www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фердинанд Касслер Фердинанд Файвель Касслер Ferdynand Feiwel Kassler 16 березня 1883 Подгуже 1943 Львів архітектор Народ

Фердинанд Касслер

Фердинанд (Файвель) Касслер (Ferdynand (Feiwel) Kassler, 16 березня 1883, Подгуже — 1943, Львів) — архітектор.

Фердинанд Касслер
Народження 16 березня 1883(1883-03-16)
Смерть 1943(1943)
Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Архітектурний стиль раціональна сецесія, неокласицизм, функціоналізм
 Фердинанд Касслер у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 16 березня 1883 року в місті Подгуже (тепер у складі Кракова). Протягом 1902—1907 років навчався у Львівській політехніці. Під час навчання був членом правління «Спілки студентів архітектури». 1908—1911 роках один із провідних архітекторів фірми Міхала Уляма. Згодом відкрив власне проєктне бюро на вулиці Глинянській, 4 (нині вулиця Донцова). Проєктував будинки у стилі раціональної сецесії, часом використовував форми неокласицизму. Згодом перейшов до функціоналізму. Член правління об'єднання «Коло прихильників єврейського мистецтва у Львові». Загинув у Янівському концтаборі.

Роботи ред.

  • Прибутковий дім на вулиці Донцова, 4 (1909—1910). Проєкт виконано і реалізовано під час роботи на фірмі Міхала Уляма. На думку мистецтвознавця Якуба Левицького, Касслерові належить авторство планів споруди, а проєктував фасади і керував спорудженням Роман Фелінський.
  • Фасад пасажу Феллерів. Виходив на вулицю Карла Людвіга, 35 (1909, тепер проспект Свободи).
  • Житловий будинок на вулиці Стецька, 6 (1910).
  • Реконструкція житлових будинків Станіслава та Ельжбєти Соколовських на вулиці Гнатюка, 5/7 за проєктом, затвердженим 2 квітня 1914 року.
  • Житловий будинок Грюнерів на вулиці Гнатюка, 20/22. Проєкт 1910 року, виконаний під час роботи на фірмі Міхала Уляма, реалізований у 1911-му. Під час реалізації проєкт модифіковано Романом Фелінським. Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.
  • Житловий будинок на вулиці Зеленій, 20 (1911).
  • Житловий будинок на вулиці Зеленій, 17, на розі з вулицею Конопницької (1912).
  • Проєкт будинку на вулиці Федорова, 23 (1912). Чи був реалізований і як виглядав — невідомо. Дім зруйновано під час Другої світової війни, залишки розібрано.
  • Блок будинків на вулиці Левицького, 11, 11а, 15 (1912, співавтор Валерій Шульман).
  • Житлові будинки Суліма і Сабіни Шенфельдів на вулиці Чернігівській, 2-4 (1912—1913). Будівництво розпочато за первинним проєктом Саломона Рімера від 1911 року. Проєкт Касслера з'явився 1912 року вже тракті будови і передбачав зокрема зовсім інший фасад. Скульптурне оздоблення Тадеуша Блотницького та Зигмунта Курчинського.
  • Житловий будинок на вулиці Бандери, 24 (1912). Скульптурне оздоблення Зигмунта Курчинського.
  • Житловий будинок на розі вулиць Левицького, 26 і Конопницької (1913).
  • Проєкт забудови невеликими віллами ділянки, що на місці колишнього фільварку Красучин. Тепер відома під назвою «Новий Львів». 1910—1914 роки, співавтори Адольф Піллер, Александер Остен.
  • Житлові будинки на вулиці Конопницької, 2, 4, 6 (1911—1914, співавтори Юзеф Авін і Станіслав Ольшевський).
  • Єврейський сиротинець на площі Данила Галицького, 4 (1920). Збудований у стилі неокласицизму.
  • Прибутковий дім Йони Шпрехера на площі Міцкевича, 8 (1912—1921). Споруджений спільно з Юліушем Цибульським.
  • Будинок французької нафтової компанії «Прем'єр» на вулиці Князя Романа, 26. Початковий проєкт 1914 року розробив Юліуш Цибульський. Плани і фасад модифіковані Фердинандом Касслером. Спорудження завершено 1924 року. Скульптурний декор невідомого автора.
  • Перебудова вілли президента Львова В. Хаєса на вулиці Парковій, 1 (1924).
  • Торговий пасаж на площі Міцкевича, 5 (1925).
  • Офісний будинок Йони Шпрехера на проспекті Шевченка, 7 (1928—1929).
  • Ремісниче училище на вулиці Митрополита Ангеловича, 28а (1928—1930).
  • Перебудова у стилі функціоналізму готелю Європейського на площі Міцкевича, 4 (1934—1937).
  • Житловий будинок на вулиці Котляревського, 40 (1936—1937).
  • Житловий будинок на вулиці Франка, 105 (1938).
  • Житлові будинки на вулиці Павлова, 6, 6а, 6с (1939).
  • Участь у проєктуванні спортивного комплексу ковзанки на ставі Собка у Львові.

