www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лодзя Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете

Лодзя

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (січень 2018)

Лодзя або Лодья (Łodzia, Lodzic, Łodzic, Navis, Nawa) — родовий герб, яким користувалось понад 200 шляхетських родів Білорусі, України, Литви і Польщі, один з найстарших гербів в польській геральдиці.

Лодья • Łodzia
Деталі
Девіз Ми плаваємо в крові наших ворогів!
Використання м. Лодзь (Польща)
172 роди з Польщі, Литви, України та Білорусі

Історія Редагувати

Герб відомий з Х століття, найперша письмова згадка про герб датується 1313 роком.

Після підписання Городельської унії 1413 року — угоди між Польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та Великим князем Литовським, Руським та Жемайтійським Вітовтом деякі українські, литовські та білоруські бояри набували права мати свій родовий герб і зрівнювались у правах з польською шляхтою. Так, відповідно до Городельської унії, польський гербовий шляхтич передавав литовсько-руському боярину Мішусі право користуватись гербом Лодья.

Пізніше інші українські шляхетські роди також отримали право на цей герб.

Цей герб зображений серед інших шляхетських гербів Речі Посполитої в Гербовнику Золотого Руна 1433—1435 років.

Опис гербу Редагувати

Жовта (золотиста) лодія, збита з трьох дощок з кожної сторони, по три цвяхи в кожній, на тлі геральдичного щита яскраво-червоного кольору і в павичих перах на лицарському шоломі.

O KLEJNOCIE ŁODZIĄ.
który tu do Polski przyniesion z Czech. Pizzą o przodkach tego herbu, że bywali лат. in ambitionem proni, et rerum privatarum studiosi. пол. Używali lodzi żółtej w pola czerwonem. Której własnost obaczywszy, czytać będziesz o przodkach i o potomstwie ich własnem, o którem ja w tak szerokiem królestwie wiedzieć mogę.

ПРО ГЕРБ ЛОДЬЯ.
який принесено до Польщі з Чехії. Про предків цього гербу пишуть, що були лат. in ambitionem proni, et rerum privatarum studiosi. Використовували жовтий човен на червоному тлі. Роздивившись його, читати будеш про предків і про потомство їхнє, про яке, в такому великому королівстві, я знати можу.

Походження Редагувати

Один з найстарших гербів в польській геральдиці походить з Англії. Найдавніша відома печатка з гербом з 1313 року. Нею користувався каліський воєвода Миколай Пшедпелкович.

З інших джерел — Бартош Папроцький, чеський і польський геральдик, уважав, що герб походить з Чехії.

Оскар Халецький припускає, що Папроцький, який досконало знайомий з чеською геральдикою, правий. На його думку Миколай Пшедпельковіч - воєвода з Каліша часто брав участь у чеських обрядах, разом з урядовцями короля Вацлава ІІ, тісно спілкувався як з лицарством шльонським, так і з чеським, яке на той час вже мало свої герби на зразок західно-європейської геральдики. Закономірно, що він захотів уподібнити свій знак до тих гербів, які він часто бачив на печатках поруч зі своєю.

Професор Антоній Малецький припускає, що за правління короля Вацлава ІІ, багато хто з польської шляхти поріднилися з чеською, прийнявши при цьому їхні герби.

Шимон Окольський в своїй праці з геральдики «лат. Orbis Polonus splendoribus coeli, triumphis mundi, pulchritudine animantium condecoratus, in quo antiqua Sarmatorum gentiliata pervetusta nobilitatis insignia etc. specificantur et relucent» пише, що грецькі та римські правителі обходячи урочистості на честь Зевса, роздавали монету Джані Августа Адріані, на якій було зображено човен. Звідти вона потрапила до Чехії, а потім — до Польщі у вигляді печатки в 969 році.

