www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вулиця Фредра Львів Вулиця Фре дра вулиця у Галицькому районі Львова у межах історичного центру міста Прямує від вулиці

Вулиця Фредра (Львів)

Вулиця Фре́дра — вулиця у Галицькому районі Львова, у межах історичного центру міста. Прямує від вулиці Князя Романа до проспекту Шевченка.

Вулиця Фредра
Львів
Вигляд на вулицю Фредра з проспекту Шевченка
Вигляд на вулицю Фредра з проспекту Шевченка
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь поета Фредра Александра
Колишні назви
Святого Миколая (Миколайська), Фредри, Ґіршштрассе, Фредри, Гаврилюка
австрійського періоду (українською) Святого Миколая (Миколайська)
австрійського періоду (німецькою) St. Nikolai Gasse (St. Nikolaus Gasse)
польського періоду (польською) Fredry
радянського періоду (українською) Фредри, Гаврилюка
радянського періоду (російською) Фредры, Гаврилюка
Загальні відомості
Протяжність 120 м
Координати початку 49°50′11″ пн. ш. 24°02′01″ сх. д. / 49.8365806° пн. ш. 24.0336972° сх. д. / 49.8365806; 24.0336972Координати: 49°50′11″ пн. ш. 24°02′01″ сх. д. / 49.8365806° пн. ш. 24.0336972° сх. д. / 49.8365806; 24.0336972
Координати кінця 49°50′09″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.8358528° пн. ш. 24.0325639° сх. д. / 49.8358528; 24.0325639
Поштові індекси 79005
Транспорт
Рух односторонній
Покриття бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1—7
Архітектурні пам'ятки будинки № 1, 4, 4а, 7
Пам'ятники пам'ятні таблиці І. Білозіру, М. Івасюку, С. Гощинському.
Медичні заклади Поліклінічне відділення 4-ї міської клінічної лікарні
Заклади культури театр-студія естрадних мініатюр «І люди, і ляльки», Шаховий клуб, арт-салон «Велес»
Поштові відділення ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)
Аптеки комунальна аптека № 1
Забудова історизм, віденська сецесія
Комерція готель «Нобіліс», техломбард «Скарбниця»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3262027
Мапа
 Вулиця Фредра у Вікісховищі

Назва ред.

  • Святого Миколая, Миколайська (не пізніше 1825).
  • Фредра — назва від 1871 року, на честь польського письменника Александра Фредра, котрий мешкав на цій вулиці (названо ще за його життя).
  • Гіршштрассе (листопад 1941).
  • Фредра (червень 1944).
  • Гаврилюка — назва від 1950 року на честь письменника Олександра Гаврилюка, що загинув на вул. Дорошенка, під час бомбардування Львова у червні 1941 року.
  • Історичну назву — Фредра повернено 1991 року.

Історія ред.

Значна частина забудови парної сторони вулиці розташована на місці колишньої кам'яниці Леваковських, зведеної в першій половині XIX століття. Тут 1857 року Володимир Дідушицький розмістив і через два роки урочисто відкрив для відвідувачів Поторицьку бібліотеку. Наприкінці XIX століття в будинку мешкав польський політик Казимир Хлендовський. Тут же від 1872 року після повернення з Франції мешкав та помер літератор Северин Гощинський. Кам'яницю розібрано у 1909 році. Нині на її місці знаходиться ряд модернових чиншових (прибуткових) кам'яниць під № 2, 4, 4а, 6. На цій же вулиці, в будинку під № 7 (не зберігся) віддавна мешкав літературний суперник Гощинського — Александер Фредро. Невеликий класицистичний палацик, збудований у 1840 році, Фредро придбав 1847 року у власника Шимона Сухоцького. 1906 року дім розібрано.

Забудова ред.

В архітектурному ансамблі вулиці Фредра переважають історизм та віденська сецесія. Більшість будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури національного та місцевого значення.

Будинки ред.

