www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тадеуш Блотницький гербу Долива пол Tadeusz Błotnicki 8 жовтня 1858 Львів 28 березня 1928 Краків польський скульптор пре

Тадеуш Блотницький

Тадеуш Блотницький гербу Долива (пол. Tadeusz Błotnicki; 8 жовтня 1858, Львів — 28 березня 1928, Краків) — польський скульптор, представник академізму. Працював у Львові та Кракові.

Біографія Редагувати

Походив із львівської родини митців. Батько, Едвард Блотницький (1830—1880) — літератор і графік, протягом багатьох років — радний міста Львова. Бабуся Текля з Міляновичів — вірменського походження. Мав молодшого брата Станіслава — публіциста, журналіста часопису «Кур'єр Львівський». Дядько[хто?] був живописцем.

Ще як школяр, Блотницький відвідував майстерні живописця Анджея Грабовського та скульптора Париса Філіппі. Перші роботи виконав у 1872–1874 роках у Львові. 1874 року закінчив реальну школу у Львові. Протягом 1874–1876 років навчався у Краківській школі мистецтв у Марцелія Гуйського. Завдяки Гуйському перейшов до Віденської академії мистецтв, де у 1877—1879 роках навчався під керівництвом Каспара Цумбуша. Виїхав у подорож до Парижа та Мюнхена. 1880 року повернувся до Львова через смерть батька. Влаштував майстерню в кам'яниці графині Р. Лянцкоронської на вулиці Третього травня, 11 (тепер вулиця Січових Стрільців, дім не зберігся). Влітку того ж року отримав стипендію фундації Товарницьких для стажування за кордоном. Виїхав до Флоренції, де потоваришував зі скульптором Теофілом Ленартовичем. Певний час працював у його майстерні. Захопився течією «неофлорентизму». Роботи цього періоду вислав 1882 року до Львова на XV виставку Товариства приятелів красних мистецтв. 1883 року повернувся до Львова. Виконав велику кількість замовлень. 1885 року заручився із акторкою і письменницею Валерією Солецькою. 1886 року виїхав до Кракова. Влаштував там майстерню у місцевості Дембніки. Час від часу повертався до Львова, де виконав низку замовлень. Створив для Станіславова одну з найкращих (на його власну думку) робіт — пам'ятник Міцкевичу. 1889 року померла дружина. Від 1906 року знову проживав у Львові. Майстерня була на вулиці Сапіги, 9 (тепер вулиця Бандери). У 1907—1910 роках викладав скульптуру і орнаментальний рисунок у Львівській вищій політехнічній школі. 1914 року виїхав до Кракова. Викладав костюмологію у Жіночій державній промисловій школі і в Міській драматичній школі.

Блотницький входив до комітету, який займався організацією ретроспективного відділу Галицької крайової виставки у Львові 1894 року. Був членом Товариства польських митців у Кракові. Належав до мистецької групи «Zero». Публікував статті в журналах «Czas», «Słowo Polskie», «Krytyka», «Widnokręgi». Брак навчальної літератури з костюмології спонукав його до написання книги «Historja kostiumów i haftów». Підготував також ще одну — «Proporcję ciała ludzkiego». Обидві залишились у рукописах. 1930 року вже після смерті Блотницького видано його працю «Zarys historii ubiorów z uwzględnieniem haftów i tkanin». Товаришував із Габріелею Запольською. Став прототипом скульптора Водницького у повісті «Каська Каріатида», де Запольська описала також творчу майстерню Блотницького, та виклала його погляди на мистецтво. Помер 28 березня 1928 у Кракові. Похований на Раковицькому цвинтарі на полі W. У травні-червні 1928 року в рамках «Весіннього салону» у Львові відбулась посмертна виставка робіт митця.

