www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Шевченка Львів У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Шевченка Ву лиця Шевче нка вулиця у Льв

Вулиця Шевченка (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Шевченка.

Ву́лиця Шевче́нка — вулиця у Львові, одна із семи важливих транспортних магістралей Львова. Простягається від вул. Городоцької, через місцевості Клепарів, Фридріхівка, Кам'янка та Рясне до західної межі міста.

Вулиця Шевченка
Львів
Янівський цвинтар
Янівський цвинтар
Місцевість Історичний центр Львова,
Фридріхівка,
Клепарів,
Кам'янка,
Рясне
Район Шевченківський
Назва на честь поета, письменника Тараса Шевченка
Колишні назви
Яновер Ґассе, Янівська, Родзевічівни (част.), Янівська, Вестштрассе,
австрійського періоду (українською) Яновер Ґассе
австрійського періоду (німецькою) Janower Gasse
польського періоду (польською) Janowska, Rodziewiczówny (cz.)
радянського періоду (українською) Янівська
радянського періоду (російською) Яновская
Загальні відомості
Протяжність 8180 м
Координати початку 49°50′33″ пн. ш. 24°01′05″ сх. д. / 49.8426611° пн. ш. 24.0182111° сх. д. / 49.8426611; 24.0182111Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′05″ сх. д. / 49.8426611° пн. ш. 24.0182111° сх. д. / 49.8426611; 24.0182111
Координати кінця 49°52′29″ пн. ш. 23°53′12″ сх. д. / 49.8749528° пн. ш. 23.8868833° сх. д. / 49.8749528; 23.8868833
Поштові індекси 79016, 79039, 79069
Номери телефонів (032) 232-ХХ-ХХ
(032) 233-ХХ-ХХ
(032) 237-ХХ-ХХ
(032) 238-ХХ-ХХ
(032) 240-ХХ-ХХ
(032) 242-ХХ-ХХ
(032) 253-ХХ-ХХ
(032) 295-ХХ-ХХ
(032) 297-ХХ-ХХ
Транспорт
Автобуси № 6А, 6Н
Трамваї № 7
Маршрутні таксі № 11, 17, 50, 54; приміські — № 125, 131, 144, 217А, 1001
Зупинки громадського транспорту «Церква Святої Анни»,
«Вулиця Ярослава Мудрого»,
«Вулиця Турянського»,
«Янівський цвинтар»,
«Вулиця Винниця»,
«Вулиця Брюховицька»,
«Вулиця Шевченка»,
«Вулиця Біберовича»,
«Вулиця Смородинова»,
«Промисловий ринок»,
«Мікрорайон Рясне-1»,
«Вулиця Стельмаха»,
«Вулиця Сотника Панаса»
Найближчі залізничні станції станція Клепарів
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—418
Архітектурні пам'ятки № 4, 21, 24, 26, 27, 28, 30, 35, 41, 60, 66
Пам'ятники На відзначення початку співробітництва заводу «Електрон» з японською компанією «Канемацу Гошо Тошіба»
Храми Церква Святого Андрія Первозваного,
Храм Різдва Пресвятої Богородиці,
Храм Пресвятої Трійці,
Церква Святого Василія Великого та Блаженного Олексія
Державні установи Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ЛОДА
Навчальні заклади Львівська СЗОШ № 33, 92; ДНЗ № 94, 147; приватний ДНЗ «Happy»
Медичні заклади Дитяче поліклінічне відділення № 2 КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова»,
філія поліклінічного відділення КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова»,
поліклініка ДП «Електрон»
Поштові відділення ВПЗ № 16 (вул. Городоцька, 87), ВПЗ № 39 (вул. Шевченка, 92), ВПЗ № 69 (вул. Шевченка, 374)
Аптеки «Авіценна», «Сальве», «Пульс», «D.S.», «Знахар», «3і»
Забудова класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-х-1980-х років, промислова забудова, багатоповерхова 1960-х-2010-х років
Комерція «Свій Маркет», ТЦ «ВАМ»
Підприємства «Електрон», «Конвеєр», «Автонавантажувач», «Львівсільмаш»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Вулиця Шевченка у Вікісховищі

Історія вулиці Редагувати

З розвитком Львова та розширенням меж міста змінювалася й довжина вулиці.

Назва Редагувати

Від колишнього костелу святої Анни в напрямку до містечка Янова підіймалася дорога, яка на старовинних мапах Львова значиться, як Дорога Янівська. Від 1805 року вже частково сформувалася вулиця, що отримала свою первісну назву — вулиця Янівська, на честь містечка Янів. На початку 1930-х років до вулиці Янівської була приєднана частина Янівської дороги за залізничним мостом, що 1931 року початково отримала назву — вулиця Марії Родзевичівни, на честь польської письменниці, новелістки Марії Родзевичівни[pl], а від 1934 року остаточно увійшла до складу вулиці Янівської. Під час німецької окупації Львова вулиця мала назву Вестштрассе, оскільки прямувала від центру до західних околиць Львова. По війні на короткий час повернули передвоєнну назву — вулиця Янівська, а від грудня 1944 року вулиця отримала сучасну назву — вулиця Шевченка, на честь видатного українського поета, письменника, художника, громадського та політичного діяча Тараса Шевченка.

До 1920 року Редагувати

Перші будинки під № 2, 4 зведені у стилі пізньої сецесії у 1909 році, за проєктом Карела Боубліка, для кам'яничника Йони Шпрехера. Хоча при вул. Шевченка є ще кілька сецесійних будівель, на загал її забудова досить хаотична, більшу частину вулиці займають довгі паркани промислових та військових об'єктів, а переважна частина житлових будинків споруджена за типовими проєктами різних епох. Вулиця так і не стала репрезентаційною артерією міста.

У жовтні 1908 року відкрився рух на лінії електричного трамваю до Янівської рогатки, яка тоді була на Фридрихівці (за Янівським цвинтарем); до 1880-х років ця рогатка була ближче до центру міста (біля рогу з нинішньою вул. Левандівською). У 1930-х роках трамвайну лінію продовжили до мосту через залізницю (там де й тепер кінцева зупинка трамвайного маршруту № 7).

Під № 60 після війни, на місці парового млина та невеликого ставу, збудували Мехсклозавод. Нині тут споруджують комплекс елітних житлових будинків. Зберігся колишній дім власника парового млина Юзефа Тома, до якого колись прилягав зимовий сад-оранжерея.

1900 року поряд, при вул. Янівській, 66, за проєктом Міхала Ковальчука спорудили костел Святої Родини і монастир оо. Реформатів. У 1950 — 1980-х роках тут містився клуб львівського мехсклозаводу. Нині храм належить православній громаді церкви Св. Апостола Андрія Первозваного. Під час реставрації 1993—1998 років на даху храму спорудили кілька бань-куполів.

Неподалік, з другого боку вулиці, з кінця XVI століття стояв костел Віднайдення Святого Хреста. До нього з міста вела Хресна дорога. Під час касаційних реформ австрійського уряду кінця XVII століття, а саме 1784 року костел був розібраний. Прилеглі вулиці — Бортнянського, Квітки-Основ'яненка, Яцкова, Турянського, Луцького, Генерала Юнакова, забудовані переважно віллами 1920—1930-х років.

На вул. Шевченка привертає увагу кам'яниця № 81, споруджена близько 1910 року у стилі раціональної постсецесії. Підлога в сінях та на сходовій клітці будинку вкрита химерними узорами з двох десятків видів керамічних плиток. Не виключено, що така «виставка», завдячує своєю появою на вул. Янівській № 108 (нині вул. Шевченка) підприємства «Фабрика дахівок і каміння штучного. Іван Левинський і спілка». Під час німецької окупації на місці фабрики окупаційна влада створила Янівський концентраційний табір, в якому знищили кілька тисяч людей, переважно євреїв. Хоча історики повторюють радянські міфи, що тут загинуло 200 тисяч осіб. На місці Янівського концтабору за радянських часів створили виправну колонію (ВЛ-315/30).

На місці казарм польського механізованого дивізіону після війни створили завод автонавантажувачів, зруйновані та розграбовані цехи якого потрохи освоюються різними комерційними структурами. Поруч у 1888 році відкрили Янівський цвинтар, який у 1970-х роках розширили за рахунок Нового єврейського цвинтаря. Тоді ж були знищені українські та польські військові поховання 1918—1920 років, які нині частково відновлені.

1920—1970 Редагувати

За залізничним мостом при вул. Шевченка розташована залізнична станція «Клепарів». За нею лежали землі приміської громади Рясна Польська (нині — Рясне). Її південна частина під назвою Баторівка увійшла у 1930-х роках до складу Львова. Тоді, за залізничною станцією Клепарів, вздовж вул. Янівської проводилась інтенсивна забудова. Нову приміську дільницю, забудовану індивідуальними будинками, назвали Баторівкою, на честь польського короля Стефана Баторія. Поблизу будувалися також промислові підприємства — великий млин, тартаки та фабрика дикти (фанери) «Ойкос».

