www.wikidata.uk-ua.nina.az

Миропіль селище міського типу в Україні у Житомирському районі Житомирської області смт Герб Прапор з висоти пташиного п

Миропіль

Миропіль — селище міського типу в Україні, у Житомирському районі Житомирської області.

смт Миропіль
Герб Прапор
Миропіль з висоти пташиного польоту
Миропіль з висоти пташиного польоту
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Миропільська селищна громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1497
Статус із 05.04.1957 року
Площа 9 км²
Населення ▼4834 (01.01.2011)
Густота 537 осіб/км²
Поштовий індекс 13033, 13034, 13035 та 13036
Телефонний код +380 4146
Географічні координати 50°06′27″ пн. ш. 27°42′21″ сх. д. / 50.10750° пн. ш. 27.70583° сх. д. / 50.10750; 27.70583Координати: 50°06′27″ пн. ш. 27°42′21″ сх. д. / 50.10750° пн. ш. 27.70583° сх. д. / 50.10750; 27.70583
Висота над рівнем моря 243 м
Водойма річки: Случ, Руда, Крикуха


Відстань
Найближча залізнична станція: Миропіль
До райцентру:
 - автошляхами: 27 км
Селищна влада
Адреса 13033, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт Миропіль, вул. Центральна, 38
Голова селищної ради Власюк Світлана Вікторівна
Карта
Миропіль
Миропіль

Миропіль у Вікісховищі

Географія Редагувати

Розташоване на берегах річок Случі, Руди та Крикухи. Через селище пролягає автошлях Т 2309. На північ від селища розташований Миропільський лісовий заказник.

Демографія Редагувати

  • 6 000 осіб (1984 рік)
  • 5 545 осіб (перепис 2001 р.)
  • 5 100 осіб (за статист. даними 2009 р.)
  • 4 593 осіб (за статист. даними 2019 р.)
  • 4 469 осіб (за статист. даними 2022 р.)

Історія Редагувати

Під час археологічних досліджень 1896 року в околицях Мирополя С. С. Гамченко обстежив городище й 32 кургани. Було виявлено пам'ятки V-VIII ст. н. е., які пізніше одержали назву «культури корчацького типу» або «житомирської культури», і характерні для Волинського Полісся.

Кам'янець Редагувати

У XII—XIII сторіччі на місці села Кам'янка стояло порубіжне місто Волинського князівства з Київською землею — Кам'янець.

Місто під такою назвою вперше згадано в Київському літописі під 1196 роком. Розташовувалося на лівому березі річки Случ.

Місто, вочевидь, мало укріплення. 1228 року його брали в облогу князь Володимир Київський і половецкий хан Котян. 1239 р. його приступом узяв князь Ярослав Всеволодович. 1240 року місто було спалено Батиєм і, вірогідно, відтоді не відбудовувалося та перетворилося на невелике селище.

Археологічно місто не вивчено.

Від першої згадки (бл. 1497) до ІІ-го поділу Польщі Редагувати

Вперше в документах Миропіль згадується в недатованому записі (бл. 1497 року) Литовської метрики за 1440–1498 роки як село Сапогів:

«А къ городу к Чуднову первое село Сапогов. А в том селе 25 человека подымщину дают, а три слуги на войну ходят.»

Назва ця пов'язана з притокою Случі Сапогівкою (нині Чоботівка), на березі якої розташувалося поселення.

1585 року Миропіль вже згадується як власність князів Острозьких.

У 1609–1753 роки — у складі Острозької ординації, адміністративно належало також до складу Полонської волості Волинського воєводства. За люстрацією 1622 року мав 520 димів.

За часів Національної революції 1648—76 Миропіль став прикордонним пунктом Білоцерківського полку (переходив у підпорядкування Волинського полку в нетривалі періоди існування останнього). Після Андрусівського перемир'я (1667) де-юре повернувся під контроль Польщі. Адміністративно Миропіль належав до Житомирського повіту Київського воєводства.

У зв'язку зі «згоном» правобережного українського населення 1711—12 містечко знелюдніло. Так, 1714 року жовніри, яким він був визначений для постою, писали:

«в ньому тепер нема і живої собаки»

.

