Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою Вулиця Гнатюка Вулиця Гнатюка вулиця у Галицькому районі Львова Спол

Вулиця Гнатюка (Львів)

Вулиця Гнатюка (Львів)
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Гнатюка.

Вулиця Гнатюка́ — вулиця у Галицькому районі Львова. Сполучає проспект Свободи з площею Генерала Григоренка та утворює перехрестя з вулицями Січових Стрільців та Леся Курбаса. Прилучається вулиця Северина Наливайка.

Вулиця Гнатюка
Львів
image
Початок вулиці
Початок вулиці
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Назва на честь Володимира Гнатюка
Колишні назви
Єзуїцка (Поєзуїцка), Яґєллоньска, Чернишевського, Яґєллоньска, Поліцайштрассе, Ягеллонська, Горького
австрійського періоду (українською) Єзуїттен (Ексєзуїттен)
австрійського періоду (німецькою) Jesuitten (Exjesuitten) Gasse
польського періоду (польською) Jezuicka (Pojezuicka), Jagiellońska
радянського періоду (українською) Чернишевського, Ягеллонська, Горького
радянського періоду (російською) Чернышевского, Ягеллонска, Горького
Загальні відомості
Протяжність 300 м
Координати початку 49°50′28″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.8412472° пн. ш. 24.0271222° сх. д. / 49.8412472; 24.0271222Координати: 49°50′28″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.8412472° пн. ш. 24.0271222° сх. д. / 49.8412472; 24.0271222
Координати кінця 49°50′30″ пн. ш. 24°01′22″ сх. д. / 49.8417500° пн. ш. 24.0228722° сх. д. / 49.8417500; 24.0228722
поштові індекси 79007
Транспорт
Рух односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі
Архітектурні пам'ятки № 2, 8, 20/22
Пам'ятники пам'ятні таблиці Людвігу фон Мізесу, Луї Зону
Навчальні заклади Львівська державна дитяча музична школа № 1 імені А. Кос-Анатольського,
Львівська державна дитяча музична школа № 6 імені Богдан-Юрія Янівського.
Заклади культури Перший український театр для дітей та юнацтва
Поштові відділення ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)
Забудова сецесія, історизм, конструктивізм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2630475
Мапа
image Вулиця Гнатюка у Вікісховищі

Назва

  • Єзуїцка або Поєзуїцка — названа так не пізніше 1795 року, через своє розташування поблизу Єзуїтського саду.
  • Ягеллонська — від 1871 року.
  • Чернишевського — від січня 1941 року, на честь російського публіциста та письменника Миколи Чернишевського.
  • Ягеллонська — від серпня 1941 року.
  • Поліцайштрассе — від листопада 1941 року.
  • Ягеллонська — від липня 1944 року.
  • Горького — від грудня 1944 року, на честь російського та радянського письменника, драматурга та публіциста Максима Горького.
  • Гнатюка — від 1991 року, на честь українського етнографа, фольклориста та громадського діяча Володимира Гнатюка.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Гнатюка переважають віденська сецесія, історизм, конструктивізм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 1 (інша адреса — проспект Свободи, 15). У 1910-х роках тут містилася Галицька ощадна каса, директорами якої на той час були Фердинанд Квятковський та Едвард Стройновський. У міжвоєнний період — Центральна Малопольська ощадна каса. Наприкінці 1940-х років цю адресу мав обласний комунальний банк.

№ 2 — на початку XX століття власником попереднього будинку, що стояв на цьому місці була Сара Райзес. П'ятиповерхова будівля колишнього Празького банку, споруджена у 1912 році за проєктом чеського архітектора [cs] в стилі пізньої сецесії. У 1913 році у цьому будинку містилася також редакція журналу новин Пйотра Сегаля. За радянських часів тут містилася міжобласна контора радянського «Промбанку» та відділення «Сільгоспбанку», до 2014 року — львівське обласне відділення ПАТ «Промінвестбанк». Від 2014 року будинок залишався порожнім. 9 вересня 2019 року будівлю банку продали за 5 мільйонів доларів. Новим власником будинку стало АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд „Лоудстар“». 13 вересня 2019 року нові власники зареєстрували право власності на цей будинок. 2020 року розпочато роботи з облаштування будівлі колишнього «Промінвестбанку» під бізнесовий центр з офісними приміщеннями. Він матиме назву «Банк Бізнесу» і вже на початку вересня відкриється для відвідувачів. У будівлі також працюватиме трирівневий ресторан, в інтер'єрі якого залишаться старі меблі, банківські комірки та сейфи. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 580-м.

№ 3 — шестиповерховий житловий будинок, зведений 1957 року за проєктом Миколи Мікули у стилі сталінського ампіру. Попередній будинок, що стояв на цьому місці належав Галицькому кредитному банку, а пізніше — Віденському банку зв'язку. Був збудований у стилі історизму за проєктом Фелікса Ксенжарського від 1876 року. У 1914—1915 роках проведено реконструкцію за проєктом Юліуша Цибульського. Зокрема споруджено скляне перекриття внутрішнього двору. На початку ХХ століття в будинку діяли Перше австрійське товариство загального страхування від нещасних випадків, бюро подорожей та продаж залізничних квитків Станіслава Соколовського, працював ресторан Ігнація Ерліха, а також містилися оптика Макса Менкеса, польське товариство «Галицьке полювання» (президент Ю. Е. Станіслав Стадницький) та редакції часописів «Мисливець» (пол. «Łowiec») Альберта Мнішека і «Мандрівник» (пол. «Wędrowiec») Зиґмунта Янушовського та товариство «Марійської Солідації». У міжвоєнний період в будинку містилося бюро замовлень фабрики кафельних п'єців на Штиллерівці Фелікса Зандлера. У вересні 2018 року було демонтовано вісім стилістичних зображень серпа і молота на фасаді будинку.

№ 4 — на початку XX століття на цьому місці розташовувався більш старший будинок. У ньому містилися крамниця з продажу делікатесів і ресторан Шимона Бласбалга, нотаріальна контора В. Лушпинського, фабрика туток Юзефа Кернера. Сучасний житловий будинок у стилі функціоналізму, зведений у другій половині 1930-х за проєктом Юзефа Авіна. У міжвоєнний період в будинку працювала кондитерська для жінок «АС». За часів незалежності на першому поверсі будинку містився кафе-бар «Мандрики», від 2015 року — паб «Черчиль», а також магазин сирів «Сирне королівство». У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою.