№ 1 — будівля колишнього військового казино, споруджена у 1881—1885 роках за проєктом Яна і Кароля Шульців. На фасаді алегоричні фігури і ліпнина із воєнною атрибутикою виконані Петром Гарасимовичем. У 1939 році перший поверх будівлі займав Торговий дім мистецтва, а решта приміщень були зайняті військовим казино або здавалися в оренду. Після війни тут розмістився Клуб офіцерів Радянської армії, який функціонував до 1981 року. Того ж року будівлю передали Львівському шаховому клубу, що від 1946 року містився в будинку на площі Ринок, 8. У 2007 році більшість приміщень в будинку передали на баланс Львівського Національного університету імені Івана Франка. Шахісти займають лише декілька горішніх приміщень, де діє ДЮСШ «Дебют». 23 вересня 2008 року будівлю віднесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 73-м.

№ 2 — п'ятиповерховий будинок збудований протягом 1909—1912 років на розі з нинішньою вулицею Князя Романа як прибутковий будинок Фейвела Френкеля. Проєкт у формах класицизуючого раціонального модерну розроблено Тадеушем Врубелем і Максимільяном Бурстіном у бюро Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана-Рудневського. 1913 року на фасаді уміщено пам'ятну таблицю на честь польського поета «української школи» та громадського діяча Северина Гощинського, котрий мешкав у 1872—1876 роках у попередньому будинку, що стояв на цьому місці (скульптор Тадеуш Блотницький). Після першої світової війни будинок придбано Касою хворих, яка влаштувала тут лікарню, а на першому поверсі — аптеку. У 1980-х роках перебудовано інтер'єр аптеки, вхід з нинішньої вулиці Князя Романа перенесено на вулицю Фредра. Нині це комунальна аптека № 1. Нині тут розташоване поліклінічне відділення КНП «4-а міська клінічна лікарня м. Львова».

№ 4/4а — два житлових будинки збудовані 1912 року фірмою Міхала Уляма за проєктом Романа Фелінського у стилі модернізованого класицизму. У будинку № 4а протягом 1986—2000 років мешкав композитор Ігор Білозір. На згадку про це 13 січня 2002 року встановлено меморіальну таблицю (скульптор Андрій Андрійович Сухорський). У № 4а мешкав польський театральний режисер Ервін Аксер. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 888-м та № 889-м відповідно. Управління історичного середовища Львівської міської ради має намір до 31 грудня 2019 року відреставрувати всі балкони на фасаді будинку-пам'ятки на вулиці Фредра, 4а. Також відреставрують вісім напівкруглих балконів у самій будівлі. В будинку під № 4а міститься арт-салон, художня галерея «Велес», заснований у 2013 році як арт-центр для художників Західного регіону України. Основним напрямком салону «Велес» є сучасне мистецтво.

№ 5 — у XIX столітті на цій території розташовувався маєток з палацом, збудованим 1840 року в стилі бідермаєр та парком, що належав родині Фредрів. 1905 року парк був розпарцельований та близько 1909 року на цьому місці споруджена триповерхова рядова кам'яниця у неокласицистичному стилі. У 1931 році кінематографічний підприємець Маркус Парізер подав до магістрату прохання щодо отримання дозволу на будівництво тут кінотеатру з глядацькою залою, яку планувалося розмістити у внутрішньому подвір'ї будинку, але проєкт не був реалізований. Вже у 1930—1940-х роках будинок був зруйнований, і ділянка залишалася незабудованою до 2008 року.

У 2008 році затверджений робочий проєкт, розроблений архітекторами Г. Шульгою (ГАП), Б. Гоєм, дизайнерами О. Савельєвим та Н. Храпцьо. Проєктом передбачався готель з рестораном на 50 місць, баром на 12 місць та літнім відкритим майданчиком кафе на 25 місць. З боку вул. Фредра розташований головний вхід, а з боку вул. Герцена — проїзд. Комплекс складається з двох частин: п'яти— та шестиповерхої (включно з мансардними поверхами). Біля головного входу у готель планувалося встановити погруддя Александра Фредра. Готель розпочав роботу наприкінці 2011 року. Тут під час «Євро-2012» була резиденція збірної Португалії з футболу, донецького «Шахтаря» під час перебування у Львові[джерело?]. Власники готелю «Нобіліс», протягом 25 серпня-16 вересня 2011 року, власним коштом провели ремонт на вулиці Фредра. Тут переуклали дорожнє покриття та тротуари.

