www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лодія 1 2 лодья дав рус лодья човен 3 морське та річкове судно давніх часів яке пересувалось як на веслах так і за допом

Лодія

Лодія, лодья (дав.-рус. лодья — «човен») — морське та річкове судно давніх часів, яке пересувалось як на веслах так і за допомогою вітрила. З літописів відомо про кілька типів суден: човен, ладя, що відрізнялися одне від одного розмірами. Слов'янські князі пізніших часів не вдовольняючись лише ладдями, запозиченими у варягів, удосконалили морські судна свого флоту до крупних кораблів, які б могли на повних змагатись з візантійськими галерами. Таким чином, при Київському князеві Ізяславу Мстиславовичу в 1151 році був збудований бойовий корабель, який з однаковим успіхом використовувався як у річкових так і в морських військово-десантних операціях і характерною рисою була суцільна крита палуба, що накривала зверху гребців. Корабель міг пересуватись як на веслах так і за допомогою вітрила, і він мав стати лідером морських десантних операцій. В цей час виникають в київській державі два центра мореплавства і кораблебудування — Київ і Новгород, з'являється виготовлення унітарних деталей, кріплень, дощок-обшивки, бантів, гаків, уключин, з'явився прототип «конвеєрної» зборки військових бойових десантних суден.

Варязька лодія на картині М. К. Реріха

Етимологія Редагувати

Слово лодія, лодья має те ж саме походження, що й лодь, лодка. Споріднене з біл. і рос. лодка, ладья (останнє походить від дав.-рус. лодья, що змінилося внаслідок акання), староцерк.-слов. алъдии, лодии, пол. łódź, łódka, чеськ. lod', словен. ladja, прасл. *oldi- («човен»), пра-і.є. *aldh- («видовбана колода») і порівнюється з лит. aldija, eldija («човен»); споріднене з литовським aldija, eldila(«човен»), дав.-ісл. alda («хвиля»), норвезьке lolda («корито»), шведське lalla («продовгувата заглибина»), дан. olde і дав.-англ. ealdoþ («корито»), індоєвропейське *aldh- «„корито“». Окрім того, відомі застарілі українські слова, що також пов'язані з лодья: лодя («місце під зовнішнім колесом водяного млина»), лодва («дошка»), лодяк («плавучий млин»).

Опис Редагувати

Найбільш розповсюдженим типом лодії у східних слов'ян, що здійснювали походи по ріках, Чорному та Каспійському морях, була довбанка, видовбана з великого стовбура дуба чи липи. Для збільшення надводного борту звичайну лодію нарощували дошками і отримували «набійну, побойну лодію». Лодія мала весла, невелике вітрило, характеризувалась малою осадкою, яка давала змогу долати пороги. Розміри сягали до 20 м в довжину і 3 м в ширину (зверху). Для перетягування через волоки застосовувались котки з колод чи колеса.

Для бойових дій лодія мала дерев'яний таран. Кінці лодії робили загостреними, що дозволяло їм рухатись як носом, так і кормою, не розвертаючись, що мало велике значення в бойовій обстановці.

Південні лодії могли вміщувати до 60 осіб та до 15 тонн вантажів. На півночі лодія для дальніх морських плавань («заморська лодья») була плоскодонним судном, яке мало палубу для захисту гребців та воїнів, а також вітрильне спорядження. У XIII–XV століттях лодію будували довжиною до 25 м, шириною до 8 м, вантажопідйомністю 200 т та більше, з осадкою 1,2-3 м. Лодії, що використовувались в прибережних районах, мали менші розміри.