Відтак, місцина почала активно заселятися євреями. 1753 разом з деякими іншими маєтностями Острозької ординації подарований Любомирським. Згодом не раз змінював власників (Міончинські, Дзєдушицькі, Ростворовські). 1778 року:

  • місцевий дідич — воєводич підляський Каєтан Мьончиньський — виправив королівський привілей місту, що означало проведення в Мирополі торгів щоп'ятниці та 12 ярмарків на рік
  • граф Юзеф Мьончиньський (брат Каєтана) продав свою частку маєтків в Мирополі, Тайкурах на Волині А. С. Млодзєйовському.

Від кінця 18 ст. до 20 ст. Редагувати

За 2-м поділом Польщі (1793) Миропіль перейшов під владу Російської імперії. Належав до Новоград-Волинського повіту Волинської губернії.

Центр Мирополя (1880)

У XIX — на початку ХХ століття зростає соціально-економічне значення Мирополя. 1820 року коштом Ростворовських зведено мурований костьол Св. Антонія Падуанського (1-ша його споруда закладена тут ще 1600 року). Крім нього, у XIX столітті в Мирополі відомі 3 православні церкви та 2 єврейські молитовних будинки.

У 1840-х роках у містечку була побудована паперова фабрика графів Гуттен-Чапських.

За нових дідичів, які володіли містечком аж до 1918 року — до першого з них графа Маріана Гуттен-Чапського, відомого вченого-аграрника, Миропіль перейшов як посаг дружини, — містечко розквітнуло як шляхетська резиденція. Зокрема, тут було збудовано палац в італійському стилі, закладено парк, взірцеву пасіку з понад 2 тисячами вуликів, а також стайні чистопородних коней-англійської, арабської та англо-арабської породи.

Під час польського повстання 1863—1864 під Мирополем відбувся бій повстанського загону Едмунта Ружицького з російськими військами. Місцевий дідич граф Маріан Гуттен-Чапський за підтримку повстанців був засланий на 3 роки до Сибіру.

1872 року повз містечко пройшла залізниця Бердичів — Шепетівка.

1897 року в містечку мешкало 4 914 жителів (з них 1912 — євреї).

Миропіль у 20 ст. і за сучасності Редагувати

Папірня, млин і палацовий парк. Друга половина XIX ст.
Палац Чапських

У 1910-х роках Миропіль став значним хлібним ринком Волині — тут відбувалися щомісячні ярмарки.

За часів Української революції 1917—1920 Миропіль був у складі УНР, але через численні більшовицькі інтервенції опинився у зоні селянських повстанських рухів. У 1919—20 відбувалися зіткнення українських та польських військ із більшовиками — бої переважно точилися за контроль над залізничною станцією.

За часів комуністичного режиму від 1923 року — райцентр, що його 1925 року переведено у Романів (1933–2003 — Дзержинськ).

У цей час провідним промисловим підприємством залишалася паперова фабрика (1940 — 345 робітників). 1924 року розпочалася електрифікація містечка, 1932-му — радіофікація.

1931 року в Мирополі утворено машинно-тракторну станцію. Тісно інтегроване до аграрних структур містечко суттєво постраждало від Голодомору 1932—33 років в УСРР.

Відбудований дерев'яний міст після спалення під час бойових дій в 1920 році

У період Другої світової війни окупований гітлерівцями від 6 липня 1941 по 6 січня 1944 року. У цей час у Мирополі існував осередок руху Опору, в околиці діяли радянські партизанські загони. Від етнічних «чисток» загинуло чимало місцевих євреїв (загалом під час окупації загинуло понад тисячу миропільців, тобто близько чверті населення містечка).

12 квітня 1948 ліквідована Миропільська сільська рада, територія перейшла до складу Новомиропільської сільської Ради. Села Миропіль та Новий Миропіль, Дзержинського району, Житомирської області, вважаються за один населений пункт — село Новий Миропіль.

5 квітня 1957 Новий Миропіль Дзержинського району віднесено до категорії селищ міського типу.

