www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іполіт Слівінський 1 пол Hipolit Śliwiński 8 серпня 1867 Городок 11 червня 1932 Львів польський архітектор видавець полі

Іполіт Слівінський

Іполіт Слівінський (пол. Hipolit Śliwiński, 8 серпня 1867, Городок — 11 червня 1932, Львів) — польський архітектор, видавець, політик, масон.

Іполіт Слівінський
Народження 8 серпня 1867(1867-08-08)
Смерть 11 червня 1932(1932-06-11) (64 роки)
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Діяльність архітектор, політик
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль історизм
 Іполіт Слівінський у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слівінський.

Біографія ред.

Один з організаторів польського незалежницького руху в Галичині перед I світовою війною. Притримувався соціалістичних поглядів. У жовтні 1900 року став одним із засновників і членом наглядової ради Кредитної спілки будівничих у Львові. Від 1901 року член надзвичайний Політехнічного товариства у Львові. Від 1902 року член Товариства наукової допомоги для Князівства Цешинського. 1903 року входив до складу журі конкурсу проєктів костелу святої Єлизавети у Львові. Орендував міську цегельню разом із прилеглими «ґрунтами» (земельними ділянками) в Ряшеві протягом 1903—1905 років (можливо, довше).

1911 року обраний послом до парламенту Австро-Угорщини, де працював до розпаду імперії. 1922 року, як кандидат від радикальних партій обраний до Сейму Польської Республіки першої каденції. Багато років був членом міської ради Львова. Член «Союзу активної боротьби» (пол. Związek Walki Czynnej) і «Стрілецької спілки» (пол. Związek Strzelecki). Очолював спілку, яка видавала газету «Wiek Nowy». У його кам'яниці на вулиці Кадетській, 6 (тепер вулиця Героїв Майдану) у 1908–1914 роках жив і працював Юзеф Пілсудський разом зі штабом. В останні роки відійшов від активної політичної діяльності. Помер у червні 1932 року після тривалої хвороби. Похований на 78 полі Личаківського цвинтаря.

  • Будинок «Авансового банку» у стилі необароко на нинішньому проспекті Свободи, 10 у Львові (1898).
  • Керівництво спорудженням в'язниці у Тернополі. Спільно із Зигмунтом Пшорном (бл. 1900).
  • Проєкт фасаду власного будинку архітектора Франциска Сковрона на нинішній вулиці Кривоноса, 10. Неорококове скульптурне оздоблення, ймовірно, реалізував Антон Попель.
  • Власний прибутковий будинок на нинішній вулиці Героїв Майдану, 6 (1901—1902). Виконаний у стилі модернізованої неоготики, з багатим скульптурним оздобленням.
  • Первинний проєкт санаторію Казимира Солецького на вулиці Личаківській, 93 (тепер № 107). Задуманий у формах неоренесансу і неоготики; затверджений магістратом у жовтні 1906 року, однак до його реалізації не дійшло. Санаторій збудовано за іншим проєктом, створеним у бюро Івана Левинського.
  • Неокласицистичний з ренесансними мотивами в аттиках проєкт «Другого дому техніків» (гуртожитку Політехніки) на нинішній вулиці Бой-Желенського, 14. Розроблено для конкурсу 1912 року, де здобув I місце. Співавтори Влодзімеж Тетмаєр, Ізидор Цеценьовський. Спорудження розпочато 1913-го, однак через початок війни припинено. Після війни на фундаментах споруджено гуртожиток вже за проєктом іншого архітектора — Євгена Червінського.
  • Фірма Слівінського отримала замовлення на спорудження будинків суду і фінансової дирекції на площі Тринітарській у Станиславові за проєктом фірми Міхала Уляма. 1913 року розпочали роботи, але невдовзі зупинили через початок війни.
  • Проєкт перебудови школи De Notre Dame на нинішній вулиці Кониського, 8 у Львові (1926). Реалізований 1930 року, але попередньо перероблений Вавжинцем Дайчаком.
  • 5-поверховий будинок для працівників залізниці на нинішній вулиці Поліщука, 76 у Львові (1930–1932).
  • Приміщення державної 8-класної гімназії в Бучачі (разом із Тадеушем Мостовським; за іншими даними, авторами проєкту були архітектори Топольницький і Джованні Батіста Феррарі.

Примітки ред.