Для відзначення 50-ліття священства тодішнього Львівського римо-католицького архієпископа Болеслава Твардовського та укріплення «польскості» й католицизму на «кресах» II Речі Посполитої польська громадськість Львова та «Східної Малопольщі» вирішила збудувати декілька нових костелів, серед них і парафіяльний костел Найсвятішого Серця Ісуса на Баторівці, яка входила до парафії у Рясній Польській. Спочатку планувалося спорудити храм на території місцевої корчми, що була власністю архієпископської курії. Однак згодом під костел було призначено ділянку, придбану у торгівця вином Ричарда Штадтмюллера при перетині нинішніх вулиць Диктової та Фещенка-Чопівського. Величний костел, що став домінантою передмістя, споруджувався за проектом Вавжинця Дайчака в рекордні терміни. 25 листопада 1938 року було посвячено пам'ятний камінь під будову, а вже 3 вересня 1939 року планувалося урочисте освячення новозбудованого костелу архієпископом Болеславом Твардовським. Через вибух другої світової війни посвячення було скромним. Костел використовувала римо-католицька громада до 1946 року, коли більшість польських мешканців Баторівки виїхало до Польщі. За радянських часів храм використовувався як склад, а нині у ньому — греко-католицька церква Пресвятого Серця Христового.

Колишня Баторівка зберегла донині переважно приміську індивідуальну забудову 1930—1950-х років — так само, як і сусідня Кам'янка, колишнє село, яке увійшло в межі міста у 1958 році.

Після 1970 Редагувати

Село Рясне (колишня Рясна Польська) включили до меж Львова лише у 1987 році, коли тут вже велося інтенсивне житлове будівництво, споруджувалися цехи заводів: конвеєрного, автонавантажувачів, «Львівсільмаш», «Електрон».

Ще у 1970-х роках межа міста проходила відразу за знаменитою львівською «Барахолкою», де можна було придбати усе, що було недоступним в умовах вічного радянського товарного дефіциту. Тепер про це місце щонедільних паломництв львів'ян та гостей міста нагадує фігура Покрови, оточена стандартними будівлями Рясного, які пересунули межу Львова на кілька кілометрів на захід.

Фігуру Покрови при дорозі на межі Кам'янки і Рясного встановлено 2000 року коштом приватних меценатів та за участі Залізничної районної адміністрації. В освяченні взяли участь священики УГКЦ, УАПЦ та УПЦ КП. Автори монумента — скульптор Володимир Федорченко і архітектор Володимир Сколоздра.

Перед залізничною колією у 1970—1980-х роках виник житловий масив Рясне-І, а за мостом через колію, вже у 1990-х році розбудували мікрорайон Рясне-ІІ. На відміну від Сихова, де забудова проводилася за продуманою концепцією, яку, щоправда, так і не вдалося її довести до кінця, Рясне будувалося, хоча й за затвердженим генеральним планом, але окремими фрагментами — силами промислових підприємств. Більшість з них встигли збудувати по декілька житлових будинків, однак так і не довершили розбудову інфраструктури Рясного.

18 листопада 2016 року, виконавчий комітет ЛМР погодив встановлення між будинками № 402 та № 406 на вул. Шевченка пам'ятного знаку з нагоди 70-ліття операції «Вісла» — примусового переселення українців з їхніх етнічних земель. Функції замовника на проєктування, виготовлення та встановлення знака покладено на громадську організацію «Ініціативна група „Рясне“».

Раніше на Т-подібному перехресті Шевченка—Левандівська були постійні затори, тому вирішили облаштувати кільцевий рух і розмежувати потоки. 30 січня 2020 року розпочався перший етап ремонтних робіт на вул. Шевченка, який було закінчено 12 серпня 2020 року і наступного дня квазікільце між вулицями Шевченка, Левандівською, Проєктованою та Залізничною відкрили для проїзду автотранспорту. Отож рух тут організували по колу, і лише громадський транспорт, який перевозить значно більшу кількість людей, матиме додаткові можливості для прискорення, для нього є дві смуги на вул. Шевченка та вул. Левандівській. Автостанцію із вулиці Шевченка, де зупинялися автобуси Яворівського напрямку, перенесуть на саме кільце за поворотом на вулицю Левандівську.

1 червня 2022 року розпочався третій етап реконструкції вулиці Шевченка на ділянці від вулиці Ярослава Мудрого до вулиці Залізничної.

15 червня 2022 року після реконструкції для проїзду була відкрита ділянка вулиці Шевченка від вул. Залізничної до вул. Єрошенка й до вул. Юнаківа.

Забудова Редагувати

В архітектурному ансамблі вулиці Шевченка переважають класицизм, віденська сецесія, конструктивізм 1930-х-1980-х років, а також присутня промислова забудова, багатоповерхова 1960-х-2010-х років. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

