Міхал Улям (пол. Michał Ulam, 15 березня 1879, Львів — серпень 1938, Монте-Карло, Монако) — львівський архітектор, будівельний підприємець.
Міхал Улям | |
---|---|
Народження | 27 серпня 1879 |
Смерть | 1938 |
Країна (підданство) | Республіка Польща |
Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Львів |
Архітектурний стиль | модерн |
Нагороди | |
Діти | ·Marysia Ulamd |
Біографія Редагувати
Міхал Улям народився у Львові в єврейській родині Бернарда і Цецилії Улямів. Закінчив Промислову школу. 1903 року здав екзамен у Намісництві й отримав отримав право на самостійне ведення будівельних робіт. Навчався в Мюнхенській академії мистецтв. Радник, а в 1929—1935 роках — віце-президент Торгово-промислової палати у Львові. 1912 року був ініціатором створення Центрального союзу купців і промисловців, який очолював до кінця життя. Також голова Товариства єврейських ремісників, головної ради Спілки єврейських економічних організацій. Автор численних брошур та публікацій у фаховій та щоденній пресі.
1903 року створив проєктно-будівельне бюро. Спочатку спільником був Зигмунт Кендзерський. Фірма швидко зростала, ведучи будівництво за проєктами власними і від сторонніх архітекторів. Серед співробітників були, зокрема, Тадеуш Обмінський, Роман Фелінський і Фердинанд Касслер. Частина проєктів підписана особисто Улямом, хоч у цих випадках він був скоріше інспіратором, аніж проєктантом. На 10-річний ювілей діяльності видано каталог будівель, лише частину з яких реалізувала фірма. При цьому авторство проєктів їй приписали незаслужено. 1 вересня 1930 року, як віце-президент Громадського комітету Східних торгів, за організацію і розвиток щорічної львівської виставки відзначений Золотим Хрестом Заслуги.
Міхал Улям мешкав у Львові на вулиці Зиблікевича, 27 (нині Франка, 55), у будинку, збудованому за власним проєктом 1911 року. У тому ж будинку мешкав племінник Станіслав Улям — математик і фізик, пізніше один із творців водневої бомби у США. Донька Розалія вийшла заміж за архітектора Романа Фелінського.
Помер Міхал Улям у серпні 1938 року у Монте-Карло. Похований у Монако.
Споруди фірми Уляма Редагувати
- Дім на вулиці Брюллова, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський.
- Кам'яниця адвоката Адольфа Сегаля на розі вулиці Чайковського, 6 та проспекту Шевченка, 4. 1904—1905 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський.
- «Народна гостиниця» на вулиці Костюшка, 1. 1906 роки, архітектори Зигмунт Кендзерський, Тадеуш Обмінський, Філемон Левицький.
- Кам'яниця Юзефа Гаусмана на вулиці Дорошенка, 15. 1907 рік. Проєкт приписують Тадеушеві Обмінському. Будувала фірма Уляма і Кендзерського.
- Житловий будинок Штанда на вулиці Костюшка, 3, на розі з вулицею Дрогобича. Перебудований фірмою Уляма у стилі сецесії між 1906—1907 роками.
- Чотириповерхова з цоколем кам'яниця на вулиці Кольберга, 3. Споруджена спільно з Владиславом Гертманом у стилі сецесії у 1907—1908 роках.
- Педіатрична клініка при дитячому шпиталі на вулиці Чернігівській у Львові (1908).
- Нові корпуси психіатричної лікарні на вулиці Кульпарківській у Львові. Будівництво велось фірмою Уляма і Кендзерського за проєктом Альфреда Захаревича і Т. Обмінського у 1904—1908. За іншими даними проєктантом був Зигмунт Кендзерський, керував будівництвом архітектор Каменобродський.
- Житловий будинок Давида Векслера (1909) та фабрика на на вулиці Зеленій, 20.
- Будинок на вулиці Гетьманській, 12 (нині має адресу вул. Памви Беринди, 3). 1909 рік.
- Житловий будинок Соломона Рогатина на вулиці Донцова, 4 у Львові. 1910 рік, архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер.
- Житловий будинок Лібермана на вулиці Ковжуна, 4 у Львові. Близько 1910 року, архітектор Роман Фелінський.
- Житловий будинок на вулиці Братів Рогатинців, 15. 1910—1911 роки. Архітектор Роман Фелінський.
- Торговий центр «Магнус» на вулиці Шпитальній. Архітектор Роман Фелінський.
- Амбулаторія єврейського шпиталю на вулиці Рапопорта. Архітектор Роман Фелінський.
- Передпоховальна синагога «Бет Тахара» на Новому єврейському цвинтарі. Архітектор Роман Фелінський.