1957 року побудовано Миропільську ГЕС на річці Случ. Також у повоєнний час працювали паперова і швейна фабрики, силікатний завод, гранітний кар'єр і хлібозавод.

21 липня 1958 село Старий Миропіль включено в смугу селища міського типу Новий Миропіль Дзержинського району, селище міського типу Новий Миропіль Дзержинського району перейменовано на селище міського типу Миропіль, а селищна рада — на Миропільську.

Від 1991 року — в незалежній Україні. Від 2016 року, що поклав початок реформі децентралізації, а також за рахунок переселенців з тимчасово окупованих Росією ОРДЛО, населення ОТГ, центром якої є селище, зросло до 7 тис. осіб[джерело?].

Економіка Редагувати

Промисловість Редагувати

Сфера послуг та обслуговування Редагувати

  • КП «Миропільське»
  • ОСББ «Миропільське»
  • Райффайзен банк АВАЛЬ
  • АТ «Ощадбанк»
  • Миропільський кооперативний ринок
  • Дільниця РЕМ
  • Професійна пожежна частина № 27

Транспорт та зв'язок Редагувати

  • Залізнична станція «Миропіль»
  • Автостанція
  • Миропільске відділення зв'язку (Укртелеком та Укрпошта)
  • На території селища є покриття таких операторів мобільного зв'язку: «Київстар», МТС, «Beeline», «Life», «Інтертелеком».

Соціальна сфера Редагувати

Медицина Редагувати

  • Миропільська дільнична лікарня (реорганізована в 2011 р. в АЗПСМ)
  • Аптека № 55
  • Дільнична ветлікарня
  • Аптека «Альтаір»

Освіта Редагувати

  • ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 (Миропільська гімназія з 2007 р.) [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] (в якій навчається близько 360 учнів)
  • ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 (навч. 280 учнів)
  • ЗОШ І-ІІ ст.  — (Старомиропільська школа, Миропільська № 3) Миропільська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів бере свій початок від Старомиропільської церковно-приходської школи, згаданої у архівних джерелах в 1862 році. В кінці 1878 року губернатор Волинської губернії видав такий наказ: «У зв'язку з відкриттям сільського училища в Ново-Мирополі церковно-приходська школа в СтароМирополі закривається» (Фонд 707, опис 225. справа 49). Але в 1903 році в Старому Мирополі знову було відкрито однокласне училище, де працював один учитель… У 1918 році відкривається початкова школа, яка з 1934 року стала семирічною, згодом — восьмирічною. А нині — Миропільською загальноосвітньою школою І — II ступенів. Мабуть ці рядки з книги А. Д. Кухарука свідчать про давнішу історію школи: «У Старому Мирополі в кінці 18 століття, поруч з церквою, стояла хатина, крита соломою, з двома вікнами на південь і одним на схід. У хату вели збиті з двох широких дощок з дерев'яною заверткою на дерев'яних бігунках двері. Були сіни і одна кімната, на земляній долівці, змащеній рудою глиною, стояло кілька столів, біля них — ослони (лавки), а на них сиділо 18 учнів».
  • Дит-садок «Казка»
  • Музична школа
  • Навчально-виробнича майстерня «Лілея» МНВК

Культура Редагувати

  • Краєзнавчий музей[недоступне посилання з липня 2019] (Миропільська гімназія)
  • Бібліотека
  • Будинок культури
  • Клуб паперової фабрики
  • Стадіон «Кам'янка»
  • ФК "Миропіль"

Релігія Редагувати

  • Римо-католицький костьол св. Антонія
  • Свято-Миколаївська Православна Церква
  • Молитовний будинок Євангельських Християн Баптистів

Пам'ятки історії та культури Редагувати

  • Костьол Св. Антонія ХІХст.
  • Кам'яний хрест XIX ст.