  • № 1 — двоповерховий будинок, в якому містяться інформаційно-консультаційний центр ПАТ «Львівобленерго» та дочірнє підприємство «Львівенергософт», що спеціалізується на розробці і впровадженні програмних продуктів для потреб ПАТ «Львівобленерго» та сторонніх організацій.
  • № 2, 4 — прибуткові будинки Йони Шпрехера, споруджені у 1909 році за проєктом відомого львівського архітектора чеського походження Карела Боубліка у стилі пізньої сецесії. На фасаді будинку № 2 (інша адреса — вул. Леонтовича, 1) розташовано меморіальну таблицю, яка засвідчує, що вулицю назвали на пошану Тараса Шевченка, а саму таблицю встановили 1989 року на честь 175-ліття від дня народження поета. Будинок під № 4 є пам'яткою архітектури місцевого значення № 391-м. В партері будинку нині міститься авторизований центр компанії «Київстар».
  • № 3а — від 1950-х років в цьому будинку містилася квартирно-експлуатаційна частина ПрикВО, у наш час — квартирно-експлуатаційний відділ Оперативного командування «Захід». Від 2013 року — Львівська КЕЧ Шевченківського району. 2013 року «Федерація польських організацій в Україні» викупила цей будинок та розпочала роботи з будівництва Центру польської культури і європейського діалогу, який має стати осередком мови, культури, науки та польських традицій. Станом на вересень 2020 року будова незавершена.
  • № 8 — у житловому будинку за Польщі містився ресторан Лаури Ласкер, у 1950—1960-х роках — ремонт взуття і перукарня, нині тут магазин взуття, крамниця чоловічих сорочок Deluxe та кафе-бар.
  • № 9 — у житловому будинку за Польщі працював ресторан Ґрюнфельда, за радянських часів — овочевий магазин, нині — продуктова крамниця. Нині тут міститься пекарня «Lviv Croissants».
  • № 11 — у житловому будинку за Польщі містилася Малопольська круп'ярня та рекламне бюро «Адмар», нині — магазин автозапчастин.
  • № 12 — у житловому будинку за Польщі була бібліотека Наґера, у 1950—1960-х роках — ательє індпошиву одягу 2-го розряду, у 1970-1980-х роках — салон «Фантазія» та майстерня з ремонту та виготовлення ювелірних виробів, нині тут майстерня з ремонту та виготовлення ювелірних виробів та перукарня.
  • № 14 — у житловому будинку у міжвоєнний період був продаж автомобілів Товарніцького, у 1950—1970-х роках — їдальня, згодом — кафе Підгір’я», нині — кафе-бар та магазин сантехніки.
  • № 16 — у житловому будинку за Польщі працював ресторан Ґрюнфельда, нині магазин світильників та крамниця «Все від 1 гривні».
  • № 21 — житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2853-м.
  • № 24, 26 — наприкінці XIX століття на ділянці була садиба Луки Матіяшевського з невеличким одноповерховим будинком, дерев'яними дровітнею і шопою у подвір'ї. 1911 року цю парцелю разом із прилеглою (будинок № 26) від імені «Торгової спілки» (пол. «Unia handlowa») викупив Міхал Ауербах. На початку 1912 року «Торгова спілка» замовила проєкт на спорудження будинку в архітектурному бюро Міхала Уляма. У серпні 1913 року чотириповерховий будинок був зведений за проєктом Романа Фелінського та прийнятий в експлуатацію. Згідно з проєктом, на партері будинку № 24 були розташовані крамниця зі складом (праворуч) і приміщення з кабінетом директора «Торгової спілки» (ліворуч) з входом із вестибюлю. Бюро спілки (чотири великі приміщення) були розташовані в офіцині (флігелі). На мансарді була влаштована пральня. В радянські часи партерні приміщення колишньої крамниці пристосували під бухгалтерію їдальні № 31 тресту їдалень громадського харчування Шевченківського району, влаштувавши антресоль. Пральню, що була на мансарді, перетворили на помешкання. У 1990-х роках партерні приміщення використовують приватні орендарі. В будинку № 26 за Польщі містилися магазини спортивних товарів Розенмана та автозапчастин Веппера, від радянських часів тут міститься приймальний пункт хімчистки та продуктова крамниця. Будинки, внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 392-м та № 393-м.
  • № 27 — житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1091-м.
  • № 28 — житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1092-м.
  • № 30 — житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 394-м.
  • № 31 — за Польщі цю адресу мали фабрика мучних виробів «Клос», фабрика килимових доріжок, фабрика краваток Ядвіґи Лянґер, макаронна фабрика Валька, виробництво сирів «Бескид», підприємство хімічної промисловості «Герметікус» та українська олійниця «Жеполь», нині тут від радянських часів (з 1945 року) міститься трикотажна фірма «Промінь», фірмовий магазин «Промінь», а від 1990-х років магазин сантехніки «Онікс».
  • № 33 — вілла з елементами «швейцарського» стилю, збудована 1889 року за проєктом Вінцентія Кузневича. Збереглася у перебудованому вигляді.
  • № 34 — будівля споруджена 1894 року за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського. До 1939 року тут містилася установа для єврейських дітей-сиріт, при якій була також синагога. По закінченню війни в будинку розмістили спеціальний дитячий будинок № 2, пізніше тут відкрилася львівська середня загальноосвітня школа № 33.
  • № 35 — житловий будинок, на першому поверсі якого за радянських часів працював магазин плодоовочевих комбінатів, нині тут крамниці «Овочі-фрукти», побутової хімії та косметики, а також майстерня з ремонту взуття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1686-м.
  • № 38 — за Польщі в будинку містився благочинний заклад святої Єлени. По війні будинок переданий у підпорядкування УМВС у Львівській області, де у різні роки містилися приймальник-розподільник обласної інспекції у справах неповнолітніх, пізніше — спеціалізований батальйон судової поліції «Грифон». Будинок розібраний у 2016 році, а натомість протягом 2016—2018 років на його місці споруджений ЖК «Краківський».
  • № 41 — житловий будинок, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 395-м.
  • № 60 — 1861 року на цій ділянці при вул. Янівській споруджено великий паровий млин «Тома і син», який щорічно переробляв 36 тисяч тон зерна та був одним з найбільших у Австро-Угорщині. Він продовжував свою роботу до закінчення другої світової війни, доки після приходу радянської влади на його території 1947 року не збудували Львівський механіко-скляний завод з млином 1894 року, за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського, був споруджений житловий будинок з оранжереєю для власника парового млина Л. Тома. 1947 року будинок став адміністративною будівлею новоствореного львівського мехсклозаводу. Завод припинив існування в роки незалежності України. У 2016 році Виконавчий комітет ЛМР затвердив містобудівні умови та обмеження на будівництво, реставрацію та реконструкцію дев'яти об'єктів, зокрема, будівництво 3-ох багатоповерхових житлових будинків кварталу житлової забудови із супутніми об'єктами соціально-побутової інфраструктури та реставрацію з пристосуванням пам'ятки архітектури під центр дозвілля.
    Станом на червень 2018 року на території колишнього заводу будівельною компанією «Інтеграл-Буд» споруджений ЖК «Семицвіт». Приведено до ладу колишній будинок Л. Тома, на першому поверсі якого міститься центр продажів ЖК «Семицвіт». Колишній будинок Л. Тома, внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2497-м.
  • № 66 — церква Святого Андрія Первозваного. Проєкт необарокового костелу реформатів та монастиря розроблений Міхалом Ковальчуком у 1896 році. Урочисто освячений 2 жовтня 1910 року. Ченці залишили Львів наприкінці 1940-х років. За радянських часів будівля використовувалася як пересильний пункт новобранців, а приміщення духовної семінарії — як гуртожиток робітників, пізніше — клуб механіко-скляного заводу. У 1991 року будівлю передано громаді УАПЦ, яка переосвятила споруду. Будинок значно перебудовано у 1993—1998 роках, споруджено три куполи. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1685-м.
  • № 77 — у цьому будинку за Польщі містилася пекарня Маліцького.
  • № 78 — за Польщі в будинку містився заклад для єврейських дітей-сиріт імені Давида Рубензала, відкриття якого відбулося 4 квітня 1921 року.
  • № 80 — первісний будинок на цьому місці був споруджений у XIX столітті, але протягом майже двох зазнав значної перебудови. Вперше інформація про цей будинок подана у книжці історика Адама Краєвського «Львівські передмістя», виданій у 1909 році. Там ця будівля названа «старий палац на вул. Янівській». Будинок відомий також під назвою — палац Розборських. Починаючи з XX століття в будинку містилися майстерні. У 2016—2017 роках на місці старовинного будинку споруджено житловий комплекс клубного типу «Шоколад» з закритою територією.
  • № 87а — за Польщі тут розташовувалися касарні польського механізованого дивізіону, за радянських часів тут був створений завод «Львівський завод автонавантажувачів». На початку підприємство 1990-х років збанкрутіло. У 2000-х роках у будівлі прохідної заводу облаштували меблевий салон «Магнат». Нині територія колишнього заводу забудована житловими будинками, а сам завод, вже під іншою назвою, нині розташований на сусідній вул. Луцького. Колишнє приміщення прохідної заводу нині займає меблевий салон «Магнат».
  • № 90 — у 1950—1960 роках гуртожиток торгово-економічного інституту. За часів незалежності — Обласне управління з питань надзвичайних ситуацій, а нині — Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ЛОДА.
  • № 105 — автостанція № 4 міста Львова.
  • № 108, 134, 136, 140, 140а, 144, 150 — житлові будинки, збудовані у 1960—1970-х роках для працівників Львівської залізниці. Ухвалою № 59 ЛМР від 26 вересня 2002 року будинки прийняті від дистанції цивільних споруд на ст. Львів Львівської залізниці у власність територіальної громади міста Львова.
  • № 115 — до 1939 року тут знаходився млин «Едмін і син» та 1-ша Малопольська парова лущарня пшона та круп, у радянський період — крупзавод № 25, за часів незалежності України завод був закритий, а його будівлі частково зруйновані.
  • № 116 — Вище професійне училище № 29, засноване у 1944 році, як ремісниче училище № 3. Займається підготовкою молодших спеціалістів за напрямами «Автомобільний транспорт» та «Харчові технології та інженерія». У липні 2012 року рішенням виконавчого комітету ЛМР колишній гуртожиток на вулиці Єрошенка, 20 та житлові будинки на вулиці Кортумівці, 10 і вулиці Сеньковича, 10 прийняті від ВПУ № 29 у комунальну власність міста Львова.
  • № 117 — за Польщі тут знаходився моторовий млин Дреснера та гуртова торгівля борошном Муна, нині цієї адреси не існує.
  • № 156 — Личаківська виправна колонія (№ 30), була організована, на території колишнього Янівського концтабору, згідно з наказом начальника управління МВС УРСР від 19 червня 1947 року № 0091 «Про створення самостійних виробничих майстерень на базі Пересильної тюрми ВВТК УМВС у Львівській області» під назвою Установа п/с ЯА-128/30. В установі спочатку виробляли дерев'яну та картонну тару, пізніше відкрито цех з прання та ремонту мішків, освоєно випуск табуреток, кухонних та м'яких меблів. У той час в установі працювало 25 осіб інженерно-технологічного персоналу, в основному колишніх спеціалістів Львівського лісотехнічного інституту, які навчали засуджених технології меблевого виробництва. Наказом МВС СРСР № 091 від 27 лютого 1969 року установу п/с ЯА 128/30 перейменовано в установу ВЛ-315/30. 1 грудня 1999 року наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29.11.1999 року № 165 устано­ва ВЛ315/30 перейменована у Личаківську виправну колонію (№ 30). Наприкінці липня 2018 року винесено остаточне рішення, щодо перенесення слідчого ізолятора з вул. Городоцької, 20, а саме будівля нового ізолятора, розрахована на 850 осіб буде споруджена на території Личаківської виправної колонії (№ 30).
  • № 158 — залізнична станція «Клепарів». На фасаді будівлі залу очікування залізничної станції Клепарів вміщено меморіальну таблицю, в пам'ять про те, що через цю станцію у 1942—1943 роках вивезли до концентраційних таборів понад півмільйона галицьких євреїв.
  • № 205 — храм Різдва Пресвятої Богородиці. До 1939 року тут діяла каплиця. Наприкінці 1940-х років закрита та у 1958 році перебудована під звичайний житловий будинок. Пізніше приміщення займав штаб, так званої, добровільної народної дружини, потім аптека. У вересні 1990 року в будівлі відновили богослужіння, згодом місцева православна громада відбудувала на цьому місці храм, який освятили у вересні 1994 року. Нині храм належить ПЦУ.
  • № 266 — в будинку міститься готель «Баторі».
  • № 311а — храм Пресвятої Трійці. Будівництво храму тривало понад 20 років. Освячення святині відбулося 17 травня 2015 року. Належить Свято-Троїцькій парафії ПЦУ житлового масиву Рясне-1. Настоятелем храму є о. Петро Курпіта.
  • № 313, 315 — корпуси колишнього заводу «Електрон». Нині під № 315 розташований завод «ЕлектронМаш» — підприємство машинобудівної корпорації «Електрон».
  • № 335 — 2013 року в одній з будівель за цією адресою відкрився пункт видачі дозволів «Львів» управління Укртрансінспекції у Львівській області. За цією ж адресою ПП «Продюсерський центр „Грандарт“» у 2020 році має намір збудувати фабрику з виробництва кави, склад, котельню та трансформаторну підстанцію.
  • № 358а — торговельний центр «ВАМ», відкритий 2004 року.
  • між будинками № 388, № 392 та № 408 розташовується церква Святого Василія Великого та Священномученика Олексія Зарицького, яка має адресу: вул. Стельмаха, 3.

