www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Героїв Майдану Львів У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Героїв Майдану Ву лиця Геро їв Ма

Вулиця Героїв Майдану (Львів)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Героїв Майдану.

Ву́лиця Геро́їв Майда́ну — вулиця у Франківському районі міста Львова, в місцевостях Вулька і Новий Світ (парний бік вулиці). Сполучає вулиці Вітовського та Стрийську. Вулиця починається від шестипроміневого перехрестя вулиць Коперника, Вітовського, Лукіяновича, Сахарова та Нечуя-Левицького, а також утворює перехрестя з вулицями Комаринця та Бой-Желенського. Прилучаються вулиці Глінки, Карпинця, Похила.

Вулиця Героїв Майдану
Львів
Вулиця Героїв Майдану. У будинку посередині у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський
Місцевість Вулька
Район Франківський
Назва на честь учасників всеукраїнських протестних акцій у листопаді 2013 — лютому 2014 років
Колишні назви
Паркґассе, Кадетська, Пеовяків (част.), Тельмана, Кадецька, Бескіденштрассе, Кадетська, Гвардійська
австрійського періоду (українською) Паркґассе
австрійського періоду (німецькою) Parkgasse
польського періоду (польською) Kadecka, Peowiaków (cz.)
радянського періоду (українською) Тельмана, Кадетська, Гвардійська
радянського періоду (російською) Тельмана, Кадетская, Гвардейская
Загальні відомості
Протяжність 840 м
Координати початку 49°49′55″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.8319861° пн. ш. 24.0187417° сх. д. / 49.8319861; 24.0187417Координати: 49°49′55″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.8319861° пн. ш. 24.0187417° сх. д. / 49.8319861; 24.0187417
Координати кінця 49°49′31″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.8255056° пн. ш. 24.0204194° сх. д. / 49.8255056; 24.0204194
Поштові індекси 79026
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки № 5Б, 5Ц, 6, 7, 8, 8А, 9, 11, 11А, 15, 28, 30, 30А, 40
Пам'ятники меморіальна таблиця Ю. Пілсудському
Навчальні заклади Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Поштові відділення ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)
Забудова конструктивізм, функціоналізм, віденська сецесія, неороманський стиль, сталінський ампір
Парки Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2636305
Мапа
 Вулиця Героїв Майдану у Вікісховищі

Історія Редагувати

У 1880-х роках на місці сучасної вулиці Героїв Майдану існувала дорога, що пролягала від першої львівської електростанції та трамвайного депо, розташованих на перехресті вулиць Пелчинської (сучасна вулиця Вітовського), Вулецької (сучасна вулиця Академіка Сахарова) та Коперника, на схід, вздовж Пелчинського ставу по території Пелчинського парку, а потім повертала на південь, піднімалася серпантином угору та завершувалася поблизу Стрийського цвинтаря, що розташовувався у верхній частині сучасного парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького. Не пізніше 1895 року ця дорога отримала офіційну назву Паркова вулиця.

У 1899 році на Помірках, наприкінці вулиці Паркової збудували комплекс Кадетської школи (сучасна Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного). Приблизно в ті ж роки трасу вулиці змінили, спрямивши у початковій її частині, а саму вулицю не пізніше 1901 року перейменували на Кадетську. Тоді ж почалася забудова вулиці віллами, пізніше — прибутковими будинками.

У листопаді 1918 року вулиця Кадетська разом із сусідніми вулицями стала ареною запеклих боїв за будівлю кадетської школи між поляками та українцями під час польсько-української війни 1918—1919 років.

У 1930-х роках у Львові проводилися міжнародні автоперегони «Ґран-прі Львова», траса перегонів проходила, зокрема, через вулицю Кадетську, на якій, як і на інших вулицях, де пролягала траса, перед змаганнями переклали бруківку.

У 1938 році нижню частину Кадетської виокремили у вулицю Пеовяків, названу на честь польської воєнізованої організації (POW), яка брала участь в польсько-українській війні (1918—1919). У подальші роки вулиця пережила низку перейменувань: із встановленням у Львові радянської влади вулицю у 1940 (або 1941) році перейменували на вулицю Тельмана, на честь німецького комуніста Ернста Тельмана, із приходом у Львів нацистів вулиця у серпні 1941 року знову стала Кадетською. За деякий час вулицю перейменували на Бескидську — Бескіденштрассе (Beskidenstrasse), на честь Бескидів — гірського масиву у Східних Карпатах, із встановленням у Львові радянського режиму в липні 1944 року повернули стару назву Кадетська, а в грудні того ж року вулиця отримала нову назву Гвардійська.

З 10 квітня 2014 року вулиця має назву Героїв Майдану, на честь героїв Небесної Сотні, які загинули на часі Революції Гідності у листопаді 2013 — лютому 2014 років.

Назва Редагувати

  • 1895—1901 — Паркова;
  • 1901—1938 — Кадетська;
  • 1938 — січень 1941 — Пеовяків;
  • січень — липень 1941 — Тельмана;
  • липень 1941 — 1944 — Бескіденштрассе;
  • липень 1944 — грудень 1944 — Кадетська;
  • грудень 1944 — квітень 2014 — Гвардійська;
  • з 10 квітня 2014 року — Героїв Майдану.

Забудова Редагувати

Забудова вулиці Героїв Майдану розпочалася на початку 1900-х років з парного боку вулиці, яка забудовувалася спочатку віллами, пізніше — багатоповерховими кам'яницями. Непарний бік вулиці, внаслідок особливостей рельєфу місцевості, тривалий час лишався незабудованим, на початку 1930-х років був намір влаштувати тут новий міський парк, але у 1930-х роках тут звели ряд житлових будинків у тогочасному стилі функціоналізму.

