzieduszycki) Войцех [ 23 червня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 400.
  4. Аркуша О. Подоляки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 310—311. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  5. Telegramy Kuriera Lwowskiego. Ordery [ 11 січня 2021 у Wayback Machine.] // Kurier Lwowski. — 1907. — № 46. — S. 4. (пол.)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z artistom Vojcehom Didushickim U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Didushickij Foto Vojceh DidushickijWojciech DzieduszyckiVojceh DidushickijNarodivsya 13 lipnya 1848 1848 07 13 YezupilPomer 23 bereznya 1909 1909 03 23 60 rokiv VidenPohovannya grobivec v YezupoliGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnist zemlevlasnikpolitik mistectvoznavec arheologAlma mater Videnskij universitetZnannya mov polska 1 Chlenstvo Akademiya znandPosada posol do Galickogo sejmu d chlen Palati Cislejtaniyid 2 i ministr 2 Partiya Polskij klubdRid DidushickiBatko Wladyslaw DzieduszyckidDiti Jakub Wladyslaw DzieduszyckidNagorodi Kavaler 1 klasu ordena Zaliznoyi Koroni Mediafajli u VikishovishiVo jceh Didushi ckij pol Wojciech Dzieduszycki 13 lipnya 1848 Yezupil 23 bereznya 1909 Viden avstrijskij graf polskij politichnij diyach arheolog pismennik publicist mistectvoznavec dramaturg mistik spiritualist ukrayinskogo rusinskogo pohodzhennya Prihilnik porozuminnya z ukrayincyami potim lider podolyakiv 3 4 Nagorodzhenij Ordenom Zaliznoyi Koroni I klasu 1907 5 Zmist 1 Zhittyepis 2 Politichni ta gromadski posadi 3 Literaturni ta doslidnicki praci 3 1 Sim ya 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiBatki graf Vladislav Didushickij 1821 1866 i grafinya Antonina Mazaraki pom 1880 Pohodiv z davnogo ukrayinskogo ale spolshenogo v 17 18 st st rodu Didushiv dzherelo yaki za legendoyu pohodili vid pleminnici korolya Danila dochki jogo brata Vasilka Romanovicha Didushicki tipovi predstavniki todishnoyi galickoyi aristokratiyi Spochatku navchavsya vdoma pislya smerti batka v Terezianumi elitarna licarska shkola zasnovana u XVIII st u Vidni imperatriceyu Mariyeyu Tereziyeyu Zgodom vivchav pravo ta filosofiyu u Videnskomu universiteti U vici 23 rokiv zdobuv doktorat iz filosofiyi 1871 Volodiv novogreckoyu latinskoyu anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu movami Politichnu kar yeru pochav yak chlen Vidilu povitovoyi radi v Tlumachi 1873 U 1883 1886 rokah pidtrimuvav sprobi Adama Sapegi borotisya zi stanchikami ale v 1889 spriyav ukladennyu tak zvanoyi shlyahetskoyi uniyi Yak chlen osvitnoyi komisiyi Galickogo krajovogo sejmu pidtrimuvav propoziciyi Yuliyana Romanchuka buv prihilnikom spivpraci z rusinami ukrayincyami Yak gromadsko politichnij diyach i naukovec shukav shlyahiv do porozuminnya z ukrayincyami Jogo yedina p yesa Bogdan Hmelnickij 1873 roku yiyi postaviv teatr Smuhovskogo u Lvovi bula zasudzhena polskoyu patriotichnoyu kritikoyu 3 U chislennih vistupah i stattyah rozglyadav rizni aspekti polsko ukrayinskih vidnosin Piznishe poglyadi V Didushickogo zminyuvalisya i vin peretvorivsya na providnika ukrayinofobskogo ugrupovannya podolyakiv Dlya ukrayinskoyi kulturi Vojceh Didushickij ye nadzvichajno vazhlivij tim sho vin vidkriv 1880 roku dlya shirokoyi publiki ta populyarizuvav slavnozvisnij Bogorodchanskij ikonostas shedevr ukrayinskogo ikonopisu kincya 17 pochatku 18 stolit stvorenij iyeromonahom Jovom Kondzelevichem Takozh buv iniciatorom restavraciyi ikonostasa ta doluchennya jogo do pam yatok derzhavnogo znachennya na Z yizdi polskih i ruskih arheologiv 10 veresnya 1888 Pomer u Vidni vid sercevogo pristupu pohovanij u grobivci rodini Didushickih v Yezupoli poblizu kostelu dominikaniv U Lvivskomu katedralnomu kosteli v odnij iz stin vmurovano pam yatnu plitu