www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кароль Ріхтман Рудневський пол Karol Richtman Rudniewski 1862 Перемишль 6 липня 1921 Варшава інженер архітектор військов

Кароль Ріхтман-Рудневський

Кароль Ріхтман-Рудневський (пол. Karol Richtman-Rudniewski 1862, Перемишль — 6 липня 1921, Варшава) — інженер, архітектор, військовик.

Кароль Ріхтман-Рудневський
Народження 1862(1862)
Смерть 6 липня 1921(1921-07-06)
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Країна
(підданство)		  Республіка Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль модерн
 Кароль Ріхтман-Рудневський у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Народився в Перемишлі в родині Зигмунта Ріхтмана. Закінчив факультет будови машин Львівської політехніки. Навчався також у Відні та Парижі. Певний час перебував на державній службі. Від 1895 року працював при будівництві залізниць ліній Львів—Самбір, Варшава—Ловіч, та ліній у Карпатах. У 1911—1914 роках член міської ради. У 1879—1914 роках спільно зі Станіславом Улейським мав власну архітектурну фірму. Фірма займалась зокрема спорудженням костелу святої Єлизавети за проєктом Теодора Тальовського та спілчанського банку на площі Смольки (тепер площа Генерала Григоренка). Член журі конкурсу проектів дому управління залізниці у Львові (1911), ескізів дому Ремісничої палати у Львові (1912).

Надгробок Кароля Ріхтмана-Рудневського

Кароль Ріхтман відомий як спортсмен, та автолюбитель. 1910 року спільно з інженером Едмундом Лібанським здійснив перший у Польщі політ керованою повітряною кулею, зробив перші аерофотознимки. Ймовірно, як і Лібанський, був членом фотографічного товариства «Kopernik». Один із засновників клубу «Awiata». У 1890—1913 роках був членом Політехнічного товариства у Львові. Захоплювався театром і протягом багатьох років підтримував львівський театр фінансово. 1912 року ініціював і значною мірою фінансував виїзд театру з гастролями до Парижа.

Під час першої світової війни служив у австрійському війську в моторизованому дивізіоні. Став керівником моторизованих військ львівського округу. Брав участь в польсько-українських боях за Львів, як офіцер Війська польського, отримав звання майора. Відзначений багатьма нагородами. Помер під час перебування у Варшаві 6 липня 1921 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі 12 липня 1921 року.

Роботи Редагувати

  • Вілла «Гражина» на вулиці Суховолі, 23 у Трускавці. Збудована 1898 року на замовлення М. Куше. Стилістично відноситься до модерну з елементами «швейцарського» стилю.
  • Перебудова дерев'яного житлового будинку на каплицю св. Франциска Ксаверія у Стрию для ордену Єзуїтів (1904, спільно з інженером Бауером і єзуїтом Станіславом Дидеком).
  • Створення окремої каплиці Матері Божої Потішення і відновлення вівтаря у львівському костелі єзуїтів (1905).
  • Нереалізований проект театру, який мав би постати на місці ресторану в поєзуїтському саду (тепер парк ім. Івана Франка). Розроблений 1908 року. Передбачалася сучасна конструкція з каменю, металу і скла з розсувним дахом. На першому поверсі заплановано крамниці і кав'ярні. Кошторис становив 2 мільйони крон. Консорціум з будівництва театру звернувся до магістрату з проханням надати землю в оренду на 50 років із подальшим переходом театру у власність міста.
  • Зимові споруди Ковзанярського товариства на Пелчинському ставі у Львові (1909, співавтор Альфред Каменобродський).
  • Будинок на вулиці Мельника, 5. Тильний фасад виходить на вулицю Кокорудза. Збудований 1909 року.
  • Неоготичний житловий будинок на вулиці Фредра, 7. Тильний фасад виходить на вулицю Герцена. Збудований 1911 року, співавтор Станіслав Уєйський.
  • Проект нової дирекції залізниць у Львові на розі нинішніх вулиць Листопадового чину і Гоголя. Створений спільно зі Станіславом Улейським, поданий на конкурс 1911 року. Здобув третє місце.
  • Реколекційний дім отців Єзуїтів у Львові на нинішній вулиці Залізняка, 11 (1913, співавтор Юзеф Пйонтковський).

