www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роман Фелінський Рома н Фелі нський пол Roman Feliński 7 лютого 1886 Львів 23 березня 1953 Вроцлав польський архітектор

Роман Фелінський

Рома́н Фелі́нський (пол. Roman Feliński, 7 лютого 1886, Львів — 23 березня 1953, Вроцлав) — польський архітектор, урбаніст. Автор першого підручника з урбаністики польською мовою.

Роман Фелінський
Народження 7 лютого 1886(1886-02-07)
Смерть 23 березня 1953(1953-03-23) (67 років)
Поховання Saint Lawrence Cemetery, Wrocławd
Країна
(підданство)		  Республіка Польща
Навчання Мюнхенський технічний університет
Діяльність містобудівник, архітектор
Архітектурний стиль сецесія, функціоналізм
 Роман Фелінський у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фелінський.

Біографія Редагувати

Народився 7 лютого 1886 року у Львові в родині кравця Фелікса Фелінського. Закінчив у Львові цісарсько-королівську Вищу реальну школу, потім протягом 1903—1905 років навчався у Львівській політехніці, після чого продовжив навчання в Мюнхені. Повернувся до Львова, де у 1909—1910 роках відбував практику у проєктно-будівельному бюро Альфреда Захаревича і Юзефа Сосновського, а пізніше, у 1911—1915 роках — у бюро Міхала Уляма, де протягом певного часу був керівником архітектурного відділу. Практикою здобув великого досвіду проєктування та керівництва будівельними роботами. За проєктами Фелінського фірма Уляма звела 25 крупних об'єктів. 1911 року потайки одружився із донькою Уляма — Розалією. 1916 року видав перший польський підручник з урбаністики. 1918 року працював у львівському Крайовому управлінні, у бюро, що займалось регуляцією знищених війною районів. Стилістика споруд Львівського періоду частково базувалася на трансформованих у дусі модерну мотивах місцевого ренесансу та бароко, що в той час отримали назву «модернізований польський ренесанс» або «свойський стиль». В деяких будівлях проглядається німецький експресіонізм із елементами стилізованого класицизму. Фелінський займався також окремим проєктуванням фасадів, деколи керував будівництвом. Авторство споруд львівського періоду значною мірою вдалося встановити завдяки каталогу фірми Міхала Уляма від 1913 року із фотографіями реалізованих фірмою об'єктів.

Протоягом 1919—1945 років проживав у Варшаві. Спочатку працював у Міністерстві публічних робіт, де організував і до 1926 року очолював відділ регуляції житлової забудови. У цей період під його керівництвом виконано кільканадцять генпланів міст та окремих районів. Частину з них експонували на виставці декоративного мистецтва в Парижі 1925 року і відзначили почесним дипломом. Тут же у Варшаві організував власне проєктне бюро. У Варшавському повстанні загинув його син Лешек. Наприкінці 1944 року згорів дім Фелінського, разом з архівом і усім творчим доробком, зокрема рукопис тритомної енциклопедії, присвяченої теорії містобудування.

Після 1945 року працював у Нижньосілезькому воєводстві. Організував і очолив Управління відбудови, котре займалось повоєнним відновленням споруд воєводства, у першу чергу житла. Проживав послідовно у Тжебниці, Легниці і Вроцлаві, що було пов'язано з просуванням фронту. Було виконано надзвичайний обсяг робіт, за що Фелінського неодноразово відзначено нагородами, серед яких офіційна відзнака Міністерства будівництва. В цей період Фелінський виконав і ряд власних робіт. Серед них найбільш крупними є проєкт відновлення будівлі Президії воєводської народної ради, зокрема оздоблення найбільшої у споруді зали засідань; проєкт концепції військового цвинтаря радянських солдатів на вулиці Льотничій. 1949 року звільнився з посади голови Управління за власним бажанням. Проживав у будинку, що належав Вроцлавській політехніці на вулиці Смолюховського, 22. Відзначений золотим хрестом за заслуги «За відродження Польщі». Помер 23 березня 1953 року у Вроцлаві. Похований на міському кладовищі там же.