Роботи Редагувати

  • Гіпсові портретні медальйони А. Міцкевича, Й. Левеля, В. Поля, З. Красінського, виконані 1872 року у Львові. Придбані Платоном Костецьким.
  • Гіпсові погруддя короля Зигмунта Августа і політика Франциска Смольки (1874). Експонувалися на Високому замку.
  • Статуетка «Гамлет на цвинтарі» (1876).
  • Статуетка «Нові черевички», студія з натури «Голова мулатки». Обидві виконані у Кракові близько 1876—1877 років. Експонувались на виставках у Львові. Придбані Каролем Бжозовським.
  • Пам'ятник Францішеку Смольці у Львові. Архітектурну частину виконав Тадеуш Новаковський.
  • Гіпсові медальйони С. Гощинського і Ю. Супінського. Виконані до 1877 року у Кракові.
  • Статуя «Самсон, що відпочиває», виконана 1878 року під час навчання у Відні. Відзначена першою нагородою Віденської академії мистецтв.
  • Надгробок Феліції Мадейської на цвинтарі у Бережанах (1880, камінь).
  • Гіпсовий барельєф «Лілла Венеда» (1880).
  • 3-метрова статуя Світезянки. Гіпсова модель, виконана 1879 року під час навчання у Відні, відзначена нагородою Віденської академії мистецтв. Пізніше замовлена львівським магістратом для оздоблення фонтану на площі Галицькій. Для цього була вирізьблена 1880 року з білого італійського каменю. Втрачена після II світової війни.
  • Алегоричні гіпсові постаті «Рільництва» і «Гірництва», виконані 1880 року для брами на дорозі до Високого замку у Львові. Пізніше зберігались у ратуші, втрачені після перебудови 1928 року.
  • Пам'ятник папі Пію IX на троні. Виготовлений у камені 1880 року на замовлення греко-католицької курії, розміщений 1881 року у соборі святого Юра. Знищений після 1946.
  • Пам'ятник королю Яну III в Перемишлі, виконаний у камені і встановлений 1883 року. Гіпсова модель створена Блотницьким 1882 року під час перебування у Флоренції.
  • Пам'ятник історикові Генрикові Шмідту у львівському домініканському костелі (1884, мармур). Портретний медальйон там же (бронза). Архітектурна частина Еразма Герматніка.
  • Статуї сфінксів перед входом до Палацу мистецтв Галицької крайової виставки 1894 року. Скульптурне оздоблення павільйону архітектури там же, виконане спільно з Антоном Попелем.
  • Пам'ятник Адаму Міцеквичу у Станіславові, тепер Івано-Франківськ. Проект походив із 1890 року, реалізований у каррарському мармурі і урочисто відкритий 20 листопада 1898 року.
  • Скульптура орла на наріжнику парафіяльного костелу у Мровлі (до 1900).
  • Погруддя архітектора Фелікса Ксенжарського на фасаді будинку Товариства приятелів красних мистецтв на площі Щепанській, 4 у Кракові (1901).
  • Пам'ятник Адамові Міцкевичу у Тарнові (1901).
  • Пам'ятник Адамові Міцкевичу у Величці (1903).
  • Алегорична композиція «Журба» (до 1904).
  • Пам'ятник Костюшкові у Самборі (1906, втрачений).
  • Пам'ятник Костюшкові у місті Ясло.
  • Статуя святої Єлизавети на фасаді костелу святої Єлизавети у Львові (1910, голова втрачена).
  • Необароковий срібний релікварій блаженного Якуба Стрепи для латинського кафедрального собору у Львові (1910).
  • Пам'ятник Міхалу Балуцькому в парку «Планти» у Кракові (1911).
  • Погруддя Станіслава Конарського у Кракові перед костелом піарів.
  • Надгробки на Личаківському цвинтарі: на гробівці президента Львова Міхала Міхальського, на могилі актора Густава Фішера (1913, бронза, викрадений 1943). На Раковицькому цвинтарі у Кракові: надгробки Марцелія Гуйського (1906), Миколая Зиблікевича, Оскара Кольберга.
  • Низка монументально-декоративних робіт на житлових будинках у Львові. Зокрема рельєф «Піклування» на фасаді будинку страхової компанії на вулиці Коперника, 3 (1909), шість рельєфів будинку на нинішній вулиці Коциловського, 15 (1911) статуї лицарів і маскарони будинку № 12 на нинішній вулиці Січових Стрільців (1911), меморіальна таблиця із рельєфним зображенням Северина Гощинського на будинку № 2 на вулиці Фредра (1913). Ймовірно був автором статуй лицарів будинку № 11 на вулиці Валовій (1910).
  • Скульптурна група «Драма» на фронтоні театру у Кракові.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Tadeusz Błotnicki
  2. ↑ NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  3. ↑ MAK
    d:Track:Q105192847
  4. ↑ Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  5. ↑ Waleria Solecka (po mężu Błotnicka)
  6. Kozicki S. Błotnicki Edward // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1936. — T. II. — S. 139—140.
  7. Tyrowicz M. Błotnicki Stanisław // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1936. — T. II. — S. 141.
  8. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością: architektura Lwowa lat 1893—1918. — Warszawa: Neriton, 2005. — S. 107. — ISBN 83-88372-29-7.
  9. Grodziska-Ożóg K. Cmentarz Rakowicki w Krakowie. — Wyd. drugie uzupełnione i poprawione. — Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987. — S. 98. — ISBN 83-08-01428-3. (пол.)
  10. Lewicki J. Między tradycją… — S. 111—112.
  11. Odrzywolski S. Kościół parafialny w Mrowli // Architekt. — 1902. — № 7. — S. 88. (пол.)
  12. Białkiewicz Z. Feliks Księżarski — Krakowski architekt epoki historyzmu. — Kraków, 2008. — S. 31—32. — ISBN 978-83-7188-121-3. (пол.)
  13. Uczczenie zasłużonego artysty // Nowości Illustrowane. — 1913. — 1 lutego. — № 5. — S. 4. (пол.)