Відомі люди Редагувати

  • Атаманчук Олександр Олександрович (1990—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Фольклорні матеріали в Мирополі збирала Леся Українка
  • Бабій Віталій Володимирович (1969—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Народився активний учасник партизанської боротьби в Україні, Герой Радянського Союзу (24 березня 1944) Василь Тимошук.
  • У середині XVIII століття мешкав відомий діяч хасидизму рабин Пінхас з Корця.
  • Антоній Василь Дідушицький — дідич, помер у містечку та був похований у крипті місцевого костелу
  • Гиндич Трохим Олександрович — Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради УРСР 6-9-го скликань.
  • Бардашевський Володимир Семенович (1938—1987) — Генерал-майор, начальник Головного Оперативного Управління ЗС СРСР. Загинув під час виконання службових обов'язків.
  • Камза Олег Андрійович (2000—2022) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну у 2022 році.
  • Руденко Сергій Миколайович (1992—2015) — лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Бернард Гантмахер, він же Берл Гантмахер, син місцевого мірошника, засновник легендарної американської компанії одягу GANT [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 14 жовтня 2011. 
  2. ↑ М.Ф. Котляр (2007). [Волинський]. У Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Енциклопедія історії України. 4: Ка-Ком. К.: Наукова думка. с. 528. 
  3. Брокгауз-Ефрон (1890—1907). . С.-Пб. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2022. (рос.)
  4. Wacław Szczygielski. Miączyński Józef herbu Suchekomnaty (1743—1793) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.— t. XX/3, zeszyt 86.— S. 561. (пол.)
  5. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru (рос). с. 39. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 11 листопада 2020. 
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12 квітня 1948 «Про утворення Хижівської сільської Ради, Ярунського району, і ліквідацію Паволоцької національної сільської Ради, Попільнянського району, та Миропільської сільської Ради, Дзержинського району, Житомирської області»
  7. Рішення виконавчого комітету Житомирської обласної Ради депутатів трудящих від 5 квітня 1957
  8. Рішення виконавчого комітету Житомирської обласної Ради депутатів трудящих від 21 липня 1958
  9. Włodzimierz Dzwonkowski. Dzieduszycki Antoni Bazyli (1757—1817) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 1948. — Tom VI, zeszyt …. — S. 106—107. (пол.)
  10. GANT Heritage. gant.com (англ.). Процитовано 29 вересня 2022. 

