«Зо́дчі Украї́ни кінця́ XVIII — початку XX столі́ть. Біографі́чний довідник» — підсумкове видання 1999 року про архітекторів на українських землях від доби класицизму до сецесії початку 20 століття.
Автор | Володимир Тимофієнко (В.І. Тимофієнко) |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник |
Країна | Україна |
Мова | українська |
Тема | біографічний довідник |
Видавництво | Київ: «Головкиївархітектура» та «НДІТІАМ» |
Видано | 1999 |
Сторінок | 477 с. |
ISBN | 966-7452-1.6-6 |
Хронологічні межі видання і назва Редагувати
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (грудень 2012) |
Видання частково виникло завдяки грошовому ґранту, котрий був наданий в 1996–1997 роках. Ґрант був наданий Центральним Європейським університетом за темою «Українська архітектура XIX ст. в контексті розвитку європейської культури». Але календарні терміни майже завжди не збігаються з термінами існування архітектурних стилів, тим паче в архітектурі. Тому довідник охопив кінець 18 століття, коли на землях України остаточно закріпився стиль класицизм та його різновид ампір. Бурхливий перебіг подій 19 століття не сприяв появі в 19 столітті якогось єдиного великого стилю, а мав співіснування відразу декількоїх стильових напрямків — пізнього класицизму з еклектикою, історичних стилів (необароко, неорококо, неогрек) з неоготикою, пізньої неоготики з сецесію. Тому хронологічні межі довідника перетнули межу 1900 року і доведені до 1917/1918 рр, коли насильницькі увірвали розвиток стилю модерн.
В книзі наведені короткі біографічні дані цілої низки провінційних архітекторів — від тих, чий творчий спадок нараховує десятки споруд в різних містах Ярославський Петро Антонович до маловідомих місцевих. Автор не часто акцентує національність архітекторів, адже стилістичні напрямки доби мали інтернаціональний характер, а діяльність деяких митців ніяк не пов'язана з їх історичною батьківщиною (всі споруди шотландців Чарльза Камерона та Адама Менеласа пов'язані з Російською імперією та Україною в її складі, дещо схоже — з італійцями Вікентієм Беретті, Луїджі Руска, Джакомо Кваренгі та ін.)
Як і кожне довідкове видання, воно має деякі недоліки. Не всі питання прояснені на цьому етапі, частка помилок вкралася мимоволі, бо помилки мають і історичні джерела, і свідчення сучасників, і мемуари. Автор довідника цілком слушно зауважив :
Структура видання Редагувати
- Першими ідуть «Вступне слово про видання» та передмова від автора.
- Творчі біографії архітекторів подані за абеткою, що полегшує пошук. Має місце вказівка на фах чи на посаду митця — скульптор, викладач тощо.
- Наприкінці наведено бібліографію та перелік скорочень.
- Видання не має світлин, що збільшило би об'єм видання і перетворило його на альбом. Світлини до видання — справа майбутнього.
Про автора Редагувати
Автор Володимир Іванович Тимофієнко — доктор мистецтвознавства, почесний член Академії архітектури України, завідувач відділу Інституту проблем сучасного мистецтва, НАОМА, Заслужений діяч науки і техніки України, відзначений двома Державними преміями України в галузі архітектури, 2002 року — «за фундаментальні дослідження в галузі історії архітектури України XVIII — початку XX століть» та 2007 року — за «фундаментальне видання „Історія Української архітектури“»
Значення Редагувати
Академіки НАН України І. Ф. Курас, В. М. Геєць, О. С. Онищенко і І. М. Дзюба називають цю «фундаментальну» та «ґрунтовну» працю «вагомим підсумком п'ятиріччя» і вважають, що саме за неї Володимир Іванович Тимофієнко отримав свою першу Державну премію України в галузі архітектури.
Колектив співробітників Інституту проблем сучасного мистецтва академії мистецтв України вважає цей «чудовий бібліографічний довідник» «бібліографічною рідкістю, вшанованим небайдужим читачем». Так само вони стверджують, що за цю працю Володимиру Івановичу Тимофієнко була присуджена перша Державна премія України в галузі архітектури.
Кандидат архітектури, доцент кафедри Містобудування Львівської Політехніки Бобош Галина Євгенівна у своїй дисертації називає довідник «важливою працею, яка містить біографії архітекторів Галичини досліджуваного періоду та їх твори».
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 21 грудня 2012.
- Президент України; Указ від 27.06.2007 № 573/2007 Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2007 року.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 21 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 21 грудня 2012.
- «Пам'яті Володимира Івановича Тимофієнка» // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. Збірник наукових праць, № 5, 2008 р.; стор. 373–381[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 31 грудня 2012.
Посилання Редагувати
- Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації), 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-16-6.