№ 5/7 (колишня адреса — вул. 3 Мая, 1) — чиншові чотириповерхові кам'яниці, споруджені у 1876—1877 роках за проєктом польського архітектора Фелікса Ксенжарського в стилі неоренесансу на замовлення Галицького кредитного банку. Ще до завершення будівельних робіт кам'яниці перейшли у власність княгині Гелени Санґушко і 1879 року, княгиня провела у будинку № 7 реконструкцію першого поверху, облаштувавши там кав'ярню та цукерню. На початку 1900-х років власницею кам'яниць була княгиня Тереза Сапіга. На той час в будинку № 7 мешкав власник кав'ярні «Європейська» Францішек Мошковіч, що містилася у цьому будинку у 1902—1913 роках, працювали магазин з продажу друкарських машинок та американського офісного приладдя Максиміліяна Любінґера, перукарня Мойсея Гохмана, магазин та майстерня корсетів Германа Пісеня, ювелірна крамниця Інґвера І. вел Вольфсталя, а також склад взуття Оскара Вальдмана.
На початку 1910-х років власниками будинку стали секретар товариства образотворчого мистецтва, кавалер хреста «За цивільні заслуги» з золотою короною Станіслав Соколовський та його дружина Ельжбєта. 2 квітня 1914 року подружжя Соколовських затвердили у магістраті проєкт реконструкції цих будинків, який виконав архітектор та будівничий Фердинанд Касслер. Дві будівлі об'єднали в одну і через це у кам'яниці з'явився подвійний № 5/7. Ельжбета Соколовська була власницею кам'яниці до кінця 1930-х років. Тут за польських часів містилися Галицький народний банк, польське електротехнічне товариство «Сіменс», магазин канцелярського приладдя Аустера, філателія Кагане та лотерейна контора Віттмана. Також містилися бухгалтерсько-ревізійне бюро «М. Креутер і Д. Стьоклер» і представництво ревізійного бюро «Дефінітив» та працювала кондитерська для жінок братів Карелів, у 1939—1941 роках — ресторан «Вогнище інтелігенції», у 1950-х — рекламне бюро плакатів та афіш, львівські обласні спілки радянських письменників та композиторів, та магазин хімічних товарів, у 1960—1980 роках — магазини «Військторг», грамплатівок «Мелодія» (від часів незалежності тут працюють дві крамниці компакт-дисків «Меломан» та «Барабан») та магазин «Радіотелетоварів». Також від радянських часів більшу частину приміщень на 2—4 поверхах будинку займають львівські державні дитячі музичні школи № 1 імені А. Кос-Анатольського та № 6 імені Богдана-Юрія Янівського. Також нині тут діють первинні профспілкові організації львівських державних дитячих музичних шкіл № 1 і № 6 та ГО «Всеукраїнська асоціація закладів мистецької освіти».

№ 6 — в будинку, який розташований за цією адресою, можливо був зруйнований під час першої або другої світових війн. В адресній книзі міста Львова за 1913 рік подається інформація, що тоді тут містилися Банковий дім з кантором Н. Раппапорт, крамниця прянощів Селіга Шидлера, крамниця з продажу меблів Баруха Чиша, ресторан Ісаака Теннебаума та продаж вугілля Янгера і Марголєса. У польських довідниках, виданих у 1916—1939 роках будь-яка інформація про будинок за цією адресою відсутня. У першій половині 2010-х років на цьому місці збудований шестиповерховий будинок, де нині містяться готель «Джем» та інтим-бутик «No Taboo».

№ 8 — чотириповерхова наріжна кам'яниця, збудована 1902 року за проєктом Зигмунта Кендзерського, в стилі пізнього історизму на замовлення адвоката, доктора права Антонія Дзєндзєлевича. Антоній Дзєндзєлевич був власником цієї кам'яниці до 1935 року. На той час приміщення першого поверху орендувала фірма Арнольда Лінда, що провадила торгівлю меблями. Тут до 1939 року містився торговельний дім «Львів-Ллойд», транспортно-торговельне товариство Polski Glob, філія Живостенського банку та взуттєва крамниця Генрика Атляса. У 1950-х роках — фотосалон артілі «Трудфото», у 1960—1990-х роках — дитячий фотосалон, нині — цифровий фотоцентр «Фотонова», у 1960—1980-х роках на цьому місці розташовувався магазин електрогосптоварів, рам, карнизів та дзеркал, нині у його приміщенні ювелірний магазин «Алмаз». Нині це багатоквартирний житловий будинок, де на першому поверсі розміщені зали ресторану «Прага», фотосалон та крамниця одягу і взуття «Віккі». Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1231-м.

№ 9 — на початку ХХ століття в будинку працювали взуттєва крамниця М. Амстера та магазин ковбас Теклі Добжанської, а також друкарні М. Шпігеля та М. Завадського.

№ 11 — наприкінці XIX століття тут була дерев'яна споруда для спортивних змагань, викуплена Фанею Сокол і у 1890—1891 роках перебудована на театр за проєктом Саломона Рімера. 1905 року той самий архітектор збудував на цьому місці літню естраду. 1918 року на замовлення нових власників Вурма і Гімпля, Рімер споруджує дах. Приблизно у 1937—1938 роках будівлю розібрано і для потреб єврейського театру споруджено нову, у стилі функціоналізму, за проєктом Даніеля Кальмуса. Існував також не реалізований проєкт Владислава Бляйма. У 1910-х роках в партері будинку працювали крамниці з продажу меблів Юзефа Гермеліна та з продажу швейних машинок Х. Каґане, крамниця з продажу делікатесів та ресторан Самюеля Флейстера, заклад з будівництва водогонів Ігнація Вайсса, банковий дім Мауріція Йонаша. За радянських часів в колишньому приміщенні єврейського театру містився театр юного глядача імені М. Горького (нині — Перший український театр для дітей та юнацтва), а також обласний відділ у справах мистецтв. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою.

№ 12 (інша адреса — вул. Курбаса, 1) — на початку XX століття в партері будинку містилася нотаріальна контора, у міжвоєнний період — аптека Зеригєвича. Наприкінці 2000-х років тут містилися гральні автомати, салон «Оптика Нова» та піцерія «Верона». Нині тут ресторан «Meat&burger», салон «Оптика Нова» та пекарня-кондитерська «SHOco».

№ 12а — сучасний багатофункціональний офісний комплекс класу А «RIUS», споруджений у 2012—2014 роках будівельною компанією «Інтеграл Буд». Комплекс включає в себе торгову галерею та ресторан (1-й поверх), конференц-зал на 70 осіб (2-й поверх), бізнес-центр (3-5-й поверхи), готель на 52 номери (6-7-й поверхи).

№ 13 — у міжвоєнний період тут містилася майстерня Зайнфельда з виготовлення меблів та працювала друкарня Шпіґеля, у 1960-1980-х роках — майстерня з пошиття театральних костюмів, від радянських часів працює магазин побутової техніки «Сяйво», від часів незалежності — магазин кухонь «Доміно».

№ 15 — на початку XX століття в будинку працювали цукерня Александера Бенецького (інша його цукерня працювала в будинку на вул. Гетьманській, 8), кондитерська для жінок Майсона Кюнцера, ресторан Ігнатія Ерліха, фотосалон «Фехтнер і Мюнц», а також діяв липський акціонерний заклад товариства страхування життя «Ґерманія». У міжвоєнний період в партері будинку працювала пекарня-кондитерська Ромуальда Павліковського.