Примітки Редагувати

  1. Krasny P. Kościół parafialny p. w. Św. Elżbiety // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — T. 12: Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 169. — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
  2. Rozstrzygnięcie konkursu na szkice gmachu administr. kolei państw. we Lwowie // Architekt. — 1911. — № 3. — S. 49. (пол.)
  3. Konkurs na szkice domu Izby rękodzielniczej we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58.
  4. Dawna fotografia lwowska 1839—1939. — Lwów: Centrum Europy, 2004. — S. 85. — ISBN 966-7022-55-2. (пол.)
  5. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 94. (пол.)
  6. ↑ Betlej A. Kościół p. w. św. Józefa i bł. Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks. jezuitów // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2004. — S. 213—214. — ISBN 83-89273-17-9. (пол.)
  7. Архітектура Львова, 2008, с. 445.
  8. Słowo Polskie. — 23 września 1908. — № 444. — S. 4. (пол.)
  9. Архітектура Львова, 2008, с. 450.
  10. Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX — початку XX століття / Р. М. Грималюк; Інститут народознавства НАН України. — Львів: [б.в.], 2004. — С. 205. — ISBN 966-02-2844-9
  11. Lwów. Ilustrowany przewodnik // Pod red. J. Biriulowa. — Lwów: Centrum Europy, 2001. — S. 88. — ISBN 966-7022-26-9. (пол.)
  12. Архітектура Львова, 2008, с. 501.

