www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віденська сецесія нім Wiener Secession Sezession спілка митців з міста Відень що започаткували нові образи в мистецтві в

Віденська сецесія

Віденська сецесія (нім. Wiener Secession/Sezession) — спілка митців з міста Відень, що започаткували нові образи в мистецтві від візерунків до архітектури. Віденська сецесія — австрійський різновид глобального мистецького руху так званої доби «кінця століття». Австрійський різновид стилю ар нуво (фр. L'Art Nouveau) мав поширення на теренах колишньої Австро-Угорської імперії, Польщі, на західних землях України, в Чехії.

Густав Клімт. Плакат першої виставки Сецесіону, 1898

Загальна характеристика Редагувати

Настояний на протиріччях самої реальності, стиль був дещо усеядним, усепоглинаючим. Декларуючи відмову від історизму, стиль не відмовлявся від попередньої історії, давньогрецьких міфів, біблійних сюжетів, алегорій, активно додав до них запозичення гнучких природних форм і образів мистецтва Далекого Сходу — Китаю, Японії.

Символічно, що афіша про Першу виставку Сецесіона у 1898 році мала зображення двобою з Мінотавром, за яким спостерігає Афіна. Афіша Берлінського сецесіону 1900 року зображувала алегорію живопису, жінку з палітрою, що роздмухувала смолоскип мистецтва.

Офіційне заснування Редагувати

Віденський сецесіон офіційно засновано 3 квітня 1897 місцевими митцями, серед них були:

Вони поривали з консервативними й помертвілими академічними настановами, які панували у Віденському Будинку художників. Зразками для себе вони оголосили ідеї і образи, розроблені Берлінським та Мюнхенським сецесіонами, сформованими раніше.

Віденська сецесія мимоволі спиралася на значний і багатий історичний досвід стилю австрійського бароко, що сформував архітектурний образ Відня. В ній було менше геометризму і більше барокової патетики, декоративності, алегорій. Проект павільйону для Першої виставки доручили створити Йозефу Ольбріху.

Девізом Сецесіону став вислів, автором якого був Людвиг Хевезі — «Часу — його мистецтво, мистецтву — його свободу».

Перша виставка Редагувати

Уряд Відня виділив під павільйон Першої виставки Сецесіону землю біля площі Карлсплац. Павільйон збудували за проєктом Йозефа Ольбріха, де і відбулася виставка у 1898 році. Уряд надав безкоштовно лише земельну ділянку, а будівництво фундували самі художники. Уряд домагався художнього упорядкування кварталу біля площі Карлсплац, а митці бажали мати приміщення для виставок і реклами своїх творів. Повної реалізації всіх деталей проєктів і розпланування не вийшло, але виставка відбулася.

Короткий та славний шлях Редагувати

  • До переваг нового художнього угруповання відносять знайомство віденської публіки з мистецтвом імпресіоністів Франції.
  • Популярність отримала і 14 виставка Сецесіону, присвячена Бетховену. Скульптуру німецького композитора створив Макс Клінгер. Тлом для неї слугував так званий «Бетховенський фриз», видовжена декоративно-алегорична композиція, яку намалював Густав Клімт.
  • 14 липня 1905 в спілці пройшов розкол і Густав Клімт разом з деякими митцями вийшов з її складу.

Сецесія у Львові Редагувати

Львів, прибутковий будинок Адольфа Сегаля (1905) на проспекті Тараса Шевченка, 4

Одним з позитивних наслідків включення Галичини до складу Австрійської імперії був промисловий і культурний розвиток міста Львова на зламі XIX—XX століть. Це помічали і дослідники історії Польщі, які зауважили провінційність і другорядність темпів розвитку міста Краків порівняно зі Львовом. Наприкінці XIX — початку XX століття місто пережило будівельний бум, що сприяло швидкому розвиткові мистецтва архітектури, причому архітектори орієнтувалися на столичну архітектурну школу Відня. У 1897 році у Відні утворили творче об'єднання сецесіон, яке сприяло розвиткові стилю модерн. Вже у 1899—1900 роках у Львові з'явилися перші будинки з елементами модерну, який отримав місцеву назву — сецесія, що красномовно свідчить про вплив віденської школи. Видатні львівські архітектори Владислав Садловський, Альфред Захаревич, Тадеуш Обмінський знаходились під впливом теорії і творів віденця Отто Вагнера, але львівська сецесія спиралася і на багатий історичний досвід Львова.