№ 16 — триповерхова наріжна кам'яниця кінця XIX—початку XX століття. На початку XX століття власником будинку був Леон Кац. На той час в будинку працював комісійний (торговий) дім Мауріція Рейнхольда, магазин з продажу грамофонів Якуба Машлера. У міжвоєнний період в партері будинку працювала перукарня Кляйнмана, від радянських часів й до 2016 року — магазин-майстерня «Декор», нині тут відділення АТ «АБ „Радабанк“» та салон краси «Комільфо».

№ 17 — чотириповерхова кам'яниця кінця XIX—початку XX століття, власником якої був Еліяш Гешелес. У 1910-х роках в будинку працювали крамниця прянощів Якуба Брайтмана, приватна музична школа Соломії Аблер, містився склад взуття Генрика Атляса, бюро кредитне та іпотечне А. Бурчака. На той час в будинку мешкали вчитель, кавалер золотого хреста «За цивільні заслуги» Ісаак Планнер, адвокат Якуб Райх, інтролігатор (палітурник) Самі Анштодт, музикант Вінцентій Бляха. Нині приміщення в партері будинку займають меблевий магазин «Даніро», крамниці галантерейних виробів «Неррі Карра» та мобільних телефонів і аксесуарів для них «Епл Офіс» та відділення № 10013/0291 АТ «Ощадбанк». У подвір'ї працює салон-перукарня «Анастасія».

№ 18 — триповерхова кам'яниця кінця XIX—початку XX століття. Власником будинку на початку XX століття був Давид Ґолберг. На той час в будинку мешкав завідувач хімічно-мікроскопічно-аналітичної лабораторії крайового суду, цісарський радник Валерій Влодзімирський, також в будинку містилася й сама лабораторія та бюро судових речознавців. В партері будинку працювали пральня Юлії Здєховської, ательє з виготовлення жіночих шляпок «Стефанія», овочева крамниця Б. Мюнцера, нині — крамниця «Світ конструкторів». Наприкінці 1920-х років, спадкоємець Александера Бенецького відкрив цукерню у цьому будинку.

№ 20/22 — колишній прибутковий будинок родини Ґрюнерів, збудований у стилі раціонального модерну фірмою Міхала Уляма за проєктом Романа Фелінського та Фердинанда Касслера від 1910 року. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського. Тут від травня 1907 року діяв кінотеатр зі зміною назв: «Вандерленд» (1912–1913), «Яґеллонський» (1913—1914). Їх власником був відомий кінопідприємець Мельхіор Майблюм. З початком першої світової війни Майблюм виїжджає зі Львова і майже всі засновані ним кінотеатри припиняють своє існування. В будинку № 20 на той час працювали комісійний (торговий) дім Генріха Й. Шиффмана, крамниці з продажу матерії для оббивки меблів Юзефа Шустера, з продажу ламп, скла та дзеркал Мельхіора Майблюма і крамниця спілки «Зайончек і Ланкоси», а також містилося архітектурно-будівельне бюро архітектора, цісарського радника Міхала Уляма. В будинку № 22, на той час, працювали редакції польського часопису «Ґоспо́да» та місячника єврейської молоді «Моріах», а також крамниця Самюеля Санделя з продажу лаку та фарби. У міжвоєнний період в будинку працювали магазин швейних машин «Польтип», магазин тканин Двормана, бавовняна фабрика «Королівська мануфактура» та польське бюро подорожей «Орбіс», за радянських часів — міськтрансагентство № 1, у 1961—2020 роках тут працювали міські залізничні каси попереднього продажу квитків. 2007 року міська влада пропонувала Львівській залізниці викупити чи орендувати приміщення міських залізничних кас, за умови незгоди звільнити приміщення, через те, що не хотіла й надалі надавати ці приміщення у безоплатну оренду залізниці. 2020 року залізничні каси закриті, а приміщення очікує на нового власника. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 770-м.

№ 24 — триповерхова кам'яниця кінця ХІХ—початку ХХ століття. У 1910-х роках в будинку містилися Львівське банкове товариство, сільськогосподарський банк, працював фотосалон «Баґринович і Статкевич», ресторан Мойсея Ашкеназі, мешкав власник цегельні, цісарський радник Артур Полтурак.

  • image
    Будівля колишнього Празького банку
    (вул. Гнатюка, 2)
  • image
    Житловий будинок
    (вул. Гнатюка, 4)
  • image
    Житловий будинок
    (вул. Гнатюка, 8)
  • image
    Перший український театр для дітей та юнацтва
    (вул. Гнатюка, 11)
  • image
    Пам'ятна таблиця Людвігу фон Мізесу у Львові
    (вул. Гнатюка, 13)
  • image
    Житловий будинок
    (вул. Гнатюка, 16)
  • image
    Пам'ятна таблиця Луї Зону у Львові
    (вул. Гнатюка, 18)
  • image
    Колишній прибутковий будинок родини Ґрюнерів
    (вул. Гнатюка, 20/22)

Відомі мешканці

  • Маурицій Аллерганд — польський юрист, професор факультету права Львівського університету Яна Казимира. Від 1910-х років до 1942 року мешканець будинку № 20 на тодішній вулиці Яґєллонській. Загинув у Янівському концтаборі.
  • Артур Гауснер (11 листопада 1870 — 16 вересня 1941, Львів) — польський діяч соціалістичного руху, публіцист. Інженер-геодезист за фахом. У 1910-х роках, мешканець будинку № 7 на тодішній вулиці Яґєллонській, мав тут власне технічне бюро.
  • Мар'ян Гемар — польський поет, сатирик, драматург, перекладач. У міжвоєнний період мешкав в будинку № 11 на тодішній вулиці Яґєллонській.
  • Луї Зон (повне ім'я — Людвіґ Бруно Зон) — польський та американський юрист-міжнародник, професор Гарвардського університету, Університету Джорджії та Університету Джорджа Вашингтона. Мешкав в будинку № 18 на тодішній вулиці Яґєллонській, у 1932—1935 роках, під час навчання на юридичному факультеті Львівського університету Яна Казимира та проходження дипломатичних студій при юридичному факультеті вишу. 11 листопада 2017 року, у межах програми «Права, правосуддя і пам'яті міста» відбулося відкриття пам'ятної таблиці, що сповіщає нам про цю подію.
  • Людвіг фон Мізес — австрійський та американський економіст, філософ, один з чільних ідеологів лібералізму. Народився 29 вересня 1881 року в будинку № 13. 4 жовтня 2011 року на будинку було відкрито пам'ятну таблицю, що сповіщає про цю подію.
  • Адольф Піллер — польський архітектор, підприємець. У 1910-х роках мешканець будинку № 7 на тодішній вулиці Яґєллонській.
  • Саломон Рімер — львівський архітектор. На початку XX століття мешканець будинку № 22 на тодішній вулиці Яґєллонській.