№ 6 — дім з театральною залою, збудований 1910 року за проєктом Зигмунта Федорського. Нині тут міститься театр-студія естрадних мініатюр «І люди, і ляльки», а також техломбард «Скарбниця».

№ 7 — житловий будинок, зведений у 1911 році за проєктом Станіслава Улейського і Кароля Ріхтмана. Замовниками виступали лікар Адам Герлінський і адвокат Ян Шенк, контора якого розташовувалась на третьому поверсі. У цьому будинку у 1911—1915 роках мешкав та працював художник Микола Івасюк, про що сповіщає встановлена 1995 року меморіальна таблиця (скульптор Микола Посікіра, архітектор Василь Каменщик). Тут також мав майстерню художник Казимир Сіхульський. У попередньому будинку на цьому місці у 1890—1903 роках діяло фотоательє Людомила Кеглера. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 730-м. У квітні 2017 року, нові власники приміщення зруйнували фасад з боку вулиці Герцена, зробивши з двох вікон двері. В частині приміщення планувалося відкрити фаст-фуд. Галицький районний суд Львова зобов'язав власників нежитлового приміщення у цій пам'ятці архітектури відновити зруйнований ними фасад будинку.

Лінійну забудову з непарного боку вулиці Фредра продовжує будівля «Шотландської кав'ярні», меншим фасадом виходячи на проспект Шевченка, де має № 27. Це колишня прибуткова кам'яниця Еміля Векслера споруджена за проєктом Збіґнєва Брохвіча-Левинського у 1908—1909 роках у стилі раціонального модерну. Приміщення партеру (перший поверх) будівлі у 1909—1939 роках займала відома кав'ярня «Шкоцька» («Шотландська»), яка відновила тут свою роботу у 2015 році.

Примітки ред.

  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021. 
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 3 вересня 2023. 
  3. ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 травня 2021. 
  4. ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 125.
  5. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 66.
  6. ↑ Ґранкін П. Е. З полиці дослідника // Аптека галицька. — 2002. — № 8 (78). — С. 19—20.
  7. Рейзес-Дзедушицький Є. Юзеф Лозінський — співзасновник Потужицької бібліотеки у Львові // Бібліотечний вісник. — 2008. — № 4. — C. 45. — ISSN 1029-7200.
  8. ↑ Rąkowski G. Lwów. — Białystok: Oficyna wydwnicza «Rewasz», 2008. — S. 177, 178. — ISBN 978-83-89188-70-8. (пол.)
  9. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 26.
  10. Архітектура Львова, 2008, с. 313—314.
  11. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Фредра, 1 — Львівський шаховий клуб. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 травня 2021. 
  12. Гросмейстери без прописки. zaxid.net. Zaxid.net. 2 червня 2017. Процитовано 15 травня 2021. 
  13. Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року № 574-VI. rada.gov.ua. Верховна рада України. 23 вересня 2008. Процитовано 2 січня 2021. 
  14. Biriulow J. Rzeźba lwowska… — S. 114.
  15. Архітектура Львова, 2008, с. 490.
  16. Підрозділи КНП «4-а міська клінічна лікарня м. Львова». helsi.me. Процитовано 15 травня 2021. 
  17. Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 32—34. — ISBN 978-83-7543-003-5.
  18. Прийма Л. За деякими пам'ятними львівськими адресами // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Вип. X. — Львів: Новий час, 2001. — С. 111. — ISBN 966-95279-6-1.
  19. Ганна Аргірова (31 травня 2018). У Львові відреставрують балкони в будинку-пам'ятці на вулиці Фредра. tvoemisto.tv. Твоє Місто. Процитовано 15 травня 2021. 
  20. Офіційний сайт арт-салону «Велес». artsalonveles.com. Процитовано 29 жовтня 2022. 
  21. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Фредра, 5 — житловий будинок (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 травня 2021. 
  22. Готель «Нобіліс» між вулицями Фредра і Герцена у м. Львові. zuap.org. Західноукраїнський Архітектурний Портал. оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020. 
  23. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Фредра, 5 — готель «Нобіліс». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 15 травня 2021. 
  24. Офіційний сайт готелю «Нобіліс». nobilis-hotel.com.ua. Процитовано 15 травня 2021. 
  25. Марія Доротич (11 червня 2012). «Люблю Кріштіану за те, що він швидкий…». wz.lviv.ua. Високий замок. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015. 
  26. У Львові завершено ремонт вул. Фредра. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». Процитовано 15 травня 2021. 
  27. Тимофієнко В. І. Федорський З. // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — ISBN 966-7452-16-6.
  28. Прийма Л. За деякими пам'ятними… — С. 107, 109.
  29. Dawna fotografia lwowska 1839–1939. — Lwów: Centrum Europy, 2004. — S. 40. — ISBN 966-7022-55-2. (пол.)
  30. Юлія Лавришин (11 липня 2017). Суд зобов'язав скандальних підриємців відновити первісний вигляд будинку у центрі Львова. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 15 травня 2021. 
  31. Архітектура Львова, 2008, с. 487.