Джерела, посилання та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miropil selishe miskogo tipu v Ukrayini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti smt MiropilGerb PraporMiropil z visoti ptashinogo polotuMiropil z visoti ptashinogo polotuKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zhitomirskij rajonGromada Miropilska selishna gromadaKod KATOTTG Osnovni daniZasnovane 1497Status iz 05 04 1957 rokuPlosha 9 km Naselennya 4834 01 01 2011 1 Gustota 537 osib km Poshtovij indeks 13033 13034 13035 ta 13036Telefonnij kod 380 4146Geografichni koordinati 50 06 27 pn sh 27 42 21 sh d 50 10750 pn sh 27 70583 sh d 50 10750 27 70583 Koordinati 50 06 27 pn sh 27 42 21 sh d 50 10750 pn sh 27 70583 sh d 50 10750 27 70583Visota nad rivnem morya 243 mVodojma richki Sluch Ruda KrikuhaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya MiropilDo rajcentru avtoshlyahami 27 kmSelishna vladaAdresa 13033 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n smt Miropil vul Centralna 38Golova selishnoyi radi Vlasyuk Svitlana ViktorivnaKartaMiropilMiropilMiropil u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Demografiya 3 Istoriya 3 1 Kam yanec 3 2 Vid pershoyi zgadki bl 1497 do II go podilu Polshi 3 3 Vid kincya 18 st do 20 st 3 4 Miropil u 20 st i za suchasnosti 4 Ekonomika 4 1 Promislovist 4 2 Sfera poslug ta obslugovuvannya 4 3 Transport ta zv yazok 5 Socialna sfera 5 1 Medicina 5 2 Osvita 6 Kultura 7 Religiya 8 Pam yatki istoriyi ta kulturi 9 Vidomi lyudi 10 Galereya 11 Primitki 12 Dzherela posilannya ta literaturaGeografiya RedaguvatiRoztashovane na beregah richok Sluchi Rudi ta Krikuhi Cherez selishe prolyagaye avtoshlyah T 2309 Na pivnich vid selisha roztashovanij Miropilskij lisovij zakaznik Demografiya Redaguvati6 000 osib 1984 rik 5 545 osib perepis 2001 r 5 100 osib za statist danimi 2009 r 4 593 osib za statist danimi 2019 r 4 469 osib za statist danimi 2022 r Istoriya RedaguvatiPid chas arheologichnih doslidzhen 1896 roku v okolicyah Miropolya S S Gamchenko obstezhiv gorodishe j 32 kurgani Bulo viyavleno pam yatki V VIII st n e yaki piznishe oderzhali nazvu kulturi korchackogo tipu abo zhitomirskoyi kulturi i harakterni dlya Volinskogo Polissya Kam yanec Redaguvati U XII XIII storichchi na misci sela Kam yanka stoyalo porubizhne misto Volinskogo knyazivstva z Kiyivskoyu zemleyu Kam yanec 2 Misto pid takoyu nazvoyu vpershe zgadano v Kiyivskomu litopisi pid 1196 rokom Roztashovuvalosya na livomu berezi richki Sluch Misto vochevid malo ukriplennya 1228 roku jogo brali v oblogu knyaz Volodimir Kiyivskij i poloveckij han Kotyan 1239 r jogo pristupom uzyav knyaz Yaroslav Vsevolodovich 1240 roku misto bulo spaleno Batiyem i virogidno vidtodi ne vidbudovuvalosya ta peretvorilosya na nevelike selishe 3 Arheologichno misto ne vivcheno 2 Vid pershoyi zgadki bl 1497 do II go podilu Polshi Redaguvati Vpershe v dokumentah Miropil zgaduyetsya v nedatovanomu zapisi bl 1497 roku Litovskoyi metriki za 1440 1498 roki yak selo Sapogiv nbsp A k gorodu k Chudnovu pervoe selo Sapogov A v tom sele 25 cheloveka podymshinu dayut a tri slugi na vojnu hodyat nbsp Nazva cya pov yazana z pritokoyu Sluchi Sapogivkoyu nini Chobotivka na berezi yakoyi roztashuvalosya poselennya 1585 roku Miropil vzhe zgaduyetsya yak vlasnist knyaziv Ostrozkih U 1609 1753 roki u skladi Ostrozkoyi ordinaciyi administrativno nalezhalo takozh do skladu Polonskoyi volosti Volinskogo voyevodstva Za lyustraciyeyu 1622 roku mav 520 dimiv Za chasiv Nacionalnoyi revolyuciyi 1648 76 Miropil stav prikordonnim punktom Bilocerkivskogo polku perehodiv u pidporyadkuvannya Volinskogo polku v netrivali periodi isnuvannya ostannogo Pislya Andrusivskogo peremir ya 1667 de yure povernuvsya pid kontrol Polshi Administrativno Miropil nalezhav do Zhitomirskogo povitu Kiyivskogo voyevodstva U zv yazku zi