Світлини Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 травня 2022. 
  2. ↑ Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. оригіналу за 23 березня 2023. Процитовано 16 вересня 2020. 
  3. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 17 червня 2023. 
  4. ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 16 вересня 2020. 
  5. Дитяче поліклінічне відділення № 2 КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова». 3mkl.lviv.ua. оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 16 вересня 2020. 
  6. Філіал поліклінічне відділення КНП «3-я міська клінічна лікарня м. Львова». 3mkl.lviv.ua. оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. 
  7. Поліклінічні відділення (поліклініки) м. Львова. ustymko.com. Процитовано 16 вересня 2020. 
  8. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 106.
  9. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 117.
  10. У «Довіднику перейменувань вулиць і площ Львова» (2001) — «Марії Радзивічівни».
  11. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 124.
  12. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 96.
  13. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 69.
  14. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 142.
  15. ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 278.
  16. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów: Drukarnia A. Goldmana, 1909. — 904 s. (пол.)
  17. ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 279.
  18. Шостак В. Під Покровом єдності // Поступ. — 17—18 жовтня 2000. — № 171 (615). — С. 3.
  19. Уляна Шпуляр (18 листопада 2016). На вул. Шевченка встановлять пам'ятний знак до 70-річчя операції «Вісла». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 16 вересня 2020. 
  20. ↑ Анна Журба (13 серпня 2020). У Львові для проїзду відкрили квазікільце на вулиці Шевченка. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 16 вересня 2020. 
  21. Ганна П'єх (13 серпня 2020). І-ий етап ремонту вул. Шевченка завершено: квазікільце відкрите для руху транспорту. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 16 вересня 2020. 
  22. Рой Вероніка (27 травня 2021). 1 червня стартує третій етап ремонту вулиці Шевченка. Як курсуватиме транспорт?. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Процитовано 8 серпня 2022. 
  23. Ольга Денисяка (16 червня 2022). Для проїзду відкрили ще одну частину вулиці Шевченка у Львові. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Процитовано 8 серпня 2022. 
  24. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 417.
  25. Історична вулиця Шевченка у Львові — в полоні занедбаності. zik.ua. ZIK. 12 червня 2017. оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 16 вересня 2020. 
  26. ЖЕКи Львова. aisa.com.ua. Процитовано 16 вересня 2020. 
  27. У Львові виник скандал з побудовою Центру польської культури. lviv.depo.ua. 14 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. 
  28. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 413.
  29. ↑ Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Шевченка, 24 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 вересня 2020. 
  30. Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 39—42. — ISBN 978-83-7543-003-5. (пол.)
  31. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 414.
  32. Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 660. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  33. Архітектура Львова, 2008, с. 331.
  34. 1243 вулиця Львова, 2009, с. 414.
  35. Дудяк О. Львівські підприємці за даними перепису 1931 року: чисельність, етноконфесійна система, галузь зайнятості / О. Дудяк // Вісник Львівського університету. — Серія: Історична. — Вип. 48. — С. 521—534. — ISSN 2078-6107.
  36. Ю. О. Бірюльов. Каменобродський Альфред // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
  37. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 47.
  38. Виконком Львівської міськради дозволив ще три забудови. lvivnews.net. оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 26 вересня 2016. 
  39. ЖК «Семицвіт». intergal-bud.com.ua. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. 
  40. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 415.
  41. Архітектура Львова, 2008, с. 306—307.
  42. Uroczystość otwarcia zakładu żyd. sierót woj. im. Dawida Rubenzahla // Chwila[pl]. — Lwow. — 6 kwietnia. — 1921. — № 796. — S. 4.(пол.)
  43. Ірина Рєвунова (15 березня 2016). Донецький регіонал інвестує у Львів. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 16 вересня 2020. 
  44. ЖК «Шоколад». m-7.co. оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. 
  45. Львівський автонавантажувач — історія, факти, модернізація, занепад, продовження…. mikro-f.com.ua. Процитовано 16 вересня 2020. 
  46. Вікторія Шовчко (7 вересня 2021). Автовокзал Львів АС-4. zabytki.in.ua. Пам'ятки України. оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 23 липня 2023. 
  47. Ухвала ЛМР № 59 від 26 вересня 2002 року «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова відомчого житлового фонду від дистанції цивільних споруд на ст. Львів Львівської залізниці». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 26 вересня 2002. Процитовано 16 вересня 2020. 
  48. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 416.
  49. Вище професійне училище № 29 м. Львова. registry.edbo.gov.ua. Процитовано 16 вересня 2020. 
  50. Два будинки і два гуртожитки стали комунальними. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 20 липня 2012. Процитовано 5 січня 2021. 
  51. Личаківська виправна колонія (№ 30). ukrprison.org.ua. Процитовано 30 липня 2018. 
  52. Нове СІЗО збудують у Львові за три роки. forpost.lviv.ua. Громадський портал Львова «Форпост». 30 липня 2018. Процитовано 16 вересня 2020. 
  53. Завод «ЕлектронМаш». elmash.electron.ua. оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. 
  54. Наталія Зубрицька (1 червня 2013). Автопорт «Львів» офіційно відкрили. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 9 лютого 2020. 
  55. Євгенія Пласконь (7 лютого 2020). На вулиці Шевченка у Львові відкриють фабрику з виробництва кави, — візуалізація. 032.ua. Процитовано 9 лютого 2020. 
  56. Сайт парафії св. Василія Великого і блаж. свщнмч. Олексія Зарицького. stbasil.com.ua. оригіналу за 8 листопада 2022. Процитовано 17 червня 2023. 