Джерела ред.

Вулиця Фредра
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Львів»
Вулиця Фредра у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 135. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Фредра вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 125. — ISBN 978-966-2154-24-5.
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 66. — ISBN 966-603-115-9.
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 207. — ISBN 978-617-629-077-3.
  • Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — 388 s. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vulicya Fre dra vulicya u Galickomu rajoni Lvova u mezhah istorichnogo centru mista Pryamuye vid vulici Knyazya Romana do prospektu Shevchenka Vulicya FredraLvivViglyad na vulicyu Fredra z prospektu ShevchenkaViglyad na vulicyu Fredra z prospektu ShevchenkaMiscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijNazva na chest poeta Fredra AleksandraKolishni nazviSvyatogo Mikolaya Mikolajska Fredri Girshshtrasse Fredri Gavrilyukaavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Svyatogo Mikolaya Mikolajska avstrijskogo periodu nimeckoyu St Nikolai Gasse St Nikolaus Gasse polskogo periodu polskoyu Fredryradyanskogo periodu ukrayinskoyu Fredri Gavrilyukaradyanskogo periodu rosijskoyu Fredry GavrilyukaZagalni vidomostiProtyazhnist 120 mKoordinati pochatku 49 50 11 pn sh 24 02 01 sh d 49 8365806 pn sh 24 0336972 sh d 49 8365806 24 0336972 Koordinati 49 50 11 pn sh 24 02 01 sh d 49 8365806 pn sh 24 0336972 sh d 49 8365806 24 0336972Koordinati kincya 49 50 09 pn sh 24 01 57 sh d 49 8358528 pn sh 24 0325639 sh d 49 8358528 24 0325639Poshtovi indeksi 79005 1 TransportRuh odnostoronnijPokrittya brukivkaBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 1 7 2 Arhitekturni pam yatki budinki 1 4 4a 7 3 Pam yatniki pam yatni tablici I Biloziru M Ivasyuku S Goshinskomu Medichni zakladi Poliklinichne viddilennya 4 yi miskoyi klinichnoyi likarniZakladi kulturi teatr studiya estradnih miniatyur I lyudi i lyalki Shahovij klub art salon Veles Poshtovi viddilennya VPZ 5 vul Martovicha 2 1 Apteki komunalna apteka 1Zabudova istorizm videnska secesiya 4 Komerciya gotel Nobilis tehlombard Skarbnicya Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r3262027Mapa Vulicya Fredra u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 3 Zabudova 3 1 Budinki 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaNazva red Svyatogo Mikolaya Mikolajska ne piznishe 1825 Fredra nazva vid 1871 roku na chest polskogo pismennika Aleksandra Fredra kotrij meshkav na cij vulici nazvano she za jogo zhittya Girshshtrasse listopad 1941 Fredra cherven 1944 Gavrilyuka nazva vid 1950 roku na chest pismennika Oleksandra Gavrilyuka sho zaginuv na vul Doroshenka pid chas bombarduvannya Lvova u chervni 1941 roku Istorichnu nazvu Fredra poverneno 1991 roku 5 Istoriya red Znachna chastina zabudovi parnoyi storoni vulici roztashovana na misci kolishnoyi kam yanici Levakovskih zvedenoyi v pershij polovini XIX stolittya 6 Tut 1857 roku Volodimir Didushickij rozmistiv i cherez dva roki urochisto vidkriv dlya vidviduvachiv Potoricku biblioteku 7 Naprikinci XIX stolittya v budinku meshkav polskij politik Kazimir Hlendovskij 8 Tut zhe vid 1872 roku pislya povernennya z Franciyi meshkav ta pomer literator Severin Goshinskij Kam yanicyu rozibrano u 1909 roci Nini na yiyi misci znahoditsya ryad modernovih chinshovih pributkovih