Шимон Окольський висунув також іншу версію, що Лодзі були сарматами, та їхній рід ще до приходу християнства був знатний. Автор зазначає, що це випливає з того, що під час будови базиліки в Гнєздні і Кракові за короля Мєшка в мури костелів, разом з іншими гербами, вмуровано герб «Лодзь». 1052 р. під час будови базиліки у Вроцлаві король [[Казимир I Відновитель] вписав у список фундаторів між інших Лодзіїв.

Каспер Несецький виводить початок гербу Лодзя від грецької кавалерії, яка

…z Jazonem do Kolchów po złote runo żeglowała, ponieważ Słowacy albo Sarmatowie sąsiadami Grekom wieków onych byli (…)


…з Ясоном до Колхіди по золоте руно веслувала, тому, що словаки (сармати) сусідами греків були (…)

Згадує також, що сармати нападали на сусідів як на суші, веслуючи по річці, так і на морі. Кращим лицарям жертвували герб Лодзь. Червоне тло герба — предки цього дому «спінили води рік і морів кров'ю неприятеля».

Використання Редагувати

Роди Редагувати

  • 172 роди з Польщі, Литви, західної України та Білорусі:
Бабіцькі, Баболіцькі, Бабонаубек, Бандлевські, Бєдлевські, Баранські, Барановські, Башковські, Бєчинські, Бродські, Бродницькі, Білевич, Бнінські, Вєгерські, Вуйчік, Говоршевські, Гурські, Герман, Гурки, Здзєховські, Іловецькі, Івановські, Катлевські, Клуковські, Кобилінські, Конашевські, Коритовські, Коссовські, Кшешковські, Ксєскі, Куновські, Лачовські, Людовіч, Манєцькі, Міхальські, Мощинські, Опалінські, Пузік, Рогалинські, Рожкевич, Рожковські, Скварскі, Слюзовскі, Смогошевські, Старовольські, Сульковські, Шольрські, Свєрчевські, Ташальські, Тарас, Томіцькі, Чарнецькі.

Повіти і Міста Редагувати

Герб Лодзя пов'язаний з історією та традиціями деяких міст і округів (повітів), які раніше заснували чи мали перед ними певні заслуги представники роду Лодзіїв (пол. ród Łodziów).

Лодзь Редагувати

Герб Лодзі відрізняється граничною лаконічністю і складається з двох елементів: щит, яскраво-червоного кольору і золота «лодзя» з веслом. Є декілька версій походження гербу. Перша — з грецьких або давньоримських знамен, відомих на цих землях ще з Х століття. Інша — від вікінгів, серед яких було поширене зображення ладді. Найбільш прозаїчна — місто виросло з маленького рибацького поселення на березі невеликої річки Лудка (пол. Lódka} недалеко водорозділу річок Варта і Вісла. Герб був затверджений зразу ж після надання поселенню статусу міста.

Сваржець Редагувати

Герб міста складається з двох елементів: перший — герб засновника міста Зигмунда Грудзінського (пол. Zygmunta Grudzińskiego) гербу Гжимала (пол. Grzymała -відвага, слава), другий — герб його дружини Анни Опалінської з Бніна (пол. Bnina) гербу Лодзя. «Лодзь» в гербі міста підкреслює історичний факт облоги Сваржеця, коли воно було власністю роду Гурків (пол. rodu Górków) гербу Лодзя. В гербі Сваржеца зображені: міська брама з трьох веж, посередині лицар з мечем, що символізує засновника міста Зигмунда Грудзінського, і все це розміщено на «лодзі» на червоному тлі, що символізує найдавніші польські шляхетські роди — Гурків і Опалінських.

Равицький повіт Редагувати

В першій третині — білий орел без корони на червоному тлі, символізує герб Великопольський (пол. Wielkopolski), в другій: золота «лодзя» на червоному тлі символізує два шляхетські роди — Гурків і Опалінських, відзначені так за заслуги перед Равіцким повітом. У нижньому полі: чорний ведмідь на золотистому тлі та зеленій траві — герб адміністративного центру повіту міта Равич.

