www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рибалка Іван Климентійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибалка Іва н Климе нтійович Риба лка 22 че

Рибалка Іван Климентійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибалка.

Іва́н Климе́нтійович Риба́лка (22 червня 1919, с. Витівка Полтавський район Полтавська область  — 28 листопада 2001) — доктор історичних наук, професор історії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Засновник кафедри історії України ХНУ та її перший завідувач, лауреат Державної премії УРСР, дійсний член та віце-президент Академії історичних наук, професор, доктор історичних наук

Життєпис Редагувати

Народився у селі Витівка на Полтавщина в селянській родині. У дитинстві і юності був пастухом, орачем у колгоспі. У 1927 році пішов до сільської початкової школі. Закінчував шкільне навчання в дитячій трудовій колонії імені Горького (с. Куряж, Харківська область), де опинився як безпритульний після смерті матері у 1930 році та розпаду сім'ї. У колонії також працював слюсарем. У 1934 році, по закінченню неповної середньої школи, вступив до Харківського комуністичного газетного технікуму, по закінченні якого у 1937 році почав працювати відповідальним секретарем в одній з районних газет у Полтавській області.

З 1 серпня 1941 року став до лав Радянської армії, спочатку рядовим, а потім сержантом. Брав участь у боях з німецькими окупантами у 1942 році на Білгородському напрямку Південно-Західного фронту та на Дону під Воронежем, був двічі поранений, став інвалідом війни.

З вересня 1943 року поновив навчання на четвертому курсі історичного факультету Об'єднаного Українського держуніверситету в м. Кзил-Орді Казахської РСР, в якому спільно функціонували евакуйовані українські університети — Київський і Харківський. Після повернення університету у 1944 році з евакуації до Харкова продовжив навчання на історичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького.

У 1945 році з відзнакою закінчив університет та став асистентом кафедри історії СРСР і УРСР, заступником декана істфаку, вступив до аспірантури. У 1948 році став старшим викладачем, у 1950 році — захистив кандидатську дисертацію та став доцентом кафедри історії СРСР. Паралельно з викладацькою та науковою роботою у 1950-х роках обіймав посаду редактора газети «Соціалістична Харківщина», був депутатом обласної та міської рад, заступником секретаря парткому університету, членом обкому партії, головою місцевкому профспілки.

Був першим завідувачем відновленої на історичному факультеті 1 вересня 1957 року кафедри історії Україн та очолював її до 1989 року.

У жовтні 1963 року захистив докторську дисертацію, з січня 1964 року — професор. У 1972—1974 роках — проректор Харківського державного університету імені О. М. Горького.

Наукова діяльність Редагувати

Автор близько 200 наукових праць, в тому числі 20 монографій, підручників, програм, збірників документів (з них — 13 без співавторів). Був автором перших в Україні підручників з історії України для студентів вищих навчальних закладів. У 1978 р. виданий підручник «Історія Української РСР. Дорадянський період» для історичних факультетів вишів. У 1982 році було видано підручник «Історія Української РСР. Радянський період» (у співавторстві з В. М. Довгополом). За ці підручники Рибалці та Довгополу була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки 1985 року. У 1991 році було видано 2-ге, перероблене і доповнене видання підручника «Історія України. Дорадянський період».

Є автором підручника з історії України в трьох частинах, що вийшов після проголошення Незалежності (у 1995 році — перша частина, «Історія України. Від найдавніших часів до кінця XVIII ст.», у 1997 році — друга частина «Історія України. Від початку XIX століття до лютого 1917 р.»; у 2004 році — третя частина, що охоплює 1917—2004 роки (у співавторстві з професором В. В. Калініченком).

Поставив і вирішив низку недостатньо або зовсім не вивчених питань історії громадянської війни в Україні. Один з перших у радянській історіографії висвітлив примусову колективізацію українського села навесні 1919 року, довівши, що політика воєнного комунізму, насадження комун на селі, нещадне викачування хліба продзагонами і призвело до повалення радянської влади в Україні у 1919 році. У статтях останніх десятиліть аналізував соціально-класову структуру населення України після 1917 року, згубний для українського села процес розселянювання, голодомор 1932—1933 років.

Під керівництвом та за участі Рибалки було підготовлено чотири збірники документів документів з історії України (понад 400 друкованих аркушів).

Навколо Рибалки було створено харківську школу істориків України, Під його керівництвом представники цієї школи захистили 10 докторських і понад 30 кандидатських дисертацій. Рибалка очолював спеціалізовану раду по присудженню докторських і кандидатських наукових ступенів при Харківському університеті.

З 1999 року — дійсний член і віце-президент новоствореної Академії історичних наук України.

Помер Іван Климентійович Рибалка 28 листопада 2001 року у Харкові. Похований на Другому міському цвинтарі Харкова.