Однією з перших споруд Львова з елементами у стилі сецесії був будинок на вул. Руданського, 3 (1900, архітектор Альфред Захаревич). Усі ознаки стилю сецесії мають фасади й інтер'єри прибуткового будинку Адольфа Сегаля на розі вул. Мирослава Скорика, 6 і проспекту Т. Шевченка, 4 (1905, архітектор Тадеуш Обмінський), одна з яскравих сецесійних оздоб міста будинок Страхового товариства «Дністер» (тепер міська поліклініка № 1), вул. Руська, 20 (1906, архітектор Тадеуш Обмінський, співавтори Іван Левинський і Лев Левинський, Олександр Лушпинський), вілла художника-баталіста Зигмунта Розвадовського на вул. Котляревського, 27 (1906, будівничий Едмунд Жихович), Нова будівля колишньої Художньо-промислової школи у стилі пізньої сецесії на вул. Снопківській, 47 (1909, архітектор Владислав Садловський), колишній будинок Торгово-промислової палати (тепер Обласна прокуратура) на пр. Т. Шевченка, 17—19 (1910, розписи Фелікса Вигживальського, скульптури Зигмунта Курчинського, вітражі Альфреда Захаревича) та фрески Вірменської церкви у Львові (1929, художник Ян Генрік Розен). Місто прикрасили нові скульптури (монументи, надгробки — Юліан Марковський, статуї — Григорій Кузневич, Станіслав Казимир Островський, Зигмунт Курчинський), вітражі, фрески, твори декоративно-ужиткового мистецтва у новій стилістиці.