Дружина Фелінського, Розалія померла того ж року, що й чоловік 13 листопада. У Фелінського був брат Казимир, що працював будівельним інженером у Варшаві (помер 1969 року). Донька Фелінського — Кристина, історик мистецтва за фахом, працювала редактором вроцлавського видавництва Оссолінеума. Померла 2007 року.

Діяльність Фелінського залишається мало дослідженою. Причинами цього є сильна географічна розпорошеність його праць по території Польщі. Велика кількість його власних проєктів та теоретичних напрацювань втрачена. Фелінський є автором близько 150 реалізованих будівель, 30 генпланів, понад 100 друкованих праць та фахових статей.

Реалізовані проєкти Редагувати

Львівський період Редагувати

  • Прибутковий будинок Саломона Рогатина на нинішній вулиці Донцова, 4. Проєкт виконаний у червні 1909 року, будівництво завершено 1911. Дослідник творчості Фелінського, Якуб Левицький припускає, що Фелінський виступав лише проєктантом фасаду і виконував нагляд за будівництвом. Автором планів був ймовірно Фердинанд Касслер — один із проєктантів бюро Міхала Уляма. Будинок стилістично близький до німецького модерну, із яким Фелінський добре ознайомився протягом навчання у Мюнхені. Виразності фасадам надають два двоярусні еркери, з балконами. Другий та третій яруси вкриті фактурним тиньком.
  • Житловий будинок Ізидори Шутц на вулиці Коперника, 5. Дата проєктування невідома, будівництво завершено близько 1911 року. Скульптурний декор Зигмунта Курчинського. Дім спроєктовано на вузькій видовженій ділянці, що виходить до вулиці меншою стороною. Складається із головного та тильного будинків, поєднаних між собою.
  • Проєкт готелю «Нью-Йорк» у спрощених неокласичних та модерністичних формах на нинішньому проспекті Свободи, 45. Проєкт 1911 року, будівництво завершено 1912. Фасад і план спроєктовані надто традиційно, як на свій час, що можливо було вимогою замовника. В радянський час готель мав назву «Дніпро». До нашого часу дім дійшов у перебудованому вигляді (готель «Опера»).
  • Чотириповерховий житловий будинок родини Ліберманів на нинішній вулиці Ковжуна, 4. Перший проєкт розроблено близько 1910 року. Будинок критиковано магістратом через конструктивні особливості і надто велику висоту (вулиця на той час була забудована 3-поверховими будинками). Фасад має характерні для манери Фелінського геометричні форми. Основним елементом є два гранчастих ризаліти третього і четвертого поверхів, поєднані балконами. На фасадах застосовано тиньк різної фактури (на першому ярусі гладкий, на решті — зернистий).
  • Два прибуткові житлові будинки в стилі модернізованого класицизму на вулиці Фредра 4 і 4а. Проєкт розроблявся у 1911, 1912 роках, будівництво завершено 1912 року. В усіх перекриттях застосовано залізобетонні конструкції. Будинки мають нетипове для львівських чиншових кам'яниць розпланування. Флігелі з допоміжними приміщеннями (кухнями, санвузлами) примикають до будинків на осях, що дозволило влаштувати вікна з обидвох боків.
  • Будинки Торговельної спілки і Міхала Ауербаха на нинішній вулиці Шевченка, 24, 26. Проєкти 1912 року, будівництво завершено 1913.
  • 5-поверховий житловий будинок на нинішній вулиці Хмельницького, 11. Разом із сусідніми будинками № 5, 7 і 9, спроєктованими в бюро Адольфа Піллера, творить монументальний модерністський архітектурний ансамбль. Будинок складається з торгових приміщень, кінозалу та помешкань. Проєкт 1911—1912 років, будівництво завершено наприкінці 1912 року.
  • Житлові будинки Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20, 22. Спроєктовані 1910 року Фердинандом Касслером за участі Романа Фелінського, будівництво завершено у 1911 році. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. В основі будинку каркас із залізобетонних стовпів і перекриттів. Внутрішнє планування організовано цегляними перегородками. Один з найкращих зразків модерну німецького зразка в архітектурі Львова.
  • Торговий центр «Магнус» на розі вулиць Городоцької та Шпитальної. Збудований 1913 року, як монолітна залізобетонна конструкція в стилі раціональної сецесії.
  • Базар братів Гродель на нинішній вулиці Бандери у Львові (не зберігся).
  • Передпоховальна синагога «Бет Тахара» на Янівському цвинтарі.
  • Прибутковий будинок банкіра Мойсея Рогатина на розі вулиць Січових Стрільців,12 і Костюшка. Проєкт 1911—1912 рр., реалізація тривала до 1913 року. Скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького. На першому поверсі містилась кав'ярня «Ренесанс» з інтер'єром оформленим за ескізами Фелінського з великими алегоричними полотнами Фелікса Вигживальського.
  • Житловий будинок на вулиці Братив Рогатинців, 15 (1911).