zgonom pravoberezhnogo ukrayinskogo naselennya 1711 12 mistechko znelyudnilo Tak 1714 roku zhovniri yakim vin buv viznachenij dlya postoyu pisali nbsp v nomu teper nema i zhivoyi sobaki nbsp Vidtak miscina pochala aktivno zaselyatisya yevreyami 1753 razom z deyakimi inshimi mayetnostyami Ostrozkoyi ordinaciyi podarovanij Lyubomirskim Zgodom ne raz zminyuvav vlasnikiv Mionchinski Dzyedushicki Rostvorovski 1778 roku miscevij didich voyevodich pidlyaskij Kayetan Monchinskij vipraviv korolivskij privilej mistu sho oznachalo provedennya v Miropoli torgiv shop yatnici ta 12 yarmarkiv na rik graf Yuzef Monchinskij brat Kayetana prodav svoyu chastku mayetkiv v Miropoli Tajkurah na Volini A S Mlodzyejovskomu 4 Vid kincya 18 st do 20 st Redaguvati Za 2 m podilom Polshi 1793 Miropil perejshov pid vladu Rosijskoyi imperiyi Nalezhav do Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi nbsp Centr Miropolya 1880 U XIX na pochatku HH stolittya zrostaye socialno ekonomichne znachennya Miropolya 1820 roku koshtom Rostvorovskih zvedeno murovanij kostol Sv Antoniya Paduanskogo 1 sha jogo sporuda zakladena tut she 1600 roku Krim nogo u XIX stolitti v Miropoli vidomi 3 pravoslavni cerkvi ta 2 yevrejski molitovnih budinki U 1840 h rokah u mistechku bula pobudovana paperova fabrika grafiv Gutten Chapskih Za novih didichiv yaki volodili mistechkom azh do 1918 roku do pershogo z nih grafa Mariana Gutten Chapskogo vidomogo vchenogo agrarnika Miropil perejshov yak posag druzhini mistechko rozkvitnulo yak shlyahetska rezidenciya Zokrema tut bulo zbudovano palac v italijskomu stili zakladeno park vzircevu pasiku z ponad 2 tisyachami vulikiv a takozh stajni chistoporodnih konej anglijskoyi arabskoyi ta anglo arabskoyi porodi 5 Pid chas polskogo povstannya 1863 1864 pid Miropolem vidbuvsya bij povstanskogo zagonu Edmunta Ruzhickogo z rosijskimi vijskami Miscevij didich graf Marian Gutten Chapskij za pidtrimku povstanciv buv zaslanij na 3 roki do Sibiru 1872 roku povz mistechko projshla zaliznicya Berdichiv Shepetivka 1897 roku v mistechku meshkalo 4 914 zhiteliv z nih 1912 yevreyi Miropil u 20 st i za suchasnosti Redaguvati nbsp Papirnya mlin i palacovij park Druga polovina XIX st nbsp Palac ChapskihU 1910 h rokah Miropil stav znachnim hlibnim rinkom Volini tut vidbuvalisya shomisyachni yarmarki Za chasiv Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1920 Miropil buv u skladi UNR ale cherez chislenni bilshovicki intervenciyi opinivsya u zoni selyanskih povstanskih ruhiv U 1919 20 vidbuvalisya zitknennya ukrayinskih ta polskih vijsk iz bilshovikami boyi perevazhno tochilisya za kontrol nad zaliznichnoyu stanciyeyu Za chasiv komunistichnogo rezhimu vid 1923 roku rajcentr sho jogo 1925 roku perevedeno u Romaniv 1933 2003 Dzerzhinsk U cej chas providnim promislovim pidpriyemstvom zalishalasya paperova fabrika 1940 345 robitnikiv 1924 roku rozpochalasya elektrifikaciya mistechka 1932 mu radiofikaciya 1931 roku v Miropoli utvoreno mashinno traktornu stanciyu Tisno integrovane do agrarnih struktur mistechko suttyevo postrazhdalo vid Golodomoru 1932 33 rokiv v USRR nbsp Vidbudovanij derev yanij mist pislya spalennya pid chas bojovih dij v 1920 rociU period Drugoyi svitovoyi vijni okupovanij gitlerivcyami vid 6 lipnya 1941 po 6 sichnya 1944 roku U cej chas u Miropoli isnuvav oseredok ruhu Oporu v okolici diyali radyanski partizanski zagoni Vid etnichnih chistok zaginulo chimalo miscevih yevreyiv zagalom pid chas okupaciyi zaginulo ponad tisyachu miropilciv tobto blizko chverti naselennya mistechka 12 kvitnya 1948 likvidovana Miropilska silska rada teritoriya perejshla do skladu Novomiropilskoyi silskoyi Radi Sela Miropil ta Novij Miropil Dzerzhinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti vvazhayutsya za odin naselenij punkt selo Novij Miropil 6 5 kvitnya 1957 Novij Miropil