kam yanic pid 2 4 4a 6 Na cij zhe vulici v budinku pid 7 ne zberigsya viddavna meshkav literaturnij supernik Goshinskogo Aleksander Fredro 6 Nevelikij klasicistichnij palacik zbudovanij u 1840 roci Fredro pridbav 1847 roku u vlasnika Shimona Suhockogo 1906 roku dim rozibrano 9 Zabudova red V arhitekturnomu ansambli vulici Fredra perevazhayut istorizm ta videnska secesiya 4 Bilshist budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi nacionalnogo ta miscevogo znachennya Budinki red 1 budivlya kolishnogo vijskovogo kazino sporudzhena u 1881 1885 rokah za proyektom Yana i Karolya Shulciv Na fasadi alegorichni figuri i lipnina iz voyennoyu atributikoyu vikonani Petrom Garasimovichem 10 U 1939 roci pershij poverh budivli zajmav Torgovij dim mistectva a reshta primishen buli zajnyati vijskovim kazino abo zdavalisya v orendu Pislya vijni tut rozmistivsya Klub oficeriv Radyanskoyi armiyi yakij funkcionuvav do 1981 roku Togo zh roku budivlyu peredali Lvivskomu shahovomu klubu sho vid 1946 roku mistivsya v budinku na ploshi Rinok 8 11 U 2007 roci bilshist primishen v budinku peredali na balans Lvivskogo Nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Shahisti zajmayut lishe dekilka gorishnih primishen de diye DYuSSh Debyut 12 23 veresnya 2008 roku budivlyu vidneseno do pereliku pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi 13 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 73 m 3 2 p yatipoverhovij budinok zbudovanij protyagom 1909 1912 rokiv na rozi z ninishnoyu vuliceyu Knyazya Romana yak pributkovij budinok Fejvela Frenkelya Proyekt u formah klasicizuyuchogo racionalnogo modernu rozrobleno Tadeushem Vrubelem i Maksimilyanom Burstinom u byuro Stanislava Ulejskogo i Karolya Rihtmana Rudnevskogo 1913 roku na fasadi umisheno pam yatnu tablicyu na chest polskogo poeta ukrayinskoyi shkoli ta gromadskogo diyacha Severina Goshinskogo kotrij meshkav u 1872 1876 rokah u poperednomu budinku sho stoyav na comu misci skulptor Tadeush Blotnickij 14 Pislya pershoyi svitovoyi vijni budinok pridbano Kasoyu hvorih yaka vlashtuvala tut likarnyu a na pershomu poversi apteku U 1980 h rokah perebudovano inter yer apteki vhid z ninishnoyi vulici Knyazya Romana pereneseno na vulicyu Fredra Nini ce komunalna apteka 1 15 6 Nini tut roztashovane poliklinichne viddilennya KNP 4 a miska klinichna likarnya m Lvova 16 4 4a dva zhitlovih budinki zbudovani 1912 roku firmoyu Mihala Ulyama za proyektom Romana Felinskogo u stili modernizovanogo klasicizmu 17 U budinku 4a protyagom 1986 2000 rokiv meshkav kompozitor Igor Bilozir Na zgadku pro ce 13 sichnya 2002 roku vstanovleno memorialnu tablicyu skulptor Andrij Andrijovich Suhorskij 18 U 4a meshkav polskij teatralnij rezhiser Ervin Akser 8 Budinki vneseni do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 888 m ta 889 m vidpovidno 3 Upravlinnya istorichnogo seredovisha Lvivskoyi miskoyi radi maye namir do 31 grudnya 2019 roku vidrestavruvati vsi balkoni na fasadi budinku pam yatki na vulici Fredra 4a Takozh vidrestavruyut visim napivkruglih balkoniv u samij budivli 19 V budinku pid 4a mistitsya art salon hudozhnya galereya Veles zasnovanij u 2013 roci yak art centr dlya hudozhnikiv Zahidnogo regionu Ukrayini Osnovnim napryamkom salonu Veles ye suchasne mistectvo 20 5 u XIX stolitti na cij teritoriyi roztashovuvavsya mayetok z palacom zbudovanim 1840 roku v stili bidermayer ta parkom sho nalezhav rodini