В архітектурному ансамблі вулиці Героїв Майдану переважають архітектурні стилі — конструктивізм, функціоналізм, віденська сецесія, неороманський стиль, будинок № 29-а зведений у 1957 році в стилі сталінського ампіру. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 4 — кам'яниця, збудована у 1905—1906 роках для Генрика Осуховського за проєктом архітектора Кароля Скавінського, у стилі мальовничого історизму («пітореску») з використанням елементів венеційської неоготики. У 1911 році власниками будинку були барон Альберт Брюкманн з дружиною Евеліною. У 1920-х роках в будинку діяло видавництво «Нове життя», яке видало книгу Дмитра Донцова «Націоналізм». У міжвоєнний період фасади будинку, а також сходові клітки, були сильно понищені; власницями будинку тоді були Евеліна та Станіслава Брюкманн. У 1950-х роках у будинку містився ремонт взуття. Нині будинок є житловим, а у частині приміщень цоколя нині діє паб-ресторан «Чорний кіт».

№ 5ц — триповерховий чиншовий будинок розташований на розі вулиць Героїв Майдану та Глінки, збудований у 1938 році за проєктом архітектора Якуба Менкера у стилі конструктивізму. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2087-м.

№ 6. «Кам'яниця під совами» — триповерховий прибутковий будинок архітектора Іполіта Слівінського, збудований у 1901—1902 роках за його власним проєктом. Виконаний у стилі модернізованої неоготики, з багатим скульптурним оздобленням, ав­то­ром якого був відомий польський скульптор Антоній Попель. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 891-м. У цьому будинку у 1910—1939 роках містилася майстерня скульптора і живописця Романа Шведзіцького. 1935 року на фасаді будинку встановлена меморіальна таблиця, яка сповіщає, що тут у 1908—1914 роках зі своїм штабом перебував Юзеф Пілсудський. 1944 року у цьому будинку розташовувався штаб польської Ар­мії Кра­йо­вої, основним завданням якого було відновлення польської адміністрації у Львові після відступу німецьких військ.

№ 8 — колишній прибутковий будинок архітектора Збіґнєва Левинського, збудований у 1906—1907 роках за його власним проєктом, у стилі раціонального модерну з елементами неокласицизму.

№ 8-а — двоповерхова вілла, зведена у 1920-х роках у дворковому стилі. Від радянських часів у будівлі містився відомчий дитячий садок КДБ—СБУ, нині — ЗДО № 135 (дитячий садок святого Миколая) Львівської Митрополії УГКЦ.

№ 7, 9, 11, 13, 15 — житлові будинки у стилі пізнього модерну, збудовані за проєктом архітектора Петра Тарнавецького у 1928—1931 роках. В останньому з них Тарнавецький мешкав з родиною у 1931—1939 роках. Будинки № 7, 9, 15 внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2089-м, № 2091-м та № 2094-м відповідно.

№ 10, 14, 16 — прибуткові будинки, зведені у 1910-х роках у стилі раціональної постсецесії. У будинку № 10 за радянських часів був магазин «Продукти», у 2000-х роках — крамниці мережі «Еколан»: «Продукти, хліб» і «Жива риба», а також кафе-бар «Астероїд».

№ 17 — будинок збудований у 1909 році у стилі раціональної постсецесії за проєктом архітектора Тадеуша Мостовського. Тут до початку Другої світової війни містилася контора архітектора Кароля Майснера, за радянських часів — опорний пункт правопорядку.

№ 18 — п'ятиповерховий житловий будинок збудований у 1937—1939 роках за проєктом архітектор Зигмунта Шпербера в стилі львівського функціоналізму. В цьому будинку у 1944—1949 роках мешкав письменник Ярослав Галан, про що сповіщає меморіальна таблиця, встановлена на фасаді будинку у 1952 році, тут його і вбили 24 жовтня 1949 року. За радянських часів у квартирі Галана функціонував літературно-меморіальний музей Галана, який у 1992 році реорганізували в музей «Літературний Львів першої половини XX століття».

№ 28 — чотириповерховий житловий будинок, зведений у 1911—1912 роках проєктно-будівельним бюро Івана Левинського за проєктом Юзефа Пйонтковського у стилі раціонального модерну. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2095-м.

№ 28-а — шестиповерховий житловий будинок, споруджений 1957 року за проєктом архітектора Людмили Нівіної у стилі сталінського ампіру. Сміливий проєкт 1953 року із ризалітом, що сильно виступає відносно основного об'єму, при реалізації значно спростили, внаслідок початку так званої «боротьби з надмірностями».

№ 30 — чотириповерховий будинок 1930-х років у стилі функціоналізму. У 1940-х—1950-х роках тут містилася початкова школа № 50 міського відділу народної освіти міста Львова. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2096-м.

№ 32 — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. З 1 жовтня 1899 року до Першої світової війни тут була австро-угорська Імператорська і Королівська школа кадетів піхоти; з березня 1921 до вересня 1939 року — польський Корпус кадетів № 1, а з 1947 року — Львівське військово-політичне училище (з 1962 року — Вище військово-політичне училище Радянської Армії та Військово-морського флоту), з 1967 року Львівське вище військово-політичне училище ордена Червоної Зірки (1975) та ордена Червоної Зірки ЧССР (1978).

Пам'ятники Редагувати

У горішній частині вулиці при перетині з вулицею Стрийською, на місці розорених могил старого Стрийського цвинтаря, стоїть монумент переможцям над нацизмом. 2019 року стелу з зображеннями орденів, через її аварійність, було демонтовано. Наприкінці 1950-х років на цьому місці збудований один з парадних входів до парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, що був прикрашений колонадами корінфського ордеру (автор — архітектор Г. Швецький-Вінецький), поруч з яким у 1960-х роках знаходився піонерський табір. Згодом вхідна арка зруйнована, піонерський табір ліквідовано і на цьому місці споруджений монумент переможцям над нацизмом.