Мейска Гурка Редагувати

Гербом міста є золотий човен з білою вежею на тлі геральдичного щита червоного кольору. Герб походить з XVI століття. Першими власниками міста був рід Гурків гербу Лодзя.

Курнік Редагувати

Складається з гербів міст Курнік і Бнін (пол. Bnin). Теперішнього вигляду герб набув внаслідок включення міста Бнін в адміністративні межі Курніка в 1961 році. Є одним з небагатьох, що складається з двох полів. Перше поле — герб Курніка: на білому тлі червона мурована потрійна вежа з золотими відкритими дверима з чорним окуттям у формі хреста, з піднятими чорними ґратами. Друге — герб Бніна: на червоному тлі золота «лодзя» з золотим ключем на ній, на знак отримання поселенням у 1395 році Магдебурського права.

Кобилін Редагувати

Герб Кобиліна — золота «лодзя», збита з чотирьох дощок, з високо задертим, над бортами, носом і задом, поміж бортами три округлі сріблясті вежі з блакитним дахом. Все це на тлі геральдичного червоного щита.

Новий Томишль Редагувати

Герб Нового Томишля виник разом із заснуванням міста. Жовтий стилізований дерев'яний човен посередині червоного геральдичного щита. Це варіант родового гербу Лодзя Фелікса Шольдрського, що у XVIII столітті був власником міста.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego, zebrane i wydane r.p. 1584. Wydanie Kazimierza Jozefa Turowskiego — Krakow : nakladem wydawnictwaa biblioteki Polskiej, 1858. — С 551—555 (пол.)
  2. Mieroszowski S. Kilka słów o heraldyce polskiej. — Kraków, 1887. — S. 29. (пол.)
  3. ↑ Herby rodowe. Herb Łodzia [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (пол.) (відвідано 17.09.2016)
  4. ↑ Halecki O. Ród Łodziów w wiekach średnich // Miesięcznik Heraldyczny. Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — 1913. — № 1—2. — S. 8—9. (пол.)
  5. Piekosiński F. Kodeks Dyplomatyczny Wielkopolski. — Poznań, 1908. — Т. V. — № 838, 856—857, 868. (пол.)
  6. Антоній Малецький ((Antoni Małecki (пол.)) 16 липня 1821, в Об'єзєржу, біля Познані (w Objezierzu koło Poznania) — 7 жовтня 1913 у Львові) — польський історик літератури, геральдик, драматург, ректор львівського університету, професор університетів: Ягелонського, Львівського, Інсбруцького
  7. Шимон Окульський (1580, Кам'янець-Подільський — 10 червня 1653, Львів) — монах-домініканець, теолог, історик, геральдик.
  8. ↑ Okolski S. Orbis Polonus splendoribus coeli, triumphis mundi, pulchritudine animantium condecoratus, in quo antiqua Sarmatorum gentiliata pervetusta nobilitatis insignia etc. specificantur et relucent. — Kraków, 1641—1643. — S. 154—157. (лат.)
  9. ↑ K. Niesiecki Herbarz Polski. — Lipsk, 1841. — Т VI. — S. 252—253. (пол.)
  10. Tadeusz Gajl. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. gajl.wielcy.pl (пол.). оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 17 вересня 2016. 
  11. Герб Лодзя. votpusk.ru (рос.). 29 грудня 2015. Процитовано 14 лютого 2021. 
  12. Białek W. Swarzędz 1638—1988. — Swarzędz, 1988. — S. 308. (пол.)
  13. Powiat Rawicki. powiatrawicki.pl (пол.). оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 18 вересня 2016. 
  14. O. Halecki Ród Łodziów w wiekach średnich // Miesięcznik Heraldyczny. Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie. — 1912. — R. 5. — № 5-6. — S. 154. (пол.)
  15. Фелікс Антоній Ігнатій Шольський (пол. Feliks Antoni Ignacy Szołdrski) гербу Лодзя (30 травня 1736, Курнік — 20 серпня 1795, там само)