Розвиток мореплавства вимагав побудови кораблів великих розмірів. Кільові конструкції виявились при цьому міцнішими та мали кращі мореплавні якості. У зв'язку з цим будівництво лодій у XVIII столітті було припинено.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Лодія // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. . ridnamova.org. Словник мови Стуса. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 14 липня 2017. 
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  4. ↑ Історія війн і сучасного військового мистецтва: конспект лекцій: / О. В. Уваркіна та ін. Київ: ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. 304 с. (стор.: 100)
  5. . Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 14 липня 2017. 
  6. Лодя // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. Лодва // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Лодяк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття про судна.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lodiya 1 2 lodya dav rus lodya choven 3 morske ta richkove sudno davnih chasiv yake peresuvalos yak na veslah tak i za dopomogoyu vitrila Z litopisiv vidomo pro kilka tipiv suden choven ladya sho vidriznyalisya odne vid odnogo rozmirami 4 Slov yanski knyazi piznishih chasiv ne vdovolnyayuchis lishe laddyami zapozichenimi u varyagiv udoskonalili morski sudna svogo flotu do krupnih korabliv yaki b mogli na povnih zmagatis z vizantijskimi galerami 4 Takim chinom pri Kiyivskomu knyazevi Izyaslavu Mstislavovichu v 1151 roci buv zbudovanij bojovij korabel yakij z odnakovim uspihom vikoristovuvavsya yak u richkovih tak i v morskih vijskovo desantnih operaciyah i harakternoyu risoyu bula sucilna krita paluba sho nakrivala zverhu grebciv 4 Korabel mig peresuvatis yak na veslah tak i za dopomogoyu vitrila i vin mav stati liderom morskih desantnih operacij 4 V cej chas vinikayut v kiyivskij derzhavi dva centra moreplavstva i korablebuduvannya Kiyiv i Novgorod z yavlyayetsya vigotovlennya unitarnih detalej kriplen doshok obshivki bantiv gakiv uklyuchin z yavivsya prototip konveyernoyi zborki vijskovih bojovih desantnih suden 4 Varyazka lodiya na kartini M K Reriha Zmist 1 Etimologiya 2 Opis 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiSlovo lodiya lodya maye te zh same pohodzhennya sho j lod lodka Sporidnene z bil i ros lodka ladya ostannye pohodit vid dav rus lodya sho zminilosya vnaslidok akannya 5 starocerk slov aldii lodii pol lodz lodka chesk lod sloven ladja prasl oldi choven pra i ye aldh vidovbana koloda i porivnyuyetsya z lit aldija eldija choven sporidnene z litovskim aldija eldila choven dav isl alda hvilya norvezke lolda korito shvedske lalla prodovguvata zaglibina dan olde i dav angl ealdoth korito indoyevropejske aldh korito 3 Okrim togo vidomi zastarili ukrayinski slova sho takozh pov yazani z lodya lodya misce pid zovnishnim kolesom vodyanogo mlina 6 lodva doshka 7 lodyak plavuchij mlin 8 Opis RedaguvatiNajbilsh rozpovsyudzhenim tipom lodiyi u shidnih slov yan sho zdijsnyuvali pohodi po rikah Chornomu ta Kaspijskomu moryah bula dovbanka vidovbana z velikogo stovbura duba chi lipi Dlya zbilshennya nadvodnogo bortu zvichajnu lodiyu naroshuvali doshkami i otrimuvali nabijnu pobojnu lodiyu Lodiya mala vesla nevelike vitrilo harakterizuvalas maloyu osadkoyu yaka davala zmogu dolati porogi Rozmiri syagali do 20 m v dovzhinu i 3 m v shirinu zverhu Dlya peretyaguvannya cherez voloki zastosovuvalis kotki z kolod chi kolesa Dlya bojovih dij lodiya mala derev yanij taran Kinci lodiyi robili zagostrenimi sho dozvolyalo yim ruhatis yak nosom tak i kormoyu ne rozvertayuchis sho malo velike znachennya v bojovij obstanovci Pivdenni lodiyi mogli vmishuvati do 60 osib ta do 15 tonn vantazhiv Na pivnochi lodiya dlya dalnih morskih plavan zamorska lodya bula ploskodonnim sudnom yake malo palubu dlya zahistu grebciv ta voyiniv a takozh vitrilne sporyadzhennya U XIII XV stolittyah lodiyu buduvali dovzhinoyu do 25 m shirinoyu do 8 m vantazhopidjomnistyu 200 t ta bilshe z osadkoyu 1 2 3 m Lodiyi sho vikoristovuvalis v priberezhnih rajonah mali menshi rozmiri Rozvitok moreplavstva vimagav pobudovi korabliv velikih rozmiriv Kilovi konstrukciyi viyavilis pri comu micnishimi ta mali krashi moreplavni yakosti U zv yazku z cim budivnictvo lodij u XVIII stolitti bulo pripineno Div takozh RedaguvatiKorabli vikingiv Dovgij korabel Choven dovbankaPrimitki Redaguvati Lodiya Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Lodiya ridnamova org Slovnik movi Stusa Arhiv originalu za 11 chervnya 2017 Procitovano 14 lipnya 2017 a b Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 a b v g d Istoriya vijn i suchasnogo vijskovogo mistectva konspekt lekcij O V Uvarkina ta in Kiyiv ISZZI KPI im Igorya Sikorskogo 2021 304 s stor 100 Ladya Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Arhiv originalu za 29 chervnya 2017 Procitovano 14 lipnya 2017 Lodya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Lodva Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Lodyak Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Posilannya RedaguvatiLodya Arhivovano 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 859 1000 ekz nbsp Ce nezavershena stattya pro sudna Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lodiya amp oldid 39701767