Вшанування пам'яті Небесної сотні Редагувати

10 квітня 2014 року сесія Львівської міської ради ухвалила рішення про перейменування вулиці Гвардійської на вулицю Героїв Майдану. У 2016 році активісти ГО «Граніт» спільно з художниками зініціювали створення артоб'єкту з метою вшанування пам'яті одного з активістів, львів'янина Богдана Сольчаника, який загинув на Майдані від кулі снайпера 20 лютого 2014 року. На стіні трамвайного депо вздовж вулиці зобразили портрет героя Небесної сотні, а також кілька його віршів.

Попри погодження ініціативи з міською владою, напередодні Великодня стінопис зафарбували комунальні служби, мотивуючи це вказівкою Франківської райадміністрації облагородити фасади будівель до свят. Після інциденту голова адміністрації Тарас Гнида пообіцяв виділити кошти на відновлення об'єкту, створеного за рахунок активістів, проте цього так і не сталось.

Невдовзі митці відреставрували портрет Сольчаника та його вірші. Проте у 2017 році ситуація знову повторилася — комунальники зафарбували металеві стулки депо, на яких були розміщені графіті.

Відомі мешканці Редагувати

  • буд. № 6 — Борис Буряк, художник, і Ніна Буряк, графік, мешкали тут у 1990-х роках у кв. 1.
  • буд. № 10 — Неллі Федчук, художниця декоративно-ужиткового мистецтва, мешкала тут у 1990-х роках у кв. 6-а.
  • буд. № 14 — Гуґо Штейнгауз, відомий польський математик, співзасновник Львівської математичної школи, професор Львівського університету. Штейнгауз у міжвоєнний період був власником будинку, де мешкав на другому поверсі, а інші квартири здавав орендарям. Одну з кімнат в його квартирі розписав польський художник Леон Хвістек, що був одружений на його сестрі Ользі Марії Штейнгауз.
  • буд. № 15 — Петро Тарнавецький, львівський архітектор, мешкав тут у 1931—1939 роках.
  • буд. № 17 — Северин Юзеф Кшеменевський, польський ботанік, фізіолог рослин, професор та завідувач кафедри анатомії та фізіології рослин, ректор Львівського університету, мешкав тут до 1944 року. У 1910-х роках тут мешкав Кароль Мейсснер, львівський будівничий.
  • буд. № 18 — Ярослав Галан, радянський письменник, мешкав тут у 1944—1949 роках; Володимир Овчинников, графік, мешкав тут у 1990-х роках у кв. 8 .

Транспорт Редагувати

Наприкінці 1910-х років при проєктуванні будівництва трамвайних колій у Львові, зокрема, трамвайної лінії на Високий замок, керівник Львівського трамвая Юзеф Томицький запропонував замість трамвайної збудувати лінію «безрейкового електричного омнібусу», тобто тролейбусу. Окрім цієї лінії, пропонувалося також спорудити ще дві тролейбусних лінії, одна з яких мала проходити вулицею Кадетською до верхньої частини Стрийського парку. Втім, ці плани так і лишилися нереалізованими.

Станом на березень 2021 року маршрути громадського транспорту вулицею Героїв Майдану відсутні.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 11 червня 2022. 
  2. ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 12 березня 2021. 
  3. Новий Світ, 2014, с. 7.
  4. Вулиця Героїв Майдану на картах Google. maps.google.com. Карти Google. Процитовано 11 березня 2021. 
  5. Вулиця Героїв Майдану на картах Visicom. maps.visicom.ua. Visicom Maps. Процитовано 11 березня 2021. 
  6. ↑ Новий Світ, 2014, с. 170.
  7. ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 15.
  8. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 311.
  9. Дєдик, Козицький, Мороз, Муравський, 2009, с. 196.
  10. Вулиці Львова, 2017, с. 238.
  11. Розпорядження Львівської міської ради № 132 від 26.05.2014 р. «Про внесення змін до розпорядження Львівського міського голови від 23.04.2004 р. № 250». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 26 травня 2014. Процитовано 12 березня 2021. 
  12. Вулиці Львова, 2017, с. 46, 535.
  13. ↑ Новий Світ, 2014, с. 172.
  14. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 312.
  15. Архітектура Львова, 2008, с. 496.
  16. ↑ Новий Світ, 2014, с. 171.
  17. Дєдик, Козицький, Мороз, Муравський, 2009, с. 193.
  18. Ольга Заречнюк. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Героїв Майдану, 4 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 12 березня 2021. 
  19. ↑ Мирослава Ляхович (28 грудня 2018). Проєкт «Житлові будівлі»: будинок на вул. Героїв Майдану 5 ц. modernism.lviv-online.com. Процитовано 12 березня 2021. 
  20. Cielątkowska R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk: Art-Styl, 1998. — S. 149. — ISBN 83-905682-7-6 (пол.)
  21. Архітектура Львова, 2008, с. 492.
  22. Невідомий Львів: дім «Під совами». lviv.vgorode.ua. 29 березня 2016. Процитовано 12 березня 2021. 
  23. Biriulow J. Rzeźba Lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 223. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
  24. Архітектура Львова, 2008, с. 487.
  25. ДНЗ № 135. Франківський район м. Львова. lvivedu.com. Мережа дошкільних навчальних закладів Львівської області. оригіналу за 8 березня 2022. Процитовано 13 березня 2021. 
  26. Садочки. edu-ugcc.org.ua. Комісія у справах освіти та виховання УГКЦ. Процитовано 13 березня 2021. 
  27. Архітектура Львова, 2008, с. 534.
  28. Biriulow J., Tarnawiecka M., Dubicki T. Piotr Tarnawiecki, architekt lwowski. — Lwów: Centrum Europy, 2002. — S. 91—93. — ISBN 966-7022-27-7. (пол.)
  29. Архітектура Львова, 2008, с. 435.
  30. ↑ Літературний Львів І пол. ХХ ст.. lhm.lviv.ua. Львівський історичний музей. Процитовано 12 березня 2021. 
  31. Памятники истории и культуры Украинской ССР, 1987, с. 312.
  32. Дєдик, Козицький, Мороз, Муравський, 2009, с. 194.
  33. Архітектура Львова, 2008, с. 489.
  34. Архітектура Львова, 2008, с. 597.
  35. Львов: справочник, 1949, с. 119.
  36. Людмила Калабуха (16 серпня 2018). 5 фактів про Парк Культури у Львові, про які мало знають навіть старші львів'яни!. forpost.lviv.ua. Форпост. Процитовано 12 березня 2021. 
  37. У Львові одну з вулиць перейменують на вулицю Героїв Майдану. nbnews.com.ua. оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 12 квітня 2017. 
  38. Гвардійська — стала вулицею Героїв Майдану. zaxid.net. Zaxid.net. 8 травня 2014. Процитовано 12 березня 2021. 
  39. Вулицю Героїв Майдану у Львові прикрасив портрет Богдана Сольчаника. Чи буде ще?. zik.ua. ZIK. 20 жовтня 2016. оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 21 червня 2021. 
  40. Львівські комунальники замість лайки і каракуль замалювали арт-графіті і вірші. zik.ua. ZIK. 21 травня 2016. оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 21 червня 2021. 
  41. Довідник членів СХУ, 1998, с. 21.
  42. Довідник членів СХУ, 1998, с. 151.
  43. Іванка Корань (29 березня 2019). Палацик Бога на горі Святого Яцека. Декілька життєвих історій про віллу на Тарнавського, 82. varianty.lviv.ua. Варіанти. Процитовано 20 березня 2021. 
  44. Северин Кшеменевський. lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. Процитовано 15 березня 2021. 
  45. . — Lwów; Stryj: Franciszek Reichman, 1912. — S. 228, 279. (пол.)
  46. Довідник членів СХУ, 1998, с. 108.