Примітки ред.

  1. Богданова Ю. Л. Творчість архітекторів-євреїв у Львові в 20-30 рр. XX століття // Голокост в Україні у регіональному і загальнолюдському вимірі. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. — С. 153. — ISBN 966-553-453-X.
  2. Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 1. — S. 22.
  3. Lewicki J. Między tradycją… — S. 317—318; Lewicki J. Roman Feliński — architekt i urbanista, pioner nowoczesnej architektury. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 28. — ISBN 978-83-7543-003-5. (пол.)
  4. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Гнатюка, 05-07 — будинок музичної школи (колишній житловий). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 22 серпня 2021. 
  5. Lewicki J. Roman… — S. 44; Lewicki J. Między tradycją… — S. 345—348.
  6. Lewicki J. Między tradycją… — S. 17.
  7. Лукомський Ю., Петрик В., Єзерський М. Відтворення втраченої історичної забудови на вулиці Федорова // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2009. — № 19. — С. 221.
  8. Lewicki J. Między tradycją… — S. 331, 477.
  9. Lewicki J. Między tradycją… — S. 281, 327—331.
  10. Мельник І., Масик Р. Личаківською до Винників // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 141. — ISBN 978-617-629-077-3.
  11. Lewicki J. Między tradycją… — S. 479.
  12. Kravtsov S. Józef Awin on Jewish art and architecture // Jewish artists and central-eastern Europe. — Warszawa: DiG, 2010. — P. 131. — ISBN 978-83-7181-655-0. (англ.)
  13. Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924) // Статті (1996—2007). — Львів: Центр Європи, 2010. — С. 110. — ISBN 978-966-7022-84-6.
  14. Бірюльов Ю. О. Львівські будинки нафтових компаній // Галицька брама. — 1997. — № 1 (25). — C. 14.
  15. Харчук Х. Готель «Європейський» // Архітектурний вісник. — 2002. — № 2 (15). — S. 37.
  16. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Котляревського, 40 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 22 серпня 2021. 
  17. {{книга автор = Бірюльов Ю. О.|частина = Лущкевич Наполеон|заголовок = Енциклопедія Львова|оригінал = |посилання = |відповідальний = За редакцією А. Козицького|видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2012|том = 4: Л—М|сторінки = 250|сторінок = |серія = |isbn = 978-966-8853-23-4|тираж = }}
  18. Zaborniak S. Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908—1914 // Journal of Health Promotion and Recreation. — Rzeszów, 2011. — Vol.1, № 4. — P. 21. — ISSN 1732-7156; Zaborniak S., Król P., Płonka A. Lvov beginnings of winter sports (1900—1914) // Scientific Review of Physical Culture. — Rzeszów, 2013. — Vol. 3, № 1. — P. 43, 52. — ISSN 2083-859X. (англ.)