  1. Іноді — Іполит Сливінський; див.: Бережани: вулиці та пам'ятки старого міста [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт Береданської РДА.
  2. Dział ekonomiczny // Słowo Polskie. — 3 października 1900. — № 459. — S. 6; Kronika miejscowa // Słowo Polskie. — 7 listopada 1900. — № 518. — S. 4; Kronika // Nowa Reforma. — 4 października 1900. — № 226. — S. 2.
  3. Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 95.
  4. Srawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Księstwa Cieszyńskiego za rok obrotowy 1903. — Nakładem Towarzystwa Naukowej Pomocy w Cieszynie. — S. 7.
  5. Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1.
  6. Laskowski A. Architektura galicyjska w okresie autonomii: Uwagi na marginesie książki o architekturze Rzeszowa // Modus. Prace z historii sztuki. — 2001. — № II. — S. 132. — ISSN 1641-9715.
  7. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 320. — ISBN 978-966-7022-77-8.; Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 14. — ISBN 83-88372-29-7.
  8. Słowo Polskie. — 21 czerwca 1900. — № 285. — S. 4.
  9. Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 118. — ISBN 978-83-7543-009-7.
  10. Архітектура Львова… — С. 492.
  11. Lewicki J. Między tradycją… — S. 214.
  12. Архітектура Львова… — С. 436; Lewicki J. Między tradycją… — S. 65.
  13. Komar Ż. Trzecie miasto Galicji. — Kraków: Drukarnia Skleniarz, 2008. — S. 351. — ISBN 978-83-89273-52-9.
  14. Ґранкін П. Е. Будинки Комерційної академії у Львові // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 21, 22.
  15. Архітектура Львова… — С. 560; Богданова Ю. Нова архітектура Нового світу // Галицька брама. — 2008. — № 3-4 (159—160). — С. 18.
  16. Czyż A., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : Franczak, 2009. — 118 il. — S. 22. — ISBN 978-83-60976-45-6. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. — Seria C. — Zesz. 3).
  17. Бучач. Фотопутівник / Автор тексту М. Козак, літредактор П. Бубній. — Тернопіль : ВАТ «Збруч», 2010. — іл. — С. 16.

Джерела ред.

  • Dwa zgony. Ś. p. Hipolit Śliwiński. — Bł. p. Henryk Kolischer // Gazeta Lwowska. — 14 czerwca 1932. — № 133. — S. 6. (пол.)
  • Nicieja S. Lwów. Ogród snu i pamięci. Dzieje Cmentarza Łyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywających w latach 1786—2010. — Opole: Wydawnictwo MS, 2011. — S. 440. — ISBN 978-83-61915-07-2. (пол.)


Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ipolit Slivinskij 1 pol Hipolit Sliwinski 8 serpnya 1867 Gorodok 11 chervnya 1932 Lviv polskij arhitektor vidavec politik mason Ipolit SlivinskijNarodzhennya 8 serpnya 1867 1867 08 08 GorodokSmert 11 chervnya 1932 1932 06 11 64 roki LvivPohovannya Lichakivskij cvintar Krayina piddanstvo Polska RespublikaDiyalnist arhitektor politikPracya v mistah LvivArhitekturnij stil istorizm Ipolit Slivinskij u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Slivinskij Zmist 1 Biografiya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiya red Odin z organizatoriv polskogo nezalezhnickogo ruhu v Galichini pered I svitovoyu vijnoyu Pritrimuvavsya socialistichnih poglyadiv U zhovtni 1900 roku stav odnim iz zasnovnikiv i chlenom naglyadovoyi radi Kreditnoyi spilki budivnichih u Lvovi 2 Vid 1901 roku chlen nadzvichajnij Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 3 Vid 1902 roku chlen Tovaristva naukovoyi dopomogi dlya Knyazivstva Ceshinskogo 4 1903 roku vhodiv do skladu zhuri konkursu proyektiv kostelu svyatoyi Yelizaveti u Lvovi 5 Orenduvav misku cegelnyu razom iz prileglimi gruntami zemelnimi dilyankami v Ryashevi protyagom 1903 1905 rokiv mozhlivo dovshe 6 1911 roku obranij poslom do parlamentu Avstro Ugorshini de pracyuvav do rozpadu imperiyi 1922 roku yak kandidat vid radikalnih partij obranij do Sejmu Polskoyi Respubliki pershoyi kadenciyi Bagato rokiv buv chlenom miskoyi radi Lvova Chlen Soyuzu aktivnoyi borotbi pol Zwiazek Walki Czynnej i Strileckoyi spilki pol Zwiazek Strzelecki Ocholyuvav spilku yaka vidavala gazetu Wiek Nowy U jogo kam yanici na vulici Kadetskij 6 teper vulicya Geroyiv Majdanu u 1908 1914 rokah zhiv i pracyuvav Yuzef Pilsudskij razom zi shtabom V ostanni roki vidijshov vid aktivnoyi politichnoyi diyalnosti Pomer u chervni 1932 roku pislya trivaloyi hvorobi Pohovanij na 78 poli Lichakivskogo cvintarya RobotiBudinok Avansovogo banku u stili neobaroko na ninishnomu prospekti Svobodi 10 u Lvovi 1898 7 Kerivnictvo sporudzhennyam v yaznici u Ternopoli Spilno iz Zigmuntom Pshornom bl 1900 8 Proyekt fasadu vlasnogo budinku arhitektora Franciska Skovrona na ninishnij vulici Krivonosa 10 Neorokokove skulpturne ozdoblennya jmovirno realizuvav Anton Popel 9 Vlasnij pributkovij budinok na ninishnij vulici Geroyiv Majdanu 6 1901 1902 Vikonanij u stili modernizovanoyi neogotiki z bagatim skulpturnim ozdoblennyam 10 Pervinnij proyekt sanatoriyu Kazimira Soleckogo na vulici Lichakivskij 93 teper 107 Zadumanij u formah neorenesansu i neogotiki zatverdzhenij magistratom u zhovtni 1906 roku odnak do jogo realizaciyi ne dijshlo Sanatorij zbudovano za inshim proyektom stvorenim u byuro Ivana Levinskogo 11 Neoklasicistichnij z renesansnimi motivami v attikah proyekt Drugogo domu tehnikiv gurtozhitku Politehniki na ninishnij vulici Boj Zhelenskogo 14 Rozrobleno dlya konkursu 1912 roku de zdobuv I misce Spivavtori Vlodzimezh Tetmayer Izidor Cecenovskij Sporudzhennya rozpochato 1913 go odnak cherez pochatok vijni pripineno Pislya vijni na fundamentah sporudzheno gurtozhitok vzhe za proyektom inshogo arhitektora Yevgena Chervinskogo 12 Firma Slivinskogo otrimala zamovlennya na sporudzhennya budinkiv sudu i finansovoyi direkciyi na ploshi Trinitarskij u Stanislavovi za proyektom firmi Mihala Ulyama 1913 roku rozpochali roboti ale nevdovzi zupinili cherez pochatok vijni 13 Proyekt perebudovi shkoli De Notre Dame na ninishnij vulici Koniskogo 8 u Lvovi 1926 Realizovanij 1930 roku ale poperedno pereroblenij Vavzhincem Dajchakom 14 5 poverhovij budinok dlya pracivnikiv zaliznici na ninishnij vulici Polishuka 76 u Lvovi 1930 1932 15 Primishennya derzhavnoyi 8 klasnoyi gimnaziyi v Buchachi razom iz Tadeushem Mostovskim 16 za inshimi danimi avtorami proyektu buli arhitektori Topolnickij i Dzhovanni Batista Ferrari 17 Primitki red Inodi Ipolit Slivinskij div Berezhani vulici ta pam yatki starogo mista Arhivovano 24 chervnya 2021 u Wayback Machine Sajt Beredanskoyi RDA Dzial ekonomiczny Slowo Polskie 3 pazdziernika 1900 459 S 6 Kronika miejscowa Slowo Polskie 7 listopada 1900 518 S 4 Kronika Nowa Reforma 4 pazdziernika 1900 226 S 2 Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 95 Srawozdanie Towarzystwa Naukowej Pomocy dla Ksiestwa Cieszynskiego za rok obrotowy 1903 Nakladem Towarzystwa Naukowej Pomocy w Cieszynie S 7 Kosciol sw Elzbiety Slowo Polskie 18 marca 1903 129 S 1 Laskowski A Architektura galicyjska w okresie autonomii Uwagi na marginesie ksiazki o architekturze Rzeszowa Modus Prace z historii sztuki 2001 II S 132 ISSN 1641 9715 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 320 ISBN 978 966 7022 77 8 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 14 ISBN 83 88372 29 7 Slowo Polskie 21 czerwca 1900 285 S 4 Biriulow J Rzezba lwowska Warszawa Neriton 2007 S 118 ISBN 978 83 7543 009 7 Arhitektura Lvova S 492 Lewicki J Miedzy tradycja S 214 Arhitektura Lvova S 436 Lewicki J Miedzy tradycja S 65 Komar Z Trzecie miasto Galicji Krakow Drukarnia Skleniarz 2008 S 351 ISBN 978 83 89273 52 9 Grankin P E Budinki Komercijnoyi akademiyi u Lvovi Galicka brama 2003 1 3 97 99 S 21 22 Arhitektura Lvova S 560 Bogdanova Yu Nova arhitektura Novogo svitu Galicka brama 2008 3 4 159 160 S 18 Czyz A Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa Franczak 2009 118 il S 22 ISBN 978 83 60976 45 6 Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C Zesz 3 Buchach Fotoputivnik Avtor tekstu M Kozak litredaktor P Bubnij Ternopil VAT Zbruch 2010 il S 16 Dzherela red nbsp Portal Mistectvo Dwa zgony S p Hipolit Sliwinski Bl p Henryk Kolischer Gazeta Lwowska 14 czerwca 1932 133 S 6 pol Nicieja S Lwow Ogrod snu i pamieci Dzieje Cmentarza Lyczakowskiego oraz ludzi tam spoczywajacych w latach 1786 2010 Opole Wydawnictwo MS 2011 S 440 ISBN 978 83 61915 07 2 pol Posilannya red Hipolit Sliwinski polityk architekt 1866 1932 Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ipolit Slivinskij amp oldid 35815890