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лодзя
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2018 Lodzya abo Lodya Lodzia Lodzic Lodzic Navis Nawa rodovij gerb yakim koristuvalos ponad 200 shlyahetskih rodiv Bilorusi Ukrayini Litvi i Polshi odin z najstarshih gerbiv v polskij geraldici Lodya LodziaDetaliDeviz Mi plavayemo v krovi nashih vorogiv Vikoristannya m Lodz Polsha 172 rodi z Polshi Litvi Ukrayini ta Bilorusi Zmist 1 Istoriya 2 Opis gerbu 3 Pohodzhennya 4 Vikoristannya 4 1 Rodi 4 2 Poviti i Mista 4 2 1 Lodz 4 2 2 Svarzhec 4 2 3 Ravickij povit 4 2 4 Mejska Gurka 4 2 5 Kurnik 4 2 6 Kobilin 4 2 7 Novij Tomishl 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaIstoriya RedaguvatiGerb vidomij z H stolittya najpersha pismova zgadka pro gerb datuyetsya 1313 rokom Pislya pidpisannya Gorodelskoyi uniyi 1413 roku ugodi mizh Polskim korolem Vladislavom II Yagajlom ta Velikim knyazem Litovskim Ruskim ta Zhemajtijskim Vitovtom deyaki ukrayinski litovski ta biloruski boyari nabuvali prava mati svij rodovij gerb i zrivnyuvalis u pravah z polskoyu shlyahtoyu Tak vidpovidno do Gorodelskoyi uniyi polskij gerbovij shlyahtich peredavav litovsko ruskomu boyarinu Mishusi pravo koristuvatis gerbom Lodya Piznishe inshi ukrayinski shlyahetski rodi takozh otrimali pravo na cej gerb Cej gerb zobrazhenij sered inshih shlyahetskih gerbiv Rechi Pospolitoyi v Gerbovniku Zolotogo Runa 1433 1435 rokiv Opis gerbu RedaguvatiZhovta zolotista lodiya zbita z troh doshok z kozhnoyi storoni po tri cvyahi v kozhnij na tli geraldichnogo shita yaskravo chervonogo koloru i v pavichih perah na licarskomu sholomi nbsp O KLEJNOCIE LODZIA ktory tu do Polski przyniesion z Czech Pizza o przodkach tego herbu ze bywali lat in ambitionem proni et rerum privatarum studiosi pol Uzywali lodzi zoltej w pola czerwonem Ktorej wlasnost obaczywszy czytac bedziesz o przodkach i o potomstwie ich wlasnem o ktorem ja w tak szerokiem krolestwie wiedziec moge PRO GERB LODYa yakij prineseno do Polshi z Chehiyi Pro predkiv cogo gerbu pishut sho buli lat in ambitionem proni et rerum privatarum studiosi Vikoristovuvali zhovtij choven na chervonomu tli Rozdivivshis jogo chitati budesh pro predkiv i pro potomstvo yihnye pro yake v takomu velikomu korolivstvi ya znati mozhu 1 nbsp Pohodzhennya RedaguvatiOdin z najstarshih gerbiv v polskij geraldici pohodit z Angliyi 2 Najdavnisha vidoma pechatka z gerbom z 1313 roku Neyu koristuvavsya kaliskij voyevoda Mikolaj Pshedpelkovich 3 Z inshih dzherel Bartosh Paprockij cheskij i polskij geraldik uvazhav sho gerb pohodit z Chehiyi 1 Oskar Haleckij pripuskaye sho Paprockij yakij doskonalo znajomij z cheskoyu geraldikoyu pravij 4 Na jogo dumku Mikolaj Pshedpelkovich voyevoda z Kalisha chasto brav uchast u cheskih obryadah razom z uryadovcyami korolya Vaclava II tisno spilkuvavsya yak z licarstvom shlonskim tak i z cheskim yake na toj chas vzhe malo svoyi gerbi na zrazok zahidno yevropejskoyi geraldiki Zakonomirno sho vin zahotiv upodibniti svij