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tadeush Blotnickij gerbu Doliva pol Tadeusz Blotnicki 8 zhovtnya 1858 Lviv 28 bereznya 1928 Krakiv polskij skulptor predstavnik akademizmu Pracyuvav u Lvovi ta Krakovi Tadeush BlotnickijNarodzhennya 1858 1 2 3 Lviv Avstrijska imperiya 4 Smert 1928 1 2 3 Krakiv Polska Respublika 4 Pohovannya Rakovickij cvintar Krayina Respublika Polsha 4 Navchannya Krakivska akademiya mistectvDiyalnist skulptor vikladach universitetuPracivnik Nacionalnij universitet Lvivska politehnika U shlyubi z Waleria Soleckad 5 Tadeush Blotnickij u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Roboti 3 Primitki 4 DzherelaBiografiya RedaguvatiPohodiv iz lvivskoyi rodini mitciv Batko Edvard Blotnickij 1830 1880 literator i grafik protyagom bagatoh rokiv radnij mista Lvova Babusya Teklya z Milyanovichiv virmenskogo pohodzhennya 6 Mav molodshogo brata Stanislava publicista zhurnalista chasopisu Kur yer Lvivskij 7 Dyadko hto buv zhivopiscem She yak shkolyar Blotnickij vidviduvav majsterni zhivopiscya Andzheya Grabovskogo ta skulptora Parisa Filippi Pershi roboti vikonav u 1872 1874 rokah u Lvovi 1874 roku zakinchiv realnu shkolu u Lvovi Protyagom 1874 1876 rokiv navchavsya u Krakivskij shkoli mistectv u Marceliya Gujskogo Zavdyaki Gujskomu perejshov do Videnskoyi akademiyi mistectv de u 1877 1879 rokah navchavsya pid kerivnictvom Kaspara Cumbusha Viyihav u podorozh do Parizha ta Myunhena 1880 roku povernuvsya do Lvova cherez smert batka Vlashtuvav majsternyu v kam yanici grafini R Lyanckoronskoyi na vulici Tretogo travnya 11 teper vulicya Sichovih Strilciv dim ne zberigsya Vlitku togo zh roku otrimav stipendiyu fundaciyi Tovarnickih dlya stazhuvannya za kordonom Viyihav do Florenciyi de potovarishuvav zi skulptorom Teofilom Lenartovichem Pevnij chas pracyuvav u jogo majsterni Zahopivsya techiyeyu neoflorentizmu Roboti cogo periodu vislav 1882 roku do Lvova na XV vistavku Tovaristva priyateliv krasnih mistectv 1883 roku povernuvsya do Lvova Vikonav veliku kilkist zamovlen 1885 roku zaruchivsya iz aktorkoyu i pismenniceyu Valeriyeyu Soleckoyu 1886 roku viyihav do Krakova Vlashtuvav tam majsternyu u miscevosti Dembniki Chas vid chasu povertavsya do Lvova de vikonav nizku zamovlen Stvoriv dlya Stanislavova odnu z najkrashih na jogo vlasnu dumku robit pam yatnik Mickevichu 1889 roku pomerla druzhina Vid 1906 roku znovu prozhivav u Lvovi Majsternya bula na vulici Sapigi 9 teper vulicya Banderi U 1907 1910 rokah vikladav skulpturu i ornamentalnij risunok u Lvivskij vishij politehnichnij shkoli 1914 roku viyihav do Krakova Vikladav kostyumologiyu u Zhinochij derzhavnij promislovij shkoli i v Miskij dramatichnij shkoli Blotnickij vhodiv do komitetu yakij zajmavsya organizaciyeyu retrospektivnogo viddilu Galickoyi krajovoyi vistavki u Lvovi 1894 roku 8 Buv chlenom Tovaristva polskih mitciv u Krakovi Nalezhav do misteckoyi grupi Zero Publikuvav statti v zhurnalah Czas Slowo Polskie Krytyka Widnokregi Brak navchalnoyi literaturi z kostyumologiyi sponukav jogo do napisannya knigi Historja kostiumow i haftow Pidgotuvav takozh she odnu Proporcje ciala ludzkiego Obidvi zalishilis u rukopisah 1930 roku vzhe pislya smerti Blotnickogo vidano jogo pracyu Zarys historii ubiorow z