Джерела Редагувати

Вулиця Героїв Майдану
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Проєкт «Львів»
Вулиця Героїв Майдану у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Дєдик О., Козицький А., Мороз В., Муравський В. Львів. Місто наших героїв: путівник / за ред. А. Козицького. — Л. : Літопис, 2009. — 248 с. — ISBN 978-966-7007-79-9.
  • Довідник членів Спілки художників України (до 60-річчя заснування Спілки художників України) / О. М. Міщенко, А. В. Гусарова, І. М. Волощук. — К., 1998. — 184 с. — 3000 прим.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Гвардійська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Л. : Апріорі, 2009. — С. 311—312. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-54-5.
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
  • Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Л. : Світ, 2001. — С. 15, 82, 88, 93, 99, 107, 115. — 500 прим. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І. В. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Л. : Апріорі, 2012. — С. 8, 194, 203, 224. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-076-6.
  • Мельник І. Гвардійська вулиця // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Л. : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 505. — ISBN 978-966-7007-68-8.
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Х. : Фоліо, 2017. — С. 46, 238, 251, 530, 534—537. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Л. : Центр Європи, 2008. — С. 73, 121—123, 191, 231. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.
  • Мельник І. В. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. — 2-ге, виправлене та доповнене. — Л. : Центр Європи, 2014. — Т. VI. — С. 7, 164, 170—174. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — ISBN 978-966-7022-82-2.
  • Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 312. (рос.)
  • Янчак Ярослав. Автотранспорт // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Л. : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 34—35. — ISBN 978-966-7007-68-8.