Джерела Редагувати

  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  • Харчук Х. Архітектура курортної забудови Трускавця XIX — першої половини XX ст. — Львів : Апріорі, 2008. — С. 88, 172. — ISBN 978-966-8256-72-1..
  • Inż. K. Richtmann-Rudniewski // Gazeta Poranna. — 10 lipca 1921. — № 5914. — S. 4. (пол.)
  • Major inżynier Karol Richtman Rudniewski // Kurjer Lwowski. — 13 lipca 1921. — № 162. — S. 5. (пол.)
  • Ś. p. Karol Richtmann-Rudniewski // Gazeta Lwowska. — 14 lipca 1921. — № 153. — S. 4. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karol Rihtman Rudnevskij pol Karol Richtman Rudniewski 1862 Peremishl 6 lipnya 1921 Varshava inzhener arhitektor vijskovik Karol Rihtman RudnevskijNarodzhennya 1862 1862 PeremishlSmert 6 lipnya 1921 1921 07 06 VarshavaPohovannya Lichakivskij cvintar Krayina piddanstvo Respublika PolshaNavchannya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Diyalnist arhitektorPracya v mistah LvivArhitekturnij stil modern Karol Rihtman Rudnevskij u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Roboti 3 Primitki 4 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v Peremishli v rodini Zigmunta Rihtmana Zakinchiv fakultet budovi mashin Lvivskoyi politehniki Navchavsya takozh u Vidni ta Parizhi Pevnij chas perebuvav na derzhavnij sluzhbi Vid 1895 roku pracyuvav pri budivnictvi zaliznic linij Lviv Sambir Varshava Lovich ta linij u Karpatah U 1911 1914 rokah chlen miskoyi radi U 1879 1914 rokah spilno zi Stanislavom Ulejskim mav vlasnu arhitekturnu firmu Firma zajmalas zokrema sporudzhennyam kostelu svyatoyi Yelizaveti za proyektom Teodora Talovskogo 1 ta spilchanskogo banku na ploshi Smolki teper plosha Generala Grigorenka Chlen zhuri konkursu proektiv domu upravlinnya zaliznici u Lvovi 1911 2 eskiziv domu Remisnichoyi palati u Lvovi 1912 3 nbsp Nadgrobok Karolya Rihtmana RudnevskogoKarol Rihtman vidomij yak sportsmen ta avtolyubitel 1910 roku spilno z inzhenerom Edmundom Libanskim zdijsniv pershij u Polshi polit kerovanoyu povitryanoyu kuleyu zrobiv pershi aerofotoznimki Jmovirno yak i Libanskij buv chlenom fotografichnogo tovaristva Kopernik 4 Odin iz zasnovnikiv klubu Awiata U 1890 1913 rokah buv chlenom Politehnichnogo tovaristva u Lvovi 5 Zahoplyuvavsya teatrom i protyagom bagatoh rokiv pidtrimuvav lvivskij teatr finansovo 1912 roku iniciyuvav i znachnoyu miroyu finansuvav viyizd teatru z gastrolyami do Parizha Pid chas pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv u avstrijskomu vijsku v motorizovanomu divizioni Stav kerivnikom motorizovanih vijsk lvivskogo okrugu Brav uchast v polsko ukrayinskih boyah za Lviv yak oficer Vijska polskogo otrimav zvannya majora Vidznachenij bagatma nagorodami Pomer pid chas perebuvannya u Varshavi 6 lipnya 1921 roku Pohovanij u Lvovi na Lichakivskomu cvintari 12 lipnya 1921 roku Roboti RedaguvatiVilla Grazhina na vulici Suhovoli 23 u Truskavci Zbudovana 1898 roku na zamovlennya M Kushe Stilistichno vidnositsya do modernu z elementami shvejcarskogo stilyu Perebudova derev yanogo zhitlovogo budinku na kaplicyu sv Franciska Ksaveriya u Striyu dlya ordenu Yezuyitiv 1904 spilno z inzhenerom Bauerom i yezuyitom Stanislavom Didekom 6 Stvorennya okremoyi kaplici Materi Bozhoyi Potishennya i vidnovlennya vivtarya u lvivskomu kosteli yezuyitiv 1905 6 Nerealizovanij proekt teatru yakij mav bi postati na misci restoranu v poyezuyitskomu sadu teper park im Ivana Franka Rozroblenij 1908 roku Peredbachalasya suchasna konstrukciya z kamenyu metalu i skla z rozsuvnim dahom Na pershomu poversi zaplanovano kramnici i kav yarni Koshtoris stanoviv 2 miljoni kron Konsorcium z budivnictva teatru zvernuvsya do magistratu z prohannyam nadati zemlyu v orendu na 50 rokiv iz podalshim perehodom teatru u vlasnist mista 7 8 Zimovi sporudi Kovzanyarskogo tovaristva na Pelchinskomu stavi u Lvovi 1909 spivavtor Alfred Kamenobrodskij 9 Budinok na vulici Melnika 5 Tilnij fasad vihodit na vulicyu Kokorudza Zbudovanij 1909 roku 10 Neogotichnij zhitlovij budinok na vulici Fredra 7 Tilnij fasad vihodit na vulicyu Gercena Zbudovanij 1911 roku spivavtor Stanislav Uyejskij 11 Proekt novoyi direkciyi zaliznic u Lvovi na rozi ninishnih vulic Listopadovogo chinu i Gogolya Stvorenij spilno zi Stanislavom Ulejskim podanij na konkurs 1911 roku Zdobuv tretye misce 12 Rekolekcijnij dim otciv Yezuyitiv u Lvovi na ninishnij vulici Zaliznyaka 11 1913 spivavtor Yuzef Pjontkovskij 6 Primitki Redaguvati Krasny P Kosciol parafialny p w Sw Elzbiety Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego T 12 Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Miedzynarodowe Centrum Kultury 2004 S 169 ISBN 83 89273 17 9 pol Rozstrzygniecie konkursu na szkice gmachu administr kolei panstw we Lwowie Architekt 1911 3 S 49 pol Konkurs na szkice domu Izby rekodzielniczej we Lwowie Architekt 1912 5 S 58 Dawna fotografia lwowska 1839 1939 Lwow Centrum Europy 2004 S 85 ISBN 966 7022 55 2 pol Ksiega pamiatkowa wydana przez komisje wybrana z lona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1877 1927 Pod red dr Maksymiljana Matakiewicza Lwow Nakladem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie 1927 S 94 pol a b v Betlej A Kosciol p w sw Jozefa i bl Andrzeja Boboli oraz dom rekolekcyjny ks jezuitow Koscioly i klasztory Lwowa z wiekow XIX i XX Krakow Miedzynarodowy Centrum Kultury 2004 S 213 214 ISBN 83 89273 17 9 pol Arhitektura Lvova 2008 s 445 Slowo Polskie 23 wrzesnia 1908 444 S 4 pol Arhitektura Lvova 2008 s 450 Grimalyuk R Vitrazhi Lvova kincya XIX pochatku XX stolittya R M Grimalyuk Institut narodoznavstva NAN Ukrayini Lviv b v 2004 S 205 ISBN 966 02 2844 9 Lwow Ilustrowany przewodnik Pod red J Biriulowa Lwow Centrum Europy 2001 S 88 ISBN 966 7022 26 9 pol Arhitektura Lvova 2008 s 501 Dzherela Redaguvati nbsp Portal Mistectvo Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Harchuk H Arhitektura kurortnoyi zabudovi Truskavcya XIX pershoyi polovini XX st Lviv Apriori 2008 S 88 172 ISBN 978 966 8256 72 1 Inz K Richtmann Rudniewski Gazeta Poranna 10 lipca 1921 5914 S 4 pol Major inzynier Karol Richtman Rudniewski Kurjer Lwowski 13 lipca 1921 162 S 5 pol S p Karol Richtmann Rudniewski Gazeta Lwowska 14 lipca 1921 153 S 4 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karol Rihtman Rudnevskij amp oldid 36003897