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 липня 2023.
  3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 29 квітня 2019.
  4. 1243 вулиці Львова, 2009.
  5. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001.
  6. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1916…ogłoszenia… — S. 18.
  7. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 238, 410.
  8. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 51.
  9. Львов: справочник, 1949, с. 140.
  10. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 223.
  11. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Академіка Гнатюка, 02 — будинок банку. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 листопада 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  12. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 567.
  13. Катерина Родак (16 жовтня 2019). Історичну будівлю «Промінвестбанку» у центрі Львова продали за $5 млн. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 27 листопада 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  14. Чурилова К. (16 травня 2020). Історичну будівлю банку у центрі Львова перетворили на бізнес-центр. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 17 травня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  15. Лінда С. М. Втрачена пам'ятка періоду історизму // Галицька брама. — 1999. — № 11—12 (59—60). — C. 5.
  16. Lwowski architekt Julian Cybulski… — С. 109.
  17. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 522, 526, 99.
  18. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 578.
  19. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 74.
  20. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 629, 631.
  21. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 635.
  22. Поздняков В. (20 вересня 2018). Свіжі новини декомунізації зі Львова(!!!)Демонтовано серпи та молоти з будівлі по вул. Гнатюка. facebook.com. Facebook. Процитовано 21 вересня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  23. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 534, 584.
  24. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 576, 602.
  25. Архітектура Львова, 2008.
  26. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 58.
  27. У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 травня 2022. оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 6 січня 2024.
  28. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Гнатюка, 05-07 — будинок музичної школи (колишній житловий). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 29 квітня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  29. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 342.
  30. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 599.
  31. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 539, 542, 609, 577.
  32. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 397.
  33. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1916… — S. 370.
  34. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 52.
  35. Львов: справочник, 1949, с. 123.
  36. Львов: справочник, 1949, с. 126.
  37. Львов: справочник, 1949, с. 122.
  38. Уляна Шпуляр (23 березня 2017). Львівській музичній школі № 6 присвоєно ім'я Богдана-Юрія Янівського. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 4 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  39. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 547, 552, 570, 587, 604.
  40. Бірюльов Ю. О. Кендзерський Зигмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — С. 182. — .
  41. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Академіка Гнатюка, 08 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 11 травня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  42. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 612.
  43. Львов: справочник, 1949, с. 173.
  44. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 536, 603.
  45. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 12.
  46. Проскуряков В. І. Внесок єврейських архітекторів у формування театральної архітектури Львова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2004. — № 505. — С. 257—258.
  47. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 571, 569, 534, 585, 606, 547.
  48. Львов: справочник, 1949, с. 131—132.
  49. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 21.
  50. Ілько Лемко (12 вересня 2008). Курбаса вул. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 13 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  51. Готель «RIUS» у Львові. rius-hotel.lviv.ua. оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  52. Багатофункціональний комплекс RIUS (Ріус), Львів, Гнатюка-Наливайко. novobudovy.com. Процитовано 27 листопада 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  53. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1916… — S. 27, 368.
  54. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 551, 585, 538.
  55. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 522.
  56. Ilustrowany informator miasta Lwowa… — S. 54.
  57. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 254.
  58. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 517, 542.
  59. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 551, 640, 577.
  60. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913…(dodatek) — S. 72.
  61. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 329, 348, 544.
  62. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913…(dodatek) — S. 4.
  63. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 201.
  64. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 460, 532.
  65. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 559, 589.
  66. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 475, 574, 578.
  67. Цукерня Бенецького, або як львівські солодощі до Нью-Йорку та Лондону їздили. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 20 березня 2015. оригіналу за 31 травня 2023. Процитовано 12 березня 2021.
  68. Гєршевська, 2004, с. 11, 15.
  69. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 517, 560, 570, 596, 600.
  70. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 321.
  71. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 627.
  72. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 537.
  73. Залізничні каси попереднього продажу квитків на вулиці Гнатюка, 20-22 ймовірно закриють. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 29 березня 2007. Процитовано 27 вересня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  74. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 542.
  75. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 523, 538, 584.
  76. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 333.
  77. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 5.
  78. Перелік гасел Енциклопедії Львова: літера Г. litopys.lviv.ua. Літопис. Процитовано 28 вересня 2020. {{}}: Недійсний |мертвий-url=dead ()
  79. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 152, 527, 544.
  80. Gowin S. Szkatułka na serce // Cracovia Leopolis. — 2017. — № 3 (88). — S. 33. — ISSN 1234-8600 (пол.)
  81. На фасадах львівських будинків встановили три інформаційні таблиці юристам. dyvys.info. Інформаційна агенція «Дивись.info». 11 листопада 2017. Процитовано 3 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  82. Микола Буник (30 липня 2011). Місце народження Людвіга фон Мізеса. mises.org.ua. Процитовано 21 лютого 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  83. У Львові встановили меморіальну дошку Людвігу фон Мізесу. На пожертви добровольців. texty.org.ua. 4 жовтня 2011. Процитовано 21 лютого 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  84. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa…1913… — S. 327, 530, 550.
  85. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 399.