Fredriv 1905 roku park buv rozparcelovanij ta blizko 1909 roku na comu misci sporudzhena tripoverhova ryadova kam yanicya u neoklasicistichnomu stili U 1931 roci kinematografichnij pidpriyemec Markus Parizer podav do magistratu prohannya shodo otrimannya dozvolu na budivnictvo tut kinoteatru z glyadackoyu zaloyu yaku planuvalosya rozmistiti u vnutrishnomu podvir yi budinku ale proyekt ne buv realizovanij Vzhe u 1930 1940 h rokah budinok buv zrujnovanij i dilyanka zalishalasya nezabudovanoyu do 2008 roku 21 U 2008 roci zatverdzhenij robochij proyekt rozroblenij arhitektorami G Shulgoyu GAP B Goyem dizajnerami O Savelyevim ta N Hrapco 22 Proyektom peredbachavsya gotel z restoranom na 50 misc barom na 12 misc ta litnim vidkritim majdanchikom kafe na 25 misc Z boku vul Fredra roztashovanij golovnij vhid a z boku vul Gercena proyizd Kompleks skladayetsya z dvoh chastin p yati ta shestipoverhoyi vklyuchno z mansardnimi poverhami Bilya golovnogo vhodu u gotel planuvalosya vstanoviti pogruddya Aleksandra Fredra 23 Gotel rozpochav robotu naprikinci 2011 roku 24 Tut pid chas Yevro 2012 bula rezidenciya zbirnoyi Portugaliyi z futbolu 25 doneckogo Shahtarya pid chas perebuvannya u Lvovi dzherelo Vlasniki gotelyu Nobilis protyagom 25 serpnya 16 veresnya 2011 roku vlasnim koshtom proveli remont na vulici Fredra Tut pereuklali dorozhnye pokrittya ta trotuari 26 6 dim z teatralnoyu zaloyu zbudovanij 1910 roku za proyektom Zigmunta Fedorskogo 27 Nini tut mistitsya teatr studiya estradnih miniatyur I lyudi i lyalki a takozh tehlombard Skarbnicya 7 zhitlovij budinok zvedenij u 1911 roci za proyektom Stanislava Ulejskogo i Karolya Rihtmana Zamovnikami vistupali likar Adam Gerlinskij i advokat Yan Shenk kontora yakogo roztashovuvalas na tretomu poversi U comu budinku u 1911 1915 rokah meshkav ta pracyuvav hudozhnik Mikola Ivasyuk pro sho spovishaye vstanovlena 1995 roku memorialna tablicya skulptor Mikola Posikira arhitektor Vasil Kamenshik 28 Tut takozh mav majsternyu hudozhnik Kazimir Sihulskij 8 U poperednomu budinku na comu misci u 1890 1903 rokah diyalo fotoatelye Lyudomila Keglera 29 Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid 730 m 3 U kvitni 2017 roku novi vlasniki primishennya zrujnuvali fasad z boku vulici Gercena zrobivshi z dvoh vikon dveri V chastini primishennya planuvalosya vidkriti fast fud Galickij rajonnij sud Lvova zobov yazav vlasnikiv nezhitlovogo primishennya u cij pam yatci arhitekturi vidnoviti zrujnovanij nimi fasad budinku 30 Linijnu zabudovu z neparnogo boku vulici Fredra prodovzhuye budivlya Shotlandskoyi kav yarni menshim fasadom vihodyachi na prospekt Shevchenka de maye 27 Ce kolishnya pributkova kam yanicya Emilya Vekslera sporudzhena za proyektom Zbignyeva Brohvicha Levinskogo u 1908 1909 rokah u stili racionalnogo modernu Primishennya parteru pershij poverh budivli u 1909 1939 rokah zajmala vidoma kav yarnya Shkocka Shotlandska 31 yaka vidnovila tut svoyu robotu u 2015 roci nbsp Pam yatna tablicya Igoryu Biloziru vul Fredra 4 nbsp Pam yatna tablicya Severinu Goshinskomu vul Fredra 2 nbsp Pam yatna tablicya Mikoli Ivasyuku vul Fredra 7 Primitki red a b Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 3 veresnya 2023 a b v g Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 13 travnya 2021 a b 1243 vulici Lvova 2009 s 125 Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova 2001 s 66 a b v Grankin P E Z polici doslidnika