Джерела Редагувати

Вулиця Шевченка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Вулиця Шевченка у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Шевченка вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 413—417. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 8, 31, 47, 271, 330, 347—353, 360, 405, 487, 488, 567, 571, 573. — ISBN 978-966-03-7863-6.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Shevchenka Vu licya Shevche nka vulicya u Lvovi odna iz semi vazhlivih transportnih magistralej Lvova Prostyagayetsya vid vul Gorodockoyi cherez miscevosti Klepariv Fridrihivka Kam yanka ta Ryasne do zahidnoyi mezhi mista Vulicya ShevchenkaLvivYanivskij cvintarYanivskij cvintarMiscevist Istorichnij centr Lvova Fridrihivka Klepariv Kam yanka RyasneRajon ShevchenkivskijNazva na chest poeta pismennika Tarasa ShevchenkaKolishni nazviYanover Gasse Yanivska Rodzevichivni chast Yanivska Vestshtrasse avstrijskogo periodu ukrayinskoyu Yanover Gasseavstrijskogo periodu nimeckoyu Janower Gassepolskogo periodu polskoyu Janowska Rodziewiczowny cz radyanskogo periodu ukrayinskoyu Yanivskaradyanskogo periodu rosijskoyu YanovskayaZagalni vidomostiProtyazhnist 8180 mKoordinati pochatku 49 50 33 pn sh 24 01 05 sh d 49 8426611 pn sh 24 0182111 sh d 49 8426611 24 0182111 Koordinati 49 50 33 pn sh 24 01 05 sh d 49 8426611 pn sh 24 0182111 sh d 49 8426611 24 0182111Koordinati kincya 49 52 29 pn sh 23 53 12 sh d 49 8749528 pn sh 23 8868833 sh d 49 8749528 23 8868833Poshtovi indeksi 79016 79039 79069 1 Nomeri telefoniv 032 232 HH HH 032 233 HH HH 032 237 HH HH 032 238 HH HH 032 240 HH HH 032 242 HH HH 032 253 HH HH 032 295 HH HH 032 297 HH HHTransportAvtobusi 6A 6N 2 Tramvayi 7 2 Marshrutni taksi 11 17 50 54 primiski 125 131 144 217A 1001 2 Zupinki gromadskogo transportu Cerkva Svyatoyi Anni Vulicya Yaroslava Mudrogo Vulicya Turyanskogo Yanivskij cvintar Vulicya Vinnicya Vulicya Bryuhovicka Vulicya Shevchenka Vulicya Biberovicha Vulicya Smorodinova Promislovij rinok Mikrorajon Ryasne 1 Vulicya Stelmaha Vulicya Sotnika Panasa Najblizhchi zaliznichni stanciyi stanciya KleparivRuh dvostoronnijPokrittya asfaltBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 418 3 Arhitekturni pam yatki 4 21 24 26 27 28 30 35 41 60 66 4 Pam yatniki Na vidznachennya pochatku spivrobitnictva zavodu Elektron z yaponskoyu kompaniyeyu Kanemacu Gosho Toshiba Hrami Cerkva Svyatogo Andriya Pervozvanogo Hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Hram Presvyatoyi Trijci Cerkva Svyatogo Vasiliya Velikogo ta Blazhennogo OleksiyaDerzhavni ustanovi Golovne upravlinnya z pitan nadzvichajnih situacij ta u spravah zahistu naselennya vid naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi LODANavchalni zakladi Lvivska SZOSh 33 92 DNZ 94 147 privatnij DNZ Happy Medichni zakladi Dityache poliklinichne viddilennya 2 KNP 3 ya miska klinichna likarnya m Lvova 5 filiya poliklinichnogo viddilennya KNP 3 ya miska klinichna likarnya m Lvova 6 poliklinika DP Elektron 7 Poshtovi viddilennya VPZ 16 vul Gorodocka 87 VPZ 39 vul Shevchenka 92 VPZ 69 vul Shevchenka 374 1 Apteki Avicenna Salve Puls D S Znahar 3i Zabudova klasicizm secesiya konstruktivizm 1930 h 1980 h rokiv promislova zabudova bagatopoverhova 1960 h 2010 h rokivKomerciya Svij Market TC VAM Pidpriyemstva Elektron Konveyer Avtonavantazhuvach Lvivsilmash Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Shevchenka u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya vulici 1 1 Nazva 1 2 Do 1920 roku 1 3 1920 1970 1 4 Pislya 1970 2 Zabudova 3 Svitlini 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya vulici RedaguvatiZ rozvitkom Lvova ta rozshirennyam mezh mista zminyuvalasya j dovzhina vulici Nazva Redaguvati Vid kolishnogo kostelu svyatoyi Anni v napryamku do mistechka Yanova pidijmalasya doroga yaka na starovinnih mapah Lvova znachitsya yak Doroga Yanivska Vid 1805 roku vzhe chastkovo sformuvalasya vulicya sho otrimala svoyu pervisnu nazvu vulicya Yanivska na chest mistechka Yaniv 8 Na pochatku 1930 h rokiv do vulici Yanivskoyi bula priyednana chastina Yanivskoyi dorogi za zaliznichnim mostom sho 1931 roku pochatkovo otrimala nazvu vulicya Mariyi Rodzevichivni 9 10 na chest polskoyi pismennici novelistki Mariyi Rodzevichivni pl a vid 1934 roku ostatochno uvijshla do skladu vulici Yanivskoyi Pid chas nimeckoyi okupaciyi Lvova vulicya mala nazvu Vestshtrasse oskilki pryamuvala vid centru do zahidnih okolic Lvova 11 Po vijni na korotkij chas povernuli peredvoyennu nazvu vulicya Yanivska 12 a vid grudnya 1944 roku vulicya otrimala suchasnu nazvu vulicya Shevchenka na chest vidatnogo ukrayinskogo poeta pismennika hudozhnika gromadskogo ta politichnogo diyacha Tarasa Shevchenka 13 14 Do 1920 roku Redaguvati Pershi budinki pid 2 4 zvedeni u stili piznoyi secesiyi u 1909 roci za proyektom Karela Boublika dlya kam yanichnika Joni Shprehera Hocha pri vul Shevchenka ye she kilka secesijnih budivel na zagal yiyi zabudova dosit haotichna bilshu chastinu vulici zajmayut dovgi parkani promislovih ta vijskovih ob yektiv a perevazhna chastina zhitlovih budinkiv sporudzhena za tipovimi proyektami riznih epoh Vulicya tak i ne stala reprezentacijnoyu arteriyeyu mista 15 U zhovtni 1908 roku vidkrivsya ruh na liniyi elektrichnogo tramvayu do Yanivskoyi rogatki yaka todi bula na Fridrihivci za Yanivskim cvintarem do 1880 h rokiv cya rogatka bula blizhche do centru mista bilya rogu z ninishnoyu vul Levandivskoyu U 1930 h rokah tramvajnu liniyu prodovzhili do mostu cherez zaliznicyu tam de j teper kinceva zupinka tramvajnogo marshrutu 7 15 Pid 60 pislya vijni na misci parovogo mlina ta nevelikogo stavu zbuduvali Mehsklozavod Nini tut sporudzhuyut kompleks elitnih zhitlovih budinkiv Zberigsya kolishnij dim vlasnika parovogo mlina Yuzefa Toma do yakogo kolis prilyagav zimovij sad oranzhereya 15 1900 roku poryad pri vul Yanivskij 66 za proyektom Mihala Kovalchuka sporudili kostel Svyatoyi Rodini i monastir oo Reformativ U 1950 1980 h rokah tut mistivsya klub lvivskogo mehsklozavodu Nini hram nalezhit pravoslavnij gromadi cerkvi Sv Apostola Andriya Pervozvanogo Pid chas restavraciyi 1993 1998 rokiv na dahu hramu sporudili kilka ban kupoliv 15 Nepodalik z drugogo boku vulici z kincya XVI stolittya stoyav kostel Vidnajdennya Svyatogo Hresta Do nogo z mista vela Hresna doroga Pid chas kasacijnih reform avstrijskogo uryadu kincya XVII stolittya a same 1784 roku kostel buv rozibranij Prilegli vulici Bortnyanskogo Kvitki Osnov yanenka Yackova Turyanskogo Luckogo Generala Yunakova zabudovani perevazhno villami 1920 1930 h rokiv 15 Na vul Shevchenka privertaye uvagu kam yanicya 81 sporudzhena blizko 1910 roku u stili racionalnoyi postsecesiyi Pidloga v sinyah ta na shodovij klitci budinku vkrita himernimi uzorami z dvoh desyatkiv vidiv keramichnih plitok Ne viklyucheno sho taka vistavka zavdyachuye svoyeyu poyavoyu na vul Yanivskij 108 16 nini vul Shevchenka pidpriyemstva Fabrika dahivok i kaminnya shtuchnogo Ivan Levinskij i spilka Pid chas nimeckoyi okupaciyi na misci fabriki okupacijna vlada stvorila Yanivskij koncentracijnij tabir v yakomu znishili kilka tisyach lyudej perevazhno yevreyiv Hocha istoriki povtoryuyut radyanski mifi sho tut zaginulo 200 tisyach osib Na misci Yanivskogo konctaboru za radyanskih chasiv stvorili vipravnu koloniyu VL 315 30 17 Na misci kazarm polskogo mehanizovanogo divizionu pislya vijni stvorili zavod avtonavantazhuvachiv zrujnovani ta rozgrabovani cehi yakogo potrohi osvoyuyutsya riznimi komercijnimi strukturami Poruch u 1888 roci vidkrili Yanivskij cvintar yakij u 1970 h rokah rozshirili za rahunok Novogo yevrejskogo cvintarya Todi zh buli znisheni ukrayinski ta polski vijskovi pohovannya 1918 1920 rokiv yaki nini chastkovo vidnovleni 17 1920 1970 Redaguvati Za zaliznichnim mostom pri vul Shevchenka roztashovana zaliznichna stanciya Klepariv Za neyu lezhali zemli primiskoyi gromadi Ryasna Polska nini Ryasne Yiyi pivdenna chastina pid nazvoyu Batorivka uvijshla u 1930 h rokah do skladu Lvova Todi za zaliznichnoyu stanciyeyu Klepariv vzdovzh vul Yanivskoyi provodilas intensivna zabudova Novu primisku dilnicyu zabudovanu individualnimi budinkami nazvali Batorivkoyu na chest polskogo korolya Stefana Batoriya Poblizu buduvalisya takozh promislovi pidpriyemstva velikij