Джерела

Вулиця Гнатюка
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
Проєкт
image Вулиця Гнатюка у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 485, 534. — .
  • Гєршевська Б. З історії культури кіно у Львові 1918—1939 рр.: переклад з польської. — Львів : Незалежний культурологічний часопис «Ї», 2004. — С. 11—15. — .
  • Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — .
  • Ілько Лемко. Львів, якого вже нема. Вулиця Гнатюка // Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 15. — .
  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Гнатюка вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 95—97. — .
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 273, 274, 302, 304, 305, 330. — .
  • Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924). — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 9. — . (пол.)
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)
  • Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
  • Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
  • Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Gnatyuka Vulicya Gnatyuka vulicya u Galickomu rajoni Lvova Spoluchaye prospekt Svobodi z plosheyu Generala Grigorenka ta utvoryuye perehrestya z vulicyami Sichovih Strilciv ta Lesya Kurbasa Priluchayetsya vulicya Severina Nalivajka Vulicya Gnatyuka LvivPochatok vuliciPochatok vuliciMiscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijNazva na chest Volodimira GnatyukaKolishni nazviYezuyicka Poyezuyicka Yagyellonska Chernishevskogo Yagyellonska Policajshtrasse Yagellonska Gorkogoavstrijskogo periodu ukrayinskoyu Yezuyitten Eksyezuyitten avstrijskogo periodu nimeckoyu Jesuitten Exjesuitten Gassepolskogo periodu polskoyu Jezuicka Pojezuicka Jagiellonskaradyanskogo periodu ukrayinskoyu Chernishevskogo Yagellonska Gorkogoradyanskogo periodu rosijskoyu Chernyshevskogo Yagellonska GorkogoZagalni vidomostiProtyazhnist 300 mKoordinati pochatku 49 50 28 pn sh 24 01 37 sh d 49 8412472 pn sh 24 0271222 sh d 49 8412472 24 0271222 Koordinati 49 50 28 pn sh 24 01 37 sh d 49 8412472 pn sh 24 0271222 sh d 49 8412472 24 0271222Koordinati kincya 49 50 30 pn sh 24 01 22 sh d 49 8417500 pn sh 24 0228722 sh d 49 8417500 24 0228722poshtovi indeksi 79007TransportRuh odnostoronnijBudivli pam yatki infrastrukturaBudivliArhitekturni pam yatki 2 8 20 22Pam yatniki pam yatni tablici Lyudvigu fon Mizesu Luyi ZonuNavchalni zakladi Lvivska derzhavna dityacha muzichna shkola 1 imeni A Kos Anatolskogo Lvivska derzhavna dityacha muzichna shkola 6 imeni Bogdan Yuriya Yanivskogo Zakladi kulturi Pershij ukrayinskij teatr dlya ditej ta yunactvaPoshtovi viddilennya VPZ 7 vul Grebinki 6 Zabudova secesiya istorizm konstruktivizmZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap r2630475Mapa Vulicya Gnatyuka u VikishovishiNazvaYezuyicka abo Poyezuyicka nazvana tak ne piznishe 1795 roku cherez svoye roztashuvannya poblizu Yezuyitskogo sadu Yagellonska vid 1871 roku Chernishevskogo vid sichnya 1941 roku na chest rosijskogo publicista ta pismennika Mikoli Chernishevskogo Yagellonska vid serpnya 1941 roku Policajshtrasse vid listopada 1941 roku Yagellonska vid lipnya 1944 roku Gorkogo vid grudnya 1944 roku na chest rosijskogo ta radyanskogo pismennika dramaturga ta publicista Maksima Gorkogo Gnatyuka vid 1991 roku na chest ukrayinskogo etnografa folklorista ta gromadskogo diyacha Volodimira Gnatyuka ZabudovaV arhitekturnomu ansambli vulici Gnatyuka perevazhayut videnska secesiya istorizm konstruktivizm Dekilka budinkiv vneseno do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya 1 insha adresa prospekt Svobodi 15 U 1910 h rokah tut mistilasya Galicka oshadna kasa direktorami yakoyi na toj chas buli Ferdinand Kvyatkovskij ta Edvard Strojnovskij U mizhvoyennij period Centralna Malopolska oshadna kasa Naprikinci 1940 h rokiv cyu adresu mav oblasnij komunalnij bank 2 na pochatku XX stolittya vlasnikom poperednogo budinku sho stoyav na comu misci bula Sara Rajzes P yatipoverhova budivlya kolishnogo Prazkogo banku sporudzhena u 1912 roci za proyektom cheskogo arhitektora cs v stili piznoyi secesiyi U 1913 roci u comu budinku mistilasya takozh redakciya zhurnalu novin Pjotra Segalya Za radyanskih chasiv tut mistilasya mizhoblasna kontora radyanskogo Prombanku ta viddilennya Silgospbanku do 2014 roku lvivske oblasne viddilennya PAT Prominvestbank Vid 2014 roku budinok zalishavsya porozhnim 9 veresnya 2019 roku budivlyu banku prodali za 5 miljoniv dolariv Novim vlasnikom budinku stalo AT Zakritij nediversifikovanij venchurnij korporativnij investicijnij fond Loudstar 13 veresnya 2019 roku novi vlasniki zareyestruvali pravo vlasnosti na cej budinok 2020 roku rozpochato roboti z oblashtuvannya budivli kolishnogo Prominvestbanku pid biznesovij centr z ofisnimi primishennyami Vin matime nazvu Bank Biznesu i vzhe na pochatku veresnya vidkriyetsya dlya vidviduvachiv U budivli takozh pracyuvatime tririvnevij restoran v inter yeri yakogo zalishatsya stari mebli bankivski komirki ta sejfi Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 580 m 3 shestipoverhovij zhitlovij budinok zvedenij 1957 roku za proyektom Mikoli Mikuli u stili stalinskogo ampiru Poperednij budinok sho stoyav na comu misci nalezhav Galickomu kreditnomu banku a piznishe Videnskomu banku zv yazku Buv zbudovanij u stili istorizmu za proyektom Feliksa Ksenzharskogo vid 1876 roku U 1914 1915 rokah provedeno rekonstrukciyu za proyektom Yuliusha Cibulskogo Zokrema sporudzheno sklyane perekrittya vnutrishnogo dvoru Na pochatku HH stolittya v budinku diyali Pershe avstrijske tovaristvo zagalnogo strahuvannya vid neshasnih vipadkiv byuro podorozhej ta prodazh zaliznichnih kvitkiv Stanislava Sokolovskogo pracyuvav restoran Ignaciya Erliha a takozh mistilisya optika Maksa Menkesa polske tovaristvo Galicke polyuvannya prezident Yu E Stanislav Stadnickij ta redakciyi chasopisiv Mislivec pol Lowiec Alberta Mnisheka i Mandrivnik pol Wedrowiec Zigmunta Yanushovskogo ta tovaristvo Marijskoyi Solidaciyi U mizhvoyennij period v budinku mistilosya byuro zamovlen fabriki kafelnih p yeciv na Shtillerivci Feliksa Zandlera U veresni 2018 roku bulo demontovano visim stilistichnih zobrazhen serpa i molota na fasadi budinku 4 na pochatku XX stolittya na comu misci roztashovuvavsya bilsh starshij budinok U nomu mistilisya kramnicya z prodazhu delikatesiv i restoran Shimona Blasbalga notarialna kontora V Lushpinskogo fabrika tutok Yuzefa Kernera Suchasnij zhitlovij budinok u stili funkcionalizmu zvedenij u drugij polovini 1930 h za proyektom Yuzefa Avina U mizhvoyennij period v budinku pracyuvala konditerska dlya zhinok AS Za chasiv nezalezhnosti na pershomu poversi budinku mistivsya kafe bar Mandriki vid 2015 roku pab Cherchil a takozh magazin siriv Sirne korolivstvo U 2021 roci v mezhah programi 100 rokiv modernizmu u Lvovi Byuro spadshini oznakuvalo budinok informacijnoyu tablichkoyu 5 7 kolishnya adresa vul 3 Maya 1 chinshovi chotiripoverhovi kam yanici