znak do tih gerbiv yaki vin chasto bachiv na pechatkah poruch zi svoyeyu 5 Profesor Antonij Maleckij 6 pripuskaye sho za pravlinnya korolya Vaclava II bagato hto z polskoyi shlyahti poridnilisya z cheskoyu prijnyavshi pri comu yihni gerbi 4 Shimon Okolskij 7 v svoyij praci z geraldiki lat Orbis Polonus splendoribus coeli triumphis mundi pulchritudine animantium condecoratus in quo antiqua Sarmatorum gentiliata pervetusta nobilitatis insignia etc specificantur et relucent pishe sho grecki ta rimski praviteli obhodyachi urochistosti na chest Zevsa rozdavali monetu Dzhani Avgusta Adriani na yakij bulo zobrazheno choven Zvidti vona potrapila do Chehiyi a potim do Polshi u viglyadi pechatki v 969 roci 8 Shimon Okolskij visunuv takozh inshu versiyu sho Lodzi buli sarmatami ta yihnij rid she do prihodu hristiyanstva buv znatnij Avtor zaznachaye sho ce viplivaye z togo sho pid chas budovi baziliki v Gnyezdni i Krakovi za korolya Myeshka v muri kosteliv razom z inshimi gerbami vmurovano gerb Lodz 1052 r pid chas budovi baziliki u Vroclavi korol Kazimir I Vidnovitel vpisav u spisok fundatoriv mizh inshih Lodziyiv 8 Kasper Neseckij vivodit pochatok gerbu Lodzya vid greckoyi kavaleriyi yaka nbsp z Jazonem do Kolchow po zlote runo zeglowala poniewaz Slowacy albo Sarmatowie sasiadami Grekom wiekow onych byli z Yasonom do Kolhidi po zolote runo vesluvala tomu sho slovaki sarmati susidami grekiv buli 9 nbsp Zgaduye takozh sho sarmati napadali na susidiv yak na sushi vesluyuchi po richci tak i na mori Krashim licaryam zhertvuvali gerb Lodz Chervone tlo gerba predki cogo domu spinili vodi rik i moriv krov yu nepriyatelya 9 Vikoristannya RedaguvatiRodi Redaguvati 172 rodi z Polshi Litvi zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi 3 nbsp Babicki Babolicki Babonaubek Bandlevski Byedlevski Baranski Baranovski Bashkovski Byechinski Brodski Brodnicki Bilevich Bninski Vyegerski Vujchik Govorshevski Gurski German Gurki Zdzyehovski Ilovecki Ivanovski Katlevski Klukovski Kobilinski Konashevski Koritovski Kossovski Ksheshkovski Ksyeski Kunovski Lachovski Lyudovich Manyecki Mihalski Moshinski Opalinski Puzik Rogalinski Rozhkevich Rozhkovski Skvarski Slyuzovski Smogoshevski Starovolski Sulkovski Sholrski Svyerchevski Tashalski Taras Tomicki Charnecki 10 nbsp nbsp Gerb Lodzya ilyustraciya z Zagalnoyi enciklopediyi Samuelya Orgelbranda nbsp Gerb Bninskih Lodzya palac u Gultovah nbsp Nadgrobna plita Mikolaya Tomickogo nbsp Skan storinki z gerbazhu Kaspra NyesyeckogoPoviti i Mista Redaguvati Gerb Lodzya pov yazanij z istoriyeyu ta tradiciyami deyakih mist i okrugiv povitiv yaki ranishe zasnuvali chi mali pered nimi pevni zaslugi predstavniki rodu Lodziyiv pol rod Lodziow Lodz Redaguvati Gerb Lodzi vidriznyayetsya granichnoyu lakonichnistyu i skladayetsya z dvoh elementiv shit yaskravo chervonogo koloru i zolota lodzya z veslom Ye dekilka versij pohodzhennya gerbu Persha z greckih abo davnorimskih znamen vidomih na cih zemlyah she z H stolittya Insha vid vikingiv sered