Галерея Редагувати

Джерела Редагувати

  • Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів: Центр Європи, 2005. — 184 с. — ISBN 978-966-7022-44-7.
  • Jens-Malte Fischer Fin de siécle. Kommentar zu einer Epoche. — München: Winkler, 1978. — ISBN 3-538-07026-1. (нім.)
  • Francis de Jouvenot Fin de siècle. — Düsseldorf: Edition Libri, 2000. — ISBN 3-934268-02-1. (нім.)
  • Francis de Jouvenot Fin de siècle. Pièce en quatre actes. — Paris: Ollendorff, 1888. (фр.)
  • Showalter E. Sexual Anarchy: Gender and Culture at the fin de siècle. — New York: Penguin, 1990. (англ.)
  • Weber E. France: Fin de Siècle. — Cambridge: Belknap Press, 1986. (англ.)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віденська сецесія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Videnska secesiya nim Wiener Secession Sezession spilka mitciv z mista Viden sho zapochatkuvali novi obrazi v mistectvi vid vizerunkiv do arhitekturi Videnska secesiya avstrijskij riznovid globalnogo misteckogo ruhu tak zvanoyi dobi kincya stolittya Avstrijskij riznovid stilyu ar nuvo fr L Art Nouveau mav poshirennya na terenah kolishnoyi Avstro Ugorskoyi imperiyi Polshi na zahidnih zemlyah Ukrayini v Chehiyi Gustav Klimt Plakat pershoyi vistavki Secesionu 1898 Zmist 1 Zagalna harakteristika 1 1 Oficijne zasnuvannya 1 2 Persha vistavka 1 3 Korotkij ta slavnij shlyah 1 4 Secesiya u Lvovi 2 Galereya 3 Dzherela 4 PosilannyaZagalna harakteristika RedaguvatiNastoyanij na protirichchyah samoyi realnosti stil buv desho useyadnim usepoglinayuchim Deklaruyuchi vidmovu vid istorizmu stil ne vidmovlyavsya vid poperednoyi istoriyi davnogreckih mifiv biblijnih syuzhetiv alegorij aktivno dodav do nih zapozichennya gnuchkih prirodnih form i obraziv mistectva Dalekogo Shodu Kitayu Yaponiyi Simvolichno sho afisha pro Pershu vistavku Secesiona u 1898 roci mala zobrazhennya dvoboyu z Minotavrom za yakim sposterigaye Afina Afisha Berlinskogo secesionu 1900 roku zobrazhuvala alegoriyu zhivopisu zhinku z palitroyu sho rozdmuhuvala smoloskip mistectva Oficijne zasnuvannya Redaguvati Videnskij secesion oficijno zasnovano 3 kvitnya 1897 miscevimi mitcyami sered nih buli Gustav Klimt 1862 1918 Koloman Mozer 1868 1918 Jozef Gofman 1870 1956 Maks Kurcvajl Ernst Shtor Vilgelm List 1864 1918 Emil Orlik 1870 1932 Jozef Olbrih 1867 1908 Rulolf Baher 1862 1945 tosho Voni porivali z konservativnimi j pomertvilimi akademichnimi nastanovami yaki panuvali u Videnskomu Budinku hudozhnikiv Zrazkami dlya sebe voni ogolosili ideyi i obrazi rozrobleni Berlinskim ta Myunhenskim secesionami sformovanimi ranishe Videnska secesiya mimovoli spiralasya na znachnij i bagatij istorichnij dosvid stilyu avstrijskogo baroko sho sformuvav arhitekturnij obraz Vidnya V nij bulo menshe geometrizmu i bilshe barokovoyi patetiki dekorativnosti alegorij Proekt paviljonu dlya Pershoyi vistavki doruchili stvoriti Jozefu Olbrihu Devizom Secesionu stav visliv avtorom yakogo buv Lyudvig Hevezi Chasu jogo mistectvo mistectvu jogo svobodu Persha vistavka Redaguvati Uryad Vidnya vidiliv pid paviljon Pershoyi vistavki Secesionu zemlyu bilya ploshi Karlsplac Paviljon zbuduvali za proyektom Jozefa Olbriha de i vidbulasya vistavka u 1898 roci Uryad nadav bezkoshtovno lishe zemelnu dilyanku a budivnictvo funduvali sami hudozhniki Uryad domagavsya hudozhnogo uporyadkuvannya kvartalu bilya ploshi Karlsplac a mitci bazhali mati primishennya dlya vistavok i reklami svoyih tvoriv Povnoyi realizaciyi vsih detalej proyektiv i rozplanuvannya ne vijshlo ale vistavka vidbulasya nbsp nbsp nbsp nbsp Korotkij ta slavnij shlyah Redaguvati Do perevag novogo hudozhnogo ugrupovannya vidnosyat znajomstvo videnskoyi publiki z mistectvom impresionistiv Franciyi Populyarnist otrimala i 14 vistavka Secesionu prisvyachena Bethovenu Skulpturu nimeckogo kompozitora stvoriv Maks Klinger Tlom dlya neyi sluguvav tak zvanij Bethovenskij friz vidovzhena dekorativno alegorichna kompoziciya yaku namalyuvav Gustav Klimt 