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Geroyiv Majdanu Vu licya Gero yiv Majda nu vulicya u Frankivskomu rajoni mista Lvova v miscevostyah Vulka i Novij Svit parnij bik vulici 3 Spoluchaye vulici Vitovskogo ta Strijsku Vulicya pochinayetsya vid shestiprominevogo perehrestya vulic Kopernika Vitovskogo Lukiyanovicha Saharova ta Nechuya Levickogo a takozh utvoryuye perehrestya z vulicyami Komarincya ta Boj Zhelenskogo Priluchayutsya vulici Glinki Karpincya Pohila 4 5 Vulicya Geroyiv MajdanuLvivVulicya Geroyiv Majdanu U budinku poseredini u 1908 1914 rokah zi svoyim shtabom perebuvav Yuzef PilsudskijMiscevist VulkaRajon FrankivskijNazva na chest uchasnikiv vseukrayinskih protestnih akcij u listopadi 2013 lyutomu 2014 rokivKolishni nazviParkgasse Kadetska Peovyakiv chast Telmana Kadecka Beskidenshtrasse Kadetska Gvardijskaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Parkgasseavstrijskogo periodu nimeckoyu Parkgassepolskogo periodu polskoyu Kadecka Peowiakow cz radyanskogo periodu ukrayinskoyu Telmana Kadetska Gvardijskaradyanskogo periodu rosijskoyu Telmana Kadetskaya GvardejskayaZagalni vidomostiProtyazhnist 840 mKoordinati pochatku 49 49 55 pn sh 24 01 07 sh d 49 8319861 pn sh 24 0187417 sh d 49 8319861 24 0187417 Koordinati 49 49 55 pn sh 24 01 07 sh d 49 8319861 pn sh 24 0187417 sh d 49 8319861 24 0187417Koordinati kincya 49 49 31 pn sh 24 01 13 sh d 49 8255056 pn sh 24 0204194 sh d 49 8255056 24 0204194Poshtovi indeksi 79026 1 TransportRuh dvostoronnijPokrittya brukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaArhitekturni pam yatki 5B 5C 6 7 8 8A 9 11 11A 15 28 30 30A 40 2 Pam yatniki memorialna tablicya Yu PilsudskomuNavchalni zakladi Nacionalna akademiya suhoputnih vijsk imeni getmana Petra SagajdachnogoPoshtovi viddilennya VPZ 26 vul Strijska 78 1 Zabudova konstruktivizm funkcionalizm videnska secesiya neoromanskij stil stalinskij ampirParki Park kulturi ta vidpochinku imeni Bogdana HmelnickogoZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2636305Mapa Vulicya Geroyiv Majdanu u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 1 1 Nazva 2 Zabudova 3 Pam yatniki 3 1 Vshanuvannya pam yati Nebesnoyi sotni 4 Vidomi meshkanci 5 Transport 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiU 1880 h rokah na misci suchasnoyi vulici Geroyiv Majdanu isnuvala doroga sho prolyagala vid pershoyi lvivskoyi elektrostanciyi ta tramvajnogo depo roztashovanih na perehresti vulic Pelchinskoyi suchasna vulicya Vitovskogo Vuleckoyi suchasna vulicya Akademika Saharova ta Kopernika na shid vzdovzh Pelchinskogo stavu po teritoriyi Pelchinskogo parku a potim povertala na pivden pidnimalasya serpantinom ugoru ta zavershuvalasya poblizu Strijskogo cvintarya sho roztashovuvavsya u verhnij chastini suchasnogo parku kulturi ta vidpochinku imeni Bogdana Hmelnickogo 6 Ne piznishe 1895 roku cya doroga otrimala oficijnu nazvu Parkova vulicya 7 8 U 1899 roci na Pomirkah naprikinci vulici Parkovoyi zbuduvali kompleks Kadetskoyi shkoli suchasna Nacionalna akademiya suhoputnih vijsk imeni getmana Petra Sagajdachnogo Priblizno v ti zh roki trasu vulici zminili spryamivshi u pochatkovij yiyi chastini a samu vulicyu ne piznishe 1901 roku perejmenuvali na Kadetsku 7 8 Todi zh pochalasya zabudova vulici villami piznishe pributkovimi budinkami 6 U listopadi 1918 roku vulicya Kadetska razom iz susidnimi vulicyami stala arenoyu zapeklih boyiv za budivlyu kadetskoyi shkoli mizh polyakami ta ukrayincyami pid chas polsko ukrayinskoyi vijni 1918 1919 rokiv 9 U 1930 h rokah u Lvovi provodilisya mizhnarodni avtoperegoni Gran pri Lvova trasa peregoniv prohodila zokrema cherez vulicyu Kadetsku 10 na yakij yak i na inshih vulicyah de prolyagala trasa pered zmagannyami pereklali brukivku U 1938 roci nizhnyu chastinu Kadetskoyi viokremili u vulicyu Peovyakiv 7 nazvanu na chest polskoyi voyenizovanoyi organizaciyi POW yaka brala uchast v polsko ukrayinskij vijni 1918 1919 8 6 U podalshi roki vulicya perezhila nizku perejmenuvan iz vstanovlennyam u Lvovi radyanskoyi vladi vulicyu u 1940 6 abo 1941 7 8 roci perejmenuvali na vulicyu Telmana na chest nimeckogo komunista Ernsta Telmana iz prihodom u Lviv nacistiv vulicya u serpni 1941 roku znovu stala Kadetskoyu Za deyakij chas vulicyu perejmenuvali na Beskidsku Beskidenshtrasse Beskidenstrasse 8 na chest Beskidiv girskogo masivu u Shidnih Karpatah iz vstanovlennyam u Lvovi radyanskogo rezhimu v lipni 1944 roku povernuli staru nazvu Kadetska a v grudni togo zh roku vulicya otrimala novu nazvu Gvardijska 7 6 Z 10 kvitnya 2014 roku vulicya maye nazvu Geroyiv Majdanu na chest geroyiv Nebesnoyi Sotni yaki zaginuli na chasi Revolyuciyi Gidnosti u listopadi 2013 lyutomu 2014 rokiv 11 12 6 Nazva Redaguvati 1895 1901 Parkova 7 1901 1938 Kadetska 7 1938 sichen 1941 Peovyakiv sichen lipen 1941 Telmana lipen 1941 1944 Beskidenshtrasse lipen 1944 gruden 1944 Kadetska gruden 1944 kviten 2014 Gvardijska z 10 kvitnya 2014 roku Geroyiv Majdanu Zabudova RedaguvatiZabudova vulici Geroyiv Majdanu rozpochalasya na pochatku 1900 h rokiv z parnogo