Іван Львович Глинський на прізвисько Мамай (нар. близько 1460 — пом. до 1522) — військовий та державний діяч ВКЛ. Київський воєвода у 1505–1507 роках.
| Глинський Іван Львович | |
|---|---|
| Народився | 1460 |
| Помер | не пізніше 1522 |
| Країна | Велике князівство Московське |
| Знання мов | російська |
| Посада | Київський воєвода, Новогрудський воєводаd, хорунжий великий литовський і маршалок господарський |
| Рід | Глинські |
| Батько | Лев Борисович Глинський |
Короткий життєпис Редагувати
Старший син князя Лева Борисовича Глинського, рідний брат Михайла Глинського. Вперше згаданий в актах як придворний короля у 1482 році. 1492 року був висланий великим князем Олександром Ягеллончиком до смоленського намісника Юрія Глібовича, аби смоленців втримав у вірності. В лютому 1495 року з братом Василем вітав у Маркові велику княжну Олену, доньку Івана III — наречену великого князя Олександра. В червні 1495 року був намісником переломським та ожським (озьким). 1501 року був земським хорунжим ВКЛ, 1502 року, після відставки, став господарським маршалком. 1503 року разом з братами брав участь в супроводі великого князя Олександра Ягеллончика. Основні володіння князя перебували в Київському повіті.
Після переведення на посаду воєводи новогрудського почав брати участь в 1508 році у повстанні групи українських та білоруських феодалів (за підтримки Московського царства) разом з братами Михайлом та Василем, невдоволених пануванням литовської знаті. Супроводжував Михайла до Турова, Мозира, брав участь в переговорах з московитами. Через це втратив посаду (отримав Альбрехт Гаштольд), його маєтки були конфісковані. Під час виправи Михайла Глинського на Мінськ та Оршу залишився з братом Василем в Мозирі, перебував на Поліссі до повернення Михайла з Москви. В листопаді, після повідомлення про наближення військ ВКЛ на чолі з князем Костянтином Острозьким, за намовою брата Василя переїхав до Московії, де отримав як володіння Мєдинь. Після арешту Михайла втратив політичний вплив.
Родина Редагувати
Дружина — Марина Романівна Васенцевич.
Його син Олександр та інші діти померли в молодості.
Можливо, під його опікою виховувалась по смерті батька небога Олена — майбутня дружина князя Василія III.
Джерела Редагувати
- W.Pociecha. Gliński Iwan (zm. przed 1522) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Kraków — Warszawa, 1959.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom VIII/2, zeszyt 37.— S. 62 (пол.)
Посилання Редагувати
- Глинський, князь Іван Львович [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)}// Російський біографічний словник А. А. Половцова. — 1896–1918.
- Іван Глинський. Родовід