mlin tartaki ta fabrika dikti faneri Ojkos Dlya vidznachennya 50 littya svyashenstva todishnogo Lvivskogo rimo katolickogo arhiyepiskopa Boleslava Tvardovskogo ta ukriplennya polskosti j katolicizmu na kresah II Rechi Pospolitoyi polska gromadskist Lvova ta Shidnoyi Malopolshi virishila zbuduvati dekilka novih kosteliv sered nih i parafiyalnij kostel Najsvyatishogo Sercya Isusa na Batorivci yaka vhodila do parafiyi u Ryasnij Polskij Spochatku planuvalosya sporuditi hram na teritoriyi miscevoyi korchmi sho bula vlasnistyu arhiyepiskopskoyi kuriyi Odnak zgodom pid kostel bulo priznacheno dilyanku pridbanu u torgivcya vinom Richarda Shtadtmyullera pri peretini ninishnih vulic Diktovoyi ta Feshenka Chopivskogo Velichnij kostel sho stav dominantoyu peredmistya sporudzhuvavsya za proektom Vavzhincya Dajchaka v rekordni termini 25 listopada 1938 roku bulo posvyacheno pam yatnij kamin pid budovu a vzhe 3 veresnya 1939 roku planuvalosya urochiste osvyachennya novozbudovanogo kostelu arhiyepiskopom Boleslavom Tvardovskim Cherez vibuh drugoyi svitovoyi vijni posvyachennya bulo skromnim Kostel vikoristovuvala rimo katolicka gromada do 1946 roku koli bilshist polskih meshkanciv Batorivki viyihalo do Polshi Za radyanskih chasiv hram vikoristovuvavsya yak sklad a nini u nomu greko katolicka cerkva Presvyatogo Sercya Hristovogo Kolishnya Batorivka zberegla donini perevazhno primisku individualnu zabudovu 1930 1950 h rokiv tak samo yak i susidnya Kam yanka kolishnye selo yake uvijshlo v mezhi mista u 1958 roci Pislya 1970 Redaguvati Selo Ryasne kolishnya Ryasna Polska vklyuchili do mezh Lvova lishe u 1987 roci koli tut vzhe velosya intensivne zhitlove budivnictvo sporudzhuvalisya cehi zavodiv konveyernogo avtonavantazhuvachiv Lvivsilmash Elektron She u 1970 h rokah mezha mista prohodila vidrazu za znamenitoyu lvivskoyu Baraholkoyu de mozhna bulo pridbati use sho bulo nedostupnim v umovah vichnogo radyanskogo tovarnogo deficitu Teper pro ce misce shonedilnih palomnictv lviv yan ta gostej mista nagaduye figura Pokrovi otochena standartnimi budivlyami Ryasnogo yaki peresunuli mezhu Lvova na kilka kilometriv na zahid Figuru Pokrovi pri dorozi na mezhi Kam yanki i Ryasnogo vstanovleno 2000 roku koshtom privatnih mecenativ ta za uchasti Zaliznichnoyi rajonnoyi administraciyi V osvyachenni vzyali uchast svyasheniki UGKC UAPC ta UPC KP Avtori monumenta skulptor Volodimir Fedorchenko i arhitektor Volodimir Skolozdra 18 Pered zaliznichnoyu koliyeyu u 1970 1980 h rokah vinik zhitlovij masiv Ryasne I a za mostom cherez koliyu vzhe u 1990 h roci rozbuduvali mikrorajon Ryasne II Na vidminu vid Sihova de zabudova provodilasya za produmanoyu koncepciyeyu yaku shopravda tak i ne vdalosya yiyi dovesti do kincya Ryasne buduvalosya hocha j za zatverdzhenim generalnim planom ale okremimi fragmentami silami promislovih pidpriyemstv Bilshist z nih vstigli zbuduvati po dekilka zhitlovih budinkiv odnak tak i ne dovershili rozbudovu infrastrukturi Ryasnogo 18 listopada 2016 roku vikonavchij komitet LMR pogodiv vstanovlennya mizh budinkami 402 ta 406 na vul Shevchenka pam yatnogo znaku z nagodi 70 littya operaciyi Visla primusovogo pereselennya ukrayinciv z yihnih etnichnih zemel Funkciyi zamovnika na proyektuvannya vigotovlennya ta vstanovlennya znaka pokladeno na gromadsku organizaciyu Iniciativna grupa Ryasne 19 Ranishe na T podibnomu perehresti Shevchenka Levandivska buli postijni zatori tomu virishili oblashtuvati kilcevij ruh i rozmezhuvati potoki 20 30 sichnya 2020 roku rozpochavsya pershij etap remontnih robit na vul Shevchenka yakij bulo zakincheno 12 serpnya 2020 roku i nastupnogo dnya kvazikilce mizh vulicyami Shevchenka Levandivskoyu Proyektovanoyu ta Zaliznichnoyu vidkrili dlya proyizdu avtotransportu 21 Otozh ruh tut organizuvali po kolu i lishe gromadskij transport yakij perevozit znachno bilshu kilkist lyudej matime dodatkovi mozhlivosti dlya priskorennya dlya nogo ye dvi smugi na vul Shevchenka ta vul Levandivskij Avtostanciyu iz vulici Shevchenka de zupinyalisya avtobusi Yavorivskogo napryamku perenesut na same kilce za povorotom na vulicyu Levandivsku 20 1 chervnya 2022 roku rozpochavsya tretij etap rekonstrukciyi vulici Shevchenka na dilyanci vid vulici Yaroslava Mudrogo do vulici Zaliznichnoyi 22 15 chervnya 2022 roku pislya rekonstrukciyi dlya proyizdu bula vidkrita dilyanka vulici Shevchenka vid vul Zaliznichnoyi do vul Yeroshenka j do vul Yunakiva 23 Zabudova RedaguvatiV arhitekturnomu ansambli vulici Shevchenka perevazhayut klasicizm videnska secesiya konstruktivizm 1930 h 1980 h rokiv a takozh prisutnya promislova zabudova bagatopoverhova 1960 h 2010 h rokiv 24 Dekilka budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 1 dvopoverhovij budinok v yakomu mistyatsya informacijno konsultacijnij centr PAT Lvivoblenergo ta dochirnye pidpriyemstvo Lvivenergosoft sho specializuyetsya na rozrobci i vprovadzhenni programnih produktiv dlya potreb PAT Lvivoblenergo ta storonnih organizacij 2 4 pributkovi budinki Joni Shprehera 15 sporudzheni u 1909 roci za proyektom vidomogo lvivskogo arhitektora cheskogo pohodzhennya Karela Boublika u stili piznoyi secesiyi 25 Na fasadi budinku 2 insha adresa vul Leontovicha 1 roztashovano memorialnu tablicyu yaka zasvidchuye sho vulicyu nazvali na poshanu Tarasa Shevchenka a samu tablicyu vstanovili 1989 roku na chest 175 littya vid dnya narodzhennya poeta Budinok pid 4 ye pam yatkoyu arhitekturi miscevogo znachennya 391 m 4 V parteri budinku nini mistitsya avtorizovanij centr kompaniyi Kiyivstar 3a vid 1950 h rokiv v comu budinku mistilasya kvartirno ekspluatacijna chastina PrikVO u nash chas kvartirno ekspluatacijnij viddil Operativnogo komanduvannya Zahid Vid 2013 roku Lvivska KECh Shevchenkivskogo rajonu 26 2013 roku Federaciya polskih organizacij v Ukrayini vikupila cej budinok ta rozpochala roboti z budivnictva Centru polskoyi kulturi i yevropejskogo dialogu yakij maye stati oseredkom movi kulturi nauki ta polskih tradicij Stanom na veresen 2020 roku budova nezavershena 27 8 u zhitlovomu budinku za Polshi mistivsya restoran Lauri Lasker u 1950 1960 h rokah remont vzuttya i perukarnya nini tut magazin vzuttya kramnicya cholovichih sorochok Deluxe ta kafe bar 28 9 u zhitlovomu budinku za Polshi pracyuvav restoran Gryunfelda za radyanskih chasiv ovochevij magazin nini produktova kramnicya 28 Nini tut mistitsya pekarnya Lviv Croissants 11 u zhitlovomu budinku za Polshi mistilasya Malopolska krup yarnya ta reklamne byuro Admar nini magazin avtozapchastin 28 12 u zhitlovomu budinku za Polshi bula biblioteka Nagera u 1950 1960 h rokah atelye indposhivu odyagu 2 go rozryadu u 1970 1980 h rokah salon Fantaziya ta majsternya z remontu ta vigotovlennya yuvelirnih virobiv nini tut majsternya z remontu ta vigotovlennya yuvelirnih virobiv ta perukarnya 28 14 u zhitlovomu budinku u mizhvoyennij period buv prodazh avtomobiliv Tovarnickogo u 1950 1970 h rokah yidalnya zgodom kafe Pidgir ya nini kafe bar ta magazin santehniki 28 16 u zhitlovomu budinku za Polshi pracyuvav restoran Gryunfelda nini magazin svitilnikiv ta kramnicya Vse vid 1 grivni 28 21 zhitlovij budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2853 m 4 24 26 naprikinci XIX stolittya na dilyanci bula sadiba Luki Matiyashevskogo z nevelichkim odnopoverhovim budinkom derev yanimi drovitneyu i shopoyu u podvir yi 1911 roku cyu parcelyu razom iz prilegloyu budinok 26 vid imeni Torgovoyi spilki pol Unia handlowa vikupiv Mihal Auerbah Na pochatku 1912 roku Torgova spilka zamovila proyekt na sporudzhennya budinku v arhitekturnomu byuro Mihala Ulyama 29 U serpni 1913 roku chotiripoverhovij budinok buv zvedenij za proyektom Romana Felinskogo 30 ta prijnyatij v ekspluataciyu Zgidno z proyektom na parteri budinku 24 buli roztashovani kramnicya zi skladom pravoruch i primishennya z kabinetom direktora Torgovoyi spilki livoruch z vhodom iz vestibyulyu Byuro spilki chotiri veliki primishennya buli roztashovani v oficini fligeli Na mansardi bula vlashtovana pralnya V radyanski chasi parterni primishennya kolishnoyi kramnici pristosuvali pid buhgalteriyu yidalni 31 trestu yidalen gromadskogo harchuvannya Shevchenkivskogo rajonu vlashtuvavshi antresol Pralnyu sho bula na mansardi peretvorili na pomeshkannya U 1990 h rokah parterni primishennya