yakih bulo poshirene zobrazhennya laddi Najbilsh prozayichna misto viroslo z malenkogo ribackogo poselennya na berezi nevelikoyi richki Ludka pol Lodka nedaleko vodorozdilu richok Varta i Visla Gerb buv zatverdzhenij zrazu zh pislya nadannya poselennyu statusu mista 11 Svarzhec Redaguvati Gerb mista skladayetsya z dvoh elementiv pershij gerb zasnovnika mista Zigmunda Grudzinskogo pol Zygmunta Grudzinskiego gerbu Gzhimala pol Grzymala vidvaga slava drugij gerb jogo druzhini Anni Opalinskoyi z Bnina pol Bnina gerbu Lodzya Lodz v gerbi mista pidkreslyuye istorichnij fakt oblogi Svarzhecya koli vono bulo vlasnistyu rodu Gurkiv pol rodu Gorkow gerbu Lodzya V gerbi Svarzheca zobrazheni miska brama z troh vezh poseredini licar z mechem sho simvolizuye zasnovnika mista Zigmunda Grudzinskogo i vse ce rozmisheno na lodzi na chervonomu tli sho simvolizuye najdavnishi polski shlyahetski rodi Gurkiv i Opalinskih 12 Ravickij povit Redaguvati V pershij tretini bilij orel bez koroni na chervonomu tli simvolizuye gerb Velikopolskij pol Wielkopolski v drugij zolota lodzya na chervonomu tli simvolizuye dva shlyahetski rodi Gurkiv i Opalinskih vidznacheni tak za zaslugi pered Ravickim povitom U nizhnomu poli chornij vedmid na zolotistomu tli ta zelenij travi gerb administrativnogo centru povitu mita Ravich 13 Mejska Gurka Redaguvati Gerbom mista ye zolotij choven z biloyu vezheyu na tli geraldichnogo shita chervonogo koloru Gerb pohodit z XVI stolittya Pershimi vlasnikami mista buv rid Gurkiv gerbu Lodzya 14 Kurnik Redaguvati Skladayetsya z gerbiv mist Kurnik i Bnin pol Bnin Teperishnogo viglyadu gerb nabuv vnaslidok vklyuchennya mista Bnin v administrativni mezhi Kurnika v 1961 roci Ye odnim z nebagatoh sho skladayetsya z dvoh poliv Pershe pole gerb Kurnika na bilomu tli chervona murovana potrijna vezha z zolotimi vidkritimi dverima z chornim okuttyam u formi hresta z pidnyatimi chornimi gratami Druge gerb Bnina na chervonomu tli zolota lodzya z zolotim klyuchem na nij na znak otrimannya poselennyam u 1395 roci Magdeburskogo prava Kobilin Redaguvati Gerb Kobilina zolota lodzya zbita z chotiroh doshok z visoko zadertim nad bortami nosom i zadom pomizh bortami tri okrugli sriblyasti vezhi z blakitnim dahom Vse ce na tli geraldichnogo chervonogo shita Novij Tomishl Redaguvati Gerb Novogo Tomishlya vinik razom iz zasnuvannyam mista Zhovtij stilizovanij derev yanij choven poseredini chervonogo geraldichnogo shita Ce variant rodovogo gerbu Lodzya Feliksa Sholdrskogo sho u XVIII stolitti buv vlasnikom mista 15 nbsp Gerb mista Lodz nbsp Gerb mista Svarzhec nbsp Gerb Ravickogo povitu nbsp Gerb mista Myejska Gurka nbsp Suchasnij gerb mista Kurnik nbsp Gerb mista Kobilin nbsp Gerb mista Novij TomishlDiv takozh RedaguvatiYan Kunovskij Kunovskij Volodimir Markilijovich Lodz KunovskiPrimitki Redaguvati a b Paprocki B Herby rycerstwa polskiego zebrane i wydane r p 1584 Wydanie Kazimierza Jozefa Turowskiego Krakow nakladem wydawnictwaa biblioteki Polskiej 1858 S 551 555 pol