boku vulici yaka zabudovuvalasya spochatku villami piznishe bagatopoverhovimi kam yanicyami 6 Neparnij bik vulici vnaslidok osoblivostej relyefu miscevosti trivalij chas lishavsya nezabudovanim na pochatku 1930 h rokiv buv namir vlashtuvati tut novij miskij park ale u 1930 h rokah tut zveli ryad zhitlovih budinkiv u togochasnomu stili funkcionalizmu 13 V arhitekturnomu ansambli vulici Geroyiv Majdanu perevazhayut arhitekturni stili konstruktivizm funkcionalizm videnska secesiya neoromanskij stil 14 budinok 29 a zvedenij u 1957 roci v stili stalinskogo ampiru 14 Bilshist budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 2 4 kam yanicya zbudovana u 1905 1906 rokah dlya Genrika Osuhovskogo za proyektom arhitektora Karolya Skavinskogo 15 u stili malovnichogo istorizmu pitoresku z vikoristannyam elementiv venecijskoyi neogotiki 16 U 1911 roci vlasnikami budinku buli baron Albert Bryukmann z druzhinoyu Evelinoyu U 1920 h rokah v budinku diyalo vidavnictvo Nove zhittya yake vidalo knigu Dmitra Doncova Nacionalizm 17 U mizhvoyennij period fasadi budinku a takozh shodovi klitki buli silno ponisheni vlasnicyami budinku todi buli Evelina ta Stanislava Bryukmann U 1950 h rokah u budinku mistivsya remont vzuttya 14 Nini budinok ye zhitlovim a u chastini primishen cokolya nini diye pab restoran Chornij kit 18 5c tripoverhovij chinshovij budinok roztashovanij na rozi vulic Geroyiv Majdanu ta Glinki 19 zbudovanij u 1938 roci za proyektom arhitektora Yakuba Menkera 20 u stili konstruktivizmu 19 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2087 m 2 6 Kam yanicya pid sovami tripoverhovij pributkovij budinok arhitektora Ipolita Slivinskogo zbudovanij u 1901 1902 rokah za jogo vlasnim proyektom 16 Vikonanij u stili modernizovanoyi neogotiki z bagatim skulpturnim ozdoblennyam 21 av to rom yakogo buv vidomij polskij skulptor Antonij Popel 16 22 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 891 m 2 U comu budinku u 1910 1939 rokah mistilasya majsternya skulptora i zhivopiscya Romana Shvedzickogo 23 1935 roku na fasadi budinku vstanovlena memorialna tablicya yaka spovishaye sho tut u 1908 1914 rokah zi svoyim shtabom perebuvav Yuzef Pilsudskij 14 13 1944 roku u comu budinku roztashovuvavsya shtab polskoyi Ar miyi Kra jo voyi osnovnim zavdannyam yakogo bulo vidnovlennya polskoyi administraciyi u Lvovi pislya vidstupu nimeckih vijsk 13 8 kolishnij pributkovij budinok arhitektora Zbignyeva Levinskogo zbudovanij u 1906 1907 rokah za jogo vlasnim proyektom u stili racionalnogo modernu 24 z elementami neoklasicizmu 16 8 a dvopoverhova villa zvedena u 1920 h rokah u dvorkovomu stili 13 Vid radyanskih chasiv u budivli mistivsya vidomchij dityachij sadok KDB SBU nini ZDO 135 dityachij sadok svyatogo Mikolaya 25 Lvivskoyi Mitropoliyi UGKC 26 7 9 11 13 15 zhitlovi budinki u stili piznogo modernu zbudovani za proyektom arhitektora Petra Tarnaveckogo u 1928 1931 rokah 13 V ostannomu z nih Tarnaveckij meshkav z rodinoyu u 1931 1939 rokah 27 28 Budinki 7 9 15 vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnimi 2089 m 2091 m ta 2094 m vidpovidno 2 10 14 16 pributkovi budinki zvedeni u 1910 h rokah u stili racionalnoyi postsecesiyi U budinku 10 za radyanskih chasiv buv magazin Produkti u 2000 h rokah kramnici merezhi Ekolan Produkti hlib i Zhiva riba a takozh kafe bar Asteroyid 14 17 budinok zbudovanij u 1909 roci u stili racionalnoyi postsecesiyi 13 za proyektom arhitektora Tadeusha Mostovskogo 29 Tut do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni mistilasya kontora arhitektora Karolya Majsnera za radyanskih chasiv opornij punkt pravoporyadku 14 18 p yatipoverhovij zhitlovij budinok zbudovanij u 1937 1939 rokah za proyektom arhitektor Zigmunta Shperbera 30 v stili lvivskogo funkcionalizmu 13 V comu budinku u 1944 1949 rokah meshkav pismennik Yaroslav Galan pro sho spovishaye memorialna tablicya vstanovlena na fasadi budinku u 1952 roci 31 14 tut jogo i vbili 24 zhovtnya 1949 roku 32 Za radyanskih chasiv u kvartiri Galana funkcionuvav literaturno memorialnij muzej Galana yakij u 1992 roci reorganizuvali v muzej Literaturnij Lviv pershoyi polovini XX stolittya 30 14 13 28 chotiripoverhovij zhitlovij budinok zvedenij u 1911 1912 rokah proyektno budivelnim byuro Ivana Levinskogo za proyektom Yuzefa Pjontkovskogo u stili racionalnogo modernu 33 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2095 m 2 13 28 a shestipoverhovij zhitlovij budinok sporudzhenij 1957 roku za proyektom arhitektora Lyudmili Nivinoyi u stili stalinskogo ampiru Smilivij proyekt 1953 roku iz rizalitom sho silno vistupaye vidnosno osnovnogo ob yemu pri realizaciyi znachno sprostili 34 vnaslidok pochatku tak zvanoyi borotbi z nadmirnostyami 13 30 chotiripoverhovij budinok 1930 h rokiv u stili funkcionalizmu 13 U 1940 h 1950 h rokah tut mistilasya pochatkova shkola 50 miskogo viddilu narodnoyi osviti mista Lvova 35 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 2096 m 2 32 Nacionalna akademiya suhoputnih vijsk imeni getmana Petra Sagajdachnogo Z 1 zhovtnya 1899 roku do Pershoyi