Варшавський період Редагувати

  • Власний дім на вулиці Армії Людової, 30 (спроєктовано близько 1926 року).
  • Дім при вулиці Фільтровій.
  • Дім при вулиці Ленчицькій.
  • Дім при вулиці Ожеховській.
  • Дім при вулиці Лікарській.
  • Дім при вулиці Віленській.
  • Дім в мікрорайоні Прага.
  • Дім при вулиці Мохнацького, 4.
  • Керівництво спорудженням житлового будинку для держслужбовців на вулиці Топольовій.

Вроцлавський період Редагувати

  • Проєкт відбудови Президії воєводської народної ради. Реконструкцію та оздоблення проведено зі збереженням особливостей архітектури 1930-х років.
  • Проєкт локалізації споруди Інституту фізики.
  • Проєкт детального планування скверу при Робітничій лікарні (район Псє Поле).
  • Проєкт детального планування Центру технічно-механічної освіти на вулиці Могиленській.
  • Проєкт реконструкції гуртожитку і закладу громадського харчування при вулиці Шевській, 6/7.
  • Проєкт гуртожитку працівників Rafawag на вулиці Стшегомській.
  • Концептуальний проєкт цвинтаря радянських солдатів на вулиці Льотничій. Перший варіант виконано ще у 1948 році. Остаточний — у 1950. Проєкт реалізовано не було, а нову концепцію розробив Тадеуш Пташицький із вроцлавського Містопроєкту.
  • Проєкт цвинтаря радянських солдатів у Свидниці (1948). Сучасний стан зебереження поганий.
  • Проєкти промислових об'єктів. Це Дилаковські заклади трикотажної промисловості (концептуальний проєкт), Магнезитовий завод в Зомбковіцах.

Публікації Редагувати

  • Feliński R. O planach regulacyjnych miast i osiedli // Architektura i budownictwo. — № 1, 1925. — S. 18—20.
  • Feliński R. Projekt domów Spółdzielni mieszkaniowej przy ul. Filtrowej w Warszawie // Architektura i budownictwo. — № 6, 1925. — S. 32.
  • Feliński R. Budowa miast. — Lwów, 1916
  • Feliński R. Miasta, wsie i uzdrowiska w osiedleńczej organizacji kraju, Warszawa 1937

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Шуляр В. Що будується на проспекті Свободи, 45? // Архітектурний вісник. — № 1-2 (12), 2002. — С. 10—13.
  2. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 484. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  3. W sprawie budowli państwowych // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 41.