Нагороди Редагувати

Творчий доробок Редагувати

  • История Украинской ССР: Эпоха социализма. Учебник для ист. фак. вузов / И. Рыбалка, В. Довгопол. — Киев: Вища школа, 1982. — 639 с.
  • История Украинской ССР: Досоветский период: Учебник для студентов ист. фак. вузов. — Киев: Вища школа, 1978. — 591 c.

Примітки Редагувати

  1. ↑ National Library of Israel Names and Subjects Authority File
    d:Track:Q106509962
  2. Рибалка Іван Климентійович // Український історичний журнал. — 2002. — № 2. — С. 157. — ISSN 0130-5247.
  3. Університетський некрополь. Рибалка Іван Климентійович. tronkocentr.karazin.ua. Центр українських студій та краєзнавства імені академіка П. Т. Тронька. оригіналу за 22 червня 2022. Процитовано 26 лютого 2023. 

Бібліографія Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ribalka Iva n Klime ntijovich Riba lka 22 chervnya 1919 s Vitivka Poltavskij rajon Poltavska oblast 28 listopada 2001 doktor istorichnih nauk profesor istoriyi Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Zasnovnik kafedri istoriyi Ukrayini HNU ta yiyi pershij zaviduvach laureat Derzhavnoyi premiyi URSR dijsnij chlen ta vice prezident Akademiyi istorichnih nauk profesor doktor istorichnih naukRibalka Ivan KlimentijovichNarodivsya 22 chervnya 1919 1919 06 22 1 Poltavska guberniya Ukrayinska SRRPomer 29 listopada 2001 2001 11 29 1 82 roki HarkivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist zhurnalistAlma mater HNU imeni V N KarazinaGaluz istoriyaZaklad HNU imeni V N KarazinaVchene zvannya profesor d Naukovij stupin doktor istorichnih naukAspiranti doktoranti Kalinichenko Volodimir ViktorovichVijna nimecko radyanska vijnaNagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Naukova diyalnist 3 Nagorodi 4 Tvorchij dorobok 5 Primitki 6 BibliografiyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya u seli Vitivka na Poltavshina v selyanskij rodini U ditinstvi i yunosti buv pastuhom orachem u kolgospi U 1927 roci pishov do silskoyi pochatkovoyi shkoli Zakinchuvav shkilne navchannya v dityachij trudovij koloniyi imeni Gorkogo s Kuryazh Harkivska oblast de opinivsya yak bezpritulnij pislya smerti materi u 1930 roci ta rozpadu sim yi 2 U koloniyi takozh pracyuvav slyusarem U 1934 roci po zakinchennyu nepovnoyi serednoyi shkoli vstupiv do Harkivskogo komunistichnogo gazetnogo tehnikumu po zakinchenni yakogo u 1937 roci pochav pracyuvati vidpovidalnim sekretarem v odnij z rajonnih gazet u Poltavskij oblasti Z 1 serpnya 1941 roku stav do lav Radyanskoyi armiyi spochatku ryadovim a potim serzhantom Brav uchast u boyah z nimeckimi okupantami u 1942 roci na Bilgorodskomu napryamku Pivdenno Zahidnogo frontu ta na Donu pid Voronezhem buv dvichi poranenij stav invalidom vijni Z veresnya 1943 roku ponoviv navchannya na chetvertomu kursi istorichnogo fakultetu Ob yednanogo Ukrayinskogo derzhuniversitetu v m Kzil Ordi Kazahskoyi RSR v yakomu spilno funkcionuvali evakujovani ukrayinski universiteti Kiyivskij i Harkivskij Pislya povernennya universitetu u 1944 roci z evakuaciyi do Harkova prodovzhiv navchannya na istorichnomu fakulteti Harkivskogo derzhavnogo universitetu imeni O M Gorkogo U 1945 roci z vidznakoyu zakinchiv universitet ta stav asistentom kafedri istoriyi SRSR i URSR zastupnikom dekana istfaku vstupiv do aspiranturi U 1948 roci stav starshim vikladachem u 1950 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu ta stav docentom kafedri istoriyi SRSR Paralelno z vikladackoyu ta naukovoyu robotoyu u 1950 h rokah obijmav posadu redaktora gazeti Socialistichna Harkivshina buv deputatom oblasnoyi ta miskoyi rad zastupnikom sekretarya partkomu universitetu chlenom obkomu partiyi golovoyu miscevkomu profspilki Buv pershim zaviduvachem vidnovlenoyi na istorichnomu fakulteti 1 veresnya 1957 roku kafedri istoriyi Ukrayin ta ocholyuvav yiyi do 1989 roku U zhovtni 1963 roku zahistiv doktorsku disertaciyu z sichnya 1964 roku profesor U 1972 1974 rokah prorektor Harkivskogo derzhavnogo universitetu imeni O M