svitovoyi vijni tut bula avstro ugorska Imperatorska i Korolivska shkola kadetiv pihoti z bereznya 1921 do veresnya 1939 roku polskij Korpus kadetiv 1 a z 1947 roku Lvivske vijskovo politichne uchilishe z 1962 roku Vishe vijskovo politichne uchilishe Radyanskoyi Armiyi ta Vijskovo morskogo flotu z 1967 roku Lvivske vishe vijskovo politichne uchilishe ordena Chervonoyi Zirki 1975 ta ordena Chervonoyi Zirki ChSSR 1978 14 Svitlini vulichnoyi zabudovi nbsp Kolishnya kam yanicya Osuhovskogo vul Geroyiv Majdanu 4 ta kam yanicya Pid sovami vul Geroyiv Majdanu 6 Pam yatniki RedaguvatiU gorishnij chastini vulici pri peretini z vuliceyu Strijskoyu na misci rozorenih mogil starogo Strijskogo cvintarya stoyit monument peremozhcyam nad nacizmom 2019 roku stelu z zobrazhennyami ordeniv cherez yiyi avarijnist bulo demontovano Naprikinci 1950 h rokiv na comu misci zbudovanij odin z paradnih vhodiv do parku kulturi ta vidpochinku imeni Bogdana Hmelnickogo sho buv prikrashenij kolonadami korinfskogo orderu avtor arhitektor G Shveckij Vineckij poruch z yakim u 1960 h rokah znahodivsya pionerskij tabir Zgodom vhidna arka zrujnovana pionerskij tabir likvidovano i na comu misci sporudzhenij monument peremozhcyam nad nacizmom 36 Vshanuvannya pam yati Nebesnoyi sotni Redaguvati 10 kvitnya 2014 roku sesiya Lvivskoyi miskoyi radi uhvalila rishennya pro perejmenuvannya vulici Gvardijskoyi na vulicyu Geroyiv Majdanu 37 38 U 2016 roci aktivisti GO Granit spilno z hudozhnikami ziniciyuvali stvorennya artob yektu z metoyu vshanuvannya pam yati odnogo z aktivistiv lviv yanina Bogdana Solchanika yakij zaginuv na Majdani vid kuli snajpera 20 lyutogo 2014 roku Na stini tramvajnogo depo vzdovzh vulici zobrazili portret geroya Nebesnoyi sotni a takozh kilka jogo virshiv 39 Popri pogodzhennya iniciativi z miskoyu vladoyu naperedodni Velikodnya stinopis zafarbuvali komunalni sluzhbi motivuyuchi ce vkazivkoyu Frankivskoyi rajadministraciyi oblagoroditi fasadi budivel do svyat Pislya incidentu golova administraciyi Taras Gnida poobicyav vidiliti koshti na vidnovlennya ob yektu stvorenogo za rahunok aktivistiv prote cogo tak i ne stalos 40 Nevdovzi mitci vidrestavruvali portret Solchanika ta jogo virshi Prote u 2017 roci situaciya znovu povtorilasya komunalniki zafarbuvali metalevi stulki depo na yakih buli rozmisheni grafiti Vidomi meshkanci Redaguvatibud 6 Boris Buryak hudozhnik i Nina Buryak grafik meshkali tut u 1990 h rokah u kv 1 41 bud 10 Nelli Fedchuk hudozhnicya dekorativno uzhitkovogo mistectva meshkala tut u 1990 h rokah u kv 6 a 42 bud 14 Gugo Shtejngauz vidomij polskij matematik spivzasnovnik Lvivskoyi matematichnoyi shkoli profesor Lvivskogo universitetu Shtejngauz u mizhvoyennij period buv vlasnikom budinku de meshkav na drugomu poversi a inshi kvartiri zdavav orendaryam Odnu z kimnat v jogo kvartiri rozpisav polskij hudozhnik Leon Hvistek sho buv odruzhenij na jogo sestri Olzi Mariyi Shtejngauz 43 bud 15 Petro Tarnaveckij lvivskij arhitektor meshkav tut u 1931 1939 rokah bud 17 Severin Yuzef Kshemenevskij polskij botanik fiziolog roslin profesor ta zaviduvach kafedri anatomiyi ta fiziologiyi roslin rektor Lvivskogo universitetu 44 meshkav tut do 1944 roku U 1910 h rokah tut meshkav Karol Mejssner lvivskij budivnichij 45 bud 18 Yaroslav Galan radyanskij pismennik meshkav tut u 1944 1949 rokah Volodimir Ovchinnikov grafik meshkav tut u 1990 h rokah u kv 8 46 Transport RedaguvatiNaprikinci 1910 h rokiv pri proyektuvanni budivnictva tramvajnih kolij u Lvovi zokrema tramvajnoyi liniyi na Visokij zamok kerivnik Lvivskogo tramvaya Yuzef Tomickij zaproponuvav zamist tramvajnoyi zbuduvati liniyu bezrejkovogo elektrichnogo omnibusu tobto trolejbusu Okrim ciyeyi liniyi proponuvalosya takozh sporuditi she dvi trolejbusnih liniyi odna z yakih mala prohoditi vuliceyu Kadetskoyu do verhnoyi chastini Strijskogo parku Vtim ci plani tak i lishilisya nerealizovanimi Stanom na berezen 2021 roku marshruti gromadskogo transportu vuliceyu Geroyiv Majdanu vidsutni Primitki Redaguvati a b Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 11 chervnya 2022 a b v g d e zh Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Procitovano 12 bereznya 2021 Novij Svit 2014 s 7 Vulicya Geroyiv Majdanu na kartah Google maps google com Karti Google Procitovano 11 bereznya 2021 Vulicya Geroyiv Majdanu na kartah Visicom maps visicom ua Visicom Maps Procitovano 11 bereznya 2021 a b v g d e zh Novij Svit 2014 s 170 a b v g d e zh Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 15 a b v g d 1243 vulici Lvova 2009 s 311 Dyedik Kozickij Moroz Muravskij 2009 s 196 Vulici Lvova 2017 s 238 Rozporyadzhennya Lvivskoyi miskoyi radi 132 vid 26 05 2014 r Pro vnesennya zmin do rozporyadzhennya Lvivskogo miskogo golovi vid 23 04 2004 r 250 city adm lviv ua Lvivska miska rada 26 travnya 2014 Procitovano 12 bereznya 2021 Vulici Lvova 2017 s 46 535 a b v g d e zh i k l m Novij Svit 2014 s 172 a b v g d e zh i k 1243 vulici Lvova 2009 s 312 Arhitektura Lvova 2008 s 496 a b v g Novij Svit 2014 s 171 Dyedik Kozickij Moroz Muravskij 2009 s 