Dzerzhinskogo rajonu vidneseno do kategoriyi selish miskogo tipu 7 1957 roku pobudovano Miropilsku GES na richci Sluch Takozh u povoyennij chas pracyuvali paperova i shvejna fabriki silikatnij zavod granitnij kar yer i hlibozavod 21 lipnya 1958 selo Starij Miropil vklyucheno v smugu selisha miskogo tipu Novij Miropil Dzerzhinskogo rajonu selishe miskogo tipu Novij Miropil Dzerzhinskogo rajonu perejmenovano na selishe miskogo tipu Miropil a selishna rada na Miropilsku 8 Vid 1991 roku v nezalezhnij Ukrayini Vid 2016 roku sho poklav pochatok reformi decentralizaciyi a takozh za rahunok pereselenciv z timchasovo okupovanih Rosiyeyu ORDLO naselennya OTG centrom yakoyi ye selishe zroslo do 7 tis osib dzherelo Ekonomika RedaguvatiPromislovist Redaguvati Miropilska paperova fabrika VAT Miropilska shvejna fabrika Vesnyanka Miropilskij granitnij kar yer TOV Granit Miropilskij silikatnij zavod TOV Shpat Miropilskij hlibozavod nini pilorama Miropilska GES ZAT Oblagropromenergo Sfera poslug ta obslugovuvannya Redaguvati KP Miropilske OSBB Miropilske Rajffajzen bank AVAL AT Oshadbank Miropilskij kooperativnij rinok Dilnicya REM Profesijna pozhezhna chastina 27Transport ta zv yazok Redaguvati Zaliznichna stanciya Miropil Avtostanciya Miropilske viddilennya zv yazku Ukrtelekom ta Ukrposhta Na teritoriyi selisha ye pokrittya takih operatoriv mobilnogo zv yazku Kiyivstar MTS Beeline Life Intertelekom Socialna sfera RedaguvatiMedicina Redaguvati Miropilska dilnichna likarnya reorganizovana v 2011 r v AZPSM Apteka 55 Dilnichna vetlikarnya Apteka Altair Osvita Redaguvati ZOSh I III st 1 Miropilska gimnaziya z 2007 r Arhivovano 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine v yakij navchayetsya blizko 360 uchniv ZOSh I III st 2 navch 280 uchniv ZOSh I II st Staromiropilska shkola Miropilska 3 Miropilska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv bere svij pochatok vid Staromiropilskoyi cerkovno prihodskoyi shkoli zgadanoyi u arhivnih dzherelah v 1862 roci V kinci 1878 roku gubernator Volinskoyi guberniyi vidav takij nakaz U zv yazku z vidkrittyam silskogo uchilisha v Novo Miropoli cerkovno prihodska shkola v StaroMiropoli zakrivayetsya Fond 707 opis 225 sprava 49 Ale v 1903 roci v Staromu Miropoli znovu bulo vidkrito odnoklasne uchilishe de pracyuvav odin uchitel U 1918 roci vidkrivayetsya pochatkova shkola yaka z 1934 roku stala semirichnoyu zgodom vosmirichnoyu A nini Miropilskoyu zagalnoosvitnoyu shkoloyu I II stupeniv Mabut ci ryadki z knigi A D Kuharuka svidchat pro davnishu istoriyu shkoli U Staromu Miropoli v kinci 18 stolittya poruch z cerkvoyu stoyala hatina krita solomoyu z dvoma viknami na pivden i odnim na shid U hatu veli zbiti z dvoh shirokih doshok z derev yanoyu zavertkoyu na derev yanih bigunkah dveri Buli sini i odna kimnata na zemlyanij dolivci zmashenij rudoyu glinoyu stoyalo kilka stoliv bilya nih osloni lavki a na nih sidilo 18 uchniv Dit sadok Kazka Muzichna shkola Navchalno virobnicha majsternya Lileya MNVKKultura RedaguvatiKrayeznavchij muzej nedostupne posilannya z lipnya 2019 Miropilska gimnaziya Biblioteka Budinok kulturi Klub paperovoyi fabriki Stadion Kam yanka FK Miropil Religiya RedaguvatiRimo katolickij kostol sv Antoniya Svyato Mikolayivska Pravoslavna Cerkva Molitovnij budinok Yevangelskih Hristiyan BaptistivPam yatki istoriyi ta kulturi RedaguvatiKostol Sv Antoniya HIHst Kam yanij hrest XIX st Vidomi lyudi RedaguvatiAtamanchuk Oleksandr Oleksandrovich 1990 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Folklorni materiali v Miropoli zbirala Lesya Ukrayinka Babij Vitalij Volodimirovich 1969 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Narodivsya aktivnij uchasnik partizanskoyi borotbi v Ukrayini Geroj Radyanskogo Soyuzu 24 bereznya 1944 Vasil Timoshuk U seredini XVIII stolittya meshkav vidomij diyach hasidizmu rabin