Джерела Редагувати

  • Ґранкін П., Левицький Я. Базар братів Грьодель // Галицька брама. — Львів, 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 11, 12, 18.
  • Курсіна К. Роман Фелінський — майстер берлінського модерну // Будуємо інакше. — 2003. — № 2. — С. 46—48.
  • Левицький Я. Роман Фелінський — піонер новітньої архітектури та урбаністики // Галицька брама. — Львів, 2003. — № 1—3 (97—99).
  • Inż. Roman Feliński // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 53.
  • Lewicki J. O współtwórcy architektury Ochoty, Romanie Felińskim // Ochotnik. Pismo ośrodka kultury Ochoty. — № 43 10/2008. — S. 4, 5. — ISSN 1734-5510.
  • Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa : Neriton, 2007. — 208 s. — ISBN 978-83-7543-003-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Roma n Feli nskij pol Roman Felinski 7 lyutogo 1886 Lviv 23 bereznya 1953 Vroclav polskij arhitektor urbanist Avtor pershogo pidruchnika z urbanistiki polskoyu movoyu Roman FelinskijNarodzhennya 7 lyutogo 1886 1886 02 07 LvivSmert 23 bereznya 1953 1953 03 23 67 rokiv VroclavPohovannya Saint Lawrence Cemetery WroclawdKrayina piddanstvo Respublika PolshaNavchannya Myunhenskij tehnichnij universitetDiyalnist mistobudivnik arhitektorArhitekturnij stil secesiya funkcionalizm Roman Felinskij u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Felinskij Zmist 1 Biografiya 2 Realizovani proyekti 2 1 Lvivskij period 2 2 Varshavskij period 2 3 Vroclavskij period 3 Publikaciyi 4 Galereya 5 Primitki 6 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 7 lyutogo 1886 roku u Lvovi v rodini kravcya Feliksa Felinskogo Zakinchiv u Lvovi cisarsko korolivsku Vishu realnu shkolu potim protyagom 1903 1905 rokiv navchavsya u Lvivskij politehnici pislya chogo prodovzhiv navchannya v Myunheni Povernuvsya do Lvova de u 1909 1910 rokah vidbuvav praktiku u proyektno budivelnomu byuro Alfreda Zaharevicha i Yuzefa Sosnovskogo a piznishe u 1911 1915 rokah u byuro Mihala Ulyama de protyagom pevnogo chasu buv kerivnikom arhitekturnogo viddilu Praktikoyu zdobuv velikogo dosvidu proyektuvannya ta kerivnictva budivelnimi robotami Za proyektami Felinskogo firma Ulyama zvela 25 krupnih ob yektiv 1911 roku potajki odruzhivsya iz donkoyu Ulyama Rozaliyeyu 1916 roku vidav pershij polskij pidruchnik z urbanistiki 1918 roku pracyuvav u lvivskomu Krajovomu upravlinni u byuro sho zajmalos regulyaciyeyu znishenih vijnoyu rajoniv Stilistika sporud Lvivskogo periodu chastkovo bazuvalasya na transformovanih u dusi modernu motivah miscevogo renesansu ta baroko sho v toj chas otrimali nazvu modernizovanij polskij renesans abo svojskij stil V deyakih budivlyah proglyadayetsya nimeckij ekspresionizm iz elementami stilizovanogo klasicizmu Felinskij zajmavsya takozh okremim proyektuvannyam fasadiv dekoli keruvav budivnictvom Avtorstvo sporud lvivskogo periodu znachnoyu miroyu vdalosya vstanoviti zavdyaki katalogu firmi Mihala Ulyama vid 1913 roku iz fotografiyami realizovanih firmoyu ob yektiv Protoyagom 1919 1945 rokiv prozhivav u Varshavi Spochatku pracyuvav