vikoristovuyut privatni orendari 29 V budinku 26 za Polshi mistilisya magazini sportivnih tovariv Rozenmana ta avtozapchastin Veppera vid radyanskih chasiv tut mistitsya prijmalnij punkt himchistki ta produktova kramnicya 31 Budinki vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 392 m ta 393 m 4 27 zhitlovij budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1091 m 4 28 zhitlovij budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1092 m 4 30 zhitlovij budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 394 m 4 31 za Polshi cyu adresu mali fabrika muchnih virobiv Klos fabrika kilimovih dorizhok fabrika kravatok Yadvigi Lyanger makaronna fabrika Valka virobnictvo siriv Beskid pidpriyemstvo himichnoyi promislovosti Germetikus ta ukrayinska olijnicya Zhepol nini tut vid radyanskih chasiv z 1945 roku mistitsya trikotazhna firma Promin firmovij magazin Promin a vid 1990 h rokiv magazin santehniki Oniks 31 33 villa z elementami shvejcarskogo stilyu zbudovana 1889 roku za proyektom Vincentiya Kuznevicha Zbereglasya u perebudovanomu viglyadi 32 34 budivlya sporudzhena 1894 roku za proyektom arhitektora Alfreda Kamenobrodskogo Do 1939 roku tut mistilasya ustanova dlya yevrejskih ditej sirit pri yakij bula takozh sinagoga Po zakinchennyu vijni v budinku rozmistili specialnij dityachij budinok 2 piznishe tut vidkrilasya lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola 33 33 35 zhitlovij budinok na pershomu poversi yakogo za radyanskih chasiv pracyuvav magazin plodoovochevih kombinativ nini tut kramnici Ovochi frukti pobutovoyi himiyi ta kosmetiki a takozh majsternya z remontu vzuttya 34 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1686 m 4 38 za Polshi v budinku mistivsya blagochinnij zaklad svyatoyi Yeleni Po vijni budinok peredanij u pidporyadkuvannya UMVS u Lvivskij oblasti de u rizni roki mistilisya prijmalnik rozpodilnik oblasnoyi inspekciyi u spravah nepovnolitnih piznishe specializovanij bataljon sudovoyi policiyi Grifon Budinok rozibranij u 2016 roci a natomist protyagom 2016 2018 rokiv na jogo misci sporudzhenij ZhK Krakivskij 41 zhitlovij budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 395 m 4 60 1861 roku na cij dilyanci pri vul Yanivskij sporudzheno velikij parovij mlin Toma i sin yakij shorichno pereroblyav 36 tisyach ton zerna ta buv odnim z najbilshih u Avstro Ugorshini Vin prodovzhuvav svoyu robotu do zakinchennya drugoyi svitovoyi vijni doki pislya prihodu radyanskoyi vladi na jogo teritoriyi 1947 roku ne zbuduvali Lvivskij mehaniko sklyanij zavod 35 z mlinom 1894 roku za proyektom arhitektora Alfreda Kamenobrodskogo buv sporudzhenij zhitlovij budinok z oranzhereyeyu dlya vlasnika parovogo mlina L Toma 36 1947 roku budinok stav administrativnoyu budivleyu novostvorenogo lvivskogo mehsklozavodu 15 Zavod pripiniv isnuvannya v roki nezalezhnosti Ukrayini 37 U 2016 roci Vikonavchij komitet LMR zatverdiv mistobudivni umovi ta obmezhennya na budivnictvo restavraciyu ta rekonstrukciyu dev yati ob yektiv zokrema budivnictvo 3 oh bagatopoverhovih zhitlovih budinkiv kvartalu zhitlovoyi zabudovi iz suputnimi ob yektami socialno pobutovoyi infrastrukturi ta restavraciyu z pristosuvannyam pam yatki arhitekturi pid centr dozvillya 38 Stanom na cherven 2018 roku na teritoriyi kolishnogo zavodu budivelnoyu kompaniyeyu Integral Bud sporudzhenij ZhK Semicvit Privedeno do ladu kolishnij budinok L Toma na pershomu poversi yakogo mistitsya centr prodazhiv ZhK Semicvit 39 Kolishnij budinok L Toma vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2497 m 4 66 cerkva Svyatogo Andriya Pervozvanogo Proyekt neobarokovogo kostelu reformativ ta monastirya rozroblenij Mihalom Kovalchukom u 1896 roci Urochisto osvyachenij 2 zhovtnya 1910 roku Chenci zalishili Lviv naprikinci 1940 h rokiv 40 Za radyanskih chasiv budivlya vikoristovuvalasya yak peresilnij punkt novobranciv a primishennya duhovnoyi seminariyi yak gurtozhitok robitnikiv piznishe klub mehaniko sklyanogo zavodu U 1991 roku budivlyu peredano gromadi UAPC yaka pereosvyatila sporudu Budinok znachno perebudovano u 1993 1998 rokah sporudzheno tri kupoli 41 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1685 m 4 77 u comu budinku za Polshi mistilasya pekarnya Malickogo 40 78 za Polshi v budinku mistivsya zaklad dlya yevrejskih ditej sirit imeni Davida Rubenzala vidkrittya yakogo vidbulosya 4 kvitnya 1921 roku 42 80 pervisnij budinok na comu misci buv sporudzhenij u XIX stolitti ale protyagom majzhe dvoh zaznav znachnoyi perebudovi Vpershe informaciya pro cej budinok podana u knizhci istorika Adama Krayevskogo Lvivski peredmistya vidanij u 1909 roci Tam cya budivlya nazvana starij palac na vul Yanivskij Budinok vidomij takozh pid nazvoyu palac Rozborskih Pochinayuchi z XX stolittya v budinku mistilisya majsterni 43 U 2016 2017 rokah na misci starovinnogo budinku sporudzheno zhitlovij kompleks klubnogo tipu Shokolad z zakritoyu teritoriyeyu 44 87a za Polshi tut roztashovuvalisya kasarni polskogo mehanizovanogo divizionu za radyanskih chasiv tut buv stvorenij zavod Lvivskij zavod avtonavantazhuvachiv Na pochatku pidpriyemstvo 1990 h rokiv zbankrutilo U 2000 h rokah u budivli prohidnoyi zavodu oblashtuvali meblevij salon Magnat Nini teritoriya kolishnogo zavodu zabudovana zhitlovimi budinkami a sam zavod vzhe pid inshoyu nazvoyu nini roztashovanij na susidnij vul Luckogo 45 Kolishnye primishennya prohidnoyi zavodu nini zajmaye meblevij salon Magnat 40 90 u 1950 1960 rokah gurtozhitok torgovo ekonomichnogo institutu 40 Za chasiv nezalezhnosti Oblasne upravlinnya z pitan nadzvichajnih situacij a nini Golovne upravlinnya z pitan nadzvichajnih situacij ta u spravah zahistu naselennya vid naslidkiv Chornobilskoyi katastrofi LODA 105 avtostanciya 4 mista Lvova 46 108 134 136 140 140a 144 150 zhitlovi budinki zbudovani u 1960 1970 h rokah dlya pracivnikiv Lvivskoyi zaliznici Uhvaloyu 59 LMR vid 26 veresnya 2002 roku budinki prijnyati vid distanciyi civilnih sporud na st Lviv Lvivskoyi zaliznici u vlasnist teritorialnoyi gromadi mista Lvova 47 115 do 1939 roku tut znahodivsya mlin Edmin i sin ta 1 sha Malopolska parova lusharnya pshona ta krup u radyanskij period krupzavod 25 za chasiv nezalezhnosti Ukrayini zavod buv zakritij a jogo budivli chastkovo zrujnovani 48 116 Vishe profesijne uchilishe 29 zasnovane u 1944 roci yak remisniche uchilishe 3 Zajmayetsya pidgotovkoyu molodshih specialistiv za napryamami Avtomobilnij transport ta Harchovi tehnologiyi ta inzheneriya 49 U lipni 2012 roku rishennyam vikonavchogo komitetu LMR kolishnij gurtozhitok na vulici Yeroshenka 20 ta zhitlovi budinki na vulici Kortumivci 10 i vulici Senkovicha 10 prijnyati vid VPU 29 u komunalnu vlasnist mista Lvova 50 117 za Polshi tut znahodivsya motorovij mlin Dresnera ta gurtova torgivlya boroshnom Muna nini ciyeyi adresi ne isnuye 48 156 Lichakivska vipravna koloniya 30 bula organizovana na teritoriyi kolishnogo Yanivskogo konctaboru zgidno z nakazom nachalnika upravlinnya MVS URSR vid 19 chervnya 1947 roku 0091 Pro stvorennya samostijnih virobnichih majsteren na bazi Peresilnoyi tyurmi VVTK UMVS u Lvivskij oblasti pid nazvoyu Ustanova p s YaA 128 30 V ustanovi spochatku viroblyali derev yanu ta kartonnu taru piznishe vidkrito ceh z prannya ta remontu mishkiv osvoyeno vipusk taburetok kuhonnih ta m yakih mebliv U toj chas v ustanovi pracyuvalo 25 osib inzhenerno tehnologichnogo personalu v osnovnomu kolishnih specialistiv Lvivskogo lisotehnichnogo institutu yaki navchali zasudzhenih tehnologiyi meblevogo virobnictva Nakazom MVS SRSR 091 vid 27 lyutogo 1969 roku ustanovu p s YaA 128 30 perejmenovano v ustanovu VL 315 30 1 grudnya 1999 roku nakazom Derzhavnogo departamentu Ukrayini z pitan vikonannya pokaran vid 29 11 1999 roku 165 ustano va VL315 30 perejmenovana u Lichakivsku vipravnu koloniyu 30 51 Naprikinci lipnya 2018 roku vineseno ostatochne rishennya shodo perenesennya slidchogo izolyatora z vul Gorodockoyi 20 a same budivlya novogo izolyatora rozrahovana na 850 osib bude sporudzhena na teritoriyi Lichakivskoyi vipravnoyi koloniyi 30 52 158 zaliznichna stanciya Klepariv Na fasadi budivli zalu ochikuvannya zaliznichnoyi stanciyi Klepariv vmisheno memorialnu tablicyu v pam yat pro te sho cherez cyu stanciyu u 1942 1943 rokah vivezli do