Pinhas z Korcya Antonij Vasil Didushickij didich pomer u mistechku ta buv pohovanij u kripti miscevogo kostelu 9 Gindich Trohim Oleksandrovich Geroj Socialistichnoyi praci deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 9 go sklikan Bardashevskij Volodimir Semenovich 1938 1987 General major nachalnik Golovnogo Operativnogo Upravlinnya ZS SRSR Zaginuv pid chas vikonannya sluzhbovih obov yazkiv Kamza Oleg Andrijovich 2000 2022 serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv u hodi rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu u 2022 roci Rudenko Sergij Mikolajovich 1992 2015 lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bernard Gantmaher vin zhe Berl Gantmaher sin miscevogo miroshnika 10 zasnovnik legendarnoyi amerikanskoyi kompaniyi odyagu GANT Arhivovano 22 serpnya 2017 u Wayback Machine Galereya Redaguvati nbsp Vid na Miropil i richku Sluch nbsp Vid na Miropil nbsp Richka Sluch v rajoni smt MiropilPrimitki Redaguvati Derzhavnij komitet statistiki Ukrayini Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2011 roku Kiyiv 2011 doc Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2011 a b M F Kotlyar 2007 Volinskij U Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini 4 Ka Kom K Naukova dumka s 528 accessdate vimagaye url dovidka Brokgauz Efron 1890 1907 Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona S Pb Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 22 kvitnya 2022 ros Waclaw Szczygielski Miaczynski Jozef herbu Suchekomnaty 1743 1793 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1978 t XX 3 zeszyt 86 S 561 pol InfoRost N P GPIB za 1911 god 1912 elib shpl ru ros s 39 Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 11 listopada 2020 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 12 kvitnya 1948 Pro utvorennya Hizhivskoyi silskoyi Radi Yarunskogo rajonu i likvidaciyu Pavolockoyi nacionalnoyi silskoyi Radi Popilnyanskogo rajonu ta Miropilskoyi silskoyi Radi Dzerzhinskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Rishennya vikonavchogo komitetu Zhitomirskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 5 kvitnya 1957 Rishennya vikonavchogo komitetu Zhitomirskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih vid 21 lipnya 1958 Wlodzimierz Dzwonkowski Dzieduszycki Antoni Bazyli 1757 1817 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci 1948 Tom VI zeszyt S 106 107 pol GANT Heritage gant com angl Procitovano 29 veresnya 2022 Dzherela posilannya ta literatura RedaguvatiMiropil Virskij D S Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 790 s yu S 666 667 Miropil Arhivovano 3 grudnya 2020 u Wayback Machine A D Kuharuk V P Gindich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Kam yanec Volinskij Kotlyar M F Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 S 48 Kamenec drevnerusskij gorod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 T XIV S 145 ros doref Kotlyar N F Formirovanie territorii i vozniknovenie gorodov Galicko Volynskoj Rusi IX XIII vv K 1985 Galicko Volinskij litopis Doslidzhennya Tekst Komentar K 2002 Kuharuk Anatolij Mij ridnij Miropil Istoriko krayeznavchi narisi Zhitomir Polissya 2008 603 C Pogoda v Miropoli Arhivovano 26 listopada 2020 u Wayback Machine Oficijnij sajt Miropilskoyi gimnaziyi Arhivovano 24 lyutogo 2021 u Wayback Machine Oficijnij sajt FK Miropil Arhivovano 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Miropol Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 496 pol IMiS URSR Zhitomirska oblast K 1973 Zhitomirska zemlya za chasiv Kiyivskoyi Rusi Zhitomir 2001 Administrativno teritorialnij ustrij Zhitomirshini 1795 2006 roki Dovidnik Zhitomir 2007 Miropil Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR Arhivovano 2 lipnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Miropil amp oldid 40138652