14 lipnya 1905 v spilci projshov rozkol i Gustav Klimt razom z deyakimi mitcyami vijshov z yiyi skladu Secesiya u Lvovi Redaguvati nbsp Lviv pributkovij budinok Adolfa Segalya 1905 na prospekti Tarasa Shevchenka 4Odnim z pozitivnih naslidkiv vklyuchennya Galichini do skladu Avstrijskoyi imperiyi buv promislovij i kulturnij rozvitok mista Lvova na zlami XIX XX stolit Ce pomichali i doslidniki istoriyi Polshi yaki zauvazhili provincijnist i drugoryadnist tempiv rozvitku mista Krakiv porivnyano zi Lvovom Naprikinci XIX pochatku XX stolittya misto perezhilo budivelnij bum sho spriyalo shvidkomu rozvitkovi mistectva arhitekturi prichomu arhitektori oriyentuvalisya na stolichnu arhitekturnu shkolu Vidnya U 1897 roci u Vidni utvorili tvorche ob yednannya secesion yake spriyalo rozvitkovi stilyu modern Vzhe u 1899 1900 rokah u Lvovi z yavilisya pershi budinki z elementami modernu yakij otrimav miscevu nazvu secesiya sho krasnomovno svidchit pro vpliv videnskoyi shkoli Vidatni lvivski arhitektori Vladislav Sadlovskij Alfred Zaharevich Tadeush Obminskij znahodilis pid vplivom teoriyi i tvoriv videncya Otto Vagnera ale lvivska secesiya spiralasya i na bagatij istorichnij dosvid Lvova Odniyeyu z pershih sporud Lvova z elementami u stili secesiyi buv budinok na vul Rudanskogo 3 1900 arhitektor Alfred Zaharevich Usi oznaki stilyu secesiyi mayut fasadi j inter yeri pributkovogo budinku Adolfa Segalya na rozi vul Miroslava Skorika 6 i prospektu T Shevchenka 4 1905 arhitektor Tadeush Obminskij odna z yaskravih secesijnih ozdob mista budinok Strahovogo tovaristva Dnister teper miska poliklinika 1 vul Ruska 20 1906 arhitektor Tadeush Obminskij spivavtori Ivan Levinskij i Lev Levinskij Oleksandr Lushpinskij villa hudozhnika batalista Zigmunta Rozvadovskogo na vul Kotlyarevskogo 27 1906 budivnichij Edmund Zhihovich Nova budivlya kolishnoyi Hudozhno promislovoyi shkoli u stili piznoyi secesiyi na vul Snopkivskij 47 1909 arhitektor Vladislav Sadlovskij kolishnij budinok Torgovo promislovoyi palati teper Oblasna prokuratura na pr T Shevchenka 17 19 1910 rozpisi Feliksa Vigzhivalskogo skulpturi Zigmunta Kurchinskogo vitrazhi Alfreda Zaharevicha ta freski Virmenskoyi cerkvi u Lvovi 1929 hudozhnik Yan Genrik Rozen Misto prikrasili novi skulpturi monumenti nadgrobki Yulian Markovskij statuyi Grigorij Kuznevich Stanislav Kazimir Ostrovskij Zigmunt Kurchinskij vitrazhi freski tvori dekorativno uzhitkovogo mistectva u novij stilistici nbsp Nadgrobok Jozefi Markovskoyi nbsp Vitrazh hudozhnik Yan Genrik Rozen nbsp Pohovannya Svyatogo Odilona hudozhnik Yan Genrik Rozen nbsp Budinok akcionernogo tovaristva Dnister 1906 nbsp Secesijni dveri kolishnogo pributkovogo budinku skulptora arhitektora Kaspera Yuliana Dranevicha 1906 vul Banderi 61 Galereya Redaguvati nbsp Gustav Klimt Bethovenskij friz Nastinna kartina v Budinku secesionu 1902 nbsp Gustav Klimt Bethovenskij friz Nastinna kartina v Budinku secesionu 1902 nbsp Secesijna kahlya 1890 1910 rr Dzherela RedaguvatiBiryulov Yu O Mistectvo lvivskoyi secesiyi Lviv Centr Yevropi 2005 184 s ISBN 978 966 7022 44 7 Jens Malte Fischer Fin de siecle Kommentar zu einer Epoche Munchen Winkler 1978 ISBN 3 538 07026 1 nim Francis de Jouvenot Fin de siecle Dusseldorf Edition Libri 2000 ISBN 3 934268 02 1 nim Francis de Jouvenot Fin de siecle Piece en quatre actes Paris Ollendorff 1888 fr Showalter E Sexual Anarchy Gender and Culture at the fin de siecle New York Penguin 1990 angl Weber E France Fin de Siecle Cambridge Belknap Press 1986 angl Posilannya RedaguvatiLvivska secesiya Ekskursiya pid yizdami de zbereglis unikalni rozpisi tvoemisto tv Tvoye Misto 7 listopada 2017 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 12 bereznya 2021 lt ref gt Secesiya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 520 634 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Videnska secesiya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Videnska secesiya amp oldid 38813956