uwzglednieniem haftow i tkanin Tovarishuvav iz Gabrieleyu Zapolskoyu Stav prototipom skulptora Vodnickogo u povisti Kaska Kariatida de Zapolska opisala takozh tvorchu majsternyu Blotnickogo ta viklala jogo poglyadi na mistectvo Pomer 28 bereznya 1928 u Krakovi Pohovanij na Rakovickomu cvintari na poli W 9 U travni chervni 1928 roku v ramkah Vesinnogo salonu u Lvovi vidbulas posmertna vistavka robit mitcya Roboti RedaguvatiGipsovi portretni medaljoni A Mickevicha J Levelya V Polya Z Krasinskogo vikonani 1872 roku u Lvovi Pridbani Platonom Kosteckim Gipsovi pogruddya korolya Zigmunta Avgusta i politika Franciska Smolki 1874 Eksponuvalisya na Visokomu zamku Statuetka Gamlet na cvintari 1876 Statuetka Novi cherevichki studiya z naturi Golova mulatki Obidvi vikonani u Krakovi blizko 1876 1877 rokiv Eksponuvalis na vistavkah u Lvovi Pridbani Karolem Bzhozovskim Pam yatnik Francisheku Smolci u Lvovi Arhitekturnu chastinu vikonav Tadeush Novakovskij Gipsovi medaljoni S Goshinskogo i Yu Supinskogo Vikonani do 1877 roku u Krakovi Statuya Samson sho vidpochivaye vikonana 1878 roku pid chas navchannya u Vidni Vidznachena pershoyu nagorodoyu Videnskoyi akademiyi mistectv Nadgrobok Feliciyi Madejskoyi na cvintari u Berezhanah 1880 kamin Gipsovij barelyef Lilla Veneda 1880 3 metrova statuya Svitezyanki Gipsova model vikonana 1879 roku pid chas navchannya u Vidni vidznachena nagorodoyu Videnskoyi akademiyi mistectv Piznishe zamovlena lvivskim magistratom dlya ozdoblennya fontanu na ploshi Galickij Dlya cogo bula virizblena 1880 roku z bilogo italijskogo kamenyu Vtrachena pislya II svitovoyi vijni Alegorichni gipsovi postati Rilnictva i Girnictva vikonani 1880 roku dlya brami na dorozi do Visokogo zamku u Lvovi Piznishe zberigalis u ratushi vtracheni pislya perebudovi 1928 roku Pam yatnik papi Piyu IX na troni Vigotovlenij u kameni 1880 roku na zamovlennya greko katolickoyi kuriyi rozmishenij 1881 roku u sobori svyatogo Yura Znishenij pislya 1946 Pam yatnik korolyu Yanu III v Peremishli vikonanij u kameni i vstanovlenij 1883 roku Gipsova model stvorena Blotnickim 1882 roku pid chas perebuvannya u Florenciyi Pam yatnik istorikovi Genrikovi Shmidtu u lvivskomu dominikanskomu kosteli 1884 marmur Portretnij medaljon tam zhe bronza Arhitekturna chastina Erazma Germatnika Statuyi sfinksiv pered vhodom do Palacu mistectv Galickoyi krajovoyi vistavki 1894 roku Skulpturne ozdoblennya paviljonu arhitekturi tam zhe vikonane spilno z Antonom Popelem 10 Pam yatnik Adamu Micekvichu u Stanislavovi teper Ivano Frankivsk Proekt pohodiv iz 1890 roku realizovanij u karrarskomu marmuri i urochisto vidkritij 20 listopada 1898 roku Skulptura orla na narizhniku parafiyalnogo kostelu u Mrovli do 1900 11 Pogruddya arhitektora Feliksa Ksenzharskogo na fasadi budinku Tovaristva priyateliv krasnih mistectv na ploshi Shepanskij 4 u Krakovi 1901 12 Pam yatnik Adamovi Mickevichu u Tarnovi 1901 Pam yatnik Adamovi Mickevichu u Velichci 1903 Alegorichna kompoziciya Zhurba do 1904 Pam yatnik Kostyushkovi u Sambori 1906 vtrachenij Pam yatnik Kostyushkovi u misti Yaslo Statuya svyatoyi Yelizaveti na fasadi kostelu svyatoyi Yelizaveti u Lvovi 1910 golova vtrachena Neobarokovij sribnij relikvarij blazhennogo Yakuba Strepi dlya latinskogo kafedralnogo