u Ministerstvi publichnih robit de organizuvav i do 1926 roku ocholyuvav viddil regulyaciyi zhitlovoyi zabudovi U cej period pid jogo kerivnictvom vikonano kilkanadcyat genplaniv mist ta okremih rajoniv Chastinu z nih eksponuvali na vistavci dekorativnogo mistectva v Parizhi 1925 roku i vidznachili pochesnim diplomom Tut zhe u Varshavi organizuvav vlasne proyektne byuro U Varshavskomu povstanni zaginuv jogo sin Leshek Naprikinci 1944 roku zgoriv dim Felinskogo razom z arhivom i usim tvorchim dorobkom zokrema rukopis tritomnoyi enciklopediyi prisvyachenoyi teoriyi mistobuduvannya Pislya 1945 roku pracyuvav u Nizhnosilezkomu voyevodstvi Organizuvav i ocholiv Upravlinnya vidbudovi kotre zajmalos povoyennim vidnovlennyam sporud voyevodstva u pershu chergu zhitla Prozhivav poslidovno u Tzhebnici Legnici i Vroclavi sho bulo pov yazano z prosuvannyam frontu Bulo vikonano nadzvichajnij obsyag robit za sho Felinskogo neodnorazovo vidznacheno nagorodami sered yakih oficijna vidznaka Ministerstva budivnictva V cej period Felinskij vikonav i ryad vlasnih robit Sered nih najbilsh krupnimi ye proyekt vidnovlennya budivli Prezidiyi voyevodskoyi narodnoyi radi zokrema ozdoblennya najbilshoyi u sporudi zali zasidan proyekt koncepciyi vijskovogo cvintarya radyanskih soldativ na vulici Lotnichij 1949 roku zvilnivsya z posadi golovi Upravlinnya za vlasnim bazhannyam Prozhivav u budinku sho nalezhav Vroclavskij politehnici na vulici Smolyuhovskogo 22 Vidznachenij zolotim hrestom za zaslugi Za vidrodzhennya Polshi Pomer 23 bereznya 1953 roku u Vroclavi Pohovanij na miskomu kladovishi tam zhe Druzhina Felinskogo Rozaliya pomerla togo zh roku sho j cholovik 13 listopada U Felinskogo buv brat Kazimir sho pracyuvav budivelnim inzhenerom u Varshavi pomer 1969 roku Donka Felinskogo Kristina istorik mistectva za fahom pracyuvala redaktorom vroclavskogo vidavnictva Ossolineuma Pomerla 2007 roku Diyalnist Felinskogo zalishayetsya malo doslidzhenoyu Prichinami cogo ye silna geografichna rozporoshenist jogo prac po teritoriyi Polshi Velika kilkist jogo vlasnih proyektiv ta teoretichnih napracyuvan vtrachena Felinskij ye avtorom blizko 150 realizovanih budivel 30 genplaniv ponad 100 drukovanih prac ta fahovih statej Realizovani proyekti RedaguvatiLvivskij period Redaguvati Pributkovij budinok Salomona Rogatina na ninishnij vulici Doncova 4 Proyekt vikonanij u chervni 1909 roku budivnictvo zaversheno 1911 Doslidnik tvorchosti Felinskogo Yakub Levickij pripuskaye sho Felinskij vistupav lishe proyektantom fasadu i vikonuvav naglyad za budivnictvom Avtorom planiv buv jmovirno Ferdinand Kassler odin iz proyektantiv byuro Mihala Ulyama Budinok stilistichno blizkij do nimeckogo modernu iz yakim Felinskij dobre oznajomivsya protyagom navchannya u Myunheni Viraznosti fasadam nadayut dva dvoyarusni erkeri z balkonami Drugij ta tretij yarusi vkriti fakturnim tinkom Zhitlovij budinok Izidori Shutc na vulici Kopernika 5 Data proyektuvannya nevidoma budivnictvo zaversheno blizko 1911 roku Skulpturnij dekor Zigmunta Kurchinskogo Dim sproyektovano