- Базар братів Гредлів у Львові. Архітектор Роман Фелінський.
- Житлові будинки Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20, 22 (1910). Архітектори Роман Фелінський, Фердинанд Касслер, скульптор Зигмунт Курчинський.
- Кам'яниця Ізидори Шутц на вулиці Коперника, 5 (бл. 1911). Архітектор Роман Фелінський, скульптор Зигмунт Курчинський.
- Прибуткові будинки на вулиці Фредра, 4-4а (1911—1912). Проект Романа Фелінського.
- Будинок на вулиці Словацького, 14. 1911—1912 роки.
- Прибутковий будинок Мойсея Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців, 12 і Костюшка. Проект 1911—1912 років., реалізація тривала до 1913 року. Архітектор Роман Фелінський, скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького.
- Кам'яниця на нинішній вулиці Франка, 69. У стилі сецесії за проєктом Тадеуша Обмінського. Збудований фірмою Уляма у 1907 році.
- Будинок Крампнерів на розі вулиці Хмельницького і Зустрічної, 1, збудований до 1910 року.
- Парова пральня на нинішній вулиці Жовківській, 15.
- Перебудова залу в домі товариства єврейських ремісників «Яд Харузім» на вулиці Шолома-Алейхема, 11 у Львові 1913 року. Разом із цим було посилено сецесійний характер будівлі.
- Дім фінансової прокуратури у Львові.
- Проєкти будинків суду і фінансової дирекції на площі Тринітарській в Івано-Франківську. Спорудженням мала займатись фірма Іполіта Слівінського. 1913 року було розпочато роботи, але невдовзі зупинено через початок війни.
- Павільйон важкої промисловості — найбільша споруда Східних торгів, тепер кінотеатр «Львів» (1936–1937, архітектор Петро Тарнавецький).
Галерея Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)
- Jedenaste sprawozdanie С. K. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rok szkolny 1902/903. — Lwów, 1903. — S. 33. (пол.)
- Wierzbieniec W. Żydzi w województwie lwowskim w okresie międzywojennym. — Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2003. — S. 244. — ISBN 83-7338-121-X. (пол.)
- Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 85—86. — ISBN 83-88372-29-7. (пол.)
- Monitor Polski. — 1930. — № 206. — Poz. 291.
- ↑ Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 175. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
- Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 14—15. — ISBN 978-83-7543-003-5. (пол.)
- Chajes W. Semper fidelis: pamiętnik polaka wyznania mojżeszowego z lat 1926—1939 / Wiktor Chajes; wstępem i przypisami opatrzył Paweł Pierzchała; przedm. Tadeusz Krzyżewski. — Kraków: Księgarnia Akademicka, 1997. — S. 221. — ISBN 83-86575-45-X. (пол.)
- Ulam S. Adventures of a Mathematician. — University of California Press, 1991. — P. 109. — ISBN 0-520-07154-9. (пол.)
- ↑ Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зиґмунт // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 182. — ISBN 978-966-7007-99-7.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 249—252, 503. (пол.)
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 506. (пол.)
- Бірюльов Ю. О. Левицький Филимон // Енциклопедія Львова / за редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2012. — Т. 4. — С. 72. — ISBN 978-966-8853-23-4.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 255—256, 505.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 262, 264, 506. (пол.)
- Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Кольберга, 3 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 2 січня 2021.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 249.
- Архітектура Львова… — С. 438.
- Powiększenie zakładu dla obłąkanych w Kulparkowie // Nowosci Illustrowane. — 1905. — № 35. — S. 9. (пол.)
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323, 482, 505.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 21, 509.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 317—318, 507; Lewicki J. Roman… — S. 28.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 318—319, 504.
- Lewick J. Między tradycją… — S. 506.
- Lewicki J. Roman… — S. 62—66.
- ↑ Lewicki J. Między tradycją… — S. 505.
- Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі [ 15 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Фотографії старого Львова. — 2014. — 28 жовтня.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 509; Lewicki J. Roman… — S. 58—62.
- Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348, 505.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 322—323; Lewicki J. Roman… — S. 34—36.
- Lewicki J. Roman… — S. 32—34.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 509.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 348—352; Lewicki J. Roman… — S. 49—53.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 269—270.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 270, 292—293.
- Архітектура Львова… — С. 411.
- Lewicki J. Między tradycją… — S. 86.
- Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Drukarnia Skleniarz, 2008. — S. 351. — ISBN 978-83-89273-52-9. (пол.)
- Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów, 2002. — S. 100. — ISBN 966-7022-27-7. (пол.)
Джерела Редагувати
- Ulam Michał // Czy wiesz kto to jest? — Główna Księg. Wojskowa, 1938. — T. 2. — S. 267. (пол.)