sporudzheni u 1876 1877 rokah za proyektom polskogo arhitektora Feliksa Ksenzharskogo v stili neorenesansu na zamovlennya Galickogo kreditnogo banku She do zavershennya budivelnih robit kam yanici perejshli u vlasnist knyagini Geleni Sangushko i 1879 roku knyaginya provela u budinku 7 rekonstrukciyu pershogo poverhu oblashtuvavshi tam kav yarnyu ta cukernyu Na pochatku 1900 h rokiv vlasniceyu kam yanic bula knyaginya Tereza Sapiga Na toj chas v budinku 7 meshkav vlasnik kav yarni Yevropejska Francishek Moshkovich sho mistilasya u comu budinku u 1902 1913 rokah pracyuvali magazin z prodazhu drukarskih mashinok ta amerikanskogo ofisnogo priladdya Maksimiliyana Lyubingera perukarnya Mojseya Gohmana magazin ta majsternya korsetiv Germana Pisenya yuvelirna kramnicya Ingvera I vel Volfstalya a takozh sklad vzuttya Oskara Valdmana Na pochatku 1910 h rokiv vlasnikami budinku stali sekretar tovaristva obrazotvorchogo mistectva kavaler hresta Za civilni zaslugi z zolotoyu koronoyu Stanislav Sokolovskij ta jogo druzhina Elzhbyeta 2 kvitnya 1914 roku podruzhzhya Sokolovskih zatverdili u magistrati proyekt rekonstrukciyi cih budinkiv yakij vikonav arhitektor ta budivnichij Ferdinand Kassler Dvi budivli ob yednali v odnu i cherez ce u kam yanici z yavivsya podvijnij 5 7 Elzhbeta Sokolovska bula vlasniceyu kam yanici do kincya 1930 h rokiv Tut za polskih chasiv mistilisya Galickij narodnij bank polske elektrotehnichne tovaristvo Simens magazin kancelyarskogo priladdya Austera filateliya Kagane ta loterejna kontora Vittmana Takozh mistilisya buhgaltersko revizijne byuro M Kreuter i D Stokler i predstavnictvo revizijnogo byuro Definitiv ta pracyuvala konditerska dlya zhinok brativ Kareliv u 1939 1941 rokah restoran Vognishe inteligenciyi u 1950 h reklamne byuro plakativ ta afish lvivski oblasni spilki radyanskih pismennikiv ta kompozitoriv ta magazin himichnih tovariv u 1960 1980 rokah magazini Vijsktorg gramplativok Melodiya vid chasiv nezalezhnosti tut pracyuyut dvi kramnici kompakt diskiv Meloman ta Baraban ta magazin Radioteletovariv Takozh vid radyanskih chasiv bilshu chastinu primishen na 2 4 poverhah budinku zajmayut lvivski derzhavni dityachi muzichni shkoli 1 imeni A Kos Anatolskogo ta 6 imeni Bogdana Yuriya Yanivskogo Takozh nini tut diyut pervinni profspilkovi organizaciyi lvivskih derzhavnih dityachih muzichnih shkil 1 i 6 ta GO Vseukrayinska asociaciya zakladiv misteckoyi osviti 6 v budinku yakij roztashovanij za ciyeyu adresoyu mozhlivo buv zrujnovanij pid chas pershoyi abo drugoyi svitovih vijn V adresnij knizi mista Lvova za 1913 rik podayetsya informaciya sho todi tut mistilisya Bankovij dim z kantorom N Rappaport kramnicya pryanoshiv Seliga Shidlera kramnicya z prodazhu mebliv Baruha Chisha restoran Isaaka Tennebauma ta prodazh vugillya Yangera i Margolyesa U polskih dovidnikah vidanih u 1916 1939 rokah bud yaka informaciya pro budinok za ciyeyu adresoyu vidsutnya U pershij polovini 2010 h rokiv na comu misci zbudovanij shestipoverhovij budinok de nini mistyatsya gotel Dzhem ta intim butik No Taboo 8 chotiripoverhova narizhna kam yanicya zbudovana 1902 roku za proyektom Zigmunta Kendzerskogo v stili piznogo istorizmu na zamovlennya advokata doktora prava Antoniya Dzyendzyelevicha Antonij Dzyendzyelevich buv vlasnikom ciyeyi kam yanici do 1935 roku Na toj chas primishennya pershogo poverhu orenduvala firma Arnolda Linda sho provadila torgivlyu meblyami Tut do 1939 roku mistivsya torgovelnij dim Lviv Llojd transportno torgovelne tovaristvo Polski Glob filiya Zhivostenskogo banku ta vzuttyeva kramnicya Genrika Atlyasa U 1950 h rokah fotosalon artili Trudfoto u 1960 1990 h rokah dityachij fotosalon nini cifrovij fotocentr Fotonova u 1960 1980 h rokah na comu misci roztashovuvavsya magazin elektrogosptovariv ram karniziv ta dzerkal nini u jogo primishenni yuvelirnij magazin Almaz Nini ce bagatokvartirnij zhitlovij budinok de na pershomu poversi rozmisheni zali restoranu Praga fotosalon ta kramnicya odyagu i vzuttya Vikki Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1231 m 9 na pochatku HH stolittya v budinku pracyuvali vzuttyeva kramnicya M Amstera ta magazin kovbas Tekli Dobzhanskoyi a takozh drukarni M Shpigelya ta M Zavadskogo 11 naprikinci XIX stolittya tut bula derev yana sporuda dlya sportivnih zmagan vikuplena Faneyu Sokol i u 1890 1891 rokah perebudovana na teatr za proyektom Salomona Rimera 1905 roku toj samij arhitektor zbuduvav na comu misci litnyu estradu 1918 roku na zamovlennya novih vlasnikiv Vurma i Gimplya Rimer sporudzhuye dah Priblizno u 1937 1938 rokah budivlyu rozibrano i dlya potreb yevrejskogo teatru sporudzheno novu u stili funkcionalizmu za proyektom Danielya Kalmusa Isnuvav takozh ne realizovanij proyekt Vladislava Blyajma U 1910 h rokah v parteri budinku pracyuvali kramnici z prodazhu mebliv Yuzefa Germelina ta z prodazhu shvejnih mashinok H Kagane kramnicya z prodazhu delikatesiv ta restoran Samyuelya Flejstera zaklad z budivnictva vodogoniv Ignaciya Vajssa bankovij dim Mauriciya Jonasha Za radyanskih chasiv v kolishnomu primishenni yevrejskogo teatru mistivsya teatr yunogo glyadacha imeni M Gorkogo nini Pershij ukrayinskij teatr dlya ditej ta yunactva a takozh oblasnij viddil u spravah mistectv U 2021 roci v mezhah programi 100 rokiv modernizmu u Lvovi Byuro spadshini oznakuvalo budinok informacijnoyu tablichkoyu 12 insha adresa vul Kurbasa 1 na pochatku XX stolittya v parteri budinku mistilasya notarialna kontora u mizhvoyennij period apteka Zerigyevicha Naprikinci 2000 h rokiv tut mistilisya gralni avtomati salon Optika Nova ta piceriya Verona Nini tut restoran Meat amp burger salon Optika Nova ta pekarnya konditerska SHOco 12a suchasnij bagatofunkcionalnij ofisnij kompleks klasu A RIUS sporudzhenij u 2012 2014 rokah budivelnoyu kompaniyeyu Integral Bud Kompleks vklyuchaye v sebe torgovu galereyu ta restoran 1 j poverh konferenc zal na 70 osib 2 j poverh biznes centr 3 5 j poverhi gotel na 52 nomeri 6 7 j poverhi 13 u mizhvoyennij period tut mistilasya majsternya Zajnfelda z vigotovlennya mebliv ta pracyuvala drukarnya Shpigelya u 1960 1980 h rokah majsternya z poshittya teatralnih kostyumiv vid radyanskih chasiv pracyuye magazin pobutovoyi tehniki Syajvo vid chasiv nezalezhnosti magazin kuhon Domino 15 na pochatku XX stolittya v budinku pracyuvali cukernya Aleksandera Beneckogo insha jogo cukernya pracyuvala v budinku na vul Getmanskij 8 konditerska dlya zhinok Majsona Kyuncera restoran Ignatiya Erliha fotosalon Fehtner i Myunc a takozh diyav lipskij akcionernij zaklad tovaristva strahuvannya zhittya Germaniya U mizhvoyennij period v parteri budinku pracyuvala pekarnya konditerska Romualda Pavlikovskogo 16 tripoverhova narizhna kam yanicya kincya XIX pochatku XX stolittya Na pochatku XX stolittya vlasnikom budinku buv Leon Kac Na toj chas v budinku pracyuvav komisijnij torgovij dim Mauriciya Rejnholda magazin z prodazhu gramofoniv Yakuba Mashlera U mizhvoyennij period v parteri budinku pracyuvala