na vuzkij vidovzhenij dilyanci sho vihodit do vulici menshoyu storonoyu Skladayetsya iz golovnogo ta tilnogo budinkiv poyednanih mizh soboyu Proyekt gotelyu Nyu Jork u sproshenih neoklasichnih ta modernistichnih formah na ninishnomu prospekti Svobodi 45 Proyekt 1911 roku budivnictvo zaversheno 1912 Fasad i plan sproyektovani nadto tradicijno yak na svij chas sho mozhlivo bulo vimogoyu zamovnika V radyanskij chas gotel mav nazvu Dnipro Do nashogo chasu dim dijshov u perebudovanomu viglyadi gotel Opera 1 Chotiripoverhovij zhitlovij budinok rodini Libermaniv na ninishnij vulici Kovzhuna 4 Pershij proyekt rozrobleno blizko 1910 roku Budinok kritikovano magistratom cherez konstruktivni osoblivosti i nadto veliku visotu vulicya na toj chas bula zabudovana 3 poverhovimi budinkami Fasad maye harakterni dlya maneri Felinskogo geometrichni formi Osnovnim elementom ye dva granchastih rizaliti tretogo i chetvertogo poverhiv poyednani balkonami Na fasadah zastosovano tink riznoyi fakturi na pershomu yarusi gladkij na reshti zernistij Dva pributkovi zhitlovi budinki v stili modernizovanogo klasicizmu na vulici Fredra 4 i 4a Proyekt rozroblyavsya u 1911 1912 rokah budivnictvo zaversheno 1912 roku V usih perekrittyah zastosovano zalizobetonni konstrukciyi Budinki mayut netipove dlya lvivskih chinshovih kam yanic rozplanuvannya Fligeli z dopomizhnimi primishennyami kuhnyami sanvuzlami primikayut do budinkiv na osyah sho dozvolilo vlashtuvati vikna z obidvoh bokiv Budinki Torgovelnoyi spilki i Mihala Auerbaha na ninishnij vulici Shevchenka 24 26 Proyekti 1912 roku budivnictvo zaversheno 1913 5 poverhovij zhitlovij budinok na ninishnij vulici Hmelnickogo 11 Razom iz susidnimi budinkami 5 7 i 9 sproyektovanimi v byuro Adolfa Pillera tvorit monumentalnij modernistskij arhitekturnij ansambl Budinok skladayetsya z torgovih primishen kinozalu ta pomeshkan Proyekt 1911 1912 rokiv budivnictvo zaversheno naprikinci 1912 roku Zhitlovi budinki Gryuneriv na vulici Gnatyuka 20 22 Sproyektovani 1910 roku Ferdinandom Kasslerom za uchasti Romana Felinskogo budivnictvo zaversheno u 1911 roci Skulpturne ozdoblennya Zigmunta Kurchinskogo V osnovi budinku karkas iz zalizobetonnih stovpiv i perekrittiv Vnutrishnye planuvannya organizovano ceglyanimi peregorodkami Odin z najkrashih zrazkiv modernu nimeckogo zrazka v arhitekturi Lvova Torgovij centr Magnus na rozi vulic Gorodockoyi ta Shpitalnoyi Zbudovanij 1913 roku yak monolitna zalizobetonna konstrukciya v stili racionalnoyi secesiyi Bazar brativ Grodel na ninishnij vulici Banderi u Lvovi ne zberigsya Peredpohovalna sinagoga Bet Tahara na Yanivskomu cvintari Pributkovij budinok bankira Mojseya Rogatina na rozi vulic Sichovih Strilciv 12 i Kostyushka Proyekt 1911 1912 rr realizaciya trivala do 1913 roku Skulpturne ozdoblennya Tadeusha Blotnickogo Na pershomu poversi mistilas kav yarnya Renesans z inter yerom oformlenim za eskizami Felinskogo z velikimi alegorichnimi polotnami Feliksa Vigzhivalskogo Zhitlovij budinok na vulici Brativ Rogatinciv 15 1911 2 Varshavskij period Redaguvati