193 Olga Zarechnyuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Geroyiv Majdanu 4 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 12 bereznya 2021 a b Miroslava Lyahovich 28 grudnya 2018 Proyekt Zhitlovi budivli budinok na vul Geroyiv Majdanu 5 c modernism lviv online com Procitovano 12 bereznya 2021 Cielatkowska R Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej Gdansk Art Styl 1998 S 149 ISBN 83 905682 7 6 pol Arhitektura Lvova 2008 s 492 Nevidomij Lviv dim Pid sovami lviv vgorode ua 29 bereznya 2016 Procitovano 12 bereznya 2021 Biriulow J Rzezba Lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 223 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Arhitektura Lvova 2008 s 487 DNZ 135 Frankivskij rajon m Lvova lvivedu com Merezha doshkilnih navchalnih zakladiv Lvivskoyi oblasti Arhiv originalu za 8 bereznya 2022 Procitovano 13 bereznya 2021 Sadochki edu ugcc org ua Komisiya u spravah osviti ta vihovannya UGKC Procitovano 13 bereznya 2021 Arhitektura Lvova 2008 s 534 Biriulow J Tarnawiecka M Dubicki T Piotr Tarnawiecki architekt lwowski Lwow Centrum Europy 2002 S 91 93 ISBN 966 7022 27 7 pol Arhitektura Lvova 2008 s 435 a b Literaturnij Lviv I pol HH st lhm lviv ua Lvivskij istorichnij muzej Procitovano 12 bereznya 2021 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR 1987 s 312 Dyedik Kozickij Moroz Muravskij 2009 s 194 Arhitektura Lvova 2008 s 489 Arhitektura Lvova 2008 s 597 Lvov spravochnik 1949 s 119 Lyudmila Kalabuha 16 serpnya 2018 5 faktiv pro Park Kulturi u Lvovi pro yaki malo znayut navit starshi lviv yani forpost lviv ua Forpost Procitovano 12 bereznya 2021 U Lvovi odnu z vulic perejmenuyut na vulicyu Geroyiv Majdanu nbnews com ua Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 Procitovano 12 kvitnya 2017 Gvardijska stala vuliceyu Geroyiv Majdanu zaxid net Zaxid net 8 travnya 2014 Procitovano 12 bereznya 2021 Vulicyu Geroyiv Majdanu u Lvovi prikrasiv portret Bogdana Solchanika Chi bude she zik ua ZIK 20 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2017 Procitovano 21 chervnya 2021 Lvivski komunalniki zamist lajki i karakul zamalyuvali art grafiti i virshi zik ua ZIK 21 travnya 2016 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2017 Procitovano 21 chervnya 2021 Dovidnik chleniv SHU 1998 s 21 Dovidnik chleniv SHU 1998 s 151 Ivanka Koran 29 bereznya 2019 Palacik Boga na gori Svyatogo Yaceka Dekilka zhittyevih istorij pro villu na Tarnavskogo 82 varianty lviv ua Varianti Procitovano 20 bereznya 2021 Severin Kshemenevskij lnu edu ua Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Procitovano 15 bereznya 2021 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 Lwow Stryj Franciszek Reichman 1912 S 228 279 pol Dovidnik chleniv SHU 1998 s 108 Dzherela RedaguvatiVulicya Geroyiv Majdanuu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Proyekt Lviv nbsp Vulicya Geroyiv Majdanu u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Dyedik O Kozickij A Moroz V Muravskij V Lviv Misto nashih geroyiv putivnik za red A Kozickogo L Litopis 2009 248 s ISBN 978 966 7007 79 9 Dovidnik chleniv Spilki hudozhnikiv Ukrayini do 60 richchya zasnuvannya Spilki hudozhnikiv Ukrayini O M Mishenko A V Gusarova I M Voloshuk K 1998 184 s 3000 prim Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Gvardijska vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 L Apriori 2009 S 311 312 1000 prim ISBN 978 966 2154 54 5 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 200 s ros Melnik B V Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya L Svit 2001 S 15 82 88 93 99 107 115 500 prim ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Galicke peredmistya ta pivdenno shidni okolici korolivskogo stolichnogo mista Lvova L Apriori 2012 S 8 194 203 224 Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 076 6 Melnik I Gvardijska vulicya Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi L Litopis 2007 T 1 A G S 505 ISBN 978 966 7007 68 8 Melnik I V Vulici Lvova H Folio 2017 S 46 238 251 530 534 537 750 prim ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti korolivskogo stolichnogo mista Galichini L Centr Yevropi 2008 S 73 121 123 191 231 2000 prim ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I V Lvivskij Novij Svit ta pivdenni okolici Korolivskogo stolichnogo mista Galichini vid Svyatogo Yura do Navariyi 2 ge vipravlene ta dopovnene L Centr Yevropi 2014 T VI S 7 164 170 174 Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 966 7022 82 2 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Kiev Naukova dumka 1987 S 312 ros Yanchak Yaroslav Avtotransport Enciklopediya Lvova za red A Kozickogo ta I Pidkovi L Litopis 2007 T 1 A G S 34 35 ISBN 978 966 7007 68 8 Posilannya RedaguvatiProyekt Vulici Lvova vulicya Geroyiv Majdanu lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 11 bereznya 2021 Proyekt Miskij mediaarhiv Vulicya Gvardijska lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 12 bereznya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Geroyiv Majdanu Lviv amp oldid 38251365