koncentracijnih taboriv ponad pivmiljona galickih yevreyiv 48 205 hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Do 1939 roku tut diyala kaplicya Naprikinci 1940 h rokiv zakrita ta u 1958 roci perebudovana pid zvichajnij zhitlovij budinok Piznishe primishennya zajmav shtab tak zvanoyi dobrovilnoyi narodnoyi druzhini potim apteka U veresni 1990 roku v budivli vidnovili bogosluzhinnya zgodom misceva pravoslavna gromada vidbuduvala na comu misci hram yakij osvyatili u veresni 1994 roku Nini hram nalezhit PCU 48 266 v budinku mistitsya gotel Batori 311a hram Presvyatoyi Trijci Budivnictvo hramu trivalo ponad 20 rokiv Osvyachennya svyatini vidbulosya 17 travnya 2015 roku Nalezhit Svyato Troyickij parafiyi PCU zhitlovogo masivu Ryasne 1 Nastoyatelem hramu ye o Petro Kurpita 313 315 korpusi kolishnogo zavodu Elektron Nini pid 315 roztashovanij zavod ElektronMash pidpriyemstvo mashinobudivnoyi korporaciyi Elektron 53 335 2013 roku v odnij z budivel za ciyeyu adresoyu vidkrivsya punkt vidachi dozvoliv Lviv upravlinnya Ukrtransinspekciyi u Lvivskij oblasti 54 Za ciyeyu zh adresoyu PP Prodyuserskij centr Grandart u 2020 roci maye namir zbuduvati fabriku z virobnictva kavi sklad kotelnyu ta transformatornu pidstanciyu 55 358a torgovelnij centr VAM vidkritij 2004 roku mizh budinkami 388 392 ta 408 roztashovuyetsya cerkva Svyatogo Vasiliya Velikogo ta Svyashennomuchenika Oleksiya Zarickogo yaka maye adresu vul Stelmaha 3 56 Svitlini Redaguvati nbsp Hram Svyatogo Andriya Pervozvanogo nbsp Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici nbsp Cerkva Presvyatoyi Trijci nbsp Golovnij korpus NVO Elektron nbsp Hram Svyatogo Vasiliya Velikogo ta Svyashennomuchenika Oleksiya Zarickogo vul Stelmaha 3 Primitki Redaguvati a b Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 15 travnya 2022 a b v Marshruti gromadskogo transportu m Lvova eway in ua EasyWay Arhiv originalu za 23 bereznya 2023 Procitovano 16 veresnya 2020 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 17 chervnya 2023 a b v g d e zh i k l m Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Procitovano 16 veresnya 2020 Dityache poliklinichne viddilennya 2 KNP 3 ya miska klinichna likarnya m Lvova 3mkl lviv ua Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Filial poliklinichne viddilennya KNP 3 ya miska klinichna likarnya m Lvova 3mkl lviv ua Arhiv originalu za 27 chervnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Poliklinichni viddilennya polikliniki m Lvova ustymko com Procitovano 16 veresnya 2020 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 106 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 117 U Dovidniku perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 Mariyi Radzivichivni Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 124 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 96 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 69 Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova 2001 s 142 a b v g d e zh Lvivski vulici i kam yanici 2008 s 278 Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa Rocznik 2 Rok 1910 Lwow Drukarnia A Goldmana 1909 904 s pol a b Lvivski vulici i kam yanici 2008 s 279 Shostak V Pid Pokrovom yednosti Postup 17 18 zhovtnya 2000 171 615 S 3 Ulyana Shpulyar 18 listopada 2016 Na vul Shevchenka vstanovlyat pam yatnij znak do 70 richchya operaciyi Visla city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 16 veresnya 2020 a b Anna Zhurba 13 serpnya 2020 U Lvovi dlya proyizdu vidkrili kvazikilce na vulici Shevchenka zaxid net Zaxid net Procitovano 16 veresnya 2020 Ganna P yeh 13 serpnya 2020 I ij etap remontu vul Shevchenka zaversheno kvazikilce vidkrite dlya ruhu transportu city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 16 veresnya 2020 Roj Veronika 27 travnya 2021 1 chervnya startuye tretij etap remontu vulici Shevchenka Yak kursuvatime transport portal lviv ua Informacijna agenciya Lvivskij portal Procitovano 8 serpnya 2022 Olga Denisyaka 16 chervnya 2022 Dlya proyizdu vidkrili she odnu chastinu vulici Shevchenka u Lvovi portal lviv ua Informacijna agenciya Lvivskij portal Procitovano 8 serpnya 2022 1243 vulici Lvova 2009 s 417 Istorichna vulicya Shevchenka u Lvovi v poloni zanedbanosti zik ua ZIK 12 chervnya 2017 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2020 ZhEKi Lvova aisa com ua Procitovano 16 veresnya 2020 U Lvovi vinik skandal z pobudovoyu Centru polskoyi kulturi lviv depo ua 14 veresnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 a b v g d e 1243 vulici Lvova 2009 s 413 a b Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Shevchenka 24 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 veresnya 2020 Lewicki J Roman Felinski architekt i urbanista pioner nowoczesnej architektury Warszawa Neriton 2007 S 39 42 ISBN 978 83 7543 003 5 pol a b 1243 vulici Lvova 2009 s 414 Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 660 ISBN 978 966 7007 99 7 Arhitektura Lvova 2008 s 331 1243 vulicya Lvova 2009 s 414 Dudyak O Lvivski pidpriyemci za danimi perepisu 1931 roku chiselnist etnokonfesijna sistema galuz zajnyatosti O Dudyak Visnik Lvivskogo universitetu Seriya Istorichna Vip 48 S 521 534 ISSN 2078 6107 Yu O Biryulov Kamenobrodskij Alfred Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2012 T 12 Kal Kiyi 711 s ISBN 978 966 02 6472 4 Lvivski vulici i kam yanici 2008 s 47 Vikonkom Lvivskoyi miskradi dozvoliv she tri zabudovi lvivnews net Arhiv originalu za 27 veresnya 2016 Procitovano 26 veresnya 2016 ZhK Semicvit intergal bud com ua Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 a b v g 1243 vulici Lvova 2009 s 415 Arhitektura Lvova 2008 s 306 307 Uroczystosc otwarcia zakladu zyd sierot woj im Dawida Rubenzahla Chwila pl Lwow 6 kwietnia 1921 796 S 4 pol Irina Ryevunova 15 bereznya 2016 Doneckij regional investuye u Lviv zaxid net Zaxid net Procitovano 16 veresnya 2020 ZhK Shokolad m 7 co Arhiv originalu za 17 veresnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Lvivskij avtonavantazhuvach istoriya fakti modernizaciya zanepad prodovzhennya mikro f com ua Procitovano 16 veresnya 2020 Viktoriya Shovchko 7 veresnya 2021 Avtovokzal Lviv AS 4 zabytki in ua Pam yatki Ukrayini Arhiv originalu za 29 travnya 2023 Procitovano 23 lipnya 2023 Uhvala LMR 59 vid 26 veresnya 2002 roku Pro prijnyattya u vlasnist teritorialnoyi gromadi m Lvova vidomchogo zhitlovogo fondu vid distanciyi civilnih sporud na st Lviv Lvivskoyi zaliznici city adm lviv ua Lvivska miska rada 26 veresnya 2002 Procitovano 16 veresnya 2020 a b v g 1243 vulici Lvova 2009 s 416 Vishe profesijne uchilishe 29 m Lvova registry edbo gov ua Procitovano 16 veresnya 2020 Dva budinki i dva gurtozhitki stali komunalnimi portal lviv ua Informacijna agenciya Lvivskij portal 20 lipnya 2012 Procitovano 5 sichnya 2021 Lichakivska vipravna koloniya 30 ukrprison org ua Procitovano 30 lipnya 2018 Nove SIZO zbuduyut u Lvovi za tri roki forpost lviv ua Gromadskij portal Lvova Forpost 30 lipnya 2018 Procitovano 16 veresnya 2020 Zavod ElektronMash elmash electron ua Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Nataliya Zubricka 1 chervnya 2013 Avtoport Lviv oficijno vidkrili zaxid net Zaxid net Procitovano 9 lyutogo 2020 Yevgeniya Plaskon 7 lyutogo 2020 Na vulici Shevchenka u Lvovi vidkriyut fabriku z virobnictva kavi vizualizaciya 032 ua Procitovano 9 lyutogo 2020 Sajt parafiyi sv Vasiliya Velikogo i blazh svshnmch Oleksiya Zarickogo stbasil com ua Arhiv originalu za 8 listopada 2022 Procitovano 17 chervnya 2023 Dzherela RedaguvatiVulicya Shevchenkau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Vulicya Shevchenka u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 172 s ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Shevchenka vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 413 417 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 128 s ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 8 31 47 271 330 347 353 360 405 487 488 567 571 573 ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 384 s ISBN 978 966 7022 79 2 Posilannya RedaguvatiProekt Vulici Lvova vulicya Shevchenka Tarasa lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 veresnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Shevchenka Lviv amp oldid 40467245