perukarnya Klyajnmana vid radyanskih chasiv j do 2016 roku magazin majsternya Dekor nini tut viddilennya AT AB Radabank ta salon krasi Komilfo 17 chotiripoverhova kam yanicya kincya XIX pochatku XX stolittya vlasnikom yakoyi buv Eliyash Gesheles U 1910 h rokah v budinku pracyuvali kramnicya pryanoshiv Yakuba Brajtmana privatna muzichna shkola Solomiyi Abler mistivsya sklad vzuttya Genrika Atlyasa byuro kreditne ta ipotechne A Burchaka Na toj chas v budinku meshkali vchitel kavaler zolotogo hresta Za civilni zaslugi Isaak Planner advokat Yakub Rajh introligator paliturnik Sami Anshtodt muzikant Vincentij Blyaha Nini primishennya v parteri budinku zajmayut meblevij magazin Daniro kramnici galanterejnih virobiv Nerri Karra ta mobilnih telefoniv i aksesuariv dlya nih Epl Ofis ta viddilennya 10013 0291 AT Oshadbank U podvir yi pracyuye salon perukarnya Anastasiya 18 tripoverhova kam yanicya kincya XIX pochatku XX stolittya Vlasnikom budinku na pochatku XX stolittya buv David Golberg Na toj chas v budinku meshkav zaviduvach himichno mikroskopichno analitichnoyi laboratoriyi krajovogo sudu cisarskij radnik Valerij Vlodzimirskij takozh v budinku mistilasya j sama laboratoriya ta byuro sudovih rechoznavciv V parteri budinku pracyuvali pralnya Yuliyi Zdyehovskoyi atelye z vigotovlennya zhinochih shlyapok Stefaniya ovocheva kramnicya B Myuncera nini kramnicya Svit konstruktoriv Naprikinci 1920 h rokiv spadkoyemec Aleksandera Beneckogo vidkriv cukernyu u comu budinku 20 22 kolishnij pributkovij budinok rodini Gryuneriv zbudovanij u stili racionalnogo modernu firmoyu Mihala Ulyama za proyektom Romana Felinskogo ta Ferdinanda Kasslera vid 1910 roku Skulpturne ozdoblennya Zigmunta Kurchinskogo Tut vid travnya 1907 roku diyav kinoteatr zi zminoyu nazv Vanderlend 1912 1913 Yagellonskij 1913 1914 Yih vlasnikom buv vidomij kinopidpriyemec Melhior Majblyum Z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni Majblyum viyizhdzhaye zi Lvova i majzhe vsi zasnovani nim kinoteatri pripinyayut svoye isnuvannya V budinku 20 na toj chas pracyuvali komisijnij torgovij dim Genriha J Shiffmana kramnici z prodazhu materiyi dlya obbivki mebliv Yuzefa Shustera z prodazhu lamp skla ta dzerkal Melhiora Majblyuma i kramnicya spilki Zajonchek i Lankosi a takozh mistilosya arhitekturno budivelne byuro arhitektora cisarskogo radnika Mihala Ulyama V budinku 22 na toj chas pracyuvali redakciyi polskogo chasopisu Gospo da ta misyachnika yevrejskoyi molodi Moriah a takozh kramnicya Samyuelya Sandelya z prodazhu laku ta farbi U mizhvoyennij period v budinku pracyuvali magazin shvejnih mashin Poltip magazin tkanin Dvormana bavovnyana fabrika Korolivska manufaktura ta polske byuro podorozhej Orbis za radyanskih chasiv misktransagentstvo 1 u 1961 2020 rokah tut pracyuvali miski zaliznichni kasi poperednogo prodazhu kvitkiv 2007 roku miska vlada proponuvala Lvivskij zaliznici vikupiti chi orenduvati primishennya miskih zaliznichnih kas za umovi nezgodi zvilniti primishennya cherez te sho ne hotila j nadali nadavati ci primishennya u bezoplatnu orendu zaliznici 2020 roku zaliznichni kasi zakriti a primishennya ochikuye na novogo vlasnika Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 770 m 24 tripoverhova kam yanicya kincya HIH pochatku HH stolittya U 1910 h rokah v budinku mistilisya Lvivske bankove tovaristvo silskogospodarskij bank pracyuvav fotosalon Bagrinovich i Statkevich restoran Mojseya Ashkenazi meshkav vlasnik cegelni cisarskij radnik Artur Polturak Budivlya kolishnogo Prazkogo banku vul Gnatyuka 2 Zhitlovij budinok vul Gnatyuka 4 Zhitlovij budinok vul Gnatyuka 8 Pershij ukrayinskij teatr dlya ditej ta yunactva vul Gnatyuka 11 Pam yatna tablicya Lyudvigu fon Mizesu u Lvovi vul Gnatyuka 13 Zhitlovij budinok vul Gnatyuka 16 Pam yatna tablicya Luyi Zonu u Lvovi vul Gnatyuka 18 Kolishnij pributkovij budinok rodini Gryuneriv vul Gnatyuka 20 22 Vidomi meshkanciMauricij Allergand polskij yurist profesor fakultetu prava Lvivskogo universitetu Yana Kazimira Vid 1910 h rokiv do 1942 roku meshkanec budinku 20 na todishnij vulici Yagyellonskij Zaginuv u Yanivskomu konctabori Artur Gausner 11 listopada 1870 16 veresnya 1941 Lviv polskij diyach socialistichnogo ruhu publicist Inzhener geodezist za fahom U 1910 h rokah meshkanec budinku 7 na todishnij vulici Yagyellonskij mav tut vlasne tehnichne byuro Mar yan Gemar polskij poet satirik dramaturg perekladach U mizhvoyennij period meshkav v budinku 11 na todishnij vulici Yagyellonskij Luyi Zon povne im ya Lyudvig Bruno Zon polskij ta amerikanskij yurist mizhnarodnik profesor Garvardskogo universitetu Universitetu Dzhordzhiyi ta Universitetu Dzhordzha Vashingtona Meshkav v budinku 18 na todishnij vulici Yagyellonskij u 1932 1935 rokah pid chas navchannya na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu Yana Kazimira ta prohodzhennya diplomatichnih studij pri yuridichnomu fakulteti vishu 11 listopada 2017 roku u mezhah programi Prava pravosuddya i pam yati mista vidbulosya vidkrittya pam yatnoyi tablici sho spovishaye nam pro cyu podiyu Lyudvig fon Mizes avstrijskij ta amerikanskij ekonomist filosof odin z chilnih ideologiv liberalizmu Narodivsya 29 veresnya 1881 roku v budinku 13 4 zhovtnya 2011 roku na budinku bulo vidkrito pam yatnu tablicyu sho spovishaye pro cyu podiyu Adolf Piller polskij arhitektor pidpriyemec U 1910 h rokah meshkanec budinku 7 na todishnij vulici Yagyellonskij Salomon Rimer lvivskij arhitektor Na pochatku XX stolittya meshkanec budinku 22 na todishnij vulici Yagyellonskij PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 21 lyutogo 2022 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 25 lipnya 2023 Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2019 1243 vulici Lvova 2009 Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova 2001 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1916 ogloszenia S 18 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 238 410 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 51 Lvov spravochnik 1949 s 140 Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 223 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Akademika Gnatyuka 02 budinok banku lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 27 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 567 Katerina Rodak 16 zhovtnya 2019 Istorichnu budivlyu Prominvestbanku u centri Lvova prodali za 5 mln zaxid net Zaxid net Procitovano 27 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Churilova K 16 travnya 2020 Istorichnu budivlyu banku u centri Lvova peretvorili na biznes centr zaxid net Zaxid net Procitovano 17 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Linda S M Vtrachena pam yatka periodu istorizmu Galicka brama 1999 11 12 59 60 C 5 Lwowski architekt Julian Cybulski S 109 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 522 526 99 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 578 Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 74 