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ferdinand Fajvel Kassler Ferdynand Feiwel Kassler 16 bereznya 1883 Podguzhe 1943 Lviv arhitektor Ferdinand KasslerNarodzhennya 16 bereznya 1883 1883 03 16 PodguzheSmert 1943 1943 Krayina piddanstvo Polska RespublikaDiyalnist arhitektorPracya v mistah LvivArhitekturnij stil racionalna secesiya neoklasicizm funkcionalizm Ferdinand Kassler u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Roboti 3 Primitki 4 DzherelaBiografiya red Narodivsya 16 bereznya 1883 roku v misti Podguzhe teper u skladi Krakova 1 Protyagom 1902 1907 rokiv navchavsya u Lvivskij politehnici Pid chas navchannya buv chlenom pravlinnya Spilki studentiv arhitekturi 2 1908 1911 rokah odin iz providnih arhitektoriv firmi Mihala Ulyama Zgodom vidkriv vlasne proyektne byuro na vulici Glinyanskij 4 nini vulicya Doncova Proyektuvav budinki u stili racionalnoyi secesiyi chasom vikoristovuvav formi neoklasicizmu Zgodom perejshov do funkcionalizmu Chlen pravlinnya ob yednannya Kolo prihilnikiv yevrejskogo mistectva u Lvovi Zaginuv u Yanivskomu konctabori Roboti red Pributkovij dim na vulici Doncova 4 1909 1910 Proyekt vikonano i realizovano pid chas roboti na firmi Mihala Ulyama Na dumku mistectvoznavcya Yakuba Levickogo Kasslerovi nalezhit avtorstvo planiv sporudi a proyektuvav fasadi i keruvav sporudzhennyam Roman Felinskij 3 Fasad pasazhu Felleriv Vihodiv na vulicyu Karla Lyudviga 35 1909 teper prospekt Svobodi Zhitlovij budinok na vulici Stecka 6 1910 Rekonstrukciya zhitlovih budinkiv Stanislava ta Elzhbyeti Sokolovskih na vulici Gnatyuka 5 7 za proyektom zatverdzhenim 2 kvitnya 1914 roku 4 Zhitlovij budinok Gryuneriv na vulici Gnatyuka 20 22 Proyekt 1910 roku vikonanij pid chas roboti na firmi Mihala Ulyama realizovanij u 1911 mu Pid chas realizaciyi proyekt modifikovano Romanom Felinskim Skulpturne ozdoblennya Zigmunta Kurchinskogo 5 Zhitlovij budinok na vulici Zelenij 20 1911 Zhitlovij budinok na vulici Zelenij 17 na rozi z vuliceyu Konopnickoyi 1912 6 Proyekt budinku na vulici Fedorova 23 1912 Chi buv realizovanij i yak viglyadav nevidomo Dim zrujnovano pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zalishki rozibrano 7 Blok budinkiv na vulici Levickogo 11 11a 15 8 1912 spivavtor Valerij Shulman Zhitlovi budinki Sulima i Sabini Shenfeldiv na vulici Chernigivskij 2 4 1912 1913 Budivnictvo rozpochato za pervinnim proyektom Salomona Rimera vid 1911 roku Proyekt Kasslera z yavivsya 1912 roku vzhe trakti budovi i peredbachav zokrema zovsim inshij fasad Skulpturne ozdoblennya Tadeusha Blotnickogo ta Zigmunta Kurchinskogo 9 10 Zhitlovij budinok na vulici Banderi 24 1912 Skulpturne ozdoblennya Zigmunta Kurchinskogo Zhitlovij budinok na rozi vulic Levickogo 26 i Konopnickoyi 1913 11 Proyekt zabudovi nevelikimi villami dilyanki sho na misci kolishnogo filvarku Krasuchin Teper vidoma pid nazvoyu Novij Lviv 1910 1914 roki spivavtori Adolf Piller Aleksander Osten Zhitlovi budinki na vulici Konopnickoyi 2 4 6 1911 1914 spivavtori Yuzef Avin i Stanislav Olshevskij 12 Yevrejskij sirotinec na ploshi Danila Galickogo 4 1920 Zbudovanij u stili neoklasicizmu Pributkovij dim Joni Shprehera na ploshi Mickevicha 8 1912 1921 Sporudzhenij spilno z Yuliushem Cibulskim 13 Budinok francuzkoyi naftovoyi kompaniyi Prem yer na vulici Knyazya Romana 26 Pochatkovij proyekt 1914 roku rozrobiv Yuliush Cibulskij Plani i fasad modifikovani Ferdinandom Kasslerom Sporudzhennya zaversheno 1924 roku Skulpturnij dekor nevidomogo avtora 14 Perebudova villi prezidenta