Gorkogo Naukova diyalnist RedaguvatiAvtor blizko 200 naukovih prac v tomu chisli 20 monografij pidruchnikiv program zbirnikiv dokumentiv z nih 13 bez spivavtoriv Buv avtorom pershih v Ukrayini pidruchnikiv z istoriyi Ukrayini dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv U 1978 r vidanij pidruchnik Istoriya Ukrayinskoyi RSR Doradyanskij period dlya istorichnih fakultetiv vishiv U 1982 roci bulo vidano pidruchnik Istoriya Ukrayinskoyi RSR Radyanskij period u spivavtorstvi z V M Dovgopolom Za ci pidruchniki Ribalci ta Dovgopolu bula prisudzhena Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1985 roku U 1991 roci bulo vidano 2 ge pereroblene i dopovnene vidannya pidruchnika Istoriya Ukrayini Doradyanskij period Ye avtorom pidruchnika z istoriyi Ukrayini v troh chastinah sho vijshov pislya progoloshennya Nezalezhnosti u 1995 roci persha chastina Istoriya Ukrayini Vid najdavnishih chasiv do kincya XVIII st u 1997 roci druga chastina Istoriya Ukrayini Vid pochatku XIX stolittya do lyutogo 1917 r u 2004 roci tretya chastina sho ohoplyuye 1917 2004 roki u spivavtorstvi z profesorom V V Kalinichenkom Postaviv i virishiv nizku nedostatno abo zovsim ne vivchenih pitan istoriyi gromadyanskoyi vijni v Ukrayini Odin z pershih u radyanskij istoriografiyi visvitliv primusovu kolektivizaciyu ukrayinskogo sela navesni 1919 roku dovivshi sho politika voyennogo komunizmu nasadzhennya komun na seli neshadne vikachuvannya hliba prodzagonami i prizvelo do povalennya radyanskoyi vladi v Ukrayini u 1919 roci U stattyah ostannih desyatilit analizuvav socialno klasovu strukturu naselennya Ukrayini pislya 1917 roku zgubnij dlya ukrayinskogo sela proces rozselyanyuvannya golodomor 1932 1933 rokiv Pid kerivnictvom ta za uchasti Ribalki bulo pidgotovleno chotiri zbirniki dokumentiv dokumentiv z istoriyi Ukrayini ponad 400 drukovanih arkushiv Navkolo Ribalki bulo stvoreno harkivsku shkolu istorikiv Ukrayini Pid jogo kerivnictvom predstavniki ciyeyi shkoli zahistili 10 doktorskih i ponad 30 kandidatskih disertacij Ribalka ocholyuvav specializovanu radu po prisudzhennyu doktorskih i kandidatskih naukovih stupeniv pri Harkivskomu universiteti Z 1999 roku dijsnij chlen i vice prezident novostvorenoyi Akademiyi istorichnih nauk Ukrayini Pomer Ivan Klimentijovich Ribalka 28 listopada 2001 roku u Harkovi Pohovanij na Drugomu miskomu cvintari Harkova 3 Nagorodi Redaguvatiorden Slavi III stupenya orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1989 Tvorchij dorobok RedaguvatiIstoriya Ukrainskoj SSR Epoha socializma Uchebnik dlya ist fak vuzov I Rybalka V Dovgopol Kiev Visha shkola 1982 639 s Istoriya Ukrainskoj SSR Dosovetskij period Uchebnik dlya studentov ist fak vuzov Kiev Visha shkola 1978 591 c Primitki Redaguvati a b National Library of Israel Names and Subjects Authority File d Track Q106509962 Ribalka Ivan Klimentijovich Ukrayinskij istorichnij zhurnal 2002 2 S 157 ISSN 0130 5247 Universitetskij nekropol Ribalka Ivan Klimentijovich tronkocentr karazin ua Centr ukrayinskih studij ta krayeznavstva imeni akademika P T Tronka Arhiv originalu za 22 chervnya 2022 Procitovano 26 lyutogo 2023 Bibliografiya RedaguvatiIvan Klimentijovich Ribalka profesor Harkivskogo universitetu bibliografichnij pokazhchik Harkovskij gosudarstvennyj universitet im A M Gorkogo Centralnaya nauchnaya biblioteka Uporyad Yurij Grigorovich Shevchenko Harkiv Vidavnictvo HDU 1989 25 s Ivan Klimentijovich Ribalka profesor Harkivskogo universitetu Biobibliografichnij pokazhchik Uporyad Yu G Shevchenko V D Prokopova Harkiv HNU 1999 41 s Ivan Klimentijovich Ribalka zhittya tvorchist doslidzhennya Materiali naukovih chitan pam yati profesora I K Ribalki m Harkiv 26 chervnya 2019 r Harkiv HNU imeni V N Karazina 2019 84 s Ribalka I K Taka nasha dolya Storinki zhittya mogo pokolinnya Ivan Klimentijovich Ribalka Harkiv Vidavnicha grupa Osnova 1999 200 s Spogadi vchenih HDU Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ribalka Ivan Klimentijovich amp oldid 38573473