www.wikidata.uk-ua.nina.az

Галицьке намісництво У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Намісництво Цісарсько королівське Намісництво

Галицьке намісництво

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Намісництво.

Цісарсько-королівське Намісництво у Королівстві Галичини та Володимирії (відоміше, як Галицьке намісництво) — вищий орган виконавчої влади в Королівстві Галичини та Володимирії, частині Австрійської (потім Австро-Угорської) імперії.

Будинок Галицького намісництва. Сучасне фото (тепер Львівські обласна рада, ОДА)

Галицьке намісництво було запроваджене 1849 року, разом з 9 подібними намісництвами у 9 австрійських коронних краях. Очолював намісництво призначений імператором (цісарем) намісник (перед тим були губернатори). Майже всі галицькі намісники (11 з 17) були польськими магнатами, які проводили у Східній Галичині політику спольщення. Першим галицьким намісником був Аґенор Ромуальд Ґолуховський (займав цю посаду у 1849—1859, 1866—1868, 1871—1875 роках).

Територія Галицького намісництва поділялася на повіти, яких у Східній Галичині було 50. Повітами керували старости, що підлягали намісникові.

Апарат Галицького намісництва складався з департаментів, кількість яких протягом другої половини 19 століття коливалася від 8 до 17. На початку 20 століття їх кількість зросла, в 1908 році Галицьке намісництво налічувало 24, у 1912 — 37 департаментів.

При намісництвах існувало чимало інших різних установ, безпосередньо йому підлеглих, через які воно втілювало як акти центральних органів влади й управління, так і свої власні директиви.

Намісництво припинило свою діяльність 1 листопада 1918 у зв'язку з перемогою української національно-демократичної революції в Галичині. Останній намісник граф Карл фон Гуйн офіційно передав владу Українській національній раді ЗУНР.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Рибалка I. К. // Історія України: Підручник для студентів історичних факультетів вищих навчальних закладів / І. К. Рибалка. — Харків : Основа, 1997. — Т. Ч. 2. Від початку ХІХ століття до лютого 1917 року. — 478 с. — ISBN 5-7768-0470-1, 5-7768-0240-7.

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Namisnictvo Cisarsko korolivske Namisnictvo u Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi vidomishe yak Galicke namisnictvo vishij organ vikonavchoyi vladi v Korolivstvi Galichini ta Volodimiriyi chastini Avstrijskoyi potim Avstro Ugorskoyi imperiyi Budinok Galickogo namisnictva Suchasne foto teper Lvivski oblasna rada ODA Galicke namisnictvo bulo zaprovadzhene 1849 roku razom z 9 podibnimi namisnictvami u 9 avstrijskih koronnih krayah Ocholyuvav namisnictvo priznachenij imperatorom cisarem namisnik pered tim buli gubernatori Majzhe vsi galicki namisniki 11 z 17 buli polskimi magnatami yaki provodili u Shidnij Galichini politiku spolshennya Pershim galickim namisnikom buv Agenor Romuald Goluhovskij zajmav cyu posadu u 1849 1859 1866 1868 1871 1875 rokah Teritoriya Galickogo namisnictva podilyalasya na poviti yakih u Shidnij Galichini bulo 50 Povitami keruvali starosti sho pidlyagali namisnikovi 1 Aparat Galickogo namisnictva skladavsya z departamentiv kilkist yakih protyagom drugoyi polovini 19 stolittya kolivalasya vid 8 do 17 Na pochatku 20 stolittya yih kilkist zrosla v 1908 roci Galicke namisnictvo nalichuvalo 24 u 1912 37 departamentiv Pri namisnictvah isnuvalo chimalo inshih riznih ustanov bezposeredno jomu pidleglih cherez yaki vono vtilyuvalo yak akti centralnih organiv vladi j upravlinnya tak i svoyi vlasni direktivi Namisnictvo pripinilo svoyu diyalnist 1 listopada 1918 u zv yazku z peremogoyu ukrayinskoyi nacionalno demokratichnoyi revolyuciyi v Galichini Ostannij namisnik graf Karl fon Gujn oficijno peredav vladu Ukrayinskij nacionalnij radi ZUNR Div takozh RedaguvatiBudinok Galickogo namisnictvaPrimitki Redaguvati Ribalka I K Stanovishe zahidnoukrayinskih zemel u skladi Avstro Ugorskoyi imperiyi Istoriya Ukrayini Pidruchnik dlya studentiv istorichnih fakultetiv vishih navchalnih zakladiv I K Ribalka Harkiv Osnova 1997 T Ch 2 Vid pochatku HIH stolittya do lyutogo 1917 roku 478 s ISBN 5 7768 0470 1 5 7768 0240 7 Dzherela RedaguvatiArkusha O G Galicke namisnictvo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 31 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Kulchickij V S Derzhavnij lad i pravo v Galichini v drugij polovini XIX na pochatku XX st Lviv Lvivskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka 1966 117 s Kulchickij V S Galicke namisnictvo ta jogo antinarodna diyalnist Visnik Lvivskogo universitetu Seriya yuridichna 1975 S 34 35 Kulchickij V S Galicke namisnictvo struktura i diyalnist V Kulchickij L Pristash Visnik Lvivskogo universitetu Seriya yuridichna 2003 Vip 38 S 89 97 Mudrij M Galicki namisniki v sistemi ukrayinsko polskih vzayemin 1849 1914 Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 1998 Vip 33 C 91 101 Poperedniki namisnika Koritovskogo Dyilo 1913 28 travnya Galicke namisnictvo 1772 1921 Arhivno bibliografichnij fondovij pokazhchik ukladachi U Ya Yedlinska O Ya Macyuk Kiyiv Poligrafichna dilnicya Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR 1990 212 s Naukovo dovidkovi vidannya z istoriyi Ukrayini Galicke namisnictvo Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Grodziski S Zarys ustroju politycznego Galicji Galicja i jej dziedzictwo Rzeszow 1994 T 1 pol Grzybowski K Galicja 1848 1914 Historia ustroju politycznego na tle historii ustroju Austrii Krakow Wroclaw Warszawa 1959 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Galicke namisnictvo amp oldid 39013007