Lvova V Hayesa na vulici Parkovij 1 1924 Torgovij pasazh na ploshi Mickevicha 5 1925 Ofisnij budinok Joni Shprehera na prospekti Shevchenka 7 1928 1929 Remisniche uchilishe na vulici Mitropolita Angelovicha 28a 1928 1930 Perebudova u stili funkcionalizmu gotelyu Yevropejskogo na ploshi Mickevicha 4 1934 1937 15 Zhitlovij budinok na vulici Kotlyarevskogo 40 1936 1937 16 Zhitlovij budinok na vulici Franka 105 1938 17 Zhitlovi budinki na vulici Pavlova 6 6a 6s 1939 Uchast u proyektuvanni sportivnogo kompleksu kovzanki na stavi Sobka u Lvovi 18 nbsp Vul Zelena 17 1912 nbsp Vul Chernigivska 2 4 1913 nbsp Pributkovij dim Shprehera nbsp Pributkovij dim Shprehera nbsp Vul Chuprinki 16 16 A 18Primitki red Bogdanova Yu L Tvorchist arhitektoriv yevreyiv u Lvovi v 20 30 rr XX stolittya Golokost v Ukrayini u regionalnomu i zagalnolyudskomu vimiri Materiali Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Lviv Vidavnictvo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2005 S 153 ISBN 966 553 453 X Rozmaitosci Architekt 1906 1 S 22 Lewicki J Miedzy tradycja S 317 318 Lewicki J Roman Felinski architekt i urbanista pioner nowoczesnej architektury Warszawa Neriton 2007 S 28 ISBN 978 83 7543 003 5 pol Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Gnatyuka 05 07 budinok muzichnoyi shkoli kolishnij zhitlovij lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 22 serpnya 2021 Lewicki J Roman S 44 Lewicki J Miedzy tradycja S 345 348 Lewicki J Miedzy tradycja S 17 Lukomskij Yu Petrik V Yezerskij M Vidtvorennya vtrachenoyi istorichnoyi zabudovi na vulici Fedorova Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2009 19 S 221 Lewicki J Miedzy tradycja S 331 477 Lewicki J Miedzy tradycja S 281 327 331 Melnik I Masik R Lichakivskoyu do Vinnikiv Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 141 ISBN 978 617 629 077 3 Lewicki J Miedzy tradycja S 479 Kravtsov S Jozef Awin on Jewish art and architecture Jewish artists and central eastern Europe Warszawa DiG 2010 P 131 ISBN 978 83 7181 655 0 angl Grankin P Lwowski architekt Julian Cybulski 1859 1924 Statti 1996 2007 Lviv Centr Yevropi 2010 S 110 ISBN 978 966 7022 84 6 Biryulov Yu O Lvivski budinki naftovih kompanij Galicka brama 1997 1 25 C 14 Harchuk H Gotel Yevropejskij Arhitekturnij visnik 2002 2 15 S 37 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv vul Kotlyarevskogo 40 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 22 serpnya 2021 kniga avtor Biryulov Yu O chastina Lushkevich Napoleon zagolovok Enciklopediya Lvova original posilannya vidpovidalnij Za redakciyeyu A Kozickogo vidannya misce Lviv vidavnictvo Litopis rik 2012 tom 4 L M storinki 250 storinok seriya isbn 978 966 8853 23 4 tirazh Zaborniak S Beginnings of ski jumps in Lvov in years 1908 1914 Journal of Health Promotion and Recreation Rzeszow 2011 Vol 1 4 P 21 ISSN 1732 7156 Zaborniak S Krol P Plonka A Lvov beginnings of winter sports 1900 1914 Scientific Review of Physical Culture Rzeszow 2013 Vol 3 1 P 43 52 ISSN 2083 859X angl Dzherela red nbsp Portal Mistectvo Biryulov Yu O Kassler Ferdinand Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 L M S 139 141 ISBN 978 966 7007 99 7 Biryulov Yu O Kassler Ferdinand Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2012 T 12 Kal Kiyi S 432 ISBN 978 966 02 6472 4 Lewicki J Miedzy tradycja a nowoczesnoscia Architektura Lwowa lat 1893 1918 Warszawa Neriton 2005 590 s ISBN 83 88372 29 7 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ferdinand Kassler amp oldid 38159354