Vlasnij dim na vulici Armiyi Lyudovoyi 30 sproyektovano blizko 1926 roku Dim pri vulici Filtrovij Dim pri vulici Lenchickij Dim pri vulici Ozhehovskij Dim pri vulici Likarskij Dim pri vulici Vilenskij Dim v mikrorajoni Praga Dim pri vulici Mohnackogo 4 Kerivnictvo sporudzhennyam zhitlovogo budinku dlya derzhsluzhbovciv na vulici Topolovij 3 Vroclavskij period Redaguvati Proyekt vidbudovi Prezidiyi voyevodskoyi narodnoyi radi Rekonstrukciyu ta ozdoblennya provedeno zi zberezhennyam osoblivostej arhitekturi 1930 h rokiv Proyekt lokalizaciyi sporudi Institutu fiziki Proyekt detalnogo planuvannya skveru pri Robitnichij likarni rajon Psye Pole Proyekt detalnogo planuvannya Centru tehnichno mehanichnoyi osviti na vulici Mogilenskij Proyekt rekonstrukciyi gurtozhitku i zakladu gromadskogo harchuvannya pri vulici Shevskij 6 7 Proyekt gurtozhitku pracivnikiv Rafawag na vulici Stshegomskij Konceptualnij proyekt cvintarya radyanskih soldativ na vulici Lotnichij Pershij variant vikonano she u 1948 roci Ostatochnij u 1950 Proyekt realizovano ne bulo a novu koncepciyu rozrobiv Tadeush Ptashickij iz vroclavskogo Mistoproyektu Proyekt cvintarya radyanskih soldativ u Svidnici 1948 Suchasnij stan zeberezhennya poganij Proyekti promislovih ob yektiv Ce Dilakovski zakladi trikotazhnoyi promislovosti konceptualnij proyekt Magnezitovij zavod v Zombkovicah Publikaciyi RedaguvatiFelinski R O planach regulacyjnych miast i osiedli Architektura i budownictwo 1 1925 S 18 20 Felinski R Projekt domow Spoldzielni mieszkaniowej przy ul Filtrowej w Warszawie Architektura i budownictwo 6 1925 S 32 Felinski R Budowa miast Lwow 1916 Felinski R Miasta wsie i uzdrowiska w osiedlenczej organizacji kraju Warszawa 1937Galereya Redaguvati nbsp Torgovij centr Magnus nbsp Pributkovij budinok bankira Mojseya Rogatina na vul Sichovih Strilciv 12 nbsp Dim na vulici Kopernika u Lvovi nbsp Dim na vulici Mohnackogo 4 u Varshavi nbsp Dim na vulici Hmelnickogo 11 u Lvovi nbsp Dim na vulici Kovzhuna 4 u Lvovi nbsp Vulicya Shevchenka 24 u LvoviPrimitki Redaguvati Shulyar V Sho buduyetsya na prospekti Svobodi 45 Arhitekturnij visnik 1 2 12 2002 S 10 13 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 484 ISBN 978 966 7022 77 8 W sprawie budowli panstwowych Architektura i Budownictwo 1925 1 S 41 Dzherela Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Grankin P Levickij Ya Bazar brativ Grodel Galicka brama Lviv 2003 1 3 97 99 S 11 12 18 Kursina K Roman Felinskij majster berlinskogo modernu Buduyemo inakshe 2003 2 S 46 48 Levickij Ya Roman Felinskij pioner novitnoyi arhitekturi ta urbanistiki Galicka brama Lviv 2003 1 3 97 99 Inz Roman Felinski Album inzynierow i technikow w Polsce Lwow 1932 T I cz III S 53 Lewicki J O wspoltworcy architektury Ochoty Romanie Felinskim Ochotnik Pismo osrodka kultury Ochoty 43 10 2008 S 4 5 ISSN 1734 5510 Lewicki J Roman Felinski architekt i urbanista pioner nowoczesnej architektury Warszawa Neriton 2007 208 s ISBN 978 83 7543 003 5 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Roman Felinskij amp oldid 35310329