Apteka galicka 2002 8 78 S 19 20 Rejzes Dzedushickij Ye Yuzef Lozinskij spivzasnovnik Potuzhickoyi biblioteki u Lvovi Bibliotechnij visnik 2008 4 C 45 ISSN 1029 7200 a b v Rakowski G Lwow Bialystok Oficyna wydwnicza Rewasz 2008 S 177 178 ISBN 978 83 89188 70 8 pol Biriulow J Rzezba lwowska S 26 Arhitektura Lvova 2008 s 313 314 Proyekt Interaktivnij Lviv vul Fredra 1 Lvivskij shahovij klub lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 15 travnya 2021 Grosmejsteri bez propiski zaxid net Zaxid net 2 chervnya 2017 Procitovano 15 travnya 2021 Zakon Ukrayini Pro Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi vid 23 veresnya 2008 roku 574 VI rada gov ua Verhovna rada Ukrayini 23 veresnya 2008 Procitovano 2 sichnya 2021 Biriulow J Rzezba lwowska S 114 Arhitektura Lvova 2008 s 490 Pidrozdili KNP 4 a miska klinichna likarnya m Lvova helsi me Procitovano 15 travnya 2021 Lewicki J Roman Felinski architekt i urbanista pioner nowoczesnej architektury Warszawa Neriton 2007 S 32 34 ISBN 978 83 7543 003 5 Prijma L Za deyakimi pam yatnimi lvivskimi adresami Naukovi zapiski Lvivskij istorichnij muzej Vip X Lviv Novij chas 2001 S 111 ISBN 966 95279 6 1 Ganna Argirova 31 travnya 2018 U Lvovi vidrestavruyut balkoni v budinku pam yatci na vulici Fredra tvoemisto tv Tvoye Misto Procitovano 15 travnya 2021 Oficijnij sajt art salonu Veles artsalonveles com Procitovano 29 zhovtnya 2022 Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv vul Fredra 5 zhitlovij budinok ne isnuye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 15 travnya 2021 Gotel Nobilis mizh vulicyami Fredra i Gercena u m Lvovi zuap org Zahidnoukrayinskij Arhitekturnij Portal Arhiv originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv vul Fredra 5 gotel Nobilis lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 15 travnya 2021 Oficijnij sajt gotelyu Nobilis nobilis hotel com ua Procitovano 15 travnya 2021 Mariya Dorotich 11 chervnya 2012 Lyublyu Krishtianu za te sho vin shvidkij wz lviv ua Visokij zamok Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 22 bereznya 2015 U Lvovi zaversheno remont vul Fredra galinfo com ua Informacijna agenciya GalInfo Procitovano 15 travnya 2021 Timofiyenko V I Fedorskij Z Zodchi Ukrayini kincya XVIII pochatku XX stolit Biografichnij dovidnik K NDITIAM 1999 ISBN 966 7452 16 6 Prijma L Za deyakimi pam yatnimi S 107 109 Dawna fotografia lwowska 1839 1939 Lwow Centrum Europy 2004 S 40 ISBN 966 7022 55 2 pol Yuliya Lavrishin 11 lipnya 2017 Sud zobov yazav skandalnih pidriyemciv vidnoviti pervisnij viglyad budinku u centri Lvova zaxid net Zaxid net Procitovano 15 travnya 2021 Arhitektura Lvova 2008 s 487 Dzherela red Vulicya Fredrau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Lviv nbsp Vulicya Fredra u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 S 135 ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Fredra vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 125 ISBN 978 966 2154 24 5 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 S 66 ISBN 966 603 115 9 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 207 ISBN 978 617 629 077 3 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 388 s ISBN 978 83 7543 009 7 pol Posilannya red Proyekt Vulici Lvova vulicya Fredra A lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 sichnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vulicya Fredra Lviv amp oldid 40325668