prisvyachenu V Didushickomu ta jogo druzhini Severini urodzhenka Sidorivki nbsp Lviv katedra pam yatna plita V Didushickomu ta jogo druzhini SeveriniPolitichni ta gromadski posadi RedaguvatiPosol do Rajhsratu 1879 1885 1895 1909 vice prezident Polskogo kola u 1895 1899 1900 1904 1907 1909 prezident Polskogo kola u 1904 1906 Posol Galickogo krajovogo sejmu 1887 1909 Ministr Galichini 1906 1907 Profesor etiki estetiki istoriyi j filosofiyi Lvivskogo universitetu z 1897 Golova Krajovogo arheologichnogo tovaristva u Lvovi 1881 1892 Zastupnik golovi Polskoyi Matici 1888 1895 Chlen Krajovoyi shkilnoyi radi 1895 1904 Chlen centralnoyi komisiyi u Vidni iz vivchennya i zberezhennya istorichnih i misteckih pam yatok Golovnij konservator Galichini Tayemnij radnik imperatorskogo dvoru z 1898Literaturni ta doslidnicki praci RedaguvatiStudja estetyczne T 2 1881 Odezwa Wydzialu Towarzystwa Archeologicznego we Lwowie Przeglad Archeologiczny Zeszyt 1 Lwow 1882 Budowanie drewniane na Rusi Przeglad Archeologiczny Zeszyt 1 Lwow 1882 Katalog wystawy Archeologicznej i Etnograficznej we Lwowie 1885 rok Lwow 1885 Listy ze wsi Lwow 1889 Listy o wychowaniu Lwow 1892 Przedmowa Poglad na dzieje sztuki na Rusi Wystawa Archeologiczna Polsko Ruska urzadzona we Lwowie w roku 1885 Lwow 1885 Studja estetyczne T 1 Lwow 1878 Ikonostas Bohorodczanski Lwow 1886 Rzecz o uczuciach ludzkich Lwow 1902 Roztrzasania filozoficzne o podstawach pewnosci ludzkiej Lwow 1892 Ateny 1878 Historia malarstwa we Wloszech Lwow 1892 Bohdan Chmielnicki wyst 1873 Krol Boleslaw II 1893 Ksiaze Henryk 1896 Wladyslaw 1872 Aurelian 1879 Aniol 1892 Historie malarstwa we Wloszech 1892 O wiedzy ludzkiej 1896 Dokad nam isc wypada 1910 Historia filozofii 1914 Sim ya Redaguvati Druzhina Severina Didushicka 1852 1925 Diti Yan Vladislav Didushickij 1875 1940 AntoninaPrimitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b https www parlament gv at WWER PARL J1848 Dzieduszycki 6 shtml a b Chornovol I P Didushickij Dzieduszycki Vojceh Arhivovano 23 chervnya 2016 u Wayback Machine S 400 Arkusha O Podolyaki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 310 311 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Telegramy Kuriera Lwowskiego Ordery Arhivovano 11 sichnya 2021 u Wayback Machine Kurier Lwowski 1907 46 S 4 pol Dzherela RedaguvatiBulik N Arheologichni oseredki Lvova 1875 1914 Naukovi poshuki ta polovi zdobutki Arheologichni doslidzhennya Lvivskogo universitetu Lviv 2008 Vip 11 S 209 237 Dzyedushickij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kuternoga I var yat z ministerskim portfelem nedostupne posilannya z chervnya 2019 Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2004 Ch 36 Galichina krayina lyudej Plekan Yu UKRAYiNSKO polsko avstrijski vidnosini naprikinci HIH na pochatku XX st Arhivovano 21 veresnya 2016 u Wayback Machine Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya Vipusk XV S 48 53 Rudenko O Estetichni poglyadi na sakralne mistectvo V Didushickogo Visnik Lvivskogo universitetu Filosofski nauki Lviv 2004 Vipusk 6 S 165 172 Chornovol I P Didushickij Dzieduszycki Vojceh Arhivovano 23 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 400 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Chornovol I Enfant terrible Graf Vojceh Didushickij Lvivska gazeta 2005 48 614 Sholginya V Graf Vojtek Vojceh Didushickij Arhivovano 5 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Yi 2008 Ch 52 Polskij usesvit Galichini Kieniewicz S Dzieduszycki Wojciech 1848 1909 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1948 T VI S 126 128 pol Posilannya RedaguvatiWojciech hr Dzieduszycki z Dzieduszyc h Sas ID 5 396 385 Arhivovano 10 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vojceh Didushickij amp oldid 36052169