Mieroszowski S Kilka slow o heraldyce polskiej Krakow 1887 S 29 pol a b Herby rodowe Herb Lodzia Arhivovano 20 veresnya 2016 u Wayback Machine pol vidvidano 17 09 2016 a b Halecki O Rod Lodziow w wiekach srednich Miesiecznik Heraldyczny Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie 1913 1 2 S 8 9 pol Piekosinski F Kodeks Dyplomatyczny Wielkopolski Poznan 1908 T V 838 856 857 868 pol Antonij Maleckij Antoni Malecki pol 16 lipnya 1821 v Ob yezyerzhu bilya Poznani w Objezierzu kolo Poznania 7 zhovtnya 1913 u Lvovi polskij istorik literaturi geraldik dramaturg rektor lvivskogo universitetu profesor universitetiv Yagelonskogo Lvivskogo Insbruckogo Shimon Okulskij 1580 Kam yanec Podilskij 10 chervnya 1653 Lviv monah dominikanec teolog istorik geraldik a b Okolski S Orbis Polonus splendoribus coeli triumphis mundi pulchritudine animantium condecoratus in quo antiqua Sarmatorum gentiliata pervetusta nobilitatis insignia etc specificantur et relucent Krakow 1641 1643 S 154 157 lat a b K Niesiecki Herbarz Polski Lipsk 1841 T VI S 252 253 pol Tadeusz Gajl Polish Armorial Middle Ages to 20th Century gajl wielcy pl pol Arhiv originalu za 13 chervnya 2016 Procitovano 17 veresnya 2016 Gerb Lodzya votpusk ru ros 29 grudnya 2015 Procitovano 14 lyutogo 2021 Bialek W Swarzedz 1638 1988 Swarzedz 1988 S 308 pol Powiat Rawicki powiatrawicki pl pol Arhiv originalu za 21 veresnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2016 O Halecki Rod Lodziow w wiekach srednich Miesiecznik Heraldyczny Organ Towarzystwa Heraldycznego we Lwowie 1912 R 5 5 6 S 154 pol Feliks Antonij Ignatij Sholskij pol Feliks Antoni Ignacy Szoldrski gerbu Lodzya 30 travnya 1736 Kurnik 20 serpnya 1795 tam samo Dzherela RedaguvatiHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S J Powiekszony dodatkami z pozniejszych autorow rekopismow dowodow urzedowych i wydany przez Jana Nep Bobrowicza Arhivovano 14 listopada 2021 u Wayback Machine Lipsk Nakladem i drukiem Breitkopfa Haertela 1841 T VI S 250 262 pol Kulikowski A Wielki herbarz rodow polskich Warszawa Swiat Ksiazki 2005 S 360 ISBN 83 7391 523 0 pol Okolski S Orbis Polonus Krakow 1642 T 1 3 pol Okolski S Orbis Polonus splendoribus coeli triumphis mundi pulchritudine animantium condecoratus in quo antiqua Sarmatorum gentiliata pervetusta nobilitatis insignia etc specificantur et relucent Krakow 1641 1643 S 154 155 lat Paprocki B Herby rycerstwa polskiego zebrane i wydane r p 1584 Wydanie Kazimierza Jozefa Turowskiego Arhivovano 10 travnya 2021 u Wayback Machine Krakow nakladem wydawnictwaa biblioteki Polskiej 1858 S 551 555 pol Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LodzyaGerbi biloruskoyi shlyahti Gerb Lodzya ta jogo nosiyi ukr Anna Szostak Historia herbu Lodzia Arhivovano 20 veresnya 2016 u Wayback Machine pol vidvidano 17 09 2016 Tadeusz Gajl Lech Milewski Herbarz Polski Arhivovano 25 veresnya 2016 u Wayback Machine pol pereglyad 05 10 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lodzya amp oldid 40056217