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 629 631 Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa 1913 S 635 Pozdnyakov V 20 veresnya 2018 Svizhi novini dekomunizaciyi zi Lvova Demontovano serpi ta moloti z budivli po vul Gnatyuka facebook com Facebook Procitovano 21 veresnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 534 584 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 576 602 Arhitektura Lvova 2008 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 58 U Lvovi oznakuyut 30 budinkiv zbudovanih u mizhvoyennij period Oglyad budivel tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 20 travnya 2022 originalu za 21 travnya 2021 Procitovano 6 sichnya 2024 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Gnatyuka 05 07 budinok muzichnoyi shkoli kolishnij zhitlovij lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 29 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 342 Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 599 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 539 542 609 577 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 397 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1916 S 370 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 52 Lvov spravochnik 1949 s 123 Lvov spravochnik 1949 s 126 Lvov spravochnik 1949 s 122 Ulyana Shpulyar 23 bereznya 2017 Lvivskij muzichnij shkoli 6 prisvoyeno im ya Bogdana Yuriya Yanivskogo city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 4 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 547 552 570 587 604 Biryulov Yu O Kendzerskij Zigmunt Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K S 182 ISBN 978 966 7007 99 7 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Akademika Gnatyuka 08 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 11 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 612 Lvov spravochnik 1949 s 173 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 536 603 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 12 Proskuryakov V I Vnesok yevrejskih arhitektoriv u formuvannya teatralnoyi arhitekturi Lvova Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2004 505 S 257 258 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 571 569 534 585 606 547 Lvov spravochnik 1949 s 131 132 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 21 Ilko Lemko 12 veresnya 2008 Kurbasa vul pslava info Pradidivska slava Procitovano 13 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Gotel RIUS u Lvovi rius hotel lviv ua originalu za 27 listopada 2019 Procitovano 27 listopada 2019 Bagatofunkcionalnij kompleks RIUS Rius Lviv Gnatyuka Nalivajko novobudovy com Procitovano 27 listopada 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1916 S 27 368 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 551 585 538 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 522 Ilustrowany informator miasta Lwowa S 54 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 254 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 517 542 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 551 640 577 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 dodatek S 72 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 329 348 544 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 dodatek S 4 Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 201 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 460 532 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 559 589 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 475 574 578 Cukernya Beneckogo abo yak lvivski solodoshi do Nyu Jorku ta Londonu yizdili photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 20 bereznya 2015 originalu za 31 travnya 2023 Procitovano 12 bereznya 2021 Gyershevska 2004 s 11 15 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 517 560 570 596 600 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 321 Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 627 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 537 Zaliznichni kasi poperednogo prodazhu kvitkiv na vulici Gnatyuka 20 22 jmovirno zakriyut galinfo com ua Agenciya informaciyi ta analitiki GalInfo 29 bereznya 2007 Procitovano 27 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa S 542 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 523 538 584 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 333 Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 5 Perelik gasel Enciklopediyi Lvova litera G litopys lviv ua Litopis Procitovano 28 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url dead dovidka Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 152 527 544 Gowin S Szkatulka na serce Cracovia Leopolis 2017 3 88 S 33 ISSN 1234 8600 pol Na fasadah lvivskih budinkiv vstanovili tri informacijni tablici yuristam dyvys info Informacijna agenciya Divis info 11 listopada 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Mikola Bunik 30 lipnya 2011 Misce narodzhennya Lyudviga fon Mizesa mises org ua Procitovano 21 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya U Lvovi vstanovili memorialnu doshku Lyudvigu fon Mizesu Na pozhertvi dobrovolciv texty org ua 4 zhovtnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa 1913 S 327 530 550 Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 399 DzherelaVulicya Gnatyuka u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Proyekt Lviv Vulicya Gnatyuka u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 S 485 534 ISBN 978 966 7022 77 8 Gyershevska B Z istoriyi kulturi kino u Lvovi 1918 1939 rr pereklad z polskoyi Lviv Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi 2004 S 11 15 ISBN 966 7790 07 X Gromov S Imena vidatnih lyudej u vulicyah Lvova Lviv NVF Ukrayinski tehnologiyi 2001 172 s ISBN 978 617 629 077 3 Ilko Lemko Lviv yakogo vzhe nema Vulicya Gnatyuka Cikavinki z istoriyi Lvova literaturno hudozhnye vidannya Lviv Apriori 2011 S 15 ISBN 978 617 629 024 7 Ilko Lemko Mihalik V Beglyarov G Gnatyuka vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 95 97 ISBN 978 966 2154 24 5 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 200 s ros Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolittya Lviv Svit 2001 128 s ISBN 978 966 7022 84 6 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 273 274 302 304 305 330 ISBN 978 966 03 7863 6 Grankin P Lwowski architekt Julian Cybulski 1859 1924 Lviv Centr Yevropi 2010 S 9 ISBN 966 603 115 9 pol Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Lwow 1939 146 s pol Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa rocznik dziewietnasty 1916 Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 440 s pol Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa Rocznik 2 Rok 1910 Lwow 1909 904 s pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Akademika Gnatyuka lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 27 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya

Дата публікації:
Топ