soboru u Lvovi 1910 Pam yatnik Mihalu Baluckomu v parku Planti u Krakovi 1911 Pogruddya Stanislava Konarskogo u Krakovi pered kostelom piariv Nadgrobki na Lichakivskomu cvintari na grobivci prezidenta Lvova Mihala Mihalskogo na mogili aktora Gustava Fishera 1913 bronza 13 vikradenij 1943 Na Rakovickomu cvintari u Krakovi nadgrobki Marceliya Gujskogo 1906 Mikolaya Ziblikevicha Oskara Kolberga Nizka monumentalno dekorativnih robit na zhitlovih budinkah u Lvovi Zokrema relyef Pikluvannya na fasadi budinku strahovoyi kompaniyi na vulici Kopernika 3 1909 shist relyefiv budinku na ninishnij vulici Kocilovskogo 15 1911 statuyi licariv i maskaroni budinku 12 na ninishnij vulici Sichovih Strilciv 1911 memorialna tablicya iz relyefnim zobrazhennyam Severina Goshinskogo na budinku 2 na vulici Fredra 1913 Jmovirno buv avtorom statuj licariv budinku 11 na vulici Valovij 1910 Skulpturna grupa Drama na frontoni teatru u Krakovi NerealizovaniProyekt pam yatnika Adamu Asniku na vulici Asnika u Lvovi teper vulicya Bogomolcya Proyekt nadgrobka Francisheka Smolki na Lichakivskomu cvintari u viglyadi stovpa z pogruddyam Primitki Redaguvati a b Tadeusz Blotnicki a b NUKAT 2002 d Track Q11789729 a b MAK d Track Q105192847 a b v Catalog of the German National Library d Track Q23833686 a b Waleria Solecka po mezu Blotnicka Kozicki S Blotnicki Edward Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1936 T II S 139 140 Tyrowicz M Blotnicki Stanislaw Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1936 T II S 141 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 S 107 ISBN 83 88372 29 7 Grodziska Ozog K Cmentarz Rakowicki w Krakowie Wyd drugie uzupelnione i poprawione Krakow Wydawnictwo Literackie 1987 S 98 ISBN 83 08 01428 3 pol Lewicki J Miedzy tradycja S 111 112 Odrzywolski S Kosciol parafialny w Mrowli Architekt 1902 7 S 88 pol Bialkiewicz Z Feliks Ksiezarski Krakowski architekt epoki historyzmu Krakow 2008 S 31 32 ISBN 978 83 7188 121 3 pol Uczczenie zasluzonego artysty Nowosci Illustrowane 1913 1 lutego 5 S 4 pol Dzherela RedaguvatiBiryulov Yu O Blotnickij Tadeush Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G S 246 247 ISBN 978 966 7007 68 8 Blotnickij Tadeush Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik Uporyadniki M G Labinskij V S Murza Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska enciklopediya 1992 S 73 ISBN 5 88500 042 5 Blotnickij Tadeush Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik Uporyadniki A V Kudrickij M G Labinskij 2 ge vid Kiyiv Ukrayinska enciklopediya 1997 S 480 ISBN 588500 042 5 Polyek V T Blotnickij Tadeush Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Kiyiv Poligrafkniga 2004 T 3 S 82 ISBN 966 02 2682 9 Timofiyenko V I Blotnickij Tadeush Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik Kiyiv NDITIAM 1999 S 43 ISBN 966 7452 16 6 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 110 115 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Blotnicki Tadeusz Mala encyklopedia Krakowa Wyd trzecie Krakow Wanda 1999 S 44 ISBN 83 87023 08 6 pol d Abancourt H Blotnicki Tadeusz Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1936 T II S 141 142 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tadeush Blotnickij amp oldid 33535864